Міністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх справ положення про організацію навчального процесу в національній академії внутрішніх справ київ 2011 зміст

Вид материала

Содержание

6. Провадження навчального процесу
7. Організація навчального процесу за заочною формою навчання
8. Організація навчального процесу з підготовки фахівців для міністерства внутрішніх справ україни за схемою “курсант – військов
9. Контроль якості знань. державна атестація.
10. Переведення, відрахування, поновлення та переривання навчання
11. Порядок внесення змін та доповнень до положення

Подобный материал:

1 2 3 4 5

тематичні плани (структуру залікових кредитів) з кожної навчальної дисципліни.

Указані в тематичному плані прізвища науково-педагогічних працівників повинні точно відповідати затвердженим розрахункам розподілу навчального навантаження.

Практика закріплення науково-педагогічних працівників кафедри не за поточно-груповим принципом, а за певними темами вважається недоцільною, оскільки порушує дидактичні вимоги щодо єдиної освітньої траєкторії, а також ускладнює формування розкладів занять. Подібні тематичні плани навчальний відділ інституту (факультету) вправі повернути кафедрі на пере опрацювання.

Не виключається варіант, коли за лектором з курсу закріплюється 1-2 групи, а в решті груп протягом семестру заняття проводить інший викладач (викладачі).

Читання лекцій дозволяється науково-педагогічним працівникам, починаючи з посади старшого викладача. Викладачам це дозволяється у виключних випадках за умови повної відсутності потенційних лекторів з числа більш досвідчених науково-педагогічних працівників кафедри, наявності у такого викладача досвіду педагогічної і практичної діяльності не менше п’яти років. У випадку необхідності закріплення викладача в якості лектора начальник кафедри подає рапорт на ім’я першого проректора з навчальної роботи, погоджений з начальником (заступником начальника) НМЦ. До тематичного плану прізвище лектора-викладача заноситься лише за наявності позитивної резолюції першого проректора з навчальної роботи. Копія рапорту з резолюцією докладається до тематичного плану.

Тематичні плани дисциплін та закріплення науково-педагогічних працівників за дисциплінами, спецкурсами та навчальними підрозділами подаються двічі на рік:

на другий семестр поточного навчального року – до 1 жовтня;
на перший семестр наступного навчального року – до 1 лютого.

На підставі поданих тематичних планів працівниками навчальних відділів ННІ (факультетів), які у подальшому формуватимуть розклад занять, укладається такий робочий документ, як щотижневий графік проходження дисциплін. Він слугуватиме дотриманню принципу ритмічності навчання у розкладі занять.

5.4. Розклад занять укладається на кожну спеціальність і спеціалізацію за кожною формою навчання окремо на один семестр. Установлюються наступні терміни початку роботи над розкладами:

на ІІ семестр кожного навчального року – не пізніше 10 жовтня;
на 1 семестр кожного наступного навчального року – з 10 січня.

Базовими документами, на підставі яких формується розклад занять є: затверджений робочий навчальний план, тематичні плани дисциплін, щотижневий графік проходження дисциплін.

Враховуючи специфіку діяльності Академії, наявність багаточисельних навчальних підрозділів, у тому числі філій ННІЗДН, розклади складаються у такій послідовності:

перший етап – філії ННІЗДН;

другий етап – денна форма навчання усіх ННІ (факультетів);

третій етап – заочна форма навчання факультетів ННІЗДН, розташованих у м. Києві.

З метою унеможливлення накладок у проведенні занять працівники навчальних відділів ННІ (факультетів) при формуванні розкладів обов’язково орієнтуються на відомості, зазначені у персональній картці навантаження викладача, а також самі відображають у цій картці заплановану аудиторну роботу. З метою запобігання ситуаціям, коли викладачеві, який здійснює діяльність у двох і більше підрозділах, плануються заняття на різних факультетах Академії, розташованих на значній відстані один від одного, без урахування часу на переїзд, навчальний відділ НМЦ контролює виділення для такого науково-педагогічного працівника окремого дня на кожен підрозділ.

Укладачі розкладів мають керуються принципом системності навчального процесу й ефективного використання аудиторного фонду. По мірі можливості використовується шаблон типового тижня, за яким заняття з однієї дисципліни мають проходити в один той самий день і той же час кожного нового тижня.

Порушенням дидактичних вимог у розкладах вважається планування на один день більше 4 пар аудиторної роботи, невідповідність тематичному плану (більша або менша кількість занять, недотримання указаних видів занять або їх послідовності), безпідставний розрив у вивченні дисципліни більше двох тижнів, відсутність інтервалу у 2-3 дні між лекцією і семінаром, або між семінарськими, практичними заняттями протягом одного тижня (якщо за тематичним планом не передбачене спарене заняття) для курсантів (слухачів, студентів) денної форми навчання, що негативно впливає на якість підготовки до занять. З урахуванням раціонального розподілу часу науково-педагогічного працівника необхідно уникати значних інтервалів у проведенні занять (2-3 пари), а також планування лише однієї пари на день.

Виїзні заняття, означені в тематичних планах дисциплін (структурі залікового кредиту), зазвичай виносяться на останні години навчальної діяльності за розкладом.

Порушення у формуванні розкладів занять мають виявлятися під час дидактичної експертизи розкладів, яка проводиться навчальним відділом НМЦ по закінченню їх укладання. Наявність виявлених зауважень передбачає внесення поправок до розкладів занять. Після цього вони підписуються начальником (директором) ННІ (факультету), начальником НМЦ і затверджуються першим проректором з навчальної роботи.

Розтиражовані розклади занять (витяги з розкладів) по курсах інститутів і факультетів передаються до кафедр не пізніше ніж за місяць до початку нового семестру.

Для ознайомлення з розкладом перемінного складу використовуються інформаційні табло, куди роздрукований документ вивішується не пізніше ніж за 2 тижні до початку занять.

Внесення змін до затвердженого розкладу дозволяється як виняток лише за умови відповідного документального оформлення – обґрунтованого рапорту начальника навчального підрозділу з підписом начальника НМЦ і позитивною резолюцією першого проректора з навчальної роботи. Якщо зміни відбуваються не з ініціативи кафедри, на працівників навчальних відділів (відділень), методистів ННІ, факультетів покладається обов’язок оповіщення кафедр і науково-педагогічних працівників про подібні зміни.

5.5. Розклад екзаменаційних сесій складається відповідальним працівником навчального відділу (відділення) ННІ (факультетів) на підставі навчальних планів (визначення дисциплін, що виносяться на сесію), графіків навчального процесу (визначення термінів проведення сесії) і тематичних планів (визначення прізвищ науково-педагогічних працівників, які приймають екзамен з навчальної дисципліни). При цьому враховується, що інтервал між екзаменами має бути не менше трьох днів, а для державних екзаменів – не менше п’яті днів. Планування двох екзаменів на один день категорично заборонено.

Приймання екзаменів планується в межах академічної групи. В умовах діяльності за кредитно-модульною системою група може формуватися з числа тих, хто не отримав підсумкової оцінки за результатами рейтингу, а також тих, хто хоче засвідчити більш високі показники й підвищити рейтинговий бал. У такий спосіб орієнтація на академічну групу недоцільна, група може бути зведеною. Проте кількість осіб в одній групі, що складає екзамен, не повинна перевищувати 25, а для державного екзамену – 15 осіб.

Сформований розклад екзаменаційної сесії погоджується з начальником (директором) відповідного ННІ (факультету), начальником НМЦ, що засвідчується їх підписами, затверджується першим проректором з навчальної роботи, тиражується і передається на кафедри не пізніше як за місяць до початку сесії.

6. ПРОВАДЖЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

6.1. Навчальний процес забезпечується всіма його учасниками, зокрема навчальними підрозділами (навчально-науковими інститутами, факультетами, навчальними групами, кафедрами, навчально-методичним центром, навчальними відділами (відділеннями) тощо).

6.2. Навчання курсантів (слухачів, студентів) в Академії здійснюється за такими формами:

денна (очна);
заочна (дистанційна).

Терміни навчання за відповідними формами визначаються освітньо-професійними програмами підготовки (ОПП) фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Навчання за денною формою здійснюється відповідно до графіку навчального процесу з відривом від виробництва, як правило, у першій половині дня із виділенням часу на самостійну підготовку після закінчення аудиторної роботи.

Заочна форма передбачає проведення сесій згідно із графіком навчального процесу (як правило, двічі на рік) в сполученні з самостійною роботою по опануванню фахом і виконанням виробничих функцій.

6.3. Реалізація навчального процесу в Академії відбувається у таких формах:

навчальні заняття;
виконання індивідуальних завдань, кваліфікаційних робіт;
самостійна робота курсантів (слухачів, студентів);
практична підготовка;
контрольні заходи;
позааудиторна робота наукових товариств, наукових гуртків, проблемних груп, юридичних клінік тощо.

6.4. Основними видами навчальних занять в Академії є:

лекція;
семінарське заняття;
практичне заняття;
командно-штабні навчання;
індивідуальна робота;
консультація.

Теми усіх видів аудиторних занять визначаються робочими програмами навчальної дисципліни і тематичними планами (структурою залікового кредиту).

Як правило, навчальні заняття проводяться з використанням аудиторного фонду, навчальних полігонів Академії, спортивних комплексів. В окремих випадках, за рішенням кафедри заняття (семінарське, практичне), якщо це виправдано його тематикою і дидактичними цілями, може проводитися як виїзне. Підставою для виїзду групи слугує наявність відповідного позначення у робочих навчальних програмах дисципліни, у тематичному плані (структурі залікового кредиту), розкладі занять.

З урахуванням загального рівня підготовленості аудиторії, наявності власного педагогічного досвіду викладач має право на самостійний вибір методів проведення заняття (за традиційною або інноваційною моделлю навчання).

Лекція – одна з основних форм проведення навчальних занять, яка проводиться на потоці і має на меті формування поняттєво-категоріального апарату навчальної дисципліни, висвітлення ключових проблемних питань курсу. Кількість лекцій з кожної навчальної дисципліни встановлюється робочим навчальним планом підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня певної форми навчання, а їх тематика – робочими навчальними програмами дисципліни, зокрема тематичними планами.

Читання лекцій згідно з розподілом навантаження забезпечується найбільш досвідченими науково-педагогічними працівниками кафедри – начальником (завідувачем), його заступником, професором, доцентом, рідше – старшим викладачем. В окремих випадках лекції можуть проводитися спільно з практичними працівниками, що запрошуються як фахівці у певній галузі.

У випадку, коли кількість курсантів (слухачів, студентів) на курсі перевищує 200 осіб, дозволяється здійснювати їх розподіл на потоки.

У залежності від поставленої мети, функцій і методів лекції, що проводяться в Академії, можуть бути:

вступні – висуваються й обґрунтовуються організаційні засади навчальної діяльності з даної дисципліни, основні методологічні позиції, визначається предмет і метод науки, яка вивчається, зв'язок теоретичного матеріалу з суспільною практикою, особистим досвідом курсантів (слухачів, студентів) і їх майбутньою спеціальністю;

настановні – у сконцентрованій формі визначається матеріал курсу, надаються методичні рекомендації щодо самостійного опрацювання усіх навчальних питань. Як правило, подібні лекції переважають на заочній формі навчання;

інформаційні (тематичні) – систематизоване розкриття програмного матеріалу через лекційний курс. Може здійснюватися як у традиційній, так і в інноваційній формі (проблемна, бінарна лекція тощо);

заключні (підсумкові) – підведення підсумків з вивченої навчальної дисципліни, узагальнення усього вивченого теоретичного матеріалу;

оглядові – актуалізація опірних знань перед державною атестацією.

Текст лекції укладається кожним науково-педагогічним працівником самостійно з урахуванням власного досвіду діяльності, у притаманному йому стилі з опорою на фондові лекції кафедри. У тексті відображаються цілі заняття (навчальні, розвивальні, виховні); міжпредметні й міждисциплінарні зв’язки теми; наочність і технічні засоби, що будуть застосовуватися на занятті; план лекції із зазначенням часу, виділеного на кожне питання; література до теми; основні тези лекції із виділенням матеріалу, що дається під запис.

Цей текст затверджується начальником (завідуючим) кафедри, для керівника інститутської кафедри – начальником (директором) ННІ (факультету), для керівника загально академічної кафедри – начальником (заступником) начальника навчально-методичного центру.

До тексту лекції додаються матеріали мультимедійного супроводження (слайди або відеофрагменти), що планується використати. Підготовку слайдів здійснює лектор спільно із допоміжним персоналом (зі старшими лаборантами (лаборантами) кафедр, працівниками відділу комп’ютерного та програмного забезпечення Академії). Збережені на цифрових носіях матеріали додаються до тексту лекції.

Лекція, проведена без застосування наочності, мультимедійного супроводження, вважається такою, що не використала увесь методичний потенціал.

Семінар – форма проведення навчального групового заняття, що має на меті закріплення теоретичного матеріалу, поширення отриманих під час лекцій і самостійної роботи знань під час навчальної дискусії, розвиток аналітичного і критичного мислення, комунікативних навичок курсантів (слухачів, студентів). Перелік проблемних питань, які виносяться до обговорення на семінарі, тематика реферативних повідомлень визначаються робочою навчальною програмою дисципліни.

У практиці діяльності Академії використовуються наступні види семінарів:

просемінар – організується для першокурсників на етапі прищеплення навичок підготовки до занять, демонстрації основних прийомів проведення навчальної дискусії, формування поняттєво-категоріального апарату навчальної дисципліни;

власне семінар – цілеспрямована діяльність із обговоренням винесених до розгляду навчальних проблем з метою закріплення теоретичного матеріалу, формування професійного мислення. У разі високого рівня підготовленості групи, наявності у викладача достатнього рівня педагогічної майстерності науково-педагогічному працівникові дозволяється проводити семінар з використанням методів активного навчання (семінар-конференція, «мозкова атака», «круглий стіл», рольові й ділові ігри тощо);

спеціальний семінар (спецсемінар) – передбачений для курсантів (студентів) старших курсів і слухачів навчальний курс (фрагмент навчального курсу), що відноситься до варіативної частини навчального плану і передбачає актуалізацію та поглиблення компетенцій, здобутих у ході вивчення певної професійно спрямованої навчальної дисципліни.

У залежності від рівня підготовленості групи, педагогічної майстерності викладача, теми і мети семінару науково-педагогічному працівникові дозволяється в межах проблематики, визначеної робочою навчальною програмою дисципліни, використовувати інноваційні технології та проводити семінар у формі рольових і ділових ігор, ток-шоу, круглого столу, «мозкової атаки» тощо.

Практичне заняття – форма проведення групового заняття, головними цілями якого є закріплення вмінь оперування теоретичним матеріалом у прикладних цілях, відпрацювання окремих прийомів, прищеплення навичок роботи із спеціальною і комп’ютерною технікою, спеціальною технікою, лабораторним устаткуванням. Даний вид діяльності може здійснюватися у формі практикумів (для дисциплін, що здебільшого базуються на теоретичній підготовці) або тренінгів (для прикладних дисциплін, фізичної (спеціальної фізичної), вогневої підготовки). Проведення практичних занять здійснюється переважно у відповідно обладнаних приміщеннях (навчальний райвідділ, спеціальні аудиторії, тир, спортивний зал), а в теплу пору року – на спеціально обладнаних навчальних об’єктах (полігон та ін.). Місце проведення заняття визначається на етапі планування, зазначається у робочій навчальній програмі дисципліни, тематичному плані і в розкладі занять.

Кафедра повинна забезпечити необхідну наочність і засоби навчання відповідно до теми заняття. Використання на практичних заняттях зброї і спеціальних засобів регламентується відповідними інструкціями МВС.

Командно-штабні навчання – масштабна, масова, максимально наближена до реальності форма навчання, що відтворює професійну діяльність працівників ОВС в умовах, які імітують реальні. Плануються на увесь навчальний день і проводяться як виїзні заняття з використанням полігонів, або комбіновані заняття (початок заняття по аудиторіях з подальшим виходом /виїздом на полігон).

У практиці діяльності Академії використовуються наступні види навчань:

штабні – робота із топографічними картами, схемами, документами і засобами зв’язку із проектуванням можливих управлінських дій, моделюванням взаємодії підрозділів ОВС. Проводяться локально, зазвичай як кафедральні;

тактичні – відпрацювання тактики дій з рішення певного завдання і досягнення необхідного результату. Проводяться локально, зазвичай як кафедральні;

комплексні, оперативно-тактичні – об’єднують завдання перших двох. Проводяться як виїзні міжкафедральні або загально академічні із залученням курсантів, слухачів, які проходять підготовку за різними освітньо-кваліфікаційними рівнями, із диференціацією завдань.

В окремих випадках курсанти і слухачі за узгодженістю з керівництвом Академії беруть участь у проведенні комплексних командно-штабних навчань, що організуються Головним управлінням МВС в м. Києві, Головним управлінням внутрішніх військ.

Індивідуальна робота – форма навчальної діяльності, що здійснюється згідно з розкладом занять, і передбачає використання індивідуальних методів роботи зі здійсненням персоніфікованого підходу до кожного курсанта (слухача, студента) з метою реалізації його індивідуальної освітньої траєкторії, розкриття творчих здібностей. При проведенні цього виду занять науково-педагогічний працівник може перевіряти стан виконання індивідуальних проектів чи кваліфікаційних робіт, коригувати план роботи або його втілення у тексті, сформованих додатках тощо. Під час індивідуальної роботи під керівництвом викладача може здійснюватися підготовка до проведення олімпіад, вікторин, студентських наукових конференцій.

З метою забезпечення навчальної діяльності усієї групи під час педагогічного спілкування з окремими курсантами (слухачами, студентами) викладач використовує заздалегідь підготовлені дидактичні матеріали, укладені з урахуванням диференційованого підходу.

Відпрацювання окремими курсантами (слухачами, студентами) пропущених занять, незадовільних оцінок під час індивідуальної роботи не передбачається, оскільки цьому слугують індивідуальні консультації, що проводяться згідно з відповідним графіком у позанавчальний час.

Консультації – форма навчальної діяльності, що має на меті додаткове пояснення складного для сприйняття матеріалу, передбаченого програмою навчальної дисципліни, актуалізацію опірних знань, надання методичних рекомендацій з підготовки до занять або контрольних заходів.

У практиці діяльності Академії передбачаються консультації:

групові – проводяться згідно з розкладом занять з усією групою напередодні підсумкового модульного контролю, екзамену;

індивідуальні – проводяться згідно з графіком консультацій з окремими курсантами (слухачами, студентами) з метою персонального доопрацювання матеріалів курсу, надання рекомендацій з кращого засвоєння предмету. Якщо у курсанта (слухача, студента) під час підготовки до семінару або практичного заняття виникла термінова потреба в індивідуальній консультації, не пов’язана із відпрацюванням пропущеного заняття або незадовільної оцінки, така консультація може надаватися черговим викладачем кафедри, незалежно від того, чи забезпечує він викладання у підрозділі, де навчається особа, яка звернулася.

6.5. Реалізація навчального процесу передбачає виконання індивідуальних завдань, кваліфікаційних (курсових, дипломних, магістерських) робіт.

Індивідуальні завдання виконуються у вигляді реферативних повідомлень, есе, презентацій, індивідуальних проектів, основна тематика яких визначається робочим навчальним планом і може доповнюватися науково-педагогічним працівником самостійно. Підготовлені курсантом (слухачем, студентом) матеріали здаються викладачеві й оцінюються згідно із шкалою балів, передбаченою структурою навчальної діяльності й затвердженою кафедрою. Окремі виконані на високому рівні презентації, індивідуальні проекти можуть поповнювати фондові матеріали кафедри і використовуватися у подальшому при формуванні навчально-методичних матеріалів для проведення занять.

Підготовка, виконання і захист курсових, дипломних і магістерських робіт регламентується окремими академічними положеннями.

6.7. Самостійна робота курсантів (слухачів, студентів) здійснюється у вільний від аудиторної роботи і виховних заходів час, передбачає підготовку до семінарських і практичних занять, виконання індивідуальних завдань, самоосвіту. Часові обсяги самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів) визначаються робочим навчальним планом і структурою залікового кредиту.

КМСОНП передбачає обов’язкове планування змісту самостійної роботи курсантів, студентів (слухачів), диференціацію її обсягу за формами навчальних занять та індивідуальних завдань, принципову можливість диференціації співвідношення між годинами аудиторної та самостійної роботи з навчальних дисциплін залежно від педагогічної методики, що застосовується викладачем, регулярний контроль виконання завдань для самостійної та індивідуально-дослідницької роботи.

Самопідготовка курсантів, слухачів здійснюється у бібліотеках, спецбібліотеках ННІ, комп’ютерних класах з доступом до мережі Інтернет. За студентами залишається право вільного вибору місця самостійної роботи над програмними матеріалами з навчальних дисциплін.

Перелік питань, групових та індивідуальних завдань, що виносяться на самостійну роботу укладається кафедрою і розміщується у навчально-методичному комплексі дисципліни. На кафедри покладається обов’язок навчально-методичного забезпечення цього виду діяльності: списку обов’язкової і рекомендованої літератури, курсу лекцій, методичних рекомендацій з опрацювання теми й виконання завдань тощо. У випадку неспроможності розв’язання завдань, винесених на самостійну роботу, курсант (слухач, студент) може звернутися за додатковою консультацією на кафедру.

Питання, що винесені на самостійне опрацювання, виносяться на підсумковий контроль поряд з матеріалами, які розглядалися під час аудиторної роботи.

Результати самостійної роботи оцінюються як окремий модуль за визначеною кафедрою шкалою балів, що входить до структури навчальної діяльності у робочому навчальному плані дисципліни.

6.8. Практична підготовка – передбачена навчальними (робочими навчальними) планами форма діяльності, на яку покладається реалізація дидактичного принципу поєднання теорії із практикою, прищеплення курсантам (слухачам, студентам) професійних навичок.

Терміни і тривалість практичної підготовки визначаються графіком навчального процесу.

Практична підготовка курсантів (слухачів, студентів) здійснюється під керівництвом профільних випускових кафедр за такими видами:

ознайомча практика – вид навчальної діяльності, що здійснюється першокурсниками, з метою набуття фонових знань з майбутнього фаху, формування ціннісних орієнтацій. Для курсантів передбачається набуття практичних навичок, що відповідають кваліфікаційним вимогам професії „міліціонер”, у підрозділах ГУМВС, УМВС, УМВСТ за місцем дислокації Академії;

навчальна практика – вид навчальної діяльності, яка проводиться за затвердженою програмою у вільний від аудиторної роботи час для курсантів і слухачів на базі підрозділів ОВС, для студентів – організацій і закладів з метою набуття професійних компетенцій і закріплення здобутих навичок.

Проходження навчальної практики курсантами другого курсу передбачає набуття практичних навичок роботи в підрозділах міліції громадської безпеки, третього курсу – у підрозділах кримінальної міліції та слідства.

Навчальна практика слухачів Академії проводиться на посаді, з якої особу направлено на навчання або заплановано її призначення.

Для проходження практики слухачі і курсанти відряджаються до ГУМВС, УМВС, УМВСТ, якими вони були направлені на навчання чи за місцем дислокації Академії, або ж до підрозділів поліції (міліції) закордонних країн, з якими укладено угоди про співпрацю;

безперервна практика – вид навчальної діяльності, що здійснюється паралельно із аудиторними заняттями у формі відпрацювання окремих професійно значущих дій (з охорони громадського порядку, профілактики правопорушень, несення служби у складі слідчо-оперативної групи з обов’язковим урахуванням напряму, спеціальності та спеціалізації підготовки, консультування на базі юридичних клінік і т. ін.);

стажування – заключний етап навчальної діяльності, що полягає у самостійному виконанні професійних функцій після опанування усіма передбаченими навчальним планом дисциплінами, проводиться з метою максимальної адаптації до майбутньої роботи на посаді, збирання й перевірки емпіричної бази дипломної чи магістерської роботи, набуття відповідних компетенцій, що необхідно виявити під час державної атестації.

Для проходження стажування слухачі та курсанти випускного курсу відряджаються до ГУМВС, УМВС, УМВСТ, в яких планується їх призначення після закінчення Академії.

Питання організації практичної підготовки, її супроводження і захисту результатів регламентуються окремим Положенням по Академії, розробленим на підставі відповідного Положення МВС України.

6.9. Контрольні заходи включають передбачену навчальними (робочими навчальними) планами, робочими програмами навчальних дисциплін діагностику рівня знань. Детальний опис форм і методів, в яких здійснюються контрольні заходи міститься у розділі «Контроль якості знань. Державна атестація» даного Положення.

6.10. Державна атестація – передбачені Законом України «Про вищу освіту» заходи з перевірки набутих професійних компетенцій, рівня відповідності випускників вимогам державних і галузевих стандартів, які дають право визнання здобутого освітньо-кваліфікаційного рівня і присвоєння певної кваліфікації, що після прийняття відповідного рішення Державної екзаменаційної комісії юридично підтверджується дипломом і додатком до диплому встановленого зразка. Питання організації і проведення державної атестації розглядаються у розділі «Контроль якості знань. Державна атестація».

6.11. З метою підвищення якості навчання й закріплення професійної мотивації, залучення курсантів (слухачів, студентів) до діяльності наукових шкіл Академії навчальний процес включає у себе відповідні напрями позааудиторної роботи.

Сюди відносяться:

– робота наукових товариств, наукових гуртків, проблемних груп – спільна планова діяльність найбільш досвідчених науково-педагогічних працівників кафедр із талановитою молоддю, що має на меті формування потенціалу майбутніх вчених, розвитку дослідницьких творчих здібностей тих, хто навчається. Питання організації діяльності у даному напрямі внормовуються окремим Положенням по Академії;

– діяльність юридичних клінік – консультування у правових і процесуальних питаннях осіб, які звертаються за відповідною допомогою, насамперед представників незахищених верств суспільства, що здійснюється на відповідній базі курсантами (слухачами, студентами) під керівництвом науково-педагогічних працівників кафедр. Питання організації діяльності юридичних клінік внормовуються окремим Положенням по Академії;

– навчально-виховні заходи кафедр та навчально-наукових інститутів (факультетів): круглі столи, науково-практичні конференції, читання, олімпіади, вікторини тощо.

7. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЗА ЗАОЧНОЮ ФОРМОЮ НАВЧАННЯ

7.1. Заочна підготовка фахівців є складовою частиною освіти, яка гарантує одержання знань, необхідних для отримання диплома про вищу освіту освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавра, спеціаліста та магістра за відкритими напрямами підготовки та спеціальностями відповідно до ліцензії й ліцензійних обсягів прийому.

Організація навчального процесу у відділеннях здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства, Положення про навчально-науковий інститут заочного та дистанційного навчання (ННІЗДН) та цього Положення.

7.2. Здобувати освіту за заочною формою навчання мають право працівники органів внутрішніх справ за заявками комплектуючих органів та рознарядкою МВС України (державне замовлення та на умовах окремого договору з працівниками ОВС), а також громадяни України незалежно від роду і характеру їх занять та віку за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб.

Іноземні громадяни, особи без громадянства можуть здобувати освіту відповідно до чинного законодавства та міжнародних договорів.

7.3. Особи, які навчаються в Академії за заочною формою, мають статус слухачів чи студентів, на яких поширюються права та обов’язки, що визначені чинним законодавством.

7.4. Термін навчання визначається галузевою компонентою державного стандарту за напрямами підготовки та спеціальністю відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня і не може перевищувати терміну, визначеного в постанові Кабінету Міністрів України від 20.01.1998 № 65 «Про затвердження Положення про кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)».

7.5. Обсяг, структура і якість знань, умінь та навичок особи, яка навчається за заочною формою, відповідає вимогам державного стандарту освіти, встановленого до відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.

7.6. Навчальний процес за заочною формою навчання в Академії організовується відповідно до вимог чинного законодавства.

Сесія для заочної форми навчання – це частина навчального року, що проводиться в Академії та під час якої здійснюються всі форми навчального процесу, передбачені навчальним планом.

Міжсесійний період – це частина навчального року, протягом якої слухачем (студентом) здійснюється самостійна робота над засвоєнням навчального матеріалу, а також вивчення навчальних дисциплін та виконання письмових робіт та завдань, передбачених навчальним планом.

Кількість сесій і терміни їх проведення визначаються Академією з урахуванням особливостей напряму підготовки, набутої раніше освіти та року навчання слухачів (студентів), відповідно до вимог чинного законодавства.

Тривалість сесій визначається Академією, але не може перевищувати сумарний обсяг додаткових відпусток, визначений "Кодексом Законів про працю", Законом України "Про відпустки", постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 № 634, відведених на весь термін підготовки фахівців. Тривалість сесій може перерозподілятися в межах загальної тривалості навчального процесу.

Навчальні плани підготовки фахівців кожного освітньо-кваліфікаційного рівня, які здобувають освіту за заочною формою навчання, розробляються ННІЗДН спільно з навчально-методичним центром Академії на основі державних і галузевих стандартів, корелюються з навчальними планами підготовки фахівців денної форми навчання та затверджуються ректором Академії. На підставі навчальних планів щорічно формуються робочі навчальні плани.

На період сесії групою планування курсу укладається розклад занять, сформований на підставі робочого навчального плану і тематичних планів, наданих кафедрами. Затвердження розкладу сесії першим проректором з навчальної роботи відбувається після узгодження з кафедрами, підписання начальником (деканом) факультету, начальником (заступником начальника) ННІЗДН, начальником НМЦ, але не пізніше ніж за місяць до початку сесії.

Відповідно до навчального плану слухачі (студенти) виконують курсові роботи, які мають бути надіслані (передані) до Академії не пізніше як за місяць до сесії. Ці роботи реєструються в журналі обліку, що ведеться методистом (лаборантом) курсу, після чого роботи слухачів передаються на профільні кафедри, де вони також реєструються із зазначенням прізвища науково-педагогічного працівника, на якого покладаються обов’язки з перевірки. Як правило, роботи перевіряються тим викладачем, який за розкладом занять буде працювати із даною групою і приймати захист робіт. Процес перевірки письмової роботи і підготовки рецензії на неї відбувається протягом семи днів з моменту передачі їх на кафедру і визначення відповідального науково-педагогічного працівника.

Після захисту і виставлення оцінок роботи слухачів з рецензіями повертаються на кафедру, де зберігаються до кінця навчального року, а потім за актом передаються до архіву Академії. Термін зберігання робіт в архіві визначається відповідною номенклатурою справ.

Слухачам, які в установлені терміни надали всі індивідуальні завдання (письмові роботи) і допущені до їх захисту, не мають заборгованостей за попередній семестр, за один місяць до початку навчально-екзаменаційної сесії надсилається (видається) довідка-виклик для участі в сесії, яка підписується начальником (заступником начальника) інституту.

Видача довідок-викликів підлягає обліку та реєстрації в окремій книзі із зазначенням номера та дати.

7.11. Особам, які не виконали навчального плану до початку сесії, надсилається повідомлення про час її проведення.

Особи, які прибули на сесію за повідомленням, допускаються до занять, на консультації, до складання контрольних заходів на загальних підставах за умови ліквідації академічної заборгованості, а також виконання ними передбачених навчальним планом курсових (контрольних) робіт.

Недопущення до сесії за відсутності поважних причин створює підстави для розгляду питання щодо подальшого перебування особи в якості слухача (студента) ННІЗДН Академії.

7.12. Слухачам (студентам), які не прибули на сесію через поважні причини та надали відповідні документи, не мають академічної заборгованості за попередній курс та своєчасно виконали індивідуальні завдання з винесених на поточну сесію дисциплін, за наявністю поважних причин, ректор може дозволити складання екзаменів і заліків з дисциплін, які вивчаються на відповідному курсі, в інші терміни (у межах навчального року), у складі інших навчальних груп або за індивідуальним графіком.

Слухачі та студенти, які мають академічну заборгованість, повинні ліквідувати її в терміни, установлені Академією або до початку наступного семестру.

7.13. Особи, які пропустили семінарські чи практичні заняття без поважних причин, до складання екзамену (заліку) не допускаються, про що робиться відповідний запис в екзаменаційній відомості. Такі слухачі (студенти) зобов’язані відпрацювати пропущену тему (теми) заняття. Лише за цієї умови вони допускаються до складання екзамену (заліку) з відповідної дисципліни.

7.14. Слухачі та студенти, які успішно склали всі заліки і екзамени даного курсу підготовки, наказом ректора переводяться на наступний курс, а ті, що виконали всі вимоги навчального плану, відповідним наказом по Академії допускаються до державної атестації.

8. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ З ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ДЛЯ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ЗА СХЕМОЮ “КУРСАНТ – ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЕЦЬ – КУРСАНТ”

8.1. Навчання за експериментальною програмою підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра за схемою "курсант – військовослужбовець – курсант" здійснюється відповідно до Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153 (зі змінами), Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.91 №114 (зі змінами), розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №2355-р "Про проведення експерименту з підготовки фахівців для Міністерства внутрішніх справ", Умов прийому до вищих навчальних закладів України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 19.10.2010 №961, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28.10.2010 за №999/18294, Положення про вищі навчальні заклади МВС, затвердженого наказом МВС від 14.02.2008 №62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2008 за №193/14884, Порядку відбору кандидатів на навчання до вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС від 01.12.2010 №590, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.12.2010 за №1340/18635, наказу МВС, МОНмолодьспорт, МО України №77/462/263 від 19.05.11 року “Про затвердження Порядку проведення експерименту з підготовки фахівців для Міністерства внутрішніх справ”.

8.2. Експериментальна програма підготовки фахівців за схемою "курсант – військовослужбовець – курсант" передбачає отримання вищої освіти освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра за напрямом підготовки "Правоохоронна діяльність".

8.3. Курсанти з числа осіб жіночої статі проходять навчання за експериментальною програмою на загальних підставах без призову на строкову військову службу.

8.4. Оформлення матеріалів кандидатів на навчання в Академії за експериментальною програмою здійснюється відповідно до вимог Порядку відбору кандидатів на навчання до вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС від 01.12.2010 №590, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.12.2010 за №1340/18635.

8.5. Для конкурсного відбору осіб зараховуються бали сертифіката Українського центру оцінювання якості освіти (результати вступних екзаменів, оцінки рівня фізичної підготовки, співбесіди) з визначених МВС України за погодженням з Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України конкурсних предметів.

8.6. Кандидати на навчання, які пройшли за конкурсом, зараховуються на навчання за експериментальною програмою та призначаються на посади курсантів.

8.7. На період навчання за експериментальною програмою для курсантів встановлюються особливі умови проходження служби в органах внутрішніх справ, передбачені Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.91 №114 (зі змінами).

8.8. Курсанти під час навчання призначаються до складу добового наряду для підтримання внутрішнього порядку, охорони особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, приміщень і майна Академії, своєчасного вжиття заходів щодо запобігання правопорушенням, виконання інших обов'язків внутрішньої служби відповідно до статутів Збройних Сил України та нормативно-правових актів МВС України.

8.9. Порядок навчання за експериментальною програмою в Академії визначається з урахуванням вимог цього Положення та Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 02.06.93 №161, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.11.93 за №173, Положення про вищі навчальні заклади МВС, затвердженого наказом МВС України від 14.02.2008 №62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2008 за №193/14884.

8.10. Підготовка за експериментальною програмою в Академії здійснюється за кредитно-модульною системою організації навчального процесу.

8.11. Термін навчання за експериментальною програмою в Академії визначається відповідно до освітньо-професійної програми та навчального плану. У процесі навчання курсант повинен набрати 180 академічних кредитів EKTS з розрахунку 60 кредитів на рік.

8.12. Обліковими одиницями навчального часу курсанта за експериментальною програмою в Академії є академічна година, навчальний день, навчальний тиждень, навчальний семестр, навчальний курс, навчальний рік.

8.13. Навчальний рік за експериментальною програмою в Академії розпочинається 1 вересня і триває 12 місяців та складається з навчальних днів, днів проведення тренувань, практичної підготовки та стажування, днів проведення рубіжного (модульного) і підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових днів і канікул.

8.14. Кандидати на навчання, які зараховані на навчання до Академії за експериментальною програмою, приймаються на службу в органи внутрішніх справ на посади курсантів з 1 вересня з іспитовим строком протягом першого року навчання.

8.15. Під час навчання на першому курсі курсанти проходять початкову підготовку працівників органів внутрішніх справ, після успішного проходження якої їм видається свідоцтво про закінчення курсів початкової підготовки.

8.16. У третій декаді квітня першого навчального року курсанти, які отримали свідоцтво про закінчення курсів початкової підготовки, приймають Присягу працівника органів внутрішніх справ.

8.17. Відповідно до графіка навчального процесу в Академії після успішного закінчення першого навчального року наказом ректора Академії курсанти переводяться на другий курс заочної форми навчання.

8.18. Протягом травня першого навчального року особи, які навчаються за експериментальною програмою, проходять призовну комісію та відправляються до визначених військових частин внутрішніх військ МВС для проходження строкової військової служби.

8.19. Відрахування з Академії здійснюється відповідно до статті 45 Закону України “Про вищу освіту”.

8.20. Після звільнення зі строкової військової служби та успішного складання сесії згідно з графіком навчального процесу особи, які навчаються за експериментальною програмою, прибувають до Академії для поновлення на службі в органах внутрішніх справ та переводяться на другий курс денної форми навчання.

8.21. Відповідно графіка навчального процесу в Академії після закінчення другого курсу навчання курсантам надається канікулярна відпустка.

8.22. З урахуванням наданих комплектуючими підрозділами органів внутрішніх справ пропозицій Академія здійснює подальшу підготовку курсантів для підрозділів кримінальної міліції та міліції громадської безпеки.

8.23. Особам, які закінчили Академію, присвоюється кваліфікація бакалавра за напрямом підготовки "Правоохоронна діяльність", видається диплом державного зразка та присвоюється спеціальне звання "лейтенант міліції".

9. КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ЗНАНЬ. ДЕРЖАВНА АТЕСТАЦІЯ.

9.1. Контроль успішності навчальної діяльності курсанта, (слухача, студента) поєднує контрольні заходи та аналітичну роботу. Контрольні заходи мають на меті визначення академічних успіхів курсанта (слухача, студента) за допомогою відповідних контрольних заходів, передбачених навчальним планом, робочими навчальними програмами дисциплін з обов'язковим переведенням підсумкових оцінок до національної шкали та шкали ЕСТS. Аналітична робота проводиться з метою визначення якості навчального процесу. Результати аналізу використовуються для подальшого підвищення рівня навчальної та навчально-методичної роботи учасників навчального процесу.

9.2. В Академії контрольні заходи можуть проводитися у формі:

– вступного контролю – усне чи письмове опитування, що дає викладачеві можливість визначити рівень підготовленості групи до сприйняття нової для неї навчальної дисципліни, наявності базових знань в аспекті міжпредметних і міждисциплінарних зв’язків;

– поточного контролю – визначення викладачем якості знань на підставі виконаних курсантом (студентом, слухачем) робіт, в тому числі самостійних, відповіді й доповненнях до відповідей, тестів та інших завдань, з виставленням балів згідно із критеріями і шкалою оцінювання, затвердженими кафедрою. Результати поточного контролю використовуються як засіб стимулювання навчальної діяльності. У ході поточного контролю проводиться систематичний вимір приросту знань і їх корекція. Вони заносяться до журналів обліку відвідування занять із коментарем науково-педагогічного працівника щодо здобутків у навчанні або зроблених похибок, а також можливих шляхів удосконалення самостійної роботи курсанта (слухача, студента). Окремою графою виставляються бали за виконання індивідуальних завдань. Результати поточного контролю враховуються під час виставлення підсумкових оцінок;

– проміжного (рубіжного) контролю – діагностика рівня опанування навчальним матеріалом в межах змістового модулю. Науково-педагогічний працівник вправі самостійно визначати методи проведення такого контролю: фронтальне опитування, тестування, контрольна робота, колоквіум тощо. Результати проміжного (рубіжного) контролю заносяться до журналу успішності групи в окремо відведеній колонці. У випадку відсутності на занятті окремих курсантів (слухачів, студентів) діагностика рівня їх знань здійснюється пізніше під час консультації. Якщо за підсумками проміжного (рубіжного) контролю курсант (слухач, студент) показав незадовільні результати, йому виставляються відповідні бали за встановленою шкалою, що передбачає їх обов’язкове наступне перескладання до наступного рубіжного контролю;

– підсумкового модульного контролю – діагностика рівня опанування навчальним матеріалом в межах усієї навчальної дисципліни із оцінюванням результатів за національною шкалою і шкалою ECTS. Форма підсумкового модульного контролю визначається навчальним (робочим навчальним) планом у вигляді заліку або екзамену.

Згідно із наказом МОН України від 02.06.93 № 161 залік на денній формі навчання виставляється за результатами навчальної діяльності протягом семестру. Семестрові заліки з окремих дисциплін проводяться після закінчення її вивчення, до початку екзаменаційної сесії. Заліки приймаються викладачами, які проводили практичні, семінарські та інші заняття в навчальній групі або читали лекції з даної дисципліни.

В умовах кредитно-модульної системи підставою для зарахування заліку є 60 і більше балів, набраних курсантом (слухачем, студентом) при вивченні навчальної дисципліни за затвердженою кафедрою 100-бальною шкалою. Якщо студент не отримав залік за рейтингом, залік виставляється за результатами виконання ним залікової контрольної роботи (тестів) або підсумкової співбесіди по матеріалах усіх змістових модулів з демонстрацією набутих компетенцій з предмету.

Форма проведення екзамену визначається відповідним рішенням кафедри і може базуватися як на традиційній системі опитування за екзаменаційними білетами, так і на інноваційних освітніх технологіях: тестування, визначення балів за рейтинговими шкалами тощо. Відповідальність за об’єктивність оцінювання несе науково-педагогічний працівник, на якого покладені відповідні обов’язки.

Для обліку результатів рубіжного та підсумкового контролю використовується поточно-накопичувальна інформація, яка реєструються в журналах обліку відвідування занять курсантами, студентами (слухачами) та їх успішності.

За рішенням кафедри підсумкова оцінка може виставлятися за результатами роботи курсанта (слухача, студента) протягом усього семестру, з урахуванням балів за шкалою ECTS, набраних під час вивчення змістових модулів і складання проміжних модульних контролів, трансформації цих балів у національну шкалу, визначення рейтингових показників.

У такий спосіб підсумковий контроль з дисципліни виставляється як сума оцінок з усіх модулів цієї навчальної дисципліни та обраховується, як правило, як середнє арифметичне складових залікових модулів. Кафедра може приймати рішення щодо звільнення курсанта (слухача, студента) від складання екзамену і зарахування йому визначеної суми балів та традиційної оцінки в якості підсумкової оцінки.

Результати підсумкового контролю з дисциплін відображуються у заліково-екзаменаційних відомостях, навчальних картках курсантів, студентів (слухачів), залікових книжках (індивідуальних навчальних планах);

– контролю залишкових знань – визначення рівня наявних знань через суттєвий інтервал часу (від кількох місяців до року) після складання підсумкового модульного контролю. Здійснюється науково-педагогічними працівниками під керівництвом першого проректора з навчальної роботи за участю навчально-методичного центру, навчальних відділів інститутів на підставі наданих кафедрами завдань. Цей вид контролю не впливає на результативність (оцінку) навчання студента і проводиться вибірково, як правило, в інтересах зовнішнього контролю якості навчання чи внутрішнього, з метою вивчення стійкості засвоєних знань студентами. Результати даного виду контролю розглядаються на засіданнях кафедр, на оперативних нарадах навчально-наукових інститутів (факультетів), навчально-методичного центру з визначенням заходів, спрямованих на підвищення ефективності навчання;

– ректорського контролю – спеціальні контрольні заходи, що проводяться у плановому порядку і передбачають виконання курсантами (слухачами, студентами) завдань теоретичного і практичного спрямування, розроблених фахівцями профільних кафедр. За результатами ректорського контролю навчально-методичний центр готує аналітичну довідку з кількісними показниками оцінок, узагальненням типових помилок. На підставі наданих до розгляду матеріалів ректорат приймає рішення щодо шляхів удосконалення навчального процесу.

Кафедри повинні забезпечити прозорість оцінювання якості знань курсантів, студентів (слухачів); останні мають право знати всі поточні, проміжні та підсумкові результати оцінювання їх знань.

Науково-педагогічні працівники кафедри зобов’язані розробити чіткі критерії оцінювання модулів (роботу на аудиторних заняттях, виконання самостійних навчальних та індивідуальних творчих завдань, модуль-контролів за шкалою ECTS) та довести їх до відома курсантів, студентів (слухачів) на початку вивчення дисципліни.

9.3. При трансформації балів оцінювання академічної успішності використовується наступні шкали:

За шкалою ЕСТS	За 100-бальною шкалою	За національною шкалою	Визначення *
A	86 - 100	відмінно	відмінно – відмінні знання з охопленням додаткового матеріалу, прояв високого рівня компетенції
B	80 - 85	добре	дуже добре – вище середнього рівня з кількома несуттєвими помилками
C	71 - 79	добре	добре – в цілому правильно з незначною кількістю помилок
D	66 - 70	задовільно	задовільно – непогано, але зі значною кількістю недоліків
E	60 - 65	задовільно	достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії
FX	30 - 59	незадовільно з можливістю повторного складання	незадовільно – потрібно додатково працювати для отримання позитивної оцінки
F	0 - 29	незадовільно з обов'язковим повторним курсом	незадовільно – необхідна серйозна подальша робота з повторним вивченням курсу

9.4. Курсанти (слухачі, студенти), які одержали під час сесії більше двох незадовільних оцінок (F), відраховуються з вищого навчального закладу.

Особам, які одержали під час сесії незадовільні оцінки (FX), дозволяється ліквідувати академічну заборгованість протягом тижня після закінчення сесії (але не пізніше початку наступного семестру). Повторне складання екзаменів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачеві, другий - комісії, яка створюється з числа найбільш досвідчених науково-педагогічних працівників кафедри і затверджується відповідним наказом. Якщо курсант (слухач, студент) під час складання екзамену комісії отримав незадовільну оцінку, від відраховується з Академії.

Курсанти (слухачі, студенти), які не з’явилися на екзамени без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку.

За наявності поважних причин (хвороба, сімейні обставини та ін.), що документально підтверджені, окремим курсантам (слухачам, студентам) може встановлюватися індивідуальний графік складання екзаменів (заліків) або ліквідації академічної заборгованості тривалістю не більше місяця з початку наступного навчального семестру. Якщо цей термін є недостатнім для виконання індивідуального графіку, розглядається питання про надання йому академічної відпустки.

9.5. Результати семестрового контролю регулярно обговорюються на засіданнях кафедр, Вчених рад факультетів (навчально-наукових інститутів) та ректорату Академії і є одним із важливих чинників управління якістю навчального процесу.

9.6. Підсумковий за весь період навчання в Академії інтегральний рейтинг використовується для вирішення таких питань, як: рекомендація курсантів (слухачів, студентів) для продовження навчання в ад’юнктурі (аспірантурі), першочергового працевлаштування на відповідних посадах у практичних підрозділах ОВС та на замовлення організацій, підприємств, фірм.

9.7. Конкретний механізм обліку рейтингу курсанта, студента (слухача) з окремих дисциплін та інтегральний рейтинг за весь період навчання розробляється кафедрами спільно з навчальними відділами (відділеннями) ННІ (факультетів) з урахуванням «Рекомендацій щодо структури залікового кредиту та порядку оцінювання навчальних досягнень студентів», затверджених наказами МОН від 30.12.2005 № 774, від 20.10.2004 № 812.

9.8. Державна атестація курсантів (слухачів, студентів) відбувається шляхом складання державного екзамену або (і) захисту дипломної (магістерської) роботи відповідно до освітньо-професійної програми на відкритому засіданні ДЕК за участю не менше половини членів комісії при обов’язковій присутності голови комісії.

Державна атестація курсантів (слухачів, студентів) здійснюється державною екзаменаційною комісією після повного виконання ними навчального плану, завершення навчання на певному освітньому, освітньо-кваліфікаційному рівні або його етапі з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої підготовки вимогам ОКХ.

ДЕК перевіряє науково-теоретичну та практичну підготовку випускників, вирішує питання про присвоєння їм відповідного освітнього, освітньо-кваліфікаційного рівня, видання державного документа про освіту, опрацьовує пропозиції щодо вдосконалення якості освітньо-професійної підготовки спеціалістів в Академії.

Державна комісія створюється як єдина для денної (очної) та заочної форм навчання з кожного напряму і спеціальності. До складу комісії входять голова і члени комісії.

Голова ДЕК призначається Міністерством внутрішніх справ за пропозицією ректора Академії з числа провідних спеціалістів органів внутрішніх справ та науково-педагогічних працівників.

До складу ДЕК входять: ректор Академії або перший проректор з навчальної роботи, начальник (директор) навчально-наукового інституту, начальник (декан) факультету або його заступник, начальники (завідуючі) кафедр, професори, доценти профілюючих кафедр, провідні спеціалісти органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів.

Порядок роботи ДЕК визначається наказом Міністерства освіти і науки України від 02.06.1993 № 161 «Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» і відповідним академічним Положенням, укладеним на його підставі.

Робота державних комісій проводиться у терміни, передбачені графіком навчального процесу.

На одному засіданні ДЕК можна планувати не більше 12 захистів дипломних (магістерських) робіт. При усній формі проведення державного екзамену на одному засіданні ДЕК проводиться атестація не більше 15 осіб.

Тривалість проведення державних екзаменів і захисту дипломних (магістерських) робіт не повинна перевищувати 6 годин на день.

Курсантам (слухачам, студентам) які успішно склали державні екзамени, захистили дипломні (магістерські) роботи присвоюється відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень та кваліфікація, видається державний документ про вищу освіту.

Випускникам, які отримали підсумкові оцінки "відмінно" за національною шкалою та А за шкалою ECTS не менше як з 75 відсотків усіх навчальних дисциплін та індивідуальних завдань, передбачених навчальним планом, а з інших навчальних дисциплін та індивідуальних завдань – оцінки "добре", пройшли державну атестацію з оцінками "відмінно", а також виявили себе в науковій (творчій) роботі, видається документ про вищу освіту з відзнакою. Додатковою вимогою для отримання диплома з відзнакою випускниками освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціаліст, магістр є наявність диплома з відзнакою освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр за відповідним напрямом підготовки.

Особи, які не допущені до захисту магістерської роботи або під час державної атестації отримали незадовільну оцінку, відраховуються з Академії та отримують академічну довідку встановленого зразка.

Рішенням ректора вони можуть бути допущені до повторного проходження державної атестації протягом трьох років після їх відрахування з навчального закладу.

Перелік дисциплін, що виносяться на державні екзамени, для осіб, які не склали ці екзамени, визначається ОПП та навчальним планом, який діяв в рік закінчення студентом теоретичного навчання.

До повторного проходження державної атестації слухачі допускаються за клопотанням відповідного органу внутрішніх справ. У разі звільнення з органів внутрішніх справ дозвіл для перескладання може надаватися за особистою заявою слухача на договірній основі. Студенти допускаються до повторного проходження державної атестації за особистою заявою за умови повної оплати навчання.

Можливість для перескладання державних екзаменів може надаватися тільки один раз.

Слухачі (студенти), які не складали державні екзамени або не захищали магістерську роботу з поважної причини (документально підтвердженої) ректором може бути продовжений строк навчання до наступного терміну роботу державної комісії зі складання державних екзаменів чи захисту магістерської роботи відповідно, але не більше ніж на один рік.

9.9. 3а якість освітньої діяльності персональну відповідальність несе ректор Академії.

За відповідність рівня підготовки курсанта (слухача, студента) вимогам стандартів вищої освіти відповідає керівник навчального структурного підрозділу (навчально-наукового інституту, факультету, відділення, кафедри).

За виконання індивідуального навчального плану відповідає курсант (слухач, студент).

10. ПЕРЕВЕДЕННЯ, ВІДРАХУВАННЯ, ПОНОВЛЕННЯ ТА ПЕРЕРИВАННЯ НАВЧАННЯ

Переведення, відрахування, поновлення та переривання навчання курсантів (слухачів) здійснюється відповідно до наказу МВС України «Про затвердження Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів МВС» від 7 вересня 2009 року №381.

Переведення, відрахування, поновлення та переривання навчання студентів регламентується відповідними наказами МОНМС України, зокрема наказом «Про затвердження Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення студентів вищих навчальних закладів освіти» від 15 липня 1996 року №245.

11. ПОРЯДОК ВНЕСЕННЯ ЗМІН ТА ДОПОВНЕНЬ ДО ПОЛОЖЕННЯ

Положення запроваджується наказом ректора Академії і набуває чинності з моменту його затвердження.

Пропозиції щодо внесення змін і доповнень до затвердженого Положення мають право вносити керівники всіх структурних підрозділів, науково-педагогічні працівники, а також особи, що навчаються в Академії. Пропозиції оформлюються у вигляді рапорту (заяви) на ім’я першого проректора з навчальної роботи Академії, з обґрунтуванням доцільності й необхідності внесення змін та доповнень до Положення. Рапорти (заяви) подаються до начальника навчально-методичного центру Академії, який щотижня, після ретельного вивчення останніх, передає їх на розгляд першому проректору з навчальної роботи Академії. Отримані протягом навчального року пропозиції аналізуються, структуруються за тематикою і виносяться щорічно не пізніше, ніж за 3 місяці до початку нового навчального року на розгляд Вченої ради Академії. Після їх ухвалення Вченою радою, затверджуються наказом ректора Академії і набувають чинності.

У разі виникнення негайної необхідності внесення змін і доповнень до Положення, пов’язаних із змінами у чинному законодавстві, вони можуть бути внесені на черговому засіданні ректорату Академії.

ДОДАТКИ

до положення про організацію навчального процесу

в Національній академії внутрішніх справ

Blog

Содержание