Міністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх справ положення про організацію навчального процесу в національній академії внутрішніх справ київ 2011 зміст

Вид материала

Содержание

Навчально-методичне та науково-методичне забезпечення складають
5. Планування навчального процесу

Подобный материал:

1 2 3 4 5

Тематичні плани (структура залікових кредитів) укладаються на підставі робочих навчальних планів з урахуванням кількості годин, виділених на кожний вид навчальної діяльності (лекції, семінари, практичні заняття, індивідуальна, самостійна робота) із зазначенням змістового наповнення відповідно до програми навчальної дисципліни.

У тематичному плані в обов’язковому порядку зазначається наступна інформація: теми занять, згруповані по змістових модулях; кількість годин лекційних, семінарських, практичних занять, індивідуальної та самостійної роботи за кожною темою; рекомендована на тиждень кількість годин за розкладом занять; технічні засоби навчання, що планується використати; пропозиції щодо місця проведення заняття (особливо важливим це є, коли планується проведення заняття поза межами звичайної аудиторії – виїзне заняття, криміналістичний полігон, навчальний райвідділ тощо); рубіжні модульні контролі; прізвище (прізвища) викладачів, які закріплюються за інститутом (факультетом) для проведення занять з дисципліни.

Навчальна програма з дисципліни є складовою стандарту вищої освіти вищого навчального закладу. Вона визначає роль і значення відповідної навчальної дисципліни в підготовці та майбутній професійній діяльності фахівця; основні риси навчальної та науково-творчої діяльності, необхідні для успішної роботи фахівця, а також характер навчально-пізнавальних проблем і завдань, що сприяють формуванню цих рис; найважливіші світоглядні ідеї та категорії, які підлягають засвоєнню на конкретній змістовій основі; зміст навчання з дисципліни; очікувані результати навчання, тобто систему умінь, якими повинні оволодіти курсанти, студенти (слухачі), а також рівні їх сформованості.

Навчальні програми з дисциплін розробляються згідно з вимогами відповідних освітньо-професійних програм підготовки фахівців і навчальних планів. Навчальні програми з дисциплін мають містити відповідні змістові модулі, забезпечувати формування здатностей та умінь, зазначених в ОКХ і ОПП. Змістові модулі формуються по логічно взаємопов’язаних блоках тем і, як правило, охоплюють часові межі в обсязі одного (півтора) кредитів ECTS (36-54 години). В окремих випадках, для дисциплін, на вивчення яких навчальним планом відводиться всього один (півтора) кредити, як виняток, дозволяється розподіл тем по двох змістових модулях із проведенням проміжного модульного контролю після першого змістового модуля і підсумкового контролю – після другого.

Навчальні програми з дисциплін за визначеною спеціальністю певного освітньо-кваліфікаційного рівня є однаковими як для денної, так і для заочної форми навчання (відмінності полягають у розподілі годин за видами аудиторної і самостійної роботи, що відображається потім у тематичних планах).

При розробленні навчальних програм враховуються основні перспективні напрями розвитку та досягнення відповідної науки й галузі знань; забезпечується наступність та необхідність міждисциплінарних зв’язків, мотивація навчання, виховання інтересу до спеціальності, розуміння суспільної значущості своєї праці.

Укладання навчальних програм з дисциплін доручається найбільш досвідченим науково-педагогічним працівникам кафедри. Передбачається рецензування програм фахівцями у даній галузі як зі споріднених кафедр Академії, з інших навчальних закладів, так і працівниками практичних підрозділів ОВС. Після обговорення цих програм на кафедрі вони передаються до розгляду Методичною радою Академії з метою визначення рівня їх актуальності, попередження можливого дублювання, врахування міждисциплінарних зв’язків, а також для рекомендації впровадження у навчальний процес. Остаточне затвердження навчальних програм з дисциплін здійснюється рішенням Вченої ради Академії.

Робоча навчальна програми (далі – РНП) є основним методичним документом, що укладається для скерування діяльності науково-педагогічних працівників, визначає зміст і технологію навчання з навчальної дисципліни за певною формою навчання. РНП складається на основі відповідної навчальної програми і робочого навчального плану підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Структурні складові робочої навчальної програми:

анотація навчальної дисципліни;
тематичний план (структура залікового кредиту);
розподіл матеріалу навчальної дисципліни за темами чи змістовими модулями;
план-конспекти лекцій з навчальної дисципліни;
плани семінарських та практичних занять з переліком рекомендованої літератури для самостійного вивчення;
структура навчальної діяльності курсанта (слухача, студента) і завдання для самостійної роботи;
індивідуальні навчально-дослідні завдання;
критерії оцінювання різноманітних видів навчальної роботи курсантів, слухачів, студентів (поточний контроль, письмові роботи, тестування, оцінки за виконання індивідуально-дослідницьких і самостійних завдань, підсумкові тести тощо);
шкала оцінювання академічних успіхів курсанта (слухача, студента) за ECTS (100-бальною системою) та національною системою оцінювання знань;
інформаційне та методичне забезпечення.

Робочі навчальні програми щорічно оновлюються, обговорюються та затверджуються рішенням кафедри, що заноситься до протоколу засідання.

Програми навчальних практик і стажування є основним методичним документом, який визначає порядок, послідовність, обсяги робіт і завдання, які повинен виконати курсант (слухач, студент) під час проходження практики чи стажування з метою закріплення теорії та набуття навичок професійної діяльності. Програми укладаються на випускових кафедрах, які здійснюють керівництво практиками і стажуваннями за спеціалізаціями тих, хто навчається.

Критерії оцінювання (розподілу балів) – таблиця відповідних шкал, якою визначається максимально можлива кількість балів, що може набрати курсант (слухач, студент) з кожної теми, змістового модулю за видами навчальної діяльності й підсумкового модульного контролю. Така таблиця укладається на кожний заліковий кредит окремо з урахуванням кількості тем, модулів, часу, що відводиться на вивчення дисципліни. Технологія проектування шкал оцінювання описується у даному Положенні у розділі «Контроль якості знань».

Фондові лекції – підготовлені відповідно до робочих навчальних планів тексти із мультимедійним супроводженням, що містять усю найактуальнішу навчально-наукову інформацію за темами навчальних дисциплін. Вимоги до фондових лекцій та порядок їх затвердження регулюється «Положенням про фондову лекцію».

План-конспекти лекційних занять – укладена відповідно до робочого навчального плану, навчальної та робочої навчальної програми дисципліни збірка тез основної інформації, яку необхідно відобразити в конспектах по ходу заняття, із зазначенням переліку проблемних питань або проблем, що виносяться до розгляду на лекційні заняття за визначеними темами, а також основних питань або проблем (при моделі проблемного навчання), які слід розглянути, чи завдань, які необхідно розв’язати в ході вивчення навчальної дисципліни.

Плани семінарських і практичних занять – укладений відповідно до робочого навчального плану, навчальної та робочої навчальної програми дисципліни перелік питань або проблем, що виносяться до розгляду на семінари і практичні заняття за визначеними темами.

Методичні розробки завдань і фабул для проведення практичних занять, ділових ігор і тренінгів – фонд дидактичних матеріалів, що створюється усіма науково-педагогічними працівниками кафедри з урахуванням практики діяльності ОВС, реальних справ, ситуацій, що в подальшому можуть бути використані при проведенні практичних занять, тренінгів, а також рольових і ділових ігор. Передбачається постійно оновлення цього фонду в результаті проходження працівниками кафедри підвищення кваліфікації у практичних підрозділах ОВС та інших міністерств і відомств, керівництва практикою і стажуванням курсантів (слухачів, студентів), діяльності юридичних клінік.

Методичні рекомендації з виконання практичних (лабораторних) робіт – дидактичні матеріали, створені з метою підвищення ефективності виконання практичних (лабораторних) робіт. Сюди включається інформація з безпеки праці, опис найбільш ефективних прийомів, що можуть використовуватися у ході роботи, поради з найбільш раціонального розподілу часу тощо.

Завдання для самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів) – укладений із урахуванням обсягів часу, відведеного на самостійну роботу за відповідними темами, набір завдань, що мають метою закріплення навичок роботи із теоретичним матеріалом, використання здобутих знань у практичній діяльності. Передбачається, що виконання завдань відображається у конспектах курсантів (слухачів, студентів) і за це згідно зі шкалами оцінювання у подальшому нараховуються бали.

Інструктивно-методичні матеріали для організації самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів) – дидактичні матеріали, що супроводжують самостійну роботу і містять настанови, поради щодо ефективної організації самоосвіти, шляхів подолання труднощів, створення власного алгоритму діяльності. Особливо важливими такі матеріали є для слухачів заочної форми навчання, де опанування більшості матеріалу відбувається без контакту із викладачем.

Тематика курсових, дипломних, магістерських робіт (якщо це передбачено за профілем кафедри) являє собою перелік актуальних для діяльності органів внутрішніх справ і юридичної практики проблемних тем, що потребують висвітлення, дослідження на рівні кваліфікаційних робіт за профілем певної кафедри.

Банк даних створюється на підставі пропозицій науково-педагогічних працівників кафедр, а також кафедр на громадських засадах з урахуванням змін у нормативно-правовій базі, новітніх тенденцій розвитку науки, аналізу практики.

Передбачається щорічне оновлення даної тематики не менш як на 60%.

Перелік тем обговорюється на засіданні кафедри, що відображається у відповідному протоколі, і затверджується Методичною радою Академії.

Наочні матеріали, в тому числі для мультимедійного супроводження занять – макети, моделі, муляжі, таблиці, схеми, карти, імітація речових доказів у кримінальних справах, елементи інтер’єру, слайди, відеофрагменти, підібрані за тематикою занять і рекомендовані кафедрою для унаочнення навчальної інформації. Використання певних видів наочності, в тому числі із застосуванням технічних засобів навчання, відображається у робочих навчальних програмах і тематичних планах дисциплін.

Інформаційні матеріали із забезпечення навчальними підручниками (посібниками) з дисциплін бібліотекою Академії – перелік відомостей, отриманих у співпраці з бібліотеками Академії, навчально-наукових інститутів, щодо наявних підручників, посібників, фондових лекцій, фахових періодичних видань, інформаційних матеріалів, року їх видання і загальної кількості, що використовується при укладанні списку рекомендованої літератури для підготовки до аудиторних занять і здійснення самостійної роботи.

Матеріали вхідного, поточного, рубіжного і підсумкового контролю якості знань – тести, задачі, завдання, контрольні питання, що використовуються науково-педагогічними працівниками з метою діагностики рівня знань, як за певними темами, змістовими модулями, так і при підсумковому контролі. На кафедрі розробляються критерії оцінювання виконаних завдань. Окремо зберігаються ключі правильних відповідей.

Екзаменаційні білети – збалансовані за рівнем складності теоретичні питання й практичні завдання, згруповані за білетами, що використовуються при проведенні екзамену за традиційною формою.

Перелік екзаменаційних питань і завдань готується відповідно до навчальної програми дисципліни за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем з урахуванням виконаної аудиторної і самостійної роботи з опанування матеріалу і затверджується на засіданні кафедри, що відображається у відповідному протоколі.

Комплект екзаменаційних білетів роздруковується за встановленою формою і підписується начальником (завідуючим) кафедри. Цей комплект є єдиним для всіх науково-педагогічних працівників, які працюють з однаковою категорією курсантів (слухачів, студентів). У разі необхідності одночасного використання в різних аудиторіях комплект може виконуватися в декількох примірниках.

У разі наявності відмінностей у навчальних програмах дисциплін з урахуванням спеціалізації здійснюється підготовка різних переліків питань і завдань, відповідно – різних комплектів екзаменаційних білетів для різних категорій перемінного складу.

Екзаменаційні білети зберігаються на кафедрі та видаються науково-педагогічному працівнику на час проведення підсумкового контролю якості знань. Після закінчення екзамену білети повертаються на кафедру.

Передбачається щорічне оновлення питань і завдань екзаменаційних білетів, а також декомпозиція білетів попередніх років.

Графік проведення відкритих занять (майстер-класів) – укладається по семестрах на підставі розкладів занять за пропозиціями науково-педагогічних працівників, які самостійно обирають дату, місце і форму проведення заняття. Зведений документ, в якому наявні розгорнуті відомості із зазначенням прізвищ тих, хто планує відвідати заняття у вільний від виконання власного педагогічного навантаження час, затверджується начальником кафедри і приймається до виконання.

Графік контрольних відвідувань занять начальником (завідуючим, заступником начальника) кафедри – укладається по семестрах на підставі розкладів занять з урахуванням відвідування кожного науково-педагогічного працівника кафедри протягом навчального року.

Графік взаємних відвідувань занять – укладається по семестрах на підставі розкладу занять з метою здійснення наставництва над молодими викладачами, обміну педагогічного досвіду в методиці викладання і впровадженні інноваційних освітніх технологій. До графіку включаються всі науково-педагогічні працівники кафедри, які самі двічі на семестр відвідують заняття колег, зазвичай одне відкрите, одне поточне. Графік затверджується начальником кафедри і приймається до виконання.

Журнал обліку контрольних відвідувань – документ, що ведеться начальником (завідуючим), заступником начальника (завідуючого) кафедри, згідно із графіком контрольних відвідувань занять, і відображає основні висновки щодо оцінки ефективності використаних науково-педагогічним працівником методів і прийомів, обраної форми проведення занять і шляхів удосконалення навчального процесу.

Журнал обліку взаємних відвідувань – документ, який систематично ведеться за встановленою формою відповідно до графіку взаємних відвідувань занять і відображає відомості про основні етапи, форми і методи проведення заняття, активність групи, рекомендації щодо удосконалення педагогічної майстерності викладача або розповсюдження передового досвіду.

Журнал обліку замін відсутніх викладачів – документ, який ведеться старшим лаборантом (лаборантом) кафедри, фіксує заміни, що відбуваються по кафедрі, на підставі відповідно укладених і завізованих рапортів. Відомості журналу використовуються при підготовці річних звітів з виконання індивідуального аудиторного навантаження.

Графік проведення науково-педагогічними працівниками кафедри консультацій у позанавчальний час – укладається на семестр з визначенням дня, часу й місця, коли кожний науково-педагогічний працівник здійснює консультативну роботу, і затверджується начальником (завідуючим) кафедри. Як правило, місце проведення консультацій визначається у навчально-науковому інституті, де викладач здійснює науково-педагогічну діяльність. У разі, якщо він працює у декількох підрозділах, за рішенням керівництва кафедри консультація може проводитися або за місцем основного розташування кафедри, або за змінним графіком з чергуванням на одному з факультетів не менш як два рази на місяць. У випадку хвороби викладача або якщо на час проведення консультацій у науково-педагогічного працівника кафедри заплановано відрядження чи заняття зі слухачами (студентами), з дозволу керівництва кафедри до даного графіку можуть бути внесені тимчасові зміни із визначенням часу, на який переноситься проведення консультацій. Про внесені зміни кафедра попереджає навчальні відділи (відділення) навчально-наукових інститутів (факультетів), а ті у свою чергу, – курсантів (слухачів, студентів).

Журнал обліку консультацій – документ, що регулярно ведеться кожним науково-педагогічним працівником персонально і відображає проведення консультацій згідно із затвердженим графіком. До журналу заносяться прізвища курсантів (слухачів, студентів), які відвідували консультацію, перелік питань, що розглядалися, результати роботи. Відомості, що заносяться до журналу обліку консультацій, повинні відповідати інформації, відображеній в окремому розділі журналу успішності навчальної групи.

Журнал обліку надходження й рецензування курсових та контрольних робіт курсантів (слухачів, студентів) (якщо на кафедрі передбачені відповідні види робіт) – ведеться старшим лаборантом (лаборантом) кафедри з метою відображення інформації щодо дати надходження курсових та контрольних робіт, науково-педагогічних працівників, які здійснюють їх перевірку й рецензування. Відомості журналу використовуються при звітуванні науково-педагогічних працівників кафедри про виконання даного виду роботи;

Журнал обліку надходження й рецензування дипломних і магістерських робіт (якщо на кафедрі передбачені відповідні види робіт) – ведеться старшим лаборантом (лаборантом) кафедри з метою відображення інформації про дату надходження указаних видів кваліфікаційних робіт, рішення керівництва кафедри про закріплення рецензентів, подальшого зберігання робіт або передачі їх до бібліотеки Академії.

4.4. Основними документами, пов’язаними з організацією навчального процесу, що готуються й ведуться кожним науково-педагогічним працівником кафедри особисто, є:

індивідуальний план викладача;
плани та план-конспекти занять, затверджені в установленому порядку;
дидактичні матеріали, що використовуються при проведенні занять, у тому числі наочні, мультимедійні тощо;
власні розробки з поточного і рубіжного контролю якості знань.

Індивідуальний план викладача ведеться в журналі установленої форми, розрахованому на 5 років. Щорічно в ньому відображається заплановане й виконане навчальне навантаження, методична, наукова, виховна, організаційна робота, своєчасно робляться позначки щодо виконання окремих пунктів плану. Індивідуальні плани на навчальний рік схвалюються на засіданні кафедри до початку нового навчального року, що відображається у відповідному протоколі, та затверджуються начальником (завідувачем) кафедри за кожним видом діяльності окремо.

Індивідуальні плани роботи начальників (завідувачів) загальноакадемічних кафедр затверджуються начальником (заступником начальника) навчально-методичного центру.

Індивідуальні плани роботи начальників (завідувачів) кафедр навчально-наукових інститутів (факультетів) затверджуються заступником начальника (директора) навчально-наукового інституту (факультету) з навчальної роботи.

Заповнений цілком бланк індивідуального плану роботи викладача зберігається на кафедрі протягом 5 років.

Плани семінарських і практичних занять, план-конспекти лекційних занять укладаються відповідно до навчальної програми, робочої навчальної програми дисципліни за кожною темою і видом занять для кожної категорії курсантів (слухачів, студентів) окремо. На титульній сторінці плану та план-конспекту відображається назва міністерства, навчального закладу, розміщується гриф затвердження начальником кафедри (із зазначенням наукового ступеню, вченого звання, у разі наявності – спеціального звання, дати затвердження), назва виду документа (план семінарського чи практичного заняття, план-конспект лекційного заняття), навчальна дисципліна, тема, назва дисципліни, інформація про автора, місце і рік укладання.

Зміст плану семінарського чи практичного заняття відображає категорію слухачів, навчальну, виховну та розвивальну мету, обсяг навчального часу, наявність навчального обладнання чи технічних засобів навчання, можливість використання наочних засобів, міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки, навчальні питання (план проведення занять), перелік рекомендованої літератури, методичні поради з викладання теми, перелік робочих запитань до семінару чи практичного заняття, завдання для самостійного вивчення, а також критерії поточного оцінювання.

Текстова частина план-конспекту лекційного заняття містить:

категорію слухачів;
навчальні, виховні, розвивальні цілі заняття;
перелік навчального обладнання, наочності, технічних засобів навчання, що планується для використання під час заняття;
інформацію про міжпредметні й міждисциплінарні зв’язки даної теми;
обрані викладачем методи і прийоми, що забезпечать досягнення намічених цілей;
навчально-методичне й інформаційно-методичне забезпечення (посібники, підручники, збірники нормативних актів, накази МВС тощо)
план заняття, що відображає перелік основних питань або проблем (при моделі проблемного навчання), які слід розглянути, чи завдань, які необхідно розв’язати;
етапи проведення заняття із зазначенням часових меж, відведених на кожний з цих етапів;
у разі проведення заняття в формі ділової гри – фабула, сценарій, розподіл ролей, сутність проміжних висновків;
тези додаткової інформації, що буде відображена у конспектах по ходу заняття.

План-конспекти лекційних занять та плани семінарських і практичних занять, роздруковані на папері формату А4, в обов’язковому порядку використовуються при проведенні занять. Після використання план-конспекти лекційних занять та плани семінарських і практичних занять зберігаються в особистій теці науково-педагогічного працівника на кафедрі.

Передбачається щорічне оновлення планів і план-конспектів занять, що входить до методичної діяльності науково-педагогічного працівника.

4.5. Для курсантів (слухачів, студентів) передбачається ведення:

індивідуального навчального плану (з урахуванням специфіки структурного підрозділу);
конспектів занять із навчальних дисциплін, в яких відображаються результати аудиторної та самостійної роботи.

Індивідуальний навчальний план складається курсантом (слухачем, студентом) особисто за допомогою координатора ECTS (куратора групи) на навчальний рік на підставі робочого навчального плану. Індивідуальний навчальний план курсанта, студента (слухача) відображає індивідуальну траєкторію виконання навчального плану та рівень засвоєння кожного кредитного модуля навчальної дисципліни за семестрами.

Конспект занять являє собою відпрацьовані курсантом (слухачем, студентом) тексти, результати виконання самостійної роботи, визначених навчально-методичним комплексом навчальної дисципліни завдань, що містяться в окремому зошиті.

Для навчальних дисциплін, що містять інформацію з обмеженим доступом, порядок роботи із конспектами встановлюється згідно із Законом України «Про державну таємницю», а також відповідними нормативними актами МВС України.

Конспекти занять, що ведуться курсантом (слухачем, студентом), повинні містити інформацію про їх належність певній особі, про навчальну дисципліну, дати і теми занять, стислий виклад лекційного матеріалу, результати самостійної роботи на етапі підготовки до семінарів і практичних занять, важливу інформацію, отриману під час аудиторної і самостійної роботи. Під час індивідуальної роботи науково-педагогічний працівник ознайомлюється із конспектами занять курсантів (слухачів, студентів) і, якщо це передбачено критеріями оцінювання, затвердженими кафедрою, може нараховувати бали за даний вид навчальної діяльності. Ксерокопія чужих конспектів, так само як і конспект, що не належить самому курсантові (слухачеві, студентові), не можуть бути оцінені в якості власної роботи над дисципліною.

Особи, які навчаються в Академії, згідно з навчальним планом готують кваліфікаційні (контрольні, курсові, дипломні, магістерські) роботи, а також матеріали проходження практики, стажування. Порядок їх підготовки і захисту регламентується окремими Положеннями по Академії.

4.6. Відповідно до вимог МОНМС України Академія забезпечує можливість доступу науково-педагогічних працівників та курсантів (слухачів, студентів) до мережі Інтернет як одного з джерел навчально-наукової інформації. Створений електронний Інтернет-ресурс Академії з інтерактивними функціями (Інтернет-сайт НАВС) забезпечує організацію навчального процесу в навчально-наукових інститутах та факультетах впровадженням сучасних інформаційних технологій, наповненням змісту освіти новими формами та методами навчання, поєднанням академічного навчання та інноваційних методик.

Навчально-методичне та науково-методичне забезпечення складають:

функціонування розділів Інтернет-сайту академії: «Навчально-методична робота», «Наукова діяльність»;
робота з фондами електронної бібліотеки (розділи: «Бібліотека» «Електронний каталог», «Періодичні наукові видання» тощо);
модульне тестування (розділ: «Тестування «Каллиопа»»);
впровадження дистанційної освіти (розділ: «Дистанційне навчання»);
створення та впровадження у навчальний процес мультимедійних дидактичних засобів, автоматизованих робочих місць (АРМ) із можливістю доступу до них через мережу Інтернет (при дотриманні захисту права інтелектуальної власності на науковий продукт);
індивідуальні заняття в мережі Інтернет.

Матеріально-технічне забезпечення навчального процесу складають:

функціонування сучасних потужних серверів;
наявність сучасної комп’ютерної техніки на кафедрах, в комп’ютерних класах та читальних залах;
розбудова локальної мережі Академії;
підтримка швидкісного Інтернет.

4.7. Основними формами організаційно-методичної роботи в Академії є:

участь відповідних працівників у роботі науково-методичних комісій Науково-методичної Ради МОНМС і МВС України;
робота Методичної ради Академії;
робота навчально-методичних об’єднань Академії;
організація методологічних семінарів, науково-практичних конференцій, нарад з питань навчального процесу за участю науково-педагогічних працівників кафедр;
організація відкритих занять (майстер-класів);
організація діяльності кафедр на громадських засадах;
здійснення педагогічного контролю й обговорення його результатів;
підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників;
участь молодих викладачів у «Школі підвищення педагогічної майстерності»;
перевірка науково-методичної роботи кафедр Академії.

5. ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Організаційною основою планування є навчальний (робочий навчальний) план, а також графік навчального процесу, який є невід’ємною складовою навчального плану і визначає терміни та розподіл за календарем: теоретичного навчання, практичної підготовки, контрольних заходів, державної атестації, канікул.

5.1. Плануванню навчального процесу передує процедура проектування відповідних документів, узгодження й затвердження проектів за встановленою процедурою. Зокрема, проекти навчальних планів із графіками навчального процесу для набору кожного наступного року готуються навчальними відділами (відділеннями) ННІ (факультетів) на підставі галузевого стандарту, розробленого науково-методичним центром ВНЗ МВС України, і компонентів стандартів Академії (варіативна частина), сформованих НМЦ Академії, з урахуванням спеціалізації фахівців, підготовка яких ведеться у підрозділі.

Особливістю КМСОНП є планування навчального процесу в кредитних модулях, що має забезпечити досягнення сумісності програм підготовки та навчання курсантів (слухачів, студентів), можливості студентської мобільності, полегшує міжнародне академічне визнання дипломів і кваліфікацій.

При оформленні навчального плану дотримується вимога наказу МОН України від 30 грудня 2005 року №774 «Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу», згідно з якою загальний бюджет часу, що відводиться на навчальну дисципліну, розподіляється у такій пропорції: 50% – аудиторна, 25% – індивідуальна, 25% – самостійна робота.

Ці проекти подаються до навчального відділу НМЦ після узгодження з комплектуючими підрозділами МВС, але не пізніше 20 листопада кожного року. Протягом 10 днів відповідальні працівники навчального відділу НМЦ проводять дидактичну експертизу проектів навчальних планів. Після внесення змін або доповнень ці проекти роздруковуються у навчальних підрозділах, а потім підписуються начальником (директором) інституту, начальником навчально-методичного центру, першим проректором з навчальної роботи, розглядаються на засіданні Методичної ради, Вченої ради, затверджуються ректором Академії, що закріплюється гербовою печаткою навчального закладу на його підписі. Оригінали навчальних планів підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня для набору кожного наступного року мають бути готовими не пізніше початку нового календарного року.

5.2. Проекти робочих навчальних планів формуються працівниками навчальних відділів (відділень) інститутів (факультетів) на підставі навчальних планів. Дані проекти розсилаються по кафедрах, що забезпечують у відповідному ННІ (на факультеті) викладання зазначених у робочому навчальному плані дисциплін, з метою коригування годин, відведених на різні види роботи, насамперед, лекційних, семінарських, практичних занять.

Кафедрами можуть подаватися й обґрунтовані пропозиції щодо внесення до робочих навчальних планів денної форми навчання нових курсів з циклу дисциплін вільного вибору курсанта (слухача, студента). При цьому має враховуватися, що кількість годин до пакету 1, 2 (перший, другий курс) – 1 кредит ECTS (36 годин), до пакету 3 (третій, четвертий курс) – 2 кредити ECTS (72 години).

Після коригування кафедрами проекти робочих навчальних планів погоджуються в НМЦ, підписуються начальником (директором) ННІ, начальником НМЦ, затверджуються першим проректором з навчальної роботи та закріплюються печаткою на його підписі.

Проекти робочих навчальних планів 2, 3, 4 курсів на кожний наступний навчальний рік передаються на кафедри до 1 листопада, погоджуються у НМЦ до 1 грудня кожного року. Оригінали робочих навчальних планів підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня з усіма підписами мають бути готовими не пізніше початку нового календарного року.

5.3. На підставі робочих навчальних планів кафедри укладають

Blog

Содержание