В. П. Вишневський член-кореспондент нан україни, доктор економічних наук, професор Донецької національного університету
| Вид материала | Документы |
- Бакіров В. С. ректор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна,, 199.35kb.
- Оргкомітет конференції голова: Шевченко Анатолій Іванович, 45.54kb.
- Оргкомітет IV міжнародної науково-практичної конференції, 6452.34kb.
- Оргкомітет IV міжнародної науково-практичної конференції, 5682.7kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Міністерство охорони здоров’я, 5570.5kb.
- Організащйний комітет голова оргкомітету, 57.27kb.
- Національна академія наук україни інститут історії україни член-кореспондент нан україни, 756.03kb.
- Член-кореспондент нан україни, д е. н., проф., проректор з наукової роботи Київського, 76.81kb.
- Доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри «Фінанси І кредит» Севастопольського, 118.95kb.
- Реферат циклу робіт на здобуття Державної премії України в галузі науки І техніки, 169.38kb.
Тема 2.2. Національне багатство та еколого-економічна безпека України
та пріоритети економічного і соціального розвитку, засоби та шляхи їх досягнення, систему заходів, спрямованих на ефективне розв'язання проблем економічного і соціального розвитку, досягнення стабільного економічного зростання та екологічної безпеки населення [2д].
Що ж таке еколого-економічна безпека? Яка її роль у розвитку національної економіки?
У загальному плані під еколого-економічною безпекою розуміють захищеність держави від наявних чи потенційних можливих економічних та екологічних загроз.
Сукупність еколого-економічної безпеки визначають такі фактори: - здатність національної економіки забезпечити незалежний
економічний розвиток держави; - здатність України захистити від внутрішніх і зовнішніх
деструктивних впливів; - здатність держави забезпечити екологічно комфортне
життя та добробут населенню.
Екологічна безпека в системі національної економіки складається з:
-техніко-виробничої безпеки; - енергетичної безпеки; У технологічної безпеки.
У системі економічної безпеки національної економіки значне місце займає техніко-виробнича безпека, що передбачає здатність держави запобігати і компенсувати наслідки можливого скорочення виробництва та його технічного забезпечення.
Енергетична безпека є критерієм захищеності держави та її громадян від загрози дефіциту енергоресурсів чи порушень в їх енергопостачанні. У цьому контексті держава повинна здійснювати постійний моніторинг з метою запобігання негативним наслідкам у зв'язку з перебоями в енергозабезпеченні національної економіки.
Сьогодні в Україні склалась критична ситуація з енергоресурсами і енергозабезпеченням.
За даними Мінерго України, 48 % енергоблоків теплових електростанцій, що становлять основу національноїелектроенерге-
79
Розділ 2. Національна економіка та стратегія національної безпеки
тики, повністю відпрацювали свій граничний ресурс. Для їх відновлення потрібно не менш як ЗО млрд дол. США. Не кращий стан у вугільній промисловості, яка є головним джерелом палива для інших галузей енергетики.
Однак передусім енергетична безпека України пов'язана із зовнішніми чинниками. Більшість енергоносіїв імпортується. Імпорт енергоносіїв у 2001 р. становив 6,3 млрд дол. США (39,6 % загального імпорту). В імпорті палива переважають природний газ (52,6 %) та сира нафта (33,7 %) [78д].
Згідно з Національною енергетичною програмою в 2010 р. частка власних первинних ресурсів ПЕК зросте до 60 %. Однак і в цьому разі порогові значення економічної безпеки не будуть досягнуті.
Порівняно з 1990 р. видобуток вугілля скоротився більше ніж удвічі і тепер знаходиться нарівні 1938-1939 pp., газу-в 1,5 рази, нафти - майже на третину (рівень 1961-1962 pp.), виробництво основних нафтопродуктів скоротилося в 3-6 разів і знаходиться на рівні 70-х pp. минулого століітя. Це негативно позначилось на багатьох секторах національної економіки.
Перспективним напрямом забезпечення енергетичної безпеки є ефективніше використання палива у сфері виробництва електроенергії і тепла. Зокрема, важливим резервом є постачання на ТЕС вугілля, збагаченого до відповідного проектного р>івня. Це дасть змогу відчутно скоротити витрачання на вугільних ТЕС гостродефіцитних мазуту і природного газу.
Необхідність реалізації інноваційної моделі національної економіки актуалізує проблему технологічної безпеки національної економіки.
Ця безпека базується на стані науково-технологічного потенціалу держави з однієї сторони та певних гарантіях щодо розробки нових технологій та інновацій - з іншої.
Найбільш важливими напрямами забезпечення технологічної безпеки є:
- розвиток фундаментальних наукових досліджень; - розробка нових заощаджуючих та екологічно безпечних
технологій;
80
Тема 2.2. Національне багатство та еколого-економічна безпека України
- енергозберігаючі моделі розвитку виробництва;
- збільшення наукомісткості виробництва та створення нових
організаційних форм інноваційної мережі та інноваційної
інфраструктури; - технологічне та технічне оновлення виробництва.
Національна економіка повинна гарантувати продовольчу безпеку населенню.
Ця безпека характеризується виробничо-продуктивною стій-кістю агропродовольчого комплексу та його спроможністю вчасно реагувати на кон'юнктуру агропромислового ринку; наявністю необхідних обсягів перехідних запасів; рівнем платоспроможності населення, що має забезпечувати доступність продовольства для всіх громадян; недопущенням імпортної експансії по тих продо-вольчих товарах, продукування яких у необхідних обсягах може здійснювати національних агропродовольчий комплекс.
Який критерій є індикатором продовольчої безпеки в націо-нальній економіці?
Це перш за все забезпечення достатнього добробуту і харчування всім громадянам та мінімально необхідного харчування у випадку надзвичайних ситуацій, що складаються у державі.
Важливе місце в національній економіці займає фінансова безпека, що представляє систему захисту інтересів економічних агентів на всіх рівнях їх фінансових відносин.
Основним індикатором фінансової безпеки є якість фінансових механізмів і послуг, що забезпечує клієнтів та суб'єктів господарю-вання від негативних впливів на їхнє фінансове становище.
Тут важливе значення має стабільність фінансової та законо-давчої системи держави. Стійкість фінансової системи держави визначається: рівнем дефіциту бюджету, стабільністю цін, опти-мальністю фінансових потоків і розрахункових відносин, стійкістю банківської системи (так само, як і системи небанківських фінан-сових установ) і національної валюти, ступенем захищеності інте-ресів вкладників, розміром валютних резервів, розвитком вітчиз-няного фінансового ринку, станом зовнішньої та внутрішньої заборгованості, величиною дефіциту платіжного балансу України, інвестиційним кліматом тощо.
81
Розділ 2. Національна економіка та стратегія національної безпеки
Слід зазначити, що фінансова безпека національної економіки має внутрішні і зовнішні аспекти.
Внутрішні аспекти цієї безпеки стосуються безпеки фінансового ринку, збалансованістю структури внутрішніх запозичень, відсутністю дефіциту державного бюджету тощо.
Зовнішні аспекти фінансової безпеки національної економіки - це її фінансова незалежність та фінансовий суверенітет.
Головною загрозою фінансовій безпеці держави є правова, організаційна, інституційна незавершеність реформування фінансово-кредитної сфери в нашій країні. Також загрозу фінансовій безпеці можуть становити і прояви сепаратистських настроїв, що можуть призвести до порушення цілісності фінансово-кредитної, податкової та митної систем держави.
Істотне значення в національній економіці має бюджетна безпека, що характеризується рівнем збалансованості бюджету та показниками його дефіцитності.
У цьому контексті важливе місце займає боргова безпека. Як відомо, державний борг України може бути внутрішнім або зовнішнім. Загалом можна виділити такі критерії боргової безпеки в національній економіці:
- обсяг державного боргу в іноземній валюті; - обсяг іноземного кредитування; - обсяг державного боргу і грошової маси в обігу; - сума, що йде на обслуговування зовнішнього державного боргу; - обсяг іноземних позик під державні гарантії тощо.
У національній економіціі можуть виникати різні періоди формування державного боргу, що мають свої особливості.
В Україні, за 15 років незалежності, по різному складалась система формування державного боргу (див. табл. 2.2.1).