Гсвоу -04
| Вид материала | Документы |
СодержаниеВ лабораторних умовах, за допомогою спектрофотометру, визначати динаміку активності пероксидаз в листках рослин. |
- Ідно до гсвоу мону «Освітньо-кваліфікаційної характеристики» та «Освітньо-професійної, 281.29kb.
- Гсвоу -02 галузевий стандарт вищої освіти україни, 219.65kb.
- Гсвоу -04, 1923.33kb.
- Програма фахового вступного випробування для участі в конкурсі щодо зарахування, 71.96kb.
- Програма фахового вступного випробування для участі в конкурсі щодо зарахування, 346.42kb.
- Програма фахового вступного випробування зі спеціальностей 03060101 «Менеджмент організацій, 362.07kb.
- Програма фахового вступного випробування для участі в конкурсі щодо зарахування, 455.41kb.
- Програма фахового вступного випробування для участі в конкурсі щодо зарахування, 241.94kb.
- Програма фахового вступного випробування для участі в конкурсі щодо зарахування, 624.86kb.
В лабораторних умовах, за допомогою спектрофотометру, визначати динаміку активності пероксидаз в листках рослин.
4.17.20.01
Оцінка динамічних параметрів активності пероксидаз в листках рослин.
4.17.20.02
Методи оцінки активності пероксидаз.
4.17.20.03
Хімічна природа і механізм дії пероксидаз: субстрати та інгібітори; локалізація та біологічна роль рослинної пероксидази.
4.17.20.04
Перетворення жирів у вуглеводи в процесі глюконеогенезу у рослин.
4.17.21
В лабораторних умовах оцінювати зміни активності каталази в різних органах рослин за кількістю пероксиду водню, використовуючи метод титрування.
4.17.21.01
Визначення активності каталази в різних органах рослин.
4.17.21.02
Каталаза: хімічна природа, функції, механізм дії.
4.17.21.03
Фізіологічне значення альтернативних шляхів дихання; регуляторні механізми дихання; зв’язок дихання та окисного фосфорилювання.
4.17.21.04
Мітохондріальна мембрана та її роль в процесі дихання.
4.17.21.05
Методи визначення каталазної активності.
4.17.22
В лабораторних умовах, шляхом мікрохімічного аналізу, використовуючи крапельний метод, визначати якісний склад золи рослин.
4.17.22.01
Визначення складу золи мікрохімічними методами.
4.17.22.02
Методика проведення специфічних реакцій для виявлення хлору, калію, кальцію, магнію, сірки та заліза.
4.17.22.03
Функціональне значення макро- та мікроелементів, вторинне використання (реутилізація) елементів живлення.
4.17.22.04
Вплив зовнішних і внутрішних факторів на живлення рослин.
4.17.23
В лабораторних умовах визначати об’єм кореневих систем рослин, вирощених в різних умовах, використовуючи стандартні методику.
4.17.23.01
Визначення об'єму кореневих систем рослин, вирощених у різних умовах.
4.17.23.02
Коренева система як орган поглинання та обміну речовин; синтетична та видільна функції кореневої системи; кореневі виділення та їх екологічне значення.
4.17.23.03
Фізіологічні основи застосування добрив.
4.17.24
В лабораторних умовах визначати загальну, робочу та неробочу адсорбційні поверхні кореневих систем різних рослин методом колориметрії.
4.17.24.01
Визначення різних типів поверхонь рослин методом колориметрії.
4.17.24.02
Методи визначення різних типів поверхонь кореневих систем рослин.
4.17.24.03
Механізми поглинання іонів рослинною клітиною (обмінна адсорбція, контактний обмін); інформативне значення іонного транспорту.
4.17.24.04
Вплив зовнішніх факторів на рух і характер розподілу мінеральних елементів.
4.17.25
В лабораторних умовах визначати вміст та добову динаміку нітритів у рослинах за методом Гриса.
4.17.25.01
Визначення вмісту та динаміки нітритів у рослинах.
4.17.25.02
Відновлення нітратів до нітритів; механізми нітрифікації; роль нітрат- та нітритредуктаз в азотовому обміні.
4.17.25.03
Методика визначення нітритів за Грисом.
4.17.26
В лабораторних умовах визначати інтенсивність поглинання амонію кореневою системою рослин, використовуючи реактив Неслера.
4.17.26.01
Визначення інтенсивності поглинання амонію рослинами.
4.17.26.02
Методика та особливості колориметричного визначення аміаку з реактивом Неслера.
4.17.26.03
Шляхи асиміляції аміаку; амінокислоти і аміди в рослинах; взаємозв’язок вуглеводного та азотного обміну в рослині.
4.17.27
В умовах виробничої діяльності визначати рівень жаростійкості різних рослин за реакцією феофітинізації хлорофілу.
4.17.27.01
Визначення жаростійкості рослин.
4.17.27.02
Методика визначення жаростійкості рослин за процесом феофітинізації хлорофілу.
4.17.27.03
Фізіологічні основи стійкості рослин; адаптивний потенціал до екзогенних факторів.
4.17.27.04
Направленість фізіолого-біохімічних процесів у різних за посухостійкістю рослин.
4.17.28
У вибірці листків однієї рослини, використовуючи систему ксероморфних ознак, виявляти листки заданого ярусу.
4.17.28.01
Визначення листків певних ярусів за системою ксероморфних ознак.
4.17.28.02
Ярусна мінливість ознак листків.
4.17.28.03
Методи оцінки та реєстрації ксероморфних ознак листків рослин.
4.17.28.04
Система ксероморфних ознак та її зв'язок з умовами водозабезпечення рослин.
4.17.29
Визначати рівень стійкості до шкідливих газів листків рослин різних систематичних груп з урахуванням їхніх морфоструктурних ознак і функціональних показників, використовуючи ваговий метод.
4.17.29.01
Визначення стійкості рослин різних систематичних груп до шкідливих газів.
4.17.29.02
Методи визначення газостійкості рослин.
4.17.29.03
Стійкість рослин до антропогенних факторів.
4.17.29.04
Види і форми пошкодження рослин твердими та газоподібними забруднювачами; детоксикація та окисна деградація забрудників у рослин.
4.17.30
В лабораторних умовах, використовуючи люмінесцентний мікроскоп, визначити кількість живих та мертвих клітин водоростей.
4.17.30.01
Визначення співвідношення живих та мертвих клітин мікроводоростей за допомогою люмінісцентного мікроскопу.
4.17.30.02
Техніка використання люмінесцентної мікроскопії для діагностики фізіологічного стану рослин ( на прикладі водоростей).
4.17.30.03
Експрес-методи визначення співвідношення живих і мертвих клітин водоростей.
4.17.31
В лабораторних умовах, за допомогою фітогормонів, використовуючи селективні поживні середовища, здійснювати направлену диференціацію калусу стебла модельної рослини.
4.17.31.01
Визначення складу та концентрації фітогормонів при плануванні дослідів з направленого морфогенезу рослин.
4.17.31.02
Методики підбору концентрацій індолілоцтової кислоти і кінетину.
4.17.31.03
Фітогормони та їх класифікація; рецептори і механізми дії фітогормонів.
4.17.31.04
Фотоперіодизм і термоперіодизм рослин, ауксин-залежні процеси в онтогенезі рослин: морфогенез, апікальне домінування, тропізми, старіння.
4.17.32
В лабораторних умовах, використовуючи необхідний посуд та вимірювальні пристрої, визначати геотропічну реакцію рослин на вплив зовнішніх подразнень.
4.17.32.01
Визначення геотропічних реакцій рослин, тропізми та їх типи.
4.17.32.02
Методи дослідження геотропічних рухів у різних рослин.
4.17.32.03
Ростові рухи як умова орієнтації рослин у просторі; тропізми та їх типи; ріст рослин у невагомості та в умовах гіпогравітації.
4.17.32.04
Залежність росту осьових органів рослин від сили земного тяжіння.
4.17.33
В лабораторних умовах реєструвати фототропічні реакції рослин з допомогою спеціальної камери.
4.17.33.01
Реєстарація фототропічних реакцій рослин.
4.17.33.02
Методики реєстрації фототропічних реакцій.
4.17.33.03
Вегетативний ріст як передумова генеративного розвитку, полярність і ростові кореляції; відміна тропізмів від тургорних рухів.
4.18.01
В лабораторних умовах, використовуючи необхідне обладнання та розчин гетероауксину, розмножувати рослини трав’янистими або здерев’янілими живцями.
4.18.01.01
Розмноження рослин трав'янистими та здерев'янілими живцями.
4.18.01.02
Методика розмноження рослин трав’янистими та здерев'янілими живцями з застосуванням фітогормонів.
4.18.01.03
Загальні принципи гормональної регуляції та гіпотези механізмів дії фітогормонів.
4.18.01.04
Вплив різних концентрацій гетероауксину на ризогенез у живців та укорінених рослин.
4.18.02
В умовах виробничої діяльності проводити щеплення рослин, використовуючи садові й окулірувальні ножі, секатори та необхідні матеріали.
4.18.02.01
Щеплення рослин.
4.18.02.02
Методичні прийоми при щепленні рослин: підготовка підщепи, етапи окулірування, щеплення за кору, особливості щеплення в розріз.
4.18.02.03
Різноманітність прийомів щеплення рослин.
4.19.01
В умовах лабораторії, використовуючи інформаційно-довідкову літературу, визначати типи кісток людини.
4.19.01.01
Визначення типу кістки в різних відділах скелету.
4.19.01.02
Класифікація кісток.
4.19.01.03
Скелет людини та типи кісток різних відділів скелета.
4.19.01.04
Інформаційно-довідкові ресурси для визначення елементів опірно-рухової системи людини (анатомічні таблиці, атласи, засоби мультимедіа).
4.19.02
В умовах лабораторії, використовуючи інформаційно-довідкову літературу, визначати тип сполучення кістки.
4.19.02.01
Визначення типів сполучень кісток людини.
4.19.02.02
Класифікація сполучень кіток.
4.19.02.03
Сполучення елементів скелету людини.
4.19.02.04
Інформаційно-довідкові ресурси для визначення елементів опірно-рухової системи людини (анатомічні таблиці, атласи, засоби мультимедіа).
4.19.03
В умовах лабораторії, використовуючи інформаційно-довідкову літературу, визначати розташування в організмі, місця кріплення, функцію та назву м'язу.
4.19.03.01
Визначення м'язів різних типів та їх характеристик.
4.19.03.02
Класифікація м'язів.
4.19.03.03
Характеристика м'язу за типом, функцією, розташуванням, місцями кріплення.
4.19.03.04
Інформаційно-довідкові ресурси для визначення елементів опірно-рухової системи людини (анатомічні таблиці, атласи, засоби мультимедіа).
4.19.04
В умовах лабораторії, використовуючи інформаційно-довідкову літературу, визначати допоміжні апарати м'язів людини.
4.19.04.01
Визначення допоміжних апаратів різних м'язів людини.
4.19.04.02
Класифікація і будова допоміжних апаратів м'язів.
4.19.04.03
Допоміжні апарати м'язів та їх функції.
4.19.04.04
Інформаційно-довідкові ресурси для визначення елементів опірно-рухової системи людини (анатомічні таблиці, атласи, засоби мультимедіа).
4.19.05
В умовах лабораторії, використовуючи мікроскоп та інформаційно-довідкову літературу, визначити тип клітин нервової тканини.
4.19.05.01
Мікроскопія нервової тканини та визначення типів її клітин.
4.19.05.02
Класифікація та структура клітин нервової тканини.
4.19.05.03
Будова нервової тканини.
4.19.05.04
Інформаційно-довідкові ресурси для визначення анатомічних елементів нервової тканини людини (анатомічні таблиці, атласи, засоби мультимедіа).
4.19.06
В умовах лабораторії, використовуючи інформаційно-довідкову літературу, визначати відділи нервової системи за їх будовою.
4.19.06.01
Аналіз будови різних відділів нервової системи на основі даних еволюційного та онтогенетичного розвитку.
4.19.06.02
Нервова система людини та її відділи.
4.19.06.03
Анатомічні плани будови відділів нервової системи людини.
4.19.06.04
Інформаційно-довідкові ресурси для визначення анатомічних елементів нервової системи людини (анатомічні таблиці, атласи, засоби мультимедіа).
4.19.07
В умовах лабораторії, використовуючи інформаційно-довідкову літературу, на наданих препаратах визначити розміщення провідних шляхів спинного мозку.
4.19.07.01
Аналіз будови провідних шляхів спинного мозку.
4.19.07.02
Провідні шляхи спинного мозку, їх розміщення та особливості будови.
4.19.07.03
Інформаційно-довідкові ресурси для визначення анатомічних елементів нервової системи людини (анатомічні таблиці, атласи, засоби мультимедіа).
4.19.08
В умовах лабораторії, використовуючи інформаційно-довідкову літературу, на наданих препаратах визначати відділи головного мозку та їх структурні елементи.
4.19.08.01
Визначення відділів головного мозку за їх анатомічними ознаками.
4.19.08.02
Біла та сіра речовини відділів головного мозку.
4.19.08.03
Анатомічна будова головного мозку та його відділів.
4.19.08.04
Інформаційно-довідкові ресурси для визначення анатомічних елементів нервової системи людини (анатомічні таблиці, атласи, засоби мультимедіа).