Вступ

Вид материалаДокументы

Содержание


10. Класифікація методів газоочищення.
Мал. 41. Основні типи домішок, які
17.4. Очищення атмосфери від сірководню.
Очищення атмосфери від оксидів азоту.
17.6. Очищення атмосфери від ціаністого водню.
Оксид вуглецю (або чадний газ)
17.9. Торф із шкідливих викидів (промислових газів).
Подобный материал:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   19


Таблиця19

Розрахунок планових показників утворення відходів по видах сировини (т готової продукції)



Таблиця 20

Вихідні дані для розрахунку кількості відходів




8.5. Визначення об'ємів утворення відходів шкіряно-взуттєвого виробництва.

Кількість відходів шкіряно-взуттєвої промисловості можна розрахувати за формулою:

Сн = М, • Н,;

де Мі- кількість штук і-го виду сировини; Ні, - норматив і-го виду відходів.

В цілому кількість відходів і-го виду зі всієї перероблюваної сировини на даний вид шкіри складає:



де Н - кількість видів сировини.

Приклад: Необхідно визначити вихід мездри у виробництві хромових шкір при кількості легкої бичини 92800 шт., нормативи виходу мездри з 1шт. легкої бичини 3,6 кг. Кількість мездри з легкої бичини складає 334 т. Вихід мездри із всієї перероблюваної сировини складає 1050 т.

Рішення:

При рішенню потрібно використати дані таблиці 20.

(92800х3,6)+(213500х2,5) + (28000х1,7) + (8000х1,1) + (31700х0,38) + (35200х0,19)

Аналопчно сумують кількість відходів і-го виду за різними видами готової продукції:



Де п1 - кількість видів готової продукції, при виробництві якої утворюється даний вид відходів.

Визначення об'ємів утворення відходів шкір на взуттєвому виробництві базується на даних про кількість шкіряних матеріалів, які призначені для виробництва взуття, середньозваженому проценті використання площі шкір, середній масі 1 м2 шкіри і розраховується за формулою:



де п - кількість м2 шкіри; д - середня маса м2 шкіри; и, - середньозважений % використання шкіри.

Приклад. Необхідно визначити вихід обрізу при розкрої шкір хромового дублення при кількості шкіри 56420000 м, середньозваженому % використання шкіри 71,9, середній масі 1 м21,1 кг.

Рішення:

(56420000х/100-71,9/х1,1) : 100 = 17440 кг

Вихід обрізу складає 17440 кг.

Інші дат про відходи шкіряно-взуттєвого виробництва можна встановити за допомогою довідника "Переработка отходов кожевеннообувного производства" Київ, Техніка, 1983.

На підприємствах колишнього Держпостачу СРСР в останні роки було розгорнуто виробництво продукції на основі використання ВМР. Десятки м2 нетканих матеріалів випускають щорічно виробничі об'єднання Москви, Санкт-Петербурга, Баку і інших міст. В номенклатурі цих підприємств теп­ло- і звукоізоляційні матеріали для автомобілів, тракторів, комбайнів, голкопробивне полотно для шляхового будівництва, підоснова для звукоізоляційного лінолеуму і інші..

Виробництво фільтрозахисного нетканого клейованого полотна налагоджено на Тверській фабриці нетканих матеріалів потужністю близько

21 млн.м2. При її виробництві використовується більше 21 тис. т паклі з вторинної сировини. Полотно застосовується в швейній, меблевих галузях промисловості. Держпостач на цих підприємствах виробляв на рік млн.м різного призначення голкопробивного полотна.

8.6. Вироблення цегли з мулистих відходів цеху хромово­го дублення.

Підприємства шкіряно-взуттевої промисловості щорічно виділяють 150тис.т мулистих відходів хромового дублення з великою кількістю шкідливого хрому.

Науковці пропонують виробляти з цих вщходів цеглу, яка не випускає назовні хром. Технологія вироблення такої цегли проста. Дубильні розчини розбавляють в 3-4 рази глиною, формують цеглу ї обпалюють її в атмос­фері, яка збагачена на кисень при 850-950°С. Потім доступ кисню в печі припиняють і проходить відновлення шестивалентного хрому до тривалентного, який міцно зв'язується з глиною цегли. Цегли охолоджуються в безкисневій атмосфері.


10. Класифікація методів газоочищення.

На мал 41 показані основні типи домішок, які є у відхідних промисло­вих газах В основі класифікації методів газоочищення лежить ступінь дис­персності домішок, які входять до складу промислових газів. А ступінь ди-сперсності-величина, обернена розміру частинок Чим вищий ступінь дис­персності, тим менший розмір частинок, і навпаки



Мал. 41. Основні типи домішок, які є в промислових газах

Першою стадією газоочистки вважається обезпилювання, тобто вилу­чення або вловлювання завислих частинок (твердих і рідких) Очистка ви­кидів, що мають частинки розміром менше 1 мкм, досягається механічни ми і електричними засобами.

Всі методи очищення газів зводяться до трьох груп- 1) суха очистка за допомогою твердих поглиначів або каталізаторів, 2) рідинна очистка за допомогою рідин-поглиначів-абсорбентів; 3) очищення без застосування поглиначів або каталізаторів

В залежності від ступеня очищення розрізняють грубу, середню і тон­ку очистку атмосфери від промислових газів

Обезпилювання За хімічним складом промисловий пил поділяється на органічний і неорганічний, але буває і змішаний

За характером дії на організм промисловий пил поділяється на дра­туючий і шкідливий Для нейтралізації шкідливого впливу промислового пилу служить приточно-витяжна вентиляція.

Санітарно-технічні норми визначають ГДК різних сполук у повітрі ви­робничих приміщень Виходячи з цих ГДК розраховується необхідний сту­пінь повітрообміну і встановлюється відповідне устаткування

Пилевловлювання застосовують для вловлювання частинок із ступе­нем дисперсності 0,2-10 мкм Частинки ступенем дисперсності більше Юмкм легко осаджуються під дією сил тяжіння, а частинки ступенем дис­персності менше 0,2 мкм вловлюються за допомогою фільтрів

Найпростішою конструкцію пиловловлювача є пилеосадна камера, в якій відділення пилу відбувається за рахунок гравітаційних сил і втрати швидкості частинками. Ці камери застосовуються для обезпилювання по­вітря при дробленні відпрацьованих формовочних сумішей ливарного під­приємства. а також для збору компресорного мастила.

Є пиловловлювачі, в яких відділення пилу відбувається за рахунок відцентрових сил, що виникають при введенні повітря по дотичній в цилін­дричну ємкість і подальшому руху в ньому по спіралі.

Дія відцентрових сил збільшується вентилятором на вхідному отворі апарату Під дією направленого потоку повітря частинки пилу відкидають­ся до стінок циліндра, осідають на них, падають під дією власної маси і надходять у бункер Апарати циклонного типу володіють великою пропуск­ною можливістю, простотою конструкції і експлуатації'.

Мокре пиловловлювання здійснюється в тих же циклонах тільки при зрошенні їх стічними водами з вмістом домішок добавок до ЗО г/л і при розбризкуванні їх по всьому об'єму циклопа Проходячи крізь водяну заві-іу, газ з початковою запиленістю 72 г/м3 очищується від пилу на 97,5-99%. Продуктивність установки 60 тис.мрік, а вартість ґі в 20 разів дешевше скрубера або електрофільтра Недолік мокрого обезпилювання полягає у великій втраті води шляхом її випаровування.

Фільтрування Цей метод на машинобудівних заводах не здійснюєть­ся тому, що там достатньо вживати пиловловлювання.

Фільтрування характеризується більш високим ступенем очищення газів від завислих частинок, бо фільтри можуть забезпечити практично повне вловлювання частинок усіх розмірів.

Фільтрування характеризується універсальністю, тобто властивістю вловлювати тверді частинки, як в сухому, так і в рідкому виді, навіть із ту­ману, а також очищати гази, нагріті до високої температури і при будь-чкому тиску, а також при малих концентраціях завислих частинок

Фільтри за характером дії поділяються на апарати періодичної і без­перервної роботи. Останні фільтри побудовані за принципом саморегуля­ції Фільтри грубої очистки мають низький опір (10-20 мм рт. ст) і високу пилоємкість. Такі фільтри в 10 разів дешевші за фільтри тонкої очистки.

Промисловість випускає тканинні, волокнисті, губчасті, мастильні і |ектричні фільтри.

В тканинних фільтрах застосовують фільтруючі матеріали двох типів. іічайні тканини і войлочні-фільтри- Перші служать для вловлювання тон-" фракцій пилу і мають високий коефіцієнт очищення.

Запилені іканини регенерують трьома методами 1) струшуванням фільтруючих елементів механічним або аеродинамічним шляхом 2) пуль­сацією або різкою зміною напряму фільтруючого потоку газу, або впливом звукових кзливань 3) Зворотним продуванням фільтруючих елементів очищеними газами або повітрям

Транспортування пилу, вивантаженого з тканинних фільтрів здійсню еться в герметизованих контейнерах або паперових мішках пневмотранс портером, гщротранспортером, або шнеками, щоб не допустити вторинно го пилоутворення

Волокнисті фільтри (коміркові, рулонні) являють собою велику групу нетканих волокнистих матеріалів (типу набивних матів з картону, паперу та інших) Цей фільтруючий матеріал після використання, як правило, вики­дається Одначе вони мають недолік-підвищений розхід енергії на пропус­кання через нього повітряної маси, яка очищується

Губчасті фільтри - це нові системи, тобто пінопласти з наперед зада­ним ступенем пористості, величиною пор і загальною капілярною сірукту-рою матеріалу Губчасті фільтри відрізняються великою пилоемкістю, ма­лою об'ємною масою, високими електроізоляційними показниками, хіміч­ною стійкістю, високою вартістю вихідної сировини і можливістю регенера­ції

Остання проводиться промиванням у теплій воді з добавками миючих засобів

Зернисті фільтри-різновид губчастих. Фільтруючий шар в цих фільт­рах складається з зерен сферичної або круглої форми Вони характеризу­ються доступністю сировини, високою пилоємкістю, хімічною стійкістю, простотою конструкції, можуть працювати при високій температурі, меха­нічних навантаженнях і різних перепадах тиску і температури

Мастильні фільтри - це фільтри мокрого очищення, в яких, замість води, застосовують нафтові мастила Цей фільтр являє собою секції, в які монтуються металеві перегородки з великою кількістю отворів Останні зміцнені в сусідніх перегородках по відношенню один до одного Забруд­нене повітря під впливом компресора проходить струменями крізь отвори в перегородках, багаторазово міняючи свій напрям Пилинки при цьому прилипають до поверхні перегородок і затримуються на них Мастильні фільтри довговічні, не кородують і коштують дешево

Електричні фільтри - це електроди з високо розвиненою поверхнею, яка вловлює частинки з зарядом, протилежним заряду електрода. С при­стрій який струшує і відділяє частинки з електродів в окремий бункер Так фільтри малоенергоємкі (0,8 мА і 10 Вт на 1000 м3/ Недоліком цих філь­трів є складність їх експлуатації.

Після пиловловлювання промислові гази підлягають вловлюванню компонентів, які входять до їх складу Для цієї мети використовують "тверд або рідкі поглиначі - активоване вугілля, силікагель, целіти і іонообміни смоли. Застосування кожного із цих поглиначів залежить від індивідуаль

них вимог технологічного процесу Ці поглиначі володіють універсальністю. тобто працюють в широкому інтервалі речовин

Апарат для поглинання газів твердими поглиначами (або сорбентами) являє циліндр(адсорбер), який заповнений гранулами поглинача. Промис­ловий газ в абсорбер подається знизу колони, проходить крізь шари адсо­рбента і звільняється від домішок, які затримуються на його поверхні

Адсорбер відключається, коли буде досягнуто повний ступінь його на­сичення, і гази починають подаватися на другий адсорбер А в першому проходить регенерація поглинача гострою парою, гарячим повітрям або інертним газом Останні вилучають вловлені компоненти в спеціальний збірник, А другий адсорбер поглинає нові порції" промислових газів. Так працюють установки періодичної ди.

В апаратах безперервної дії адсорбент рухається назустріч потоку га­зу, поглинаючи з нього шкідливі домішки. Далі поглинач попадає в десор­бер на регенерацію, потім на сушіння (якщо десорбцій проводиться водя­ною парою), охолоджується і знов подається в адсорбер.

Поглинання промислових газів рідкими речовинами засновано на роз­чиненні компонентів у тому чи іншому розчиннику, а також на хімічній вза­ємодії між собою з утворенням нових сполук

У відповідності з цим процес адсорбції умовно поділяють на три групи

До першої" групи відноситься абсорбція з утворенням пол і компонент­ах систем типу "поглинач-компонент", тобто тут має місце тільки розчи чення вловлюваних домішок і відділення їх у вигляді розчину Приклад, вловлювання хлористого водню із бензолу кам'яновугільним або соляро­вим мастилом, регенерація яких в подальшому здійснюється ректифікаці­єю

До другої групи відноситься адсорбція з утворенням нестійких сполук, які легко піддаються розкладу на вихідні частини Приклад, очищення кис­лих газів за допомогою пропускання їх крізь розчин етаноламіну Він взає­модіє з кислими газами і утворює сполуку типу НзМРА, де R-радикл етано­ламіну, А-молекула кислоти Потім проходить регенерацію відпрацьовано­го поглинача нагріванням до температури розкладання комплексної солі. або витісненням і зв'язуванням кислотного залишку більш сильним з утво­ренням ВІДПОВІДНОЇ СОЛІ.

До третьої групи відноситься адсорбція, що веде до хімічної взаємодії вловлюваних продуктів з поглиначами і утворенням досить стійких сполук В цьому випадку поглинач не регенерується, а виводиться із сфери взає­модії, а його втрати безперервно поповнюються

Апарати рідинної абсорбції поділяються на три групи' колони барбо­сі тажного, тарільчатого та насадочного типу

Апарати першого типу являють собою вертикальні колони, що скла­даються з кількох секцій, кожна з яких має визначену кількість поглинаючої рідини

Промисловий відхідний газ під тиском попадає в колону і барботує (пробулькує) скрізь шари поглинача В момент контакту газу і рідини відбу вається поглинання шкідливих домішок газу.

Для збільшення поверхні дотику кромку ковпачків кожного барбатера роблять зубчастої форми Проходячи між зубцями, потік газу розбивається на безліч дрібних струменів, чим і досягається підвищення ступеня погли нання

Абсорбер тарільчатого типу являє собою колону, в середині якої вмо­нтована велика кількість своєрідних поличок у вигляді не - глибоких піддо­нів, у центрі яких вмонтована газопровідна труба, накрита ковпачком.

Поглинальна рідина що подається зверху, безперервно стікає вниз з полички на поличку і в міру руху вниз по колоні насичується потрібним компонентом із газу, який надходить знизу колони

Швидкість руху рідини, газового потоку t кількість тарілок розраховує­ться таким чином, щоб на виході із колони поглинач вміщував гранично можливу концентрацію вловлюваного шкідливого газу, а відхідні гази не мали шкідливих сторонніх домішок.

В абсорбері насадочного типу досягається найбільш розвинута по верхня. Це - колона, заповнена по всьому об'єму робочої" зони пористою керамікою у вигляді кілець невеликого розміру.

Поглинач у вигляді рідини розбризкується зверху рівномірно по всьо му об'єму і перерізу колони і стікає по поверхні кілець-насадок вниз тонким шаром Піднімаючись вверх по колоні, газ проходить складний шлях. При цьому досягається високий ступінь поглинання з газу шкідливих речовин

В таблиці 17 дається класифікація методів газоочищення

Таблиця 27 Класифікація методів газоочистки

Домішки

Група до­мішок

Метод очистки

Примітка

Тверді

Мінеральні Органічні

Механічний Абсорбція

Повернення в основ­не виробництво

Газоподібні

Мінеральні Органічні

Абсорбція Адсорбція Електро-хімічний Абсорбція з наступним згорянням

Каталітичне згоряння Каталітичне осадження з наступною абсорбцією

Утилізація теплоти і вуглекислого газу, кислот

Утилізація теплоти і продуктів згоряння Застосування у сумі­жному виробництві




17.3. Очищення атмосфери від сірчистого газу.

Сірчистий газ утворюється при горінні різних видів палива, які вміщу­ють сірку в ливарних цехах, в сушильних печах стержневих відділків, при сушінні ливарних форм, при одержанні міді плавною на "штейн" і т п | Сірчистий газ, поглинаючи вологу, конденсується у вигляді сірчистої або сірчаної кислоти, коли його частина окислюється в сірчаний газ"

Фізіологічний вплив сірчистого газу на людину виявляється вже при його вмісті в повітрі 0,03-0,05 мг/л При цих концентраціях він викликає подразнення слизової оболонки очей і горла, а при тривалому впливі може викликати захворювання верхніх дихальних шляхів.

ГДК сірчистого газу складає 0,02 мг/л,

Методи вловлювання сірчистого газу засновані на його доброму роз­чиненні у воді і розчинах лугів Поглинання цього продукту здійснюється в абсорберах, які зрошуються вапняним молоком або содою згідно рівнян­ням

SOa + Са(ОН)2 -» СаЗОз + l-hO, S02 + Ма2СОз -> Na2SOs + C02

Луги при одночасному поглинанні сірчистого газу вловлюють сірково­день і метил мер каптан й.

На мал. 42 показаний один із способів поглинання сірчистого газу в •димовій трубі.



В основі над гирлом димоходу встановлюється сталевий усічений ко­нус, до верхньої частини якого похило приварюється плоский диск таким чином, щоб між поверхнею конуса і внутрішньою стінкою труби створився

ігрметичний резервуар в якому циркулює проточна вода

Відхідні газу, виходячи з конуса, зміщуються з потоком повітря, який засмоктується через вікно, прорізане в стінці труби над нахиленим диском Зустрівшись з холодним повітрям, газ конденсується, стікає вниз по стінках труби і по привареному диску поступає у відстійник.

17.4. Очищення атмосфери від сірководню.

Цей шкідливий і неприємно на запах газ утворюється в каналізаційній сітці при відділенні фекальних вод в очисних спорудах, а також в заводсь­ких аналітичних лабораторіях при одержанні сульфідів металів і в інших умовах.

При невеликих концентраціях і короткочасному впливі він викликає місцеве подразнення носоглотки, а при довгому впливі і великих концент-раціях-гостре отруєння всього організму. ГДК його 0,01 мг/л.

Очищення сірководню проводиться за допомогою тривалентного гід­роксиду заліза, активованого вугілля, миш'яково-содового розчину і ета­нол-аміну. Реакція сірководню з гідроксидом заліза може протікати в двох напрямках в залежності від водневого показника.

В лужному середовищі (РН>7) має місце така реакція:



Для приготування поглинальної маси гідроксид заліза подріонюють і змішують з деревною тирсою і гашеним вапном у співвідношенні: гідрокси ду заліза 95%, тирси 4% І вапна 1%. Оптимальна температура процесу

зо°с.

Заготовлену поглинальну масу перед завантаженням в газоочисну апаратуру зволожують до 39-40% вологи.

Встановлено, що сіркоємність маси складає 30-60%.

Цей метод очищення повітря від сірководню найбільш ефективний при вмісті сірководню в повітрі від 1 до 10 г/м3.

Очищення сірководню активованим вугіллям здійснюється в абсорОн'і pax або апаратах для поглинання з рівномірною зміною розмірів гранул іі| висоті апарату: знизу-шар великих зерен (приблизно 10 мкм), зверху ііі| 1-2 мм.

Тривалість робочого періоду залежить від вмісту сірководню в г.Ш коливається від 1 до 8 тижнів.

Поглинальна здатність вугілля може досягати 150% від його маси ий еля чого активоване вугілля підлягає регенерації. Регенерація вупппі проводиться багатостулінчатою екстракцією розчином сірчистого амоніт

Після відмивки вугілля від сірководню і сірки отриманий розчин Щі|ійй бляють гострою парою тиском 1,7-2,0 кг/см2 при 125-130°С БагатосІ|і'ііін

і тий амоній під впливом високої температури розкладається з виділенням сірки.

Етаноламінна очистка-найбільш проста як по апаратурному оформ­ленні, так і по механізму реакцій. Етаноламін при взаємодії з сірководнем утворює нестійку сполуку, яка при нагріванні розкладається на вихідні компоненти.

Рівновага в системі залежить від температури: при 25°С реакція про­тікає в бік створення нестійких сполук, а при 105°С і вище в бік їх розкладу.

Одночасно з сірководнем поглинається і вуглекислий газ.

При використанні триетаноламіну поглинається тільки сірководень. j Очищення газів від органічних сполук, що вміщують сірку, здійснюється так само, як і очищення сірководню. Але попередньо відхідні гази обробляю­ться при температурі 500°С водяною парою або воднем.

| 77.5. Очищення атмосфери від оксидів азоту.

І Оксиди азоту виникають при газових розрядах в атмосфері, при дії 'азотної кислоти на метали, при травленні металів меланжем (суміш сірча-> ної і азотної кислот), неповному згорянні азотовмістимих речовин, капрону, ! нейлону, при хімікотермічній обробці виробів шляхом азотування, при еле­ктрозварювальних роботах і т.д.

Взаємодія оксидів азоту з водою приводить до утворення азотистої і азотної кислот.

Попадаючи в організм людини і реагуючи з вологою поверхні легенів, оксиди азоту вражають альвеолярну тканину, наслідком чого є набряк ле­генів і з'являються складні рефлекторні розлади.

ГДК оксидів азоту - 0,005 мг/л.

Очищення повітря від оксидів азоту полягає в їх поглинанні 5%-ним водним розчином каустичної соди.

Повітря з початковою концентрацією двооксиду азоту до 0,5 мг/л на­гнітається вентилятором у вхідний отвір апарата, який називається "улиткою", з великою швидкістю і набуває руху в горизонтальній площині. Виходячи з отвору "улитки" зі швидкістю 10 м/с, повітря зустрічає рідину, залиту в нижню частину апарата, і розбиває її на безліч дрібних пухирців і струменів. У результаті утворюється двохфазна система у вигляді неста­більної піни з неупорядкованим вихроподібним рухом. В міру підйому дво-хфазного середовища до траєкторії розкрученої спіралі, вплив відцентро­вих сил зменшується, а рідина під дією сили тяжіння спускається по стін­ках апарата вниз.

Очищене повітря відноситься вентилятором в атмосферу.

На виході біля апарата знаходиться сепаратор для недопущення ви­киду розчину в атмосферу.

Технічна характеристика установки: продуктивність по повітрі 5000 мг, иііір по повітрі 140 мм рт.ст., одночасний об'єм розчину в апараті 160 л, по-•і.і і кова концентрація оксиду азоту, 0,5 мг/л коефіцієнт очищення 94%,

17.6. Очищення атмосфери від ціаністого водню.

Ціанистий водень та його сполуки-найбільш отруйні яди. Цим пояс­нюються їх обмежене застосування у виробничій практиці.

Газоподібний ціанистий водень зустрічається в повітрі робочих при­міщень при гальванопластичному золоченні, срібленні, мідненні, при ціа­нуванні сталевих виробів, закалюванні і рідинній цементації металів, -при роботі з червоною кров'яною сіллю, при вилученні золота та срібла з пус­тої породи.

Ціанистий водень, попадаючи в організм людини, перешкоджає пере­носу кисню гемоглобіном, в результаті чого наступає параліч дихального центру і удушення внаслідок асфіксії, тобто кисневого голодування.

Особливістю ціанистого водню є те, що його пари проникають в орга­нізм крізь шкіру і викликають загальне отруєння. ГДК ціанистого водню 0,3 мг/л.

Методи очищення повітря від ціанистого водню поділяються на дві групи,

До першої групи відносяться способи хімічного зв'язування ціанистого водню з наступним виділенням його у вигляді солей.

Друга група методів заснована на молекулярній трансформації ціани­стої групи в роданисту - нешкідливу.

Найбільш повне вилучення ціанистого водню досягається при засто­суванні в якості поглинувача розбавлених розчинів лугів. При цьому потік газів пропускають крізь абсорбер струйного типу, де в якості поглинувача використовується 3-5% розчин каустичної або кальцинованої соди згідно



17.7. Очищення атмосфери від аміаку.

Аміак використовується в машинобудівному виробництві для азоту­вання металів і виробів з них, виділяється при розкладанні амонійних со­лей, добрив і в хімічних виробництвах, які пов'язані з одержанням азотис­тих сполук типу карбаміду і т.п.

Аміак, потрапляючи в організм людини, викликає важке пошкодження очей, набряк легенів і розширення серцевої сумки. Суміш аміаку з повіт­рям (16-7% по об'єму) вибухає. ГДК аміаку складає 0,02 мг/л,

Способи вловлювання аміаку із повітря "засновані на його високій роз­чинності у воді: в одному об'ємі води розчиняється біля 700 об'ємів аміаку, і високій реакційній здатності:

Окрім води, використовують розчин сірчаної кислоти, так як з водного розчину він може виділятись, а з сірчаною кислотою утворює солі.

Повітря, яке містить аміак, пропускають крізь 75-78%-ний розчин сір чаної кислоти, що знаходиться в чанах-сатураторах. Останні мають труби

для вводу газу нижче рівня рідини. Барбатуючи через кислоту, аміак всту­пає з нею в реакцію і утворює сірчанокислий амоній згідно реакції:

2МНз + H2SO - (NH4)2S04.

. Кристали солі відстоюють і відфільтровують, а маточні води, як і про-

| мивні води, повертають знов у процес.

17.8. Очищення атмосфери від вуглекислого газу і оксиду вуглецю.

Вуглекислий газ при вмісті в повітрі більш 4% (в нормі його 0,03) по­дразнює верхні дихальні шляхи, викликає шум у вухах, запаморочення і головний біль.

Вуглекислий газ утворюється при горінні палива, в газогенераторах, у зварювальних та металургійних цехах, а також на машинобудівних підпри­ємствах, які мають ливарні відділки.

Для поглинання вуглекислого газу застосовують етаноламін, з яким він утворює солі. Поглинання проводиться в абсорційних колонах, відхідні гази поступають через барбатер. Перед поглинанням відхідні гази охоло­джують з 200° до 30-40°С водою.

Насичений розчин абсорбенту - вуглекислий моноетаноламін - посту­пає в десорбер, де при нагріванні до 105°С він розкладається на вуглекис­лий газ і моноетаноламін.

Оксид вуглецю (або чадний газ) входить до складу газів, що виділяю­ться при виплавці металів, в генераторах і коксохімічних виробництвах та ін. Так, гази працюючої вагранки вміщують 13-15% оксиду вуглецю. В газах від печей для виплавлення алюмінію знаходиться 32,2% оксиду вуглецю, а в вихлопних газах автомобіля є в середньому 6,3% оксиду вуглецю.

Вдихання оксиду вуглецю приводить до отруєння, яке зводиться до порушення обміну кисню, бо він (оксид вуглецю) зв'язується з гемоглобі­ном крові. Наступає кисневе голодування тканин і особливо клітин цент­ральної нервової системи.

ГДК оксиду вуглецю 0,02 мг/л.

Очищення газів від оксиду вуглецю здійснюється твердими поглина­чами на основі його відновної властивості, | Потік газу, який містить оксид вуглецю, пропускається крізь нагрітий wo 125°С залізний або нікелевий каталізатор, де він окислюється І у вигля-Ш\ вуглекислого газу виділяється Із зони реакції. Однак, внаслідок дефіцит-иості каталізаторів цей метод не одержав розповсюдження. Тому більше •астосовується метод промивання відхідних газів, які містять оксид вугле­цю, аміачним розчином закисних солей міді. Останні зв'язують оксид вуг-Цецю в комплексну сполуку. Найчастіше для зв'язування оксиду вуглецю ктосовують мурашинокислу сіль закису міді. Підвищення тиску і знижен-ИЦемператури сприяє утворенню комплексної солі. ДТехнологічний процес полягає в тому, що стиснуті відхідні гази, які мі-•ь оксид вуглецю, пропускають через абсорбер, який завантажений Нмічними кільцями. У верхню частину башти подається мурашинокисла

мідь з додатками аміаку і охолоджений до 0°С, а знизу вверх - відхідні га­зи.

Розчин, який витікає з башти поступає на регенерацію шляхом нагрі­вання до температури 70-80°С. При цьому комплексна сіль розкладається з виділенням оксиду вуглецю і солі, яка поступає знов на роботу в абсор­бер.

Оксид вуглецю використовується в якості палива і для проведення хі­мічних перетворень для отримання нових сполук, які мають високу вар­тість, Цим самим знижується собівартість основної продукції підприємства.

17.9. Торф із шкідливих викидів (промислових газів).

У журналі "Наука и жизнь" (N3, 1998 р. с.90) опублікована цікава стат­тя "Полезный торф из вредных выбросов" В.Обухова, Г.Перчугова, Тут описується технологічний процес і обладнання біологічної очистки шкідли­вих газів, який розроблено спеціалістами московського АО "НЧТавтопром" ("ННО-газ", м. Дзержинськ Московської обл.). Суть технології полягає в тому, що за допомогою вентиляторів забруднене повітря прокачують крізь біофільтр, який складається з суміші деревної кори, торфу і тирси, в якому є мікроорганізми. Суміш вловлює шкідливі гази, які розкладаються в ній ферментами мікроорганізмів. Більша частина речовин, які при цьому одержується, окислюються до вуглекислого газу і води, а останні витрача­ються на приріст біомаси. При окисленні виділяється тепло, яке допомагає жити мікроорганізмам. Строк служби біологічно активного матеріалу-більше року, після чого фільтруючу суміш продувають на протязі кількох днів повітрям до повного розкладання токсичних компонентів газів.

Внаслідок цього процесу досягаються дві мети: очищується повітря від шкідливих газів і отримується корисний торф, який придатний для ви користання в якості органомінерального добрива, або палива.

Такого роду очистка виявилась дешевшою і ефективнішою від тих, які застосовуються за кордоном, тобто способу каталітичного спалювання газових викидів. Причина в тому, що при каталітичному спалювання шкі/;. ливих газів - фенолу, формальдегіду, метанолу, аміаку і інших - одні з;і бруднення перетворюються в інші, які не менш шкідливі і токсичні. Та 1 її порівнянні з іншими відомими способами вловлювання шкідливих викидні при допомозі Їх розчинення у воді, ця біологічна очистка володіє перев.і гами: вона простіша у використанні, дешевша і не утворює токсичних ос;і дів, які потребують подальшої нейтралізації.