Екологічні аспекти економічного розвитку
Информация - Экология
Другие материалы по предмету Экология
p>
Таблиця 2 - Структура викидів шкідливих речовин стаціонарними джерелами забруднення в атмосферне повітря та видів промислової діяльності в Україні в 2003 р.
Галузі промисловості (види діяльності)Структура викидів*, %Частка в загальному виробництві, %Вся промисловість100100Добувна24,7/26,59,0Харчова та переробка сільгосппродукції1,56/1,618,9Легка, обробка деревини та вироби з неї, целюлозно-паперова, поліграфічна, видавнича справа0,98/1,013,9Хімічне виробництво та виробництво коксу5,7/6,015,5Виробництво неметалевих виробів1,58/1,083,3Металургія та обробка металу30,4/31,822,1Машинобудування0,67/0,6713,4Виробництво та розподіл
електроенергії, газу і води34,5/31,111,2*у чисельнику - разом викидів, у знаменнику - в т. ч. газуватих і рідких
Слід відзначити, що в 2003 р. порівняно з 1990 р. частка екологічно найбільш „брудних" галузей в загальному промисловому виробництві зросла в 2,1-2,8 рази, а відносно „чистих" галузей - зменшилася в 2,2-7,2 рази.
Таблиця 3 - Викиди шкідливих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами в 2003 p., %
Всі види економічної діяльності, в т. ч.100промисловість91,3сільське господарство0,3будівництво0,78інші галузі та види діяльності7,62
Як видно з таблиці 3, за забруднення атмосферного повітря відповідальною є промисловість, яка здійснює більше 91 % всіх шкідливих викидів. Дані таблиці 1 дають підстави стверджувати, що з точки зору охорони довкілля з 1990 по 2000 рр. позитивний вплив мало зменшення частки продукції промисловості у ВВП з 50,8 до 47,5 %, негативний - деформація структури промисловості на користь базових галузей. Крім того, є очевидним, що якби не було структурних зрушень за межами промисловості, то екологічна ситуація була б значно гіршою. При забезпеченні руху в напрямі прогресивної „американської" структури народного господарства не забрудненість довкілля можна було б значно підвищити.
Третя група галузей - це ті, які здійснюють техногенний вплив на водні ресурси. Вона включає гірничодобувну, деревообробну, целюлозно-паперову, молочну, мясну промисловості, добування нафти, гідроенергетику.
У звязку з економічним спадом в Україні обсяги використання прісної води на виробничі потреби в 2001 р. зменшилися більше ніж удвічі. Разом з тим потрапляння забруднених стоків у поверхневі водні обєкти зросло на третину. Частина забруднених стічних вод у загальному водовідводі підвищилась майже в 2,4 рази. Це при тому, що централізоване водозабезпечення було і залишилося на рівні 21 %. Для порівняння: у країнах Прибалтики цей показник становить 80-90 %, ФРН - 90 %, в європейській частині Росії - 45 %, Білорусії -40 %. До того ж, водозабезпечення в Україні на 80 % здійснюється за рахунок поверхневих (забруднених) вод (у цивілізованому світі -навпаки). Ситуація ускладнюється внаслідок того, що Україна - одна з найменш водозабезпечених країн. У розрахунку на одного жителя в середньому припадає 1,0 тис. м3 поверхневих і 0,4 тис. м3 підземних водних ресурсів. Україна посідає останнє місце в Європі за запасами питної води і 70-те місце у світі за її якістю.
45 % населення України споживає питну воду, яка не відповідає стандартам якості, прийнятим ще в 1982 p., які включають 28 показників і є далекими за вимогами від європейських. Фактично на станціях водопідготовки внаслідок відсутності засобів на дорогі реактиви контроль обмежується 12-14 показниками. Разом з тим, за даними ВОЗ, питна вода контролюється у світі за 100-150 параметрами.
Незважаючи на зменшення ВВП у 1999 р. порівняно з 1990 р. в 2,45 рази, обсяги скидання забруднених вод у природні поверхневі водні обєкти збільшилися в 1,23 рази (рисунок 1).
У таблиці 4 наведено дані щодо внеску промислових галузей у загальний обсяг скидання стічних вод у природні поверхневі водні обєкти.
Як видно, основна частина забруднених стічних вод припадає на металургійну (51,35%) та вугільну (18,5%) галузі промисловості. Багаторічна експлуатація залізорудних покладів Криворізького басейну, який утворює сировинну базу чорної металургії, зумовила скидання в Чорне море промисловими підприємствами тільки одного цього міста щорічно сотень мільйонів кубометрів брудної води. Так, у 2000 р. транзитом через річки Інгулець-Дніпро було спущено 200 млн. м3 стічних вод, у тому числі 94 млн. кубометрів неочищених. Внаслідок закриття шахт із подальшою їх консервацією виникли супутні проблеми швидкого і непередбаченого розвитку в басейні екзогенних процесів: підтоплення житлових масивів, зсувів та просідання землі, розповсюдження уже за межі України забруднених вод. Із регіональної проблема перетворилася в глобальну. Розміщені по меридіану Кривого Рогу закриті і працюючі шахти утворюють єдиний гідрогеологічний комплекс і діють як зєднані посудини. Рівень води в них і ступінь її мінералізації різний, але недопустимо високий. Тут можна виявити вміст солі від 98 до 130 г/л, у різних концентраціях бром, свинець, ртуть, барій - разом близько 130 хімічних елементів. І, звичайно, перш ніж потрапити в Чорне море, ця „агресія" розбавляється мільйонами кубічних метрів питної води із Карачунівського та інших водосховищ, що також дорого коштує для держави.
Таблиця 4 - Структура скидання забруднених стічних вод у природні поверхневі водні обєкти промисловістю України, %
Галузі%Вся промисловість100Електроенергетика2,31Вугільна промисловість18,5Нафтодобувна, нафтопереробна, хімічна, нафтохімічна промисловості14,31Чорна та кольорова металургія51,35Машинобудування та металообробка5,0Лісова, деревообробна та целюлозно-паперова промисловість