Тема Поняття мета й об'єкти фінансового обліку

Вид материалаДокументы

Содержание


1.2. Характеристика методу "Витрати - випуск"
1.3. Порівняльна характеристика фінансового і управлінського обліку
2.1. Міжнародні принципи фінансового обліку
Господарські засоби - власний капітал. + зобов'язання
2.2. Міжнародні стандарти фінансового обліку і його регламентація
2.3. Основні етапи технологічного процесу фінансового обліку
Таблиця 3. Головна книга Рахунок "Каса"
Балансові рахунки
Номінальні (тимчасові) рахунки
Контрольні запитання
3.1. Оцінка й облік фінансових вкладень підприємства в цінні папери
Довгострокові фінансові вкладення
Оцінка й облік інвестицій в акції
Паушальна сума
Виробничий метод
А = (пс-лс) :ол-до
А = (пс-дс)
Потонна фактична собівартість природних ресурсів
Амортизація - потонна ставка
3.3. Особливості оцінки й обліку нематеріальних активів
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ВИВЧЕННЯ

ЛЕКЦІЙНОГО КУРСУ

Тема 1. Поняття "мета й об'єкти фінансового обліку

1.1. Зміст і об'єкти фінансового обліку

В економіці розвинених країн система бухгалтерського обліку методично й організаційно розділена на 2 самостійні галузі; - Фінансовий облік; Управлінський облік.

Фінансовий облік - це сукупність процедур і правил, що забезпечують підготовку й обнародування інформації про фінансові результати діяльності підприємства і про його фінансове становище згідно із вимогами законодавчих актів і стандартів бухгалтерського обліку. Іншими словами, фінансовий облік - це комплексний системний облік господарської діяльності підприємства, організація якого повинна забезпечити суцільне, повне і безупинне відображення всіх господарських операцій, проведених за звітний період, складання фінансової звітності. забезпечення користувачів необхідною інформацією.

Облікова інформація останнім часом використовується значною кількістю користувачів. Насамперед облікова інформація використовується усередині підприємства для прийняття управлінських рішень на різних рівнях керування. В умовах ринкової економіки значно розширилося коло так званих зовнішніх користувачів облікової інформації, їхня сукупність може бути представлена у вигляді схеми (рис.1).

Користувачі облікової інформації


Внутрішні

Зовнішні
  1. власники підприємства і вищий управлінський персонал
  2. менеджери різних напрямків діяльності (фінансові, виробничі,з маркетингу й ін.)

- керівники структурних підрозділів підприємства (центрів відповідальності)

- працівники підприємства.

- інвестори

- банківські й інші кредитні організації
  1. постачальники й інші кредитори
  2. покупці, замовники й інші дебітори

- органи державного регулювання і контролю

Рис. 1. Схема користувачів облікової інформації


Об'єктами фінансового обліку є:
  1. активи підприємства;
  2. джерела засобів підприємства;
  3. зобов'язання підприємства;

-витрати підприємства за економічними елементами і його доходи по видах;

- фінансові результати діяльності підприємства;
-господарські операції по придбанню товарно-матеріальних

цінностей, виробництву продукції і її реалізації.

У системі фінансового обліку відображаються:
  1. розрахунки з постачальниками і покупцями, іншими дебіторами і
    кредиторами;
  2. витрати по однорідних економічних елементах;

-формування різних видів доходу, розподіл прибутку підприємства:

- формування знижок і націнок на реалізовану продукцію;
формування і використання різних фондів і резервів

підприємства та інше.

1.2. Характеристика методу "Витрати - випуск"

Фінансовий облік економічно розвинених країн відповідно до рекомендацій міжнародних організацій з обліку базується на принципі "Витрати - випуск", сутність якого полягає в тому, що фінансовий результат діяльності підприємства в системі фінансового обліку розраховується зіставленням загальної суми доходів із сумою витрат за звітний період. Для економічно розвинених країн характерною тенденцією розвитку обліку є його стандартизація, що виявляється, зокрема, у застосуванні єдиного угруповання витрат за економічними елементами. При цьому під економічним елементом розуміється первинна нерозкладна витрата економічно однорідних видів ресурсів. Типова номенклатура економічних елементів:
  1. матеріальні витрати;
  2. витрати на оплату праці;
  3. відрахування на соціальне страхування;
  4. амортизація;
  5. інші.

При цьому для кожного економічного елемента відкривається окремий синтетичний рахунок. Протягом звітного періоду на цих рахунках накопичується інформація про здійснені витрати за період. Наприкінці періоду дані про витрати по елементах, після попереднього перегрупування, списуються на дебет рахунка фінансових результатів.

Аналогічно відображаються в системі фінансового обліку ; доходи. На кожнім підприємстві використовується єдиний перелік доходів. Для кожного виду доходів відкривається самостійний 6 синтетичний рахунок. На рахунку доходів протягом звітного періоду накопичується інформація про отримані доходи. Наприкінці періоду, після попереднього перегрупування, доходи списуються на рахунок фінансових результатів. Таким чином, наприкінці кожного звітного періоду, без калькулювання собівартості продукції, а тільки на підставі інформації про витрати і доходи формується інформація про фінансовий результат діяльності підприємства.

Основні переваги методу "Витрати - випуск" :
  1. спрощення облікових процедур;
  2. можливість стандартизації і комплексної автоматизації обліку.

1.3. Порівняльна характеристика фінансового і управлінського обліку

З 50-х років XX століття відбувається активний розвиток методики управлінського обліку.

Управлінський облік - це сукупність методів і процедур, що забезпечують підготовку і подання інформації для планування, контролю і прийняття рішень на різних рівнях керування підприємством, організацією. Синонімами управлінського обліку є внутрішній облік, внутрішньогосподарський облік, виробничий облік, аналітичний господарський облік.

Порівняльну характеристику фінансового й управлінського обліку можна подати наступним чином (табл.1).

Отже, управлінський облік - це внутрішній облік, що ведеться для задоволення потреб в інформації керівництва всього підприємства і йото структурних підрозділів. Якщо фінансовий облік жорстко регламентується національними і міжнародними стандартами і нормативними актами, то управлінський облік здійснюється тільки виходячи з потреб адміністрації підприємства. Основним критерієм його організації є економічна доцільність і корисність для користувачів.

Головним об'єктом управлінського обліку є витрати і доходи підприємства, фінансові результати, уже відбиті попередньо у фінансовому обліку. Однак в управлінському' обліку витрати за економічними елементами перегруповуються, виходячи з їхнього цільового призначення, тобто за видами продукції, замовленнями, процесами, стадіями процесу виробництва, центрами відповідальності й ін. Аналогічно перегруповуються і доходи підприємства і його фінансові результати: за видами продукції, за сегментами ринку, за групами споживачів і тощо. У рамках управлінського обліку здійснюється облік витрат і калькулювання собівартості продукції.

На відміну від фінансового обліку, дані управлінського обліку найчастіше застосовуються при рішенні задач прогнозного характеру: при розрахунку рентабельності нових видів продукції, визначенні очікуваного доходу від запланованих управлінських рішень і тощо.


Таблиця 1 Порівняльна характеристика фінансового й управлінського обліку

№ п/п

Ознака порівняння

Фінансовий облік

Управлінський облік

1

Головні користувачі інформації

Менеджери підприємства і зовнішні користувачі

Менеджери різних рівнів підприємства

2

Обмеження

Загальноприйняті принципи (стандарти) і нормативні акти

Ніяких обмежень

3

Використання вимірників

Єдиний грошовий вимірник

Різні вимірники

4

Об'єкт облік>'

Господарська одиниця в цілому

Структурні підрозділи підприємства (центри відповідальності)

5

Періодичність складання звітів

Регулярно, як правило, річний чи квартальний інтервал

Перемінний інтервал, оперативна інформація

6

Націленість

Оцінка минулого

Оцінка на майбутнє (прогнозування)

7

Відкритість даних

Більшість даних доступна усім, звітність відкрито публікується

Інформація є комерційною таємницею


Контрольні запитання

1 .Роль бухгалтерського обліку в системі управління підприємством.

2. Користувачі обліковою інформацію.

3. Суть фінансового обліку.

4. Суть управлінського обліку.

5. Мета та об'єкти фінансового обліку.

6 .Суть методу "Витрати — випуск".

7.Порівняльна характеристика фінансового управлінського обліку.


Тема 2. Міжнародні стандарти і принципи фінансового обліку

2.1. Міжнародні принципи фінансового обліку

Принципи обліку - це базові концепції, покладені в основу відображення в обліку і звітності підприємства його активів, пасивів, витрат, доходів і фінансових результатів. У сучасній вітчизняній і закордонній економічній літературі виділяють наступні основні принципи бухгалтерського обліку.

1. Принцип автономності підприємств. Будь-яке підприємство розглядається як самостійна господарська одиниця, відділена від свого власника й інших підприємств. Ця самостійність повинна бути юридичною, організаційною і економічною.

2. Принцип безупинної діяльності припускає, що діяльність підприємства буде продовжуватися в майбутньому і його власники не мають намірів його ліквідувати. Використання цього принципу впливає на оцінку активів і доходів підприємства. Якщо підприємство продовжує свою діяльність, то його активи ощнюються за фактичною собівартістю, а доход реєструється тільки в тій частині, що належить до звітного періоду. У випадку ліквідації підприємства його активи оцінюються за ринковою вартістю, а доходи реєструються в міру одержання грошей.

3. Принцип двосторонності. Господарські засоби підприємства групуються і обліковуються по видах - з одного боку, і по.джерелах їхнього формування -з другого. Цей принцип виражається рівнянням:

Господарські засоби - власний капітал. + зобов'язання,

4. Принцип грошового виміру. У бухгалтерському обліку відображаються тільки ті події і факти, що "можуть бути виражені в грошовому вимірі.

5. Принцип собівартості. У бухгалтерському обліку повинна відображатися собівартість господарських засобів, а не їхня ринкова вартість. Тобто господарські засоби підприємства відображаються, виходячи з витрат на їхнє виробництво чи придбання. Це правило пояснюється наступними причинами:

-ринкова вартість піддається коливанням і тому її складно визначити на конкретну дату; це визначення має елементи суб'єктивізму;

-господарські засоби підприємства використовуються в його поточній діяльності, а не продаються, тому.їхня ринкова вартість не­важлива.

6. Принцип нарахування. Визначає момент реєстрації доходів. Відповідно до цього принципу доходи і витрати реєструються, тобто відображаються в обліку в тім звітнім періоді, коли вони зроблені чи здійснені.

7. Принцип консерватизму. Відображає підхід бухгалтера і його відповідальність перед тими, кому він надає інформацію. Зазначений принцип на практиці реалізується в двох неписаних правилах:

- бухгалтер не повинний передбачати прибутку, але зобов'язаний передбачати всі можливі збитки і витрати;

-при виборі методу оцінки активів бухгалтер повинний використовувати той метод, що забезпечує їхню мінімальну вартість.

8. Принцип відповідності витрат і доходів. Доходи і витрати розподіляються між звітними періодами, тобто в звітному періоді відображається тільки частина здійснених витрат, що обумовили отримання доходів даного звітного періоду.

9. Принцип постійності. Вимагає від підприємства незмінності його облікової політики протягом тривалого часу. Зміни в методах оцінки й обліку повинні бути пояснені в додатках до фінансової звітності. Цей принцип стосується методів нарахування амортизації основних засобів, зносу нематеріальних активів, МШП, утворення резервів, методів калькулювання собівартості і методу реєстрації доходу.

10. Принцип періодичності. Визначає необхідність і можливість розподілу безупинної діяльності підприємства на звітні періоди, за які визначається фінансовий результат і складається фінансова звітність. Найчастіше звітний період збігається з календарним роком, але можуть складатися і проміжні квартальні звіти.

11. Принцип матеріальності. У системі бухгалтерського обліку відображається інформація тільки важлива та суттєва .


2.2. Міжнародні стандарти фінансового обліку і його регламентація

Під стандартами бухгалтерського обліку розуміють нормативні документи, що визначають правила і процедури ведення бухгалтерського обліку і складання звітності.

Необхідність стандартизації фінансового обліку і звітності зумовлена розвитком економічної інтеграції країн, утворенням міжнаціональних корпорацій, формуванням вільних зон. Тому що фінансовий облік є мовою міжнародного бізнесу, він повинен базуватися на загальних принципах і правилах, що відображаються в міжнародних стандартах обліку.

Розробкою міжнародних стандартів обліку і їхнім впровадженням у практику займається міжнародний комітет з бухгалтерських стандартів.

В даний час розроблені і переглянуті наступні бухгалтерські стандарти:

12. Подання фінансових звітів.

13. Запаси.

14. Консолідовані фінансові звіти.

15. Облік амортизації.

16. Інформація , що підлягає розкриттю у фінансових звітах.

17. Реагування на зміни цін.

18. Звіт про рух коштів.

19. Чистий прибуток чи збиток за період, суттєві помилки і зміни вобліковій політиці.

20. Витрати на дослідження і розробки.

21. По дії,,що відбуваються після дати балансу.

22. Будівельні контракти.

23. Податки на прибуток.

24. Представлення поточних активів і поточних зобов'язань.

25. Звітність по сегментах.

26. Інформація, що відбиває вплив зміни цін.

27. Основні засоби.

28. Оренда.

29. Доход;;

30. Виплати працівникам.

31. Облік державних грандів і розкриття інформації про державну допомогу. Вплив зміни валютних курсів.

32. Об'єднання компаній

33. Витрати на кредити.

34. Публікація інформації про зв'язані сторони.

35. Облік інвестицій.

36. Облік і звітність по програмах пенсійного забезпечення.

37. Консолідовані фінансові звіти й облік інвестицій у дочірні компанії.

38. Облік інвестицій в асоційовані компанії.

39. Фінансова звітність в умовах гіперінфляції.

40. Розкриття інформації у фінансовій звітності банків і інших фінансових установ.

41. Фінансова звітність про частину в СІХ

42. Фінансові інструменти: розкриття і представлення.

43. Прибуток на акцію.

44. Проміжна фінансова звітність.

45. Діяльність, що припиняється.

46. Зменшення корисності активів.

47. Забезпечення, непередбачені зобов'язання й активи.

48. Нематеріальні активи.

49. Фінансові інструменти: визначення й оцінка.

Міжнародні стандарти не є обов'язковими, а рекомендації з різних питань методики й організації фінан і звітності. Як правило, кожен стандарт відображає застосування, дає визначення основних понять і термінів, розглядає принципи організації обліку і методи оцінки окремих об'єктів.

Питаннями удосконалення методики й організації обліку в міжнародному масштабі займається цілий ряд професійних організацій Найбільш впливовими з них є Міжнародний комітет з бухгалтерських стандартів, заснований в Лондоні в 1973 році, а також Міжнародна федерація бухгалтерів, створена в 1977 році в Мюнхені.

2.3. Основні етапи технологічного процесу фінансового обліку

Відповідно до стандартів фінансового обліку розроблено послідовність облікових процедур, що складає обліковий технологічний цикл фінансового обліку ( рис.2).

На підставі аналізу кожної господарської операції, її реєстрації і рознесення, складається робоча таблиця, на підставі якої формується рахунок "Прибутки та збитки" і складається баланс підприємства. Для ведення фінансового обліку використовується ряд обов'язкових

регістрів:

журнал реєстрації операцій (табл.2);

головна книга (табл.З);

робоча таблиця.

Для обслуговування фінансового обліку створюється система рахунків першого, другого і третього порядку. Усі ці рахунки поділяються за економічним змістом та призначенням на дві групи: балансові (реальні) і номінальні (тимчасові).




Рис.2. Обліковий технологічний цикл фінансового обліку


Таблиця 2. Журнал реєстрації операцій

Дата

Зміст

Дебет

Кредит

1.09.2000

Одержання готівки з рахунка в банку Дебет "Каса" Кредит "Рахунок у банку"

15000

15000


Таблиця 3. Головна книга Рахунок "Каса"

Дата

Зміст операції

Дебет

Кредит

Залишок

1.09.2000

Отримано готівку

15000




15000


Балансові рахунки мають залишки на кінець кожного звітного періоду, використовуються для складання бухгалтерського балансу. Вони поділяються на три підгрупи: рахунки активів, зобов'язань і власного капіталу.

Номінальні (тимчасові) рахунки призначені для обліку витрат підприємства за економічними елементами і доходів по видах. За характером ці рахунки є транзитними, вони не мають залишків на кінець періоду і використовуються для визначення фінансових результатів і складання звітності про прибутки і збитки. У балансі вони не відображаються.

Контрольні запитання

1. Призначення та сутність загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку.

2. Характеристика основних принципів обліку.

3. Суть міжнародних стандартів фінансового обліку.

4. Організації, які займаються розробкою міжнародних стандартів обліку

5. Основні етапи технологічного процесу фінансового обліку, їх характеристика.