Міністерство внутрішніх справ україни національна академія внутрішніх справ положення про організацію навчального процесу в національній академії внутрішніх справ київ 2011 зміст

Вид материала

Содержание

2. Учасники навчального процесу
Порядок носіння форменого одягу
3. Робочий час учасників навчального процесу
Робочий час науково-педагогічного працівника.
Робочий час інших категорій учасників навчального процесу.
4. Навчально-методичне, інформаційне

Подобный материал:

1 2 3 4 5

2. УЧАСНИКИ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

2.1. Основними учасниками навчального процесу в Академії є:

особи, які навчаються в Академії: курсанти, слухачі, студенти, ад’юнкти, докторанти;
науково-педагогічні та наукові працівники, командний склад;
працівники Академії, на яких за посадовими обов’язками покладені функції організації та супроводження навчального процесу (керівники НМЦ і навчальних відділів (відділень), викладачі-методисти, інспектори навчально-методичного центру, навчальних відділів (відділень), методисти ННІЗДН, начальники полігонів, тирів, відділу комп’ютерного та програмного забезпечення, бібліотекарі, старші лаборанти, лаборанти та інші).

Учасники навчального процесу здійснюють свою діяльність в межах структурних підрозділів Академії (навчально-наукових інститутів, факультетів, кафедр, центрів, бібліотек, навчальних взводів, навчальних груп).

Навчальні взводи (навчальні групи) формуються одразу після підписання ректором Академії наказу про зарахування курсантами (слухачами, студентами) осіб, які відповідно до Правил прийому успішно пройшли конкурс. Розподіл курсантів (слухачів, студентів) по навчальних взводах, групах здійснюється працівниками навчальних відділів (відділень) навчально-наукових інститутів (факультетів), за якими закріплений даний курс, і затверджується відповідним наказом ректора в установленому порядку.

З урахуванням дидактичних і санітарних вимог кількість осіб у навчальному взводі (навчальній групі) не може перевищувати 30 осіб.

Чисельність науково-педагогічних працівників НАВС визначається відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1134 «Про затвердження нормативів чисельності студентів (курсантів), аспірантів (ад'юнктів), докторантів, здобувачів наукового ступеня кандидата наук, слухачів, інтернів, клінічних ординаторів на одну штатну посаду науково-педагогічного працівника у вищих навчальних закладах III і IV рівня акредитації та вищих навчальних закладах післядипломної освіти державної форми власності».

Щорічно на підставі розрахунків навчального навантаження по кафедрах відділ комплектування та проходження служби блоку кадрового забезпечення Академії спільно з навчально-методичним центром до початку навчального року здійснює корегування штатної чисельності науково-педагогічних працівників по кафедрах з підготовкою проекту відповідного наказу по Академії.

Права та обов’язки учасників навчального процесу реалізуються згідно із Законом України «Про вищу освіту», для атестованих працівників – із Законом України «Про міліцію», а також відповідними нормативно-правовими актами МВС України.

2.2. Порядок носіння форменого одягу розповсюджується на всіх атестованих учасників навчального процесу.

Студенти і неатестовані працівники при виборі одягу і аксесуарів на робочий час повинні дотримуватися норм ділового етикету (дрес-коду).

Заняття з фізичної (спеціальної фізичної, тактико-спеціальної) підготовки передбачають переодягання у спортивний одяг і відповідне взуття.

2.3. На час проведення заняття із атестованим перемінним складом науково-педагогічний працівник є прямим начальником для курсантів, слухачів і ад’юнктів та несе відповідальність за них.

Забороняється відволікати курсантів (слухачів, ад’юнктів, студентів) від участі в навчальних заняттях та контрольних заходах, встановлених розкладом, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

2.4. В умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу на окремих науково-педагогічних працівників покладаються функції координаторів ECTS.

Координатором ECTS від Академії є перший проректор з навчальної роботи. Він сприяє поширенню та практичному втіленню кредитно-трансферної системи, скеровує діяльність координаторів ECTS від навчально-наукових інститутів і факультетів.

Координаторами ECTS від навчально-наукових інститутів є заступники начальників інститутів, які організують та контролюють роботу кураторів програм підготовки, відповідають за підготовку інформаційних пакетів за базовими бакалаврськими програмами і програмами професійного спрямування, забезпечують здійснення міжвузівських зв’язків у даному напрямі.

Куратор програми підготовки (куратор групи) – науково-педагогічний працівник (як правило, професор або доцент) відповідної випускової базової кафедри, ґрунтовно ознайомлений з вимогами освітньо-професійної програми підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня, на якого покладається реалізація наступних завдань:

ознайомлення курсантів (слухачів, студентів) з нормативно-методичними матеріалами, які регламентують організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою;
роз’яснення курсантам (слухачам, студентам) прав і обов’язків, особливостей організації навчального процесу, вимог до рівня засвоєння знань, формування вмінь, сутності бально-рейтингової системи оцінювання;
надання рекомендацій курсантам (слухачам, студентам) щодо укладання індивідуального навчального плану з урахуванням дисциплін за вибором того, хто навчається;
контроль за реалізацією індивідуального навчального плану курсанта (слухача, студента) на підставі відомостей про зараховані йому залікові кредити з подальшим поданням пропозицій щодо продовження навчання курсанта (слухача, студента) на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні або його відрахування;
інформування керівництва інституту (факультету) та Академії про пропозиції та побажання курсантів (слухачів, студентів) з удосконалення всіх напрямів діяльності Академії.

За виконання обов’язків куратору програми підготовки надається 4 години організаційної роботи на кожного курсанта (слухача, студента) за навчальний рік.

3. РОБОЧИЙ ЧАС УЧАСНИКІВ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

3.1. Робочий час курсанта (слухача, студента).

Навчальний час курсанта (слухача, ад’юнкта, студента) очної форми навчання визначається кількістю облікових одиниць часу (кредитів), відведених для здійснення програми підготовки на даному освітньо-кваліфікаційному рівні.

Трудомісткість навчального навантаження курсанта (слухача, студента) в термінах ECTS включає час, витрачений на відвідування аудиторних занять, практичну підготовку, самостійну роботу (підготовку до занять та контрольних заходів, виконання індивідуальних завдань, підготовку дипломної роботи), а також на підсумковий контроль.

Обліковими одиницями навчального часу курсанта (слухача, студента) є академічна година, навчальний день, тиждень, семестр, курс, навчальний рік.

Академічна година триває 40 хвилин. Дві академічні години, що проводяться без перерви, утворюють пару, яка продовжується 80 хвилин. Згідно з розкладом занять між парами передбачається 10-хвилинна перерва. В окремих випадках відповідно до регламенту діяльності навчального підрозділу в обідній час може плануватися велика перерва тривалістю від 40 хвилин до однієї години.

Навчальний день є складовою частиною навчального часу курсанта (слухача, студента). Навчальний день включає не більше 8 академічних годин аудиторної роботи за розкладом занять та час на самостійну й позааудиторну роботу (участь в діяльності наукових гуртків, юридичних клінік, для атестованих – участь в заходах з охорони громадського порядку, безперервну практику тощо).

Навчальний тиждень складається з 36 академічних годин аудиторної роботи, в тому числі індивідуальної (1 кредит ECTS) та 18 академічних годин (0,5 кредити ECTS), відведених на самостійну роботу, підготовку кваліфікаційних робіт – курсових, дипломних, магістерських; безперервну практику тощо.

Тривалість навчального семестру визначається навчальним планом (графіком навчального процесу).

При проходженні практики і стажування навчальний час курсанта (слухача, студента) встановлюється відповідно до навчального плану і регламенту діяльності органу (підрозділу) бази практики.

Навчальний рік передбачає виконання курсантом (слухачем, студентом) усіх видів діяльності згідно з навчальним планом в обсязі 60 кредитів, або 2160 годин.

З урахуванням специфіки діяльності навчального закладу канікулярний період курсантів (слухачів) складає не менше 6 тижнів на рік (включаючи зимову й літню відпустку), для студентів – не менше 10 тижнів на рік. У випадку успішного складання студентом підсумкового модульного контролю з навчальної дисципліни з урахуванням результатів діяльності протягом семестру його канікулярний час може бути подовжений на період заліково-екзаменаційної сесії і приєднаний до канікул.

Курсантам (слухачам, студентам) з числа осіб жіночої статі може бути надане право вільного відвідування навчальних занять, а також встановлення індивідуального графіку здачі контролів протягом одного семестру у зв'язку з вагітністю під час знаходження на лікарняному листі тимчасової непрацездатності. Підставою для забезпечення такого права є нормально протікаюча вагітність з 24 тижнів і вагітність, ускладнена патологією, будь-якого терміну, а також народження дитини.

Питання про надання права вільного відвідування навчальних занять, а також встановлення індивідуального графіку здачі контролів вирішується ректором Академії на підставі особистого рапорту, узгодженого з начальником навчально-наукового інституту (факультету), а також відповідного медичного документа.

Організація і контроль вільного виконання індивідуального графіку навчального процесу здійснюється навчальними відділами (відділеннями) навчально-наукових інститутів (факультетів).

3.2. Робочий час науково-педагогічного працівника.

Робочий час науково-педагогічного працівника визначається обсягом його навчальних, методичних, наукових, виховних і організаційних обов'язків у поточному навчальному році, відображених в індивідуальному робочому плані.

Згідно Закону України «Про вищу освіту» навчальне навантаження науково-педагогічного працівника не може перевищувати 900 годин на навчальний рік. Ці години охоплюють аудиторну, індивідуальну роботу, консультації, контрольні заходи, керівництво практиками і стажуванням, рецензування й приймання захисту курсових робіт, керівництво дипломними, магістерськими роботами, наукове керівництво (наукове консультування) підготовкою дисертацій.

Особливості розрахунку навчального навантаження науково-педагогічних працівників регламентуються наказом МОН від 07.08.2002 № 450 «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів».

Навчальне навантаження науково-педагогічних працівників диференціюється в залежності від посади. Річні нормативи затверджуються відповідним рішенням Вченої ради Академії у порядку, передбаченому Статутом і колективним договором. Як правило, річне навчальне навантаження дорівнює: начальник (завідуючий) кафедри – 650 годин, професор (заступник начальника кафедри) – 700 годин, доцент – 750, старший викладач – 800, викладач – до 900 годин. Для науково-педагогічного працівника, для якого кафедра є основним місцем роботи, аудиторна робота планується в обсязі не менш як 200 годин на рік.

При плануванні навчального навантаження враховується, що за одним науково-педагогічним працівником не може бути закріплено більш як п’ять ад’юнктів (аспірантів) очної форми навчання, більш як п’ять магістрантів і стільки ж дипломників.

Для працівників, які долучаються до роботи за сумісництвом, навчальне навантаження нараховується пропорційно (0,5 або 0,25 ставки) до показника за посадою. Для науково-педагогічних працівників, які проводять навчальну діяльність на умовах погодинної оплати праці, навчальне навантаження узгоджується із відділом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку.

При виконанні науково-педагогічними працівниками додаткових обов’язків допускається зменшення обсягів навчального навантаження, а саме:

голова, вчений секретар спеціалізованої вченої ради – до 200 годин;
секретар вченої ради навчально-наукового інституту – до 150 годин;
головний тренер спортивних команд – до 240 годин.

Організаційне забезпечення дотримання встановлених мінімальних і максимальних обсягів навчального навантаження покладається персонально на начальника (завідувача) кафедри.

Основним документом, що встановлює порядок роботи науково-педагогічного працівника в аудиторії, є розклад занять.

Облік навчальної роботи науково-педагогічних працівників здійснюється за фактичними витратами часу.

У випадку заздалегідь не передбаченої відсутності викладача за лікарняним листом тимчасової непрацездатності або при відповідно оформленій відпустці начальник (завідуючий) кафедри приймає рішення про заміну, що закріплюється рапортом, який узгоджується з начальником навчально-методичного центру і містить резолюцію першого проректора з навчальної роботи. Оригінал рапорту зберігається у навчальному відділі НМЦ, копія – на кафедрі. Цей документ дає підстави для зарахування додаткового навантаження науково-педагогічному працівникові, який здійснював заміну, і вносити зміни до розрахунків виконання навантаження відсутнього викладача. Перерозподіл навантаження відбувається у межах запланованих годин. При цьому додаткова оплата замін не передбачається.

Перерозподіл закріплення навчальних дисциплін між певними науково-педагогічними працівниками кафедр після затвердження у встановленому порядку розрахунку навантаження, укладання й затвердження розкладів занять може відбуватися лише після обговорення даного питання на засіданні кафедри, прийняття відповідного рішення із занесенням до протоколу засідання. Питання вважається остаточно вирішеним після підготовки відповідного рапорту на ім’я першого проректора з навчальної роботи за підписом начальником кафедри й узгодженням із начальником НМЦ та накладанням резолюції першого проректора. Внесені зміни у розподіл навчального навантаження відображаються в індивідуальних планах роботи викладачів із посиланням на дозвіл за рапортом.

Питання щодо виконання навантаження науково-педагогічного працівника, який перебуває у декретній відпустці, вирішується у встановленому законодавством і відомчими нормативними актами порядку.

Робочий час науково-педагогічних працівників регулюється Регламентом діяльності Національної академії внутрішніх справ.

Враховуючи виконання науково-педагогічними працівниками навантаження не тільки за денною, але й за заочною формою навчання, що планується у другій половині дня або у вихідні, за рішенням начальника (завідуючого) кафедри для таких працівників може встановлюватися гнучкий графік робочого часу з обов’язковим дотриманням розкладу занять. Також, з дозволу начальника (завідуючого) кафедри науково-педагогічному працівникові при виконанні запланованого наукового, методичного навантаження може виділятися час для роботи в бібліотеці. Ефективність використання цього часу оцінюється за результатами відповідного виду роботи (публікації, навчально-методичні матеріали тощо).

Річні відпустки науково-педагогічних працівників плануються на час, коли згідно з розкладом занять не передбачено навчального навантаження (аудиторна робота, контрольні заходи, керівництво практиками і стажуванням), зазвичай у літній період.

3.3. Робочий час інших категорій учасників навчального процесу.

Робочий час працівників Академії, на яких за посадовими обов’язками покладені функції організації та супроводження навчального процесу (викладачі-методисти, інспектори навчально-методичного центру, навчальних відділів (відділень), начальники полігонів, тирів, працівники відділу комп’ютерного та програмного забезпечення, бібліотекарі, лаборанти, старші лаборанти та інші) регулюється Регламентом Національної академії внутрішніх справ.

4. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ, ІНФОРМАЦІЙНЕ

ТА ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

4.1. Основними документами, які утворюються в ході організації навчального процесу на рівні навчального закладу, є:

рішення Вченої ради і ректорату Академії з питань організації навчального процесу;
освітньо-кваліфікаційна характеристика фахівця (у т.ч. варіативного компоненту);
освітньо-професійна програма підготовки фахівця (у т.ч. варіативного компоненту);
перелік напрямів і спеціальностей, за якими відповідно до ліцензії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту здійснюється підготовка фахівців;
засоби діагностики знань;
інформаційний пакет Академії;
структурно-логічні схеми міжпредметних і міждисциплінарних зв’язків навчальних дисциплін та рекомендованої послідовності вивчення цих дисциплін;
навчальні, робочі навчальні плани (включно з графіком навчального процесу) підготовки фахівців кожного освітньо-кваліфікаційного рівня за відповідними спеціальностями і спеціалізаціями, узгоджені й затверджені у встановленому порядку (додаток 1);
накази про закріплення за кафедрами навчальних дисциплін по структурних підрозділах Академії;
зведені розрахунки навантаження кафедр і його розподілу між науково-педагогічними працівниками кафедр, затверджені у встановленому порядку;
розклади занять;
розклади екзаменаційних сесій;
графіки контрольних відвідувань занять ректором і проректорами Академії;
засоби діагностики якості освіти.

Обліковими документами, що використовуються при укладанні розкладів занять, є:

картки обліку аудиторного фонду;
картки обліку індивідуального навантаження науково-педагогічного працівника кафедри.

Усі перелічені документи зберігаються у навчально-методичному центрі згідно з номенклатурою справ.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика і освітньо-професійна програма підготовки фахівця певного освітньо-кваліфікаційного рівня є складовими стандарту вищої освіти Академії.

ОКХ – державний нормативний документ, в якому узагальнюється зміст освіти, тобто відображаються цілі вищої освіти та професійної підготовки, визначаються місце фахівця у структурі галузей правової системи держави та вимоги до його компетентності, інших соціально важливих якостей, система виробничих функцій і типових завдань діяльності й умінь для їх реалізації.

Структура варіативної частини ОКХ, розрахованої на курсантів і слухачів, складається з системи типових професійних та соціально-виробничих завдань, умінь і здатностей, які зазначені в ,,Довіднику типових професійно-кваліфікаційних характеристик основних посад працівників МВС України”. Структура варіативної частини ОКХ, розрахованої на студентів, корелюється з типовими професійними компетенціями, що передбачені для правників.

ОПП – нормативний документ, у якому узагальнюється зміст навчання, установлюються вимоги до змісту, обсягу та рівня освітньої й професійної підготовки фахівця за певною спеціальністю певного освітньо-кваліфікаційного рівня.

ОПП є складовою стандартів вищої освіти, у тому числі на рівні Академії, та використовується при:

розробленні відповідних навчальних планів та програм навчальних дисциплін;
розробленні засобів діагностики відповідного рівня освітньо-професійної підготовки;
визначенні змісту навчання як бази для оволодіння наступним освітньо-кваліфікаційним рівнем або іншими спеціальностями;
визначенні змісту навчання в системі спеціалізації.

ОПП складається з нормативної та варіативної частин, які мають однакову структуру та включають такі основні складові:

загальні об’єкти професійної діяльності;
загальні види професійної діяльності;
розподіл змісту освітньо-професійної програми та навчального часу за циклами підготовки;
перелік навчальних дисциплін;
змістові модулі, що входять до навчальних дисциплін;
блоки змістових модулів, що виносяться на державну атестацію.

ОКХ і ОПП укладаються спеціально створеними наказом ректора робочими групами, до складу яких входять провідні науково-педагогічні працівники, досвідчені практики, які здійснюють професійну діяльність за даним фахом.

Керівники навчально-наукових інститутів (факультетів) узгоджують ОКХ і ОПП з відповідним Департаментом, управлінням або галузевою службою МВС України. Також відбувається погодження із Міністерством освіти і науки, молоді та спорту за нормативно затвердженою процедурою.

ОКХ і ОПП затверджуються Вченою радою Академії і підписуються ректором. Внесення подальших змін і доповнень до них можливе лише як виняток за окремим рішенням Вченої ради Академії.

Чинність ОКХ і ОПП як стандарту вищої освіти розповсюджується на період, зазначений у ліцензії, виданій Міністерством освіти і науки, молоді та спорту, на підготовку фахівців за певним напрямом і спеціальністю відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Засоби діагностики знань – складова стандарту, що розробляється кафедрами Академії і використовуються при:

визначенні рівня кваліфікації та рівня освітньої підготовки випускників Академії;
державних атестаціях та акредитаціях академії;
атестації науково-педагогічних кадрів;
сертифікації фахівців і Академії;
визначенні ефективності методик підготовки та навчання;
професійній орієнтації та професійному відборі.

Перелік напрямів і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців укладається як окремий узагальнений документ, що відображає інформацію згідно із ліцензіями, виданими Академії МОНМС України.

Інформаційний пакет Академії – документ, створений відповідно до вимог наказу МОН від 20.10.2004 № 812 «Про особливості впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу», що містить основну інформацію про місцезнаходження навчального закладу, його структурні підрозділи, напрями і спеціальності, за якими здійснюється підготовка фахівців, витяги зі стандартів вищої освіти за варіативним компонентом тощо. Інформаційний пакет укладається українською і англійською мовами й щорічно оновлюється працівниками навчально-методичного центру, до посадових обов’язків яких входить ця функція. З метою уможливлення користування інформаційним пакетом абітурієнтами, здійснення міжвузівських зв’язків він розміщується на Інтернет-сайті Академії.

Структурно-логічна схема підготовки фахівців являє собою графічне зображення послідовності вивчення навчальних дисциплін із їх міжпредметними та міждисциплінарними зв’язками. Вона розробляється працівниками навчального відділу НМЦ на підставі пропозицій кафедр Академії, підписується начальником навчально-методичного центру й затверджується першим проректором з навчальної роботи. Структурно-логічна схема є підставою для розподілу навчальних дисциплін за семестрами при укладанні навчальних планів.

З метою запровадження інноваційного навчання з дисциплін вільного вибору курсанта (слухача, студента) у структурно-логічній схемі виокремлюються нелінійні елементи, якими зазначаються окремі дисципліни і спецкурси, що не потребують чіткої кореляції із іншими компонентами навчального плану.

Навчальний план є складовою стандарту вищої освіти Академії. Його компонентами є: графік навчального процесу; таблиця із переліком, послідовністю та обсягом за кредитами ECTS і за академічними годинами навчальних дисциплін, розподілу часу на аудиторну, індивідуальну й самостійну роботу; форми проведення підсумкового контролю; практики і стажування; відомості про державну атестацію. У навчальному плані навчальні дисципліни структуруються за статусом за двома категоріями:

за віднесенням до нормативної або варіативної частини, тобто: нормативні дисципліни, дисципліни за вибором навчального закладу та за вільним вибором курсантів, (слухачів, студентів);
за відповідними циклами підготовки: гуманітарної та соціально-економічної, природничо-наукової (фундаментальної), професійно-практичної.

Якщо в рамках спеціальності здійснюється підготовка фахівців за спеціалізаціями, то навчальний план доповнюється розділом, в якому відображаються навчальні дисципліни кожної спеціалізації.

Навчальним планом установлюються форми підсумкового контролю знань (екзамени, заліки). Відповідно до нормативних вимог МОНМС кількість екзаменів у кожній сесії не повинна перевищувати 5, а заліків – 6 (не враховуючи заліки з практики).

Навчальний план розробляється відповідальним структурним підрозділом (навчальним відділом (відділенням) інститутів, факультетів) на підставі ОКХ, ОПП, їх варіативних частин та структурно-логічної схеми підготовки фахівців за кожною спеціальністю (спеціалізацією) окремо на весь термін навчання за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем. Навчальний план обов’язково узгоджується з навчально-методичним центром, комплектуючим підрозділом (відповідним Департаментом, управлінням або службою МВС України), затверджується Вченою радою Академії і підписується ректором. Внесення подальших змін і доповнень до навчального плану можливо лише як виняток за окремим рішенням Вченої ради Академії.

Робочий навчальний план являє собою витяг з відповідного навчального плану й укладається працівниками навчальних відділів (відділень) ННІ (факультетів) під контролем навчально-методичного центру на кожний навчальний рік окремо. Його метою є деталізація розподілу видів занять, оновлення тематики спецкурсів. Він слугує підставою для укладання тематичних планів (структури залікових кредитів) навчальних дисциплін та розкладів занять.

Робочий навчальний план підписується керівником структурного підрозділу, начальником навчально-методичного центру і затверджується першим проректором з навчальної роботи не пізніше квітня кожного року.

Накази про закріплення за кафедрами навчальних дисциплін по структурних підрозділах Академії. З урахуванням розгалуженості структурних підрозділів щорічно у квітні наказом закріплюється розподіл навчальних дисциплін за кафедрами Академії. Перелік дисциплін базується на інформації, що міститься у затверджених робочих навчальних планах по навчально-наукових інститутах (факультетах).

Підготовка проекту наказу, його узгодження й затвердження здійснюється працівниками навчального відділу НМЦ, на яких покладені ці посадові обов’язки.

Даний наказ слугує підставою для укладання кафедрами тематичних планів (структури залікових кредитів), розрахунку навчального навантаження по кафедрі та закріплення науково-педагогічних працівників для проведення занять і контрольних заходів на певних потоках і в групах.

Зведені розрахунки навантаження кафедр і його розподілу між науково-педагогічними працівниками кафедр – документ, що укладається відповідальним працівником навчального відділу НМЦ на підставі поданих кафедрами за встановленою формою відомостей, підписується начальником НМЦ і затверджується першим проректором з навчальної роботи. Зазначені розрахунки слугують підставою для вирішення кадрових питань, що до початку навчального року закріплюється відповідним наказом.

Інформація, що міститься у затверджених розрахунках розподілу навчального навантаження науково-педагогічних працівників, переноситься до відповідних тематичних планів, які передаються до навчальних відділів (відділень) ННІ (факультетів) для формування розкладів занять.

Розклад занять є одним з основних документів в організації навчального процесу. Процедура і терміни укладання й затвердження розкладів занять описується в розділі «Планування навчального процесу».

Розклад екзаменаційних сесій – документ, що укладається навчальними відділами (відділеннями) ННІ (факультетів) відповідно до навчального (робочого навчального) плану, і затверджується першим проректором з навчальної роботи після підписання начальником (директором) відповідного інституту, начальником НМЦ. Процедура і терміни укладання й затвердження розкладів екзаменаційної сесії описується в розділі «Планування навчального процесу».

Графіки контрольних відвідувань занять ректором і проректорами Академії є організаційним документом у сфері здійснення педагогічного контролю. Такі графіки укладаються щомісячно на підставі розкладів занять і пропозицій навчально-наукових інститутів (факультетів) відповідальним працівником навчального відділу НМЦ, підписуються начальником навчально-методичного центру, узгоджуються з першим проректором з навчальної роботи і затверджуються ректором. Після цього вони передаються кожному проректорові для ознайомлення з інформацією, планування робочого часу і здійснення функцій контролю. Передбачається, що в подальшому рецензія на відвідане заняття розміщується у відповідному журналі навчально-наукового інституту (факультету), що засвідчує дотримання даного графіку.

Засоби діагностики якості освіти розробляються профільними кафедрами і містять комплекс фахових завдань (як теоретичного, так і практичного характеру), тести, а також критерії оцінювання компетенцій при їх виконанні. Ці матеріали зберігаються у навчально-методичному центрі та використовуються при проведення ректорського контролю і під час державної атестації випускників.

4.2. Основними документами, що утворюються в ході організації навчального процесу на рівні навчально-наукових інститутів (факультетів), є:

інформаційний пакет навчально-наукового інституту (факультету);
копії навчальних і робочих навчальних планів;
рішення Вченої ради навчально-наукового інституту (факультету) з питань організації навчального процесу;
розклади занять.

Також у навчально-наукових інститутах (на факультетах) ведуться облікові документи, а саме:

журнали:

обліку успішності (додаток 2);
контрольних відвідувань занять керівництвом Академії, навчально-наукового інституту, факультету (додаток 3);

навчальна картка курсанта (слухача, студента) (додаток 4);
відомості:

зі складання навчальним взводом (групою) підсумкового модульного контролю (залікова, екзаменаційна відомості) (додатки 5, 6, 7, 8) ;
індивідуальна заліково-екзаменаційна (додаток 9);
захисту курсових робіт(додаток 10);
захисту практик і стажування (додаток 11);
зведена відомість успішності по навчальній групі за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем (додаток 12);

листи: екзаменаційний, заліковий (додатки 13, 14) ;
протоколи засідання Державної екзаменаційної комісії (додаток 15);
книги:

реєстрації видачі бланків залікових книжок (індивідуальних навчальних планів) (додаток 16) ;
реєстрації видачі залікових та екзаменаційних відомостей, залікових (перескладання) та екзаменаційних (перескладання) відомостей, екзаменаційних та залікових листків, індивідуальної заліково-екзаменаційної відомості (додаток 17);
обліку виданих академічних довідок (додаток 18) ;
обліку виданих документів про освіту (додаток 19);

копії наказів про проходження практики і стажування курсантами (слухачами, студентами) даного підрозділу.

Навчальні відділи (відділення) навчально-наукових інститутів (факультетів) відповідають за стан зберігання й ведення залікової книжки курсанта (слухача, студента) (додаток 20) або індивідуального навчального плану курсанта (слухача, студента) (додаток 21).

Навчально-методичний центр за погодженням з першим проректором з навчальної роботи може вносити зміни і доповнення до переліку основної облікової документації.

Інформаційний пакет навчально-наукового інституту (факультету) містить загальний опис навчального підрозділу (його структури), включаючи кафедри, основні відомості про науково-педагогічного склад, основні напрями науково-дослідної роботи, перелік та характеристику програм навчання; методики й технології викладання, форми та умови проведення контрольних заходів, опис системи оцінювання та реєстрації успіхів курсанта, (слухача, студента); форми державної атестації; контактну інформацію щодо координатора ЕСТS від навчально-наукового інституту (факультету). Інформаційний пакет навчально-наукового інституту (факультету) розміщується на Інтернет-сайті навчально-наукового інституту (факультету) на сторінці підрозділу. Відповідальність за стан інформаційного пакету, оновлення в ньому відомостей покладається на координатора ЕСТS від інституту (факультету).

Одним з основних документів навчального процесу є журнал обліку успішності, в якому відображаються відомості щодо проведення науково-педагогічним працівником відповідно до розкладу певних видів занять за встановленими темами, відвідування занять курсантами, відпрацювання ними пропусків занять та незадовільних оцінок, а також результати поточного, рубіжного та підсумкового контролю.

Усі записи в журналі робляться науково-педагогічними працівниками чорним або синім чорнилом, чітко, акуратно та без виправлень.

Відповідальність за своєчасне заповнення граф журналу «дата», «кількість годин», «тема заняття», своєчасні і достовірні відмітки про відсутніх курсантів (слухачів, студентів), результати оцінювання навчальної діяльності покладається на науково-педагогічного працівника, який після проведення заняття всі записи завіряє своїм підписом.

Перевірка наявності курсантів, слухачів, студентів здійснюється на початку кожного заняття науково-педагогічним працівником особисто, після чого в журналі робляться відмітки зі скороченнями: ХВ – хворий, ВП – відпустка, ДН – добовий наряд, ВД – відрядження, БФ – прибуття на заняття з фізичного виховання без форми, НВ – навчальне водіння автомобілю, ЗВ – звільнений з дозволу керівництва Академії, БП – без поважних причин.

Науково-педагогічний працівник несе персональну відповідальність за кількість відсутніх, відмічених у журналі;

Відпрацювання заборгованостей курсантами, слухачами, студентами пропущених занять та незадовільних оцінок відмічається записом на відповідній сторінці «облік відпрацювання заборгованості курсантами (слухачами, студентами)».

У журналі відмічається проведення рубіжного та підсумкового контролю із зазначенням результатів оцінювання та відміток про складання заліку (за умови відпрацювання всіх заборгованостей).

Інспектори (методисти) навчального відділу інституту (факультету) організовують зберігання, видачу журналів на заняття та для відпрацювання заборгованостей. Перед початком занять журнал видається командирові (старості) навчальної групи, а у разі його відсутності - заступнику командира (старости) під підпис в журналі обліку видачі. Після закінчення занять командир (староста) групи зобов’язаний перевірити стан журналу та записів у ньому, після чого негайно здати журнал інспектору навчального відділу.

Журнал обліку успішності зберігається протягом трьох років.

Навчальна картка курсанта (слухача, студента).

На кожного курсанта (слухача, студента), який навчається в Академії, оформляється навчальна картка курсанта (слухача, студента), якій присвоюється номер, ідентичний номеру залікової книжки.

У навчальній картці вказуються відомості:

прізвище, ім’я, по батькові курсанта (слухача, студента), дата та місце народження, сімейний стан, адреса місця проживання;
які навчальні заклади закінчив, коли зарахований до НАВС, причини поновлення та відрахування у разі наявності таких, заохочення, стягнення за період навчання;
вивчені навчальні дисципліни з указівкою обсягів часу (у годинах і кредитах ECTS) згідно з навчальним планом, результати навчальної діяльності, в тому числі по виконаних курсових роботах, практиці, відомості про переведення на наступний курс, допущення до складання державних екзаменів;
рішення державної екзаменаційної комісії, присвоєна кваліфікація, номер диплома.

Після завершення кожного курсу у навчальній картці робиться відмітка із зазначенням дати та номеру наказу про переведення на наступний курс; також зазначається дата та номер наказу про допущення до складання державних екзаменів.

При отриманні курсантами (слухачами, студентами) під час навчання незадовільних оцінок за результатами екзаменів у навчальній картці проставляється незадовільна оцінка і через дріб – остаточна оцінка, отримана при перескладанні.

Навчальна картка курсанта (слухача, студента) підписується начальником (директором) інституту (факультету) і завіряється печаткою. Навчальна картка курсанта (слухача, студента) зберігається протягом 75 років.

У разі видачі дубліката диплома в архівній навчальній картці особи, яка закінчила Академію, робиться відповідна відмітка із вказівкою серії і номера, реєстраційного номера і дати видачі дубліката диплома.

Основними документами обліку успішності курсантів (слухачів, студентів) є: залікова та екзаменаційна відомості, відомість із захисту курсових робіт, відомість із захисту результатів практики (ознайомча, навчальна, стажування), екзаменаційні та залікові листи, індивідуальна заліково-екзаменаційній відомість, залікові книжки, зведена відомість, навчальна картка курсанта (слухача, студента). Вони нумеруються, зшиваються в теки і зберігаються як документи суворої звітності.

Залікова та екзаменаційна відомості, відомість із захисту курсових робіт, відомість із захисту результатів практики (ознайомча, навчальна, стажування) складаються в одному екземплярі на кожну групу за навчальними дисциплінами, з яких відповідно до навчального плану проводиться підсумковий модульний контроль (залік, екзамен), захист курсових робіт, захист практики (стажування).

Відомість з підсумкового модульного контролю за підписом заступника начальника навчально-наукового інституту з навчальної роботи видається науково-педагогічному працівникові у день проведення екзамену або заліку, захисту курсових робіт, захисту результатів практики (стажування). Про це робиться відмітка в «Журналі реєстрації видачі екзаменаційних, залікових відомостей та екзаменаційних листків». Відомість здається до навчального відділу в день приймання підсумкового модульного контролю або вранці наступного дня, якщо початок екзамену запланований у другій половині дня та його завершення відбувається після офіційного закінчення робочого дня працівників навчального відділу.

У відомості з підсумкового модульного контролю науково-педагогічний працівник обов’язково зазначає наступне:

дату проведення заліку, екзамену, захисту курсових робіт, захисту практики (стажування);
результат підсумкового контролю, завірений підписом викладача на кожного курсанта (слухача, студента);
кількість студентів, які складали залік чи іспит;
відповідну кількість отриманих оцінок;
кількість студентів, які не допущені або не з’явилися на проведення підсумкового модульного контролю.

Занесені до відомостей результати контролю якості знань повинні точно співпадати з інформацією у заліковій книжці (індивідуальному навчальному плані).

Будь-які виправлення у відомостях повинні підтверджуватися підписом викладача, який припустив помилку, а у відомостях із ліквідації академічної заборгованості студента повинні бути підписи 3-х викладачів – членів комісії.

Індивідуальна заліково-екзаменаційна відомість видається курсантові (слухачеві, студентові) для ліквідації академічної заборгованості з декількох дисциплін. Термін дії індивідуальної заліково-екзаменаційної відомості – до закінчення терміну ліквідації академічної заборгованості.

В індивідуальній заліково-екзаменаційні відомості зазначаються підстави складання за індивідуальним графіком, дата видачі. Вона підписується начальником навчального відділу, а також начальником інституту (факультету), а за його відсутності – заступником начальника інституту (факультету).

Заліковий, екзаменаційний лист видається курсантові (слухачеві, студентові) для ліквідації заборгованості з однієї дисципліни. Термін дії даного документа – три дні з моменту його видачі.

Залікові та екзаменаційні відомості, включаючи відомості перескладання, відомість із захисту результатів практики, стажування, відомість із захисту курсових робіт, заліковий лист, екзаменаційний лист, індивідуальна заліково-екзаменаційна відомість зберігаються протягом п’яти років після закінчення курсантами (слухачами, студентами) навчального закладу.

Зведена відомість про виконання навчального плану курсантами (слухачами, студентами) ведеться з моменту видання наказу про зарахування, на кожну навчальну групу (взвод) окремо. У зведеній відомості зазначається:

рік набору,
прізвище, ім’я та по батькові курсантів (слухачів, студентів);
назва навчальних дисциплін, з яких приймалися заліки, екзамени, а також відбувався захист практики, курсових робіт й результати оцінювання.

При отриманні курсантами (слухачами, студентами) під час навчання незадовільних оцінок за результатами екзаменів, захисту курсових робіт у навчальній картці проставляється незадовільна оцінка і через дріб – остаточна оцінка, отримана при перескладанні.

Інспектори (методисти) навчальних курсів після закінчення кожної екзаменаційної сесії власноруч заповнюють зведені відомості та ставлять підпис, звіривши інформацію про виконання навчального плану за семестр. Начальник навчального відділу (відділення) після закінчення кожного навчального року підтверджує правильність заповненої інформації своїм підписом. Після закінчення навчального процесу і складання державних екзаменів зведена відомість підписується начальником (директором) інституту (факультету) і завіряється печаткою.

Зведена відомість про результати навчання складається на кожну навчальну групу за весь термін навчання і надається Державній екзаменаційній комісії.

Термін зберігання зведеної відомості після складання Державних екзаменів – 3 роки.

Протокол засідання державної екзаменаційної комісії складається в одному екземплярі на кожну навчальну групу. До протоколу вносяться номер екзаменаційного білету, характеристика повноти відповіді на питання по білету, додаткові питання членів комісії, оцінка, одержана на державному екзамені або при захисті дипломної чи магістерської роботи, особливі думки членів державної комісії.

Протокол підписує голова і члени державної екзаменаційної комісії, що брали участь у засіданні. Книга протоколів зберігається у справах навчального закладу.

Протоколи засідання державної екзаменаційної комісії нумеруються, зшиваються в теки і зберігаються як документи суворої звітності протягом 75 років.

Книга реєстрації видачі залікових книжок (індивідуальних навчальних планів курсанта (слухача, студента). Після видання наказу про зарахування кожному курсантові (слухачеві, студентові) видається заповнений бланк залікової книжки (індивідуального навчального плану), що реєструється в указаній книзі по роках набору, у кожному інституті (на факультеті) окремо. В книзі зазначають такі відомості: порядковий номер; номер залікової книжки (індивідуального навчального плану); дата отримання; прізвище, ім’я, по батькові та підпис курсанта (слухача, студента), якому видається залікова книжка (індивідуальний навчальний план), а також міститься примітка для зазначення інформації, чи видавалися особі дублікати залікової книжки і т.д.

Книга реєстрації видачі залікових книжок прошивається, її сторінки нумеруються та скріплюються печаткою Академії. Вона зберігається у керівника або відповідальної особи, на яку покладені обов’язки видачі залікових книжок.

Книга обліку виданих академічних довідок ведеться з метою реєстрації факту видачі даного документа.

До неї заносяться такі відомості: порядковий номер; дата видачі; номер академічної довідки; прізвище, ім’я та по батькові особи, якій видана академічна довідка; причина відрахування (переведення); підстава (№ наказу); підпис особи, яка отримала академічну довідку.

Книга обліку виданих документів про освіту

Документи про освіту є документами суворого обліку. З метою їх реєстрації ведеться відповідна книга, до якої заносяться такі дані:

порядковий реєстраційний номер, який складається з двох цифр, записаних через дріб – номера по порядку і останніх двох цифр року, коли видавався документ (наприклад, 51/07 означає, що виданий документ зареєстрований у книзі під № 51 у 2007 році);
прізвище, ім’я та по батькові особи, якій видано диплом;
номер документа про освіту;
дата видачі документа про освіту;
підпис особи, яка видала документ про освіту;
підпис випускника, що отримав документ про освіту.

Книга обліку виданих документів про освіту прошивається, її сторінки нумеруються та скріплюються печаткою Академії. Вона зберігається у керівника або відповідальної особи, на яку покладені обов’язки видачі документів про освіту.

Дана книга зберігається протягом 75 років.

Залікова книжка курсанта (слухача, студента) – обліковий персональний документ встановленого зразка, який видається після підписання наказу про зарахування. В ній розміщується;

інформація про належність певній особі, яка проходить підготовку в Академії за тим чи іншим освітньо-кваліфікаційним рівнем, із зазначенням прізвища, імені, по батькові курсанта (слухача, студента), структурного підрозділу, форми навчання, напряму і спеціальності;

фотокартка особи із гербовою печаткою Академії в її нижньому правому куті;
власноручний підпис особи, якій вона належить.

Залікова книжка підписується начальником інституту (факультету).

У ній фіксується інформація про дати і результати складання екзаменів із проставлянням оцінки (ліва сторона книжки) і прийняття заліку (права сторона книжки) з навчальних дисциплін, що підтверджується підписами науково-педагогічних працівників, які здійснюють підсумковий контроль. У випадку отримання особою, яка навчається, незадовільної оцінки на екзамені або при не зарахуванні заліку ця інформація до залікової книжки не заноситься, а фіксується лише у відомості.

У разі, якщо назва дисципліни перевищує два слова, для означення її у заліковій книжці дозволяється використовувати скорочення або абревіатуру встановленого зразка.

Будь-які виправлення інформації повинні підтверджуватися написом на нижньому березі сторінки «Виправленому вірити» і підписом викладача, який припустив помилку.

Окреме місце в заліковій книжці виділяється для фіксації результатів проходження практики, стажування, а також складання Державної атестації.

Інформація про результати складання заліків і екзаменів, занесена до залікової книжки курсанта (слухача, студента) і не підтверджена даними відомостей (залікових та екзаменаційних листів), вважається за недійсну.

У міжсесійний період залікові книжки зберігаються у навчальних відділах (відділеннях) ННІ (факультетів) і видаються на час проведення контрольних заходів.

Інспектори (методисти) навчальних курсів після закінчення екзаменаційної сесії перевіряють зафіксовані відомості, заздалегідь звіривши інформацію про виконання навчального плану за семестр та надають начальникові інституту (факультету). Завершення кожного семестру має бути підтверджене підписом начальника (директора) інституту (факультету) і завірено печаткою.

У разі втрати (пошкодження, що виключає подальше використання) залікової книжки курсант (слухач, студент) подає рапорт (заяву) на ім’я начальника інституту (факультету) з проханням видати нову залікову книжку. Нова залікова книжка видається за попереднім номером, у верхньому правому кутку ставиться штамп «Дублікат», в ній відновлюються всі дати і результати по зданих навчальних дисциплінах, захищених курсових роботах і практиках, із зазначенням кількості годин, прізвища, ім’я, по батькові науково-педагогічного працівника. Відомості про зараховані дисципліни завіряються підписом начальника факультету і печаткою.

Особам, переведеним з інших навчальних закладів, видається залікова книжка, до якої з академічної довідки переносяться відомості про всі складені навчальні дисципліни (залікові кредити), захищені курсові роботи і практики, з указівкою кількості годин, екзаменаційних оцінок, відміток про заліки. Перезараховані навчальні дисципліни завіряються підписом начальника інституту (факультету).

При переведенні особи, яка проходить підготовку в НАВС, до іншого навчального закладу, а також при відрахуванні з Академії залікова книжка вилучається. При переведенні курсанта (слухача, студента) з одного факультету на іншій в межах Академії залікова книжка зберігається.

Після складання державних екзаменів залікові книжки, повністю оформлені (зазначається присвоєна кваліфікація, серія і номер виданого диплома), формуються в окрему справу і зберігаються в установленому порядку.

Після закінчення курсантами (слухачами, студентами) навчального закладу залікові книжки зберігаються протягом п’яти років.

За наявності бланку індивідуального навчального плану курсанта (слухача, студента) залікова книжка не потребується.

4.3. Основними документами, що утворюються в ході організації навчального процесу на рівні кафедри, є:

положення про кафедру;
копії навчальних, робочих навчальних планів;
копія наказу по Академії про закріплення за кафедрами навчальних дисциплін по підрозділах;
план роботи кафедри на навчальний рік, затверджений у встановленому порядку;
розрахунок навчального навантаження за дисциплінами кафедри по підрозділах Академії;
розрахунок розподілу навчального навантаження між науково-педагогічними працівниками кафедри;
копії розкладів занять по структурних підрозділах Академії;
структурно-логічні схеми (на кожну дисципліну окремо);
навчально-методичний комплекс (окремо на кожну дисципліну, що забезпечується кафедрою);
тематичні плани (структура залікових кредитів) із зазначенням прізвищ науково-педагогічних працівників, які забезпечують викладання навчальних дисциплін у навчально-наукових інститутах (на факультетах), в групах (додаток 22);
навчальні програми з дисциплін, що забезпечуються кафедрою;
робочі навчальні програми зі структурою навчальної діяльності курсанта (слухача, студента);
програми навчальних практик і стажування (якщо для кафедри передбачений цей вид діяльності);
критерії оцінювання (розподілу балів) по кожному заліковому кредиту окремо;
фондові лекції за кожною дисципліною, що забезпечуються кафедрою;
плани проведення семінарських занять (додаток 23);
плани проведення практичних занять (додаток 24);
план-конспекти проведення лекційних занять (додаток 25);
методичні розробки завдань і фабул для проведення практичних занять, ділових ігор і тренінгів;
методичні рекомендації з виконання практичних (лабораторних) робіт;
завдання для самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів);
інструктивно-методичні матеріали для організації самостійної роботи курсантів (слухачів, студентів), в тому числі з елементами дистанційного навчання;
тематика курсових, дипломних, магістерських робіт (якщо це передбачено за профілем кафедри)
наочні матеріали, в тому числі для мультимедійного супроводження занять;
інформаційні матеріали по забезпеченню навчальними підручниками (посібниками) з дисциплін бібліотекою Академії;
матеріали вхідного, поточного, рубіжного і підсумкового контролю якості знань (тести, задачі, завдання, контрольні питання тощо);
екзаменаційні білети.

Обліковими документами, що ведуться на кафедрі, є:

графік проведення відкритих занять (майстер-класів);
графік контрольних відвідувань занять начальником (завідуючим, заступником начальника) кафедри;
графік взаємних відвідувань занять;
графік проведення науково-педагогічними працівниками кафедри консультацій у позанавчальний час;
журнал обліку контрольних та взаємних відвідувань;
журнал обліку замін відсутніх викладачів;
журнал обліку консультацій;
журнал обліку надходження й рецензування курсових та контрольних робіт курсантів (слухачів, студентів) (якщо на кафедрі передбачені відповідні види робіт);
журнал обліку надходження й рецензування дипломних і магістерських робіт (якщо на кафедрі передбачені відповідні види робіт).

Терміни ведення й зберігання документів кафедри визначаються відповідною номенклатурою справ.

План роботи кафедри на навчальний рік укладається відповідно до встановленого зразка за усіма напрямами діяльності (навчальна, методична, наукова, виховна, організаційна робота, міжвузівські зв’язки), обговорюється на засіданні кафедри, погоджується з начальником НМЦ і затверджується першим проректором з навчальної роботи. По мірі виконання запланованих заходів у плані робляться відповідні позначки про виконання. На підставі виконаного плану роботу кафедри складається звіт про роботу у навчальному році.

Розрахунок навчального навантаження за дисциплінами кафедри по підрозділах Академії здійснюється начальником (завідуючим) кафедри або його заступником на підставі наказу про закріплення за кафедрою навчальних дисциплін, а також робочих навчальних планів по навчально-наукових інститутах (факультетах). При цьому враховується кількість потоків, груп, оскільки шляхом множення встановлюється загальна кількість годин, відведених на аудиторну, індивідуальну роботу, консультації, підсумковий контроль знань, захист курсових робіт і т. ін. Також враховується розподіл групи на підгрупи (до 15 осіб) при проведенні практичних занять з таких дисциплін, як: вогнева підготовка, спеціальна фізична підготовка, фізична підготовка, іноземна мова, спеціальна техніка, з дисциплін спеціалізації експертів (дисципліна в повному обсязі).

Передбачається розподіл на підгрупи при опрацюванні найбільш складних тем, що потребують здобуття визначених ОКХ навичок, у межах наступних навчальних дисциплін: тактико-спеціальна підготовка, спеціальна тактика, криміналістика, інформатика, криміналістична інформатика, математичні методи в психології, службово-бойова діяльність підрозділів з конвоювання, службово-бойова діяльність підрозділів з охорони особливо важливих державних об’єктів, спеціальні моторизовані військові частини міліції, тактика внутрішніх військ, вступ на посаду, управління повсякденною діяльністю, зв’язок, загальна тактика, військова топографія, бойове забезпечення. Про необхідність розподілу групи на підгрупи робиться спеціальна позначка у тематичному плані дисципліни, який передається для формування розкладів занять.

Загальний розрахунок навчального навантаження на наступний навчальний рік складає бюджет часу для подальшого його розподілу між науково-педагогічними працівниками, раціонального їх закріплення за підрозділами Академії.

Розрахунок розподілу навчального навантаження між науково-педагогічними працівниками кафедри здійснюється на підставі розрахунку навчального навантаження по структурних підрозділах з метою визначення обсягів роботи науково-педагогічних працівників на наступний навчальний рік, закріплення їх за певними навчальними підрозділами, вирішення кадрових питань щодо чисельності викладачів, укладання тематичних планів і подальшого розкладу занять, а також для визначення інформації, що заноситиметься до індивідуального робочого плану науково-педагогічного працівника.

Критерії розподілу навчального навантаження описані в даному Положенні у розділі «Учасники навчального процесу», «Робочий час науково-педагогічного працівника».

Відомості про розрахунки розподілу навчального навантаження по підрозділах, дисциплінах, між науково-педагогічними працівниками після обговорення на кафедрі, що фіксується у відповідному протоколі засідання, передаються до навчально-методичного центру в електронному і роздрукованому вигляді.

Копії розкладів занять по структурних підрозділах Академії зберігаються на кафедрі та використовуються з метою обліку виконання навчального навантаження науково-педагогічних працівників, оперативного реагування у разі виникнення потреби у замінах тощо.

Структурно-логічні схеми (на кожну дисципліну окремо) укладаються провідними науково-педагогічними працівниками кафедри з метою унаочнення послідовності тем курсу, міжпредметних і міждисциплінарних зв’язків з іншими навчальними дисциплінами, визначення забезпечуваних і забезпечуюючих дисциплін.

Навчально-методичний комплекс дисципліни – збірка, що містить:

структурно-логічну схему навчальної дисципліни;
анотацію навчальної дисципліни з відображенням її міжпредметних і міждисциплінарних зв’язків і цілей навчання;
тематичний план (структуру залікового кредиту) навчальної дисципліни;
навчальну програму з дисципліни;
робочу навчальну програму дисципліни;
теми реферативних повідомлень до семінарських занять;
методичні розробки завдань і фабул для проведення практичних занять, ділових ігор і тренінгів;
завдання та інструктивно-методичні матеріали для організації самостійної роботи з навчальної дисципліни;
перелік завдань до індивідуальної роботи з навчальної дисципліни;
критерії оцінювання;
матеріали вхідного, поточного, рубіжного і підсумкового контролю якості знань;
екзаменаційні білети з навчальної дисципліни;
перелік рекомендованої літератури за темою.

Навчально-методичні комплекси укладаються працівниками кафедри (робочими групами), за якими закріплено відповідні дисципліни. Після зовнішнього рецензування навчально-методичні комплекси затверджуються рішенням кафедри з обов’язковим відображенням у протоколі, рішенням Методичної і Вченої ради Академії.

Затверджені навчально-методичні комплекси друкуються й видаються редакційно-видавничим центром Академії в кількості, передбаченій нормативами МОНМС, та розповсюджуються серед курсантів (слухачів, студентів) на час вивчення навчальної дисципліни

За умов збереження авторських прав з дозволу керівництва кафедри навчально-методичний комплекс може бути розташований на Інтернет-сайті Академії, навчально-наукового інституту чи факультету або тиражуватися на цифрових носіях і надаватися курсантам (слухачам, студентів) у такій формі.

Оновлення навчально-методичних комплексів відбувається в міру появи змін і доповнень у нормативно-правовій базі, перегляду концепції змісту освіту, зміни навчальних планів, але не рідше ніж раз на п’ять років.

Відповідальність за своєчасну підготовку, належний рівень ведення документації по кафедрі, надання інформації до навчально-методичного центру, навчально-наукових інститутів (факультетів) несе начальник (завідуючий) кафедри.

Для спеціальних кафедр, які працюють із інформацією, що має грифи обмеження, порядок підготовки і зберігання навчально-методичних матеріалів встановлюється згідно із Законом України «Про державну таємницю», а також відповідними нормативними актами МВС.

Blog

Содержание