В. П. Вишневський член-кореспондент нан україни, доктор еко­номічних наук, професор Донецької національного університету

Вид материала

Документы

Содержание Залізничний транспорт Морський і річковий транспорт Автомобільний транспорт

Подобный материал:

• Бакіров В. С. ректор Харківського національного університету імені  В. Н. Каразіна,, 199.35kb.
• Оргкомітет конференції голова: Шевченко Анатолій Іванович, 45.54kb.
• Оргкомітет IV міжнародної науково-практичної конференції, 6452.34kb.
• Оргкомітет IV міжнародної науково-практичної конференції, 5682.7kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Міністерство охорони здоров’я, 5570.5kb.
• Організащйний комітет голова оргкомітету, 57.27kb.
• Національна академія наук україни інститут історії україни член-кореспондент нан україни, 756.03kb.
• Член-кореспондент нан україни, д е. н., проф., проректор з наукової роботи Київського, 76.81kb.
• Доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри «Фінанси І кредит» Севастопольського, 118.95kb.
• Реферат циклу робіт на здобуття Державної премії України в галузі науки І техніки, 169.38kb.

Розділ 4. Структурні зміни в національній економіці та регіональна політика

окремих видів транспорту, незначні обсяги іноземних та вітчиз­няних інвестицій, що необхідні для проведення техніко-техноло-гічної модернізації, повільне вирішення питань уніфікації транс­портного законодавства відповідно до міжнародного права тощо.

Загальні засади транспортної політики України визначено в таких документах, як Концепція реформування транспортного сектора економіки України, Комплексна програма утвердження України як транзитної держави у 2002-2010рр., Про грама розвитку національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні на 2006-2010 pp. та інших. Одним з найважливіших напрямів транспортної політики України є розвиток національної мережі міжнародних транспортних коридорів. Це обумовлене тим, що через територію нашої країни проходять найзручніші та найкоротші шляхи між Європою та Азією у широтних і меридіан­них напрямках. Особливої актуальності цей напрям транспортної політики набув у зв'язку з розширенням Євросоюзу до кордонів України, що відкриває нові стратегічні перспективи. Зокрема, за оцінками міжнародних експертів ООН та ЄС та прогнозами Ради по вивченню продуктивних сил Національної академії наук України, до 2010 р. очікується збільшення товарообміну за напрямками європейської осі "Північ - Південь" на 25-30 %, євразійської - на 30-35 %, що обумовлює відповідне збільшення транзитних перевезень територією України [4].

Під міжнародним транспортним коридором (МТК) розу­міють комплекс наземних і водних транспортних магістралей з відповідною інфраструктурою на визначеному напрямку, вклю­чаючи допоміжні споруди, під'їзні шляхи, прикордонні переходи, сервісні пункти, вантажні та пасажирські термінали, обладнання та устаткування рухом, організаційно-технічних заходів, законо­давчих і нормативних актів, які забезпечують перевезення вантажів і пасажирів на рівні, що відповідає вимогам Європейського Співтовариства [24]. Розвиток міжнародних транспортних кори­дорів в Україні відбувається у таких напрямах, як реконструкція і модернізація існуючої мережі та створення нової транспортної мережі з повним комплексом інфраструктури згідно з міжнарод-

178

Тема 4.3. Виробнича інфраструктура України

ними стандартами. З цією метою в Україні, починаючи від другої половини 1990 рр., проводиться технічне удосконалення переїздів, будуються швидкісні залізничні магістралі та нові автомобільні дороги, відбувається капітальний ремонт окремих ділянок транспортних мереж, здійснюється будівництво і реконструкція об'єктів морського і річкового транспорту, глибоководного судноплавного каналу р. Дунай - Чорне море тощо.

Таким чином, у розвитку транспортної системи України на початку 1990-х pp. виникли проблеми, що зумовлені як особ­ливостями її функціонування у період перебування нашої країни у складі колишнього СРСР, так і тими чинниками, які склалися внаслідок проведення ринкових перетворень. Зокрема, у 1990-х pp. знизилися обсяги вантажних і пасажирських перевезень, обсяги вантажо- та пасажирообороту, погіршилася якість транспортних послуг, відбувалося старіння основного капіталу, скорочення кількості працюючих на транспорті. Проте можна відзначити і позитивні риси у розвитку транспортної системи України, що обумовлене тенденціями загального оздоровлення національної економіки, особливо помітними еюни стали на початку XXI ст. Від другої половини 1990-х pp. було визначено загальні засади транс­портної політики та затверджено відповідні програми розвитку, в яких взято курс на інтеграцію транспортної системи України до європейської та світової транспортних систем.

Содержание