Курс лекций по дисциплине «Использование гис и технологий в земельном кадастре» Тема Система управления земельными ресурсами

Вид материала

Курс лекций

Содержание Тема 5. Хранение и обработка кадастровой информации. Регистрация земель Координация и контроль Система кадастра. Земельно-кадастровое дело. Технические характеристики Экономические характеристики Юридические характеристики включают Сведения о землепользователе включают Обременения, предупреждения, претензии. Вопросы создания справочников и классификаторов. Тема 6. Автоматизированная ГИС государственного кадастра Украины (концепция создания) Мета створення та функціональне призначення системи Характеристика об'єкта автоматизації Принципи побудови системи Архітектура системи Інформаційне забезпечення АС ДЗК базового рівня Технологія ведення державного земельного кадастру

Подобный материал:

• А. П. Анисимов теоретические пробелмы управления земельными ресурсами поселений, 2455.42kb.
• Задачи геоинформации выходят за рамки картографии, делая ее основой для интеграции, 743.35kb.
• Текст лекций по предмету «управления персоналом» Курс:, 1174.23kb.
• Курс лекций по дисциплине «Базы данных в гис» для студентов факультета «Геодезия картография, 1285.14kb.
• Текст лекций по предмету «управление персоналом» Курс:, 1140.97kb.
• Закон от 2 января 2000 г. N 28-фз "О государственном земельном кадастре", 203.39kb.
• Экзаменационные вопросы по дисциплине: Управление земельными ресурсами, 16.07kb.
• Курс лекций по дисциплине «информационные и коммуникационные технологии в образовании», 1679.08kb.
• Курс лекций по дисциплине "Стратегический менеджмент организации" 35 Курс лекций построен, 1161.6kb.
• Курс лекций по дисциплине " основы компьютерных технологий" Часть I. Microsoft Word, 432.92kb.

Тема 5. Хранение и обработка кадастровой информации.

Землевладение.

Под понятием землевладение понимаются условия, при которых лицо имеет право на владение землей. Системы землевладения отличаются друг от друга, как в разных странах, так и внутри одной страны, что отражает их историческое и политическое развитие. Понятие землевладение также различно трактуется в различных юридических системах. Законодательства в системе общего права, например, предусматривает большее многообразие прав и имущественных интересов, чем законодательства в системе гражданского права.

Система землевладения в соцстранах является наиболее сложной областью в реформировании. Процесс идет в два этапа. На первом этапе происходит новое юридическое определение прав собственности. Затем аннулирование социалистического законодательства, дающего приоритет государственной собственности.

На следующих стадиях запускаются более сложные процессы, которые предназначены для ликвидации монополии государственной собственности и передачи этих прав различным (государственным или частным) владельцам. Эти процессы включают также программы приватизации земель и городской недвижимости, включая жилье и промышленные объекты.

Землеуправление (администрация недвижимости).

Землеуправление - это составляющая землевладения; оно обеспечивает механизмы для осуществления земельной политики, выполняя следующие функции: регистрация земли, кадастровая съемка (кадастр), оценка недвижимости и налогообложение, планирование и контроль пользования земли, управление земельной информации.

Регистрация земель	Кадастровая система	Земельная съемка
	Управление
	информацией
Координация и контроль		Оценка земельных платежей

Обмен информацией - является ключом к успешному функционированию системы землеуправления. В системе землеуправления каждый элемент взаимосвязан с остальными.

Основой реформ и главнейшим фактором увеличения эффективности использования недвижимости является права собственности, которые выступают в качестве товара на рынке недвижимости. Роль планирования при таких рыночных условиях сводится к отслеживанию изменений землепользования и разработки инфраструктуры, которая обеспечит эффективное функционирование системы землевладения. Для планирования потребуется информация об объектах недвижимости и правах собственности, стоимости прав собственнос ти и аренды, возможность развития и реконструкции недвижимости (в том числе и земельные участки).

Оценка и налогообложение недвижимости.

Рыночная стоимость определяется как "наиболее вероятная цена недвижимости в денежном выражении на конкурентном и открытом рынке, что является обязательным условием справедливой продажи. И покупатель, и продавец осуществляют сделку с необходимыми предосторожностями, обладая необходимой информацией и предполагая, что цена не подвержена неоправданному стимулированию".

Налогообложение при социалистическом хозяйстве основывается на нормативной стоимости земли и недвижимости. При рыночной экономике налог рассчитывается на основании рыночной стоимости права собственности и права аренды.

Система кадастра.

Программа создания рынка недвижимости ставит проблему срочной организации надежной, открытой, общественной системы кадастра, которая будет заниматься сделками с недвижимостью, четко определяя тип сделки, стороны сделки, права на недвижимость. Для работы земельного рынка требуется четкая идентификация прав собственности и границ участков. Оценка участка требует ясности по идентификации участков и полных карт с указанием границ, площадей и наложенных ограничений. Четкая формулировка прав собственности является непременным условием при залоге земли.

Необходимо сделать следующее замечание. Во всем мире системы земельного кадастра открытые системы. Это принципиально важно для контроля со стороны общественности за рынком недвижимости.

Существует три основных типа кадастров:

• правовой - запись прав на недвижимость;
  
• фискальный - запись стоимости недвижимости и информации, необходимой для налогообложения;
  
• многоцелевой - объединение правовой и фискальной систем с другой информацией, такой как планирование и землепользование (это называется ГИС города, района).
  

Выделяются следующие этапы создания фискального кадастра:

- идентификация и картографирование всех объектов недвижимости;

- классификация каждого объекта недвижимости;

- анализ рыночных данных;

- оценка каждого объекта недвижимости;

- определение собственников и налогоплательщиков;

- подготовка оценочных ведомостей;

- рассылка деклараций и сбор налогов;

- установление процедур обжалования.

Правовой и фискальный кадастр создаются одновременно. Более того, часть средств в пределах 10% от земельных платежей используется для развития кадастра.

Создание многоцелевого кадастра (земельной информационной системы ЗИС) связано с многими трудностями, поскольку сложившиеся системы информации уже сложились и находятся в ведении разных государственных структур. Имеется некоторые отличия ЗИС и ГИС (географической информационной системы):

- ЗИС обычно связывается с кадастром и крупномасштабными картами;

- ЗИС часто используется для описания управления всеми формами пространственных данных с упором на функциях организации и управления; ГИС представляется системой с упором на технологии решения этих вопросов.

В последнее время более часто используется понятие ГИС. Отчасти, это связано с активно работающей общественной организацией "ГИС-ассоциация".

- Потребность в развитии земельно-имущественного кадастра была вызвана революционными изменениями в вопросах о правах собственности и необходимости ускорения и упрощения процедуры регистрации этих прав.

- Сразу создавать полноценный земельно-имущественный кадастр практически невозможно из-за больших затрат и отсутствия разработанных необходимых научных дисциплин. Поэтому рекомендуется разрабатывать стратегию развития "реальной в существующих условиях и открытой для будущего прогресса"

- Земельно-имущественный кадастр создается в очень динамичной среде (изменяющееся законодательство и структура участвующие в земельной администрации).

- Централизованно принимаемые решения должны быть заменены системами, которые получают поддержку местных органов власти.

- Даже в развитых странах большинство организаций придерживаются постепенных нововведений, планируя на несколько лет программы приобретения оборудования, сбора информации, обучения персонала и т.д.

- Программно-техническое обеспечение должно основываться на глубоком анализе действительных нужд с точки зрения функциональности, ресурсов и затрат, необходимых для создания и обслуживания новых систем.

- Целью первой стадии развития должно стать установление стандартов, установлением терминологии, форматов и структуры данных, классификаторов, кодов, точностных характеристик и т.д.

Обеспечение прав собственности имеет два взаимосвязанных аспекта: юридический и технический. Юридическая защита обеспечивается законодательством, принципами и функционированием системы регистрации и в судах. Кадастр работает в рамках законности и обеспечивает технический уровень защищенности прав. По этим причинам можно определить земельно-имущественный кадастр как техническая инфраструктура института прав собственности.

Земельно-кадастровое дело.

Система регистрации титулов состоит из множества кадастровых дел. По определению земельно-кадастровое дело состоит из трех основных разделов:

- технические, экономические и юридические характеристики земельного участка;

- основные сведения о землепользователе;

- обременения, предупреждения, претензии.

Разработку системы регистрации прав на земельные участки необходимо начинать с определения перечня технические, экономические и юридические характеристики земельного участка и определения технических требований к этим характеристикам.

В настоящее время пока не установлен перечень документально подтвержденных технических, экономических и юридических характеристик земельного участка, которые должны быть в земельно-кадастровом деле. Не определены также технические требования к этим характеристикам. Поэтому будем рассматривать эти вопросы в общем плане.

Состав информации кадастрового дела должен соответствовать требованиям:

Показатели, которые указаны в законодательных актах, следует рассматривать как обязательные. Однако, в кадастровом деле может быть больше показателей.

Технические характеристики:

- Местоположение земельного участка задается:

- эскизом №1 для договоров краткосрочной аренды и при подготовки распорядительного документа, эскиз составляется в масштабе 1:2000 на основе планшетов масштаба 1:2000;

- перечнем координат углов поворота земельного участка, координаты даются в городской системе координат с погрешностью не более 2 см относительно ближайшего пункта городской геодезической сети.

- Площадь земельного участка задается:

- геодезической площадью, которая вычисляется по координатам углов поворота границы земельного участка в городской системе координат (эта площадь может отличаться от той, которую можно измерить на местности с помощью рулетки д о 2-3% в зависимости от уклона участка и искажений длин линий при переходе на плоскость проекции).

- Адресные ориентиры задаются почтовым адресом, номером микрорайона, номером и названием промышленной зоны, кадастровым номером участка.

Если нормативные документы предусматривают дифференциацию оплаты аренды земельного участка в зависимости от целей использования, то необходимо в тех случаях, когда земельный участок имеет многоцелевое назначение, выделять доли участка или площади долей с указанием целей их использования. Необходим классификатор целей использования земельного участка, который увязан с принятыми коэффициентами к базовой ставке арендной платы в зависимости от функционального использования земельного участка.

Экономические характеристики

содержат градостроительную и экономическую оценку земельного участка, характеристику (номер) экономической и/или оценочной зоны. Экономические характеристики даются по утвержденной администрацией города методике. Сами градостроительные и экономические оценки земельного участка должны быть утверждены (например, комиссией по земельным отношениям города).

Юридические характеристики включают:

- владелец земельного участка;

- основание права использования земельного участка (покупка участка, выкуп права аренды, получение участка в наследство, владение зданием или иной недвижимостью и т.д.);

- вид права (владение, аренда, бессрочное пользование, и т.д.);

- распорядительный документ (решение местных органов власти о выделении участка).

В юридических характеристиках земельно-кадастрового дело должны быть либо подложены копии (заверенные или ксерокс) документов-оснований или указаны их атрибуты (наименование документа, кто выдал, когда, регистрационный номер и т.д.).

Раздел характеристик земельного участка не должен существенно меняться при смене землепользователя.

Сведения о землепользователе включают:

- Для юридических лиц

- наименование юридического лица;

- Устав или Положение, учредительные документы;

- копия регистрационного свидетельства;

- юридический адрес, телефон, факс;

- финансовые (банковские) реквизиты;

- Для физических лиц

- документ, который удостоверяет физическое лицо (паспорт, паспорт моряка, военный билет и т.д.);

- почтовый адрес физического лица, телефон, факс.

Раздел сведений о землепользователе полностью меняется при смене землепользователя. Необходимо предусмотреть в нормативных документов возможность внесения исправлений в раздел сведения о землепользователе в том случае, когда эти сведения изменяются без изменения права на земельный участок (изменение адреса, финансовых реквизитов, телефона, факса, изменение формы организации юридического лица).

Обременения, предупреждения, претензии.

Для городских земельных участков серьезные проблемы представляют выявление всех обременений, обусловленных подземными сооружениями. Необходимо указать все сервитуты земельного участка типа свободного прохода и проезда.

Раздел содержит информацию обо всех правах третьих сторон на недвижимость - информация о залогах, обременениях, аренде, сервитутах, предупреждения, поручительства или ограничения, влияющие на право распоряжения недвижимостью.

Раздел не изменяется при смене землепользователя.

 

Обязательным составным элементом земельно-кадастрового дела являются:

- историческая справка;

- пояснительная записка.

Историческую справку готовит землепользователь. В ней дается информация об истории перехода прав на данный земельный участок.

Пояснительную записку готовит Земельный комитет и в ней отражается:

- месторасположение участка;

- краткая характеристика участка (рельеф, зеленые насаждения и т.д.);

- перечень построек и сооружений на участке;

- описание границ участка и её закрепление (забор, естественные преграды);

- кто, когда проводил обследование, участие землепользователя в обследовании.

Одним из важнейших документов является акт обследования земельного участка, на основании которой готовится пояснительная записка. Необходимы технические условия (стандарт) на данный документ. Создание кадастровой системы оценки земельного участка связано с разработкой теории такой оценки и требуется время для ее создание и внедрение в систему земельно-имущественного кадастра. Поэтому на начальном этапе создания земельного кадастра акт обследования является важнейшей характеристикой земельного участка.

Для создания пояснительной записки и акта обследования земельного участка необходимо разработать систему классификаторов, с помощью которых выполняется описание земельного участка для хранения информации в автоматизированной базе данных.

Вопросы создания справочников и классификаторов.

Классификаторы земель.

В земельно-кадастровом деле описание земельного участка выполняется с помощью различных справочников и классификаторов. Классификатор не только описывает объект недвижимости, но и играет большую роль при структуризации информации в базе данных. В базе данных можно получить ответы только на те вопросы, которые предусмотрены при проектировании системы справочников и классификаторов.

Организация единого информационного пространства зависит от того, насколько удачно разработана система классификаторов. Существуют объективные причины сложности создания системы классификаторов. В качестве примера рассмотрим классификаторы земель.

Классификатор: официальный документ, представляющий собой систематизированный свод наименований и кодов классификационных группировок и (или) объектов классификации.

СНиП 2.07.01-89 "Градостроительство. Планировка и застройка городских и сельских поселений" предусматривает деление территории города на следующие категории:

• селитебная территория (общественные центры, жилая застройка, улично-дорожная сеть, озеленение территории общего пользования);
  
• производственная территория (промзоны, научная и научно-производственная зона, коммунально-складская зона);
  
• ландшафтно-рекреационная территория (городские парки, парки зон отдыха, леса, сады, бульвары);
  
• учреждения и предприятия обслуживания (детские дошкольные, общеобразовательные школы, спортивные центры, раздаточные пункты молочной кухни, аптеки, предприятия торговли, общественного питания и бытового обслуживания, отделения связи, сберкассы и т.д.);
  
• транспорт и улично-дорожная сеть (внешний транспорт, сеть общественного пассажирского транспорта и пешеходного движения, сооружения и устройства для хранения и обслуживания транспортных средств);
  
• инженерное оборудование (водоснабжение и канализация, электро-, тепло-, холодо-, и газоснабжение, связь, радиовещание и телевидение, инженерные сети городской инфраструктуры, коммуникационные тоннели и коллектора).
  

Видно, что приведенная классификация территории города выполнена на основании градостроительной концепции развития города, градостроительной ценности территорий, градообразующих функций отдельных территорий.

"Состав земель городов, рабочих, курортных, дачных поселков и сельских населенных пунктов.

В состав земель городов, рабочих, курортных, дачных поселков и сельских населенных пунктов входит:

1) земли городской, поселковой и сельской застройки;

2) земли общего пользования;

3) земли сельскохозяйственного использования и другие угодья;

4) земли природоохранного, оздоровительного, рекреационного и историко-культурного назначения;

5) земли, занятые лесами, а в городах - городскими лесами;

6) земли промышленности, транспорта, связи, радиовещания, телевидения, информатики и космического обеспечения, энергетики, обороны и иного назначения" (1) ст. 71.

Видно, что Земельный кодекс дает другую классификацию земель. Анализ запросов местных органов власти показал, что информационная система, основанная на ведомственных классификаторах земель, не может обрабатывать запросы местных органо в власти. При управлении территориями необходим вневедомственный классификатор земель.

Важно отметить, что:

- земельный кадастр отражает фактический юридический статус земельных участков;

- градостроительный кадастр отражает градостроительную функцию территорий;

- ГИС города должна отражать функции земельных участков при управлении развития города и размер платежей в бюджет города.

Поэтому ГИС города и земельный кадастр города должен содержать несколько классификаторов земель.

Теория классификатора земель для земельно-имущественного кадастра разработана слабо. В земельном кодексе дается классификация земель. Но это ведомственная классификация и она не соответствует возможным информационным запросам к земельному кадастру со стороны органов исполнительной и представительной власти.

Для обоснования классификатора земель желательно провести обследование возможных запросов со стороны органов исполнительной власти. Опыт показал, что разработка классификатора земель по функциональному признаку использования земель тупиковая. Все возможные варианты функционального использования земель указать невозможно. Ещё несколько лет назад не было оптовых рынков, платных муниципальных автостоянок, казино и т.д. Существующие градостроительные классификаторы земель ориентированы на градостроительные задачи планирования территорий. Поэтому их необходимо учитывать при разработке. Но они не предназначены для решения специфических задач земельного кадастра задач

Методически более обосновано разрабатывать классификатор земель, рассматривая земельный участок как объект недвижимости. Классификатор земель должен быть многоаспектным и отражать различные точки зрения на земельный участок как объекта недвижимости. Это реализуется в фасетной, а не иерархической структуре классификатора.

Первый аспект классификатора земель - категория землепользователя: государственные земли, земли субъекта, городские, муниципальные и т.д. В развитии этого аспекта, как правило, необходимо указывать ведомство соответствующего подчинения: министерство обороны, министерство иностранных дел и т.д.

Второй аспект - источник доходов: бюджетная или коммерческая организация является землепользователем.

Третий аспект - функциональное использование земель или градостроительная категория территории. Здесь выделяются земли жилой застройки, промзоны, городских коммуникаций, земли лесного и водного фонда и т.д.

Для стран, которые строят рыночные отношения, характерным является отсутствие деления территорий на земельные участки. Поэтому рекомендуется "австралийская" модель создания земельного кадастра. Суть её заключается в том, что устанавливаются условные границы землевладений, определяются площади земельных участков для налогообложения по декларациям (заявлениям) землепользователей. Точные границы с выполнением геодезических работ устанавливаются только для оформления операций с земельным участком: продажа, залог, дарение и т.д. Это позволяет быстро создать налогооблагаемую базу с растяжкой по времени дорогостоящих землеустроительных работ.

Во многих городах фактически используют "австралийскую" методику установления границ земельных участков при создании земельного кадастра.

Можно указать две технологии инвентаризации городских земель. "Киевская" технология - предусматривает инвентаризацию земель по кадастровым кварталам. Достоинство этого подхода в том, что сразу увязываются площади земельных участков по территориальным образованиям и получается качественный баланс земель города по всем административно-территориальным образованиям.

"Московская" технология - выборочная инвентаризация отдельных категорий земель: промзоны, жилые районы и т.д. Она позволяет быстро получить данные по отдельным категориям земель, с которых поступает доход в городской бюджет. Но при выборочной инвентаризации трудно получить баланс земель по территориальным образованиям.

В настоящее время система классификаторов земельного кадастра является его слабым местом. В связи с введением коэффициентов к базовым ставкам арендной платы необходим детально проработанный классификатор целей использования, на основании которого введены коэффициенты.

При кадастровом описании земельного участка необходимы классификаторы характеристик, которые используются при описании земельного участка: строения, типы строений, их характеристика; рельеф, экология и т.д.

Тема 6. Автоматизированная ГИС государственного кадастра Украины (концепция создания)

Основні положення

Однією з передумов подальшого поглиблення реформування земельних відносин є запровадження сучасного інформаційного забезпечення ринку землі та процесів прийняття рішень по управлінню земельними ресурсами. Для цього інтегровані кадастрові бази даних повинні поєднувати об'єктивну та актуальну інформацію про місцезнаходження земельних ділянок, їх кількісні та якісні характеристики, правовий режим, цільове призначення, цінність та ефективність їх використання. Джерелом такої інформації повинна слугувати автоматизована система державного земельного кадастру, яка б, по-перше, базувалась на всебічній та повній інформації про земельні ділянки, а по-друге, була б реалізована в середовищі сучасних інформаційних технологій. Створення та запровадження єдиної автоматизованої системи державного земельного кадастру України (АС ДЗКУ) забезпечить можливість більш ефективного управління земельними ресурсами, створить всі передумови для вдосконалення системи оподаткування та запровадження в Україні системи реєстрації прав власності на землю та іншу нерухомість, забезпечить формування інформаційної інфраструктури ринку землі. Слід відзначити, що на сьогодні в багатьох регіональних підрозділах Держкомзему досить успішно ведуться роботи по створенню автоматизованих кадастрових систем, які використовуються при вирішенні поточних задач пов'язаних з обліком земельних ділянок, їх грошовою оцінкою, розробкою проектів землеустрою, відводу земельних ділянок, формуванням та виготовленням державних актів на право власності та інше. Але ці роботи, як правило, носять безсистемний характер, виконуються без чіткої науково-технічної координації, не базуються на єдиних моделях та стандартах баз даних, уніфікованих форматах представлення та обміну даними. Ситуація, що склалась, потребує розробки та директивного запровадження в системі Держкомзему єдиної науково-технічної політики щодо створення АС ДЗКУ, системної координації робіт, уніфікованих інформаційних технологій, моделей та стандартів баз даних державного земельного кадастру та форматів обмінних файлів. Крім того, необхідно запровадити єдину в Україні систему ідентифікації земельних ділянок та об'єктів нерухомості, уніфіковані інтерфейси користувачів та інші програмні засоби формування та адміністрування баз даних державного земельного кадастру. Тільки за таких умов бази даних земельного кадастру можуть бути інтегровані в єдину систему державного земельного кадастру і бути здатними для міжвідомчого використання, що дасть можливість застосовувати державний земельний кадастр як інформаційну основу для створення інших відомчих та галузевих кадастрів та автоматизованих інформаційних систем. Такий підхід буде запобігати дублюванню робіт при створенні кадастрів, дасть можливість зменшити об'єми фінансування та терміни їх розробки і дозволить перейти до створення територіальних кадастрів багатоцільового використання та, так званих, муніципальних ГІС.

Запровадження в системі Держкомзему АС ДЗКУ здійснюється відповідно до "Програми створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру", затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 2 грудня 1997 року № 1355 [1]. Ця Програма передбачає комплекс заходів, спрямованих на автоматизацію інформаційно-технологічних процесів, пов'язаних з оперативним веденням і використанням даних державного земельного кадастру.

Мета створення та функціональне призначення системи

Головною метою запровадження АС ДЗКУ є створення на основі застосування сучасних інформаційних та ГІС-технологій єдиного інформаційного середовища для ефективного управління земельними ресурсами, інформаційного забезпечення ринку землі, оподаткування, реєстрації прав власності та інформаційної взаємодії з іншими автоматизованими системами.

Функціональне призначення АС ДЗКУ полягає в забезпеченні реалізації наступних функцій:

	створення кадастрових баз даних (семантичних та просторових) шляхом первинного обліку земельних ділянок на основі єдиної системи кадастрових номерів та стандартів структури кадастрових баз даних;
	реєстрація земельних ділянок, іншої нерухомості та прав на них;
	ведення в автоматизованому режимі Державного реєстру земель та Поземельної книги;
	надання інформаційно-аналітичних послуг користувачам системи;
	адміністрування баз даних, їх захисту та забезпечення санкціонованого доступу до них для різних категорій користувачів;
	підвищення оперативності і якості організаційно-управлінських рішень в сфері реформування земельних відносин на основі застосування сучасних інформаційних технологій та методів прийняття рішень;
	створення інформаційної бази для об'єктивного та ефективного оподаткування власників та користувачів земельних ділянок;
	забезпечення обміну кадастровою інформацією з іншими галузевими кадастрами та автоматизованими інформаційними системами;
	створення муніципальних ГІС, територіальних кадастрів, багатоцільових кадастрів для цілей комплексного управління регіоном, включаючи можливість аналізу просторових даних, використання математичних та статистичних моделей всебічного аналізу соціально-економічної ситуації в регіоні, її моделювання та прогнозування.

Інформація, що зосереджена в кадастрових базах даних АС ДЗКУ, використовується підрозділами центрального апарату та місцевими органами Держкомзему, а також органами виконавчої влади та місцевими органами самоврядування в наступних цілях:

	поточного управління земельними ресурсами;
	державного моніторингу та контролю за використанням і охороною земель;
	розробки проектів землеустрою та оптимізації землекористувань;
	здійснення заходів по раціональному використанню та охороні земель;
	інвентаризації земель та ґрунтових обстежень;
	реєстрації прав власників та користувачів (в тому числі орендарів) земельних ділянок та іншої нерухомості;
	нормативної та експертної грошової оцінки земельних ділянок;
	встановлення величини податків та орендної плати за землю та інше.

Користувачами інформації баз даних АС ДЗКУ є:

	підрозділи центрального апарату та місцеві органи Держкомзему;
	власники та користувачі земельних ділянок;
	органи Державної влади та органи місцевого самоврядування;
	органи Податкової Адміністрації;
	суди та правоохоронні органи, що мають в виробництві справи, пов'язані з конкретними земельними ділянками;
	нотаріальні контори при посвідченні угод щодо транзакцій з земельними ділянками;
	особи, що мають право на спадщину на земельну ділянку;
	суб'єкти ринку землі;
	інші фізичні та юридичні особи, якщо це передбачено відповідними законодавчими та нормативними актами.

Характеристика об'єкта автоматизації

Об'єктом автоматизації АС ДЗКУ є Державний земельний кадастр, який являє собою "єдину систему державних заходів по встановленню факту виникнення або припинення існування земельної ділянки як об'єкта права власності і права користування та всебічного вивчення їх правового, природного та господарського стану шляхом здійснення реєстрації земельних ділянок та прав власності, кадастрових зйомок, бонітування ґрунтів, оцінки земельних ділянок та обліку кількості та якості земель.

Державний земельний кадастр містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, їх кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів" [2]. Всі відомості про правовий режим земельних ділянок, їх місцезнаходження, кількісні та якісні характеристики містяться в кадастрових базах даних, тому з формальної точки зору об'єктом автоматизації АС ДЗКУ є сукупність процесів створення та функціонування баз даних державного земельного кадастру. Автоматизації підлягають процедури збору, контролю, накопичення, адміністрування та ведення баз даних, а також процедури, пов'язані з забезпеченням та регламентацією доступу до баз даних, їх обробкою та аналізом за допомогою прикладного програмного забезпечення з метою інформаційно-аналітичного обслуговування користувачів системи.

Структура та склад об'єктів автоматизації встановлюється шляхом декомпозиції процесів створення та функціонування баз даних державного земельного кадастру на їх складові (окремі задачі, процедури, операції тощо). При цьому моделюванню підлягають як об'єкти земельного кадастру, так і процеси пов'язані з його веденням. Об'єктами земельного кадастру є земельні ділянки, кадастрові (територіальні) зони, власники та користувачі, правові документи, Поземельна книга, компоненти картографічного забезпечення, документи статзвітності та інші документи, що генеруються в процесі інформаційно-аналітичного обслуговування користувачів системи. Об'єкти представляються в вигляді інформаційних моделей, а процеси моделюються комп'ютерними програмами і по суті зводяться до перетворення інформаційної моделі об'єкта із початкового стану в кінцевий або до встановлення інформаційних зв'язків між моделями об'єктів.

Державний земельний кадастр України має ієрархічну схему, яка складається з трьох рівнів:

	базового (на рівні міст Києва і Севастополя, міст обласного значення, адміністративних районів, крім районів у містах);
	регіонального (на рівні Автономної Республіки Крим, областей);
	національного (по Україні в цілому).

На базовому рівні в Державному земельному кадастрі формуються і зберігаються відомості про земельні ділянки, розміщені на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (село, селище, сільська рада, місто, район), про межі земельних ділянок, населених пунктів та відповідних адміністративно-територіальних одиниць в цілому, про розподіл земельних ділянок серед власників землі, землекористувачів (у тому числі орендарів), про правовий режим земельних ділянок, їх кількісну та якісну характеристику та оцінку земель.

На регіональному рівні в Державному земельному кадастрі містяться відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць (сіл, селищ, сільських рад, міст, районів, областей, Автономної Республіки Крим) та статистичні дані про правовий режим земель, їх розподіл за категоріями та господарським використанням, про їх кількісну та якісну характеристику і оцінку земель. На регіональному рівні передбачається ведення регіональних централізованих кадастрових баз даних, до складу яких входять бази даних базового рівня.

На національному рівні в Державному земельному кадастрі містяться відомості про державний кордон України, межі Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя та статистичні дані про правовий режим земель, їх розподіл за категоріями та господарським використанням, про їх кількісну та якісну характеристику і оцінку земель. На національному рівні передбачається ведення централізованої бази даних державного земельного кадастру України.

Принципи побудови системи

Створення, запровадження та функціонування АС ДЗКУ повинно базуватись, з одного боку, на принципах ведення Державного земельного кадастру, а з іншого, - на загальносистемних принципах побудови сучасних автоматизованих інформаційних систем. При створенні системи повинні бути реалізовані також принципи, які відображають специфіку системи, що полягає в її функціональному призначенні, а також в інтеграції семантичної та просторової інформації про об'єкти автоматизації. Крім того, повинні бути враховані принципи побудови корпоративних автоматизованих систем з розподіленими базами даних та мережевими, в тому числі Internet, технологіями забезпечення клієнт-серверної взаємодії віддалених користувачів системи з локальними (базовими), регіональними та централізованими базами даних державного земельного кадастру.

До основних принципів побудови АС ДЗКУ, що витікають з принципів ведення державного земельного кадастру, відносяться наступні:

	забезпечення комплексного вирішення засобами АС ДЗКУ задач, передбачених проектом закону України "Про державний земельний кадастр" [2];
	забезпечення повноти та об'єктивності відомостей про всі земельні ділянки у межах України та постійної підтримки баз даних в актуальному стані;
	запровадження єдиної системи просторових координат та ідентифікації земельних ділянок шляхом присвоєння їм унікальних кадастрових номерів;
	запровадження єдиного системного підходу, єдиної методології та технології ведення державного земельного кадастру на території України та єдиної системи земельно-кадастрової інформації, що базується на прийнятих стандартах структури бази даних та погоджених форматах представлення даних та обміну ними;
	забезпечення відповідності ієрархічної структури АС ДЗКУ організаційній структурі Держкомзему України (базовий, регіональний та національний рівні), що дасть можливість декомпозиції системи як по вертикалі, так і по горизонталі;
	забезпечення відкритості та доступності інформації баз даних державного земельного кадастру для користувачів системи з різним статусом доступу;
	забезпечення інформаційної взаємодії АС ДЗКУ з іншими автоматизованими кадастровими системами та інтеграції АС ДЗКУ в інформаційний простір України;
	мінімізація фінансових витрат та часу на створення та запровадження АС ДЗКУ;
	забезпечення функціонування та розвитку АС ДЗКУ на засадах самоокупності та самофінансування;
	застосування ГІС-технологій з метою забезпечення сумісної обробки семантичних та просторових даних та просторового моделювання та аналізу об'єктів земельного кадастру;
	поетапного запровадження картографічного забезпечення кадастру в електронному виді. Передбачається, що на перших етапах функціонування АС ДЗКУ на базовому рівні можуть використовуватись тільки семантичні бази даних, що дасть можливість вирішення значної кількості задач, з поступовим підключенням електронного картографічного забезпечення;
	інтеграції локальних кадастрових баз даних нижнього рівня в бази даних верхнього рівня і таким чином забезпечення можливості створення регіональних централізованих баз даних та централізованої бази даних державного кадастру України.

До загальносистемних принципів побудови сучасних автоматизованих інформаційних систем відносяться наступні:

	цілісності - згідно якому АС ДЗКУ повинна розглядатись як єдине ціле з певними інтегративними показниками (функціональне призначення, техніко-економічна ефективність, соціальна значимість тощо);
	включення та системної єдності - який полягає в забезпеченні можливості включення систем даного рівня до складу системи більш високого рівня (наприклад, при включенні АС ДЗК базового рівня до складу АС ДЗК регіонального рівня). На цих принципах базується створення АС ДЗК України.
	об'єктно-орієнтованого підходу до створення АС ДЗК різних рівнів та їх компонентів;
	модульної архітектури системи - згідно якому головні складові частини системи (базові та регіональні АС ДЗК ) на своєму рівні є системами з повними функціями;
	відкритості - тобто забезпечення можливості розвитку системи за рахунок додання нових програмно-технічних модулів та модифікації системи та її компонентів за рахунок привнесення нових науково-технічних рішень;
	інваріантності програмно-інформаційного забезпечення по відношенню до змін в законодавчій та нормативно-методичній базах;
	застосування єдиної системи уніфікованих класифікаторів, кодифікаторів, довідників тощо.

До принципів побудови корпоративних автоматизованих систем з розподіленими базами даних та мережевими Internet/Intranet технологіями клієнт-серверної взаємодії віддалених користувачів системи з базами даних державного земельного кадастру відносяться наступні:

	забезпечення роботи системи з розподіленими корпоративними базами даних, які територіально знаходяться в різних місцях;
	оптимізація та спеціалізація програмно-технічних елементів системи за типом обробки інформації (робочі станції, сервери просторових та семантичних баз даних, Internet- та поштові сервери тощо);
	забезпечення роботи системи з використанням мережевих технологій Internet/Intranet.

При розробці системи, її компонентів та видів забезпечень необхідно враховувати вимоги державних стандартів серії "Автоматизовані інформаційні системи" та міжнародних стандартів ISO.

Дотримання зазначених принципів та стандартів в процесі створення АС ДЗКУ дасть можливість досягти найбільш високих показників ефективності системи в процесі її функціонування.

Архітектура системи

АС ДЗКУ відноситься до класу відомчих автоматизованих інформаційних систем і її архітектура відображає організаційну структуру Держкомзему України. АС ДЗКУ має ієрархічну трьохрівневу територіально розподілену структуру до складу якої входять:

	АС ДЗК базового рівня (на рівні міст Києва і Севастополя, міст обласного значення, адміністративних районів, крім районів у містах);
	АС ДЗК регіонального рівня (на рівні Автономної Республіки Крим, областей);
	АС ДЗК національного рівня (Держкомзему України).

На базовому рівні передбачається створення АС ДЗК м. Києва, АС ДЗК м. Севастополя, АС ДЗК адміністративних районів (всього 494 системи) і АС ДЗК міст обласного значення (всього 165 систем). На регіональному рівні передбачається створення АС ДЗК Автономної Республіки Крим та АС ДЗК областей (всього 24 системи). Створюється також одна АС ДЗК національного рівня, яка функціонує при Держкомземі України. Сукупність всіх зазначених систем і являє собою АС ДЗК України (мал.1).

АС ДЗК України має розвинуту клієнт-серверну архітектуру. За функціональним розподілом компонентів АС ДЗКУ має так звану "three-tier" архітектуру та включає:

	програмні та апаратні сервери семантичних та просторових баз даних;
	програмні та апаратні сервери прикладних програм;
	клієнтські місця.

Особливість "three-tier" архітектури АС ДЗКУ полягає в тому, що сервери будь-якого більш низького рівня (крім національного), одночасно є клієнтами відносно серверів вищого рівня.

В залежності від функціонального призначення в структурі АС ДЗКУ виділяють наступні три види підсистем: основні, допоміжні та сервісні. Основні підсистеми реалізують функції формування баз даних земельного кадастру, ведення індексних карт та кадастрових планів, ведення Поземельної книги. До функцій допоміжних підсистем відноситься інформаційно-аналітичне обслуговування користувачів системи та формування даних статистичної звітності. Основним призначенням сервісних підсистем є адміністрування кадастрових баз даних, забезпечення захисту баз даних та санкціонованого доступу до них, управління інформаційною взаємодією АС ДЗКУ з іншими відомчими автоматизованими інформаційними системами та забезпечення корпоративних та загальносистемних функцій АС ДЗКУ.

Програмне, інформаційне та картографічне забезпечення АС ДЗК різних рівнів відрізняється за складом та функціональним призначенням (Мал. ). Відміни в веденні державного земельного кадастру на базовому, регіональному та національному рівнях слугують логічною основою для виділення в структурі АС ДЗК України АС ДЗК різних



Мал. Архітектура та схема інформаційних зв'язків АС ДЗК України.

рівнів. В той же час, саме єдність інформаційного забезпечення АС ДЗК різних рівнів, яка полягає в інтеграції баз даних нижчого рівня в базах даних більш високого рівня, є основним системоутворюючим фактором АС ДЗКУ. Причому можливі два варіанти інтеграції баз даних нижчого рівня в централізовані бази даних більш високого рівня: в генералізованому вигляді або в первісному вигляді (без змін і скорочень). Для реалізації другого варіанту на сьогодні не існує скільки-небудь серйозних програмно-технічних перепон. Централізовані бази даних являють собою не декартовий добуток баз даних нижчого рівня, а їх сукупність, тобто





де: n - загальна кількість адміністративних районів та міст обласного підпорядкування в j -й області; m - загальна кількість областей та АРК ( m = 25).

Такий підхід до організації централізованих баз даних регіонального та національного рівнів спрощує процедуру їх формування та адміністрування, а також пошуку та обробки інформації для інформаційно-аналітичного обслуговування користувачів системи.



Мал. 2. Структура та функції програмно-інформаційного забезпечення АС ДЗКУ.

Відповідно до вимог державних стандартів по створенню автоматизованих інформаційних систем для АС ДЗК різних рівнів розробляються компоненти наступних видів забезпечень системи: нормативно-методичного, лінгвістичного, інформаційного, програмного, технічного та організаційного. Крім зазначених загальноприйнятих видів забезпечень з врахуванням специфіки АС ДЗКУ розробляються також картографічне забезпечення, ГІС-забезпечення та загальносистемне програмно-апаратне забезпечення підтримки корпоративних комп'ютерних мереж, розподілених баз даних та застосування клієнт-серверних мережевих (Internet/Intranet) технологій.

Інформаційне забезпечення АС ДЗК базового рівня

З точки зору сучасних інформаційних технологій земельний кадастр являє собою сукупність баз даних про земельні ділянки, які формуються на основі єдиної уніфікованої інформаційної моделі земельної ділянки [3] (стандарту структури кадастрових баз даних), та сукупність електронних планових та картографічних матеріалів.

До складу бази даних АС ДЗК базового рівня відноситься інформація про місцезнаходження земельних ділянок, їх геодезичні та геометричні характеристики, цільове призначення, якісні характеристики грунтів та земельні поліпшення, грошову нормативну та експертну оцінку, а також дані про правовий режим земельних ділянок, включаючи права власності, оренди, іпотеки, сервітути та інші обмеження та обтяження щодо використання земельної ділянки та розпорядження нею. На основі індексних карт кожній земельній ділянці присвоюється унікальний в межах України кадастровий номер, який використовується для ідентифікації земельної ділянки в АС ДЗКУ [4]. Вся інформація про земельні ділянки зосереджується в чотирьох реєстрах бази даних АС ДЗК базового рівня [3]: реєстр земельних ділянок; реєстр власників та користувачів; реєстр правових документів та реєстр прав (Мал. 3).



Мал. 3. Структура бази даних АС ДЗК базового рівня.



Мал. 4. Функціонально-технологічна схема ведення Державного земельного кадастру на базовому рівні.

Крім того в базах даних АС ДЗК базового рівня зосереджена інформація про територіальні зони та про зовнішні межі адміністративних районів, міст обласного підпорядкування та сільських (селищних) рад. Стандартом структури бази даних АС ДЗК базового рівня передбачена також можливість ведення реєстру будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці.

До складу картографічного забезпечення АС ДЗК базового рівня відносяться наступні планово-картографічні матеріали: індексні карти адміністративно-територіальних одиниць; чергові кадастрові плани; кадастрові плани та плани конкретних земельних ділянок.

Організація кадастрових баз даних повинна відповідати вимогам клієнт-серверної технології як у межах локальних комп'ютерних мереж окремого земельно-кадастрового підприємства, де функціонує АС ДЗК базового рівня, так і в територіально розповсюджених корпоративних комп'ютерних мережах із реалізацією можливостей віддаленого доступу до баз даних, включаючи глобальну мережу Internet.

Технологія ведення державного земельного кадастру

Ведення державного земельного кадастру являє собою місткий і багатоетапний технологічний процес. Традиційні (паперові) технології ведення кадастру не дають можливості реалізувати ті функції кадастру, які передбачені законодавчою та нормативною базами та обумовлені вимогами земельної реформи та ринку землі. Більш того, в сьогоднішньому розумінні термін "кадастр" обов'язково припускає застосування сучасних інформаційних технологій. Запровадження автоматизованих технологій ведення державного земельного кадастру засобами АС ДЗКУ дозволить розширити коло вирішуваних задач, покращити показники техніко-економічної ефективності робіт по веденню державного земельного кадастру, а також значно підвищити рівень їх автоматизації, який сьогодні не перевищує 5%. Одним із головних критеріїв автоматизованих технологій ведення державного земельного кадастру є їх уніфікація, яка досягається шляхом запровадження єдиної нормативно-методичної бази по автоматизованому веденню державного земельного кадастру та запровадження уніфікованих компонентів видів забезпечень АС ДЗК різних рівнів.

Фунуціонально-технологічна схема автоматизованого ведення державного земельного кадастру засобами АС ДЗК базового рівня показана на мал. 4.