1. Поняття про господарський облік

Вид материала

Документы

Содержание Оперативний облік Статистичний облік Бухгалтерський облік 2. Історія розвитку господарського обліку 3. Завдання та функції Б.О. 4. Вимірники та їх використання в БО Натуральні вимірники Трудові вимірники Грошовий вимірник 5. БО як наука.Облікова звітність Теорія БО є наукою 8. Класифікація господарських засобів Класифікація госп-х засобів 2. Оборотні активи 9. Метод бухгалтерського обліку, його складові елементи Бухгалтерський баланс 10. Зміст та побудова бухгалтерського балансу. 11. Зміни в балансі, які відбуваються в результаті господарських операцій Можуть бути такі зміни Всі господарські операції діляться на 4 типи ... Полное содержание

Подобный материал:

• Формат опису модуля, 18.54kb.
• Формат опису модуля, 17.43kb.
• Тема Поняття мета й об'єкти фінансового обліку, 2099.79kb.
• Назва реферату: Облік валових витрат І валових доходів Розділ, 178.09kb.
• Зміст, 435.96kb.
• Положение (стандарт) бухгалтерского учета 4 "Отчет о движении денежных средств", утвержденное, 41.04kb.
• Зміст навчальної програми з вищої математики для студентів 1 курсу фармацевтичного, 32.69kb.
• Програма вступного іспиту з фаху на напрям 100101"Енергетика та електротехнічні системи, 43.34kb.
• Облік формування елементів затрат загальнї відомості, 458.81kb.
• Тематичний план з курсу «Бухгалтерський облік» для студентів ІІ курсу спец. 6030502, 187.56kb.

1. Поняття про господарський облік

Госп облік здійснюють як фізичні, так і юридичні особи.

Госп облік історично зумовлений; виник і розвивав­ся разом із госп діял-тю людини. У XV ст. з'яв перші друковані праці з правил ведення обліку, автором однієї з яких був Лука Пачолі, відомий як родоначальник бухгалтерії. Його книга "Трактат про рахунки і записи" є першою працею з БО. Із розвитком продуктивних сил і вироб відносин у різних соц-екон формаціях облік адапту­вався до вимог с-ва і в результаті сформувався як прикладна екон наука.

Метою госп обліку є адекватне відображення фактів госп діяльності, надання повної і правдивої інформації для прийняття рішень.

Зміст госп обліку пізнають через його стадії (етапи):—спостереження; — вимірювання; — реєстрацію; — групування; — узагальнення.

Кожному з названих етапів (стадій) технології обліку відповідає певний набір способів і прийомів (методологія): документація та інвентаризація, оцінка і калькуляція, регістри, рахунки і по­двійний запис, баланс і звітність.

Госп облік завжди за своїм призначенням забезпечує інф-єю процес управління та його апарат, оскільки госп облік у широкому розумінні є ф-цією управління, поряд із пла­нуванням (бюджетуванням), контролем, аналізом і прогнозуванням.

В Україні госп облік поділяють на 3види: оператив­ний, статистичний, бухгалтерський, кожен з яких має свої завдан­ня, об'єкти обліку, способи одержання й обробки інформації, функції.

Оперативний облік використовується для спостереження і кон­тролю за окремими операціями і процесами на найважливіших ділян­ках госп діял-ті з метою управління ними в міру їх здійснення. Він тісно пов'язаний з контролем, не має певної системи документації, використовує всі вимірники, забезпечує оперативність одержання інф-ї.

Статистичний облік вивчає і контролює масові сусп-еко­н та окремі типові явища і процеси. При цьому кількісні ас­пекти статистика досліджує в нерозривному зв'язку з якісним змістом у конкретних умовах місця і часу. Статистика застосовує різні вимір­ники і властиві їй способи спостереження, систе­му показників. Дані статист обліку застосовують для макроекон аналізу й управління, тому оперативний і БО облік підпо­рядковують завданням держ статистики.

Бухгалтерський облік відображає госп діяльність під-в, орг-цій і установ. Він охоплює всі засоби гос-ва, джерела їх формування, всі госп процеси і результати діяльності. БО - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інф-ї про госп діял-сть під-ва зовнішнім та вн користувачам для прийняття рішень.

2. Історія розвитку господарського обліку

Розвиток сусп. відносин обумовив появу обліку. Облік виник 5-6 тис.років тому.

Етапи розвитку обліку:

І.з моменту виникнення товарно-грошових відносин-до кінця 18ст.В цей період виникли різні способи реєстрації фактів в облікових реєстрах.Широкого розповсюдження набув метод подвійного запису.

ІІ. З кін.18-кін.19.Цей період хар-ся значним розвитком тов-грош відносин, що обумовило появу різних теорій обліку: у Франції-юридична;в Італій-матеріалістична;в Німеччині-каперальна.

ІІІ. З кін.19-поч.20 ст.Є хар-ним встановлення теоретичних основ обліку.

ІV. З поч.20ст. до сьогодні – розроблені базові принципи ведення обліку, здійснюється розробка і використання в обліку комп. тех-гій.

Засновником БО був італ. матетматик-монах Лука Пачоллі, який написав трактат «Про рахунки та записи», в якому були закладені наукові основи обліку виходячи з суто практичної д-ті.

Слово «бухгалтерія» походить з нім. мови і означає книговедення, а за змістом рахівництво.

В даний час в Україні здій-ся реформування бух обліку відповідно до між нар правил його ведення з урахуванням особливостей і традицій нашої держави. Реформування відб-ся з 2000р.

3. Завдання та функції Б.О.

ЗУ від 16 липня 1999р. №996 ”Про БО та фін звітність в Україні” визначено, що метою ведення БО є надання користувачам для прийняття рішень повної правдивої та неупередженої інф-ї про фін. становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємств, тобто БО ведуть для одержання екон інформації.

Завданням БО: 1) фіксування первинних даних про госп діяльність під-ва; 2)проведення систематизації даних для узагальнення і одержання підсумкової інф-ї про діяльність під-ва; 3)забезпечення керівництва інф-цією про виконання планових та базових показників діяльності під-ва, з метою упр-ння, контролю і аналізу діяльності під-ва.

Функції: 1)Інформаційна (відображення фактичного стану госп діяльності); 2)Контрольна (забезпечення контролю за виконанням планових завдань, збереженням і раціональним використанням госп засобів, дозволяє контролювати використання матеріал ресурсів і живої праці); 3)Управлінська (забезпечує екон інф-цією для прийняття обґрунтованих управл рішень, активного впливу на підвищення ефективності госп діяльності)

Вимоги: 1)строга документальність 2)своєчасність(тільки своєчасно стримана інф-я може бути успішно використовуватися в управлінні); 3)точність, об’єктивність та достовірність(для прийняття управл рішень інф-я має бути точною і неупередженою); 4)простота, ясність та доступність; 5)повнота (охоплення всіх сторін діяльності під-ва на рівні достатньої деталізації); 6)економічність(при достатній повноті та своєчасності інф-ї на її одержання мають бути мінімальні витрати);7)вспівставність (облікова інформація повинна видавати можливості порівнювати фактичні дані по різних періодах).


4. Вимірники та їх використання в БО

Для відображення госп засобів і процесів, що здій-ся на під-ві, їхніх кількісних та якісних хар-к, в обліку застосовують різні вимірники:

Натуральні вимірники забезпечують кількісне і якісне відоб­раження облікових об'єктів в одиницях ваги, об'єму, площі, потуж­ності тощо. Вони мають свої переваги і недоліки. Без натур вимірників не можна скласти виробн план з номенклатури ви­робів, проаналізувати використання матеріал ресурсів, балансів. Проте натур вимірники можна застосов лише для обліку однорідних об'єктів, їх не можна узагальнювати, використовуючи різні одиниці виміру.

Трудові вимірники використ для визначення затраченої праці в одиницях роб часу - днях, годинах, хв. За їх допомогою у поєднанні з натур встановлюють і контролю­ють норми виробітку, визначають продуктивність праці, обчислюють фонд роб часу й оплати праці.

Грошовий вимірник застосов для узагальнення, обчислення вартості об'єктів обліку. Цей вимірник використовують при плану­ванні та обліку процесів вир-ва й обігу, для визначення ре­зультатів і рентабельності діял-сті, здійснення розрахунків між під-вами, орг-ціями, установами. Як і натуральний, гро­шовий вимірник має певні переваги і недоліки.

Застосування в обліку всіх трьох вимірників у взаємозв'язку забезпечує повне і різнобічне відображення обліковуваних об'єктів, отримання узагальненої інф-ції щодо діяльності як окремого під-ва, галузі, так і ек-ки країни в цілому.

5. БО як наука.Облікова звітність

Управління будь-яким під-вом вимагає систематич­ної інф-ї про здійснювані госп процеси, їх хар-р і обсяг, про наявність матеріал, трудових і фін ресурсів, їх використання, про фін результати діяльності. Осн джерелом такої інф-ї є дані поточного БО, які систематизуються у звітність. Така звітність має велике значення, оскільки викор-ся не тільки для ек аналізу діял-ті окремого під-ва з метою одержання інф-ї, необхідної для упр-ня, а й для узагальнення результатів у масштабі галу­зей і народного гос-ва в цілому.

Розвиток госп зв'язків в умовах ринку значно роз­ширює кількість користувачів облік і звітною інф-єю. Ними є не тільки працівники управління, безпосе­редньо пов'язані з підприємництвом, а й зовн користувачі інф-ї, які мають прямий фін інтерес: банки - при вирішенні питання про надання кредитів; постачальники - при укладенні договорів на поставку товарно-матеріал цінностей; інвестори, засновники, акціонери, яких інтересує рентабельність вкладеного капіталу і можливість одержання доходів. Значний інтерес облікова інф-я має також для працівників податкових і фін служб, органів держ статистики й управління.

Теорія БО є наукою про завдання, предмет, метод, техніку, форми й організацію БО. БО можна визначити як організований цілеспрямований процес одержання і передавання інф-ї про факти госп діял-ті. Мета цього процесу – надання інф-ї користувачам для прийняття оптимат управлінь рішень. Отже, БО має як науковий (теоретичний), так і практичний (прикладний) бік.

Наука про БО, розробляючи властиву їй сис-му конкретних способів відобр-ня фактів госп діял-ті під-в і орг-й, грунтується на діалектич методі та екон теорії. Викор-ня наук принципів забезпечує ек-но обґрунтовану методологію відобр-ня обліковуваних об'єктів залежно від їхньої ролі у госп про­цесах і вимог упр-ня діял-тю під-в.

Критерієм наук рівня обліку є його дієвість, тобто здатність своєчасно надавати вичерпну інф-ю, необхідну для управління, контролю й аналізу. При цьому показники об­ліку повинні забезпечувати інф-ю не тільки для внутр упр-ня, а й для зовн споживачів (податкових і фін органів, банків, ділових партнерів).

За своїм змістом БО тісно пов'язаний з плануванням, екон аналізом, аудитом, ревізією, пра­вом. Так, за даними БО здій-ся кон­троль за виконанням планових завдань за звітний період і за­безпечується інф-я для планування і прогнозування розвитку гос-ва.


6. Предмет БО

БО має свої предмет, об'єкти, суб'єкти і метод (методологію). Об'єкт - це те, на що спрямована пізнавальна діял-сть дослідника, а предмет - власне те, що вивчається і досліджується. Об'єкт і предмет як ос­н наукові категорії пов'язані між собою як ціле та його частина, множина і її одиниця, сис-ма і її елемент, поняття, явище та його властивість чи ознака тощо.

Предмет БО в широкому розумінні - все те, що пов'язане з отриманням необхідної інф-ї про суб'єкт гос-ння, його госп діял-сть та ресурси. У вузькому розумінні, предметом, обліку є сукупність процедур, пов'яза­них з виявленням, вимірюванням, реєстрацією, накопиченням, узагальненням, зберіганням та передачею інф-ї про госп діял-ть користувачам для прийняття рішень. Таке визначення предмета відповідає сутності БО, за­деклароване і законодавче закріплене та відображає технологічний процес інформ забезпечення, метою якого є надання корис­тувачам правдивої інф-ї про фін стан і діял-сть під-ва.

У вітчизняній екон літературі трактування предмета БО різне. Таке розмаїття викликано тим, що госп діял-сть під-ва, його ресурси, факти, дії і події, що відбуваються в його межах, вивчають і досліджують представники різних наук, зокрема економісти, юристи, управлінці, статистики, фі­нансисти, але кожен зі свого боку. БО і фахівці, які його здійснюють, забезпечують важливий процес отримання до­стовірних даних і складання звітності для потреб управління, що є, безперечно, і предметом цієї науки.


7. Об’єкти БО

Під об'єктом обліку розуміють конкретний засіб (майно), джерело його утв-ння та його рух в процесі відтворення. Об'єктом обліку є також факти, дії і події госп діяльності, які хар-ють стан та ви­користання ресурсів, процеси придбання засобів вир-ва про­дукції та її збуту, розрахункові відносини під-ва з юрид та фіз особами, фін стан та результати діяль­ності під-ва.

Об'єкти, що обліковуються, за екон змістом та призна­ченням можна об'єднати в три групи: 1) госп засоби (майно); 2) джерела госп засобів; 3) госп процеси.

Об’єктами БО у невиробничій сфері є бюджет асигнування, тобто кошти, виділені з держбюджету для забезпечення діяльності цих ланок народ гос-ва, і контроль за доцільністю їх використання.

Об’єктами БО в процесі реалізації виступають: обсяг реалізованої продукції (в натур і грош вимір), витрати, пов’язані з відвантаженням і збутом продукції, розрахунки з покупцями, визначення фін результату від реалізації (прибутку або збитку).

8. Класифікація господарських засобів

Для здійснення дія-ті під-во повинно мати гос-кі засоби, тобто тов. мат. цінності і гроші, які забезпечують його роботу.

Класифікація госп-х засобів:

1. Необоротні активи- це активи, які під-во утримує з метою використання їх в процесі вир-ва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду або для здійснення адмін. та соц. культурних фун-й. Очікуваний строк користного використання – більше року.

а)основні засоби – це засоби праці які обслуговують вир-во протягом тривалого часу. Вони поступово зношуються, переносячи свою вартість на продукцію яка виготовляється частинами помірі зносу, зберігаючи при цьому свою речову форму.

б) нематеріальні активи – це немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується під-вом з метою використання більше року (комп’ютерні програми, ліцензії)

в) довгострокові фін. інвестиції – це фін. вкладення для покупки цінних паперів ін під-в на період більше року.

г) ін необоротні активи – довгострокова дебіторська заборгованість (отримання під-вом якої очікується після 12 місяців з дати балансу); відстрочені податкові активи

2. Оборотні активи- це грошові кошти та їх еквівалент, а також ін активи призначені для реалізації чи споживання протягом року або операційного циклу

а) виробничий запас – наявність на під-ві сировини, матеріалів, нафтопродуктів, запасних частин та ін мат цінностей, що призначені для використання в процесі виробничої дія-ті.

б) готова продукція – це цінності, технологічне вир-во яких завершено; товари – це цінності придбані для наступної реалізації

в) короткострокові фін інвестиції – фін вклади на строк до 1 року.

г) дебіторська заборгованість – це заборгованість під-ву, строк погашення якої очікується протягом року.

д) грошові кошти – гроші і рахунки в банку.

3.витрати майбутніх періодів – це витрати, проведені в поточному, або в попередніх звітних періодах, що відносяться до наступних звітних періодів (підписка на періодичні видання, наперед сплачена орендна плата). Вони можуть відноситись до оборотних або необорот активів.


9. Метод бухгалтерського обліку, його складові елементи

Під методом БО розуміється сукупність способів і прийомів відображення його об’єктів. До них відносяться: 1) бухгалтерській баланс і звітність; 2) рахунки бухгалтерського обліку; 3) подвійний запис; 4) документація; 5) інвентаризація; 6) оцінка і калькуляція.

Бухгалтерський баланс – признач. для групування господарських засобів і джерел їх утворення на певну дату, в узагальненому грош. вимірнику.

Звітність – система показників що характеризують фінансово господ діяльність підприємства.

Рахунки – спосіб поточного відображення та руху грошових засобів і джерел їх формування. Господарські операції обліковують на рахунках методом подвійного запису, який означає, що кожну операцію одночасно відображають на 2-х рахунках в одній і тій же сумі.

Документація – метод первинного оформлення господ операцій. Кожна господарська операція яка відбувається на підприємстві має бути підтверджена документом, який служить письмовим доказом її здійснення.

Інвентаризація – виявлення фактичних даних співставлення з обліковими і оформлення виявленого відхилення.

Оцінка – узагальнення об’єктів БО у грошовому вимірнику. Калькуляція – процес підрахунку витрат і визначення собівартості.

10. Зміст та побудова бухгалтерського балансу.

Бух. баланс –форма бух звітності, яка відображає в грошовому виразі стан госп засобів під-ва за їх станом і використанням і джерелами їх надходжень на певну дату. Є основним джерелом інф-ї про майновий і фін стан під-ва.

Термін «баланс» має декілька значень: 1) рівність між підсумками двох сторін.2)таблиця, в якій згруповані засоби під-ва і джерела їх утворення. 3) кількісне зіставлення ек явищ

Бух баланс складають відповідно до П(С)БО №2 затверджений наказами МінФінуУкраїни.

Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інф-ї про фін стан під-ва на певну дату.

В основу побудови балансу покладено рівняння балансу: АКТИВИ=ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ+ЗОБОВ’ЯЗАННЯ.

Активи – ресурси, контрольовані під-вом в результаті минулих подій, викор-ня яких як очікується приведе до надходження ек вигод у майбут.

Власний капітал – це частина в активах під-ва, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Зобов’язання –це борги або ін зобов’язання під-ва, які виникли внаслідок минулих подій через придбання товарів в кредит, одержання кредитів банків тощо, і погашення яких, як очікується. призведе до зменшення ресурсів під-в, що втілюють в собі ек вигоди.

Бух баланс будується у вигляді таблиці, в якій на певну дату згруповані засоби під-в та джерела їх утворення. Та частина балансу де відображено наявність наз актив; де відображено джерела їх утворення –пасив. Підсумок(валюта балансу) по активу і пасиву балансу завжди між собою рівний. Ця рівність зумовлена тим, що в обох частинах балансу відображено одне і те ж майно, але згруповане за різними ознаками:в активі – за складом і розміщенням; в пасиві – за джерелами утворення і цільовим призначенням.

Економічно однорідний вид засобів в активі або джерел в пасиві називається стаття балансу.

11. Зміни в балансі, які відбуваються в результаті господарських операцій

В процесі госп діял-ті відбувається безперервний рух госп засобів, зміна їх складу і джерел формування. Госп засоби і джерела їх формування під впливом госп операцій збільшуються або зменшуються, в результаті чого змінюються і окремі статті балансу. В окремих випадках ці зміни обумовлюють появу нових статей балансу або зникнення ін.

Можуть бути такі зміни: 1) змінюється структура активу балансу без зміни його валюти; 2) змінюється структура пасиву балансу без зміни його валюти; 3) змінюється структура активу і пасиву, що викликає збільшення валюти балансу; 4) змінюється структура активу і пасиву, що викликає зменшення валюти балансу.

Всі господарські операції діляться на 4 типи:

1)операції, які призводять до змін тільки в активі балансу: одна стаття збільшується, друга зменшується на одну й ту саму суму. При цьому підсумок активу балансу не змінюється: А + С – С = П (отримано на поточний рахунок гроші від дебіторів в сумі 2000 грн. );

2)операції, які призводять до змін тільки в пасиві балансу: одна стаття збільшується, друга зменшується на одну і ту саму суму. При цьому підсумок пасиву балансу не змінюється: А = П + С – С (частину прибутку в сумі 2000грн. зараховано на збільшення статут капіталу);

3)операції, що викликають зміни в активі і пасиві балансу одночасно: стаття активу і стаття пасиву збільшується на одну і ту саму суму. Загальний підсумок балансу при цьому збільшується, однак рівність підсумків активу і пасиву не порушується: А + С = П + С (від постачальників надійшли виробничі запаси на суму 1500 грн. З вир. запасами збільшується, кредиторська заборгованість збільшується);

4)операції, що викликають одночасне зменшення в активі і пасиві балансу на одну і ту саму суму. Заг підсумок балансу при цьому зменшується, однак рівність підсумків активу і пасиву не порушується. Зміни, що відбуваються під впливом госп операцій взаємопов’язані і подвійні, але при будь-яких змінах весь час зберігається основна властивість балансу - рівність підсумків активу і пасиву балансу: А – С = П – С (з рахунку в банку перерахована постачальнику 1500 грн.).

12. Бухгалтерські рахунки, їх побудова та призначення

Рахунки бух. обліку – це спосіб узагальнення даних про стан, наявність та рух госп. засобів та джерел їх утворення за певний проміжок часу, система їх обліку та контролю. Для кожної статті балансу існує окремий рахунок, який дає можливість підраховувати.

Рахунки БО представляють собою двосторонню таблицю. Ліва частина має назву дебет, права – кредит. По середині назва рахунку. Для обліку наявності і змін госп. засобів (активів) призначені активні рахунки; відповідно для обліку наявності і змін джерел госп. засобів – пасивні. Залишок по активному та пасивному рахунках на початок та кінець звіт. періоду під-ва наз сальдо. В активних рахунках сальдо завжди знаходиться в дебіті, в пасивних – в кредиті.

По дебету і кредиту баланс рахунків відображає госп операції. Сума записів за певний період по рахунку не включаючи сальдо наз оборот.

Підсумок дебет записів наз дебетовий оборот або оборот по дебету.

Підсумок кредит записів наз кредитовий оборот або оборот по кр-ту.

На активних рахунках по дебету відображається сальдо початкове і збільшення госп. засобів, по кредиту зменшення засобів. На пасивних рахунках навпаки по кредиту відображається сальдо початкове і збільшення джерел, а по дебету - зменшення джерел.

Для визначення сальдо на кінець періоду по активному рахунку необхідно до сальдо початкового по дебету + суму оборотів по дебету – суму оборотів по кредиту: Ск =Сп + ОбД – ОбК. Залишок по актив рахунку завжди буде по дебету або може бути відсутнім, якщо сальдо поч по дебету + оборот по дебету = оборот по кредиту: Сп + ОбД = ОбК.

Для визначення сальдо на кінець періоду по пасивному рахунку необхідно до сальдо початк по кредиту + суму оборотів по кредиту – суму оборотів по дебету: Ск =Сп + ОбК – ОбД. Залишок по пасивному рахунку завжди буде по кредиту або може бути відсутнім, якщо сальдо початкове по кредиту + оборот по кредиту = оборот по дебету: Сп + ОбК = ОбД. Якщо залишку по рахунку немає він вважається закритим.

В системі рахунків БО є також активно – пасивні рахунки, на яких одночасно обліковуються засоби і їх джерела. На цих рахунках сальдо початк може бути одночасно по дебету і по кредиту, що наз розгорнуте сальдо. Залишки в балансі по цих рахунках відображається таким чином: дебетовий залишок в актив балансу, кредитовий залишок в пасиві балансу. Прикладом є р-к „Рахунок з дебіторами і кредиторами” на цьому рахунку по дебету відображ збільшення кредитор заборгованості, а по кредиту – зменшення дебіторської. В даний час застосування активно – пасивних рахунків обмежено, дебіторів обліковують окремо від кредиторів.

13. Синтетичні та аналітичні рахунки і взаємозв’язки між ними

Синтетичні рахунки – це рах-ки,на яких відображають екон. однорідні засоби або їх джерела у заг. грошовому вимірнику. Облік, який ведеться за допомогою синтет. рах-ів наз синтетичним обліком. Наприклад основні засоби,виробничі запаси, грошові кошти.

Аналітичні рахунки – це рах-ки, які призначені для обліку наявності і руху конкретних видів засобів і джерел. Аналіт. рах-ки ведуться для розшифровки та уточнення інф-ії, яка відображена на синтет. рах-ках, тобто синтетичний рах-к поділяється на декілька аналітичних. Їх к-ть п-во визначає самостійно залежно від потреб деталізації інф-ії.Прикладом є аналіт. рах-ки до синтнтичного рах-ку «виробничі запаси»- «дошки», «цемент» тощо.

В синтетичному обліку використовується тільки грошовий вимірник, а в аналітичному обліку при потребі поряд з грошовим використовується натуральний та трудовий вимірник.

Якщо синтет. рах-к активний, то аналіт. рах-ки, які до нього відкриваються також активні, так само і по пасивних рах-ах.

Госп. операції відображають на аналіт. рах-х за єдиним правилом, тобто якщо синтет. дебетується, то і аналітичний дебітуватиметься. Таким чином сума оборотів по дебету і кредиту всіх аналіт. рах-ків дорівнює оборотам по дебету і кредитам синтет. рах-ку, який об’єднує відповідні аналіт. рах-ки.

Проте, часто виникає необхідність у додатковому групуванні аналвтичних рах-ків за ознакою у межах синтет. рах-ку. Таке групування наз. субрахунок.

14. План рахунків БО

План рахунків – це систематизований перелік рахунків за допомогою яких ведеться БО. Кожен рах-к у плані має код і назву. Використання кодів замість назви значно прискорює і зменшує облікову роботу і є необхідною умовою для застосування ком-пів.

Мін.Фін.Укр. наказом №291 від 30.11.99 затверджено»План рахунків БО, активів, капіталу, зобов’язань і госп. операції п-в і орг-цій». Ним користуються всі п-ва і орг-ції Ук-ни крім банків і бюджетних установ. Для банків план рах-ків затверджує НБУ, для бюджетних установ-держ. казначейство Ук-ни.

План рах-ів БО побудований за 10-ковою системою(кожен рах-к має двозначне число),рах-ки в ньому згруповані в 10 класів:

1) Необоротні активи 2) Запаси 3) Кошти, розрахунки та ін. активи 4) Власний капітал та забезпечення зобов’язань 5) Довгострокові зобов’язання 6) Поточні зобов»язання 7) Доходи і результат д-ті 8) Витрати за елементами 9) Витрати д-ті 0)Позабалансові рах-ки.

В основу побудови класів рах-ків взято їх класифікацію за екон. змістом. Кожен клас включає не більше 10 синтет. рах-ків, а кожен синтет. рах-к не більше 10 субрах-ків. План рах-ів зорієнтований на складання фін. звітності. Інф-я з рах-ів класів 1,2,3 використовується для заповнення активу балансу; класів 4,5,6- пасиву балансу; класів 7,8,9-звіту про фін. результати; класу 0- приміток до фін. звітності.

Коди рах-ів побудовано таким чином, що перша цифра-означ. клас рах-ів; друга - № синтет. рах-ку; третя - № субрах-ку.На п-вах здійснюється кодування рах-ків із застосуванням щонайменше двох перших цифр.

Мін.фін.Укр. наказом №291 від 30.11.99 затверджено також «Інструкцію про застосування плану рах-ків БО». В ній дається хар-ка і типова кореспонденція кожного рах-ка, а також містяться вказівки щодо ведення аналіт. обліку. П-во використовує тільки ті синтет. рах-ки, які є в плані.Субрахунки використовуються п-вом виходячи з потреб та можуть доповнюватися веденням нових субрахунків із збереженням кодів затвердженого плану. К-ть та найменування аналіт. рах-ків п-во встановлює самостійно.

Рах-ки класів з 0 по 7 є обов’язковими для всіх п-в, рах-ки класу 9 ведуться всіма п-вами крім суб’єктів малого підприємництва, а також ін. орг-цій, д-ть яких не спрямована на ведення комерційної д-ті з відкриттям за власним рішенням рах-ків класу 8.

Керуючись діючим планом рах-ків бухгалтер п-ва розробляє робочий план рах-ків виходячи з своїх потреб.

15. Характеристика рахунків класу 1 „Необоротні активи”

Об’єднує 10 рахунків, яки признач. для обліку довгострокових, капітальних і фінансових інвестицій.

Р-к 10 „Основні засоби” обліковують основні запаси за первісною.

Р-к 11 „Ін необоротні матеріал активи” признач. для обліку основних засобів і має 7 субрахунків.

Р-к 12 „Нематеріальні активи” признач. для обліку нематер. активів, має 7 субрахунків.

Р-к13 „Знос (амортизація) необорот. активів”. пасивний, контрактивний, регулює основні рах. 10, 11, 12.

Р-к 14 „Довгострокові фін. інвестиції” признач. для обліку фін. вкладів під – ва в цінні папери ін. під – в на строк більше року. При збільш. інвестиції рах. 14 дебетуються, при зменш. кредитуються.

Р-к 15 „Капітальні інвестиції ”обліковують витрати на придбання або створення матер і нематер не оборот активів. По Д-ту показують збільшення витрат. а по кредиту їх списання в наслідок оприбуткування об’єктів основн. засобів та ін. необорот. активів в дебет рах. 10, 11,12.

Р-к16 „Довгострокова дебіторська заборгованість” признач. для обліку дебітор заборгованості, яка буде погашена після 12 місяців з дати балансу.За Д–том відобр. виникнення заборгован., за К–том його погаш.

Р-к17 „Відстрочені податкові активи”. На цьому рах. обліковують суму податок на прибуток, які підлягають сплаті наступних звітних періодів внаслідок тимчасової різниці між балансовою вартістю активів або зобов’язань та їх оцінкою, яка викор. з метою оподаткування.

Р-к 18 „Інші необоротні активи” облік. інші активи, які не знайшли свого відображу. на попередніх рах.

Р-к 19 „ Негативний гудвіл” облік. по дебету – суму гудволу, що визнано доходом, по кредиту – вар–ть виникнення негативного гудволу.

16. Характеристика рахунків класу 2 „Запаси”

об’єднує 9 рах., які призн. для обліку оборотних матер. запасів, що знаход. в різних операційних циклах.

Р-к 20 „Виробничі запаси ”облік. виробничі запаси.

Р-к 21 „Тварини на вирощуванні і відгодівлі ”.

Р-к 22 „ Малоцінні та швидкозношувані предмети ”- ці рах. (20, 21, 22) признач. для обліку відповід. видів матер. запасів. По дебету відображу. надходж. цінностей, по кредиту їх вибуття.

Р-к 23 „Вир-во ”признач. для узагальнення інф-ї про витрати на в–во та вихід продукції. По д-ту відображ. витрати, які включ. у собів. прод., а по к-ту – вихід готової прод. із в–ва, викон робіт і надання послуг.

Р-к 24 „Брак у вир–ві ” за Д–том відображ. втрати через виявлений брак, за К–том суми, що віднос. на зменш. втрат від браку, а також суми, що списуються на витрати вир–ва.

Р-к 25 „Напівфабрикати ”признач. для обліку інф-ї про наявність і рух напівфабрик. власного в–ва. Цей рах. використ. під–ва у яких напівфабрик. реаліз. на сторону, а також викор-ють у власному вир–ві.

Р-к 26 „Готова продукція ”.

Р-к 27 „Продукція с/г вир-ва”. За Д–том рах. 26, 27 відображ. надходж. готової прод. з власного в – ва, за К – том його вибуття.

Р-к 28 „Товари” використ. для обліку наявності і руху товарів, що надходять на під – во з метою продажу.

17. Хар-ка рахунків класу 3 „Кошти, розрахунки та інші активи”

включає 9 синтетичних рах., які призначені для узагальнення інформ. про наявність і рух грош. Коштів, грош. документів, короткострокових векселів одержаних фінан. інвестицій, дебіторської заборгованості, резерву сумнівних боргів та витрат майб. періодів.

Р-к 30 „Каса” признач. для обліку наявності і руху грош. коштів в нац. та інозем. валюті в касі під–ва. За Д–том відображ. надходження грош. коштів в касу, за К–том їх вибуття.

Р-к 31 „ Рахунки в банках” признач. для обліку наявностей та руху грош. коштів в нац. і інозем. валюті, що знаходяться на рах. в банках.

Р-к 33 „Ін кошти” признач. для обліку наявності та руху грош. док-тів, що знаходь. в касі під–ва(поштові марки, сплачені проїздні квитки, сплачені путівки до санаторію тощо та коштів у дорозі).

Р-к34 „Короткострок векселі одержані” використ для обліку заборгованості покупців, замовників та ін дебіторів за відвантаж продукцію, виконанні роботи та надані послуги, яка забезпеч. векселями.За Д–том відображ отримання векселя, за Кт їх погашення.

Р-к35 „Поточні фін. інвестиції”. За Д–том відображ. надходж. поточних фін. Інвестицій, за К–том зменш. їх вартості та вибуття.

Р-к 36 „Розрах. з покупцями і замовниками” признач. для обліку розрах. за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи і послуги, крім заборгованості, яка забезпеч. векселями. за Д–том відображу. нарахування заборгованості покупців і замовників, за К–том погашення заборгованості шляхом оплати.

Р-к 37 „ Розрах. з різними дебіторами” признач. для обліку розрах. за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами, за авансами виданими з підзвітними особами за претензіями, за позиками членів кредитних спілок.

Р-к 38 „Резерв сумнівних боргів” признач. для обліку за сумнівною дебіторською заборгованістю, щодо якої є ризик не повернення. За Д – том рах. 38 відображ. списання резерву сумнівних боргів, за К – том створення резерву. Пасивний, контрактивний, регулює рах. 36.

Р-к39 „Витрати майб періодів” признач для обліку здійснення витрат у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майб. періодах. За Д–том відображу. наявність та накопичення витрат майб. періодів, за К–том їх списання та включ. до складу витрат звітного періоду. Сальдо по рах. 39 показує в з розділі активу балансу.

18.Хар-ка рахунків кл4 „Власний капітал та за безg зобов’язань”

включ. 10 синт. рах., які призн. для обліку власного капіталу нерозподілених прибутків і непокритих збитків, цільових витрат та платежів їх резервів – пасивні рах.

Р-к 40 „Статутний капітал”. За Д–том відображ. – зменш. стат. капіталу, за кредитом - його зменш.

Р-к41 „Пайовий капітал” признач. для обліку наявності та руху пайового капіталу, який створ. кооперативом кредитних спілках, споживчих спілках, що передбач. установчими документами.

Р-к 42 „Додатковий капітал” призн. для обліку до оцінки активів.

Р-к43 „Резервний капітал” призн. для обліку наявності і руху резервного капіталу, який створ. за рах. прибутку.

Р-к44 „Нерозподілені прибутки”(непокриті збитки). За Д–том відображ. сума одерж. збитків та використ. прибутку, за К–том збільш. прибутку.

Р-к45 „Вилучений капітал ”признач. для обліку вилученого капіталу у разі викуплених акцій у акціонерів з метою їх продажу або анулювання. За Д–том - фактична с/в акцій власної емісії, викуплених у акціонерів, за К–том – вар–ть анульованих або перепроданих акцій.

Р-к46 „Неоплачений капітал”. За Д–том відображ. заборгованість засновників товариства за внесками до стат. капіталу, за К–том – погашення заборгов. Цей рах. активний, контрпасив, регулює р-к40.

Р-к47 „Забезпечення майб. витрат і платежів” признач. для обліку наявності і руху коштів, які за рішенням під–ва резервуються для забезпеч. майб витрат і платежів і включення їх до витрат поточ періоду,за К–м – наявність і створ. забезпечень,за Д–том їх викор-ня.

Р-к48 „Цільове фін-ня і цільове надходження” признач. для обліку наявності і руху коштів отрим. для заходів цільового призначення. За Д–том – викор. сум за певними напрямками або повернення невикорист. сум цільового фін-ня, за К–том – наявність і надходж. коштів цільового фін-ня.

Р-к49 „Страхові резерви” використ. страховими орг-ціями для обліку страх. резервів. За Д–том рах. облікове використ. страхових резервів, за К–том їх створення.

19. Хар-ка рахунків класу 5 „Довгострокові зобов’язання”

об’єднує 6 рах. , які признач. для обліку довгострокових зобов’язань, тобто заборгованості, яка підлягає погашенню протягом 12 місяців з дати балансу.

Р-к50 „Довгострокові позики” признач. для обліку розрах. із довгострок. позиками банків та ін. залученими капіталами у ін. осіб. За К-том відображ. – суму одержаних позик, а також переведення короткострокових позик у довгострокових.

Р-к51 „ Довгострокові векселі видані”. За К–том облік. наявність і видача довгострок. векселів у забезпечення за одержані матер. цінності роботи і послуги, за Д–том – погашення заборгованості забезпечені векселями.

Р-к 52 „Довгострок. зобов’язання за облігаціями” признач. для обліку розрах. з ін. особами за випущеними власними облігаціями строки погашення більше 12 місяців з дати балансу.

Р-к53 „Довгострок. зобов’язання з оренди” признач. для обліку розрах. з орендодавцями за необор активи передачі на умовах довгостр оренди.

Р-к54 „Відстрочені податкові зобов’язання” признач. для обліку суми податків на прибуток, які сплачуватимуться в наступ періодах внаслідок виникнення тимчасової різниці між балансовою вартістю активів та зобов’язання та їх оцінкою яка використ. з метою оподаткування.

Р-к55 „Ін довгострокові зобов’язання” признач. для обліку розрах. по відстрочені заборгованості з податків, зборів по фін. допомозі на зворотній основі.

20. Хар-ка рахунків класу 6 „Поточні зобов’язання”

об’єднує 10 синт. рах., які приз. для обліку зобов’яз. під – ва, що будуть погашені протягом 12 місяців з дати балансу.

Р-к60 „Короткострокові позики” признач. для обліку розрах. за кредитами банків строк. Повернення яких не перевищує 1 рік та за позиками термін погашення яких минув.

Р-к61 „Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями” признач. для розрах. за поточними зобов’язаннями переведеними зі складу довгострок при настанні строку погашення протягом року.

Р-к62 „Короткострокові векселі видані” признач. для обліку розрах. за заборгованістю постачальникам, підрядникам та ін. кредиторам, на яку під–вом видані векселі.

Р-к63 „Розрах. з постачальниками і підрядниками”. За К–том відображ. наявність і збільш заборгованості перед постачальниками і підрядниками, за Д–том їх погашення або списання.

Р-к64 „ Розрах. з податками і платежами” признач. для обліку розрах. під–ва за усіма видами платежів до бюджету (ПДВ, акцизний збір, податок на прибуток, податок з доходів фіз. осіб). За К–том відображ. нарах. платежів до бюджету, за Д–том їх сплата або списання. По рах. 64 може виникнути дебетове сальдо, що означає переплату сум податків.

Р-к 65 „Розрах за страхування” признач. для обліку розрахунків за зборами на обов’язкове держ. неякісне страхування у фонди соц. страху та за ін. розрах. за страхуванням.

Р-к 66 „ Розрах. з оплати праці” . За К – том рах. 66 відображ. нарах. з/п, за Д – том утримання із з/п і її видача.

Р-к 67 „ Розрах. з учасниками” признач. для обліку розрахунків з учасниками та засновниками під – ва, що пов’язанні з розподілом прибутку або виплатою дивідендів.

Р-к68 „Розрах. за ін операціями” признач. для обліку розрахунків за авансами одержаними, внутрішньогоспо розрах., нарахованими відсотками з ін. кредиторами.

Р-к69 „Доходи майб. періодів” признач. для обліку одержаних доходів у звітному періоді, які підлягають включенню до доходів у майбутніх звітних періодах.

21. Хар-тика рахунків класу 7 „Доходи і результати діяльності”

об’єд 8 синт. рах., які признач. для обліку доходів і результ. дія–ті.

Р-к70 „Доходи і результати діяльності” признач. для обліку доходів від реаліз. готової прод., товарів, робіт і послуг. За К–том – нарахування або одержання доходу, за Д–том – належна сума непрямих податків (ПДВ, акцизний збір) та списання у порядку закриття на рах. 79 „Фін. результ.”

Р-к71 „Ін операційний дохід” признач. для обліку доходів від реалізації інозем валюти на ін. оборотних активів, від операц оренди активів, від операц курсової різниці, відшкодування раніше списаних активів та ін доходів операційної дія–ті. Так само як рах. 70 – по Д–ту сума непрямих податків і списання, по К–ту – збільш. доходів.

Р-к72 „Дохід від участі капіталів” признач. для обліку доходів від інвестицій, які здійснені в інші під–ва. По К-ту збільш доходу. По Д–ту – списання на рах. 79

Р-к73 „Ін фін. доходи” признач. для обліку дивідендів, відсотків одерж. та інших фін. доходів.

Р-к74 „Ін доходи” признач. для обліку доходів від реалізації фін. інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів та ін доходів від звичайної дія–ті, які пов’язані з операційною та фін. дія–тю.

Р-к75 „Надзвичайні доходи” признач. для відображ. доходів, які виникли в наслідок надзвичайних подій.

Р-к76 „Страхові платежі” признач. для обліку страхових надходж. для договорами страхування. За К–том відображ. збільш. у страховика страхових платежів, за Д–том повернення страхувальнику страхових платежів.

Р-к79 „Фін. результ.” признач. для обліку фін. результатів. За К–том рах. 79 – відображ. суми доходів в порядку закриття 7 класу, за Д–том суми витрат в порядку закриття рах. класу 9, а також належна сума нарах. податку на прибуток. Рах. 79 закривається в порядку перенесення різниці між записами по дебету і кредиту рах. на рах. 44

22. Характеристика рахунків класу 8 „Витрати за елементами”

об’єднує 6 синтет. рах. , які признач. для обліку витрат за елементами. Викор-ють малі під-ва, або які займаються не комерц діяльністю.

Р-к 80 „Матеріальні витрати”. За Д-том відображ. суми визнаних матер. витрат, за К – том їх списання.

Р-к 81 „Витрати на оплату праці” признач. для обліку витрат на оплату праці за звіт період. За Д–том витрати на оплату праці,по К-ту їх списання.

Р-к 82 „Відрахування на соц. заходи” признач. для обліку витрат та відрахувань на соц. захисти (відрах. до пенсійного фонду, соц. страху). По Д – ту – витрати, по К – ту – списання.

Р-к 83 „Амортизація” признач. для обліку нарах. Амортизацій основних засобів і нема тер. активів.

Р-к 84 „ Ін операційні витрати”.

Р-к 85 „ Ін затрати” признач. для обліку витрат на інвестиц. та фін. дія–ть, а також витрати від надзвичайних подій. Застос. тільки їх під – ва, які використ. рах. класу 9.

23. Характеристика рахунків класу 9 „Витрати діяльності”

об’єднує 10 синт. рах., які признач. для обліку витрат дія–ті. За Д–том відображу. суми відповідних витрат, за К – том списання їх у кінці року або місяця на рах. 79.

Р-к90 „С/в реалізації” признач. для обліку с/в реалізації готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг. За Д–том відображ. с/в без торгових націнок, за К–том списання в порядку закриття на рах. 79.

Р-к91 „Загальновироб витрати” не застос. під–ва торгівлі та ін. під–вами, в яких немає в–ва. За Д–том відображ. сума визнаних витрат, за К–том щомісячне списання в порядку розподілу на рах.23 і 90.

Р-к92 „Адміністративні витрати” признач. для обліку загальногосп. витрат, пов’яз. з управлінням та обслуговуванням під – ва. За Д – том сума визнаних адміністр. витрат, за К – том списання на рах. 79.

Р-к93 „Витрати на збут” признач. для обліку витрат пов’яз. із продажем продукції, товарів, робіт і послуг.

Р-к94 „Ін витрати операційної дія - ті” признач. для обліку витрат на дослідж. і розробки собів. реаліз. вир. запасів та іноз. валюти, сумнівних та безнадійних боргів, нестачі і втрат від псування цінностей, втрат від знецінення товарів.

Р-к 95 „Фін. витрати” признач. для обліку відсотків у кредит. За Д–том сума витрат, за К–ту їх списання.

Р-к96 „Витрати від участі в капіталі” признач. для обліку втрат від зменш. вартості інвестицій.

Р-к97 „Ін витрати” признач. для обліку собів. реалізованих фін. інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, списання не оборот. активів та інші витрати, що не пов’яз. з вир–вом або реалізації основної продукції.

Р-к98 „Податки на прибуток” признач. для обліку належних за даними бухг. обліку суми податку на прибуток. За Д–том – нарахована сума податку на прибуток, за К–том – їх списання.

Р-к99 „Надзвичайні витрати” признач. для обліку витрат пов’яз. з подіями, які не повторюються періодично(стихійне лихо).

24. Характеристика рахунків класу 0 „Позабалансові рахунки”

об’єднує 9 позабалансових рахунків, які признач. для обліку цінностей, які не належать під–ву, але тимчасово перебувають у його користуванні, бланків суворого обліку, списаних активів для спостереження за можливістю їх відшкодування винними особами. БО на позабалансовий рах. ведеться без використ. подвійного запису.

Р-к 01 „ Орендовані необоротні активи”.

Р-к 02 „ Активи на відповідальному зберіганні”.

Р-к 03 „ Контрактні зобов’язання”.

Р-к 04 „ Непередбачені активи й зобов’язання”.

Р-к 05 „Гарантії та забезпечення надані”.

Р-к 06 „ Гарантії та забезпечення отримані”.

Р-к 07 „ Списані активи”.

Р-к 08 „Бланки суворого обліку”.

Р-к 09 „Амортизаційні відрахування”.