І податкова політика 5
| Вид материала | Лекція |
- Бюджетно-податкова політика. Проблема дефіциту державного бюджету та державний борг, 35.68kb.
- Назва модуля: Податки та система оподаткування підприємств Код модуля: епі 6014 С01, 19.61kb.
- 1. Назва модуля, 29.89kb.
- Оподаткування та податкова політика в сучасних умовах. Основні напрями податкової реформи, 753.21kb.
- Методика вивчення галузевої структури господарства регіону. Методика комплексного дослідження, 100.88kb.
- План Визначення політики. Політика як соціальне явище. Структура, мета, завдання, засоби, 208.45kb.
- Податкова декларація з податку на доходи (прибуток) страховика, 196.24kb.
- «Політика -мистецтво, яке прямим плетінням з'єднує права мужніх І розсудливих людей,, 771.23kb.
- Податкова декларація з податку на прибуток підприємства, 1239.16kb.
- Податкова декларація з податку на прибуток підприємства, 914.32kb.
Лекція 2. Організація податкової служби і податкової роботи. Система інформаційного забезпечення
1. Органи державної податкової служби України та їх завдання, функції.
2. Податкова міліція, права органів державної служби.
^ 3. Фінансові санкції, адміністративні штрафи.
4. Обов’язки осіб державної податкової служби.
5. Облік платників податку, облік податків, порядок погашення обов’язків платника, перед бюджетом.
^
1. Органи державної податкової служби України та їх завдання, функції.
Податкова служба - це сукупність державних органів управління, які організовують і контролюють надходження податкових і окремих видів неподаткових платежів.
Надійність та ефективність податкової системи залежить від двох факторів: раціональності побудови податкової системи і рівня організації податкової служби держави.
Формування податкової служби України, як вже зазначалося, розпочалось у 1991 p., що було спричинено переходом від системи платежів у бюджет до системи оподаткування. Відповідний Закон був прийнятий в 1990 р. за підписом тодішнього голови Л.А. Кравчука. До цього державної податкової служби, як окремої структури, не існувало. У складі Міністерства фінансів та його підрозділів в областях, районах, містах виділялись відповідно управління, відділи та інспекції державних доходів. Вони несли відповідальність за дотримання діючого порядку справляння бюджетних доходів і за виконання плану надходжень платежів до бюджету. У 1993 р. був затверджений новий Закон України ''Про державну податкову службу в Україні". У 1996 р. на базі Державної податкової інспекції України та підрозділів Міністерства внутрішніх справ України по боротьбі з приховуванням прибутків від оподаткування була утворена Державна податкова адміністрація України, якій було надано статус центрального органу виконавчої влади.
На сьогодні основним законодавчим документом з питань діяльності податкової служби в Україні с Закон України "Про державну податкову службу в Україні "в редакції від 24 грудня 1993 р. із змінами і доповненнями.
Розділ 3. Державна податкова служба України.
Принципи діяльності державної податкової служби
Принцип єдності податкової політики. Для забезпечення єдиного тлумачення податкового законодавства необхідна наявність консолідуючого органу управління. Державна податкова служба здійснює, свої повноваження щодо адміністрування місцевих і державних податків.
Принцип незалежності — забезпечує невтручання в професійну діяльність
ДПА і ДПІ місцевих органів влади. Ця умова - конкретний вияв принципу розподілу влади, системи утримань і противаг. Місцеві органи влади і адміністрація не мають права змінювати або скасовувати рішення податкових органів, а також надавати їм оперативні керівні вказівки.
Принцип централізації. Державна податкова служба с централізованою системою податкових органів. Система Державної податкової служби умовно поділяється на три рівні: вищий рівень - Державна податкова адміністрація України, середній рівень державна податкова адміністрація в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, базовий рівень державні податкові інспекції в районах областей, районах у містах, міжрайонні, міські та об'єднані.
До системи державної податкової служби України належать:
Головна державна податкова адміністрація України,
державна податкова адміністрація Автономної Республіки Крим;
обласні податкові адміністрації, інспекції у містах та районах областей.
У складі органів податкової служби знаходяться відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями (податкова міліція). На територіально-адміністративних одиницях, в залежності від специфіки регіонів, можуть утворюватись міжрайонні (одна на два райони або більше районів), об'єднані (місто і район) державні податкові інспекції та у їх складі - підрозділи податкової міліції.
У державній податковій адміністрації України та державних податкових адміністраціях в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі утворюються колегії. Чисельність та склад колегій Державної податкової адміністрації України затверджуються Кабінетом Міністрів України (КМУ), а колегій державних податкових адміністрацій в Автономній республіці Крим(АРК), областях, містах Києві та Севастополі - Державною податковою адміністрацією України (ДПА). Колегії є діючим органом і розглядають найважливіші напрями діяльності відповідних державних податкових адміністрацій. Структура ДПА затверджується Кабінетом Міністрів України.
Основні риси державної податкової служби України:
незалежний контроль за дотриманням податкового законодавства
— чітка централізація системи податкових органів відповідно до вертикальної структури підпорядкованості
—єдність системи контролю платників податків і зборів
Основні завдання органів державної податкової служби:
—здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю стати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів, а також неподаткових платежів, визначених законодавством
—внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства
—прийняття у випадках передбачених законом нормативне - правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування
— проведення роз'яснень з питань оподаткування серед платників податків;
— запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до
—компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення
Державна податкова служба у своїй діяльності керується Конституцією України, законами, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради АРК, Ради Міністрів АРК, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.
ДПАУ є центральним органом управління виконавчої влади. ДПА в АРК, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються ДПА України. Державні податкові інспекції (ДПІ) у районах, містах, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні ДПІ підпорядковуються відповідним ДПА в АРК, областях, містах Києві та Севастополі. Державна податкова служба України тісно співпрацює з :
фінансовими управліннями,
Державним казначейством,
службоюбезпеки,
прокуратурою,
митною та контрольно-ревізійною службами,
установами банків,
податковими службами інших держав.
ДПАУ очолює голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України за поданням Прем'єр-міністра. Заступники голови призначаються на посаду і звільняються з посади КМУ за поданням Голови ДПАУ. Кількість заступників визначається КМУ. Державні податкові адміністрації в АРК, областях, містах Києві та Севастополі очолюють голови, які призначаються на посаду і звільняються з посади КМУ за поданням Голови ДПАУ. ДПА в районах, містах, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції очолюють начальники, які призначаються на посаду та звільняються з неї головою ДПА за поданням голів відповідних ДПА у АРК, областях, містах Києві та Севастополі. Начальники управлінь податкової міліції призначаються головою ДПА України. Видатки на утримання Державної податкової служби визначаються КМУ і фінансуються за рахунок державного бюджету. Державні податкові інспекції та адміністрації є юридичними особами, мають гербову печатку, інші печатки та штампи, відповідні бланки, самостійні кошториси витрат, поточні рахунки в установах банків.
Органи податкової служби нарізних рівнях виконують різні функції. Так, на вищу ланку, тобто на Державну податкову адміністрацію України, покладаються функції організації та методичного забезпечення податкової роботи в державі, а також контроль за діяльністю податкових органів нижчого рівня, згідно з Законом України "Про державну податкову службу в Україні".
^
2. Податкова міліція, права органів державної служби.
Податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Завданням податкової міліції є:
1. Запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні порушення.
2. Розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів.
3. Запобігання корупції в органах ДПС та виявлення цих фактів.
4. Забезпечення безпеки діяльності працівників ДПС, захист їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.
До складу податкової міліції належать: головне управління податкової міліції, слідче управління податкової міліції, управління по боротьбі з корупцією в органах ДПС. Відповідну будову має служба податкової міліції на районному та обласному рівнях. Очолює податкову міліцію начальник, який є першим заступником ГДПАУ. Відповідна ситуація і в регіонах.
Податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань має наступні повноваження:
—приймати і реєструвати заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесеш до її компетенції, здійснювати в установленому порядку їх перевірку і приймати щодо них передбачені законом рішення;
— здійснювати відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводити дізнання та досудове слідство в межах своєї компетенції, вживати заходів для відшкодування заподіяних державі збитків;
— виявляти причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживати заходів до їх усунення;
—забезпечувати безпеку працівників ДПС та захист їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням ними посадових обов'язків;
— запобігати корупції та іншим службовим порушенням серед працівників ДПС;
—збирати, аналізувати, узагальнювати інформацію щодо порушень податкового законодавства, прогнозувати тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов'язаних з оподаткуванням.
Особа начальницького складу податкової міліції незалежно від займаної посади і місцезнаходження і в разі звернення до неї громадян або посадових осіб із заявою чи повідомленням про загрозу особистій чи громадській безпеці або в разі безпосереднього виявлення такої загрози повинна вжити заходів щодо запобігання правопорушенню і його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий орган внутрішніх справ.
Крім закону про державну податкову службу податкова міліція повинна дотримуватись окремих статей і положень Закону України "Про міліцію". На службу до податкової міліції приймаються на контрактній основі громадяни України, які мають відповідну освіту, здатні своїми особистими, діловими, моральними якостями таза станом здоров'я виконувати обов'язки, покладені на податкову міліцію. Громадяни, які вперше зараховуються на службу в податкову міліцію на посади начальницького складу, складають присягу на вірність. Особа начальницького складу підписує текст присяги, який зберігається в особистій справі. Особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ. Навчання у навчальних закладах ДПА за спеціальностями з підготовки кадрів податкової міліції після здобуття спеціальної освіти прирівнюється до проходження строкової військової служби згідно із ст. 24. Закону "Про державну податкову службу в Україні'. Правовий та соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей гарантується Законом України "Про міліцію".
^
3. Фінансові санкції, адміністративні штрафи.
Суб'єкти оподаткування несуть відповідальність за порушення податкового законодавства, тобто до платника, який не має у встановлений період бухгалтерських звітів за результатами фінансової діяльності, застосовуються штрафні санкції, а саме: юридичні особи - 110% суми податку, обчисленого за попередній звітний період, фізичні особи - суми податку за попередній період. Якщо суб'єкт оподаткування не подав, або несвоєчасно подав декларації, розрахунки та інші документи, необхідні для обчислення і сплати податків, платники податків додатково сплачують до бюджету 10% належних до сплати сум податків.
^
4. Обов’язки осіб державної податкової служби.
Службові особи зобов'язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на державні податкові інспекції функцій та повною мірою використовувати надані їм права. За невиконання або неналежне виконання службовими особами державних податкових служб своїх обов'язків вони притягаються до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної та матеріальної відповідальності згідно з чинним законодавством. Службові особи державних податкових служб зобов'язані дотримуватись комерційної та службової таємниці. Скарги на дії службових осіб подаються до тих державних податкових служб, яким вони безпосередньо підпорядковані. Скарги розглядаються і рішення приймаються в місячний термін з дня їх надходження. Рішення за скаргами можуть оскаржуватися протягом місяця до вищестоящої державної податкової служби. Уразі незгоди підприємства, установи, організації з рішенням Головної державної податкової адміністрації України його може бути оскаржено у господарському суді.
Збитки, завдані неправомірними діями службових осіб державних податкових служб, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів державного, .бюджету з наступним стягненням з винних осіб.
У разі незгоди громадян з прийнятим рішенням дії службових осіб державних податкових служб можуть бути оскаржені в судовому порядку. Подання скарги не припиняє оскаржуваної дії службових осіб. Оскарження дій службових осіб, пов'язаних з накладенням адміністративного стягнення, провадиться відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Службовою особою державної податкової служби може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Міністерством фінансів України. У разі прийняття на роботу службовій особі може бути встановлено випробувальний термін до шести місяців або одного року. На роботу до державних податкових служб не можуть бути прийняті особи, яких було засуджено за вчинення корисливих злочинів.
Службові особи ДПІ не мають права займатися підприємницькою діяльністю, а також працювати за сумісництвом на підприємствах, в установах і організаціях крім наукової та викладацької діяльності).
Службові особи підлягають атестації. Порядок атестації визначається Головною державною податковою адміністрацією України.
Положення про спеціальні звання та порядок їх присвоєння, розмір надбавок за звання затверджуються Кабінетом Міністрів України. Покладення на службових осіб державних податкових служб обов'язків, не передбачених Законом «Про державну податкову службу в Україні» та іншими актами законодавства У країн й, забороняється.
Держава гарантує захист життя, здоров'я, честі, гідності та майна службових осіб державних податкових служб та членів їх сімей від злочинних посягань та інших протиправних дій. Образа службової особи, погроза вбивством, насильством, знищенням майна та насильницькі дії щодо службової особи, а також умисне знищення чи пошкодження майна та інші протиправні дії тягнуть за собою встановлену законом відповідальність.
У разі загибелі службової особи у зв'язку з виконанням службових обов'язків сім’ї загиблого або його утриманцям виплачується одноразова допомога у розмірі десятирічної заробітної плати загиблого за його останньою посадою, яку він займав, за рахунок коштів державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.
У разі заподіяння службовій особі тяжких тілесних ушкоджень під час виконання нею службових обов'язків, що перешкоджають надалі займатися професійною діяльністю, їй виплачується одноразова допомога у розмірі п'ятирічної заробітної плати за останньою посадою за рахунок коштів державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.
У разі заподіяння службовій особі менш тяжких тілесних ушкоджень під час виконання нею службових обов'язків їй виплачується одноразова допомога в розмірі однорічної заробітної плати за останньою посадою за рахунок коштів державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.
Рішення про виплату одноразової допомоги приймається начальником державної податкової служби за місцем роботи потерпілого на підставі обвинувального вироку суду або постанови слідчих органів чи прокурора про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами або про припинення попереднього слідства.
Шкода, завдана майну службової особи або членів її сім'ї у зв'язку з виконанням нею своїх обов'язків, відшкодовується в повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.
Відшкодування шкоди, завданої майну службової особи або її сім'ї, провадиться на підставі рішення або вироку суду. Для обліку фактичних витрат, пов'язаних з виплатою сум одноразової допомоги та відшкодуванням шкоди, завданої майну службової особи або членів її сім'ї, для державних податкових служб в установах банків відкриваються спеціальні рахунки.
Службові особи підлягають обов'язковому державному особистому страхуванню за рахунок коштів державного бюджету на випадок загибелі або смерті на суму десятирічної заробітної плати за їх останньою посадою, а в разі поранення, контузії, травми або каліцтва, захворювання чи інвалідності, що спишися під час виконання службових обов'язків, у розмірі від шестимісячної до п'ятирічної заробітної плати за їх останньою посадою (залежно від ступеня втрати працездатності)
До органів місцевого самоврядування, що виступають як окрема група суб'єктів податкових правовідносин, слід віднести сільські, селищні та міські ради, а також обласні ради з питань визначення механізму справляння, сплати та граничних розмірів ставок місцевих зборів, наприклад, за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон.
^
5. Облік платників податку, облік податків, порядок погашення обов’язків платника, перед бюджетом.
Розрізняють кілька груп обов'язків платників податків, а саме:
а) організаційного характеру:
постановка на облік чи реєстрація в податковій службі;
надання необхідної інформації (щодо відкриття чи закриття рахунків тощо);
б) зі сплати податків:
самостійний і правильний розрахунок сум податкових платежів;
своєчасне подання за встановленою формою податкової звітності;
подання до податкових служб необхідних документів, пояснень, довідок, виконання їх вимог (або обґрунтована відмова).
Конкретні обов'язки платника ґрунтуються на наявності об'єкта оподаткування у платника та наявності фактів, що породжують обов'язок сплати податку.
Слід зазначити, що обов'язки суб'єктів податкових правовідносин реалізуються як в активній, так і в пасивній їх поведінці. Так, згідно з частиною першою ст. 67 Конституції України, кожен громадянин зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Тобто в даному випадку особа, на яку покладено обов'язок сплати податку, повинна вчинити активні дії щодо його сплати (збору), а саме: визначити розмір податку та перерахувати його в установленому законом порядку до визначеного бюджету (цільового фонду) тощо.
Пасивна форма виконання суб'єктом податкових правовідносин, покладених на нього обов'язків виражається, як зазначається в літературі, в утриманні від активних дій (наприклад, не перешкоджати посадовим особам державних податкових служб здійснювати обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування).
Основною вимогою податкової дисципліни є належне виконання суб'єктами податкових правовідносин покладених на них законодавством обов'язків. У даному випадку під належним виконанням, що носить узагальнюючий характер, слід розуміти точне, своєчасне й неухильне виконання обов'язків. Точність виконання обов'язків тут означає, що вони повинні виконуватися суб'єктами податкових правовідносин у межах, визначених законодавством. Недотримання визначеного законодавством порядку встановлення податкових ставок (наприклад, некомпетентним органом) або порядку обчислення податку, а також недотримання встановленої законодавством форми подання відомостей до відповідних органів (наприклад, затвердженої наказом ДПА України від 04 серпня 1997 р. № 279 у редакції наказу ДПА України від 01 липня 1999 р. № 339 форми Повідомлення про результати розрахунку авансового внеску податку на прибуток) є порушенням правила про неухильність виконання обов'язків суб'єктами податкових правовідносин.
Іноді законодавство передбачає можливість вибору суб'єктом податкових правовідносин форми виконання обов'язку. Так, згідно з Законом України від 17 грудня 1998 р. "Про фіксований сільськогосподарський податок "платники цього податку мають право на вибір форми сплати фіксованого сільськогосподарського податку в грошовій формі або у вигляді поставок сільськогосподарської продукції. Ця норма була дійсною до 2001 р.
Правило про неухильність поширюється також на місце виконання обов'язку. Зокрема, відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ", суми податку на прибуток зараховуються до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням платника податку. Одним з чинників належного рівня податкової дисципліни є дотримання строків заповнення та подання податкової звітності. Строки можуть визначатись роками, місяцями, днями. Вони можуть приурочуватись до конкретної дати (числа, місяця тощо) або до певного юридичного факту (дії, події).
Згідно з Законом України від 03 квітня 1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість "сплата податку провадиться не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним періодом.
Відповідно до Закону України від 23 березня 1996 р. № 98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" суб'єкт підприємницької діяльності, що припинив діяльність, яка відповідно до цього Закону підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про припинення такої діяльності відповідний державний орган.
Згідно з Законом України "Про систему оподаткування "обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється зі сплатою податку, збору (податкового платежу) або його скасуванням. У разі ліквідації юридичної особи заборгованість з податків і зборів (обов'язкових платежів) сплачується у порядку, встановленому законами України (наприклад, правонаступником тощо).
Обов'язок фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку і збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням, а також у разі смерті платника.
Обов'язки інших суб'єктів податкових правовідносин припиняються у випадку їх скасування, ліквідації органу, на який було покладено виконання таких обов'язків, тощо.
Слід зазначити, що податкова дисципліна-це нормативний термін, який чітко відображений в Законах України "Про систему оподаткування ", "Про державну податкову службу в Україні", а також у "Митному кодексі", прикладних нормативних документах. Виконання норм податкової дисципліни в Україні є на стадії становлення, рівноцінно як і вся система оподаткування.
Несвоєчасність прийняття Верховною Радою України Законів у галузі оподаткування, недоліки в діяльності органів державної податкової служби створюють сприятливі умови для порушення податкової дисципліни,
Податкова робота - це діяльність платників і податкової служби щодо наповнення бюджетів та фондів через дотримання податкової дисципліни. Основними елементами податкової роботи є облік платників і надходжень податків до бюджету. Облік платників податків є однією з основних функцій ДПС, яка створює передумови для здійснення контролю за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю перерахування платниками податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів. Існують наступні особливості обліку платників для юридичних осіб та фізичних осіб.
Юридичні особи, у яких, згідно з чинним законодавством, виникають податкові зобов'язання, повинні у 20-денний термін після одержання свідоцтва державну реєстрацію звернутися в ДП1 за своїм, місцезнаходженням.
Для взяття на податковий облік платник податків - юридична особа повинен подати до підрозділу державного податкового органу, який займається реєстрацією платників, такі документи:
—заяву;
—нотаріально завірену копію статуту, з відміткою органу, що здійснив державну реєстрацію;
—установчий договір (у тому ж порядку, що і зі статутом);
— копію свідоцтва про державну реєстрацію.
Після взяття платника податків на облік державні податкові органи видають йому довідку про взяття на облік, для пред'явлення в установу банку, де він вирішив відкрити поточний рахунок. Якщо це бюджетна установа, то вона подає до законодавчого органу копію Положення замість Статуту.
Банк, а також платник податків зобов'язані протягом трьох робочих днів з дня відкриття рахунку платнику податків надіслати повідомлення про це державному податковому органу, в якому взято на облік цього платника податків. Підрозділи обліку платників податків після взяття на облік платника податків формують його облікову справу з переліком документів, визначених вище, яка на другий день після взяття платника податків на облік закріплюється за інспектором.
3 1996 р. в Україні введена державна реєстрація фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.
Реєстрація фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів - проводиться державними податковими інспекціями по районах, районах у містах і містах без районного поділу за місцем постійного проживання платників, а для осіб, які не мають постійного місця проживання в Україні, - за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.
Під час реєстрації до облікової картки фізичної особи -- платника податків та інших обов'язкових платежів - вноситься такі дані: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, місце народження, місце проживання, місце основної роботи, види сплачуваних податків та інших обов'язкових платежів.
Підприємства, установи, організації всіх форм власності зобов'язані подавати до ДПІ за місцем постійного проживання платників податків, які працюють на цьому підприємстві, відомості для присвоєння ідентифікаційних номерів фізичним особам.
Виходячи з цих відомостей, Головна ДПА У присвоює фізичним особам - платникам податків та інших обов'язкових платежів - ідентифікаційний номер і надсилає до ДПІ за місцем проживання фізичної особи, або за місцем отримання доходів чи місцезнаходженням об'єкта оподаткування картку з ідентифікаційним номером.
Ідентифікаційний номер Державного реєстру є обов'язковим для пред'явлення в разі:
—виплати доходів, з яких утримуються податки та інші обов'язкові платежі згідно з чинним законодавством;
—укладання цивільно-правових угод, предметом яких є об'єкти оподаткування та щодо яких виникають боргові зобов'язання;
—відкриття рахунків в установах банків.
Якщо фізична особа хоче займатись підприємницькою діяльністю, вона повинна зареєструватись як суб'єкт підприємницької діяльності. Порядок реєстрації аналогічний порядку реєстрації для юридичних осіб. З метою обліку нарахованих і сплачених платежів ДПІ щорічно відкриваються особові рахунки. Особові рахунки відкриваються на кожен вид платежу платника. При цьому номери особових рахунків юридичних і фізичних осіб повинні відповідати ідентифікаційним кодам державного реєстру. Особові рахунки ведуться на комп'ютерах згідно з АРМами.
Подані платниками документи про нарахування платежів реєструються, після чого передаються до відділу обліку та звітності для проведення нарахувань у картках особових рахунків.
Документи, що надходять до органів ДПС як підтвердження сплати платежів до бюджету, отримуються від:
—органів державного казначейства (відомості про зарахування платежів до бюджету, про повернення надмірно сплачених сум у вигляді електронного реєстру розрахункових документів, копії розрахункових документів про сплати платежів до державного бюджету за безготівковим розрахунком);
—фінансових відділів та управлінь (реєстр розрахункових документів про сплату платежів до місцевого бюджету, копії розрахункових документів про сплату до місцевого бюджету за безготівковим розрахунком).
Для забезпечення правильності зарахування платежів згідно з бюджетною класифікацією ДПІ, 1 грудня кожного року подають відповідним установам банків списки платників кожного району, міста із зазначенням виду платежу, а також підрозділів бюджетної класифікації доходів, символів звітності НБУ та номерів рахунків, на які повинні зараховуватись платежі.
На 1 січня податковими службами проводиться звірка розрахунків з бюджетом всіх платників за всіма податковими та неподатковими платежами. При збігу сальдо розрахунків за даними платника з даними ДПІ, розрахунки на 1 січня вважаються звіреними і акт звірки розрахунків не складається. Якщо сальдо розрахунків з бюджетом на 1 січня заданими платника не збігається з даними державної податкової інспекції, звірка розрахунків оформляється складанням акта.