Geum.ru

І податкова політика 5

Вид материалаЛекція

Содержание


Лекція 5. Податкове право та його складові, порядок і способи сплати податків
1. Податкове право.
2. Порядок та способи уплати податків.
3. Класифікація ставок оподаткування за різною ознакою.
Модуль 2. Прибуткове оподаткування юридичних і фізичних осіб Лекція 6. Прибуткове оподаткування підприємств та організацій
3. Витрати подвійного призначення.
1. Загальна характеристика податку на прибуток, платники податку.
2. Валовий дохід, валові витрати.
3. Витрати подвійного призначення.
4. Амортизаційні відрахування.
5. Особливості оподаткування операцій особливого виду.
6. Загальна характеристика податку з доходів фізичних осіб, платники податку, об’єкти оподаткування, загальний оподатковуваний д
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9
^

Лекція 5. Податкове право та його складові, порядок і способи сплати податків



1. Податкове право.

2. Порядок та способи уплати податків.

3. Класифікація ставок оподаткування за різною ознакою.

^

1. Податкове право.


Податкове право є частиною фінансового права і є сукупністю юридичних норм, які визначають суть податків в державі, порядком їх оплати, функціонування, зміни і відміни.

Податкове право регулює відносини, які виникають між податковими органами і платниками податків, також воно містить загальні закони і підзаконні акти, які закріплюють принципи дії податкової системи, права і обов'язку учасників правовідносин, види платежів, методичні і теоретичні положення. Підставою для податкового права є закони про оподаткування, інші нормативно- правові акти, документи, розпорядження, які приймаються Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів, ухвали податкової адміністрації і рішення судів різних інстанцій. У системі оподаткування можуть бути тільки податкові правовідносини. Ці відносини можуть виникати при оплаті податків підприємства.

Суб'єктом правовідносин з одного боку виступають податкові органи від імені держави, з іншого боку – платники податків. Кожен суб'єкт має юридичні права і обов'язки. Платник зобов'язаний вчасно сплачувати податки відповідно до законодавства.

Предметом податкового права є система правових фінансових відносин, яка виступає регулятором відносин між державними податковими органами і податками.

Методом податкового права виступають імперативні норми податкового права з метою стягнення податків до державного бюджету з доходів, майна, землі платників податків. Податкові правовідносини можливі тільки за наявності податкових законів.

Податкові закони – це особливі закони, які торкаються економічних аспектів діяльності, як підприємств, так і громадян. Суб'єктом оподаткування є юридична або фізична особа.

Платня передбачає відносну еквівалентність відносин між платником податків і державними органами.

Відрахування припускають цільове призначення. Вони здійснюються до спеціальних фондів і можуть використовуватися тільки згідно з напрямами цих фондів. Податки встановлюються для утримань в державні структури.

^

2. Порядок та способи уплати податків.


За способом стягнення розрізняють два види податків: розкладні і окладні. Розкладні податки встановлюються в загальній сумі відповідно до потреб в доходах, а потім цю суму розподіляють по окремих територіальних одиницях або платниках (акцизний збір, ПДВ, прибутковий податок з громадян). Окладні податки передбачають спочатку встановлення ставок, а потім визначення сум податків для кожного платника окремо, наприклад, фіксований сільськогосподарський податок.


^

3. Класифікація ставок оподаткування за різною ознакою.



Існує три типи податкових систем: прогресивна, пропорційна та регресивна.

При прогресивній системі збирається більший відсоток податку від більш високого прибутку і менший - від низького.

При пропорційній системі податок забирає однаковий відсоток від усіх прибутків, незалежно від їхнього розміру.

Регресивна система податку забирає більший відсоток у того, чиї доходи низькі, і менший у того, чиї доходи високі.


^

Модуль 2. Прибуткове оподаткування юридичних і фізичних осіб

Лекція 6. Прибуткове оподаткування підприємств та організацій



1. Загальна характеристика податку на прибуток, платники податку.

2. Валовий дохід, валові витрати.

^ 3. Витрати подвійного призначення.

4. Амортизаційні відрахування.

5. Особливості оподаткування операцій особливого виду.

6. Загальна характеристика податку з доходів фізичних осіб, платники податку, об’єкти оподаткування, загальний оподатковуваний дохід, податковий кредит.

^

1. Загальна характеристика податку на прибуток, платники податку.


Згідно із Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств” №283/97-ВР від 22 травня 1997 року зі змінами та доповненнями платниками податку є:

1. З числа резидентів — суб’єкти підприємницької діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

2. З числа нерезидентів — фізичні чи юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом.

3. Філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади. Вони зобов’язані вести окремий облік своєї діяльності та мати банківський рахунок.

4. Постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників.

Платниками податку на прибуток, одержаний від основної діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці. Перелік робіт та послуг, що належать до основної діяльності залізничного транспорту, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Доходи залізниць, одержані від основної діяльності залізничного транспорту, визначаються у межах доходних надходжень, перерозподілених між залізницями у порядку, затверджуваному Кабінетом Міністрів України.

Платниками податку на прибуток, що одержаний не від основної діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.

Національний банк України та його установи (крім госпрозрахункових, що оподатковуються у загальному порядку) сплачують до Державного бюджету України суму перевищення валових доходів консолідованого балансу над валовими витратами та частиною валових витрат років, що передують звітному (у разі коли вони не відшкодовані валовими доходами таких років) після закінчення фінансового року. У разі перевищення за підсумками року затверджених видатків Національного банку України над отриманими доходами дефіцит покривається за рахунок Державного бюджету України.

Установи пенітенціарної системи та їх підприємства, які використовують працю спецконтингенту, спрямовують доходи, отримані від діяльності, визначеної Міністерством внутрішніх справ України, на фінансування основної діяльності таких установ та підприємств з включенням сум таких доходів до відповідних кошторисів їх фінансування, затверджених Міністерством внутрішніх справ України.

^

2. Валовий дохід, валові витрати.


Об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку;

суму амортизаційних відрахувань.

Валовий доход — загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валовий доход включає:

1. Загальні доходи від реалізації товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від реалізації цінних паперів (крім операцій з їх первинного випуску (розміщення) та операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації).

2. Доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов’язаннями та вимогами.

3. Доходи від операцій, передбачених статтею 7 цього Закону.

4. Доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами, а також доходів від здійснення операцій лізингу (оренди).

5. Доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді.

6. Доходи з інших джерел та від позареалізаційних операцій, у тому числі у вигляді:
  • сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку в звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платником податку в звітному періоді, за винятком випадків, коли така безповоротна фінансова допомога та безоплатні товари (роботи, послуги) отримуються неприбутковими організаціями або такі операції здійснюються між платником податку та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи;
  • сум невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів;
  • сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів;
  • сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням;
  • вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті;
  • сум штрафів та/або неустойки чи пені, одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, арбітражного чи третейського суду;
  • сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду (арбітражного суду).

З валового доходу виключаються:

1. Суми акцизного збору, податку на додану вартість, отримані (нараховані) підприємством у складі ціни реалізації продукції (робіт, послуг), за винятком випадків, коли таке підприємство-отримувач не є платником податку на додану вартість, а також суми податків з доходів фізичних осіб, які відраховуються з виплат таких доходів та вносяться до бюджету в порядку, встановленому законом України про оподаткування доходів фізичних осіб.

2. Суми коштів або вартість майна, отримані платником податку як компенсація (відшкодування) за примусове відчуження державою іншого майна платника податку у випадках, передбачених законодавством.

3. Суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду (арбітражного суду) як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким платником податку в результаті порушення його прав та інтересів, що охороняються законом, у разі якщо вони не були віднесені таким платником податку до складу валових витрат або відшкодовані за рахунок коштів страхових резервів.

4. Суми коштів у частині надмірно сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів), що повертаються або мають бути повернені платнику податку з бюджетів.

5. Суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

6. Суми доходів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування від надання державних послуг (видачі дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, реєстрації, інших послуг, обов’язковість придбання яких передбачена законодавством), у разі зарахування таких доходів до відповідних бюджетів.

7. Суми доходів, накопичуваних на пенсійних рахунках у межах механізму додаткового пенсійного забезпечення, а також суми надходжень до інших неприбуткових установ і організацій.

8. Кошти взаємного інвестування інвестиційних фондів і інвестиційних компаній, якщо жоден з їх засновників (учасників, акціонерів) та пов’язаних з ними осіб не володіє більше як 10 відсотками статутного фонду таких інвестиційних фондів або компаній та якщо такі інвестиційні фонди і компанії протягом 30 днів після закінчення податкового року розподіляють між акціонерами (засновниками) не менш як 90 відсотків суми річного доходу від інвестиційних операцій.

9. Суми одержаного платником податку емісійного доходу.

10. Номінальну вартість взятих на облік, але неоплачених (непогашених) цінних паперів, які засвідчують відносини позики, а також платіжних документів, емітованих (виданих) боржником на користь (на ім’я) платника податку як забезпечення або підтвердження заборгованості такого боржника перед таким платником податку (облігацій, ощадних сертифікатів, казначейських зобов’язань, векселів, боргових розписок, акредитивів, чеків, гарантій, банківських наказів та інших подібних платіжних документів).

11. Доходи від спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, дивіденди, отримані платником податку від інших платників податку.

12. Кошти або майно, які повертаються власнику корпоративних прав, емітованих юридичною особою, після повної і кінцевої ліквідації такої юридичної особи-емітента, або після закінчення договору про спільну діяльність, але не вище номінальної вартості акцій (часток, паїв).

13. Кошти або майно, що надходять у вигляді міжнародної технічної допомоги, яка надається іншими державами відповідно до міжнародних угод, що набрали чинності у встановленому законодавством порядку.

14. Кошти, що надаються платнику податку з Державного інноваційного фонду на зворотній основі при здійсненні інноваційних проектів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

15. Інші надходження, прямо визначені нормами Закону.

Валові витрати виробництва та обігу (далі — валові витрати) — сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються:

1. Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих)

протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень.

2. Суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) до Державного бюджету України або бюджетів територіальних громад, до неприбуткових організацій, у випадках, але не більше ніж чотири відсотки оподатковуваного прибутку звітного періоду.

3. Сума коштів, перерахованих підприємствами всеукраїнських об’єднань осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на яких працює за основним місцем роботи не менше 75 відсотків таких осіб, цим об’єднанням для проведення їх благодійної діяльності, але не більше 10 відсотків оподатковуваного прибутку.

4. Суми коштів, внесені до страхових резервів.

5. Суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов’язкових платежів), установлених Законом України “Про систему оподаткування”.

Для платників податку, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, до складу валових витрат включається плата за землю, що не використовується в сільськогосподарському виробничому обороті.

6. Суми витрат, не віднесені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв’язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, установлених правилами податкового обліку, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді.

7. Суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв’язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов’язання.

8. Суми безнадійної заборгованості у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку, а також суми заборгованості, стосовно яких закінчився строк позовної давності.

9. Суми витрат, пов’язаних з поліпшенням основних фондів у межах та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх реалізації, визначені у порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.

Не включаються до складу валових витрат витрати на:

1. Потреби, не пов’язані з веденням господарської діяльності, а саме:

організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям. Обмеження частини другої цього підпункту не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб;

придбання лотерей, участь в азартних іграх;

фінансування особистих потреб фізичних осіб.

2. Придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов’язані з видобутком корисних копалин.

3. Сплату податку на прибуток підприємств, податку на нерухомість, а також податків, сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, сплату податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються за рахунок сум виплат таких доходів згідно із законом України про оподаткування доходів фізичних осіб.

Для платників податку на прибуток підприємств, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, до складу валових витрат виробництва (обігу) входять суми податків на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких належать до валових витрат такого платника податку.

4. Сплату вартості торгових патентів, яка враховується у зменшення податкових зобов’язань платника податку.

5. Сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, арбітражного або третейського суду.

6. Утримання органів управління об’єднань платників податку, включаючи утримання холдінгових компаній, які є окремими юридичними особами.

7. Здійснення прямих інвестицій, включаючи виплату емісійного доходу на користь емітента корпоративних прав.

8. Виплату дивідендів.

9. Виплату винагород або інших видів заохочень пов’язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

^

3. Витрати подвійного призначення.


До таких витрат відносяться:
  1. витрати на забезпечення найнятих робітників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, продуктами спеціального харчування;
  2. витрати, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, поведінка досвідчено – експериментальних і конструкторських робіт;
  3. витрати по придбанню літератури для інформаційного забезпечення платників податків;
  4. витрати на гарантійний ремонт;
  5. витрати на проведення передпродажних і рекламних заходів;
  6. витрати на придбання ліцензії;
  7. витрати, пов'язані із страхуванням ризику загибелі урожаю і з транспортуванням продукції;
  8. витрати, на відрядження, фізичних осіб, витрати на зміст дитячих садів, учбових закладів, установ охорони здоров'я, по експлуатації живого фонду.



^

4. Амортизаційні відрахування.


Для визначення суми амортизаційних відрахувань в законі приведений перелік витрат, які підлягають амортизації (основні фонди) і які не підлягають їй.

Норма амортизації визначається у відсотках від балансової вартості для наступних груп основних фондів:
    1. будівлі і споруди, передавальні пристрої – 2% (для придбаних 01.01.04 – 1.25%);
    2. автомобільний транспорт, запасні частини, меблі, офісне устаткування – 10% (6.25%);
    3. інші основні фонди, не включені в групи 1.2.4 – 6% (3.75%);
    4. електронно-обчислювальні машини, програмне забезпечення, телефони, рації і т.д. – 15%.

Балансова вартість основних фондів на початок кварталу визначається по формулі:

Би(а)= Бг + З – ОФв – АТ, де

Бг – балансова вартість групи на початок кварталу;

З – витрати, понесені у зв'язку з придбанням основних фондів;

ОФв – сума виведених з експлуатації основних фондів;

АТ – сума амортизаційних відрахувань, налічених в кварталі, передуючому розрахунковому.

^

5. Особливості оподаткування операцій особливого виду.


Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв’язку з реалізацією товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов’язаним з таким платником податку особам.

Підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, сплачують податок на прибуток у порядку і в розмірах, передбачених цим Законом, за підсумками звітного податкового року.

Валові доходи і витрати підприємств — виробників сільськогосподарської продукції, утримані (понесені) протягом звітного податкового року, підлягають індексуванню, виходячи з офіційного індексу інфляції за період від місяця, наступного за місяцем понесення таких витрат (отримання доходів), до кінця звітного податкового року.

Сума нарахованого податку зменшується на суму податку на землю, що використовується у сільськогосподарському виробничому обороті.

Якщо за результатами звітного податкового року такі підприємства мали балансові збитки, вони переносяться на зменшення валових доходів майбутніх податкових років у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону.

Суми податку на прибуток зараховуються до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням платника податку.

Суми податків на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами підприємницької діяльності за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку на прибуток в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими цим Законом.

Розмір зарахованих сум податку на прибуток з іноземних джерел протягом податкового періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.

Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах:
  • податок на капітал (майно) та приріст капіталу;
  • поштові податки;
  • податки на реалізацію (продаж);
  • інші непрямі податки незалежно від того, чи підпадають вони під категорію прибуткових податків, чи оподатковуються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав;
  • суми податку, сплачені з пасивного прибутку (дивідендів, процентів, страхування, роялті).

Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку на прибуток провадиться за умови подання письмового підтвердження податкового органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності міжнародного договору України про усунення подвійного оподаткування доходів, ратифікованого Верховною Радою України.
  1. Доходи і витрати від здійснення бартерних операцій визначаються виходячи з договірної ціни такої операції, але не менш звичайної;
  2. Оподаткування страхової діяльності. Об'єктом є дохід, оподаткування. Він розраховується шляхом зменшення суми внесків від операцій страхування на суму страхових платежів, що сплачуються за договором перестраховки. Основна ставка податку – 3%;
  3. Оподаткування дивідендів. Ставка податку – 25%. Якщо сума дивідендів направлена на збільшення статутного капіталу, то податок не утримується, за умови, що таке збільшення не змінить пропорції участі всіх акціонерів в статутному капіталі. На суму податку на дивіденди підприємство може зменшити суму податку на прибуток.
  4. Оподаткування доходів від виконання довгострокових договірних зобов'язань. Валовий дохід визначається як твір загальнодоговірної ціни довгострокового зобов'язання на оцінний коефіцієнт виконання даного контракту. Валові витрати визначаються на рівні фактичних витрат звітного періоду. Після завершення довгострокового договору виконавець здійснює перерахунок сум податкових зобов'язань, визначених їм по наслідках кожного податкового періоду протягом терміну виконання контракту;
  5. Оподаткування неприбуткових організацій. Доходи неприбуткових організацій звільняються від оподаткування. Для кожної організації встановлюється окремий список доходів, не оподаткувань. Такі організації повинні подавати податкову звітність про використання своїх засобів;
  6. Оподаткування доходів від грального бізнесу. Ставка податку – 30% від суми виграшу. Не підлягають оподаткуванню виграші в державній грошовій лотереї;
  7. Оподаткування нерезидентів. Суми доходів нерезидентів, здійснюваних свою діяльність на території України, підлягають оподаткуванню в загальному порядку. Якщо нерезидент здійснює свою діяльність і за межами України, то сума доходу визначається на підставі складеного окремого балансу. Якщо нерезидент не реєструє постійного представництва на території України, то зобов'язання налічуються і перераховуються в наступному порядку:
  • Ставка податку – 6%;
  • Суми страхування налогооблагаются по ставці 15%;
  • Податок від суми надання рекламних услуг- 20%.

Решта доходів нерезидентів оподатковується по ставці 15%.
  1. Тимчасово до 01.01.08 для підприємств по виробництву автомобілів, автобусів і що комплектують встановлюються наступні особливості оподаткування:
  • Податковий період – звітний податковий рік;
  • Валові доходи і витрати підприємства підлягають індексуванню, виходячи з індексу інфляції;
  • Об'єкт оподаткування зменшується на суму засобів, які прямують на погашення кредитів.



^

6. Загальна характеристика податку з доходів фізичних осіб, платники податку, об’єкти оподаткування, загальний оподатковуваний дохід, податковий кредит.


Згідно з Законом України „Про податок з доходів фізичних осіб” № 889-IV від 22 травня 2003 року, зі змінами та доповненнями №1958-IV (1958-15) від 01.07.2004 платниками податку є:

резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи;

нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Не є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України і має дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені на умовах взаємності міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, щодо доходів, одержуваних ним безпосередньо від здійснення такої дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором іншої діяльності.

Якщо платник податку помирає або визнається судом померлим чи безвісно відсутнім, то податок за останній податковий період справляється з активів такого платника податку (нарахованих на його користь доходів) при відкритті спадщини, з урахуванням обмежень, встановлених законом.

Об’єктом оподаткування резидента є:

загальний місячний оподатковуваний дохід;

чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року;

доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті;

іноземні доходи.

Об’єктом оподаткування нерезидента є:

загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;

загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;

доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

При нарахуванні доходів у вигляді валютних цінностей або інших активів, чия вартість є вираженою в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях, така вартість перераховується у гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, діючим на момент одержання таких доходів.

При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об’єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи

Загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються:

доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору;

доходи від продажу об’єктів прав інтелектуальної (промислової) власності; доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання права на користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами) (далі — роялті), у тому числі одержувані спадкоємцями власника такого нематеріального активу;

сума (вартість) подарунків у межах, що підлягають оподаткуванню;

сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових внесків (премій), пенсійних вкладів, сплачена будь-якою особою — резидентом, іншою ніж платник податку, за такого платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються:

а) особою — резидентом, яка визначається вигодонабувачем (бенефіціаром) за такими договорами;

б) одним із членів сім’ї першого ступеня споріднення платника податку;

в) працедавцем — резидентом за свій рахунок за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного забезпечення платника податку, якщо така сума у розрахунку на такого платника податку не перевищує 15 відсотків нарахованої таким працедавцем суми заробітної плати платнику податку протягом кожного звітного податкового місяця, за який сплачується такий страховий внесок (премія), але при цьому не вище суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, діючого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень у розрахунку за такий місяць за сукупністю всіх таких внесків;

сума страхових виплат, страхових відшкодувань, викупних сум або пенсійних виплат, що сплачуються платнику податку за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного забезпечення, за договорами пенсійного вкладу;

частина доходів від операцій з майном;

дохід від надання майна в оренду або суборенду;

оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів попередніх податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований податковим органом згідно із законом;

дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді:

а) вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування, за винятком, коли таке надання зумовлене виконанням платником податку трудової функції чи передбачене нормами трудового договору (контракту) або відповідно до закону, у встановлених ними межах, а також за винятком користування автомобільним транспортом, наданих платнику податку його працедавцем-резидентом, який є платником податку на прибуток підприємств;

б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку;

в) вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув’язненими.

Під терміном “послуги домашнього обслуговуючого персоналу” розуміються послуги з побутового обслуговування фізичної особи, членів її сім’ї або від імені чи за їх дорученням — будь-якої третьої особи, включаючи ремонт або спорудження об’єктів рухомого чи нерухомого майна, що належать таким особам або використовуються ними;

г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов’язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом;

д) суми фінансової допомоги, включаючи суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства;

е) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті.

Платник податку має право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації.

До складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат.

Платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року такі витрати, фактично понесені ним протягом такого звітного року:

частину суми процентів за іпотечним кредитом, сплачених платником податку, яка розраховується за правилами, визначеними згідно із статтею 10 цього Закону;

суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не є більшим п’яти відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;

суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.

Такі витрати включаються:

а) при навчанні платника податку або іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення — до податкового кредиту одного з таких членів за їх вибором;

б) при навчанні обох членів подружжя — окремо до податкового кредиту кожного, відповідно до вартості його навчання.

Зазначений у підпункті “а” цього підпункту вибір вважається здійсненим, якщо платник податку подає податкову декларацію, у якій визначається сума таких витрат.

Для цілей цього підпункту членами подружжя вважаються особи, які перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом;

суму власних коштів платника податку, сплачених на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов’язкового медичного страхування, крім витрат на:

Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у таких розмірах:

у розмірі, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (у розрахунку на місяць), встановленій законом на 1 січня звітного податкового року, — для будь-якого платника податку;

у розмірі, що дорівнює 150 відсоткам суми пільги, який:

а) є самотньою матір’ю або самотнім батьком (опікуном, піклувальником) — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

б) утримує дитину-інваліда — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

в) має троє чи більше дітей віком до 18 років — у розрахунку на кожну таку дитину;

г) є вдівцем або вдовою;

д) є особою, віднесеною законом до 1 або 2 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

е) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом;

є) є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства;

ж) є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів;

6.1.3. у розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми пільги, який є:

а) особою, що є Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героєм Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави;

б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

в) колишнім в’язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою;

г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;

д) особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація) у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року.

Ставка податку становить 15 відсотків від об’єкта оподаткування.

Ставка податку становить 5 відсотків від об’єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як:

процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок);

процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;

процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону;

інвестиційний дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, відповідно до закону;

дохід за іпотечним сертифікатом участі, іпотечним сертифікатом з фіксованою дохідністю, відповідно до закону;

в інших випадках, прямо визначених відповідними нормами цього Закону.

Ставка податку становить подвійний розмір ставки від об’єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею у грошовому виразі) на користь резидентів або нерезидентів, та від будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів — фізичних осіб.