Водевіль І.Котляревського "Москаль-чарівник", зв’язок з фольклором, порушення проблеми "білінгву" в образі Финтика.
Художні особливості байок Є.Гребінки, їх суспільно-історичне спрямування ("Будяк і Коноплиночка", "Рожа та Хміль", "Школяр Денис", "Ведмежий суд", "Ячмінь" та ін.)
Літературна діяльність Г.Квітки-Основ’яненка. Художня своєрідність збірки "Мароссийские повести, рассказываемые Грицьком Основьяненком".
Сентиментально-реалістичні твори Г.Квітки-Основ’яненка. Елементи просвітницького дидактизму, сентименталізму та етнографічного реалізму в повісті "Маруся".
П.Білецький-Носенко як основоположник української літературної байки.
Розвиток жанру байки П.Гулаком-Артемовським.
Новаторство Л.Глібова-байкаря.
Просвітительська байка Левка Боровиковського, риси дидактичного реалізму в ній.
Проблема українського романтизму. Типові риси романтизму в світовій літературі та його особливості в українській літературі. Тематично-стильові течії українського романтизму.
Літературна творчість Л.Боровиковського як першого українського поета-романтика. Художні особливості балад, творче використання мандрівних сюжетів ("Маруся", "Вивідка", "Чарівниця", "Молодиця" та ін.)
А.Метлинський (А.Могила) як представник громадянської художньо-стильової течії в українському романтизмі. Мотиви його поезії.
Художній світ поезії М.Костомарова (Ієремії Галки).
"Руська трійця" (М.Шашкевич, І.Вагілевич, Я.Головацький) як культурологічне явище в українській історії.
Ідейно-тематична та жанрова спадщина Т.Шевченка.
Медитативна лірика Т.Шевченка періоду заслання (1847-1857рр.)
Соціально-політична спрямованість поем Т.Шевченка періоду "трьох літ" (1843-1845рр.) ("Сон", "Кавказ", послання "І мертвим і живим...")
Російськомовні повісті Т.Шевченка, їх автобіографізм, особливості художньої форми, мови і стилю ("Художник", "Музикант", "Капітанша", "Близнецы", "Наймичка").
"Чорна рада" П.Куліша - перший соціально-історичний роман в українській прозі. Синтез романтичних і реалістичних засобів творення сюжету, персонажів, картин.
Художнє осмислення кріпацтва як джерела людської трагедії в "Народних оповіданнях" Марка Вовчка. Жанрово-композиційні особливості.
Змалювання волелюбності і нескореності закріпачених селян у повісті Марка Вовчка "Інститутка".
Ідейна спрямованість, своєрідність побудови і зображальних засобів казок-оповідань ("Дев’ять братів і одна сестриця Галя") та героїко-романтичних казок-повістей ("Кармелюк").
С.Руданський як творець жанру співомовок, їх художні особливості . Тематичне розмаїття співомовок.
Жанрово-тематичне багатство прози І.Нечуя-Левицького. Повість "Микола Джеря" як досягнення української аналітичної прози в зображенні кріпацтва та причин бунтарства.
Відображення рис національного менталітету в ситуації пореформенного села І.Нечуєм-Левицьким в повісті "Кайдашева сім’я". Засоби гумору.
Історія написання, джерела, риси жанру, проблематика роману П.Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" Селянський і козацький світи, романтичні і реалістичні компоненти твору.
Екзистенціальні мотиви в малій прозі Б.Грінченка.("Хата", "Дзвоник", "Сама, зовсім сама", "Як я вмер", "Серед чужих людей", "Батько та дочка", "Панько" та ін.)
Розвиток українського театру і драматургії 70-90-х рр. XX ст. Народний театр "корифеїв" (М.Старицького, М.Кропивницького, І.Карпенко-Карого) як якісно нове явище в культурно-громадському житті України та за її межами.
Культурософський аспект збірки "Зів'яле листя" І.Франка. Композиція, основні мотиви, образ ліричного героя. Жанрова різноманітність.
Поетика натуралізму в бориславському циклі І.Франка та С.Коваліва.
Майстерність характеротворення в оповіданнях І.Франка та С.Коваліва про дітей і для дітей ("Малий Мирон", "Олівець" - І.Франка; "На прічках", "Хрущі" та ін. С.Коваліва).
Проблема українського модернізму, історична зумовленість його виникнення, характерні риси та світовий контекст.
Імпресіоністичні домінанти прози М.Коцюбинського ("Intermezzo", "На камені", "Цвіт яблуні", "Він іде") поряд з реалістичними ("Коні не винні" тощо).
Своєрідність українського експресіонізму на прикладі новелістики В.Стефаника (зб. "Камінний хрест", "Дорога", "Моє слово").
Художнє зображення дитячої психології в новелах В.Стефаника "Діточа пригода", "Кленові листки".
Творча постать Лесі Українки в контексті української літератури на межі XIX-XX ст. Еволюція письменниці від традиційної версифікації до "новоромантизму" (зб. "На крилах пісень", "Думи і мрії", "Відгуки").
Міфологічна основа "Лісової пісні", її філософська ідея, екстраполяція етногенетичних джерел на свідомість людини початку XX ст.
Розкриття трагічних колізій національного менталітету у "Боярині", символізація долі Оксани.
Осмислення духовної краси людини у повісті "У неділю рано зілля копала..." Зв'язок повісті з народно-пісенною творчістю. Майстерність композиції твору.
Художня своєрідність прози та драматургії В.Винниченка, елементи модернізму та авангардизму в них, спроба реалізувати в художніх творах теорію "чесності з собою" ("Записки кирпатого Мефістофеля", "Дисгармонія", "Чесність з собою", "Чорна Пантера і Білий Ведмідь", "Великий Молох" та ін.)
Український "ренесанс" 20-х рр. Література і політика. Літературні угрупування ("Гарт", "Плуг", "Марс", ВАПЛІТЕ, ВУСПП та ін.)
Літературна дискусія 1925-1928 рр.
Осмислення національної трагедії в новелах Г.Косинки ("На золотих богів", "В житах", "Політика", "Гармонія" та ін.).
Трагізм творчої долі М.Хвильового.
Розкриття антилюдської суті революції у новелах М.Хвильового "Кіт у чоботях", "Я(Романтика)", "Мати", "Брати", "Редактор Карк". Риси імпресіоністичної, неоромантичної, експресіоністичної поетики у творах.
Особливості неореалізму в українській літературі 20-х рр.
Психоаналітичні оповідання В.Підмогильного "Добрий Бог", "Гайдамаки", "Пророк", "В епідемічному бараці".
Проблема голоду у новелістиці В.Підмогильного ("Проблема хліба", "Собака", "Син" та ін.) Поетика назв творів. Майстерність відтворення психічного стану людини в екстремальних, "межових" ситуаціях.
Зображення драми українського маргінала в інтелектуально-психологічному романі В.Підмогильного "Місто".
Викриття хворобливості соціалістичної дійсності у трагікомедії екзистенціального змісту "Народний Малахій" М.Куліша.
Розкриття актуальності мовної проблематики в Україні в комедії М.Куліша "Мина Мазайло".
Трагедія Ю.Яновського як творчої особистості.
Поетизація стихії народної боротьби в романі Ю.Яновського "Чотири шаблі". Місце твору в житті письменника та українській літературі.
"Вершники" Ю.Яновського як своєрідний компроміс із самим собою. Неперебутня художня вартість твору всупереч доктрині "соцреалізму".
Празька поетична школа в українському літературному процесі.
Автобіографічні усмішки О.Вишні. Засоби творення комічного.
Драматизм долі О.Довженка як митця. Творче освоєння кінематографу. Кіноповість "Україна в огні" та її другий варіант "Повість врем’яних літ". Втручання у творчість митця компартійних структур.
Актуалізація архетипів національного світосприйняття, поетизація людської душі в автобіографічній повісті О.Довженка "Зачарована Десна".
Морально-етична та екологічна проблематика кіноповісті "Поема про море".
Роман Уласа Самчука "Марія" як трагічний життєпис українського селянства у добу тоталітаризму. Стильові особливості "Марії".
Дискурс правди про сталінський режим у пригодницькій повісті І.Багряного "Тигролови".
Гострота й актуальність проблематики експресіоністичної повісті Т.Осьмачки "Старший боярин". Міфологічна основа, реалістичний та умовно-символічний плани у творі.
Проблема історичної пам'яті та достеменних національних цінностей у романі О.Гончара "Собор". Драматична доля твору та вилучення його з літературного обігу.
Феномен "шістдесятництва" в українській літературі XX ст. (Л.Костенко, Д.Павличко, В.Симоненко, І.Драч, В.Стус).
Особливості літературного процесу 80-х рр.: криза "соцреалізму" (філософська лірика П.Мовчана, елегійні мотиви І.Жиленко, шляхетні медитації Л.Талалая, психологічна стилістика В.Забаштанського).
Неоавангардизм в українській літературі, укрупнення псевдохудожніх принципів "соцреалізму" в інтерпретації "Бу-Ба-Бу", ЛУГОСАДУ та ін. Еволюція "Бу-Ба-Бу" (Ю.Андрухович, В.Неборак, О.Ірванець), її завершення акцією "Імперіал "Крейслер".
Сучасний літературний процес. Дискусії довкола українського модернізму та перспективи постмодернізму (Г.Грабович, С.Павличко, Т.Гундорова, М.Павлишин та ін.).
Постмодерністська стилістика В.Медведя ("Збираючи каміння", "Льон", "Кров по соломі"), Є.Пашковського ("Безодня", "Осінь для ангела" та ін.).
Елементи абсурду, жорстокий наратизм у прозі "соціальної клініки" О.Ульяненка ("Сталінка", "Зимова повість" та ін.).
Активні творчі пошуки переможців "Гранослова" та "Смолоскипа" (І.Андрусяка, С.Жадана, Ю.Бедрика, Наталі Павлик, Мар’яни Савки та ін.).
