Робоча навчальна програма з історії психології на 2007-2008 навчальний рік факультет медичний

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

Міністерство охорони здоров’я України

Буковинський державний медичний університет

"Затверджую"

проректор з навчальної роботи

професор __________М.Ю.Коломоєць

“____”_______________2007 р.

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з історії психології на 2007-2008 навчальний рік

факультет - медичний

спеціальність - медична психологія

освітньо-кваліфікаційний - спеціаліст

рівень

кваліфікація - лікар-психолог

кафедра - психології та соціології

курс - І

семестр - I

лекції - 18 годин

семінарські заняття - 18 годин

самостійна робота - 18 годин

залік - І семестр

всього годин - 54

2007 рік

Робоча програма складена викладачем кафедри психології та соціології Зінзюк Л.А. на основі програми дисципліни “Історія психології” для вищих медичних закладів освіти України ІІІ – IV рівнів акредитації для спеціальності «Медична психологія» відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) і освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки фахівців, затверджених наказом МОЗ України № 239 від 16.04.2003 р. та навчального плану, затвердженого наказом МОЗ України №221 від 18.06.2002 р.

Робоча навчальна програма обговорена і схвалена на засіданні кафедри психології та соціології 14 червня 2007р. протокол № 18.

Зав. кафедрою

психології та соціології

к.ф.н., доц. Н.І. Зорій

Робоча навчальна програма схвалена предметною методичною комісією з суспільних та гуманітарних дисциплін, фізичного виховання та здоров’я 20 червня 2007р., протокол № 8.

Голова предметної комісії,

к.ф.н., доц. Н.І. Зорій

Основна мета викладання курсу історії психології

Програма з курсу «Історія психології» базується на вивченні студентами філософії, соціології, історії медицини та інтегрується з цими дисциплінами; закладає основи вивчення студентами медичної психології, загальної психології, соціальної психології, а також ряду клінічних дисциплін, що передбачає інтеграцію з цими дисциплінами; надає можливість студентам оволодіти системою глибоких науково-психологічних знань та методів дослідження, забезпечує формування на цій основі науково-психологічного мислення, що є важливим елементом у професійній підготовці та майбутній діяльності лікаря-медичного психолога; дозволяє осмислити сучасний стан розвитку психології та актуальну проблематику її експериментальних досліджень, що надасть можливість правильно обирати різноманітні варіанти діагностики та лікування, психокорекційних стратегій та впливів.

Метою курсу є засвоєння студентами загальної логіки, закономірностей та хронології становлення, розвитку психологічних знань в контексті загальної історії науки; ознайомлення із процесом історичних змін, принципів та методології науки; вироблення критичного, недогматичного погляду на різні психологічні теорії, вміння визначати їх переваги та слабкі сторони.

На основі вивчення курсу студенти повинні знати:

особливості становлення та розвитку психології як науки, її наукову еволюцію, внесок античних лікарів, французьких просвітителів, закордонних та вітчизняних науковців в історію психології;
конкретні психологічні теорії та факти;
наукові школи, їх принципи, погляди окремих науковців на проблему психічного;
історичні відкриття психологічної науки, її помилки.

Вміти:

вільно оперувати понятійно-категоріальним апаратом психології;
характеризувати етапи становлення психології в процесі історичного розвитку науки;
аналізувати умови та закономірності перетворення психології у самостійну науку;
виявляти закономірності розвитку знань про психіку;
розкривати взаємозв’язок психології з іншими науками, які впливають на її досягнення в процесі її розвитку;
використовувати отримані знання в майбутньому на практиці, при написанні наукових робіт.

ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН, ЯКІ Є НЕОБХІДНИМИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ ПСИХОЛОГІЇ

№ п/п	Назва дисципліни	Зміст засвоєних знань
1.	Анатомія	Атомічні особливості людини.
2.	Фізіологія	Фізіологічні особливості людини.
4.	Загальна психологія	Поняття психіки та її структури; структура та розвиток особистості, індивідуально-психологічні властивості особистості; діяльність та поведінка; пізнавальні процеси, емоції, спектр психічних станів.
5.	Сучасні напрямки в психології	Теорії розвитку особистості: історія виникнення, становлення, основні теоретичні положення та експериментальні дослідження.
7.	Психологія конфлікту	Конфлікти і кризи, внутрішньоособистісні конфлікти, міжособистісні конфлікти, специфіка конфліктної поведінки.
8.	Психологія спілкування	Закономірності комунікативного розвитку особистості, особливості встановлення контакту із пацієнтом. Механізми психологічного впливу у процесі спілкування. Бар’єри спілкування. Методи та прийоми ефективного спілкування. Тактика ведення переговорів.
9.	Філософія	Світогляд людини та філософія. Проблема методу в філософії. Співвідношення свідомості та матерії, духовності та природи. Філософські методи дослідження: аналіз, синтез, індукція, дедукція.
10.	Соціологія	Соціалізація особистості, соціологія сім’ї, соціальна структура суспільства та соціальна стратифікація, соціологія медицини. Поняття соціальної ролі.
11.	Педагогіка	Вікова періодизація. Вікові психологічні характеристики. Чинники становлення та розвитку особистості, специфіка педагогічних проблем. Сучасні педагогічні концепції.

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Розділ 1. Філософський період розвитку психології.

Тема 1. Вступ до історії психології.

Методологічні проблеми історії психології. Поняття історії науки. Предмет і завдання історії психології. Особливості предмету історії психології та його формування.. Періодизація історії психології. Умови та детермінанти розвитку психології як науки. Кризові явища в психологічній науці та шляхи їх подолання. Культурно-історичні, соціально-політичні, економічні та загальнонаукові чинники розвитку психології. Історичний розвиток поглядів на психіку та їх зв’язок із розвитком суспільства. Поява перших знань про психіку та душу. Вплив філософії на їх розвиток. Філософсько-теологічне тлумачення світу. Психологічні ідеї в філософсько-релігійних школах Індії та Китаю. Матеріалістичні уявлення про психічні феномени. Філософські школи Давнього Китаю (даосизм, конфуціанство, китайська медицина) та їх глави (Лао-цзи, Конфуцій, Мо-цзи, Ван Чун). Перші типології особистості.

Тема 2. Розвиток психологічної думки в античній філософії.

Атомістичні матеріалістичні концепції душі. Поняття анімізму, гілозоїзму, тотемізму. Міфологічне тлумачення світу і можливість активності людини в ньому. Проблема взаємозв’язку душі та тіла. Генезис та характерні риси античної філософії. Розвиток різних філософських систем в країнах античності. Іонічна (мілетська) філософська школа, елейська школа. Філософські погляди Геракліта (VI – V ст. до н.е.). Атомістична будова світу та душі у філософській системі Демокріта (460 – 370 рр. до н.е.). Погляди Сократа (469 – 399 рр. до н.е.) на природу душі. Філософські ідеї Платона (428 – 378 рр. до н.е.) як основа сучасних психологічних знань. Філософсько-природнича концепція Аристотеля (384 – 322 рр. до н.е.): душа як форма організації тіла. Типологія особистості. Трьохрівнева структура процесу пізнання. Типологія характерів Теофраста. Психологічні ідеї пізньої античності. Неоплатонізм Плотіна (205 – 270 рр. до н.е.) та концепція еманації душі.внесок античних лікарів в історію психології (Гіппократ, Гален, Алкмеон, Герофіл, Еразістрат).

Тема 3. Розвиток психологічних знань в епоху Середньовіччя та Відродження.

Християнська філософія Августина Блаженного (354 – 430 рр.) як перехідний етап від античності до середньовічного християнського світогляду. Психологічні ідеї у філософських течіях середньовічної Європи. Вчення Ф.Аквінського (1225 – 1274) як абсолютизація інтроспекції та божественної істини в томізмі. Номіналізм Р.Бекона. Політичний реалізм Н.Макіавеллі. Епоха відродження античних цінностей. Розвиток психології в епоху Відродження. Аристотель як символ вільнодумства. Александристи та аверроїсти. Вчення про людську душу та психічні процеси П.Помпонацці та Б.Толезіо. Людина як природна істота, ствердження творчої особистості в творчості Леонардо да Вінчі (1452 – 1519). Внесок іспанських лікарів Х.Л.Вівеса (1492 – 1540) та Х.Уарте (1530 – 1592) у розвиток психологічної науки.

Тема 4. Розвиток психологічної думки в епоху Просвітництва (XVII - XVIII ст.).

Психологічні ідеї в епоху Раннього Просвітництва (XVII ст.). Характеристика періоду (механічний детермінізм та раціоналізм), природничо-наукові відкриття. Ф.Бекон: відстоювання експерименту; особливості пізнання та функції душі. Раціоналізм та механістичний детермінізм Р.Декарта (Картезія) (1596 – 1650), його вчення про рефлекс та душу. Проблема дуалізму та тіла. Цілісність природи й людини, вчення про емоції у філософсько-психологічній системі Б.Спінози (1632 – 1677). Ідеалістична анатомічна концепція світу Г.Лейбніца (1646 – 1716). Ідеал „природної людини” як реакція на розвиток буржуазних стосунків та індустріалізації. Генезис та розвиток асоціанізму. Асоціативна психологія Д.Гартлі (1705 – 1757). Психологічні погляди філософів Д.Берклі та Д.Юма. Теорія Т.Гоббса (1588 – 1679). Розвиток ідей емпіричної психології в працях французьких філософів. Сенсуалістична теорія пізнання Е.Кондільяка (1714 – 1780). Теорія „чистої дошки” Дж.Локка (1632 – 1704). Уявлення про розумові здібності К.Гельвеція (1715 – 1771).

Розділ 2. Розвиток психології як самостійної науки.

Тема 5. Природничо-наукові передумови перетворення психології в самостійну науку.

Дослідження в області локалізації коркових функцій. Ч.Белл і „нова анатомія мозку”. Вивчення діяльності ока Й.Мюллера. Френологія Ф.Галля (1758 – 1828). Медичні дослідження Дакса, Брока, Вернике в області локалізації мовних центрів. Експериментальна психологія Г.Гельмгольца (1821 -1894). Психофізика Е.Вебера (1795 – 1878) та Т.Фехнера (1801 – 1887). Еволюційна теорія Ч.Дарвіна (1809 -1882) та її вплив на розвиток психології. Розвиток дитячої психології. Теорія рекапітуляції С. Холла (1884 – 1924) та Дж.Болдуіна (1861 – 1934). Теорія конвергенції В.Штерна (1871 – 1938). Еволюційна психологія Г.Спенсера та принцип адаптації. Структуралізм та функціоналізм в американській психології. Структурна психологія Е.Б.Тітченера.

Тема 6. Виокремлення психології в самостійну науку. Розвиток експериментальної психології в Європі на рубежі XIX – XX ст.

В.Вундт (1832 – 1920) – засновник експериментальної психології. Поступове відокремлення психології від фізіології. Метод інтроспекції. Тематика лабораторних досліджень в школі В.Вундта. розвиток експериментальної психології в Німеччині. Дослідження памяті Г.Еббінгауза (1850 – 1909). Експериментальні дослідження мислення. Вюрцбурзька школа психологів. О.Кюльпе (1862 – 1915) – засновник лабораторії психології. Метод експериментальної інтроспекції. Експерименти К.Бюллера, Г.Уатта, Н.Аха. Розвиток експериментальної психології в Англії. Зародження тестології. Дослідження Ф.Гальтона (1822 - 1911). Диференційна психологія. Перші тести інтелекту, дослідження А.Біне (1857 – 1911). Тест „Біне – Сімона”. Тести інтелекту Д.Векслера. Криза в психології та основні причини її виникнення.

Тема 7. Становлення нових напрямків в психології (кін. XIX – поч. XX ст.).

Передумови виникнення психоаналізу. Наукова еволюція вчення З.Фройда. Теорія особистості. Теорія інстинктів. Експериментальна психологія та психоаналіз. Неофрейдизм. Індивідуальна психологія А.Адлера. Аналітична психологія К.Г.Юнга. Его-психологія та її основні теорії (Е.Еріксон, Е.Фромм, К.Хорні). Біхевіоризм як методологія психологічного дослідження. Дж.Уотсон – засновник біхевіоризму, вивчення емоцій. Необіхевіоризм Е.Толмена. Когнітивна психологія. Гештальтпсихологія. „Теорія поля” К.Левіна. Представники гештальтпсихології (М.Вертгеймер, В.Келер, К.Кофка). Стадії розвитку інтелекту за Ж.Піаже. Гуманістична психологія. Екзистенційна та трансперсональна психологія.

Тема 8. Розвиток вітчизняної психології (сер. XIX – поч. XX ст.).

Вітчизняна психофізіологічна школа. Теорія вирішального впливу середовища на формування психіки. І.М.Сеченов та В.М.Бехтєрєв. Вчення І.П.Павлова про умовні рефлекси. Поняття рефлекторного кільця в психології. Розвиток психології в рамках університетської освіти. Погляди М.М.Троіцького на природу психічного. Перші освітні психологічні програми. Г.І.Челпанов. психологія розвитку дитини П.П.Блонського: інтеграція біологічного та соціокультурного знання. Культурно-історична теорія Л.С. Виготського: теорія вищих психічних функцій. Психотехніка. Розвиток психології С.Л.Рубінштейна, А.М.Леонтьєва.

Тема 9. Розвиток психологічної думки в Україні.

Зародження психологічної поезії та прози (кін. XIX – поч. XX ст.) на матеріалах творчості І.Франка, Л.Українки, В.Стефаника, М.Коцюбинського, П.Мирного.

Діяльнісний підхід у психології Г.С.Костюка. Теорія вчинку та шляхи розвитку психології в період незалежності України XX ст. Загальна природа вчинку (М.М.Бахтін, О.М.Ткаченко, В.А.Роменець). Вчинок як методологічний принцип побудови теорії психології. Детермінізм та свобода стосовно катарсисної концепції вчинку. Вчинковий осередок в психології.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

з історії психології для студентів 1 курсу медичного факультету №3,

спеціальність – «медична психологія»

№ п/п	Тема лекції	К-ть годин
1.	Вступ до історії психології. Розвиток психологічних знань в країнах Сходу (Індія, Китай).	2
2.	Розвиток психологічної думки в античній філософії.	2
3.	Розвиток психологічних знань в епоху Середньовіччя та Відродження.	2
4.	Розвиток психологічної думки в епоху Просвітництва.	2
5.	Природничо-наукові передумови перетворення психології в самостійну науку.	2
6.	Виокремлення психології в самостійну науку. Розвиток експериментальної психології в Європі на рубежі XIX – XX ст.	2
7.	Становлення нових напрямків в психології (кінець XIX – початок XXст.).	2
8.	Розвиток вітчизняної психології (сер. XIX – поч. XX ст.)	2
9.	Розвиток психологічної думки в Україні.	2
Всього:		18

Схвалено на засіданні кафедри психології та соціології 14 червня 2007р. протокол № 18.

Зав. кафедрою психології

та соціології, доц. Н.І.Зорій

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

з історії психології для студентів 1 курсу медичного факультету №3,

спеціальність – «медична психологія»

№ п/п	Тема семінарського заняття	К-ть годин
1.	Предмет, завдання, методи дослідження історії психології. Первісні уявлення про душу.	2
2.	Розвиток психологічних знань в країнах Сходу (Індія, Китай).	2
3.	Генезис та характерні риси античної філософії. Психологічні ідеї пізньої античності.	2
4.	Філософія нового часу: раціоналістичний та емпіричний шляхи пізнання світу.	2
5.	Розвиток психології XIX – початку XX ст. Становлення експериментальної психології.	2
6.	Сучасний стан та напрямки розвитку зарубіжної психології.	4
7.	Вітчизняна психофізіологічна школа, її представники.	2
8.	Становлення психологічної думки в Україні.	2
Всього:		18

ПЕРЕЛІК ТЕМ, ЯКІ ВИДІЛЕНІ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ

з історії психології для студентів 1 курсу медичного факультету №3,

спеціальність – «медична психологія»

№ п/п	Тема	К-ть годин
1.	Умови та детермінанти розвитку психології як науки. Розвиток психології в епоху феодалізму. Наукові та філософські ідеї періоду Відродження.	6
2.	Асоціативна психологія. Структуралізм та функціоналізм в американській психології.	4
3.	Програми побудови психології як емпіричної науки. Криза в психології на рубежі століть, причини виникнення.	4
4.	Розвиток психології у радянський та пострадянський періоди.	4
Всього:		18

Схвалено на засіданні кафедри психології та соціології 14 червня 2007р. протокол № 18.

Зав. кафедрою психології

та соціології, доц. Н.І.Зорій

Засоби для проведення початкового, поточного, проміжного та підсумкового контролю знань студентів

У процесі вивчення дисципліни «Історія психології» використовуються такі види контролю:

Початковий контроль знань студентів здійснюється під час проведення семінарських занять і включає в себе перевірку теоретичного матеріалу, який вивчався попередніми дисциплінами гуманітарного профілю. Він проводиться методом фронтального усного опитування або написання контрольної роботи.

Поточний контроль здійснюється на кожному семінарському занятті із застосуванням різноманітних видів об’єктивного контролю, таких засобів діагностики рівня підготовки студентів, як: тести, розв’язування ситуаційних задач, проведення індивідуального та фронтального усного опитування, реферування літератури тощо.

Проміжний контроль проводиться по закінченні вивчення розділу дисципліни як у письмовій, так і в усній формі. Даний вид контролю здійснюється на основі спеціально підготовлених запитань, відповіді на які свідчать не тільки про якість знань певного розділу дисципліни, а й про те, як студент вміє використовувати теоретичні знання для вирішення практичних завдань.

Підсумковий контроль здійснюється у формі усного заліку після закінчення вивчення всієї дисципліни «Історія психології». Оцінки «зараховано» або «незараховано» детермінуються показниками контролю засвоєння лекцій і всієї дисципліни в цілому.

Перелік практичних навичок,

які повинен опанувати студент і які підлягають

контролю до або під час проведення заліку

виявити та вивчити закономірності розвитку знань про психіку;
розкрити взаємозв’язок психології з іншими науками, які впливають на її досягнення в процесі її розвитку;
вияснити залежність зародження та сприйняття знань від соціокультурного контексту та потреб суспільства;
виявити роль особистості, її індивідуального шляху в розвитку науки;
ознайомитися зі шляхом, пройденим психологією, до сучасного стану науки;
виробити критичний, недогматичний погляд на різні психологічні теорії, уміння знаходити їх достоїнства та слабкі сторони.

Схвалено на засіданні кафедри психології та соціології 14 червня 2007р. протокол № 18.

Зав. кафедрою психології

та соціології, доц. Н.І.Зорій

Білетна програма

до проведення заліку з дисципліни «Історія психології»

для студентів 1 курсу медичного факультету №3,

спеціальність – «медична психологія»

Методологічні проблеми історії психології.
Умови та детермінанти розвитку психології як науки.
Учинкові дія як системостворюючий принцип у концепції В.А. Роменця.
Предмет, методи дослідження історії психології, її завдання.
Категоріальний апарат історії психології.
Анімізм – перше вчення про душу.
Гілозоїзм та ідея розвитку Геракліта.
Демокріт та ідея причинності
Гіппократ та вчення про темперамент.
Сократ та нове поняття про душу.
Психологічна думка епохи еллінізму.
Систематика психологічної проблематики в працях Арістотеля.
Філософські ідеї Платона як основа сучасних психологічних знань.
Проблеми душі, психічної енергії в індуїзмі, джайнізмі та буддизмі. Психологічні ідеї у вченнях даосизму, конфуціанстві та китайській медицині. (Лао-цзи, Конфуцій, Мао-цзи, Ван Чун). Перші типології особистості.
Психологічний зміст «характерів» Теофраста.
Підсумки розвитку античної психологічної думки.
Розвиток вчення про темперамент Галеном.
Плотін: поняття про рефлексію.
Августін та вчення про волюнтаризм.
Інтроспекціонізм Плотіна та Августіна.
Томізм Фоми Аквінського: абсолютизація інтроспекції та божественної істини.
Джерела розвитку медичної психології та арабська філософія.
Психологічні ідеї середньовічної Європи у ракурсі філософських течій.
Александристи та аверроїсти.
Епоха відродження античних цінностей. Вчення про людську душу та психічні процеси П.Помпонацці та Б.Толезіо.
Людина як природна істота, ствердження творчої особистості (Леонардо да Вінчі).
Емпіричний напрямок в іспанській психології (Х.Вівес, Х.Уарте).
Розвиток психології в епоху Відродження.
Розвиток психологічних ідей в епоху раннього просвітництва (XVII ст.).
Ідеали науки нового часу. Номіналізм та емпіризм Р.Бекона.
Політичний реалізм Н.Макіавеллі.
Онтологічний дуалізм Р.Декарта.
Г.Лейбніц і проблема позасвідомого.
Теорії асоціанізму Т.Гоббса, Д.Юма.
Сенсуалізм та теорія «чистої дошки» Дж.Локка. ґенеза та розвиток асоціанізму.
Психологічні проблеми в працях Канта.
Розвиток психологічних ідей в епоху Просвітництва (XVIII ст.).
Асоціативна психологія Д.Гартлі.
Психологічні погляди французьких просвітителів-енциклопедистів.
Теорія відчуттів Е.Кондільяка. «Людина-машина» Ж.Ламетрі.
Дослідження відчуттів П.Кабанісом. Натуралізм Ж.Ж.Руссо.
Вплив розвитку фізіології та медицини на трактування психічних явищ. Медична психологія Г.Лотце.
«Механіка та гра уявлень» у теорії Й.Гербарта. Теорія апперцепції.
Експериментальна психологія Гемгольца.
Відкриття в галузі анатомії та фізіології центральної нервової системи.
Внесок медицини до психологічної науки. Французька психіатрична школа: Ф.Месмер, Ж.Шарко, П.Жане, Дж.Брейд.
Розвиток психофізіології у Німеччині: Г.Еббінгауз, Й.Мюллер, К.Штумпф; у Франції: Т.Рібо, А.Біне; у США: Е.Тітченер.
Психофізика Г.Фехнера.
Загальна характеристика та еволюція вчення В.Вундта.
Становлення та розвиток експериментальної та диференційної психології.
Розвиток та криза експериментальної психології.
Типології Е.Кречмера, У.Шелдона.
Взаємозв’язок медицини та психології. Психосоматика.
Проективний метод Г.Роршаха.
Джерела психоаналізу.
Вчення Дарвіна й Спенсера та психологія.
Функціональна теорія Дж.Дьюї.
Теорія інстинктів В.Мак-Даугалла.
Генетична психологія Ж.Піаже.
Тести інтелекту Д.Векслера, В.Штерна.
Психотехніка Г.Мюнстерберга.
Інтуїтивізм А.Бергсона.
Перетворення психології у самостійну науку.
Основи психоаналізу.
Експериментальна психологія та психоаналіз.
А.Адлер та індивідуальна психологія.
Психологія «колективної свідомості».
Біхевіоризм.
Гештальтпсихологія.
Неофрейдизм.
Когнітивна психологія.
Гуманістичний напрямок у психології.
Природничонаукова орієнтація в психології.
Рефлекторна теорія психічного та вирішального впливу середовища на формування психіки.
Ґенеза і розвиток рефлексології (В.М.Бехтєрєв, І.М.Сечєнов).
Поняття рефлекторного кільця у психології.
Вчення І.П.Павлова про умовні рефлекси.
Теорія функціональної системи.
Антропологічний принцип К.Д.Ушинського.
«Психологія душі і серця» П.Д.Юркевича.
Психологічні ідеї у концепції ортобіозу І.І.Мечникова.
Психологія розвитку дитини П.П.Блонського.
Л.С.Виготський: теорія вищих психічних функцій.
Теорії творчості і творчої особистості І.Франка, Л.Українки, В.Стефаника, М.Коцюбинського, П.Мирного та ін.
Діяльнісний підхід у психології Г.С.Костюка.
Теорія вчинку та шляхи розвитку психології в період незалежності України XX ст.
Загальна природа вчинку (М.М.Бахтін, О.М.Ткаченко, В.А.Роменець).
Вчинок як методологічний принцип побудови теорії психології.

Схвалено на засіданні кафедри психології та соціології 14 червня 2007р. протокол № 18.

Зав. кафедрою психології

та соціології, доц. Н.І.Зорій

Схвалено предметною методичною комісією з суспільних та гуманітарних дисциплін, фізичного виховання та здоров’я 20 червня 2007 р., протокол № 8.

Голова предметної методичної

комісії, доц. Н.І.Зорій

МЕТОДИКА

проведення заліку з історії психології

для студентів 1 курсу медичного факультету №3

спеціальність – «медична психологія»

До заліку допускаються студенти, які не мають академічної заборгованості, засвоїли навчальну програму з історії психології, регулярно відвідували лекції та семінарські заняття, виконували обов’язкові завдання на заняттях (ситуаційні задачі, реферати), відвідували консультації з даної дисципліни.

Без опитування оцінку “зараховано” на заліковому занятті отримують ті студенти, в яких середній бал з дисципліни складає 3,5 і вище. Студенти, знання яких на семінарських заняттях були оцінені нижче за середній бал (3,5), складають залік за білетною програмою у письмовій формі шляхом відповіді на два теоретичних питання з білетної програми. Білетна програма схвалюється щороку на засіданні кафедри психології та соціології та предметній методичній комісії з суспільних та гуманітарних дисциплін, фізичного виховання та здоров’я .

Оцінки «зараховано» або «незараховано» детермінуються у відповідності з розробленими критеріями оцінки знань та вмінь.

Схвалено на засіданні кафедри психології та соціології 14 червня 2007р. протокол № 18.

Зав. кафедрою психології

та соціології, доц. Н.І.Зорій

Схвалено предметною методичною комісією з суспільних та гуманітарних дисциплін, фізичного виховання та здоров’я 20 червня 2007 р., протокол № 8.

Голова предметної методичної

комісії, доц. Н.І.Зорій

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ

знань та вмінь студентів 1 курсу медичного факультету №3,

спеціальність – «медична психологія»

на заліку з історії психології

Загальні критерії оцінки знань та вмінь з історії психології

Оцінка знань з дисципліни «Історія психології» повинна проводитися з урахуванням ступеня оволодіння навичками застосування методологічних підходів, усвідомлення історії психології як науки про реальні соціальні процеси, вміння простежити хронологію та логіку становлення психології в системі наукового знання, а також визначення взаємозв’язку історії психології з медициною.

Оцінка «зараховано» ставиться студентам, які протягом навчального семестру не мали академічної заборгованості, засвоїли навчальну програму, регулярно відвідували лекції та семінарські заняття і які впродовж навчального семестру навчалися в середньому на 3,5 і вище бали.

Студенти, які показали знання, нижчі за 3,5 бали, повинні складати залік за білетною програмою. При цьому вони повинні дати повну, аргументовану відповідь, здатні аналізувати, виконати всі завдання, відповісти на питання білету за умови повної, аргументованої відповіді.

Оцінку «незараховано» отримує студент, який дає неповну, недостатньо аргументовану відповідь на всі питання, демонструє нездатність до аналізу.

Схвалено на засіданні кафедри психології та соціології 14 червня 2007р. протокол № 18.

Зав. кафедрою психології

та соціології, доц. Н.І.Зорій

Схвалено предметною методичною комісією з суспільних та гуманітарних дисциплін, фізичного виховання та здоров’я 20 червня 2007 р., протокол № 8.

Голова предметної методичної

комісії, доц. Н.І.Зорій

ПЕРЕЛІК

навчально-методичних посібників, технічних та інших

навчально-наочних засобів, які використовуються у навчальному процесі

Технічні засоби:

Графопроектор “Лектор-2000”
Діапроектор “Горизонт”
Комп’ютерний клас
Мультимедійний проектор

Інші навчально-наочні засоби:

Навчальні підручники
Посібники
Комплекти тестових завдань

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна

Ждан А.Н. История психологи: От античности до наших дней. – М.: Изд-во МГУ, 1990.
История зарубежной психологи / Под ред. П.Я. Гальперина, А.Н.Ждан. – М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1985. – 344 с.
История психологии (10-е-30-е гг. Период открытого кризиса): Тексты. – Екатеринбург: Деловая книга, 1999.
Марцинковская Т.Д. История психологии. – М.: Издат. центр «Академия», 2001. – 544 с.
Основи психології: Підручник / За заг. ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. – К.: Либідь, 1997. – 632 с.
Петровский А.В., Ярошевский М.Г. История и теория психологии. – В 2-х т. – Р-на-Д, 1996.
Петровский А.В., Ярошевский М.Г. Основы теоретической психологии. – М., 1997.
Психологічний словник / За ред. В.І. Войтка. – Київ: Вища школа., 1982. – 216 с.
Психологія / За ред. Г.С. Костюка. – Київ: Радянська школа, 1955. – 526 с.
Роменець В.А. Історія психології ХІХ – початку ХX ст.. – К.: Вища шк., 1995.
Роменець В.А. Історія психології епохи Відродження. – К.: Вища шк., 1988.
Роменець В.А. Історія психології епохи Просвітництва. – К.: Вища шк., 1993.
Роменець В.А. Історія психології ХVІІ ст.. – К.: Вища шк., 1990.
Роменець В.А. Історія психології стародавнього світу і середніх віків. – К.: Вища шк., 1983.
Рубинштейн С.Л. Принципы и пути развития психологии. – М.: Изд-во АН СССР, 1959. – 134 с.
Степанов В.С. История психологии в лицах .- М.: Смысл, 2001. – 324 с.
Теплов Б.М. Избр.тр.: В 2-х т. – Т II. – М., 1985. – С. 190-198.
Трубецкой С.Н. История древней философии. – М., 1996.
Хрестоматия по истории психологи / Под ред. П.Я.Гальперина, А.Н. Ждан. – М.: Изд-во МГУ, 1980. – 296 с.
Якунин В.А.История психологи. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 1998.
Ярошевский М.Г. Выготский: В поисках новой психологии. – СПб., 1993.
Ярошевский М.Г. Историческая психология науки. – СПб., 1994.
Ярошевский М.Г. История психологи. – М.: Мысль, 1985. – 463 с.
Ярошевский М.Г. История психологии. От античности до сер.ХХ века. – М.: Изд.центр.”Академия”, 1997.
Ярошевский М.Г. Психология в ХХ столетии: теоретические проблемы развития психологической науки. – 2-е изд. – М., 1974.

Додаткова

Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии. – М., 1995.
Аристотель. Сочинения: В 3 т. – М., 1975.
Бине А. Развитие интеллекта у детей. – М., 1911.
Бэкон Ф. Сочинения: В 2 т. – М., 1971. – Т.2.
Бэн А. Психология. – СПб., 1887.
Бюллер К.Очерк духовного развития ребёнка. – М., 1930.
Вертгеймер М. Продуктивное мышление. – М.,1987.
Вундт. В. Очерк психологии. – СПб., 1897.
Вундт. В. Проблемы психологии народов. – М., 1998.
Вундт.В. Элементы психологии народов. – СПб., 1913.
Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. – М., 1982.
Гартли Д. Избранные сочинения. – М., 1934.
Гербарт. И.Ф. Избранные произведения. – М.,1938.
Гиппократ. Избранные книги. – М., 1936.
Гоббс Т. Сочинения: В 2 т. – М., 1964. – Т.1,2.
Декарт Р. Сочинения: В 2 т. – М., 1989. – Т.1.
Джемс В. Психология. – М., 1991.
Дильтей В. Описательная психология. – М., 1996.
Дюркгейм Э. О разделении общественного труда: Метод социологии. – М., 1991.
Ибн Сина. Канон врачебной науки. – Ташкент, 1954. – Кн.1.
Клапаред Э. Как определять умственные способности школьников. – М., 1927.
Коффка К. Основы психического развития. – М.-Л., 1934.
Лазурский А.Ф. Общая и экспериментальная психология. – СПб., 1912.
Ламетри Ж. Избранные сочинения. – М.-Л., 1925.
Ланге Н.Н. Психология. – М., 1914.Леви-Брюль Л.Сверхъестественное в первобытном мышлении. – М., 1994.
Левин К. Теория поля в социальных науках. – СПб., 2000.
Лейбниц Г. Сочинения: В 4 т. – М., 1982. – Т.1,3.
Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения. – М., 1983. – Т.1,2.
Локк Дж. Избранные философские произведения: В 2 т. – М., 1960. – Т.1.
Мид М. Культура и мир детства. – М.,1988.
Милль Д.С. Система логики. – СПб., 1867.
Платон. Сочинения: В 3 т. – М., 1968.
Спенсер Г. Основания психологии. – М., 1898.
Спиноза Б. Избранные произведения: В 2 т. – М., 1957.
Титченер Э. Учебник психологии. – М.,1914.
Торндайк Э. Принципы обучения, основанные на психологии. – М., 1929.
Торндайк Э. Процесс учения у человека. – М., 1935.
Уарте Х. Исследование способностей к наукам. – М., 1960.
Уотсон Д. Психология как наука о поведении. – Одесса, 1925.
Фрейд З. Введение в психоанализ: Лекции. – М., 1991.
Фрейд З. “Я” и “ОНО”. – Тбилиси, 1991. – Т.1,2.
Эббингауз Г. Основы психологии. - СПб., 1911-1912.
Юнг К. Архетип как символ. – М., 1991.
Юнг К. Психологические типы. – М., 1995.

Blog

Робоча навчальна програма з історії психології на 2007-2008 навчальний рік факультет медичний

Содержание

№

Назва дисципліни

Зміст засвоєних знань

1.

Анатомія

Атомічні особливості людини.

2.

Фізіологія

Фізіологічні особливості людини.

4.

Загальна психологія

5.

Сучасні напрямки в психології

Теорії розвитку особистості: історія виникнення, становлення, основні теоретичні положення та експериментальні дослідження.

7.

Психологія конфлікту

Конфлікти і кризи, внутрішньоособистісні конфлікти, міжособистісні конфлікти, специфіка конфліктної поведінки.

8.

Психологія спілкування

9.

Філософія

10.

Соціологія

Соціалізація особистості, соціологія сім’ї, соціальна структура суспільства та соціальна стратифікація, соціологія медицини. Поняття соціальної ролі.

11.

Педагогіка

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

ПЕРЕЛІК ТЕМ, ЯКІ ВИДІЛЕНІ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ

Зав. кафедрою психології

Зав. кафедрою психології

Загальні критерії оцінки знань та вмінь з історії психології

Основна

Додаткова