Екологічні аспекти економічного розвитку
Информация - Экология
Другие материалы по предмету Экология
нансових трансакцій. В умовах системи tradable permits вони можуть бути розподілені заздалегідь (згідно з діючою програмою), і необхідні фінансові трансакції мають місці лише серед приватних фірм або фізичних осіб. Можливо, з цієї причини платежі за викиди менш поширені в США, незважаючи на їх значну популярність в інших країнах.
Наприклад, в 1995 р. приблизно 90 % прибутків від контролю за шкідливими речовинами на базі платежів за викиди в 20 індустріальних країнах надходили від податкових зборів на бензин, дизельне паливо, автомобілі. Впродовж останніх 10 років, однак, деякі європейські країни впровадили платежі, спеціально передбачені для зменшення рівня конкретних промислових забруднювачів.
У 1992 р. Швеція впровадила плату за викид окисів азоту великими теплоелектростанціями в розмірі 40 шведських крон (4 дол.) за 1 кг N02, яка поширювалася в 1996 р. і на невеликі електростанції. Доходи від цих платежів були повернуті підприємствам, які їх сплачували, пропорційно частці кожної електростанції в загальному виробництві енергії. Таке повернення коштів зменшило загальний фінансовий тягар електростанцій від платежів. Але платежі все ж забезпечували стимули до зменшення викидів N02 кожного разу, коли витрати підприємства зменшувалися в розмірі, меншому за платежі. В результаті введення таких платежів у 1995 р. в Швеції викиди N02 великими електростанціями зменшилися на 20 %.
У 1992 р. Данія ввела плату за викид двоокису вуглецю (С02) домогосподарствами, яка в 1993 р. була поширена на промисловість. У 1995 р. платежі за викиди С02 були зменшені таким чином, що більш енергоємні галузі здійснювали менші платежі за викиди С02, ніж менш енергоємні. Хоча ці зміни, з одного боку, мали бажаний ефект зменшення податкового тягаря для більш енергоємних галузей, але, з другого - вони зменшили економічну ефективність загальної схеми зменшення викидів.
Фірми, зіштовхнувшись з платежами за викиди С02, зменшували викиди до тих пір, поки витрати на додаткову одиницю викидів (граничні витрати) дорівнювали платежу. При більших питомих витратах дешевше просто здійснювати платежі, ніж зменшувати викиди. Оскільки в Данії різні фірми зіштовхуються з різними платежами, вони мають справу з різними граничними витратами. Це означає, що нинішнє становище неефективне, оскільки загальні витрати переважно діючого рівня зменшення викидів могли б бути зменшені. Зміщення відповідальності за зниження викидів фірм із високими граничними витратами до фірм із низькими граничними витратами знизило б загальний тягар.
Досвід Данії не унікальний: серед розвинених країн платежі, повязані із захистом навколишнього середовища, часто супроводжуються пільгами щодо окремих товарів або галузей промисловості. Мета окремих із цих пільг, яка полягає в зменшенні фінансового тягаря у вигляді таких платежів для окремих видів діяльності або галузей, може бути досягнута іншими шляхами, які не зменшують загальну економічну ефективність програм платежів за викиди: доходи можуть бути перерозподілені серед учасників програми. Адміністративні і практичні труднощі, повязані з таким перерозподілом коштів, свідчать про переваги, які забезпечує метод tradable permits: їх первісне розміщення може бути здійснене таким чином, щоб забезпечити бажане полегшення податкового тягаря.
Інтригуючи можливості полягають в обєднанні принципів систем, tradable permits і платежів за викиди. В цій гібридній схемі агенції, які займаються регулюванням навколишнього середовища, працюють за програмою tradable permits, могли створити і продати додаткову кількість дозволів відповідно до попиту на фіксовані платежі за викиди. Якщо плата за викид встановлена вище ринкової ціни (наприклад, вище 2 дол. на фунт окисів азоту), яка переважала до 2000 р. в Лос-Анджелесі на ринку дозволів N02, це, звичайно, не суперечить ринку дозволів. Однак у випадку незвичайного піку попиту, подібного до того, який мав місце під час енергетичної кризи в Каліфорнії, платежі за викиди забезпечили б додаткову гнучкість та стабільність цін, захищаючи як промисловість, так і економіку в цілому. При подібному регулюванні резерв tradable permits на викиди N02 міг би бути у розмірі по 7,5 дол. за фунт після тривалої нестачі tradable permits. Подібна методика була використана в програмі торгівлі дозволами на викиди S02 і системі регулювання для потужних двигунів.
У практиці економічного регулювання стану довкілля використовуються й інші гнучкі підходи: informal market (неорганізований ринок) і tradable performance standards (стандарти (норми) інтенсивності викидів). Це пояснюється тим, що в деяких випадках може виявитися непрактичним впровадження програм плати за викиди або tradable permits. Наприклад, моніторинг викидів може виявитися занадто дорогим, щоб бути життєздатним.
Регулювання викидів окисів азоту, пилу та гідрокарбонату різними типами двигунів внутрішнього згорання ілюструє численні приклади функціонування ринкової системи стандартів викидів. З 1991 р. фірми-виробники потужних двигунів для автобусів та вантажних автомобілів були вимушені погодитися з деякими стандартами викидів шкідливих речовин для нових двигунів через комбінацію середніх значень (averaging), банківські операції (banking) і торгівлю (trading) або АВТ. Цей підхід поширюється на стандарти викидів для багатьох типів двигунів, включаючи підвісні човнові двигуни, автомобілі і легкі двигуни вантажівок, локомотиви, а також невеликі двигуни, наприклад газонокосарок.
Типова програма АВТ починається зі встановлення графіка нормативів викидів. Наприклад, норматив викидів ок?/p>