Гсвоу -04

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   50
4.22.13

В умовах виробничої діяльності, для групи споріднених видів, визначати модуси філембріогенезу за описами стадій онтогенезу.

4.22.13.01

Визначення основних модусів філембріогенезу.

4.22.13.02

Типи модусів філембріогенезу.

4.22.13.03

Критерії визначення зв’язків між онтогенезом і філогенезом.

4.22.13.04

Передумови, закономірності і темпи еволюції органів та їх функцій.

4.22.13.05

Теорія філембріогенезу як подальший розвиток уявлення про співвідношення між онтогенезом і філогенезом.

4.22.14

В умовах виробничої діяльності, на основі еволюційної концепції походження людини, використовуючи матеріали палеонтологічного музею, за аналізом морфологічної організації викопних представників роду Homo визначити ознаки їх групового прогресу.

4.22.14.01

Визначення ознак групового прогресу в межах роду Homo.

4.22.14.02

Основні етапи антропогенезу, його рушійні сили та відмінні ознаки.

4.22.14.03

Особливості еволюції сучасної людини.

4.22.14.04

Місце людини в системі тваринного світу.

4.23.01

За морфологічними параметрами та біохімічним складом, серед множини біологічних об'єктів, виявляти представників, що належать до неклітинних форм життя (царства Vira).

4.23.01.01

Розпізнавання представників царства Vira.

4.23.01.02

Загальне уявлення про неклітинні форми життя (віруси).

4.23.01.03

Класифікація неклітинних форм життя (віруси, віроїди, пріони).

4.23.01.04

Основні характеристики вірусів (розміри, розмноження, ріст, біохімічний склад).

4.23.02

В лабораторних умовах за електронно-мікроскопічним зображенням вірусу, використовуючи систему морфологічних ознак, визначити морфотип віріону.

4.23.02.01

Класифікація морфологічних типів віріону.

4.23.02.02

Розміри та типи симетрії віріонів у простих та складних вірусів.

4.23.03

За інформацією про структуру та життєвий цикл певних віроїдів, користуючись стандартними методиками, розробити схему експерименту по детекції віроїдів.

4.23.03.01

Методи детекції інфекційної РНК.

4.23.03.02

Використання полімеразної ланцюгової реакції у вірусологічних дослідженнях.

4.23.03.03

Біологічні особливості віроїдів.

4.23.04

В умовах виробничої діяльності, за симптоматичною картиною хвороби та наявністю специфічних гістологічних змін головного мозку, серед множини неклітинних форм життя виявляти збудників пріонної етіології.

4.23.04.01

Ідентифікація хвороб пріонної етіології.

4.23.04.02

Діагностичні ознаки пріонів.

4.23.04.03

Пріони як представники неканонічних вірусів.

4.23.04.04

Повільні вірусні інфекції, спричинені пріонами та їх симптоматична картина.

4.23.05

В умовах лабораторії, користуючись наданою таксономічною інформацією, визначати основні функції вірусспецифічних білків.

4.23.05.01

Визначення функції вірусного білку.

4.23.05.02

Функції вірусних білків в процесах адсорбції, проникненні, імунної відповіді та транспорті вірусу.

4.23.05.03

Структурні та неструктурні білки вірусів.

4.23.05.04

Характеристики вірусних білків як таксономічної ознаки.

4.23.06

В умовах лабораторії, користуючись електронно-мікроскопічними зображеннями різних вірусів та лінійкою, визначити різні типи симетрії віріонів.

4.23.06.01

Визначення морфологічних характеристик вірусів.

4.23.06.02

Симетрія вірусів. Поняття про ротаційно-трансляційну, ікосаедричну та змішану симетрію.

4.23.06.03

Морфологічний та морфометричний аналіз електронограм вірусних часток.

4.23.07

Для певного вірусу з відомим тропізмом, на основі аналізу інформації щодо його життєвого циклу, визначати шлях поширення даного вірусу.

4.23.07.01

Класифікація шляхів поширення вірусних інфекцій.

4.23.07.02

Тропізм вірусів.

4.23.07.03

Шляхи поширення вірусів в природі; уявлення про вектори вірусних інфекцій та вхідні ворота інфекції.

4.23.07.04

Особливості життєвих циклів вірусів бактерій, рослин, тварин та людини.

4.23.08

Для заданого вірусу, використовуючи інформацію щодо способу реплікації вірусної нуклеїнової кислоти, визначити тип реплікації даного вірусу.

4.23.08.01

Алгоритми ідентифікації типів реплікації вірусів.

4.23.08.02

Класифікація способів реплікації вірусів за Балтімором.

4.23.08.03

Типи нуклеінових кислот у вірусів.

4.23.08.04

Особливості реплікації різних типів нуклеінових кислот у вірусів.

4.23.09

За допомогою світлової мікроскопії, на фіксованих препаратах культури клітин, в умовах лабораторії визначити тип цитопатичної дії вірусу.

4.23.09.01

Визначення типу цитопатичної дії вірусу.

4.23.09.02

Типи цитопатичної дії вірусу в культурі клітин.

4.23.09.03

Первинні, напівперевивні, перевивні культури клітин та умови їх вирощування.

4.23.09.04

Патогенез вірусних інфекцій на рівні клітини.

4.23.10

В умовах лабораторії, для наданого вірусу, використовуючи метод зараження курячих ембріонів, встановити життєздатність вірусу за проявом його цитопатичної дії.

4.23.10.01

Оцінка життєздатності вірусу за цитопатичною дією на органи курячого ембріону.

4.23.10.02

Будова курячого ембріону та овоскопія.

4.23.10.03

Цитопатична дія вірусів та її реєстрація.

4.23.11

Використовуючи лабораторних тварин, в умовах виробничої діяльності, визначити концентрацію вірусу (інфекційний титр) методом біотестування.

4.23.11.01

Кількісне визначення інфекційного титру вірусу біотестуванням.

4.23.11.02

Поняття про інфекційний титр.

4.23.11.03

Принципи біотестування: поняття про тест-об'єкт, тест-систему, тест-функцію, використання LD50 як тест-функції у вірусологічних дослідженнях.

4.23.12

В умовах виробничої діяльності, використовуючи положення теорії вірусного канцерогенезу, виявляти трансформовані вірусом культури клітин.

4.23.12.01

Проліферація трансформованих клітин під дією ДНК- та РНК-вмісних вірусів.

4.23.12.02

Теорії вірусного канцерогенезу. Доброякісні та злоякісні пухлини.

4.23.12.03

Уявлення про ембріональні гени, протоонкогени, онкогени та їх експресію.

4.23.12.04

Основні родини канцерогенних вірусів. Ретровіруси як вектори горизонтальної передачі спадкової інформації.

4.23.13

У спектрі антивірусних препаратів, використовуючи теорію мішені їх дії, обрати найбільш ефективний препарат проти наданого вірусу.

4.23.13.01

Теорія мішеней дії антивірусних препаратів.

4.23.13.02

Класифікація хіміотерапевтичних антивірусних препаратів.

4.23.13.03

Механізми дії антивірусних препаратів.

4.23.14

Зі спектру антивірусних вакцин, за наданою епідеміологічною характеристикою вірусу, використовуючи положення теорії антивірусного імунітету, підбирати найбільш ефективні вакцини.

4.23.14.01

Принципи підбору ефективних антивірусних вакцин.

4.23.14.02

Уявлення про імунітет при вірусних захворюваннях.

4.23.14.03

Епідеміологічна характеристика вірусів.

4.23.14.04

Типи антивірусних вакцин.

4.23.15

У лабораторних умовах, використовуючи метод рослин-індикаторів, за симптоматичною картиною визначити фітовірус на рівні роду.

4.23.15.01

Ідентифікація родів фітовірусів методом рослин-індикаторів.

4.23.15.02

Вплив вірусної інфекції на ріст і розвиток рослин; поведінка вірусів в рослині: рух між клітинами і тканинами, локалізація та накопичення вірусів, утворення включень.

4.23.15.03

Метод рослин-індикаторів у фітовірусології.

4.23.15.04

Механізми передачі вірусів рослин в природніх умовах та в лабораторії; вектори вірусів рослин.

4.23.15.05

Різноманітність фітовірусів та їх місце у системі царства Vira.

4.23.16

За допомогою реакції кільце-преципітації визначати преципітаційний титр фітовірусу у лабораторних умовах.

4.23.16.01

Визначення преципітаційного титру у реакції кільце-преципітації.

4.23.16.02

Методика визначення преципітаційного титру.

4.23.16.03

Основні серологічні методи, що використовуються у фітовірусологів.

4.23.17

За характеристикою вірусу, керуючись нормативними рекомендаціями та стандартами визначати профілактичні заходи захисту рослин від вірусів.

4.23.17.01

Способи запобігання втрат врожаю від вірусних інфекцій.

4.23.17.02

Нормативні документи щодо отримання безвірусного посадкового матеріалу.

4.23.17.03

Фітопатологічна характеристика вірусів основних сільськогосподарських рослин (пшениця, жито, цукровий буряк, соняшник).

4.23.18

Використовуючи бактеріофаг Т4, в умовах лабораторії за допомогою методики культивування бактерії Е.coli в рідкому поживному середовищі накопичити у високій концентрації наданий вірус.

4.23.18.01

Методи накопичення вірусів бактерій.

4.23.18.02

Характеристика бактеріофагів та їх місце в царстві Vira.

4.23.18.03

Особливості взаємодії бактеріофагу з бактеріальною клітиною.

4.23.18.04

Вірулентні бактеріофаги.

4.23.19

Використовуючи метод титрування за Аппельманом, в умовах лабораторії визначити кількість фагових часток у суспензії вірусу за допомогою титрування бактеріофагів в бактеріальній культурі.

4.23.19.01

Визначення інфекційного титру бактеріофагу.

4.23.19.02

Методи титрування вірусів бактерій (за Аппельманом та за Граціа).

4.23.19.03

Роль вірусів бактерій в природі та в біотехнологічних процесах.

4.23.20

У виробничих умовах, використовуючи розчин формвару та мідну сіточку, приготувати плівку- підкладинку для електронно-мікроскопічних досліджень вірусвмісних зразків.

4.23.20.01

Техніка виготовлення плівок-подкладинок.

4.23.20.02

Вимоги до матеріалів, що використовуються для приготування плівок-підкладинок.

4.23.21

В умовах лабораторії з вірусвмісної рідини, використовуючи контрастуючу речовину, за допомогою пінцета та автоматичного дозатора (піпетки) приготувати препарат вірусу для дослідження в електронному мікроскопі.

4.23.21.01

Приготування вірусвмісних препаратів для електронно-мікроскопічних досліджень.

4.23.21.02

Адсорбційні властивості вірусів та їх складових.

4.23.21.03

Властивості контрастуючих речовин.

4.23.22

В умовах виробничої діяльності, використовуючи стандартну методику, набір реактивів, антитіл та обладнання, ідентифікувати наданий вірус методом імуно-ферментного аналізу.

4.23.22.01

Принципи методу імуноферментного аналізу.

4.23.22.02

Типи (модифікації) ІФА для діагностики вірусів.

4.23.22.03

Застосування ІФА в вірусологічній лабораторіі та практиці.

4.24.01

В умовах лабораторії, за поданим зразком вуглеводів проводити ідентифікацію гексоз використовуючи загальноприйняті методики визначення моносахаридів.

4.24.01.01

Визначення гексоз за допомогою якісних реакцій.

4.24.01.02

Методи визначення моносахаридів. Основні реакції якісного визначення моносахаридів.

4.24.01.03

Класифікація вуглеводів та їх властивості.

4.24.01.04

Класифікація моносахаридів. Альдози. Кетози.

4.24.02

В умовах лабораторії, за поданим зразком вуглеводів, проводити ідентифікацію пентоз, використовуючи загально прийняті методики визначення моносахаридів.

4.24.02.01

Визначення пентоз за допомогою якісних реакцій.

4.24.02.02

Методи визначення моносахаридів. Основні реакції якісного визначення пентоз.

4.24.02.03

Пентози, їх класифікація та властивості.