Geum.ru

В сільському господарстві та побудова обліку розрахунків за податками 8

Вид материалаДокументы

Содержание


3.3. Аудит нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

3.3. Аудит нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість


Основною метою аудиту розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість є встановлення повноти нарахування і сплати податку.

Для досягнення цієї мети аудитору під час перевірки необхідно вирішити такі завдання.

1. Встановити, чи є підприємство платником податку.

2. З'ясувати законність застосування пільгового оподаткування.

3. Підтвердити правильність і повноту визначення об'єктів оподаткування.

4. Переконатися у правильності відображення розрахунків з ПДВ у бухгалтерському обліку і податковій звітності.

Тобто, аудит зводиться до перевірки відповідності чинному законодавству відображення в обліку нарахування і сплати ПДВ.

Визначається, чи зареєстроване підприємство як платник цього податку відповідно до чинного законодавства України, вивчаються види діяльності за статутними документами, рахунками та первинними документами, шляхом опитування службових осіб аудитор з'ясовує, якими видами діяльності займається підприємство насправді і чи має воно пільги з оподаткування на додану вартість. Метою такої перевірки є вимога обов'язкового ведення відокремленого обліку пільгових операцій, товарів та нарахування податку на додану вартість, пов'язаного з окремим поданням декларацій [113].

Слід обов’язково враховувати випадки, коли підприємство займається одночасно і виробничою і торговельно-посередницькою діяльністю. При цьому, податок на додану вартість обчислюється з кожного виду діяльності окремо.

Сільськогосподарські товаровиробники зобов’язані зареєструватися як платники ПДВ на загальних умовах. При цьому основним об’єктом оподаткування у таких підприємств є операції з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.

Перевіряється правильність визначення і відображення у бухгалтерських документах: об'єкта оподаткування, оподаткованого обороту, ставок податку. Слід особливу увагу звернути на те, що об'єктом оподаткування є: обороти з реалізації товарів, робіт і послуг з відвантаження товарів, обсяги виконаних будівельно-монтажних робіт, ремонт і т. д., послуг транспорту, зв'язку, реклами тощо.

Аудитор повинен всі операції з продажу товарів (робіт, послуг), які здійснюють сільськогосподарські підприємства, поділити на чотири групи:
  1. Операції з продажу молока і м’яса в живій вазі переробним підприємствам.
  2. Операції з реалізації молока, м’яса (крім операцій першої групи), птиці, вовни, молочної продукції і м’ясопродуктів, виготовлених у власних переробних цехах.
  3. Операції з продажу:
  • продукції власного виробництва (товарів, робіт, послуг), крім операцій, віднесених до інших груп;
  • продукції, виготовленої на давальницьких умовах виключно з власної сільськогосподарської сировини.
  1. Операції з продажу:

підакцизної продукції власного виробництва;

будь-якої продукції, придбаної на стороні;

продукції, виробленої на давальницьких умовах з придбаної сировини, а також з власної несільськогосподарської сировини.

Перевіряється правильність оформлення первинних документів (дата, назва, реквізити постачальника і покупця, сума ПДВ, виділена окремим рядком, засвідчений підпис); правильність нарахування ПДВ; відображення в аналітичному, синтетичному (кореспонденція рахунків, звірка загальних сум з сумами за регістрами синтетичного обліку, в залежності від обраної форми обліку) та податковому обліку.

Поряд з бухгалтерським обліком і документуванням господарських операцій, справляння податку на додану вартість зумовило застосування ряду облікових і звітних форм для податкового обліку податкового кредиту і визначення податкових зобов’язань платників податку.

Основним документом у податковому обліку податку на додану вартість є податкова накладна.

Податкова накладна виписується в момент виникнення податкових зобов’язань і визначає в продавця обов’язок включити нараховану суму в розрахунок податкових зобов’язань, а у покупця право на включення сплаченої суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Заповнення податкової накладної суворо регламентовано затвердженим порядком, що виправдано з погляду на те, що вона є основним документом, на підставі якого проводиться розрахунок податку.

У податкову накладну вносяться окремо дані про оподаткування за ставкою “0”% і “20”%, і операції, звільнені від оподаткування.

Тут облікується база оподаткування і сума нарахованого податку.

Дослідження порядку застосування заповнення податкових накладних на підприємствах Бобровицього, Менського та Сосницього районів Чернігівської області свідчить, що якість їх заповнення не завжди відповідає встановленим вимогам [113].

Податкова накладна дає право на включення суми сплаченого податку до податкового кредиту в покупця, а тому повна ідентифікація продавця, його реквізити мають значення при зустрічних перевірках достовірності нарахувань. Відповідальність за порушення порядку заповнення накладної у вигляді виключення її із розрахунку податкового кредиту логічна.

Реєстрами, узагальнюючими оподатковувані обороти з податку на додану вартість є Книга обліку придбання товарів і Книга обліку продажу товарів.

Книга обліку придбання товарів призначена для податкового обліку придбаних товарів і суми податку на додану вартість, що відносяться до податкового кредиту.

Підсумки в Книзі обліку придбання проводяться щомісячно – при місячному податковому періоді і щоквартально – при квартальному податковому періоді.

Вони служать засобом контролю своєчасності і повноти включення сум податкового кредиту в податкові декларації.

Книга обліку продажу товарів служить для обліку оподатковуваних оборотів і суми нарахованого податку на обсяги реалізованої продукції і надані послуги. Облік продажу товарів (робіт, послуг) проводиться в Книзі продажу товарів у момент виникнення податкових зобов’язань.

Підсумкові обороти із Книги обліку продажу товарів і Книги обліку придбання товарів використовується як дані податкового обліку при складанні податкових декларацій з податку на додану вартість.

Сільськогосподарські товаровиробники складають три податкові декларації, що зобов’язує окреме визначення сум податкового кредиту по них.

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

за операціями з продажу молока, молочної продукції, м’яса та м’ясопродуктів, виготовлених із поданих сільськогосподарськими товаровиробниками молока і м’яса у живій вазі;

за іншої реалізації.

Для виплати дотацій сільськогосподарськими товаровиробниками в установах банків переробним підприємствам відкривають окремі рахунки.

Одержання дотацій сільськогосподарськими товаровиробниками можливе тільки в разі дотримання переробними підприємствами трьох умов, а саме, якщо воно:

має власні переробні потужності;

веде окремий податковий і бухгалтерський облік за операціями з продажу молока, молочної продукції, м’яса і м’ясопродуктів та іншої продукції;

має окремий рахунок в банку для зарахування на нього коштів для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам.

В іншому випадку за продажу переробним підприємством молока і м’яса у живій вазі сільськогосподарські товаровиробники всіх форм власності і господарювання зобов’язані нараховувати ПДВ за ставкою 20 відсотків.

Для визначення суми дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за придбані молоко і м’ясо у живій вазі переробні підприємства щомісяця складають попередній розрахунок надходження і використання ПДВ, нарахованого на обсяги реалізації молока і молочної продукції, м’яса та м’ясопродуктів, за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 805.

Відповідно до цього розрахунку переробні підприємства визначають суму ПДВ, яка надійде на підприємство після реалізації молока, молочної продукції, м’яса і м’ясопродуктів, а також суму податку на додану вартість, яка буде нарахована (перерахована) постачальникам товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва цієї продукції і розмір дотацій товаровиробникам за продані м’ясо живою вагою і молоко на 1 грн вартості цієї продукції.

Розрахунок переробні підприємства погоджують з відповідними управліннями агропромислового комплексу районних (обласних) державних адміністрацій.

При прийомі закуплених м’яса у живій вазі та молока від сільськогосподарських підприємств переробні підприємства виписують квитанції за формами № ПК-1 і ПК-3.

У квитанціях, крім ваги і вартості закупленої продукції за договірними цінами, окремим рядком вказуються суми дотацій, що належать сільськогосподарському товаровиробнику, виходячи із загального обсягу закупленої продукції та розміру дотацій за попереднім розрахунком переробних підприємств.

Суми ПДВ, нараховані на обсяги реалізованої готової продукції (молока і молочної продукції, м’яса та м’ясопродуктів), переробні підприємства перераховують на відкриті для них в обслуговуючих банках окремі рахунки в міру фактичного надходження цих коштів.

Перерахуванню на окремий рахунок підлягає позитивна різниця між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом, визначена за операціями з продажу молока, молочної продукції, м’яса і м’ясопродуктів, виготовлених із проданих сільськогосподарськими товаровиробниками на переробку молока і м’яса в живій вазі, тобто за операціями, які мають відображуватись переробними підприємствами в окремій декларації.

Якщо за результатами звітного періоду в окремій декларації визначена від’ємна різниця між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом, то така різниця перераховується переробним підприємством з окремого рахунку на його поточний рахунок.