Конспект лекцій з курсу " інформаційні системи в менеджменті" для студентів економічних спеціальностей Вінниця 2002

Вид материала

Содержание

Технічні засоби інформації
Програмне забезпечення
ППП для вирішення управлінських задач
Автоматизація офісу

Подобный материал:

МIНIСТЕРСТВО АГРОПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ВIННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра інформаційних технологій в менеджменті

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з курсу

“ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ В МЕНЕДЖМЕНТІ”

для

студентів економічних спеціальностей

Вінниця 2002

Вступ

Вивченню дисципліни "Iнформацiйні системи в менеджменті" відводиться важливе значення при підготовці спеціалістів в області менеджменту. В даний момент ведення і організацію менеджменту в народному господарстві вцілому і в сільському господарстві зокрема неможливе вдосконалювати без використання комп'ютерних технологій обробки інформації, сучасних засобів інформатизації.

Метою курсу є засвоєння системних уявлень про процеси функцiонування i управлiння пiдприємством АПК і органiзацiю автоматизацiї даних процесiв за допомогою сучасних засобiв обчислювальної технiки, прикладного програмного забезпечення та iнструментальних засобiв.

Предметом курсу є поглиблення практичних навиків застосування комп'ютерних технологій на підприємствах АПК для організації процесів управління підприємтсвом.

Вивчення даного курсу неможливе без попередньої теоретичної і практичної підготовки з цілого ряду предметів.

З однієї сторони предмет пов'язаний з курсами дисциплін, де вивчається обчислювальна техніка, програмне забезпечення, теорія систем. Адже в основу інформаційних систем покладено комп'ютерну технологію обробки інформації. А вона неможлива без використання без використання сучасних технічних засобів і програмних подуктів.А вони є предметом вивчення курсів "Комп'ютерна техніка і програмування" та "Програмне забезпечення ЕОМ".

Крім того інформаційні системи є одним з різновидів соціально-економічних систем і функціонуть згідно загальних законів. Тому курс базується ще на знаннях такої дисципліни як "Теорія систем".

З іншої сторони предмет "Інформаційні системи в менеджменті" вивчає технологію економічної інформації, вона є їх предметом і продуктом. І тому необхідно досконало знати сферу обертання економічної інформації. Тобто економіка, менеджмент, маркетинг, організація і т.д. А їх вивченням займається цілий ряд спеціальних дисциплін.

В свою чергу предмет є базовим для таких дисциплін як "Автоматизовані робочі місця спеціалістів", "Нові інформаційні технології".

Досвід зарубіжних країн свідчить, що невід’ємною складовою ринковою економіки є її широка інформатизація. Проте, до цього часу реальний стан впровадження комп’ютерних технологій в агропромислове виробництво не відповідає реальним потребам наявним можливостям підприємств аграрного сектору України. Деякі передумови широкої інформатизації аграрного сектора створені, зокрема, там, де, господарства мають у своєму розпорядженні сучасні комп’ютери. Проте вони використовуються лише як обчислювальний засіб переважно для автоматизації бухгалтерського обліку. Тому постає завдання ознайомити якомога ширше стає завдання ознайомити якомога ширше коло вирбників з можливостями інформаційних технологій в управлінні підприємством, оскільки ця ланка є вирішальною і найважливішою в комп’ютеризації агропромислового виробництва.

Інформаційні системи в аграрному секторі

Перші уявлення про систему виникли ще в античній філософії, яка висунула ідею тлумачення систем як упорядкованості та цілісності буття.

Нині поняття системи широко використовується в науці і техніці стосовно до багатьох явищ, наприклад Сонячної системи, системи рік, гірської системи. Як про самостійні можна говорити про економічну систему, систему транспорту, систему чисел тощо.

Будь-яка система – це внутрішньо організована сукупність взаємозв’язаних елементів, що утворюють єдине ціле і спільно діють для досягнення поставленої мети.

Елемент – це відособлена частина системи, що має специфічні властивості і особливе призначення. Він виконує певну функцію, не розчленовується при вивченні процесу функціонування системи. Збільшення кількості елементів, що входять до складу системи, зумовлює зростання її складності і внутрішніх зв’язків у ній.

Зв’язки системи поєднують об’єкти (елементи) у системному процесі. Розбивка системи на підсистеми називається декомпозицією.

Системи поділяють за різними ознаками. Так, за складністю виділяють прості, складні і надскладні системи.

У процесі вивчення можна виділяти абстрактні і матеріальні системи.

Розрізняють природні системи і штучні.

Системи поділяють на детермінованя і ймовірні.

Згідно з теорією систем, можна виділити ізоморфні і гомоморфні системи.

По учаcті в соціальному процесі системи можна поділити на технічні та соціально-економічні.

По видах зв’язку, як уже відмічено, є закриті і відкриті.

Для вивчення явищ і процесів у будь-яких системах нині широко використовується системний підхід. Системний підхід полягає у вивченні найбільш загальних форм організації, передбачає перш за все вивчення частин системи, взаємодію між ними, дослдження процесів, що пов’язують частини системи з її цілями.

З позицій менеджменту системний підхід дає можливість визначати границю системи в цілому і межу оточуючого середовища, встановлювати цілі системи, розробляти структуру програми і побудову матриці програми-елемента, описувати управлінські системи.

Системний підхід у значній мірі реалізується через системний аналіз. Системний аналіз – це сукупність методологічних засобів і практичних прийомів, що використовуються для підготовки, обгрунтуваня і прийняття рішень із складних проблем. Тобто системний аналіз є наіважливішим інструментом для вибору курсу дій при розв’язанні складних проблем за умови невизначеності.

Цілеспрямована діяльність людини без даних, що відображають стан об’єкту управління, неможлива. Від надійності інформації, що характеризує об’єкт, залежить якість управління ним. Інформація як система показників може бути подана в різних формах. Тому, розглядаючи питання інформативності виробничо-економічних ситуацій, явищ, оперують такими поняттями як інформаційна система, інформаційна модель і т.д.

Інформаційна система з точки зору її змісту – сукупність соціальних, економічних, виробничих та інших даних, що відображають внутрішній і зовнішній стан об’єкту управління. Вона є невідємним елементом будь-якої системи управління незалежно від її рівня.

Інформаційні системи, подібно іншим системам поділяються на підсистеми, блоки, комплекси задач, задачі.

Перед усiм проводиться обстеження об'єкту комп'ютеризацiї з метою встановлення:

iєрархiчної i кооперацiйної структури системи управлiння;
узгодження носiїв iнформацiї стосовно елементiв системи;
визначення змiсту i обсягу iнформацiї, яка пiдлягає обробцi;
визначення потокiв iнформацiї i взаємозв'язкiв задач, якi вирiшуються;
визначення шляхiв подальшого вдосконалення облiково-планової роботи.

При обстеженнi можуть застосовуватись горизонтальний, вертикальний i комбiнований методи. При горизонтальному методi обстеження проводиться вiдокремлено в кожному структурному пiдроздiлiпiдприємства без врахуванння iнформацiйного зв'язку мiж ними; при вертикальному - iнформацiйнi потоки вивчаються з моменту їх виникнення до використання при отриманнi результативної iнформацiї. В цьому випадку виявляється сукупнiсть потокiв iнформацiї з урахуванням iєрархiчної структури управлiння пiдприємством. Обтеження проводиться по функцiональних службах управлiння, а всерединi - по окремих дiлянках (планування, облiк працi i її оплати i т.д.). При комбiнованому методi обстеження застосовуються як горизонтальний так i вертикальний методи. В цьому випадку обстеження починається по вертикальному методу, коли зi всiєї iнформацiйної системи видiляються потоки, необхiднi для вирiшення конкретних задач. Опiсля проводиться детальне вивчення вказаних потокiв в вiдповiдних пiдроздiлах.

При обстеженнi застосовуються рiзнi способи виявлення i збору матерiалiв, що характеризують iнформацiйну систему.

Iнформацiйне моделювання використовується для встановлення кiлькiсних i логiчних залежностей мiж змiнними, що характеризують стан показникiв, якi аналiзуються.

Завершує побудову моделi системи створення органiзацiйно-технiчного завдання. Оганiзацiйно-технiчне завдання - документ, який визначає вимоги до якостi системи. Воно в свою чергу використовується при розробцi технiчного проекту, прийняттi i оцiнцi його якостi i створеної iнформацiйної системи.

До складу технiчного завдання включаються:

- обгрунтування розробки технiчного завдання;

- оргнiзацiйно-економiчна характеристика об'єкту;

- органiзацiйне забезпечення;

- характеристика функцiональної частини (складу пiдсистем та задач, якi вирiшуються);

- iнформацiйне забезпечення;

- економiчна ефективнiсть запропонованої системи;

- етапи розробки технiчного проекту i впровадження його.

В обгрунтування розробки технiчного завдання включаються рiшення керiвних органiв, договiр, тематичний план i т.д.

Інформаційні потоки в економічних системах

В широкому розумінні будь-які корисні відомості пiдходiв до поняття iнформацiї. Кiбернетикою вона визначається як спiввiдношення мiж даними i тим, хто їх отримує. Тут пiд даними розумiють факти, знання стосовно будького або будь-чого. В теорiї ІСМ iнформацiя ототожнюєтся з будь-якими даними. В цьому випадку вона трактується як сукупнiсть даних про що-небудь або кого-небудь.

При кiбернетичному пiдходi iнформацiєю є лише новi, кориснi, центральнi для користувача данi i задача полягає в їх отриманнi.

При пiдходi до поняття iнформацiї з позицiї ІСМ задачi надається iнший вiдтiнок: з одних даних отримати iншi другого вигляду i змiсту. Цю задачу можна сформулювати по iншому: з "сирої" iнформацiї отримати готову.

Вiдмiченi два пiдходи до поняття iнформацiї можна використовувати не лише при аналiзi рiзних об'єктiв, але i при дослiдженнi однiєї загальної проблеми. Наприклад, управлiння народним господарством. Необхiдно лише чiтко визначити який змiст вкладається в дане поняття. Адже за тим чи iншим трактуванням iнформацiї слiдує

застосування вiдповiдного йому апарату аналiзу.

Є ще одне вiдоме трактування iнформацiї, пiд яким розумiють об'єкт зберiгання, передачi i обробки. Такий змiст в це поняття вкладається при технологiчному пiдходi до неї.

Кожна наукова область, людська практика пов'язанi зi "своєю" iнформацiєю. Економiчна наука, економiчна дiяльнiсть мають таку iнформацiю, яка називається економiчною. Економiчна iнформацiя, як поняття, належить з однiєї сторони до категорiї iнформацiя, а з другої нерозривно пов'язана з управлiнням народним господарством. Тому можна поширити на iнформацiю рiзнi трактування, властивi iнформацiї, але в той же час пiдкреслити її особливостi, що випливають з економiчних категорiй.

Економiчна iнформацiя - це кориснi данi в економiцi, якi крiзь систему натуральних, трудових та вартiсних показникiв вiдображають планову та фактичну виробничу i господарську дiяльнiсть та взаємозв'язок мiж керуючим об'єктом та об'єктом, яким керують.

В управлiннi виробництвом видiляють iнформацiйнi процеси, в яких iнформацiя виконує роль предмету працi ("сира" iнформацiя) i продукту працi (оброблена iнформацiя).

Економiчна iнформацiя невiддiльна вiд iнформацiйного процесу управлiння, який здiйснюється в виробничiй чи невиробничiй сферi. Тому економiчна iнформацiя використовується в усiх галузях народного господарства i в усiх органах загальногосподарського управлiння. Економiчна iнформацiя має ряд властивостей, що випливають з її особливостей:

- має лiнiйну форму, тобто записується пострiчково;

- дискретна i подається в алфавiтно-цифровому виглядi;

- характеризується довгим строком зберiгання;

- носить масовий характер;

- основна частина пiдлягає перiодичнiй обробцi;

- має великi обсяги, простi операцiї обробки;

- результативна iнформацiя часто використовується в якостi

первинної для iнших розрахункiв;

- нерiвномiрнiсть виникання на протязi року.

Економiчна iнформацiя повинна бути:

- точною;

- достовiрною;

- надходити оперативно i т.д.

Властивостi економiчної iнформацiї необхiдно брати до уваги при розробцi ІСМ, вимог до технiчного її забезпечення i iнших забезепечуючих пiдсистем.

До економiчної iнформацiї в умовах її обробки в інформаційних системах ставлять певнi вимоги. До них вiдносять: методичне єдинство, достовiрнiсть, своєчаснiсть передачi споживачам, максимальна насиченiсть необхiдними показниками, простоту кодування, доступнiсть сприйняття i мiнiмiзацiю затрат на формування i обробку.

Економiчна iнформацiя нараховує багато рiзновидностей (типiв), якi видiляються на основi вiдповiдних класифiкацiйних схем по вибраних критерiях.

Економiчна iнформацiя розрiзняється по належностi до сфери матерiального виробництва i невиробничої сфери, потiм по галузях народного господарства, пiдгалузях. Рiзновиднiсть економiчної iнформацiї розглядається також по її належностi до ланок галузей народного господарства. З цих позицiй видiляється iнформацiя мiнiстерств, вiдомств, пiдприємств, цехiв, дiлянок i т.д. Розглядаються також види iнформацiї по її належностi до органiв адмiнiстративно-територiального управлiння i iнших пiдроздiлiв народного господарства.

Таким чином, економiчна iнформацiї класифiкується по:

- стадiях вiдтворення i елементах виробничого процесу, що розрiзняються в якостi об'єкту управлiння. Видiляється iн формацiя постачання i розподiлу по матерiальних i трудових ресурсах i т.д.;

- стадiях управлiння з позицiй часових функцiй управлiння:

прогнозна, планова, облiкова iнформацiя i iнформацiя аналiзу господврської дiяльностi, оперативного управлiння.

Сюди ж вiдноситься i нормативна iнформацiя;

- стадiях виникнення економiчна iнформацiя буває первинною i вторинною. Первинна виникає при дiї джерел iнформацiї,

до яких належать: дiяльнiсть народного господарства i його ланок; дiяльнiсть органiв загальногосподарського управлiння i т.д. Вторинна iнформацiя виникає в результатi обробки первинної i iншої вторинної iнформацiї. °ї подiляють на промiжкову i кiнцеву;

- джерелах виникнення: народне господарство, органи управлiння, iншi господарськi органiзацiї;

- повнотi: економiчна iнформацiї подiляється на достатню, надлишкову, недостатню;

- стабiльностi: постiйна, умовно-постiйна, змiнна. До постiйної вiдносять звiтнi данi; до умовно-постiйної нормативно-довiдкова iнформацiя; змiнна - зведення про випуск продукцiї;

- технологiї вирiшення економiчних задач: вхiдна, перехiдна, вихiдна;

- об'єктивностi вiдображення явищ, господарських опреацiй: достовiрна i недостовiрна;

- способу вiдображення текстова i графiчна. Текстова в свою чергу подiляється на алфавiтну, цифрову i алфавiтно-цифрову; графiчна: графiка, схема, малюнки, креслення.

Взаємоперетворення вхiдної iнформацiї в вихiдну по кожнiй пiдсистемi та рівневі управління складає одну з ланок загального ланцюга перетворення iнформацiї в усiй системi. Iнформацiйне поєднання всiх пiдсистем здiйснюється завдяки потокам iнформацiї. В iнформацiйних системах слiд розрiзняти вертикальнi i горизонтальнi потоки iнформацiї.

Вертикальні потоки характеризують обмін інформацією між рівнями управління. Вони бувають нисхідні і висхідні. Нисхідний потік несе iнформацiю регулюючої дiї (від вищої ланки управління до нижчої).Висхідний потік - iнформацiю про динамiку i передбачуваний стан керуємої системи.

Горизонтальнi потоки, що пов'язують рiзнi підсистеми одного рiвня управлiння. Вони можуть iти злiва на право i зправа на лiво. В першому випадку вони включають орiєнтовну iнформацiю, тобто iнформацiю, що орiєнтує вирiшення задач оперативного управлiння на досягнення в кiнцевому рахунку показникiв, розрахованих на бiльш тривалi перiоди.Тобто від облікових даних до планових. В іншому випадку потік включає інформацію, що корегує довгострокове управлiння з урахуанням ситуацiї, яка реально складається в поточному чи найближчому перiодi.

Одним з найважливіших моментів процесу обробки інформації єкодування. В процесі кодування використовуються різні коди.Всі коди діляться на три великі групи:

машинні;
захисні (знаходження помилок , виправлення помилок);
економічних номенклатур (порядкові,серійні,десяткові, комбіновані).

Встановлення відносин між окремими об’єктами чи групами об’єктів з загальними властивостями, вивчення структури і впорядкування визначення кодових позначень змісту даних можна забезпечити за допомогою класифікаторів.

Класифікатором називається систематизований зведений список найменувань окремих номенклатур і їх кодових позначень, а сам процес формування номенклатур класифікацій може бути побудований на основі ієрархічного або багатоаспектного методу класифікації.

Суть ієрархічного методу полягає в тому, що вся ІБ об’єкту є найвищим – 1 рівнем і потім цей рівень розбивається на 4 нижчих рівнів. Кожен з них підпорядковується вищестоящому рівню.

Багатоаспектний метод класифікації в свою чергу подіяляться на фасетний і дескрипторний методи.

Фасетний метод полягає в тому, що вся ІБ поділяється на фасети по певних ознаках. Даний метод дозволяє будувати будь-яке поєднання характерних ознак.

Дескрипторний метод класифікації базується на застосуванні “координатного” чи асоціативного індексування. Дескриптор – нормалізоване ключове слово чи словосполучення, що використовується для координатного індексування при інформаційному пошуку.

Класифікатори поділяються на республіканські, локальні (регіональні, територіальні), відомчі, класифікатори підприємств, функціональні.

Технічні засоби інформації

Ефективність використання засобів обчислювальної техніки в значній мірі залежить від системи її експлуатації. На практиці відомий метод індивідуального (децентралізованого) і централізованого (колективного) використання ЕОМ. Кожний з методів має свої недоліки і переваги.

До переваг централізованого методу можна віднести повне завантаження ЕОМ, якісне технічне обслуговування і комплексність при вирішенні задач. До недоліків даного методу відносять: велика кількість логічних і математичних помилок, в зв’язку з тим, що оператори незнайомі зі специфікою інформації, що обробляють; велика тривалість шляху інформації від виконавця до замовника.

Централізоване використання ЕОМ передбачає їх експлуатацію в певних організаційних формах. Під опрганізаційною формою розуміють спосіб застосування обчислювальних машин в процесі обробки інформації. При цьому розрізняють машинно-розрахункове бюро, машинно-розрахункову станцію, обчислювальний цент. Їх називають обчислювальними установами або підприємствами. Вони бувають індивідуальні і колективні (кущові). Обчислювальні установи є підприємствами, що забезпечують реалізацію інформаційних процесів управління виробництвом. Задача обчислювальних установ полягає в наданні послуг з автоматизованої обробки інформації для різних користувачів.

До переваг індивідуального методу використання ЕОМ можна віднести: швидке отримання інформації по мірі необхідності; відсутність логічних і математичних помилок, оскільки спеціаліст є одночасно користувачем і оператором ЕОМ. До недоліків даного методу можна віднести: нерівномірність завантаження ЕОМ, необхідність залучення спеціалістів зі сторони для технічного обслуговування ЕОМ.

При індивідуальному методі ЕОМ розташовані безпосередньо на робочих місцях спеціалістів.

Можливе також комбіноване використання ОТ.

Сучасний період характеризується активним розвитком ЕОМ. Це дозволило виконувати обробку інформації безпосередньо в господарствах. З’явилась можливість автоматизувати вирішення різних функціональних задач, тобто створення в господарстві автоматизованих робочих місць.

Доцільність такого переходу полягає в тому, що кожен об’єкт, працюючи в умовах переходу до ринку, повинен мати необхідну сукупність даних в будь-який період часу і по всіх показниках, що його характеризують.

В загальному випадку під АРМ розуміють робоче місце виконавця управлінських функцій, забезпечене мікроЕОМ, за допомогою якої спеціалістами по відповідних аморитмах автоматизовано виконуються операції обробки інформації.

Всі АРМ можна поділити на дві великі групи:

По організаційних формах використання обчислювальної техніки: централізовані, децентралізовані;
По виконанню управлінських функцій.

Під АРМ економіста розуміється спеціалізована діалогова людино-машинна система програмно-апаратних засобів, що використовується економістом на всіх етапах технології автоматизованого вирішення обліково-економічних задач. Оптимальне функціонування АРМ передбачає виконання слідуючих вимог:

оперативної обробки даних в режимі реального часу;

автоматизованого отримання форм первинних документів;

вирішення в структурі АРМ задач оптимального розвитку галузі господарства;

створення на базі АРМ внутрішньо-господарської і міжгосподарської багаторівневої інформаційно-обчислювальної системи;

прямого доступу користувача до системи;

можливості альтернативних рішень по алгоритму “Що буде – якщо”.

Метою АРМ бухгалтера (економіста) є підвищення функціональної ефективності роботи спеціалістів.

Практична реалізація задач автоматизованого ведення бухгалтерського обліку і інших економічних задач передбачає організацію власне в бухгалтерії господарства одного-двох АРМ, а його структура включає визначену кожним користувачем кількість електронних терміналів, що використовуються для збору, передачі, первинної обробки інформації в місцях їх виникнення.

Мережі ЕОМ називається система взаємопов’язаних і розподілених по фіксованій території ЕОМ, що орієнтована на колективне використання загально-мережевих ресурсів: апаратних, програмних і інформаційних. Головне призначення мережі – забезпечення зручного і надійного доступу користувачів до розподілених по певній території загально-мережевих ресурсів і організація колективного їх викоритання.

Для мережі принципове значення мають слідуючі обставини:

ЕОМ, що знаходяться в різних центрах обробки і належать до однієї і тієї ж мережі , зв’язуються між собою автоматично;

кожна ЕОМ мережі повинна бути пристосована як для роботи в автономному режимі під управлінням своєї операційної системи, так і для роботи в якості складової ланки мережі.

Основними елементами макроструктури мереж є ОЦ, абонентські пункти, системи передачі даних, що пов’язують їх.

Характеризуючи можливості тієї чи іншої обчислювальної мережі слід оцінювати її апаратне, програмне, інформаційне забезпечення.

Технічне забезпечення складають ЕОМ різних типів, засоби зв’язку, обладнання абонентських пунктів.Головна вимога до ЕОМ мереж – універсальність.

Інформаційне забезпечення мережі – единий інформаційний фонд,орієнтований на задачі, що вирішуються в мережі, що містить масиви даних загального застосування.

Програмне забезпечення мережі призначено для організації колективного доступу до її ресурсів; динамічного розподілу і перерозподілу.

Обчислювальні мережі можна класифікувати по ряду ознак:по степені територіальної розкиданості. Вони поділяються на глобальні, що охоплюють територію країни або декількох країн з відстанню між ланками мережі від сотень до декількох тисяч кілометрів; регіональні мережі, розміщені в межах певного територіального регіону; локальні мережі, що охоплюють порівняно незначну територію (в радіусі 1-10 км).

По своєму головному функціональному призначенню можна виділити: інформаційні, обчислювальні і інформаційно-обчислювальні мережі. Інформаційні мережі постачають в основному інформаційне обслуговування. Обчислювальні мережі відрізняються наявністю потужних обчислювальних засобів. В інформаційно-обчислювальних мережах здійснюється передача даних і вирішення різноманітних задач.

По способу зберігання і доставки інформації поділяють на: мережі з централізованим банком даних, територіально розміщеним в головному ОЦ мережі; мережі з локальним банком даних; мережі з спеціалізованими розподіленими банками даних; мережі, що не містять банків даних. В ОЦ таких мереж зберігається індивідуальні масиви інформації.

По методу передачі даних розрізняють мережі з комутацією повідомлень, з комутацією пакетів повідомлень, зі змішаною комутацією.

По способу зєднання абонентських пунктів: зіркові, кільцеві, комбіновані.

Програмне забезпечення

Будь-яка програма формується в процесі програмування, що є складовою частиною загального процесу проектування обробки даних. Даний процес складається з послідовності етапів, що виконуються людьми різної кваліфікації, деякі з етапів виконуються автоматично на ЕОМ, в інших приймають участь людина і машина. Технологія розробки програм складається з декількох етапів:

Аналіз задачі і постановка задачі для машинного вирішення;
Розробка алгоритму (алгоритмізація);
Складання блок-схеми;
Складання програми на початковій мові програмування;
Перенесення початкової програми і даних на технічний носій для введення в ЕОМ;
Трансляція початкової програми на машинну мову;
Редагування програми;
Завантаження машинної програми в пам’ять і її виконання;
Відлагодження програми;
Тестування програми;
Введення в експлуатацію.

До програмного забезпечення відносять програмні засоби (оформлені, як стандартні, бібліотечні або каталогізовані процедури), що дозволяють реалізувати слідуючі етапи:

Програмування задачі.
Підготовка інформації на машинному носії.
Завантаження і відлагодження програми.
Експлуатація готової програми.

Під програмним забезпеченням розуміють сукупність машинних і алгоритмічних мов програмування, трансляторів, алгоритмів, тестових, службових, прикладних (робочих) програм, а також описи і інструкції по їх застосуванню, що забезпечують технічну експлуатацію і використання машин. В залежності від функціонального призначення розрізняють загальне і спеціальне програмне забезпечення. До першого відносять мови програмування, трансляція, а також службові і тестові (випробовчі) програми; до спеціального – прикладні програми.

Система загального ПЗ включає комплекс випробовчих програм, системи програмування і програми операційної системи.

Випробовчі програми (тестові чи технічного обслуговування) використовуються для контроля роботи, відлагодження і технічної експлуатації окремих пристроїв і ЕОМ в цілому. Це програми контрольних і діагностичних тестів.

Спеціальне програмне забезпечення є додатком до загального програмного забезпечення. Працюють ці програми під керівництвом операційної системи. В спеціальному програмному забезпеченні розрізняють пакети програм, що розширюють можливості ОС (забезпечення роботи комплексів), прикладні програми для вирішення наукових, інженерних, економічних і інших задач. ППП – це набір програмних засобів, розрахованих на певне коло задач і конкретного користувача. Пакети можуть бути з простою (набір залежних і незалежних) і складною структурою (включає провідну програму, тіло пакета, обслуговуючі програми).

Для того, щоб вибрати найоптимальніше програмне забезпечення, чи розробити його, необхідно користуватись слідуючими принципами:

продуктивність програми. При виборі програми передусім необхідно врахувати “розмір” об’єкту, тобто той обсяг інформації, з яким необхідно працювати програмі. Рекомендується вибирати програму з деяким запасом по продуктивності;

співвідношення затрат й ефекту. Ефект, що принесе куплена (створена) програма повинен переважати над затратами, що пов’язані з її купівлею, доробкою, адаптацією;

контроль і безпека даних. Бажано, щоб всі дані, що введені в програму, були надійно захищені і від несанкціонованого доступу до них, і від випадкового їх знищення. Програма повинна здійснювати контроль над введенням інформації і доступом до неї, а також створювати архівні копії файлів, що містять економічну інформацію;

сумісність. Програма, що купують (розробляють) повинна бути сумісною з організаційною структкрою конкретної фірми (підприємства) чи повинна мати иожливість пристосування до неї;

гнучкість. При виборі програми необхідно орієнтуватись на те, щоб вибрана програма мала можливість змінюватись при зміні зовнішнього середовища;

авторський супровід документацією. Програма повинна мати детальну і легку для використання документацію. Для складної комплексної програми важлива наявність “гарячої” телефонної лінії, завдяки якій в будь-який момент можна звернутись за консультацією до фірми-розробника і отримати необхідну інформацію.

ППП для вирішення управлінських задач

Всі ППП для вирішення економічних задач можна поділити на дві великі групи: перші використовують математичні моделі; другі – статистичні залежності.

В основу першої групи покладено використання економіко-математичних методів та моделей. Використання таких пакетів дозволяє визначити властивості виробництва, глибше і точніше розробляти і вирішувати складні народногосподарські задачі агропромислового комплексу, в тому числі задачі аналізу, планування і управління сільськогосподарським виробництвом.

В основу пакетів другого типу покладено математично-статистичні залежності. При цьому проводиться обробка великої вибірки інформації і визначаються головні тенденції розвитку об’єкту.

В основу даних пакетів покладено методи: індексний, кореляційно-регресійний і т.д.

На даний момент значна частина фірм пропонує розробки, пов’язані з веденням бухгалтерського обліку. Ці програми умовно можна поділити на три групи.

Першу групу складають великі програмні комплекси, що дозволяють автоматизувати роботу великих бухгалтерій. Подібні комплекси складаються з взаємопов’язаних модулів. Всі ці модулі, як правило, поєднує один модуль – Головна книга і баланс.

До слідуючої групи програм відносяться програми, основою яких є журнал господарських операцій. Обробляючи цей журнал, програма розносить операції по рахунках, визначає обороти і сальдо, готує підсумковий баланс і інші звіти. Такі програми будуть корисні для бухгалтерій малих і середніх фірм, що мають досить однорідну структуру і ведуть водночас нескладний облік.

Третю групу бухгалтерських програм складають програми, що автоматизують окремі ділянки бухгалтерського обліку.

"Бізнес-Прогноз"

Система "Бізнес-Прогноз" є інструментом чи бізнесмена чи менеджера, що діє в невизначеній ситуації і планує деякий діловий захід, пов'язаний з витратою й одержанням коштів.

Система "Бізнес-Прогноз" допоможе оцінити якісні характеристики заходу, глянути на нього з іншого боку, а також отримати деякі нові дані про способи прогнозування. Вона може виявитися додатковим експертом, що висловить свою думку при прийнятті відповідального рішення.

Базовим принципом роботи системи є припущення, що людина здатна певною мірою вірно охарактеризувати деяку елементарну подію, що запланована в майбутньому, але спрогнозувати результат групи взаємно залежних подій - задача досить складна (відповідно, помилки в інтуїтивних припущеннях виникають в основному саме через неправильну систематизацію).

Таким чином, в програму вводиться інформація про кожну окрему подію, і визначається логіка причинно-наслідкових зв'язків між подіями (задаєте процес). Програма, відповідно, розраховує показники процесу в цілому.

Вхідними даними для програми є винятково суб'єктивна інформація користувача, нею не передбачені введення й обробка даних з яких-небудь зовнішніх джерел. В основі цього принципу лежить припущення, що людський мозок є найкращим аналізатором зовнішньої ситуації, а задачею програми є не спроба заміни його функцій, а допомога в систематизації й обробці інформації, що уже частково перероблена людиною. Тому, основні зусилля при розробці були направлені на встановлення програмою по можливості більш тісного контакту з користувачем і на максимально можливе розширення інформаційного потоку: "людина-і->комп'ютер". Зокрема, зроблена спроба передбачити введення інформації в програму без перекручувань, тобто саме в тому вигляді, і кількості, у якому вона доступна користувачеві.

Природно, при цьому передбачається активна участь в процесі вирішення задачі прогнозування з боку користувача. Вірогідність прогнозу буде максимальної, якщо в систему буде введено якнайбільше інформації про планований захід, але при цьому не занизиться і не завищиться її якість.

Намагайтеся вибрати саме ту форму введення даних, що найбільше відповідає формі доступної інформації. Працюючи з програмою, розраховуйте на те, що вірогідність результату знаходиться в абсолютній залежності від вірогідності зведень, що заносяться у програму.

Ви також можете одержить інформацію з обраному елементу інтерфейсу натиснувши F1 у той момент, коли цей елемент знаходиться у фокусі введення.

Автоматизація офісу

Windows - це графічне оточення, що пропонує нові, більш зручні способи роботи з персональним комп’ютером. З допомогою Windows легко запускати програми і працювати з ними, виконувати одночасно декілька програм, обмінюватись інформацією між програмами, створювати з їх допомогою файли і керувати ними.

В системі Windows екран комп’ютера називається desktop (дослівно - поверхність столу). На цьому екрані вся робота користувача розміщується в прямокутних областях, що називаються вікнами. Впорядковувати ці вікна на екрані можна так, як впорядковують різне приладдя на реальному столі. При необхідності ненадовго залишити роботу з програмою , можливо стиснути її в піктограму; при цьому програма продовжує працювати. При стисненні програми в піктограму Windows розміщує її в нижньому кутку екрана. Вона знаходиться там до тих пір, поки не буде відтворена до вікна.

В системі Windows можна одночасно працювати з декількома потужними програмами і швидко переключатись між ними. При такій роботі можна передавати інформацію з однієї програми в іншу незалежно від того, створені вони спеціально для Windows чи ні.

Текстовий редактор WORD є системою обробки тексту, що працює в графічному операційному середовищі WINDOWS. Керівництво усіма пунктами меню, опціями і командами може виконуватися з допомогою мишки або з допомогою спеціальних комбінацій клавіш.

Тексти і ілюстрації багатьох форматів можуть бути імпортовані в WORD безпосередньо з інших програм і вмонтовані в текст документа.

Редактор WORD має ряд характеристик, характерних лише для настільних видавничих систем: можливістю створювати графіки, документи, оформляти почтові документи, встановлювати введені символи для вибраних абзаців, створювати таблиці, створювати рамки для ілюстрацій і текстів.

Excel - програма калькуляції електронних таблиць і ділової графіки. Запропоновані нею засоби дозволяють вирішити різноманітні задачі від розрахунку прибуткового податку до складання фінансового звіту великої корпорації. Excel є прикладною програмою, що використовується для роботи в середовищі Windows, і дозволяє оцінювати дані шляхом різноманітних розрахунків з метою прискорення прийняття рішень на їх основі. Excel пропонує для цього не лише велику кількість вмонтованих функцій, але й інші методи обробки, такі як консолідація даних.

Процес оцінки підтримується інтегрованим графічним модулем ділової графіки, за допомогою якого за короткий час можливо перетворити табличні дані в стовпчикові і інші діаграми. Табличний процесор Excel дозволяє:

1.Працювати з конкретними меню, що розвертаються при натисненні правої кнопки мишки на об’єкті і включають в себе функції обробки, що найбільш часто використовуються, доступні в даній ситуації.

2.Поєднувати документи в робочі групи або робочі папки, так що вони можуть розглядатися як одне ціле при копіюванні, завантаженні або зміні.

3.Використовуючи ділову графіку, конструктор крок за кроком запитує користувача про деталі діаграми, а мишка потім виготовлює її.

4.Менеджер екрана дозволяє підігнати зовнішній вигляд екрана і таблиць під запити користувача. Менеджер звіту дозволяє скомпілювати інформацію, що виводиться на друк. Менеджер сценарію виконує аналіз ситуацій по принципу “що було б, якщо б..”. Менеджер кросстаблиць спрощує оцінку змісту банків даних.

5.Працювати з піктографічними меню, з допомогою якого можливо швидко виконати різні задачі, при натисненні кнопки мишки не звертаючись до клавіатури. Піктографічні меню можуть бути складені індивідуально.

Internet

Internet – це нова технологія комунікацій, що впливає на наше життя як телефон і телебачення. Internet має широкі можливості. Наведемо їх короткий огляд.

Електронна пошта (e-mail). Ця служба без сумніву сама поширена в світі. Вона надає можливість обмінюватись електронною поштою з мільйонами людей в різних кінцях Землі. Поштові сервери (програми, що автоматично відповідають на електронні повідомлення) дозволяють знайти користувачеві будь-яку інформацію.

World Wide Web. Web, на відміну від ранніх служб Internet, поєднує в єдине ціле текст, малюнки, звук і навіть анімацію. Рух по цій інформації здійснюється простим натискуванням кнопкою “мишки” в комп’ютері користувача.

Пошук інформації. На багатьох комп’ютерах є файли з інформацією, яку можна отримати безкоштовно.

Дошка оголошень. Система, що носить назву UseNet – це величезна розподілена оперативна дошка оголошень, де кожен день переміщується близько 700 млн. символів по 12000 різних тематичних групах новин. Вони охоплюють самі різноманітні теми.

Ігри та чутки, плітки. Містить відповідні розділи.

Попередницею Internet була мережа ARPAnet, розроблена Міністерством оборони США в 1969 році. Успіх був грандіозним, отримати доступ до цієї мережі хотіли всі університети країни. Керувати ARPAnet ставало все важче. Тому її поділили на дві частини: Milnet, що поєднувала військові об’єкти, і нову, меншу ARPAnet для громадянських користувачів.

Починаючи з 1980 року розрахунки перенесли з великих обчислювальних машин на велику кількість настільних робочих станцій. Тому NSF створив на основі ARPAnet більш швидку мережу, що поєднала суперкомп’ютерні центри – NSFnet. Постійно і поступово NSFnet стала складовою Internet.

Термін “Internet” вперше з’явився в 1982 році коли DAPRA випустила Internet Protocol.

Потрапити в Internet можна по-різному. Основними кроками тут можуть бути слідуючими:

Вияснити, який у Вас комп’ютер чи яким комп’ютером Ви можете користуватись.
Вияснити, які види підключення до Internet можливі там, де Ви живете.
Вирішити, скільки Ви зможете платити.

Підключення до Internet відбувається через провайдера послуг Internet.

Провайдери послуг Internet пропонують два види доступу: в режимі shell і в режимі slip/PPP.

На зв’язок з Internet може піти велика кількість коштів. Передусім слід вияснити:

Схему оплати провайдеру;
Плату за користування телефоном.

Після того, як Ви попали в Internet Вам необхідно звідти вийти. Існує декілька способів.

Якщо для підключення Ви користуєтесь модемом, то зі своєї термінальної програми завжди можете дати команду повісити трубку. Проте більш коректним є вихід через команди виходу. Проблема в тому, що не з усіма комп’ютерами можна прощатись однаково. Найбільш поширеними командами виходу є слідуючі:

набрати Exit;

натиснути комбінацію клавіш Ctrl+D (популярна в системах UNIX);

набрати logout

набрати bye.

Системи в режимі пошуку on-line в Internet є першочерговим елементом цієї мережі. Існує біля десятка пошукових серверів.

Проте в першу чергу слід засвоїти, що самі пошукові машини не дадуть відповіді як такої на Ваше питання, а лише вказують список адрес WWW-серверів, в яких Ви, може бути, і знайдете вирішення своєї проблеми.

Ітак, необхідна інформація на певну тему з заданим набором слів. Проте необхідно дотримуватись певних правил. Гарні можливості для пошуку інформації є в World Wide Web (WWW). По-перше, тут подані мільйони чудово оформлених WWW-документів, в яких можна знайти багато інформації. І по-друге, через WWW-документи є доступ до інших “акціонерів” Internet.

Першим пунктом для пошуку інформації в Internet є адреси, на які вже встановили посилання в Brouser-програмі.

Інформаційний сервіс в Internet є занадто мінливим і ненаочним для отримання гарних результатів. Кожен відправник інформації відповідає за те, щоб надати системі пошуку дані про матеріали, що подаються. Для реєстрації існують спеціальні служби. ссылка скрыта відповідним чином турбуються про реєстрацію Home-pages для пошукових служб. Бажаючому глянути свої результати необхідно переслати їх на локальний комп’ютер і працювати дальше в режимі off-line. машину.

Blog

Конспект лекцій з курсу " інформаційні системи в менеджменті" для студентів економічних спеціальностей Вінниця 2002

Содержание

для

Технічні засоби інформації

Програмне забезпечення