Освітньо-професійні програми підготовки фахівців у мдгу > Складання робочих навчальних планів Формування індивідуального навчального плану студента

Вид материала

Документы

Содержание Основними завданнями Модульності, який Науково-методичного забезпечення Гнучкості та адаптивності полягає в п Пріоритетності змістової й організаційної самостійності та зворотного зв’язку Науковості та прогностичності Усвідомленої перспективи 1.2.Основні терміни, поняття та їх визначення Кредитно-модульна система організації навчального процесу Заліковий кредит Кредитно-модульна система організації навчального процесу Рейтингова система оцінювання Рейтингова оцінка Структурно-логічна схема підготовки Цикл підготовки Координатор ECTS від університету Систему стандартiв вищої освiти 1.3. Характеристика основних елементів ECTS Договір про навчання Освітньо-кваліфікаційна характеристика підготовки фахівця з вищою освітою ... Полное содержание

Подобный материал:

• Східноукраїнський національний університет, 1134.69kb.
• Донбаська національна академія будівництва І архітектури, 93.86kb.
• Робоча навчальна програма з історії психології на 2007-2008 навчальний рік факультет, 251.38kb.
• Житомирський національний агроекологічний університет, 322.03kb.
• Житомирський національний агроекологічний університет, 114.16kb.
• Рекомендації щодо розроблення робочих навчальних планів для загальноосвітніх навчальних, 262.81kb.
• Програма співбесіди до вступних випробувань на навчання за освітньо-кваліфікаційним, 129.18kb.
• Методичні рекомендації щодо виконання курсової роботи, 1494.4kb.
• И, які здійснюють підготовку (перепідготовку) фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня, 209.64kb.
• Програма співбесіди з фінансів для абітурієнтів, що вступають за освітньо-кваліфікаційним, 89.87kb.

Міністерство освіти і науки України

Маріупольський державний гуманітарний університет


ЗАТВЕРДЖУЮ

РЕКТОР МДГУ

__________ К.В. Балабанов

« ___ » ________ 2006


положення

про кредитно-модульну систему організації навчального процесу

в Маріупольському державному гуманітарному університеті


Маріуполь 2006


ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Загальні положення про КМСОНП в МДГУ

1.1. Мета, завдання, принципи впровадження

1.2.Основні терміни, поняття та їх визначення

1.3. Характеристика основних елементів ECTS


Розділ 2. Планування навчального процесу в МДГУ за КМС

2.1. Графік навчального процесу

2.2. Освітньо-професійні програми підготовки фахівців у МДГУ

2.3. Складання робочих навчальних планів

1. Формування індивідуального навчального плану студента
   
2. Розклад навчальних занять
   
3. Підготовка робочої навчальної програми з навчальної дисципліни
   

Розділ 3. Організація навчального процесу в МДГУ за КМС

Розділ 4. Організація самостійної роботи студентів

Розділ 5. Організація та проведення модульного контролю успішності

Розділ 6. Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та

переривання їхнього навчання.

6.1. Стипендіальне забезпечення студентів.

Роздал 7. Контроль за індивідуальним навчальним планом студента

Розділ 8. Особливості нормування навчального навантаження викладачів

Прикінцеві положення


Вступ

Дане Положення визначає особливості застосування в гуманітарному університеті кредитно-модульної системи (КМС) на засадах ECTS (European Credit Transfer System) і спрямовано на відпрацювання відповідної технології організації навчального процесу та адаптацію системи підготовки фахівців в МДГУ відповідно до вимог Болонського процесу.

Положення розроблено на виконання наказу МОН України № 774 від 30.12.2005 р. “Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу ” з урахуванням рішення Колегії Міністерства освіти і науки України від 28 лютого 2003 p. (протокол № 2/3-4) та від 24 квітня 2003 p. (протокол №5/5-4), (накази ОВ МОН України № 48, 49 від 23.01.2004 р., № 812 від 20.10.2004 р.)

При розробці положення враховано також діючі накази МОН України:

• від 02.06.1993 p. №161 “Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”;
  
• від 08.12.1995 p. №340 (від 03.01.96 р. №1/1026) “Положення про організацію ек­стернату у вищих навчальних закладах України”;
  
• від 06.06.1996 р. №191/153 “Положення про академічні відпустки та повторне навчання в вищих закладах освіти”;
  
• від 15.07.1996 p. №245 “Положення про порядок переведення, від­рахування та поновлення студентів вищих закладів освіти”;
  
• від 31.07.1998 р. №285 “Про порядок розробки складових нормативного та навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців з вищою освітою”;
  
• від 07.08.2002 p. №450 “Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів”;
  
• від 14.11.03 р. № 757 “Про затвердження навчальних програм з фізичного вихо­вання для вищих навчальних закладів України I-II, III-IV рівнів акре­дитації”.
  

При розробці цього положення враховано засади Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (далі – ECTS), практичний досвід роботи ВНЗ України за КМСОНП, а також особливості організації навчально-виховного процесу в гуманітарному університеті.

Дане Положення розроблено на підставі “Тимчасового положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців ”.

Перехід на кредитно-модульну систему організації навчального процесу в МДГУ буде здійснено в декілька етапів протягом 2006-2008 рр..

На першому етапі (2006-2007 н.р.) кредитно-модульна система організації навчального процесу буде впроваджена на 1 курсі всіх спеціальностей денної форми навчання. Модульно-рейтингова система оцінювання знань, вмінь та навичок є обов’язковою технологією, яка використовується в навчальному процесі на всіх факультетах та спеціальностях.

Графік переходу факультетів та спеціальностей акредитованих освітньо-кваліфікаційних рівнів на КМСОНП визначається наказом ректора.


Розділ 1.

1.1. Загальні положення про КМСОНП в МДГУ

Мета, завдання, принципи впровадження

Метою впровадження КМСОНП в ВНЗ України є підвищення якості вищої освіти фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників та престижу української вищої освіти у світовому освітньому просторі.

Метою впровадження КМСОНП в МДГУ є академічне визнання кваліфікацій МДГУ та результатів навчання студентів в інших ВНЗ України та за кордоном і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників гуманітарного університету.

Основними завданнями впровадження КМСОНП в МДГУ є:

• відпрацювання нової технології організації навчального процесу та адаптацію системи підготовки фахівців в університеті до вимог Болонського процесу;
  
• забезпечення можливості навчання студентів за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми;
  
• унормування структурно-логічної схеми підготовки фахівців в МДГУ за акредитованими освітньо-кваліфікаційними рівнями, тижневого навантаження студентів, системи оцінювання знань, вмінь та навичок, а також порядку надання можливості студенту отримання додаткових професійних кваліфікацій;
  
• упровадження сучасних технологій навчання: модульної, рейтингової, проективної, інформаційних тощо, що складають теоретичну та методичну основу КМСОНП.
  

Для впровадження КМСОНП слід дотримуватися таких принципів:

• порівняльної трудомісткості кредитів, який полягає в досягненні кожним студентом встановлених ECTS норм, які забезпечують академічну мобільність студентів, державне й міжнародне визнання результатів освіти на конкретних етапах виконання студентом індивідуального навчального плану.
  
• Компетентнісно-орієнтованого підходу, який визначає вимоги та підходи до конструювання освітніх стандартів. В основу трьохрівневої ієрархії освітніх компетенцій (ключові, загально предметні, предметні) покладено розподіл змісту освіти на метапредметний (для всіх предметів), міжпредметний (для циклу предметів) та предметний (для кожного навчального предмету) блоки.
  
• Кредитності полягає в декомпозиції змісту освіти й навчання на відносно єдині та самостійні за навчальним навантаженням студентів частки, які забезпечують:
  

а) на рівні індивідуального навчального плану - набір (акумулювання) заданої трудомісткості кількості кредитів, які відповідають розрахунковій нормі виконання студентом навчального навантаження в умовах кредитно-модульної організації навчального процесу;

б) на рівні вивчення навчальної дисципліни - набір (акумуляція) заданої для даної дисципліни кількості кредитів, що включають в себе виконання необхідних видів діяльності, які передбачені програмою вивчення навчальної дисципліни.

• Модульності, який визначає підхід до організації оволодіння студентом змістовими модулями і проявляється через специфічну для модульного навчання організацію методів і прийомів навчально-виховних заходів, основним змістом яких є активна самостійно-творча пізнавальна діяльність студента.
  
• Науково-методичного забезпечення впровадження КМС та діяльності всіх учасників НВП в вищій школі.
  
• Організаційної динамічності полягає в забезпеченні можливостей зміни змісту, форм і методів навчання з урахуванням динаміки соціального замовлення і потреб ринку праці.
  
• Гнучкості та адаптивності полягає в побудові системи професійної підготовки так, щоб зміст навчання й шляхи досягнення цілей освіти та професійної підготовки відповідали індивідуальним потребам і можливостям студента.
  
• Партнерства полягає у спільній діяльності факультетів, кафедр щодо визначення змісту та технологій організації навчального процесу і системи оцінювання ЗВН студентів.
  
• Пріоритетності змістової й організаційної самостійності та зворотного зв’язку полягає у створенні умов до організації навчання, що вимірюється та оцінюється результатами самостійної пізнавальної діяльності студентів.
  
• Науковості та прогностичності полягає у побудові (встановленні) стійких зв’язків змісту освіти з сучасними науковими дослідженнями.
  
• Технологічності та інноваційності полягає у використанні ефективних педагогічних й інформаційних технологій, що сприяє якісній підготовці фахівців з вищою освітою та входженню в єдиний інформаційний та освітній простір.
  
• Усвідомленої перспективи полягає в забезпеченні умов для глибокого розуміння студентом цілей освіти та професійної підготовки, а також можливості їх успішного досягнення.
  
• Діагностичності полягає в забезпеченні можливості вимірів рівня досягнення та ефективності, сформульованих в освітньо-квалі­фіка­ці­йній характеристиці і реалізованих на основі освітньо-професійної програми цілей освітньої та професійної підготовки.
  
• Наступності полягає в збереженні набутого за минулі роки прогресивного досвіду розвитку вищої освіти України з урахуванням українського менталітету, особливостей національної політики в галузі вищої освіти, індивідуальних досягнень за результатами діяльності певного ВНЗ.
  

1.2.Основні терміни, поняття та їх визначення

У Положенні використано терміни, що подані в Законах України “Про вищу освіту” від 17.01.2002 р. №2984-III та “Про інноваційну діяльність” від 04.07.2002 р. №40-V, Державному класифікаторі професій ДК 003-95, Державному класифікаторі видів економічної діяльності ДК 009-96, Комплексі нормативних документів для розробки складових системи стандартів вищої освіти (додаток №1 до наказу Міносвіти України від 31.07.98 р. №285 зі змінами та доповненнями, що введені розпорядженням Міністерства освіти і науки України від 05.03.2001 р. № 28-р), наказах МОН України від 23.01.04 р. №48 і №49, а також нові відповідно до цілей, змісту цього Положення, організації навчального процесу за КМС в МДГУ, а саме:

• Болонський процес – це система заходів європейських державних установ (рівня міністерства освіти), університетів, міждержавних та громадських організацій, які мають відношення до вищої освіти спрямовані на досягнення цілей, сформульованих у Болонській декларації (1999 р.).
  
• Кредитно-модульна система організації навчального процесу (далі - КМСОНП) – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів). Формування індивідуального навчального плану студента здійснюється на підставі відповідно сформованого переліку змістових модулів (навчальних дисциплін), пов’язаних структурно-логічною схемою підготовки, яка відображена в навчальному плані напряму (спеціальності). На кожний навчальний рік для студента формується робочий індивідуальний навчальний план.
  
• Європейська кредитно-трансферна та акумулююча система (далі – ЕCTS) – міждержавна система виміру і порівняння результатів навчання в вищих закладах освіти.
  
• Заліковий кредит – це завершена задокументована частина (навчальної дисципліни, практики. Курсового проектування тощо) навчання студента, що підлягає обов’язковому оцінюванню. Це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів. Заліковий кредит складає 36 годин усіх видів навчального навантаження (лекційних, практичних, семінарських та лабораторних занять, консультацій, практик, екзаменів, самостійної роботи студента тощо); між поняттями “заліковий кредит” і “складність розділу курсу” жодного зв’язку немає. Навчальне навантаження студента на один навчальний рік становить не менше 60 залікових кредитів, відповідно на семестр – 0,5, а на половину семестру (термін атестації) – 0,25 від кількості залікових кредитів, що встановлені на навчальний рік. Зарахування студенту кредитів ЕСТS відбувається лише за умови успішного виконання ним навчального плану та задоволення вимог рейтингової системи оцінювання.
  
• Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу або видами навчальної діяльності (лекції, практичні, семінарські, лабораторні заняття, СР, ІР, практики, контрольні заходи, кваліфікаційні роботи).
  
• Змістовий модуль – це система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові та забезпечує здобуття студентом відповідних компетенцій. Поділ навчального матеріалу дисципліни на навчальні модулі, їх кількість, види поточного контролю та терміни його проведення визначаються та ухвалюються відповідною кафедрою, узгоджуються науково-методичною радою і доводяться до відома студентів та викладачів.
  
• Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) - модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).
  
• Рейтинг – (перекл. з англійського) - це оцінка, визначена чисельна характеристика якого-небудь якісного поняття. Зазвичай під рейтингом розуміється "накопичена (кумулятивна) оцінка".
  
• Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконаної студентом навчальної роботи та рівня набутих ним знань, вмінь, навичок, що передбачає оцінювання в балах усіх результатів, досягнутих під час поточного, модульного та семестрового контролю.
  
• Рейтингова оцінка – це кількісна оцінка навчальних досягнень студента за багатобальною шкалою (приміром, 100-бальною) в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.
  
• Додаток до диплома – це додатковий документ до диплома про вищу освіту і являє собою стандартний опис сутності, рівня, контексту, змісту і статусу знань здобутих і успішно засвоєних випускником, а також містить додаткову інформацію про національну систему вищої освіти, яка відповідає кваліфікації суттєвого контексту освіти. Додаток до диплома забезпечує взаємозалік і керування академічними та професійними визнаннями кваліфікацій (дипломи, рівні, сертифікати тощо). Документ складають національною та англійською мовами.
  
• Лейбл ECTS - це знак ECTS, який присуджують тим вищим навчальним закладам, які виконують вимоги ECTS у першому та другому циклах рівнів програм. Присудження ВНЗ знаку підвищить його статус як взаємозалікового і надійного партнера європейської та міжнародної співпраці. Критерій знаку: інформаційний пакет (курсовий каталог) (он-лайн або копія на дискеті в одному чи декількох буклетах) двома мовами (або тільки англійською для програм, які викладаються англійською), використання кредитів ECTS, зразки договорів про навчання, копії документів і докази офіційного академічного визнання. Знак дійсний протягом трьох академічних років.
  
• Моніторинг якості підготовки фахівців - спосіб комплексної організації дослідження системи професійної підготовки фахівців в ВНЗ, що зумовлюються стандартизацією, технологічністю та використанням спеціалізованого інструментарію з метою встановлення адекватності реального стану об’єкту очікуваним результатам та державним стандартам.
  
• Структурно-логічна схема підготовки – це наукове і методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми під­готовки. Структурно-логічна схема підготовки подається у вигляді міждис­циплінарних зв’язків за напрямом підготовки або спеціальністю і діє протягом усього терміну реалізації відповідної освітньо-професійної програ­ми підготовки.
  
• Цикл підготовки – сукупність складових змісту освітньої або професійної підготовки (змістових модулів, блоків змістових модулів), що поєднані за ознаками приналежності їх змісту до спільного освітнього або професійного напряму.
  
• Куратор – науково-педагогічний працівник випускової кафедри (як правило, професор або доцент), який надає рекомендації студенту щодо формування індивідуального навчального плану та контролює його виконання.
  
• Координатор ECTS від університету – особа, яка відповідає за виконання вищим навчальним закладом норм ECTS, сприяє практичному втіленню ECTS та координує роботу кураторів ECTS від факультетів.
  
• Координатор ECTS факультету – науково-педагогічний працівник, який координує роботу кураторів, відповідає за підготовку інформаційного пакету за навчальними напрямами і спеціальностями.
  
• Систему стандартiв вищої освiти складають державний стандарт вищої освiти (перелiк квалiфiкацiй за вiдповiдними освiтньо-квалiфiкацiйними рiвнями перелiк напрямiв та спецiальностей, за якими здiйснюється пiдготовка фахiвцiв у вищих навчальних закладах за вiдповiдними освiтньо-квалiфiкацiйними рiвнями; вимоги до освiтнiх рiвнiв вищої освiти; вимоги до освiтньо-квалiфiкацiйних рiвнiв вищої освiти); галузевi стандарти вищої освiти (освiтньо-квалiфiкацiйнi характеристики випускникiв вищих навчальних закладiв; освiтньо-професiйнi програми пiдготовки; засоби дiагностики якостi вищої освiти) та стандарти вищої освiти вищих навчальних закладів (перелiк спецiалiзацiй за спецiальностями; варiативнi частини освiтньо-квалiфiкацiйних характеристик випускникiв вищих навчальних закладiв; варiативнi частини освiтньо-професiйних програм пiдготовки; варiативнi частини засобiв дiагностики якостi вищої освiти; навчальнi плани; програми навчальних дисциплін).
  
• Стратифікація навчального плану – розподіл дисциплін за спільною ознакою (наприклад, за наявним “ядром” однакових понять) на групи (страти).
  

1.3. Характеристика основних елементів ECTS

Для впровадження КМСОНП МДГУ має такі основні елементи ECTS:

• Положення про КМСОНП в МДГУ – основний документ, який визначає принципи, структуру формування змісту навчання в університеті, організацію навчального процесу, самостійної та індивідуальної роботи студентів, систему оцінювання.
  
• Інформаційний пакет МДГУ – документ, в якому подано загальну інформацію про університет, напрями, спеціальності, спеціалізації, за якими здійснюється підготовка фахівців; анотації (змістові модулі) із зазначенням обов’язкових та вибіркових курсів, методики і технології викладання, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, система оцінювання якості освіти тощо. Інформаційний пакет готується двома мовами в електронному варіанті та роздрукованому виді такими структурними підрозділами: навчальною частиною, приймальною комісією, деканатами, кафедрами, бібліотекою, комп’ютерним центром за загальною редакцією проректорів. Зміни та доповнення вносяться щорічно до початку нового навчального року, але не пізніше 1 липня.
  
• Договір про навчання між студентом і вищим навчальним закладом (напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень, порядок і джерела фінансування, порядок розрахунків) (Додаток Г)
  
• Академічна довідка оцінювання знань засвідчує досягнення студента в системі кредитів і за шкалою успішності на національному рівні та за системою ECTS .
  
• Індивідуальний навчальний план студента – це робочий документ студента, що містить інформацію про перелік та послідовність вивчення навчальних дисциплін, обсяг навчального навантаження студента, типи індивідуальних завдань, систему оцінювання (поточний та підсумковий контроль знань, державну атестацію випускника) (Додаток Д)
  
• відомість обліку успішності – документ, в якому відображено навчальні досягнення студента з вивчення змісту навчальних дисциплін за видами діяльності (Додаток Б).
  
• Освітньо-кваліфікаційна характеристика підготовки фахівця з вищою освітою (далі - ОКХ) – галузевий стандарт вищої освіти, що визначає цілі освітньої та професійної підготовки, вимоги до компетентності майбутнього фахівця, а також систему виробничих функцій та типових завдань його діяльності.
  

Освітньо-професійна програма підготовки фахівця з вищою освітою (далі - ОПП) – галузевий стандарт вищої освіти, що встановлює нормативні терміни та нормативні частини змісту навчання за певними напрямами або спеціальностями відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів і використовується при розробці навчальних планів, програм дисциплін, способів діагностики рівня освітньо-професійної підготовки фахівця, при визначенні змісту навчання як бази для оволодіння новими спеціальностями, а також при перепідготовці і підвищенні кваліфікації.

Програма моніторингу якості підготовки фахівців – інструктивно-методичний документ, в якому визначено загальні критерії, програму дослідження, технологію та умови проведення.

Організація навчального процесу здійснюється також на підставі таких документів: навчального плану підготовки бакалаврів, спеціалістів, магістрів згідно із визначеною структурно-логічною схемою; робочого навчального плану спеціальності, розробленого відповідно до вимог КМСОНП; навчальних програм дисциплін; робочих навчальних програм дисциплін, стандартизованих засобів діагностики.

В МДГУ можуть розроблятися інші нормативні та інструктивно-методичні документи, які конкретизують зміст цього Положення та технологічно забезпечують його реалізацію (Положення про організацію самостійної роботи в МДГУ, Положення про організацію модульно-рейтингового контролю, рейтингову систему оцінювання тощо). На підставі

На першому етапі впровадження КМСОНП можливі зміни та корективи до цього Положення, які готуються робочою групою, обговорюються на засіданнях науково-методичної, вченої ради МДГУ та затверджуються ректором. Всі зміни та доповнення можуть вноситися лише по закінченні навчального року до початку нового навчального року.


Розділ 2.

Планування навчального процесу

2.1. Графік навчального процесу

В МДГУ визначено єдиний графік навчального процесу, який передбачає 40 тижнів теоретичного та практичного навчан­ня протягом навчального року. 21-й навчальний тиждень кожного семестру визначено для ліквідації академічної заборгованості студентів.(Додаток А)

Графік проведення практик (навчальних, педагогічних, виробничих тощо) визначається з урахуванням державних, галузевих стандартів та структурно-логічних схеми підготовки фахівців за акредитованими в МДГУ напрямами та спеціальностями.

В гуманітарному університеті однакова тривалість семестрів на всіх курсах – 2.

Канікули встановлюються двічі на рік загальною тривалістю 9 тижнів. Їх конкретні терміни визначаються графіком навчального процесу на кожний навчальний рік. В період Різдвяних свят (18 тиждень) аудиторні та індивідуальні заняття не проводяться, але передбачається виконання студентами завдань для СР.

В основу даної технології покладено поопераційний контроль і послідовне накопичення студентами кредитів протягом семестру, тому навчання організовується за безсесійною технологією.

Обсяг завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів не перевищує гранічний термін часу на його виконання – 54 години на тиждень.


2.2. Освітньо-професійні програми підготовки фахівців у МДГУ

Структура програми підготовки бакалавра

Загальний навчальний час засвоєння програми бакалаврської підготовки складає 240 кредитів ( 8640 годин). Термін навчання 4 роки.

ОПП підготовки бакалавра складається з циклів гуманітарної і соціально-економічної підготовки, професійної та практичної підготовки.

Нормативна частина змісту ОПП складає 187 кредитів / 6732 години, тобто не менше 65±5% від загального навчального часу підготовки студентів і визнача­є універсальну частку підготовки відповідного напряму. Перелік нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки (наведений у Додатку ) є однаковим для всіх спеціальностей.

Таким чином, вибіркова частина змісту освіти складає 53 кредити / 1908 годин 35±5% та містить складову за вибором навчального закладу та складову за вільним вибором студентів (30% вибірковій частини). Складова вибору навчального закладу визначається з урахуванням майбутньої підготовки за програмами ОКР “спеціаліст” або “магістр” з конкретної спеціальності.

Дисципліни вільного вибору студентів дозволяють отримати додаткову гуманітарну, фундаментальну або професійно-практичну підготовку студентам, які бажають перейти на програму магістерської підготовки. За рахунок дисциплін вільного вибору на окремих спеціальностях можливо засвоїти програму з третьої іноземної мови обсягом 12,5 кредиту.

Для всіх дисциплін варіативної частини ОПП формою контролю є ПМК (поточно-модульний контроль), який здійснюється наприкінці семестру, на екзаменаційну сесію не виноситься.

Особи, які успішно пройшли державну атестацію, отримують диплом бакалавра про здобуття базової вищої освіти за певним напрямом та відповідну кваліфікацію.

Перехід на навчання за програмами підготовки спеціаліста або магістра здійснюється за заявами студентів на конкурсній основі за інтегральним рейтингом, який визначається випускними кафедрами, погоджується у встановленому в МДГУ порядку та доводиться до відома студентів на початку навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра. за вступними випробуваннями, згідно з Правилами прийому до МДГУ під час вступної компанії.

Структура програми підготовки спеціаліста

Засвоєння освітньо-професійної програми підготовки спеціаліста забезпечує одночасне отримання повної вищої освіти та кваліфікації за спеціальністю ОКР спеціаліста на базі програми підготовки бакалавра відповідного напряму.

Загальний навчальний час засвоєння програми ОКР спеціаліста з терміном навчання 1 ріку складає 60 кредитів, у тому числі теоретичне навчання – 41 кредит (не менш як 4 кредити за вільним вибором студентів), всі види практик, дипломне проектування, державний іспит – 21 кредит.

Виконання дипломної роботи (або складання додаткового державного іспиту) визначається ОПП спеціаліста.

За змістом ОПП спеціаліста передбачає професійно-практичну підготовку. На навчання за спеціалізацією відводитися 5-7 кредитів за рахунок вивчення спеціальних дисциплін.

За дисциплінами циклу вільного вибору студенти можуть отримати додаткову спеціальну (економічну, гуманітарну) підготовку.

Особи, які успішно пройшли державну атестацію, отримують диплом спеціаліста про здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та відповідну кваліфікацію.

Структура програми підготовки магістра

Підготовка магістрів спрямована на створення умов для творчого розвитку обдарованої осо­бистості і підготовку фахівців за одним із функціональних напрямів діяльності: науково-дослідним (творчим), науково-педагогічним, управлінським.

Особа, яка здобула освітньо-кваліфікаційний рівень “магістр”, повинна володіти поглибленими знаннями з обраної спеціальності, уміннями інноваційного характеру, навичками науково-дослідної (творчої) та науково-педаго­гічної, або управлінської діяльності, набути певний досвід використання одержаних знань і вміти продукувати (ство­рювати) елементи нових знань для вирішення завдань у відповідній сфері професійної діяльності.

Засвоєння освітньо-професійної програми підготовки магістра забезпечує одночас­не здобуття повної вищої освіти та кваліфікації за спеціальністю ОКР магістра на базі відповідної програми підготовки бакалавра або спеціаліста.

Загальний навчальний час засвоєння програми ОКР магістра на базі ОКР “бакалавр” (термін навчання 4 роки) складає 60 кредитів, у тому числі теоретичне навчання – 40 кредитів (з них не менш як 6 кредитів за вільним вибором студентів); науково-дослідна практика та підготовка магістерської атестаційної роботи – 18-20 кредитів.

Особи, які успішно пройшли державну атестацію, отримують диплом магістра про здобуття повної вищої освіти та кваліфікацію за відповідною спеціальністю.


2.3. Складання робочих навчальних планів

• Навчальний план є нормативним документом навчального закладу, який визначає зміст навчання та регламентує організацію навчального процесу зі спеціальності (напряму). Навчальні плани складаються окремо для кожного освіт­ньо-кваліфікаційного рівня та за кожною формою навчання (в тому числі навчання зі скороченим або подовженим, порівняно з типовим, терміном навчання) на основі відповідної ОПП та графіка навчального процесу. Навчальний план визначає перелік і обсяг навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, розподіл навчальних годин за видами занять у се­местрах, вид семестрового контролю та державної атестації. Навчальні плани ухвалюються Вченою радою МДГУ і затверджуються ректором. Підпис ректора скріплюється печаткою університету. (Додаток Г)
  
• З метою удосконалення змісту навчання, конкретизації планування навчального процесу, своєчасного внесення змін на виконання наказів та розпоряджень МОН України, рішень вченої рад університету, врахування регіональних потреб і вимог замовників фахівців, закріплення навчальних дисциплін за певними кафедрами щорічно, до 1 квітня поточного року, складають­ся (коригуються) робочі навчальні плани (РНП) на наступний навчальний рік.
  
• Розробка навчальних і робочих навчальних планів є одним з найбільш відповідальних видів методичної роботи професорсько-викладацького складу університету. Навчальні і робочі навчальні плани розробляються робочими групами, до складу яких входить декан або його заступник, завідувачі та провідні фахівці випускових кафедр із залученням представників випускних кафедр. Персональний склад груп визначається деканом факультету. При складанні робочих планів враховуються пропозиції кафедр, навчально-методичної ради університету.
  

Складені робочі плани погоджуються з навчальним відділом МДГУ, розглядаються вченою радою університету, затверджуються першим проректором і вводяться в дію наказом ректора.

Робочі навчальні плани складаються окремо для кожного освітньо-кваліфікаційного рівня та форми навчання. На основі одного навчального плану спеціальності може бути розроблено декілька робочих навчальних планів з урахуванням спеціалізацій та запитів роботодавців (підприємств, організацій, установ).

Зміни (назва дисципліни, сітка годин тощо) та доповнення (введення нових дисциплін за наказами МОН України, за пропозиціями кафедр) до робочого навчального плану вносяться тільки на основі наказів ректора. Копії наказів (витяги) додаються до всіх примірників робочих навчальних планів спеціальностей.

• Робочий навчальний план має ту ж структуру і складові, що і навчальний план, а саме: графік навчального процесу; зведені дані бюджету часу; план навчального процесу; графік та терміни прове­дення практик; вид та терміни проведення державної атестації і по суті являє собою для кожного курсу тієї чи іншої спеціальності витяг з навчальних планів, діючих у певному навчальному році з відповідної спеціальності; шифр кафедри, яка забезпечує викладання дисципліни.
  
• При розробці робочих навчальних планів враховуються такі вимоги:
  
• Аудиторні заняття всіх видів на тиждень повинні складати від 30 до 18 годин. Необхідно передбачити послідовне змен­шення обов’язкових аудиторних занять (у зазначеному діапазоні) на стар­ших курсах, для чого рекомендується переносити вивчення деяких розділів і питань навчальної програми дисципліни з обов’язкових аудиторних на самостійну роботу студентів. Зменшення кількості обов’язкових аудиторних занять студентів повинно супроводжуватися посиленням мето­дичної допомоги та контролю за самостійним вивченням навчального мате­ріалу.
  

Рекомендується таке щотижневе аудиторне навантаження студента:

• Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра – 30 годин;
  
• Освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста 24 години;
  
• Освітньо-кваліфікаційний рівень магістра – 18 годин.
  

• Співвідношення між годинами аудиторними, ІЗ і СРС для дисципліни залежить від педагогічних умов: місця навчальної дисципліни в загальній структурі підготовки фахівців, розташуванні у блоку; складності та трудності дисципліни (наприклад, для математичних або професійно-орієнтованих оптимальним буде збільшення аудиторних, а зменшення годин на СРС); специфікою дисципліни (приміром, якість вивчення іноземних мов зумовлена необхідністю постійного мовного середовища, практикою усного та писемного мовлення на аудиторних, практичних заняттях).
  

Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра

Блок дисциплін соціально-гуманітарного циклу: 40% - аудиторні, 10% - ІЗ, 50% - СРС. Блок дисциплін фундаментальної та професійно-орієнтованої підготовки: 50% -аудиторні, 10% - ІЗ, 40% - СРС. Блок дисциплін самостійного вибору вищого навчального закладу (як правило сюди входять дисциплін, що забезпечують другу спеціальність або спеціалізацію): 50% -аудиторні, 10% - ІЗ, 40% - СРС. Блок дисциплін вільного вибору студента: 30% -аудиторні, 10% - ІЗ, 60% - СРС. Форма семестрової атестації з цих дисциплін, як правило, залік або диференційований залік.

Освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста і магістра

Блок дисциплін соціально-гуманітарного циклу: 30% - аудиторні, 15% - ІЗ, 55% - СРС. Блок дисциплін фундаментальної та професійно-орієнтованої підготовки: 40% -аудиторні, 15% - ІЗ, 45% - СРС. Блок дисциплін самостійного вибору вищого навчального закладу (як правило сюди входять дисциплін, що забезпечують другу спеціальність або спеціалізацію): 40% -аудиторні, 15% - ІЗ, 45% - СРС. Блок дисциплін вільного вибору студента: 40% -аудиторні, 15% - ІЗ, 45% - СРС. Форма семестрової атестації з цих дисциплін, як правило, залік або диференційований залік.

• Змістові модулі соціально-гуманітарних та фундаментальних нормативних навчальних дисциплін на споріднених напрямах уніфіковані в установленому в МДГУ порядку. Уніфікований нормативний перелік дисциплін соціально-гуманітарного циклу і їх обсяг визначено згідно з інструктивним листом МОНУ № 1/9–307 від 19.06.2002. Даний перелік дисциплін може змінюватися щорічно. У цьому випадку розподіл годин навчального навантаження доводиться до відома деканатів та кафедр до початку формування робочих навчальних планів на наступний навчальний рік, як правило в лютому-березні поточного року.
  

(Додаток В)

• Якщо на спеціальність розроблено сучасні галузеві стандарти за вимогами КМС, в робочих навчальних планах подається інше навчальне навантаження. При цьому зберігається визначене в МДГУ співвідношення між аудиторними, годинами на ІЗ та СРС.
  
• Обсяг навчальних дисциплін має становити цілу кількість кр.є. Якщо дисципліна вивчається протягом кількох семестрів, її обсяг в кожному семестрі теж має становити цілу кількість кр.є.
  
• Трудомісткість навчальних дисциплін в РНП розраховується таким чином:
  

• один тиждень практики відповідає 1 кредиту;

• один тиждень екзаменаційній сесії відповідає 1,5 кредитам;

• трудомісткість підсумкової атестації (державний екзамен, підготовка та захист дипломної роботи розраховується, виходячи із співвідношення: один тиждень – 1,5 кредити;

• трудомісткість виконання різноманітних індивідуальних завдань (розрахунково-графічних, розрахункових, аналітичних, МКР, у тому числі – модульних, рефератів та проектів) входить у загальну трудомісткість навчальної дисципліни;

• Трудомісткість виконання курсової роботи може входити у загальну трудомісткість навчальної дисципліни і становить 1 кредит.

• Оперативно (за потребами галузі, в умовах введених спеціалізацій) кафедри вводять нові дисципліни замість застарілих у циклі “Вільний вибір студента”.
  
• При складанні навчальних планів у межах одного факультету і споріднених спеці­альностей слід планувати вивчення однієї і тієї ж дисципліни в одному і тому ж семестрі з метою об’єднання лекційних потоків. Крім цього, доцільно зосередити вивчення нормативних дисциплін, спільних для напряму підготовки, на перших двох курсах навчання.
  
• Для рівномірного розподілу навчального навантаження викла­дачів у семестрах на окремих кафедрах, що обслуговують кілька спеціальностей, бажано в робочих навчальних планах планувати вивчення відповідних дисцип­лін в різних семестрах. Таке планування дає можливість вивчати дис­ципліну на одному факультеті у першому семестрі, на іншому – у другому, що ліквідує нерівномірність завантаження викладачів вищезгаданих кафедр у семестрах.
  
• При розробці навчального плану слід дотримуватись вимоги вивчення дисципліни в межах одного курсу, що створить можливість її перезарахування в повному обсязі при переведенні студентів у інші ВНЗ.
  
• В випадках, коли дисципліна має загальний обсяг годин більше 10 кредитів і вивчення її потрібно перенести на нас­тупний курс, доцільно таку дисципліну представити у вигляді окремих частин, наприклад: “Вища математика-І” та “Вища математика-ІІ”, “Основна іноземна мова І”, “Основна іноземна мова ІІ” тощо.
  
• Рішення щодо іспитів, які виносяться на підсумковий конт­роль, приймає методична рада факультету (вчена рада МДГУ) за поданням випускної кафедри. При цьому остання керується значенням дисцип­ліни у професійній підготовці майбутнього фахівця згідно з вимогами освітньо-кваліфікаційної характеристики ГСВОУ.
  
• При розробці робочих навчальних планів для форм навчання без відри­ву від виробництва необхідно мати на увазі, що перелік та послідовність дисциплін, загальна кількість годин на їх засвоєння, вид семестрової атестації повинні бути такими самими, як у навчальному плані денної форми навчання. Навчальне навантаження студента-заочника, яке виконується у навчальному закладі (аудиторні заняття, контрольні заходи, підсумковий контроль тощо), не повинно виходити за межі встанов­лених термінів оплачуваної відпустки. Кількість сесій і графік їх проведення розробляє деканат заочного навчання і узгоджує його з началь­ником навчальної частини.
  
• Особливістю організації навчання в екстернаті є розробка індивідуальних навчальних планів на основі навчального плану денної форми навчання з дотриманням наступності та структурно-логічної послідовності вивчення навчальних дисциплін, що визначають зміст освіти відповідної спеціальності. Індивідуальний навчальний план екстерна складається на кожний навчальний рік, погоджується з відповідними кафедрами і затверджується деканом факультету.
  
• Навчальні і робочі навчальні плани складаються за визначеними навчальним відділом університету роздрукованими та електронними формами.
  

2.4. Формування індивідуального навчального плану студента

 Навчальний процес в умовах кредитно-модульної системи здійснюється за індивідуальними навчальними планами студентів. (Додаток Д )

• Формування індивідуального навчального плану студента здійснюється на підставі переліку змістових модулів (блоків змістових модулів навчальних дисциплін), що сформовані на основі освітньо-професійної програми підготовки і структурно-логічної схеми підготовки фахівців. Навчальна дисципліна формується як система змістових модулів, передбачених для засвоєння студентом, об’єднаних в блоки змістових модулів – розділи навчальної дисципліни.
  
  • Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється протягом часу, який не перевищує граничного терміну навчання. Нормативний термін навчання на рівні базової вищої освіти становить 4 роки, на рівні повної вищої освіти – 1 рік визначається на підставі галузевих стандартів вищої освіти. Граничний термін може перевищувати нормативний на 1 рік. Різниця між граничним і нормативним термінами не фінансується з державного бюджету, і студент навчається за рахунок юридичних або фізичних осіб.
    
  • Індивідуальний навчальний план студента включає нормативні та вибіркові змістові модулі, що можуть поєднуватися у певні навчальні дисципліни. Нормативні змістові модулі необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Вибіркові змістові модулі забезпечують підготовку для виконання вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики, у тому числі відповідність обсягу підготовки, передбаченому нормативним терміном навчання. Вони дають можливість здійснювати підготовку за спеціалізацією певної спеціальності та сприяють академічній мобільності і поглибленій підготовці в напрямах, визначених характером майбутньої діяльності. Сукупність нормативних змістових модулів визначає нормативну (обов’язкову) складову індивідуального навчального плану студента.
    
  • Індивідуальний навчальний план студента за певним напрямом формується особисто студентом на кожний семестр під керівництвом куратора в установленому в МДГУ порядку.
    
  • При формуванні індивідуального навчального плану студента на наступний навчальний рік враховується фактичне виконання студентом індивідуальних навчальних планів поточного і попередніх навчальних років.
    
  • Формування індивідуального навчального плану студента за певним напрямом передбачає можливість індивідуального вибору змістових модулів (дисциплін) з дотриманням послідовності їх вивчення відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівців. При цьому сума обсягів обов’язкових та вибіркових змістових модулів, передбачених для вивчення протягом навчального року, повинна становити не менше 60 залікових кредитів. Система дає змогу здійснювати перехід студента в межах споріднених напрямів підготовки (певної галузі знань).
    
  • Спорідненість напрямів підготовки визначається спільністю переліку змістових модулів, які відносяться до нормативної складової індивідуального навчального плану студента цих напрямів підготовки, коли різниця між обсягами необхідних змістових модулів може бути засвоєна студентом у межах граничного терміну підготовки.
    
  • Зарахування змістових модулів (дисциплін), включених в індивідуальний навчальний план, здійснюється за результатами певного виду контролю якості освіти студента протягом навчального року (навчального семестру), як правило, без організації екзаменаційних сесій, однак з дотриманням термінів, визначених індивідуальним навчальним планом.
    
  • Система оцінювання якості освіти студента (зарахування залікових кредитів) є стандартизованою (відповідно до) та формалізованою (враховує особливості шкали оцінки МДГУ (100-бальна), національної (“незадовільно”, “задовільно”, “добре”, “відмінно”) та ECTS (А,В,С,D,E,FX,F)