Екологічні аспекти економічного розвитку
Информация - Экология
Другие материалы по предмету Экология
ЗМІСТ
Вступ
Екологічні аспекти економічного розвитку
Висновок
Література
Вступ
Тема реферату Екологічні аспекти економічного розвитку.
В роботі будуть розглянуті екологічні аспекти економічного розвитку України в період 1991 2005 років.
Нераціональна система природокористування, яка склалася в Україні, значною мірою є наслідком, з одного боку, структурних деформацій господарства, домінування природоємних галузей промисловості, ресурсо- та енергоємних технологій, сировинної орієнтації експорту, а з іншого - недосконалості ринкового механізму формування безпечного довкілля.
Тому ця тема є актуальною.
Екологічні аспекти економічного розвитку
Нераціональна система природокористування, яка склалася в Україні, значною мірою є наслідком, з одного боку, структурних деформацій господарства, домінування природоємних галузей промисловості, ресурсо- та енергоємних технологій, сировинної орієнтації експорту, а з іншого - недосконалості ринкового механізму формування безпечного довкілля.
Порівняльний аналіз даних, наведених у таблиці 1, свідчить про нераціональну структуру ВВП України. Так, частка української промислової продукції в загальному виробництві товарів та послуг у 2,3 рази перевищує відповідний американський показник, а частки добувної промисловості та сільського господарства навіть у 4,99 та 6,9 рази.
Таблиця 1 - Структура ВВП України та США, %
УкраїнаСША1990 р.2003 р.1990 р.2003 р.Всього100100100100Промисловість,50,844,820,315,4в т.ч. добувна…4,01,51,2Сільське господарство18,611,01,71,0Будівництво6,84,14,34,6інші галузі23,936,172,277,5... - немає даних
Не в останню чергу цим пояснюється те, що Україна посідає одне з перших місць за рівнем споживання енергії, води на одиницю ВВП, а також за обсягами виробництва промислових відходів на душу населення. Кількість накопичених відходів нині наближається до 30 млрд. т. Величезний негативний вплив на екологічний стан навколишнього середовища, чистоту земельних і водних ресурсів, якість життєвого природного середовища здійснюють нагромаджені шкідливі та токсичні відходи господарської діяльності у сховищах організованого складування. Разом в Україні в подібних сховищах у розрахунку на 1 км2 її території накопичено майже 5 тис. т токсичних відходів, а на душу населення - близько 100 т. Обсяг накопичених побутових відходів становить майже 3 % від промислових.
У більшості галузей поширене прогресуюче накопичення відходів. У результаті цього при зменшенні обсягів промислового виробництва за 19941999 pp. на 14,5 % кількість накопичених токсичних відходів збільшилася на 7,9 %. Витрати на вилучення і складування відходів досягають 22 % собівартості виробленої продукції, на ці цілі витрачається до 15 % інвестицій, спрямованих на розвиток виробництва. Розрахунки показують, наприклад, що для компенсації екологічних збитків у Криворізькому гірничо-металургійному регіоні ціна на продукцію гірничо-збагачувальних комбінатів має бути збільшена на 32,2 %, на продукцію підземних рудників - на 16,5 %. При розрахунках враховані витрати на компенсацію збитків від шкідливих викидів в атмосферу, опріснення карєрних (шахтних) вод, компенсацію збитків у результаті відчуження земель.
Складування промислових і побутових відходів призводить до відчуження сільгоспугідь, забруднення навколишнього природного середовища та погіршення екологічного стану в індустріально розвинутих регіонах.
Всі викиди можна поділити на тверді відходи, які в основному розміщені на значних площах земної поверхні, пило- та газоподібні викиди в атмосферне повітря та шкідливі викиди в підземні та поверхневі природні водойми. Відповідно галузі промислового виробництва за типами техногенного впливу на територію обєднуються в такі групи.
До першої групи входять ті галузі, які впливають на весь природний комплекс: хімічна, вугільна, цукрова промисловості, чорна металургія, атомні електростанції, виробництво пластмас, синтетичних волокон. Ці виробництва погіршують якість повітря, води, ґрунтів. Для підприємств цих галузей характерні не тільки великі обсяги викидів шкідливих речовин, а й велика різноманітність і токсичність їх компонентів.
Друга група обєднує галузі, які здійснюють найбільший вплив на повітря даної території. Основними забруднювачами атмосфери є підприємства енергетики, металургійної, вугільної, хімічної та нафтової промисловостей, на які припадає 81 % загального обсягу викидів шкідливих речовин.
Загальна кількість викидів від стаціонарних джерел забруднення в 2000 р. порівняно з 1991 р. зменшилася в 2,4 рази. Однак цьому сприяло не удосконалення технологічних процесів, а скорочення обсягів ВВП приблизно в таких же масштабах (рисунок 1). Взагалі кількість організованих джерел забруднення збільшилася.
У таблицях 2 і 3 наведено рівень викидів шкідливих речовин різних галузей та видів промислової діяльності в атмосферне повітря.
Як видно з таблиці 2, для добувної, металургійної промисловостей, виробництва та розподілу електроенергії, газу, води характерне перевищення частки шкідливих викидів порівняно з часткою у загальному обсязі промислового виробництва у 1,35-2,37 рази, в той час як для легкої, харчової промисловостей, машинобудування та деяких інших виробників товарів народного споживання характерне перевищення частки у загальному обсязі виробництва над обсягами шкідливих викидів в 422 рази.
<