Освітньо-професійні програми підготовки фахівців у мдгу > Складання робочих навчальних планів Формування індивідуального навчального плану студента

Вид материалаДокументы

Содержание


2.5. Розклад навчальних занять
Навчальна програма
Освітньо-професійні програми підготовки фахівців
Таблиця 7.1. Інтервальна шкала оцінок для дисциплін з формою контролю іспит
Таблиця 7.2. Інтервальна шкала атестації знань студентів з формою контролю залік
Щотижневе аудиторне навантаження студента
Співвідношення годин
7.2. Освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст і магістр
Подобный материал:
1   2

2.5. Розклад навчальних занять

  • Розклад навчальних занять разом із навчальним планом і навчальними програмами дисциплін є основним документом, що регламентує організацію та проведення навчального процесу в університеті.
  • Чисельність навчальної групи за програмами підготовки бакалаврів та спеціалістів повинна бути не більше 30 та не менше 16 осіб. Чисельність навчальних груп за програмами підготовки магістрів може бути зменшена до 15-7 студентів. Лекційні потоки за програмами підготовки бакалаврів складаються, як правило, з 4-2 академічних навчальних груп, за програмами підготовки спеціалістів та магістрів – з 1-4 навчальних груп.
  • При складанні розкладу враховується, що максимальний загальний обсяг навчальної роботи студента на тиждень складає 54 академічних години або 1,5 кредити, у т.ч. аудиторне навантаження – 30-18 годин, ІЗ – 6 годин, СРС – 18-24 год. На 18 неділю (Різдвяни свята) плануються тільки години для самостійної роботи студентів.
  • В розкладі занять визначено аудиторні заняття, а також індивідуальні заняття під керівництвом викладача. Індивідуальні заняття, як правило, проводяться на факультетах, за основним місцем навчання студента. За погодженням з деканатом, заняття можуть проводитися в читальних залах, комп’ютерних класах, на інших факультетах, але це повинно бути визначено в розкладі занять.
  • Розклад занять узгоджується з робочим навчальним планом. З цією метою:
    • об’єднуються у страти навчальні дисципліни за спільними змістовими лініями, якщо кількість годин аудиторного навантаження 36 і менше (приміром БЖД, філософія тощо).
    • Кількість навчальних дисциплін, що вивчаються студентами одночасно, - 4-6.
    • При визначенні порядку вивчення дисциплін у семестрі доцільно враховувати структурно-логічну схему, а також рекомендації кафедр (приміром, дисципліну “Вступ до спеціальності” логічно вичитувати в вересні, філософія передує вивчення психології, психологія - педагогіки тощо). На підставі рекомендацій кафедр науково-методична рада може систематизувати пропозиції і довести до відома деканатів до початку нового навчального року.
    • Іноземні мови, фізичне виховання, математика не стратифікуються (вивчаються автономно протягом семестру).За пропозицією кафедр можуть не стратифікувати й інші дисципліни за умови обґрунтованого пояснення необхідності вивчення дисциплін за такою схемою.
    • У розкладі занять визначаються основні види контрольних заходів за поданням кафедр (вхідне тестування, МКР, ККР, ректорська КР тощо).
    • Для рівномірного розподілу навчального навантаження викла­дачів у семестрах на окремих кафедрах, що обслуговують всі спеціальності (соціально-політичних дисциплін, педагогіки та психології, правознавства тощо) бажано в розкладі занять планувати вивчення відповідних дисцип­лін в різних місяцях. Таке планування дає можливість вивчати дис­ципліну на одному факультеті в одному місяці, на іншому – в другому, що дасть змогу інтенсифікувати навчальну діяльність викладачів та ефективно розподілити час на інші виді діяльності (організаційно-методичну, наукову тощо).
    • У період проведення практик (якщо вони проводяться в семестрі) доцільно зменшити аудиторне навантаження викладачам – керівникам практики для більш ефективного керівництва діяльністю студентів у базах практики, методичного консультування. При цьому недільне навантаження викладачів не змінюється.
    • При організації навчання за кредитно-модульною системою у розкладу занять необхідно передбачити час для здачі студентами змістових модулів. У разі складання студентами змістових модулів у формі іспиту кількість годин аудиторного навантаження зменшується.
    • Семестровий розклад занять та екзаменів складає деканат факультету з візуванням їх у навчальному відділі університету або у першого проректора.
    • Розклад занять усіх форм навчання доводиться до відома викладачів та студентів не пізніше, ніж за 3 дні до початку кожного семестру.



2.6. Підготовка робочої навчальної програми з навчальної дисципліни

Навчальна програма нормативної дисципліни є складовою державного стандарту освіти, а навчальні програми вибіркових дисциплін розробляються вищим навчальним закладом. Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до ОПП згідно з навчальним планом, кафедрами скла­даються робочі навчальні програми дисциплін (РНП), які є нормативним документом вищого навчального закладу. Основою для складання РНП є анотація – система змістових модулів, що наведена у відповідних ОПП галузевих стандартів вищої освіти України з врахуванням змісту компетенцій фахівця.

У разі відсутності галузевих стандартів, кафедра самостійно розробляє програму з навчальної дисципліни, враховуючі сучасні досягнення науки та педагогічної практики, а також досвід інших ВНЗ. Якщо програма розробляється вперше, викладач має право на відрядження до наукової бібліотеки, іншого ВНЗ терміном до 2 тижнів.

Робочі навчальні програми можуть бути перезатверджані кафедрою із погодженням з першим проректором. Щорічно до РНП за певних умов вносяться необхідні корективи.

Робоча навчальна програма дисципліни є документом, що визначає: зміст компетенцій (сукупність знань, вмінь, навичок тощо), який повинен опанувати студент відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики; алгоритм вивчення навчального матеріалу дисципліни з урахуванням міжпредметних зв’язків, що виключає дублювання навчального матеріалу при вивченні спільних для різних курсів проблем; необхідне методичне забезпечення; форми та засоби поточного і підсумкового контролю.

Робоча навчальна програма є нормативним документом, що закладає “ідеологію” змісту освіти та організації навчання; на її основі розробляються посібники (методичні комплекси) для самос­тійного вивчення розділів дисципліни, інші матеріали методичного характеру (вказівки, конспекти лекцій, варіанти МКР), що забезпечують успішне опанування програмного матеріалу дисципліни.

У робочі навчальні плани дисциплін соціально-гуманітарного блоку вводяться змістові модулі, що враховують напрям підготовки фахівців, спеціальність тощо. У цьому випадку зміст робочих навчальних планів погоджується з випускними кафедрами.

Для навчальної дисципліни “іноземна мова” на підставі навчальних програм розробляються календарно-тематичні плани, в яких враховано особливості аспектного або комплексного викладання ІМ. Для кожної спеціальності готується робоча програма викладання ІМ, на її основі викладачами, що ведуть заняття за аспектами, розробляються календарно-тематичні плани на навчальний рік та семестр.

Робочі навчальні програми затверджуються в установленому порядку, доводяться до відома студентів та викладачів і протягом навчального року залишаються незмінними.

Зміст робочої навчальної програми підлягає обов’язковому перег­ляду і перезатвердженню на вченій раді МДГУ упродовж двох місяців у таких випадках:

а) після затвердження нової редакції освітньо-професійної програми з певного напряму/спеціальності, внесення змін до навчального плану, що стосуються цієї дисципліни;

б) після трьох років з її останнього затвердження.

Навчальна програма складається за такою структурою: титульна сторінка; інформація про погодження робочої навчальної програми; вступ (передмова); зміст залікових кредитів за змістовими модулями; структура залікового кредиту курсу; перелік та короткий зміст лекційного матеріалу; перелік та короткий зміст практичних, семінарських занять; завдання для самостійної роботи студентів, вимоги до їх виконання та оцінювання; індивідуальні навчально-дослідні завдання та методичні рекомендації до їх виконання; система поточного та підсумкового контролю знань, умінь, навичок; перелік питань для підсумкового контролю (самокон­тролю); приклади типових завдань, тестів, що виносяться для підсумкового контролю; література, ресурси Інтернет для відпрацювання основного змісту дисципліни, виконання завдань для самостійної та індивідуальної роботи.

Зразок робочої програми подано у Додатку Д.


Розділ 3.

Організація навчального процесу в МДГУ

Навчальний процес в МДГУ в умовах КМСОНП здійснюється у таких організаційних формах: навчальні заняття, виконання навчально-дослідних індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи.

Основні види занять, що входять до складу модулів: лекція; лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття; консультація. Індивідуальне завдання (реферати, розрахунково-графічні роботи, курсові та дипломні проекти або роботи тощо) виконуються студентами самостійно при консультуванні викладачем.

Обсяг завдань для студентів не перевищує граничний термін часу на його виконання в процесі – 54 годин на тиждень.


Розділ 4.

Організація самостійної роботи студентів

Організація самостійної роботи студентів в умовах модульно-рейтингової та кредитно-модульної технології відбувається згідно з Положенням про самостійну роботу в МДГУ, інших інструктивно-методичних документів, розроблених кафедрами.

Освітньо-професійні програми підготовки фахівців

4.1. Структура програми підготовки бакалавра

Загальний навчальний час засвоєння програми бакалаврської підготовки складає 240 кредитів / 8640 годин (термін навчання 4 роки).

Нормативна частина змісту ОПП складає 187 кредитів / 6732 години. Перелік нормативних дисциплін циклу гуманітарної підготовки є однаковим для всіх спеціальностей.

Варіативна частина змісту освіти складає 53 кредити / 1908 годин.

Для всіх дисциплін варіативної частини ОПП формою контролю є ПМК (поточно-модульний контроль), який здійснюється наприкінці семестру, на екзаменаційну сесію не виноситься.

Для кожної спеціальності одна профільна дисципліна викладається обсягом 10 кредитів / 360 годин, усі інші дисципліни мають обсяг 5 кредитів / 180 годин.

У випадках, коли дисципліна має загальний обсяг годин більше 10 кредитів і вивчення її потрібно перенести на нас­тупний курс, доцільно представити її у вигляді окремих частин, наприклад: “Вища математика - І” та “Вища математика - ІІ”, “Основна іноземна мова - І”, “Основна іноземна мова - ІІ” тощо.

4.2. Розподіл змісту ОПП за циклами дисциплін та критеріями

нормативності і вибірковості



Цикли дисциплін


Нормативна кількість

навчальних годин / кредитів

У тому числі

Нормативні дисципліни,

годин / кредитів

Вибіркові дисципліни (варіативна компонента),

годин / кредитів

Гуманітарної підготовки

2160 год. / 60 кред.

1836 год. / 51 кред.

324 год. / 9 кред.

Природничо - наукової підготовки

4320 год. / 120 кред.

3600 год. / 100 кред.

720 год. / 20 кред.

Професійної підготовки

2160 год. / 60 кред.

1296 год. / 36 кред.

864 год. / 24 кред.

Усього

8640 год. / 240 кред.

6372 год. / 187 кред.

1908 год. / 53 кред.

4.3. Структура програми підготовки спеціаліста

Загальний навчальний час засвоєння програми ОКР спеціаліста з терміном навчання 1 рік складає 60 кредитів / 2160 годин, у тому числі теоретичне навчання – 41 кредит / 1476 годин (не менш як 4 кредити / 144 години - за вільним вибором студентів), всі види практик, дипломна робота із захистом у ДЕК, державні іспити – 21 кредит.

4.4. Структура програми підготовки магістра

Загальний навчальний час засвоєння програми ОКР магістра (на базі ОКР бакалавр) складає 60 кредитів / 2160 годин, у тому числі теоретичне навчання – 40 кредитів / 144 годин (з них не менш як 6 кредитів / 216 годин - за вільним вибором студентів); науково-дослідна практика та підготовка магістерської роботи –20 кредитів.


Розділ 5.

Організація модульного контролю успішності

Оцінювання успішності студента при засвоєнні змістового модулю (дисципліни) здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю за внутрішньою системою, затвердженою відповідною кафедрою.

При організації поточного контролю кафедри самостійно розподіляють загальну кількість балів за модулями (змістовими модулями), за якими оцінюється поточна робота студента, визначають форми проведення контрольних заходів та критерії їх оцінювання, включають до робочих навчальних програм і доводять до відома студентів на початку семестру.

Контроль успішності студента здійснюється з використанням методів і засобів, що визначаються в МДГУ. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою 100 – бальної системи оцінювання з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS.

При проведенні модульного контролю (виконання модульних контрольних завдань) оцінюванню підлягають теоретичні знання та практичні уміння, набуті студентами після опанування певного модуля. Кількість модульних контрольних завдань залежить від числа кредитів ЕСТS, відведених на вивчення дисципліни протягом одного семестру і унормовуються таким чином:

кількість кредитів ЕСТS, відведених на вивчення дисципліни

кількість модульних контрольних робіт

1-3 кредити

1

4-6 кредитів

2

7-9 кредитів

3

10-12

4

13 і більше

5

Викладач розробляє систему оцінювання елементів модуля з кожної навчальної дисципліни, виходячи з особливостей навчальної дисципліни, рівня її складності, змісту, конкретних умов тощо.

Для об’єктивного оцінювання ЗВН студентів з іноземної мови, де викладається кілька аспектів одночасно, а трудомісткість навчальної дисципліни є більше, ніж 5 кредитів у семестр, розробляється окреме Положення. Основні пункти Положення враховують визначену в МДГУ систему оцінювання, але технологічно забезпечують більш прозоре оцінювання ЗВН студентів.

Умовою допуску студента до контрольного заходу (заліку, іспиту) є мінімальна сума балів, яку студент повинен набрати у разі виконання всіх елементів модуля.

Якщо студент не набрав мінімальну суму балів, то він не допускається до контрольного заходу ( КЗ) і йому рекомендується набрати цю кількість балів за рахунок виконання завдань.

За всі КЗ з конкретної дисципліни протягом семестру студент може отримати від 0 до 100 балів.

Курсові роботи оцінюються за 100-бальною шкалою відповідно до критеріїв, розроблених кафедрами.

Усі види практик оцінюються за 100-бальною шкалою відповідно до критеріїв, розроблених кафедрами.

По завершенні вивчення кожного модуля студент виконує підсумкову модульну роботу (ПМР). Оцінка за ПМР може бути оцінкою за модуль. ПМР проводиться у письмовій формі (за виключенням дисциплін, де специфіка матеріалу потребує інших видів роботи). У ПМР рекомендується використовувати різні типи завдань, переважно тестові, орієнтовані на визначення рівня сформованості у студентів ЗВН за змістом модуля.

ПМР виконується на останньому практичному, семінарському (лабораторному) занятті у модулі. Графік проведення ПМР визначається деканатом. Якщо викладач не може проводити ПМР у визначений графіком час, то завідувач кафедри визначає іншого викладача для проведення ПМР. Перевірку ПМР може здійснювати викладач, призначений завідувачем кафедри.

Студент може автоматично, без написання ПМР, одержати оцінку за модуль,
якщо він відвідав не менше 80% занять та одержав не менше 70% можливих
оцінок Оцінка за модуль буде дорівнювати середньому арифметичному від суми
оцінок, одержаних на практичних та лабораторних заняттях.

Студент, який одержав автоматично оцінку за модуль, має право складати ПМР. При цьому за модуль виставляється вища з двох оцінок.

Студент, який не відпрацював семінарські, практичні, лабораторні заняття не допускається до написання ПМР, у залікову відомість виставляється 0 балів за модуль.

Під час складання ПМР студент може користуватися лише тими матеріалами, які дозволені викладачем. У протилежному випадку студент усувається від складання ПМР, на роботі робиться відповідний запис, у залікову відомість виставляється 0 балів за ПМР та за модуль.

Якщо студент не з'явився на ПМР, у відомості зазначається «не з явився» та виставляється 0 балів за модуль. Студент, який з поважної причини пропустив ПМР, зобов'язаний надати відповідний документ. Студент, який навчається за індивідуальним планом, зобов'язаний складати ПМР у визначений деканатом час.

Результати ПМР та оцінка за модуль заносяться у залікову відомість у 100-бальній та 5-бальній шкалі протягом трьох робочих днів після складання ПМР.

Результати ПМР доводяться до відома студентів не пізніше трьох робочих днів після складання. Студент, який не погоджується з оцінкою ПМР, має право звернутися до викладача та отримати обґрунтоване пояснення, У випадку незгоди студента з рішенням викладача він може звернутися з письмовою апеляцією до завідувача кафедри в день оголошення результатів Завідувач кафедри та викладач мають розглянути апеляцію у присутності студента протягом двох днів з дня її подання та прийняти остаточне рішення щодо оцінки ПМР. У результаті апеляції оцінка не може бути зменшена. Якщо студент не звернувся з апеляцією у встановлений термін, то оцінка, виставлена викладачем, є остаточною.

Якщо студент не склав модуль, останній перед заліком (екзаменом), він не може його перескласти, а має складати залік (екзамен).

ПМР студентів зберігаються у навчальних картках до завершення навчання.

Студент, який отримав за всі КЗ не менше 60 балів, за його бажанням може бути звільнений від курсового екзамену за умови, що він виконав ІНДЗ, набрав за виконання всіх видів навчальних робіт по всім модулям певну суму балів, яка складається з суми балів по кожному модулю. Ця певна сума балів повинна перевищувати суму встановлених мінімумів.

Студент, який набрав за всі КЗ менше 60 балів, складає підсумковий семестровий екзамен, до якого він допускається, якщо має за виконання всіх передбачених елементів модуля мінімальну суму 35 балів.

В МДГУ використовується інтервальна шкала оцінок, подана у таблицях 7.1 та 7.2.


Таблиця 7.1.

Інтервальна шкала оцінок для дисциплін з формою контролю іспит


За шкалою ECTS

За національною шкалою

За шкалою МДГУ

А

Відмінно

90–100

В

Добре

89-80

С

Добре

79-75

D

Задовільно

74 – 69

E

Задовільно

68- 60

FX

незадовільно з можливістю складання іспиту та виконанням певної додаткової роботи

35–59

F

незадовільно з обов’язковим виконанням завдань для отримання допуску до іспиту, необхідна значна подальша робота

1–34



Студент, який отримав за всі КЗ не менше 60 балів, атестується з навчальної дисципліни (отримує “залік”) за умови, що він виконав ІНДЗ, набрав за виконання всіх видів навчальних робіт по всім модулям певну суму балів, яка складається з суми балів по кожному модулю. Ця певна сума балів повинна перевищувати суму встановлених мінімумів.

Студент, який набрав за всі КЗ менше 60 балів, не атестується і має виконати певні завдання.


Таблиця 7.2.

Інтервальна шкала атестації знань студентів з формою контролю залік


За шкалою ECTS

За національною шкалою

За шкалою МДГУ

А

Зараховано

90–100

В

зараховано

89- 80

С

зараховано

79- 75

D

зараховано

74-69

E

зараховано

68-60

FX

не зараховано, необхідно виконати певні завдань, з можливістю складання заліку

35–59

F

не зараховано з обов’язковим виконанням завдань для отримання допуску до заліку

1–34

Державна атестація студентів проводиться відповідно до чинної нормативної бази.

Підсумкове оцінювання засвоєння навчального матеріалу дисципліни визначається без проведення семестрового екзамену (заліку) як інтегрована оцінка засвоєння всіх змістових модулів з врахуванням «вагових» коефіцієнтів.

Студент, що набрав протягом семестру необхідну кількість балів, має можливості:

- не складати екзамен (залік) і отримати набрану кількість балів як підсумкову оцінку, що визначається як середнє арифметичне від суми оцінок за модулі;

- складати екзамен (залік) з метою підвищення свого рейтингу за даною навчальною дисципліною;

- ліквідувати академічну різницю, пов'язану з переходом на інший напрям підготовки чи до іншого вищого навчального закладу;

- використати час, що відведено графіком навчального процесу на проведення модульного контролю, для задовольняння своїх особистих потреб.

Студент, що набрав протягом семестру менше необхідної кількості балів, зобов'язаний складати екзамен (залік). Під час складання екзамену (заліку) студент не може одержати оцінку нижчу, ніж та, яку він має за результатами підсумкових модульних робіт.

Оцінка, одержана при складання екзамену (заліку), заноситься у заліково-
екзаменаційну відомість у день складання.

Щотижневе аудиторне навантаження студента:

- Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр – 30 годин;

- Освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст - 24 години;

- Освітньо-кваліфікаційний рівень магістр – 18 годин.

Розділ 6.

Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів

та переривання їхнього навчання
  • Загальний порядок переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання зазначений у “Положенні про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти”, затвердженого Міністерством освіти від 15.07.96 р. № 245.
  • При переведенні (п.10) студент додатково додає до заяви копію договору про навчання в попередньому навчальному закладі, академічну довідку за весь період навчання, з обов’язковим зазначенням назв дисциплін, загальної кількості годин, залікових кредитів, передбачених на їх вивчення та форм контролю.

При позитивному розгляді ректором заяви, деканат проводить перезарахування результатів навчання з дисциплін шляхом порівняння кількості залікових кредитів і обсягу змістових модулів та визначає академічну різницю нормативних змістових модулів, яка не повинна перевищувати, як правило, 10 навчальних дисциплін.
  • Відрахування студента за академічну неуспішність здійснюється у випадках невиконання студентом індивідуального навчального плану, не зарахованих результатів семестрових контролів 3-х змістових модулів або у зв’язку з неможливістю сформувати студентом індивідуального плану на наступний рік внаслідок незарахування йому запланованих змістових модулів та обмежень, накладених структурно-логічною схемою підготовки, а також за порушення умов договору про навчання.
  • Студент може взяти перерву у навчанні (академічну відпустку, повторний курс), згідно з порядком надання академічної відпустки та повторного курсу, зазначеного у “Положенні про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти” від 06.06.96 р. № 191.
  • Стипендіальне забезпечення студентів здійснюється за підсумками виконання індивідуального навчального плану, виходячи з основних положень: “Порядку призначення, виплати та розмірів стипендіального забезпечення учнів, студентів, курсантів, слухачів, клінічних ординаторів, аспірантів і докторантів”, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 08.08.2001 р. № 950.
  • При перевищенні граничного терміну навчання стипендія студентам не назначається у зв’язку з відсутністю фінансування з бюджету цього етапу навчання.

Трудомісткість навчальних дисциплін в робочому навчальному плані розраховується таким чином:

- один тиждень практики - 1 кредит;

- один тиждень екзаменаційній сесії - 1,5 кредити;

- один тиждень підсумкової атестації (державний екзамен, підготовка та захист дипломної роботи) – 1,5 кредити;

- трудомісткість виконання різноманітних індивідуальних завдань (розрахунково-графічних, розрахункових, аналітичних, модульних, рефератів) входить у загальну трудомісткість навчальної дисципліни;

- трудомісткість виконання курсової роботи не входить у загальну трудомісткість навчальної дисципліни і становить 1 кредит.


Розділ 7.

Контроль за індивідуальним навчальним планом студента

Надання кваліфікованих консультацій щодо формування індивідуального навчального плану студента, його реалізації протягом всього періоду навчання покладається на куратора.

Куратором може бути науково-педагогічний працівник випускової кафедри, який має досвід роботи в вищій школі, ґрунтовно ознайомлений з вимогами відповідних галузевих стандартів вищої освіти.

Куратор призначається наказом ректора вищого навчального закладу за поданням декана відповідного факультету. У рамках виконання своїх функцій куратор підпорядкований заступнику декана факультету, який відповідає за формування індивідуального навчального плану студента.

Визначаючи єдність процесів навчання та виховання, навчальної та виховної поза аудиторної роботи в вищому закладі освіти, на кураторів покладаються також виховні функції.

Діяльність куратора регламентується окремим Положенням.

Співвідношення годин:

7.1. Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр

Блок дисциплін соціально-гуманітарного циклу: 40% - аудиторні, 60% - СРС.

Блок дисциплін фундаментальної та професійно-орієнтованої підготовки: 50% -аудиторні, 50% - СРС.

Блок дисциплін самостійного вибору вищого навчального закладу (як правило сюди входять дисциплін, що забезпечують другу спеціальність або спеціалізацію): 40% -аудиторні, 60% - СРС.

Блок дисциплін вільного вибору студента: 30% -аудиторні, 70% - СРС.

7.2. Освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст і магістр

Блок дисциплін соціально-гуманітарного циклу: 30% - аудиторні, 70% - СРС.

Блок дисциплін фундаментальної та професійно-орієнтованої підготовки: 40% -аудиторні, 60% - СРС.

Блок дисциплін самостійного вибору вищого навчального закладу: 40% -аудиторні, 60% - СРС.

Блок дисциплін вільного вибору студента: 40% -аудиторні, 60% - СРС.


Розділ 8.

Особливості нормування навчального навантаження викладачів

В умовах проведення педагогічного експерименту з КМСОНП встановлюються норми часу:
  • для проведення підсумкової атестації із залікового кредиту – 0,25 годин на одного студента;
  • за керівництво куратору – 4 години на кожного студента за навчальний рік.
  • за перевірку модульних контрольних робіт -

Інші норми часу регламентовані наказом МОН від 07.08.2002 р. № 450 “Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів”.

При КМСОНП не плануються години для проведення заліків, консультацій до іспитів, перевірку екзаменаційних робіт.