Geum.ru

Державна податкова адміністрація україни від 09. 07. 2009 р. N 14312/7/17-0717

Вид материалаДокументы

Содержание


Оскільки самозайняті особи не є найманими працівниками, одержання ними доходів регламентується не трудовим, а цивільним законода
Підставою для цього
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Питання 2. У 2004 році в працівника посольства іноземної держави в Україні, який був найнятий за трудовим договором та одержував заробітну плату, протягом року не утримувався та не перераховувався до бюджету податок з доходів фізичних осіб. Чи має такий громадянин право на податковий кредит?

Відповідь. Ідеолоґією Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” (далі – Закон) щодо податкового кредиту є повернення платнику податку з бюджету частки податку з доходів фізичних осіб, сплаченого з заробітної плати ( ст.5 Закону).

Згідно із наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 3 лютого 2005 року N 58/78/22, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2005 р. за N 247/10527 “Про затвердження Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків” поверненню з бюджету підлягають надміру сплачені податки, збори (обов'язкові платежі) або помилково сплачені податки, збори (обов'язкові платежі).

Повернення платнику податку помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) здійснюється з того бюджету, до якого зараховувався у поточному бюджетному році платіж, який підлягає поверненню.

Оскільки протягом 2004 року працедавець – Посольство іноземної держави в Україні не утримував та не перераховував до бюджету податок з доходів фізичних осіб з виплачуваної згідно трудового договору заробітної плати, то для повернення з бюджету сум у зв’язку з реалізацією таким громадянином права на податковий кредит, немає законодавчих підстав.


Питання 3. Чи має право на податковий кредит військовослужбовець?

Відповідь. Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб” (пп. 5.4.2 п.5.4 ст.5) встановлено обмеження щодо не перевищення сум нарахованого платником податку податкового кредиту понад суму загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом року як заробітна плата. Згідно із визначенням поняття «заробітна плата», даним у п.1.1 та частині «д» п.1.3 ст.1 Закону, заробітна плата – це доходи нараховані (виплачені, надані) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України від працедавця.

Якщо у зв’язку з умовами несення служби виплачуються доходи, відмінні від заробітної плати у розумінні цього Закону, зокрема, якщо одержується грошове забезпечення, грошові винагороди та інші виплати, пов’язані з виконанням обов’язків несення служби, то такий платник податку не має права на нарахування податкового кредиту.


Питання 4. В зв’язку з нестачею власних коштів на навчання дитини у ВУЗі, на ці цілі батьком було взято кредит у кредитній спілці. Чи має такий платник податку право на податковий кредит, якщо вартість навчання проплачено за рахунок такої позики?

Відповідь. Відповідно до Закону України від 22.05.03р. №889 «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі – Закон) податковий кредит – це сума (вартість) витрат, фактично понесених платником податку – резидентом протягом звітного податкового року, у зв’язку з придбанням послуг, в тому числі на навчання, на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу.

При цьому Законом встановлено обмеження щодо не перевищення сум нарахованого платником податку податкового кредиту понад суму загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом року як заробітна плата, але не робиться ніяких застережень щодо безпосередніх джерел виникнення коштів, сплачених на навчання.

Відповідно до статті 1046 (гл.71) Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Таким чином, враховуючи те, що суму позики (кредиту) було спрямовано на оплату навчання, а також те, що сума позики є поворотною і платник податку несе фактичні витрати на повернення такої позики, суму, сплачену за навчання за рахунок позики (кредиту) слід приймати в розрахунок податкового кредиту.


Питання 5. Якщо не збережено квитанції про сплату вартості навчання дитини у ВУЗі, чи може платник податку підтвердити факт оплати довідкою з ВУЗу та нарахувати податковий кредит?

Відповідь. Ні, оскільки відповідно до пп. 5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” до складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат, тобто платіжними документами. Довідка з ВУЗу про те, що на рахунок цього навчального закладу поступили кошти за навчання певного студента не є платіжним документом, і тому для одержання податкового кредиту слід пред’являти податковому органу виключно зазначені Законом документи: квитанції (інші платіжні документи).


Питання 6. Платником податку у 2007 році було сплачено за навчання дитини у ВУЗі всього 1200 грн. З них 600 грн. – за перший семестр 2007 року та 600 грн. – за другий семестр 2008р. Чи слід приймати у податковий кредит всю суму, сплачену у 2007 році?

Відповідь. Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначає, що податковий кредит – це сума (вартість) витрат, в тому числі на навчання, понесених платником податку, на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року.

Відповідно до п.5.3 ст.5 цього Закону платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року витрати, фактично понесені ним протягом такого звітного року. Тобто до складу податкового кредиту за 2007 звітний рік можуть бути включені витрати, понесені платником податку в 2007 році безпосередньо за місяці навчання 2007-го року. Що стосується сум, сплачених у 2007р. за періоди навчання 2008 року, то такі суми можуть бути включені до податкового кредиту 2008 року на підставі цієї ж квитанції про оплату, здійснену у 2007 році.


Питання 7. Якщо дитині більше 23-х років, вона навчається і не працює, за її навчання платять батьки (але квитанції від дитини), чи мають батьки право на податковий кредит? Чи є у батьків право на податковий кредит за 2004рік якщо такій дитині у лютому 2004 р. виповнилося 24 роки?

Відповідь. Згідно з нормами цивільного законодавства, зокрема, Сімейного кодексу України (статті 180 та 199), батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх (до 18 років) дітей, а якщо повнолітні діти продовжують навчатися, то обов’язок щодо утримання та надання матеріальної допомоги покладається на батьків до досягнення дітьми двадцяти трьох річного віку.

Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб” визначено, що податковий кредит надається за наслідками звітного податкового року (з 1 січня по 31 грудня року), тому пільги з оподаткування зберігаються до кінця звітного року.

Таким чином, у випадках, коли у якості підтверджуючих документів платник податку пред’являє розрахункові документи (квитанції, касові ордери, чеки тощо), в яких зазначено прізвище, ім’я, по батькові не його, а його непрацюючої дитини, яка навчається, зазначені у них суми можуть бути включатися до розрахунку податкового кредиту платника податку, але з врахуванням обмежень, встановлених зазначеним вище цивільним законодавством.

Виключення становлять випадки, передбачені ст. 198 Сімейного кодексу України, коли батьки утримують своїх повнолітніх непрацездатних дочку або сина, які навчаються (непрацездатними вважаються особи, які визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника та пенсіонери за віком). За таких обставин при реалізації батьками права на податковий кредит вік дитини, що навчається за рахунок батьків, не обмежується 23 роками.

Якщо ж платіжні документи за навчання дитини оформлені на ім’я одного з батьків – платників податку, який звертається за податковим кредитом, то у такому випадку Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб” (далі – Закон) не встановлено обмежень щодо віку дитини (члена сім’ї першого ступеня споріднення), яку батьки навчають за власні кошти.

Законом визначено, що податковий кредит надається за наслідками звітного податкового року (з 1 січня по 31 грудня року), тому пільги, на які має право платник податку, зберігаються протягом (з початку і до кінця) такого звітного року.

Таким чином, якщо дитині, що навчається і не працює, у звітному році, за який один з батьків реалізовує право на податковий кредит, виповнюється 24 роки, то право на податковий кредит за такий рік у батьків не втрачається.


Питання 8. Батьки розлучені. Донька проживає разом з матір’ю, але за її навчання у ВУЗі сплачує батько, який мешкає у іншому місті. Чи має право на податковий кредит такий батько?

Відповідь. Згідно з пп.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” (далі – Закон) до податкового кредиту може бути включена сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення.

Відповідно до пп. 1.20.4 п.1.20 ст.20 Закону членами сім'ї фізичної особи є її дружина або чоловік, діти як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка (у тому числі усиновлені), батьки, баба або дід як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, брати чи сестри як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, онуки як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, інші утриманці такої фізичної особи або її опікуни, визнані такими згідно із законом.

Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення з метою Закону вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

При цьому Закон не робить ніяких застережень щодо обов’язкового спільного проживання членів сім’ї.

Таким чином, якщо батько не позбавлений батьківських прав та його дочка не всиновлена іншим платником податку (наприклад, новим чоловіком колишньої дружини), то згідно з нормами цивільного законодавства та з метою Закону він вважається батьком - членом сім’ї доньки першого ступеня споріднення, і відповідно має право на нарахування податкового кредиту, сплаченого за навчання доньки.


Питання 9. У зв’язку з релігійними переконаннями платник податку офіційно відмовився від ідентифікаційного номеру. Чи права податкова інспекція, коли відмовляє у нарахуванніі податкового кредиту за навчання?

Відповідь. Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлено певні обмеження права на нарахування податкового кредиту. Так, згідно з пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону податковий кредит може бути нарахований виключно резидентом, що має індивідуальний ідентифікаційний номер.

Таким чином, особи, які офіційно відмовились від ідентифікаційного номеру, мають право здійснювати будь-які платежі без цього номеру, але не мають законодавчих підстав для нарахування податкового кредиту.

Крім того, пунктом 22.2 статті 22 Закону встановлено, що у разі, коли норми інших законів чи законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону.


Питання 10. Чи можна включати до податкового кредиту за навчання кошти, які сплачуються платниками податку за додаткові освітні послуги, що надаються студентам, які навчаються за державним замовленням у державному вищому навчальному закладі?

Відповідь. Згідно з п.1.16 Закону України від 22.05.03р. №889 «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі – Закон) податковий кредит – це сума (вартість) витрат, на суму яких дозволяється зменшення суми загального річного оподатковуваного доходу, в тому числі у зв’язку з компенсацією вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Згідно із ст.14 Закону України від 17.01.02р. № 2984 «Про вищу освіту» (далі – Закон № 2984) вищі навчальні заклади здійснюють підготовка фахівців відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів на підставі навчальних планів та програм навчальних дисциплін, які розробляються вищим навчальним закладом відповідно до освітньо-професійних програм підготовки і затверджуються керівником вищого навчального закладу.

Фінансування вищих навчальних закладів державної форми власності здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Розміри бюджетних призначень на підготовку фахівців з вищою освітою, а також підготовку наукових і науково-педагогічних працівників через аспірантуру і докторантуру визначаються у законі про державний бюджет. Додатковим джерелом фінансування державних ВУЗів є плата за надання такими навчальними закладами додаткових освітніх послуг відповідно до укладених договорів (ст.64 Закону №. 2984).

Тобто студенти, які навчаються у державних ВУЗах за державним замовленням і одержують освітні послуги, що надаються ВУЗом згідно з навчальними планами та програмами навчальних дисциплін з метою здобуття відповідної фахової кваліфікації, не провадять оплату таких послуг.

При цьому, вищий навчальний заклад не може надавати платні послуги у галузі вищої освіти та пов'язаних з нею інших галузях діяльності на заміну або в рамках освітньої діяльності, що фінансується за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів ( ст.65 Закону № 2984).

Таким чином, додаткові платні освітні послуги не можуть бути невід’ємною частиною процесу навчання, яке здійснюється за державним замовлення у державних ВУЗах згідно з навчальними планами та програмами навчальних дисциплін з метою здобуття вищої освіти.

Виходячи з наведеного, кошти, сплачувані платниками податку за додаткові освітні послуги, що надаються студентам, які навчаються за державним замовленням у державному вищому навчальному закладі, не можуть бути включені до податкового кредиту такого платника податку.


Питання 11. Чи може ДПА України, як виняток, надати право на нарахування податкового кредиту бабусі, яка сплачувала за навчання у ВУЗі онуки, в якої немає батьків?

Відповідь. Згідно з Законом України “Про державну податкову службу в Україні” та інших законодавчих актів з питань оподаткування податкові органи всіх рівнів, в тому числі ДПА України, не наділені правом надання додаткових пільг чи якихось прєферєнцій платникам податків.

Згідно з пп.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” (далі – Закон) до податкового кредиту може бути включена сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення.

Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення з метою Закону вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

Щодо можливості реалізації бабусею права на податковий кредит за навчання онуки, то оскільки вона згідно із Законом не відноситься до членів сім’ї першого ступеня споріднення з онукою, то вона не має законодавчих підстав для нарахування такого податкового кредиту.


Питання 12. Чи має право на податковий кредит за навчання своєї дитини підприємець?

Відповідь. Законом «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлено обмеження щодо не перевищення сум нарахованого платником податку податкового кредиту понад суму нарахованої йому протягом звітного року заробітної плати.

Поняття заробітної плати визначено у пп.”д” п.1.3 ст.1 Закону, згідно якого заробітна плата – це доходи, нараховані ( виплачені, надані) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України від працедавця.

Відповідно до п.1.19 ст.1 Закону cамозайнята особа – це платник податку, який є суб'єктом підприємницької діяльності або здійснює незалежну професійну діяльність та не є найманою особою у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Оскільки самозайняті особи не є найманими працівниками, одержання ними доходів регламентується не трудовим, а цивільним законодавством.

Виходячи з наведеного, доходи самозайнятих осіб, одержані ними в межах здійснення своєї незалежної професійної чи підприємницької діяльності, з метою Закону, не розглядаються як заробітна плата. Тобто такі самозайняті особи не мають законодавчих підстав для нарахування податкового кредиту.


Питання 13. Чи є у батька право на податковий кредит за навчання дитини, якщо договір на навчання укладено між ВУЗом та студентом (дитиною), і у документах (квитанціях) про оплату навчання зазначено ПІБ дитини-студента, який не працює і не одержує заробітну плату?

Відповідь. Згідно з підпунктом 5.1.1 п.5.1 ст.5 Закону №889 платник податку за наслідками звітного податкового року має право на податковий кредит. Податковий кредит – це сума (вартість) витрат, фактично понесених платником податку – резидентом протягом звітного податкового року, в тому числі у зв’язку з компенсацією вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення (чоловік, дружина, діти).

Щодо реалізації платником податку права на податковий кредит у випадку, коли у якості підтверджуючих документів платник податку пред’являє розрахункові документи (квитанції, касові ордери, чеки тощо), в яких зазначено прізвище, ім’я, по батькові, далі – ПІБ не його, а його дитини, з якою укладено договір на навчання, то такі документи повинні прийматися податковими органами, а зазначені у них суми братися до розрахунку податкових зобов’язань, за виключенням випадків, коли такий студент сам протягом року отримував заробітну плату.

Підставою для цього є норми цивільного законодавства, зокрема, Сімейного кодексу України згідно статей 180 та 199 якого батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх (до 18 років) дітей, а якщо повнолітні діти продовжують навчатися, то обов’язок щодо утримання та надання матеріальної допомоги покладається на батьків до досягнення дітьми двадцяти трьох річного віку.

Відповідно до Цивільного кодексу України права володіння, користування та розпорядження своїм майном, у тому числі грошовими коштами, належать його власникові (ст.317 ЦКУ), а неповнолітні діти за згодою батьків можуть вчиняти деякі правочини (ст.32 ЦКУ), зокрема проводити розрахункові операції щодо укладеного на їх ім’я договору на навчання. Це положення застосовується і до дітей, вік яких обумовлено ст.199 Сімейного кодексу України.

Таким чином, законодавством передбачено, що платник податку має право доручити своїй дитині здійснити правочин у вигляді проведення розрахунку (сплати коштів) за навчання за рахунок належних платнику податку коштів (в т.ч. заробітної плати). При цьому, як виплаває з наведених вище законодавчих підстав, фактичні витрати на сплату вартості навчання несе платник податку – батько (мати) дитини, яка навчається.

Тобто документи (квитанції, касові ордери, чеки тощо), в яких зазначено ПІБ дитини платника податку, є документами, що підтверджують фактично понесені витрати платника податку у зв’язку із сплатою вартості середньої професійної або вищої освіти члена сім’ї першого ступеню споріднення (дитини), та дають право на одержання ним податкового кредиту з передбачених пп.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону підстав.

При бажанні платника податку використати право на компенсацію йому вартості навчання непрацюючого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, за умови, що в квитанції вказано прізвище такого члена його сім’ї, платник податку має підтвердити це копією укладеного договору про навчання та документально підтвердити родинні стосунки (ступінь споріднення) з такою особою.

Питання 14. Чи є у батька право на податковий кредит якщо договір на навчання укладено між ВУЗом та батьком студента, а квитанції на оплату оформлені на ім’я студента, який не має самостійних джерел доходу?

Відповідь. Так, оскільки Законом України «Про освіту» встановлено, що за неповнолітніх дітей ( до 18 років) договір на навчання повинен укладатися їх батьками, але в договорі при цьому обов’язково зазначається ПІБ особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини). Враховуючи наведені вище норми Сімейного та Цивільного кодексів України платник податку – батько може скористатися правом на податковий кредит на навчання своєї дитини, якщо у якості підтверджуючих документів він пред’явить квитанції оплати навчання згідно з укладеним договором, оформлені на ім’я дитини-студента, який не має самостійних джерел доходу.