І податкова політика 5

Вид материала

Лекція

Содержание Розділ І. Теоретичні та організаційні основи податкової системи Модуль 1. Методологічні основи податкової системи 1. Суть та функції податків, елементи податків. 2. Загальна класифікація податків; прямі та непрямі податки. 3. Склад та структура доходів у бюджет. 4. Поняття податкової системи та податкової політики. Лекція 2. Організація податкової служби і податкової роботи. Система інформаційного забезпечення 3. Фінансові санкції, адміністративні штрафи. 1. Органи державної податкової служби України та їх завдання, функції. 2. Податкова міліція, права органів державної служби. 3. Фінансові санкції, адміністративні штрафи. 4. Обов’язки осіб державної податкової служби. 5. Облік платників податку, облік податків, порядок погашення обов’язків платника, перед бюджетом. Лекція 3. Ухилення від податків та їх перекладання 1. Поняття ухилення, фактори ухилення. 2. Методи ухилення, податкова оптимізація. 3. Подвійне оподаткування у міжнародному бізнесі. 4. Перекладання податків. Лекція 4. Непряме оподаткування. Податок на додану вартість, акцизний збір, мито 1. Загальна характеристика податків. 2. Платники ПДВ, акцизного збору, об’єкт оподаткування. ... Полное содержание

Подобный материал:

• Бюджетно-податкова політика. Проблема дефіциту державного бюджету та державний борг, 35.68kb.
• Назва модуля: Податки та система оподаткування підприємств Код модуля: епі 6014 С01, 19.61kb.
• 1. Назва модуля, 29.89kb.
• Оподаткування та податкова політика в сучасних умовах. Основні напрями податкової реформи, 753.21kb.
• Методика вивчення галузевої структури господарства регіону. Методика комплексного дослідження, 100.88kb.
• План Визначення політики. Політика як соціальне явище. Структура, мета, завдання, засоби, 208.45kb.
• Податкова декларація з податку на доходи (прибуток) страховика, 196.24kb.
• «Політика -мистецтво, яке прямим плетінням з'єднує права мужніх І розсудли­вих людей,, 771.23kb.
• Податкова декларація з податку на прибуток підприємства, 1239.16kb.
• Податкова декларація з податку на прибуток підприємства, 914.32kb.

Зміст




^

Розділ І. Теоретичні та організаційні основи податкової системи

Модуль 1. Методологічні основи податкової системи

Лекція 1. Сутність та види податків. Податкова система і податкова політика

1. Суть та функції податків, елементи податків.

2. Загальна класифікація податків; прямі та непрямі податки.

3. Склад та структура доходів у бюджет.

4. Поняття податкової системи та податкової політики.


^

1. Суть та функції податків, елементи податків.

Історія виникнення податків досить давня. Вважається, що податки виникли разом із утворенням держави. Держава не могла забезпечити ефективне виконання своїх функцій без відповідної системи надходжень. І вже, виникла потреба у створенні основного джерела наповнення казни і бюджету держави. Цим основним інструментом і в далекому минулому і на даний час вважаються податкові платежі. Податковими платежами вважаються -податок, збір і плата.

Податок - це обов'язковий платіж, який стягується до бюджетів усіх рівнів з фізичних та юридичних осіб у безспірному порядку (податок з доходів фізичних осіб, податок на прибуток, ПДВ).

Збір — це платіж, який стягується в основному до державних цільових фондів та місцевих бюджетів (пенсійний збір, ринковий збір, курортний збір).

Плата — це сума коштів, яка повертається державі (в основному) за тимчасове або постійне користування ресурсами (плата за воду, рентна плата, орендна плата).

Сукупність податків, зборів та інших обов'язкових платежів утворює податкову систему держави. Встановлення і скасування податків, зборів, і інших обов'язкових платежів, а також пільги їх платникам надаються Верховною Радою України, ВР АРК і місцевими радами народних депутатів.

Податки є найважливішою і найдавнішою формою фінансових відносин між державою і членами суспільства.

За економічним змістом податки - це фінансові відносини між: державою і платниками податків з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідного для виконання державою її функцій. ї Централізований фонд грошових коштів держави може бути сформований як за рахунок податків, так і за рахунок інших надходжень, таких як: відрахування, власні доходи держави і неподаткові доходи. Ці поняття необхідно розрізняти за допомогою ознак, що характеризують ту ми іншу фінансову категорію. На даний час в Україні питома вага непрямих податків є досить значною, хоча спостерігається тенденція до її зменшення в загальній структурі бюджетів порівняно з прямими податками.

Сутність податків як економічної категорії відображається в їх функціях.

Оскільки податкова система є однією із складових фінансової системи, функції податків випливають із функцій фінансів. Податки в основному виконують дві функції: фіскальну і регулюючу.

Суть фіскальної функції полягає в тому, що саме за допомогою податків і зборів забезпечується наповнення бюджетів усіх рівнів і відповідно джерел формування доходів держави.

Фіскальна функція забезпечує

—досягнення максимально можливого балансу між доходами та видатками бюджету держави

—рівномірний розподіл сум податкових надходжень між сферами бюджетної системи

—стабілізацію регіонального рівня соціального забезпечення громадян та забезпечення соціальних гарантій

—досягнення високого рівня соціальної інфраструктури в державі та рівня соціальних гарантій в окремому регіоні

—забезпечення потреб науки, освіти, охорони здоров'я, оборони та управління

Шляхом оподаткування досягається

• регулювання попиту пропозиції,
  
• стимулювання заощаджень,
  
• вирівнювання індивідуальних доходів громадян,
  
• стимулювання індивідуального підприємництв;
  
• стримування інфляції,
  
• створення нових робочих місць,
  
• розвите народних промислів, прикладного мистецтва.
  

Отже, через фіскальну функцію системи оподаткування задовольняють загальнонаціональні потреби, а за допомогою розподільчої функції формуються протидії надлишковому фіскальному тиску, тобто створюються механізми, які забезпечують баланс економічних інтересів держави, юридичних та фізичних осіб.

Суть регулюючої функції податків полягає у можливості держави через діяльність податкового механізму забезпечувати регулювання соціально-економічних відносин. А саме за допомогою податкових ставок та податкових пільг держава намагається регулювати — процес накопичення капіталу, рівень платоспроможності, темпи розширеного відтворення, захист малозабезпечених верств населення.

Оподаткування як окрема категорія економічного процес у і ґрунтуватись на притаманних йому принципах.

стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності — введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;

обов’язковість — впровадження норм щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об’єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;

рівнозначність і пропорційність — справляння податків з юридичних осіб здійснюється у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків і зборів (обов’язкових платежів) на рівні прибутки і пропорційно більших податків і зборів (обов’язкових платежів) — на більші доходи;

рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації — забезпечення однакового підходу до суб’єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов’язків щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);

соціальна справедливість — забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обгрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи;

стабільність — забезпечення незмінності податків і зборів (обов’язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;

економічна обгрунтованість — встановлення податків і зборів (обов’язкових платежів) на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами;

рівномірність сплати — встановлення строків сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат;

компетенція — встановлення і скасування податків і зборів (обов’язкових платежів), а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами;

єдиний підхід — забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов’язковим визначенням платника податку і збору (обов’язкового платежу), об’єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов’язкового платежу), податкового періоду, ставок податку і збору (обов’язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг;

доступність — забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів (обов’язкових платежів).
^

2. Загальна класифікація податків; прямі та непрямі податки.

Класифікація податків дає можливість більш повно висвітлити сутність і функції податків, показати їх роль у податковій політиці держави, напрям і характер впливу на соціально-економічну сферу. Податки класифікують за кількома ознаками.

3а економічним змістом податки поділяються на

—податки на доходи (податок з доходів фізичних осіб, податок з прибутку)

—податки на споживання (податок на додану вартість, акцизний збір)

—податки на майно І податок з власників транспортних засобів, податок на нерухомість).

Залежно від рівня державних структур податки класифікують на

• загальнодержавні
  
• місцеві, які відповідно встановлюються Верховною Радою України або місцевими радами.
  

До загальнодержавних податків відносять податки і збори, які сплачуються до державного бюджету або до державних цільових централізованих фондів: 1. До загальнодержавних належать такі податки і збори (обов’язкові платежі):

1) податок на додану вартість;

2) акцизний збір;

3) податок на прибуток підприємств;

4) податок на доходи фізичних осіб;

5) мито;

6) державне мито;

7) податок на нерухоме майно (нерухомість);

8) плата (податок) за землю;

9) рентні платежі;

10) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

11) податок на промисел;

12) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

13) збір за спеціальне використання природних ресурсів;

14) збір за забруднення навколишнього природного середовища;

15) збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

16) збір на обов’язкове соціальне страхування;

17) збір на обов’язкове державне пенсійне страхування;

18) збір до Державного інноваційного фонду;

19) плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.

До місцевих податків відносять податки і збори, які сплачуються до місцевих бюджетів:

1) податок з реклами;

2) комунальний податок.

2. До місцевих зборів (обов’язкових платежів) належать:

1) готельний збір;

2) збір за припаркування автотранспорту;

3) ринковий збір;

4) збір за видачу ордера на квартиру;

5) курортний збір;

6) збір за участь у бігах на іподромі;

7) збір за виграш на бігах на іподромі;

8) збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі;

9) збір за право використання місцевої символіки;

10) збір за право проведення кіно- і телезйомок;

11) збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей;

12) збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон;

13) збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг;

14) збір з власників собак.

3а формою оподаткування розрізняють О прямі і ^непрямі податки. Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників, їх розмір прямо пропорційно залежить від результатів фінансової діяльності. В свою чергу, прямі податки поділяються на дві групи ^особисті і > реальні. Особисті податки встановлюються персонально для конкретного платника. Видами особистих податків є

• прибутковий податок,
  
• майновий податок,
  
• податок на спадщину,
  
• податок на дарування.
  

Реальні податки передбачають оподаткування майна за зовнішніми ознаками. До них належать

-земельний,

-домовий,

-промисловий,

- податок на грошовий капітал.

Непрямі податки встановлюються в цінах товарів і послуг, а їх розмір для окремого платника не залежить від його доходів.

^

3. Склад та структура доходів у бюджет.

Податки діляться на:

1. Податкові доходи – загальнодержавні і місцеві податки, збори і ін. обов'язкові платежі;

2. Неподаткові надходження:

• Доходи від власної і підприємницької діяльності;
  
• Адміністративні збори і платежі, доходи від некомерційної і побічної торгівлі;
  
• Надходження від штрафів і фінансових санкцій;
  
• Інші неподаткові надходження;
  
• Власні надходження від бюджетних установ.
  

1. Доходи від операцій з капіталом – засоби поліковані від продажу землі, майна і нематеріальних активів, що належать державі.
   

4. Трансферти – засоби, одержані від інших органів державної влади, інших держав або міжнародних організацій на безкоштовній або безповоротній основі.

^

4. Поняття податкової системи та податкової політики.

Податкова політика — це діяльність держави у сферах запровадження, правового регламентування та організації справляння податків і податкових платежів до централізованих фондів грошових ресурсів держави.

Держава регулює макропропорції в економіці за рахунок зменшення чи збільшення податків. Податки— це обов'язкові, нормовані платежі у державний чи місцеві бюджети, які сплачують громадяни, підприємства та установи. Податки виконують фіскальну та регулюючу функції. Фіскальна функція покликана забезпечувати бюджет країни постійними і стабільними доходами, регулююча - регулювати фінансові відносини в процесі розподілу частини вар тості сукупного суспільного продукту.

Розрізняють прямі й непрямі, місцеві, загальні та спеціальні податки. Прямі податки — це податки, що встановлюються безпосередньо щодо платника, який сплачує їх до бюджету держави, і обсяги таких податків залежать від податкової бази. Вони покликані охоплювати всі доходи, створені в суспільстві за звітний період (податок на прибуток, прибутковий податок з громадян і т. ін.). Непрямі податки — це податки, які справляються до бюджету за допомогою цінових механізмів, причому конкретні платники податків не завжди є їхніми носіями. Ці податки охоплюють споживання суб'єктів за звітний період (податок на додану вартість, мито, акцизний збір і т. ін.). Протягом 2001 р. основними податками, які виконували фіскальну функцію, були:

1. 
   прибутковий податок з громадян (за шкалою ставок);
   
2. податок на прибуток (30-60%);
   
3. податок на додану вартість (20%);
   
4. акцизний збір (ставки регулюються законодавством);
   
5. комунальний податок (10% від місячного фонду оплати праці, обчисленого, виходячи з неоподатковуваного мінімуму доходу);
   
6. внески у Пенсійний фонд (32% сукупного оподатковуваного доходу);
   
7. внески у Фонд соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (2,5% сукупного оподатковуваного доходу);
   
8. внески у Фонд соціального страхування на випадок безробіття (2,5% сукупного оподатковуваного доходу);
   
9. внески у Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (за шкалою ставок).
   

Найзначнішим серед усіх податкових джерел за результатами 2001 р. було перевиконання надходжень від прибуткового податку з громадян. За 2001 р. до Зведеного бюджету України надійшло 126,6% прогнозованого річного обсягу цього податку, номінальна зміна для цього податку становить 2 396 млн. грн., або 37,6%. На цей процес вплинули, передусім, підвищення реальних податкових ставок в умовах відсутності системи індексації неоподатковуваного мінімуму і груп доходів до інфляції та зростання заробітної плати у бюджетній сфері. Як і у 2000 р., 100% прибуткового податку з громадян зараховано до місцевих бюджетів.