Geum.ru

Экология

  • 661. Екологічна безпека мастильно-охолоджувальних рідин
    Дипломная работа пополнение в коллекции 19.09.2010

     

    1. Бердичевский Е.Г. Смазочно-охлаждающие средства для обработки материалов: Справочник. - М.: Машиностроение, 1984. - 224 с.
    2. Беспамятнов Г.П., Кротов Ю.А., ПДК химических веществ в окружающей среде. - Л.: Химия, 1985. - 528 с.
    3. Брылов С.А., Штродка К., Грабчак Л.Г. и др. Охрана окружающей среды. - М., 1986. - 272 с.
    4. Владимиров А, М., Ляхин Ю.И., Матвеев Л.Т. и др. Охрана окружающей среды. - Л., 1991. - 423 с.
    5. Волков М.П. Применение СОЖ при абразивной обработке металлов // Станки и инструмент. - 1981. - №11. - С.17 - 18.
    6. Вплив МОР на вторинній сировині на корозійну стійкість сталі / В.Г. Старчак, О.Г. Мартинюк, Ю.О. Манько // Вісник Чергінівськ. технолог. ін-ту. - 1996. - №2. - С.140-144.
    7. Ерухимович Ж.А., Климюк И.В., Ивлева О.Ф., Медникова Н.В. Новые смазочные материалы на основе регенерированных и свежих масел // Машиностроитель. - 1996. - №5. - С.34 - 15.
    8. Ивкович Бранко. Трибология резания. Смазочно-охлаждающие жидкости. - Минск.: Наука и техника, 1982. - 144 с.
    9. Классификация смазочно-охлаждающих технологичсеких средств для обработки металлов резанием. /Г.Т. Малиновский, Е.В. Лебедев, А.К. Маскаев, А.А. Стулий // Химия и технология топлив и масел. - 1981, №9. - С.20 - 22.
    10. Крачун А.Г., Морарь В.Е. Твердые смазочные материалы на основе капролактама. - Кишинев: Штиинца, 1988. - 116 с.
    11. Курчик Н.Н., Вайншток В.В., Шехтер Ю.Н. Смазочные материалы для обработки металлов резанием. (Состав, свойства и основы производства). - М.: Химия, 1972. - 312 с.
    12. Латышев В.Н. Повышение эффективности СОЖ. - М.: Машиностроение, 1985. - 64 с.
    13. Малиновский Г.Т. Масляные смазочно-охлаждающие жидкости для обработки металлов резанием. - М.: Химия, 1988. - 188 с.
    14. Малоотходная технология применения СОЖ в металлообработке / Под ред.Е.Г. Бердичевского. - М.: НИИмаш, 1981. - 62с.
    15. Мартинюк О.Г. Вплив складу МОР на вторинній сировині на енергосилові параметри різання сталі // Вісник ЧТІ, 1998. - №6. - С.109-113.
    16. Мартинюк О.Г. Підвищення протикорозійноих властивостей інгібованих олігомервмісних мастильно-охолоджувальних рідин. Автореф. - Львів, 2002. - 20 с.
    17. Маскаев А.К., Бровин И.Л., Кобилинский К.Н. Области применения технологических средств при обработке металлов резанием. - Киев: Знание, 1980. - 24 с.
    18. Маскаев А.К., Лебедев Е.В., Караулов А.К. Базовый ассортимент смазочно-охлаждающих жидкостей: структура, классификационные обозначения, области рационального применения. - М.: ЦНИИ нефтехим, 1982. - С.10-25.
    19. Налимов Л.В. Структура СОЖ, применяемых при обработке металлов резанием. // Машиностроитель. - 1996. - №5. - С.10 - 14.
    20. Охрана окружающей среды / Под ред. С.В. Белова. - М.: Высш. шк., 1991. - 319 с.
    21. Охрана и оптимизация окружающей среды. / Под ред.А. А. Лаптева. - К.: Лыбидь, 1990. - 256 с.
    22. Ошер Р.Н. Производство и применение смазочно-охлаждающих жидкостей для обработки металлов резанием. - М.: Гостоптехиздат, 1963. - 226 с.
    23. Папок К.К., Рагозин Н.А. Словарь по топливам, маслам, смазкам, присадкам и специальным жидкостям. - М.: Химия, 1976. - 392 с.
    24. Полимерсодержащие смазочно-охлаждающие жидкости. /А.И. Сошко, Я.Д. Плоткин, В.С. Кузнецов и др. - Львов: Каменяр, 1986. - 62 с.
    25. Применение смазочно-охлаждающих жидкостей для обработки металлов резанием в станкостроительной и инструментальной промышленности. // Сб. научн. р-т науч. - исслед. ин-та информации по машиностроению. - М.: НИИМаш, 1971. - 176 с.
    26. Смазочно-охлаждающие жидкости для обработки металлов резанием: Рекомендации по применению. / Под ред.М.И. Клушина. - М.: НИИМАШ, 1979. - 96 с.
    27. Смазочно-охлаждающие средства для обработки материалов резанием.: Справочник /Под ред. С.Г. Энтелиса, Э.М. Берлинера. - М.: Машиностроение, 1986. - 351 с.
    28. Сошко А.И. Физико-химическая механика обработки твердых тел в полимерсодержащих смазочно-охлаждающих жидкостях. - В кн.: Свойства конструкционных материалов при воздействии рабочих сред. - Киев.: Наук. думка, 1980. - С.332 - 338.
    29. Технологические свойства новых СОЖ для обработки резанием. /Под ред.М.И. Клушина. - М.: Машиностроение, 1979. - 192 с.
    30. Хрульков В.А., Матвеев В.С., Волков В.В. Новые СОЖ, применяемые при шлифовании труднообрабатываемых материалов. - М.: Машиностроение, 1982. - 64 с.
    31. Худобин Л.В. Бердичевский Е.Г. Техника применения смазочно-охлаждающих средств в металлообработке: Справочное пособие. - М.: Машиностроение, 1977. - 190 с.
    32. Худобин Л.В., Полянсков Ю.В. Влияние свойств СОЖ на процесс обработки резанием // Станки и инструмент. - М.: Машиностроение. - 1982. - № 3. - С.23-25.
    33. Цуркан И.Г., Казарновский С.Н., Колотухин И.Н. Смазочные и защитные материалы. - М.: Транспорт, 1974. - 152 с.
  • 662. Екологічна економіка та управління природокористуванням
    Контрольная работа пополнение в коллекции 17.10.2010

    До обєму добутої мінеральної сировини включаються ресурси, підняті з надр землі на поверхню при підземних розробках або вивезені з карєрів при відкритому добуванні мінеральних ресурсів. До обєму збагаченої мінеральної сировини включаються ресурси, які після збагачення відповідають вимогам державних стандартів на сировину, придатну для використання у народному господарстві. Коефіцієнт вилучення корисних копалин з надр землі у процесі їх розробки визначається шляхом ділення добутих корисних копалин на їх балансові запаси. Обсяги втрат корисних копалин при їх добуванні це частина балансових запасів корисних копалин, яка залишилась в надрах, потрапила у відвали, а також залишена в місцях складування. Коефіцієнт вилучення компонентів мінеральної сировини у процесі збагачення визначається діленням обєму збагаченої мінеральної сировини на обєм сировини, що надійшла для збагачення. Коефіцієнт використання відходів збагачення визначається шляхом ділення використаних відходів збагачення на їх потенційні ресурси.

  • 663. Екологічна експертиза
    Информация пополнение в коллекции 21.10.2010

     

    1. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища». Відомості Верховної Ради, 1991, № 41.
    2. Постанова Верховної Ради України №188, від 5.03.1998р. «Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки». Відомості Верховної Ради, 1998, №38-39.
    3. Постанова Кабінету Міністрів України №391, від 30.03.1998р. «Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля»..
    4. С.П. Богомолов. Экология. Учебное пособие. М.: 2001.
    5. С.Н. Бобылев. Экономика природопользования. М.:, 2002.
    6. Ю.А. Злобін. Основи екології. К.: Лібра, 2000.
    7. Т.А. Хоружая. Методы оценки экологической опасности. М.: ЭБМ-контур, 2002.
    8. В.С. Джигирей. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. Навчальний посібник. К.: “Знання”, КОО, 2000.
  • 664. Екологічна експертиза агроландшафту Сумської області
    Информация пополнение в коллекции 22.09.2010

     

    1. Авдасев В.Н. Трудовое братство Н.Н.Неплюева: Его история и наследие Сумы: РИО «АС Медиа», 2003.- 64с.:ил, - (Сумщина в именах).
    2. Билык Г.И., Сарычева З.А. Михайловская целина:Путеводитель по заповеднику.- Х.: Прапор, 1981.- 41с.
    3. Вейсберг Б.С. и др. От Десны до Ворсклы: Путеводитель /Б.С. Вейсберг, П.А. Нестеренко, П.А. Стефанов.- Х.: Прапор, 1986, -127с.: 24л.ил.
    4. Веретенник С. Спадщина рідного краю.//Глухівщина,2003.- 27 вересня.
    5. В путешествие по Сумщине:Сумы, Ахтырка, Глухов, Конотоп, Кролевец, Путивль, Ромны, Шостка: Путеводитель /Подгот. В. Баранкин и др.- 2-е изд., доп. и испр. -Х.: Прапор, 1984.- 237с.: 24л.ил.
    6. Генов А.П., Вчора,сьогодні ізавтра відділення «Михайлівська цілина» укр. степ. прир. запов.//Стан природного середовища та проблеми його охорони на Сумщині: Природно заповідний фонд області:На допомогу викладачу природничих дисциплін навчальних закладів різного рівня).-Суми, 1999.- Кн..3.-с.-35-37.
    7. Голубченко В.Ю., Ліницький Б.В. 600 кілометрів по Сумщині: Путівник.- Х.: Прапор, 1973.- 112с.-(Шляхами туристськими).
    8. Екологічна мережа Новгород Сіверського Полісся (Панченко С.М., Андрієнко Т.Л., Гаврись Г.Г., Кузьменко Ю.В.- Суми: Університетська книга, 2003.-92с.: 2с.карта.
    9. Заповідні скарби Сумщини / Під.ред. д.б.н. Т.Л. Андрієнко.- Суми: В-во «Джерело», 2001.- 208с.: 28 кольор. іл.
    10. Золотое ожерелье Сумщины: Путивль, Глухов, Ромны: Путеводитель / В.П. Белашов, Г.В. Диброва, Н.С. Ероха, А.В. Луговской. -Х.: Прапор, 1987.- 151с.: ил.
    11. История городов и сел. Украинской ССР: Сумская область .- К.: Главная редакция УСЭ, 1980.-700с.: ил., фотодок.
    12. Конспект лекцій з дисципліни «Туристичні ресурси України»: Розвиток рекреаційно- туристичної сфери в регіонах України. Частина 3( Вінницька, Луганська, Львівська, Миколаївська, Рівненська, Сумська, Тернопільська обл.) для студентів спеціальності «Туризм»/ Укладач: викладач кафедри туризму Безуглий І.В.- Чернігів:ЧДІЕУ, 2006.
    13. Корнус А.О., Шевченко Г.Є. Туристичні ресурси Сумської області та організація туристичної роботи //Пед. Сумщина.- 1999.- №2.-с. 34-38.
    14. Мазур А. Туризм на Сумщине переживает не лучшие времена // Панорама.- 2006 .- 2-9 августа.- с.13.
    15. Маленко Е.Е., Марченко Л.Г., Муркина А.А. Конотоп: Путеводитель.- Х.: прапор, 1990.- 128с.: ил.
    16. Мотренко М.С. Охтирка: Путівник.- Х.: Прапор, 1990.- 128с.: іл..
    17. Немин А.П. Діброва Г.В. Ромны: Путеводитель.- Х.: Прапор, 1986 .- 88с.
    18. Нестеренко О. Про перспективи розвитку зеленого туризму// Фрунзенець.- 2004 .-14 травня.- с.4.
    19. Панченко С.М. Флора національного природного парку «Деснянсько Старогутський» та проблеми охорони фіторізноманіття Новгород Сіверського Полісся (Монографія) за заг. ред. д.б.н. С.Л. Мосякіна Суми: ВТД «Універсальна книга», 2005 .- 170с.
    20. Печерський В., Бєланов В. Глухів.- К.: Абрис, 2003.- 168 с.: іл.-(Серія «Малі міста України».
    21. «План дій 2007»: Основні напрямки роботи та очікувані результати на 2007р.: Прес конференція голови облдержадміністрації П.С.Качура.
    22. Про підсумки соціально економічного розвитку Сумської області за 2006 р.: Розпорядження голови облдержадміністрації.
    23. Програма розвитку туризму в області на 2002 2010роки
    24. Сало І.В. Сумщина: від Київської Русі до сьогодення: Нариси .- Суми: «Козацький вал», 2003.- 232с.
    25. Северная Украина: Сумская область // Позакласный час.- 2007.- №2.-с.95- 100.- (Заочное путешествие по нашей стране).
    26. Сліпушко О. Срібним струменем із глибини століть… // Українська культура .- 1995.- №1-2.-с.32-33.
    27. Стан навколишнього природного середовища в Сумській області у 2004 році (доповідь) управління екології та природних ресурсів в Сумській обл..- Суми, 2005 .-52с.
    28. Сумська облдержадміністрація. Про заходи щодо розвитку сільського туризму в Сумській області на 2007 2010роки: Розпорядження № 572 від 03.11.06р.
    29. Сумщина від давнини до сьогодення : Науковий довідник.- Суми: «Слобожанщина», 2000.- 384с.: іл., карти.
    30. Сумщина в іменах: Альбом ілюстрацій до енциклопедичного довідника Упоряд.: В.Ю. Панасик та ін.- Суми: РВО «АС- Медіа», ВД «Фолігрант», 2003.- 184с.:іл.
    31. Сумщина. Поступ у третє тисячоліття: Інформаційно аналітичний довідник / /Сумська облдержадміністрація.- Суми: РВО «АС- Медіа», 2004.- 144с.: іл.
    32. Сурков В. На Сумщині появляється «зелений туризм» // Данкор.- 2005 .- 28 травня .-с.7.
    33. Терлецький В. У Глухові городі… //Слово просвіти.- 2006.-№19.-с.10-11.-(Малі міста України).
    34. Торопова Г. Зеленый отдых // Панорама.- 2003.- 8-15 октября.- с.9.
    35. Україна. Президент. Про заходи щодо вшанування пам'яті останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського: Розпорядження № 1230/2005р.
    36. Україна. Президент. Про території природно заповідного фонду загальнодержавного значення: Указ № 167 від 21.02.02 //Офіційний вісник України.- 2002.- №9.-(Михайлівська цілина).
    37. Хто є хто на Сумщині: Видатні земляки: Довідково- біографічне видання.В.1.- К.,2005.-240 с.
    38. Ямпільщина на зламі тисячоліть: нариси та портрети/ За ред. О.І. Жирнова, В.І. Старикової, В.В. Цвілодуба. Суми, 2001. 96 ст.
  • 665. Екологічна криза сучасності
    Информация пополнение в коллекции 31.01.2010

    За визначенням антропогенні екологічні кризи - це такі неурівноважені стани екосистем, які спричинено діяльністю людини (прямо чи опосередковано). В сучасній біосфері саме антропологічні кризи є переважаючими. Це обумовлено принаймні 2-ма суттєвими обставинами. По-перше, потужним впливом сучасної людини на біосферу. Недарма В.Вернадський назвав людство найпотужнішою геологічною силою. Так, зараз на Землі під загрозою зникнення знаходяться близько 20-25 тис. видів рослин. Якщо казати про Україну, то її чудові природні умови сприяли величезній різноманітності флори. Тут зростає близько 5 тис. видів диких рослин та близько 1 тис. культурних. Але негативний техногенний тиск на біосферу спричиняє знищення багатьох унікальних видів рослин. Саме тому вже в 1982 р. в Україні було прийнято Закон про Червону книгу, до якої занесено вже більше 800 видів рослин та тварин, що зникають і потребують збереження. За даними екологів, щоденно в світі гине в середньому декілька видів рослин і тварин і темп цього процесу збільшується І, по-друге, антропогенні екологічні кризи мають своїм наслідком багато негативних ефектів у житті самої людини. Тобто, вони діють за правилом бумерангу. Пам"ятаєте 4-й закон Б.Коммонера: "Нічого не дається дарма"? Тобто, за все треба сплачувати.

  • 666. Екологічна мережа Донецької області
    Курсовой проект пополнение в коллекции 19.03.2011

    Серед занесених до Червоної книги тварин у Донецькій області відтворені такі види: ейзенія гордєєва, п`явка медична, мухоловка звичайна, красуня діва, дозорець-імператор, кордулегастер кільчастий, дибка степова, коник-товстун степовий, жужелиця угорська, красотіл пахучий, стафілін волохатий, скарабей священний, цератофій багаторогий, жук-самітник, жук-олень, вусач мускусний, вусач-червонокрил Келлера, вусач земляний хрестоносець, ліскус катрановий, махаон, подалірій, мнемозина, ванесса чорно-руда, сатир залізний, клімена, синявець мелеагр, синявець римнус, бражник Мертва голова, бражник дубовий, бражник скабіозовий, бражник кроатський, бражник олеандровий, бражник Прозерпіна, сатурнія мала, стрічкарка блакитна, стрічкарка орденська малинова, саптурниця срібна, совка сокиркова, пістрянка весела, ведмедиця Гера, ведмедиця-хазяйка, ведмедиця червоно крапкова, орусус паразитичний, агре Беккера, стериктифора шипшинова, сколія-гігант, сколія степова, стизоїд тризубий, мелітурга булавоуса, рофітоїдес сірий, ксилокопа звичайна, джміль моховий, джміль пахучий, джміль глинистий, джміль пластинчастозубий, джміль яскравий, джміль лезус, джміль мінливий, ктир гігантський, ктир шершнеподібний, мінога українська, шип, стерлядь, білуга чорноморська, вирезуб, шемая дунайська, ялець Данилевського , полоз жовточеревий, копиця, полоз чоторисмугий, мідянка, гадюка степова східна, пелікан рожевий, чапля жовта, коровайка, лелека чорний, казарка червоно вола, огар, чернь білоока, гоголь, крохаль довгоносий, скопа, лунь польовий, лунь степовий, яструб-тювик, канюк степовий, змієїд, орел-карлик, підорлик великий, підорлик малий, могильник, беркут, орлан-білохвіст, балабан, боривітер степовий, журавель сірий, журавель степовий, дрохва, лежень, зуйок морський, ходуличник, кулик,-сорока, поручайник, кроншнеп середній, кроншнеп великий, дерихвіст лучний, дерихвіст степовий, реготун чорноголовий, пугач, сорокопуд сірий, шпак рожевий, вівсянка чорноголова, їжак вухатий, хохуля звичайна, підковоніс малий, нічниця ставкова, вечірниця мала, вечірниця велетенська, нетопир середземноморський, мишівка степова, тушканчик великий, азовка, горностай, тхір степовий, норка європейська, перев`язка звичайна, борсук, видра річкова.

  • 667. Екологічна оцінка впливу діяльності ЗАТ "Юрія" м. Черкаси на довкілля
    Курсовой проект пополнение в коллекции 04.01.2011

    викид26Відділення виробництва казеїну10Сушильна установкаСушка казеїну1001,5345Відділення виробництва казеїну11Пневмоперевантаження казеїну1Перевантаження казеїну1000,1828Відділення виробництва казеїну12Завантаження казеїну в мішкотару1Фасовка казеїна1001,1724Дільниця вафельних стаканчиків13Агрегат випікання вафельних стаканчиків1Випічка1000,15158Дільниця вафельних стаканчиків14Агрегат випікання вафельних стаканчиків1Приготування і випікання1000,5838Дільниця вафельних стаканчиків15Агрегат випікання вафельних стаканчиків1Приготування і випікання1000,7226Відділення приготування миючих речовин16Ємності з миючими розчинами, з азотною кислотою, насосне обладнанняПриготування і подача миючих розчинів, азотної кислоти1000,8626Централізована миюча станція17Ємності з миючими розчинами, насосне обладнання4Приготування і подача миючих розчинів1000,6725Мийка автоцистерн19Мийка автоцистерн2Мийка1001,2325Апаратний цех20Мийка ємностей30Мийка1001,1424Приймальне відділення21Мийка ємностей5Мийка1001,323Пункт зберігання, розливу азотної кислоти22Розлив кислоти в ємностіХраніння і розлив кислоти100Неорг. викиди26Пральня23Пральні машини2Прання спецодягу1000,2227Пакувальне відділення24Термосклеювання поліпропиленуУпаковка продукції1000,7425Водонасосна станція25Хлоратор1Хлорування води100Неорг. викиди26Деревообробна частина26Циркулярна пила

  • 668. Екологічна оцінка небезпечності фтору
    Информация пополнение в коллекции 23.01.2011

    Особливості розподілу фтору за профілем ґрунтів. Результати дослідження процесів акумуляції і вертикальної міграції рухомих і потенційно-рухомих форм фтору (ВФФ, ЛФФ, КФФ) показали, що для більшості ґрунтів поліської та лісостепової зон переважаючим процесом було накопичення рухомих сполук F- у верхніх шарах (гумусовий і гумусово-елювіальний горизонти). Для ґрунтів степової зони з нейтральною та лужною реакцією ґрунтового розчину була виявлена зворотна тенденція збільшення рухомих сполук фтору в нижніх горизонтах. Так, для дерново-підзолистих ґрунтів зони Полісся характерним був надзвичайно високий вміст кислоторозчинного фтору в орному (4,64 мг/кг) і підорному (3,49 мг/кг) шарах з поступовим зменшенням його вмісту до глибини 80-100 см. У чорноземі звичайному малогумусному вміст лугорозчинної форми елементу зменшувався вниз за профілем ґрунту від 12,09 мг/кг (у шарі 0-20 см) до 6,95 мг/кг (у шарі 80-100 см), а водорозчинної від 6,97 до 5,46 мг/кг відповідно. У темно-каштановому залишково-солонцюватому ґрунті, навпаки, вміст лугорозчинної форми фтору зростав із 2,81 у шарі 0-20 см до 11,9 мг/кг у шарі 0-100 см.

  • 669. Екологічна оцінка природних умов басейну річки Рудка (Волинська область)
    Дипломная работа пополнение в коллекции 28.10.2010

     

    1. Паспорт річки Рудка „Волиньводопроект”. Луцьк, 1992.
    2. Геринчук М.П. Географія Волинської області. Луцьк, 1988.
    3. Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое раенирование. А.М. Марыныч, В.М.Пащенко. К.:Наук. думка, 1985.
    4. Клибашев Г.Н., Горошков К.Ф. Гидрологические расчеты.
    5. Ярошевська В.М., Дубінський П.М., Прокопчук Н.М. Охорона праці. Київ, 1993.
    6. Гриб Й.В., Клименко М.О, Сондак В.В., Волкова Л.А. Відновна гідроекологія порушених річкових та озерних систем. Том ІІ. Рівне, 1999.
    7. Гриб Й.В., Клименко М.О., Сондак В.В. Відновна гідро екологія порушених річкових та озерних систем. Том І. Рівне,1999.
    8. Клименко М.О., Трушева С.С., Гроховська Ю.Р. Відновна гідроекологія порушених річкових та озерних систем. Том ІІІ. Рівне, 2004.
    9. Клименко М.О., Прищепа А.М., Вознюк Н.М. Моніторинг довкілля. Рівне, 2004.
    10. Яцик А.В., Шмаров В.М. Гідро екологія. К.: Урожай, 1992.
    11. Грищенко Ю.Н., Волкова Л.А. Комплексное использование водных ресурсов и охрана окружающей среды. К.: 1989.
    12. Сочава В.Б. Введение в учение о геосистемах. Новосибирск, 1978. -320 с.
    13. Исаченко А.Г. Оптимизация природной среды. М.: Мисль, 1980. - 263 с.
    14. Яцик А.В. Екологические основы раціонального природопользования. К.: Генеза,1997. 640 с.
    15. Гродзинський М.Д., Шишченко П.Г. Ландшафтно-екологічний аналіз у меліоративному природокористуванні. К.: Либідь, 1993. 224 с.
    16. Методичне керівництво по розрахунку антропогенного навантаження і класифікації екологічного стану малих річок України „НТД 33 -4759129”. К,: В.Ш., 1992. - 39с.
    17. Гордійчук А.С., Стахов О.А. Методика економічної ефективності водогосподарських заходів. Рівне, 2000.
    18. Клименко М.О., Мєлєхова Т.Л. Екологічний менеджмент. Рівне, 2002.
    19. Стольберг А.И. Екология города. Киев, 1997.
    20. Кучерявий С.П. Урбоекологія. Київ, 1999.
  • 670. Екологічна оцінка стану довкілля Коростишивського району та розробка заходів з його поліпшення
    Дипломная работа пополнение в коллекции 03.11.2010

     

    1. Акимова Т. А., Хаскин В. В. Экология. - 2-е изд. - М., 2001.
    2. Бакка М. Т., Дорощенко В. В. Гідрологія, регулювання та охорона водних ресурсів. - Житомир: ЖДТУ, 2003.
    3. Берлянд М. Е. Прогноз и регулирование загрязнения атмосферы. - Л.: Гидрометеоиздат, 1985.- 272 с.
    4. Белов С. В., Барабинов Ф. А., Козьяков А. Ф. Охрана окружающей среды. -М.: Высш. шк., 1991. - 319 с.
    5. Беккер А. А., Агаев Т. Б. Охрана й контроль загрязнения природной средьі. - Л.: Гидрометеоиздат, 1989.
    6. Білявський Г. О., Бутченко Л. І., Навроцький В. М. Основи екології: Теорія та практикум. - К., 2002.
    7. Білявський Г. О., Падун М. М., Фурдуй Р. С. Основи загальної екології. -2-ге вид. - К., 1995.
    8. Білявський Г. О., Фурдуй Р. С., Костіков І. Ю. Основи екологічних знань. - К., 2004.
    9. Веклич О. Сучасний стан та ефективність економічного механізму екологічного регулювання. //Економіка України. - № 10.
    10. Владимиров А. М., Ляхин Ю. Й., Матвеев Л. Т., Орлов В. Г. Охрана окружающей среды. - Л.: Гидрометеоиздат, 1994.
    11. Волошин І. М. Методика дослідження проблем природокористування. - Львів: ЛДУ, 1994.
    12. Воронков Н. А. Экология: общая, социальная, прикладная. - М., 1999.
    13. Газалова Н. Водопостачання і водовідведення (курс лекцій). - Львів; 1977.
    14. Гайнріх Д., Гергт М. Екологія. - К., 2001.
    15. Голуб А. А., Струкова Е. Б. Экономика природних ресурсов: Учеб. пособие для вузов. - М.: Аспект Пресе, 1999. -319с.
    16. Глухов В. В., Лисочкина Т. В., Некрасова Т. П. Экономические основы экологии. М., 1995.
    17. Голубовская Э. К. Биологические основы очистки воды. - VI.:Высш. шк., 1978.-268с.
    18. Дорогунцов С. І., Коценко К. Ф., Аблова О. К. Екологія. - К., 1999.
    19. Джигерей В. С., Сторожук В. М., Яцюк Р. А. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища. - Львів: Афіша, 2000.
    20. Еколого економічні проблеми довкілля Житомирщини. [Кол. моногр.]/ В.І. Карпов, С.П. Сіренький, В.К. Данилко та інші; Під заг. ред. П.П. Михайленка. Житомир, 2001. 320 с.: іл.
    21. Законодавство України про охорону праці. Київ: Основа. 1995. І, ІІ, ІІІ томи.
    22. Закон України про охорону навколишнього природного середовища. - К., 1991.
    23. Запольский А. К. Фізико-хімічні основи технологічного очищення стічних вод. - К.: Лібра, 2000.
    24. Изразль Ю. А. Экология й контроль состояния природной среды. - 2-е изд. - Л.: Гидрометеоиздат, 1985.
    25. Клименко Л. П. Техноекологія. - Симферополь: Таврія, 2000. -542 с.
    26. Когановский А. М. Адсорбация и ионный обмен в процессах водоподготовки и очистки сточных вод. - К.: Наук. Думка, 1983. - 236 с.
    27. Кучерявий В.П. Урбоекологія: Підручник. - Львів: Світ, 2001 440 с.
    28. Мисенев В.С. й др. Водоснабжение в сельськом хозяйстве. - М.: Агропромиздат, 1989.
    29. Мельник Л. Г. Экологическая экономика. - Суми, 2001.
    30. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні, Київ. - 1992 р.
    31. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2000 році. - К., 2001.
    32. Николадзе Г. И. Технология очистки природных вод. - М.: Высш. шк., 1987.-479 с.
    33. Статистичний збірник “Екологічна ситуація Житомирщини” К.; НДІ статистики Держкомстату України, 1998, - 227 с.
    34. Оводов В.С., Ильин В.Г. Проектирование сельськохозяйственного водоснабжения й обводнення. - М.: Сельхозиздат, 1962.
    35. Оводов В.С. Сельськохозяйственное водоснабжение и обводнение. - М.: Сельхозиздат, 1960.
    36. Одум Ю. Экология: В 2 т. - М., 1986.
    37. Основні напрями державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. -К., 1999.
    38. Охрана окружающей среды / А. М. Владимирович, Ю. Й. Ляхин, Л. Т. Матвеев й др. Л., 1991.
    39. Охрана окружающей природной среды / Под ред. Г. В. Дуганова. - К.: Вища школа, 1988.
    40. Охрана и оптимизация окружающей среды/ Под ред. А. А. Лаптева. - К.: Либідь, 1990.
    41. Реймерс Н. Ф. Экология (теории, закони, правила, принципи). - М., 1994.
    42. Риклефс Р. Основи общей экологии. - М., 1979.
    43. Сивко В.Й. Організаційно-правові основи охорони праці. Житомир: ЖІТІ, 1998. 120 с.
    44. Ситник К. М., Брайон А. Б., Гордецкий А. В. Биосфера. Экология. Охрана природи: Справ. - К., 1987.
    45. Сніжко С. І. Оцінка та прогнозування якості природних вод. - К.: Ніка-центр, 2001.
    46. Степановских А. С. Экология. - М., 2001.
    47. Трегубенко Н.С. Водоснабжение й водоотведение (примеры расчетов). - М.: Агропромиздат, 1989.
    48. Шелудченко Б.А., Дорощенко В.В., Котков В.І. Інженерна екологія. Гідросфера: (Навч. посіб.). - Житомир, ДАУ: Вид-во "Волинь", 2000.
    49. Экология города / Под редакцией Стольберга Ф. В. - К.: Либра, 2000.
    50. Яковлев С.В. Канализация. - М.: Стройиздат, 1975.
    51. Яковлев С. В., Карелин Я. А. и др. Очистка производственных сточных вод.-М.: Стройиздат, 1979.-320 с.
  • 671. Екологічна оцінка стану навколишнього середовища в басейні річки Дніпро
    Дипломная работа пополнение в коллекции 12.05.2011

    Борошномельне виробництво, завдання якого полягає у переробці зерна на харчове та фуражне борошно (рос. - мука), є одним з найдавніших надбань людської цивілізації, коріння якого сягають у надра первісного ладу. Провідні позиції зберігає галузь та пов'язані з нею під галузі і в сучасній структурі харчової промисловості більшості країн світу, в тому числі й в Україні. Сировинною основою галузі є багатопланове зернове господарство, в зв'язку з чим розрізняють борошно пшеничне, житнє, ячне, вівсяне, кукурудзяне, гречане тощо. Виробляється борошно на спеціалізованих борошномельних заводах або у спеціальних цехах хлібокомбінаті Залежно від способу переробки зерна розрізняють борошно разового (грубого), оббивного або сортового помелу. Сучасне борошномельне виробництво об'єднує кілька цехів. Першим цехом борошномельних підприємств є зерносховище, яке приймає привезене безпосередньо з ланів зерно, і здійснює сортування зерна за видами та якістю, забезпечуючи його роздільне зберігання у відповідних умовах температури та вологості. Із зерносховищ зерно потрапляє у зерноочисні цехи, де за допомогою триєрів, сепараторів, магнітних установок та іншого устаткування воно очищується від домішок, а на спеціальних лущильних машинах позбавляється від поверхневих покривів. Після цього проводиться кондиціювання зерна, при якому різні сорти зерна змішуються в одну по мельну групу, забезпечується необхідний рівень вологості сировини (15,5%) тощо. Основні процеси борошномельного виробництва здійснюються у розмельному цеху, де відбувається подрібнення зерна на спеціальних вальцевих верстатах. При цьому зерно спочатку підлягає грубому подрібненню, а потім утворені крупки подрібнюються на тонке борошно. Одночасно у цьому цеху за допомогою спеціальних машин (механічних сит) здійснюється просіювання продуктів помелу та їх розділення на різні фракції. Заключним етапом борошномельного процесу виступають так звані вибійні операції (фасування борошна у мішки, їх зважування тощо).

  • 672. Екологічна паспортизація, водопостачання та водовідведення, утилізація та рекуперація відходів м’ясопереробного підприємства
    Дипломная работа пополнение в коллекции 12.05.2011

    Технологічна схема процесу витопки жиру наступна. Жиромаса подається на вакуум-котел, в якому протягом 7-8 годин піддається тепловій обробці при температуру 1300°С. По закінченню процесу термообробки жиромаса передавлюється за допомогою газодувки у відстійник, в якому відділяється від рідини та домішок. Далі процес повторюється. Отриманий з відстійника жир подається в котел для витопки. На цій стадії в нього додається розчин сірчаної кислоти для покращення процесу відділення жиру від домішок. Далі очищений жир передається у відстійники, з подальшим його зливанням у тару і транспортується на утилізацію. З метою підвищення вологовіддачі в очищений жир додають сіль. Таким чином при переробці концентрату за даною технологією отримують кормовий жир другого сорту.

  • 673. Екологічна проблема міста Києва
    Контрольная работа пополнение в коллекции 02.09.2010

    На відкрите питання щодо запропонування своїх методів покращення сучасної екологічної ситуації, окрім вже наведених у анкеті, ми отримали такі відповіді:

    1. написати чітку програму з покращення екологічної ситуації;
    2. вести активну пропаганду в ЗМІ, розклеювати рекламні плакати, що агітують людей до свідомого піклування про природу;
    3. запровадити систему штрафів і контролювати її виконання, стежити за порядком у місцях найбільшого скупчення людей;
    4. за екологію своєї частини довкілля мають нести конкретну відповідальність фірми, заводи, торгові точки, власники ділянок;
    5. використання біопалива транспортними засобами;
    6. будівництво підприємств з переробки побутових відходів;
    7. запровадження жорстких штрафних санкцій до підприємств та громадян, забруднюючих природне середовище;
    8. реформувати громадський транспорт: збільшити кількість тролейбусів, трамвайних маршрутів, відмінити маршрутки;
    9. будувати очисні споруди, парки та сквери;
    10. винести заводи та фабрики за межі міста;
    11. замість пластикових пляшок використовувати скляні;
    12. пересадити автомобілістів на велосипеди;
    13. частіше влаштовувати "суботники";
  • 674. Екологічна система
    Информация пополнение в коллекции 28.02.2011

     

    1. Бродский А.К. Краткий курс общей экологии. С.-Петербург, 2009. 224 с
    2. Бедрій Я.І. та ін. Основи екології та охорона природи. Львів: Укрпошта, 2009. 238 с.
    3. Білявський Г.О. та ін. Основи загальної екології. Київ: Либідь, 2003.
    4. Воронков Н.А. Экология. Общая, социальная, прикладная. М.: Агар, 1999. 424 с.
    5. Вронский В.А. Прикладная экология. Ростов на Дону: Феникс, 2006. 512 с.
    6. Джиги рей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. Київ: Знання, 2002. 203 с.
    7. Дідух Я.П. Популяційна екологія. Кіїв: Фітосоціоцентр, 2008. 192 с.
    8. Злобін Ю.А. Основи екології. Київ: Лібра, 2008. 248 с.
    9. Киселев В.Н. Основы экологии. Минск: Універсітэцкая, 2000. 383 с.
    10. Кормилицын В.И. и др. Основы экологии. М.: Интерстиль, 2007. 366 с.
    11. Назарук М.М. Основи екології. Львів: Афіша, 2009. 256 с.
    12. Некос В.Е. Основы общей экологии и неоэкологии. Часть 1. Основы общей и глобальной традиционной экологии. Харьков: Торнадо, 2009. 182
    13. Реймерс Н.Ф. Экология. Теории, законы, правила, принципы и гипотезы. М.: Россия молодая, 2004. 367 с.
    14. Річний звіт про стан навколишнього природного середовища в Луганській області у 2009 р. Під ред. Кошеля В.М. Донецьк: ВАТ УкрНТІК, 2010. 124 с.
    15. Экологические функции литосферы. /Под ред. Трофимова В.Г. М.: Изд во МТУ, 2000. 432 .
    16. Экологическая химия. Основы концепции. /Ред. Ф. Кортс, под ред. Градовой Н.Б. М.: Мир, 1997. 396 с.
  • 675. Екологічна ситуація в Полтавській області
    Информация пополнение в коллекции 05.12.2009

    Забруднення підземних вод навколо ставка-випарника, промислового майданчика АТ "Укртатнафта". Площа забруднення підземних вод нафтопродуктами в районі АТ "Укртатнафта" в 1996 р. становила 147 км2. В останні роки скидання зворотних вод у ставок-випарник скорочено з 2,38 до 0,54 млн. м /рік. У 2003 р. виконано комплекс заходів по очищенню підземних вод від забруднення нафтопродуктами в м. Кременчуці, на що використано 400,0 тис. грн. (кошти Державного фонду). З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища за 1995-2005 рр. було виділено 237,3 тис. грн. В результаті проведених водоохоронних заходів вдалося значно скоротити ареал забруднення, об'єм забруднених вод зменшився в 4,5 рази. Забруднення підземних вод внаслідок наявності на території області значної кількості недіючих артезіанських свердловин, що вимагають ліквідаційного тампонажу. Після ліквідації, реорганізації сільськогосподарських підприємств значна кількість артезіанських свердловин залишилися безгоподарними. Належні умови їх експлуатації не витримуються, технічний стан незадовільний. Недіючі свердловини на сьогодні є потенційними джерелами забруднення підземних водоносних горизонтів. Основною причиною забруднення є міжпластові перетоки, що виникають у зв'язку з корозією обсадних колон та порушення ізоляції гирл недіючих свердловин. Тому виникає нагальна потреба в їх тампонажі. Накопичення та зберігання в небезпечних умовах значного обсягу непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин. За даними останньої інвентаризації в області зберігається 712,5 т непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин. Більша їх частина (близько 460 т) зосереджена в одному місці - на складі ВАТ "Хорольська сільгоспхімія". Проте більшу небезпеку становлять склади сільськогосподарських підприємств. Приміщення знаходяться в аварійному стані, не охороняються, пошкоджується упакування, в якому зберігаються препарати. В теперішній час зусилля направлені на проектування та виготовлення пересувної установки по знешкодженню заборонених, невизначених і непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин. Фінансування планується забезпечити з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища у розмірі 1380,0 тис. грн. Виготовлення пересувної установки дасть змогу екологічно та економічно ефективніше провести роботи по знешкодженню непридатних та заборонених до використання агрохімікатів. Відсутність умов для безпечного зберігання відходів І-ІУ класів небезпеки в населених пунктах області. Стан поводження з відходами залишається однією з найбільш гострих проблем. За попередніми даними, на підприємствах накопичено промислових відходів І класу небезпеки - більше 500 тонн, II класу - більше 800 тонн, III класу - близько 40 тис. тонн, IV класу - близько 6 млн. тонн. Левова частка (98,5%) відходів IV класу небезпеки припадає на м. Кременчук, з них 87% - відпрацьовані формувальні суміші. Найбільша кількість відходів І-ІП класів зосереджена в містах Кременчуці й Полтаві. За рік утворюється більше 400 тис. тонн відходів усіх класів небезпеки. Для порівняння, обсяги накопичених відходів в області на 1 км2 у 12 разів менші за середні по Україні, утворених за рік - у 7 разів менші, у розрахунку на 1 мешканця накопичено у 9 разів менше, утворено за рік - у 5 разів менше. Відсутність потужностей для утилізації, знешкодження та поховання токсичних промислових відходів негативно позначається на стані ґрунтів. Не вирішені проблеми належного зберігання та утилізації побутових відходів. На початок року налічувалося близько 900 звалищ для захоронення твердих побутових відходів загальною площею 750 га, з яких незадовільно експлуатувались кожне третє. Практично всі звалища створені і функціонують без належного проектного обґрунтування. Найпоширенішим методом зменшення негативного впливу промислових відходів на довкілля є складування їх на звалищах, полігонах тощо. Проте ще не вирішено питання будівництва спеціалізованого полігону та його філії; для складування токсичних промислових відходів. За кількістю накопичених відходів домінують міста Комсомольськ, Кременчук, Полтава. Розміщення промислових відходів здійснюється на 9 полігонах, які знаходяться на балансі підприємств мм. Комсомольська та Кременчука. Проте кількість місць видалення відходів ще недостатня.

  • 676. Екологічна характеристика населеного пункту Мізоч
    Дипломная работа пополнение в коллекции 17.12.2010

     

    1. Ф.Д. Заставний., Географія України, Львів, Видавництво світ, 1994, - БІС 470.
    2. М.И. Кац., Техника Безопасности и производственная санитария в химической промышленности., М., издат. “химия”., 1965, - 998с.
    3. Ю.М. Грищенко., Комплексне використання та охорона водних ресурсів., Рівне., 1997,-с247.
    4. Л.П. Шариков., Справочник., Охрана окружающей среди., Л., издат., судостроение, - 557 с.
    5. А.А. Беккер, Т.Б. Агаэв., Охрана и контроль загрязнения природной среди, Л. Гидролитеоиздат, 1989.,-286 с.
    6. В.М. Ярошевська., Охорона праці., Київ, 1993.,-310 с.
    7. Константинова З.И. Защита воздушного бассейна от промишлених выбросов. М.: Стройиздат, 1981
    8. Предельно-допустимые концентрации вредных веществ в воздух и воде: Справ. Пособие. - Л.: химия, 1975. - 318 С.
    9. Барбинов Ф.А., Белов С.В., Павлихин Г.П. и др. Охрана окружающей среди под ред. С.В. Белова. - М.: Высшая школа, 1983.
    10. Никитин Д.П., Новиков Ю.В. Окружающая среда и человек. - М.: Висшая школа, 1980.
    11. Горешников Н.С., Родинов А. И, Кельцев Н.В., Клушин В.Н. Техника защиты окружающей, - М.: Химия, 1981.
    12. Вальдберг А.Ю., Исянов Л.М., тарт Э.Я., Технология пилеулавливания. - Л.; Матипостоение, 1985.
    13. Манита М.Д., Салыхаджанова Н.М., - Ф., Яровськая С.Ф. Современние методы определения атмосферных загрязнении населенных мест. -М.: Медицина, 1980.
    14. ГОСТ 17.2.3.02 - 78. Охрана природы Атмосфера. Правила установления допустимых взбросов веществ промышленными предприятиями.
    15. ОНД - 86. Методичка розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, які знаходяться в викидах підприємства і фактично забруднення повітря.
    16. Елін Ю.Я., Івченко С. І,: Шкільний визначник рослин: Довідник - 2-ге вид.доп. К., Рад.шк., 1988. -368с.
    17. Географічна енциклопедія України.
  • 677. Екологічне дослідження забруднення повітря автотранспортом
    Курсовой проект пополнение в коллекции 17.03.2011

    Діяльність людини порушує рівновагу в природі, що призводить до виникнення екологічних проблем. Серед них можна назвати парниковий ефект, озонові діри в атмосфері, смог, кислотні дощі, забруднення атмосферного повітря тощо. Проблема забруднення повітря вже не є проблемою країни. Це проблема кожного міста, кожної людини. Ми не можемо залишити без уваги поступове погіршення хімічного складу повітря і негативний вплив різноманітних шкідливих домішок на організм. Саме тому я вважаю тему забруднення атмосферного повітря актуальною. Мені цікаво дослідити на прикладі свого міста Боярки рівень шкідливих викидів в залежності від кількості автотранспорту, з"ясувати негативний вплив газів-забруднювачів на навколишнє середовище, а також обчислити кількість чистого повітря, необхідного для розчинення шкідливих речовин з метою забезпечення санітарно-припустимих умов життя людини. Метою мого досліду було виявити наявність гострої проблеми забруднення повітря, використовуючи "метод проектів", зібрати необхідні статистичні відомості, дослідити зміни забруднення в часі та просторі. Головна задача моєї роботи - проаналізувати негативні зміни у складі повітря міста Боярка та запропонувати можливі шляхи поліпшення екологічної ситуації у місті. Думаю, що ця тема цікава для багатьох дослідників, а також для мешканців мого рідного міста. Дана тема є досліджуваною, результати дослідів різняться, постійно змінюються і тому вона завжди буде найактуальнішою. Даний дослід також показує важливість хімії як науки в розумінні й розвязанні актуальних екологічних проблем сучасності. На практиці цю роботу можна використовувати на уроках, семінарах.

  • 678. Екологічне значення сукцесій
    Курсовой проект пополнение в коллекции 25.09.2010

     

    1. Поступові необоротні зміни складу та структури біогеоценозу, що спричинюються зовнішніми або внутрішніми факторами, називають сукцесіями. Класичний приклад сукцесії заростання озера й перетворення його на болото.
    2. Сукцесії бувають повільними (тривають тисячоліття й десятки тисяч років), середніми (століття) й швидкими (десятиліття). Вони можуть відбуватися з внутрішніх причин (наприклад, утворення нових видів) або під впливом зовнішніх факторів (наприклад, засолення, підтоплення, вселення видів «чужих» фаун та флор), мати природне (наприклад, у результаті підняття чи опускання суші) чи антропогенне (вирубування лісу, розорювання степу) походження, бути прогресуючими (тобто супроводжуватися збільшенням продуктивності й видового багатства, як у випадку заростання новоутворених річкових піщаних кіс) або, навпаки, регресуючими. В.М.Сукачов виділив чотири види сукцесій: 1) сингенетичні; 2) ендоекогенетичні; 3) екзогенетичні; 4) гологенетичні.
    3. Первинна сукцесія - це заростання місця, раніше не зайнятого рослинністю: голих скель або застиглої вулканічної лави. Вторинна сукцесія формується в результаті втручання діяльності людини в природні процеси.
    4. Сукцесійні зміни звичайно зв'язують з тим, що існуюча экосистема (співтовариство) створює несприятливі умови для її організмів, що наповняють, (ґрунтовтому, неповний кругообіг речовин, самоотруєння продуктами виділення або розкладання і т.п.). Такі явища реальні, але не пояснюють усіх випадків змін екосистем. Поряд із природними факторами причинами динаміки екосистем усі частіше виступає людина. До дійсного часу їм зруйнована більшість корінних (клімаксних) екосистем. Наприклад, степи майже цілком розорані (збереглися тільки на заповідних ділянках). Переважні площі лісів представлені перехідними (тимчасовими) екосистемами з листяних деревних порід (береза, осика, рідше верба, вільха й інші). Ці ліси звичайно називають похідними, або вторинними.
  • 679. Екологічне нормування забруднень
    Информация пополнение в коллекции 22.11.2010

    Останніми роками в країнах, де дуже широко використовується теле- й комп'ютерна техніка, помітно зросла захворюваність осіб, які протягом тривалого часу працювали з нею. Тому переглядаються й стають жорсткішими нормативи режиму роботи, застосовуються спеціальні захисні екрани, сітки тощо. Та, незважаючи на це, виявляється дедалі більше даних про різні негативні дії комп'ютерів на здоров'я людини, які необхідно вивчати, нормувати і обов'язково враховувати в майбутньому. Зокрема, персональні ЕОМ і відеотермінали це джерела м'якого рентгенівського, ультрафіолетового, інфрачервоного, електромагнітного випромінювань. Крім того, ЕОМ джерело утворення магнітних полів і, в разі тривалої роботи, значної іонізації повітря.

  • 680. Екологічне управління як механізм гармонізації системи "людина – природа"
    Информация пополнение в коллекции 16.02.2011

    Всім системам управління характерна наявність таких невід'ємних системних складових частин і елементів, як суб'єкт і об'єкт управління, управляючий вплив і зворотний зв'язок, які утворюють єдиний і водночас загальний контур управління. Кібернетика як наука, що вивчає загальні закономірності управління в суспільстві і природі, виходить із положення про існування єдиної принципової схеми управління, найбільш спрощену модель якої можна подати у вигляді типового контуру управління. За цією системною моделлю суб'єкт управління (органи управління в галузі екології) здійснює управляючий вплив (на підставі законів, указів, підзаконних нормативних актів, стандартів, постанов, наказів, програм екологічного спрямування) на об'єкт управління (соціальні об'єкти, підприємства, природні об'єкти), який відповідно до отриманого управляючого впливу змінює свій стан, діяльність, кількісні та якісні параметри стану або впливу на навколишнє середовище.