Гсвоу -04
| Вид материала | Документы |
- Ідно до гсвоу мону «Освітньо-кваліфікаційної характеристики» та «Освітньо-професійної, 281.29kb.
- Гсвоу -02 галузевий стандарт вищої освіти україни, 219.65kb.
- Гсвоу -04, 1923.33kb.
- Програма фахового вступного випробування для участі в конкурсі щодо зарахування, 71.96kb.
- Програма фахового вступного випробування для участі в конкурсі щодо зарахування, 346.42kb.
- Програма фахового вступного випробування зі спеціальностей 03060101 «Менеджмент організацій, 362.07kb.
- Програма фахового вступного випробування для участі в конкурсі щодо зарахування, 455.41kb.
- Програма фахового вступного випробування для участі в конкурсі щодо зарахування, 241.94kb.
- Програма фахового вступного випробування для участі в конкурсі щодо зарахування, 624.86kb.
В лабораторних умовах, використовуючи мікроскоп, на анатомічному зрізі пагона визначати тип стели.
4.16.08.01
Визначення типу стели за анатомічною будовою пагону.
4.16.08.02
Осьовий циліндр та його анатомічна характеристика. Стелярна теорія.
4.16.08.03
Класифікація стели.
4.16.09
В лабораторних умовах, використовуючи анатомічні методи, виявляти меристеми різних типів у рослин різних відділів та класів.
4.16.09.01
Ідентифікація різних типів меристем у вищих рослин.
4.16.09.02
Твірна тканина та її диференціація. Тотипотентність.
4.16.09.03
Різноманітність меристем та їх класифікація.
4.16.10
В лабораторних умовах, використовуючи мікроскопічні методи, ідентифікувати структурні елементи, тканини та типи їхнього розвитку генеративних органів насінних рослин.
4.16.10.01
Визначення мікроскопічної будови мікроспорофілів, мегаспорофілів та їхніх частин різних насінних рослин.
4.16.10.02
Генеративні органи насінних рослин та їх мікроскопічна будова.
4.16.10.03
Особливості мікроскопічної будови генеративних органів голонасінних та квіткових.
4.16.11
В лабораторних умовах, використовуючи мікроскопічні методи, визначати структурні компоненти насінин рослин різних відділів та класів, плодів покритонасінних.
4.16.11.01
Визначення мікроскопічної будови насінин рослин.
4.16.11.02
Загальний план будови насінин та плодів.
4.16.11.03
Процес запліднення і розвиток насінини.
4.16.11.04
Різноманітність анатомічних елементів насінин та плодів у різних відділів та класів рослин.
4.17.01
В лабораторних умовах, використовуючи розчини різних концентрацій, вимірювати осмотичний тиск клітинного соку у рослинній клітині.
4.17.01.01
Визначення осмотичного тиску за допомогою гіпотонічних та ізотонічних розчинів.
4.17.01.02
Рослинна клітина як колоїдна та осмотична система.
4.17.01.03
Особливості приготування гіпотонічних, гіпертонічних та ізотонічних розчинів.
4.17.01.04
Плазмоліз та деплазмоліз як форма прояву життєдіяльності рослинної клітини.
4.17.01.05
Класифікація мембранних транспортних процесів.
4.17.02
В лабораторних умовах, використовуючи техніку прижиттєвого цитохімічного забарвлення, оцінювати життєздатність і схожість насіння рослин.
4.17.02.01
Оцінка життєздатності та схожості насіння різних рослин.
4.17.02.02
Методи визначення життєздатності та схожості насіння.
4.17.02.03
Сучасні методи передпосівної обробки насіння для підвищення його схожості та енергії проростання.
4.17.02.04
Фізіологічні та анатомічні зміни при виході насіння із стану спокою.
4.17.03
В лабораторних умовах, використовуючи рефрактометр, визначати концентрацію клітинного соку та рівень сисної сили в рослинних клітинах.
4.17.03.01
Визначення сисної сили в рослинних клітинах.
4.17.03.02
Методика визначення сисної сили клітин.
4.17.03.03
Динамічність сисної сили залежно від фізіологічного стану рослини і умов оточуючого середовища.
4.17.03.04
Пасивне та активне надходження води в клітину.
4.17.04
В лабораторних умовах оцінювати метаболізм вуглеводів в рослині, використовуючи методику визначення редукуючих цукрів та полісахаридів.
4.17.04.01
Оцінка метаболізму вуглеводів за вмістом редукуючих цукрів та полісахаридів.
4.17.04.02
Детермінація вуглеводів генотипу та її модифікація при варіації абіотичних факторів.
4.17.04.03
Продукти окислення та відновлення моносахаридів.
4.17.04.04
Особливості біосинтезу та дисиміляції дисахаридів рослин.
4.17.04.05
Таблиця кількісного вмісту редукуючих цукрів в досліджуваних рослинах.
4.17.05
В лабораторних умовах визначати вміст вільної та зв’язаної води в рослинах ваговим методом.
4.17.05.01
Визначення вмісту вільної та зв'язаної води у рослинах ваговим методом.
4.17.05.02
Водоутримна здатність та її залежність від хімічного складу, структури клітин, тканин, органів.
4.17.05.03
Водний баланс клітини та організму; водний потенціал клітини та його зв’язок з осмотичним потенціалом.
4.17.05.04
Дифузія, осмос, активний і пасивний транспорт у водообміні клітини.
4.17.06
В лабораторних умовах визначити інтенсивність транспірації рослин ваговим методом.
4.17.06.01
Визначення інтенсивності транспірації ваговим методом.
4.17.06.02
Транспірація, її типи та значення.
4.17.06.03
Продихи та механізм їх роботи.
4.17.06.04
Термодинамічні показники водного режиму та інтенсивність транспірації та у різних екологічних груп рослин.
4.17.07
В лабораторних умовах, використовуючи полярні та неполярні розчинники, екстрагувати пігменти з рослин.
4.17.07.01
Екстракція хлорофілів та каротиноїдів з тканин.
4.17.07.02
Хімічний склад та структура фотосинтезуючого апарату рослини; різноманітність основних фотосинтетичних пігментів у рослин.
4.17.07.03
Біосинтез фотосинтетичних пігментів; основні етапи біосинтезу хлорофілу.
4.17.07.04
Первинні процеси фотосинтезу.
4.17.07.05
Методи екстракції основних пігментів.
4.17.08
В лабораторних умовах, використовуючи біохімічні методики, визначати структурні компоненти фотосинтетичних пігментів, зокрема феофітин.
4.17.08.01
Ідентифікація пігментів.
4.17.08.02
Розподіл пігментів за Клаусом.
4.17.08.03
Реакція феофітинізації.
4.17.08.04
Пігмент-білкові комплекси та їх організація в тилакоїдній мембрані; поняття про фотосинтетичну одиницю.
4.17.08.05
Електронтранспортний ланцюг фотосинтезу.
4.17.09
В лабораторних умовах, використовуючи методи хроматографії, розділяти фотосинтетичні пігменти.
4.17.09.01
Хроматографічне розділення фотосинтетичних пігментів.
4.17.09.02
Методи й основні прийоми хроматографічного аналізу; особливості використання паперової та тонкошарової хроматографій.
4.17.09.03
Характеристики хроматографічного розподілу.
4.17.09.04
Сучасні уявлення про будову і значення каротиноїдів; фотохімічні реакційні центри.
4.17.10
В лабораторних умовах, використовуючи метод фотоколориметрії, визначати кількість фотосинтетичних пігментів в рослинах.
4.17.10.01
Складання таблиць кількісного вмісту основних фотосинтезуючих пігментів у рослин.
4.17.10.02
Методики отримання спектрів фотосинтезуючих пігментів вищих та нижчих рослин та їх кількісної оцінки.
4.17.10.03
Комплекси фотосистем I та II, їх участь в первинних процесах переносу електронів.
4.17.10.04
Фотосинтез; сучасні уявлення про механізм виділення кисню в процесі фотосинтезу; циклічний та нециклічний транспорт електронів.
4.17.11
В лабораторних умовах оцінювати функціональну активність хлорофілу флуоресцентним методом.
4.17.11.01
Визначення функціональної активності хлорофілу за таблицями інтенсивності флуоресценції різних рослинних об’єктів.
4.17.11.02
Методи дослідження флуоресцентних властивостей рослинних клітин і тканин та основні правила дослідження флуоресценції хлорофілу.
4.17.11.03
Поглинання квантів світла пігментами тилакоїдної мембрани; електрон-збуджені стани хлорофілів.
4.17.11.04
Флуоресцентно-мікроскопічні дослідження хлорофілоносних клітин в період вегетації.
4.17.12
В лабораторних умовах визначити фотосенсибілізуючу дію хлорофілу, використовуючи модельні досліди.
4.17.12.01
Визначення фотосенсибілізуючої дії хлорофілу.
4.17.12.02
Властивості хлорофілу як фотосенсибілізатора.
4.17.12.03
Фотосинтез: розгалуження шляхів електронного транспорту при переносі електронів між двома фотосистемами; шляхи фіксації СО2 в рослинних організмах; структурна організація АТФ-синтетазного комплексу мембран; механізм синтезу АТФ та енергетична ефективність фотосинтезу.
4.17.13
В польових умовах оцінювати інтенсивність фотосинтезу методом крохмальної проби.
4.17.13.01
Складання таблиць змін інтенсивності фотосинтезу у рослин різних екологічних груп за методом крохмальної проби.
4.17.13.02
Методи оцінки інтенсивності фотосинтезу у польових умовах.
4.17.13.03
Фотосинтез: механізми регуляції світлових стадій фотосинтезу; С3 та С4-типи фотосинтезу; біосинтез первинних продуктів фотосинтетичного метаболізму вуглецю.
4.17.13.04
Фотодихання.
4.17.14
В лабораторних умовах визначати залежність інтенсивності фотосинтезу кімнатних або польових рослин від умов експонування, використовуючи метод асиміляційної проби.
4.17.14.01
Визначення залежності інтенсивності фотосинтезу від умов експонування.
4.17.14.02
Добовий хід фотосинтезу та його залежність від екологічних факторів середовища (світло, температура, концентрація СО2, водний баланс, мінеральне живлення тощо).
4.17.14.03
САМ-фотосинтез.
4.17.15
В лабораторних умовах визначати інтенсивність дихання пророслого насіння, використовуючи метод кількісної оцінки виділеної вуглекислоти.
4.17.15.01
Визначення інтенсивності дихання пророслого насіння.
4.17.15.02
Методи оцінки інтенсивності дихання рослинних об’єктів.
4.17.15.03
Особливості пророщування насіння різних видів (стратифікація, скарифікація, дражування, проморожування тощо).
4.17.15.04
Різноманіття шляхів дихання рослин різних видів (гліколіз, цикл три карбонових кислот, гліоксалатний цикл, пентозо-фосфатний шунт); взаємозв’язок різних шляхів дисиміляції глюкози.
4.17.16
В лабораторних умовах визначати інтенсивність дихання водних рослин за зміною вмісту кисню у воді після експозиції рослин в темряві (методом Вінклера).
4.17.16.01
Визначення інтенсивності дихання водних рослин на основі методу Вінклера.
4.17.16.02
Дихання у водних рослин та методи його дослідження.
4.17.16.03
Газовий режим водного середовища, зміна складу газів в процесі метаболізму водних рослин.
4.17.16.04
Екологічні аспекти дихання різних груп водних рослин. Субстрати постачання вуглецю у водному середовищі.
4.17.17
В лабораторних умовах визначати дихальний коефіцієнт насіння рослин з різними субстратами дихання, використовуючи біохімічні методи та стандартні реактиви.
4.17.17.01
Визначення дихального коефіцієнту у рослин.
4.17.17.02
Субстрати дихання рослин: вуглеводи, жири та білки. Взаємозв’язок субстратів дихання, їх взаємне перетворення.
4.17.17.03
Особливості дихання крохмале-, білкового- та олієвмісного насіння.
4.17.17.04
Дихальний коефіцієнт та його зв'язок із субстратами дихання.
4.17.17.05
Енергетичні перетворення під час біологічного окислення і енергетика дихальних процесів; зв’язок величини дихального коефіцієнта з енергетичною ефективністю дихання.
4.17.18
В лабораторних умовах визначати зміни інтенсивності дихання рослин за різницею між утворенням асимілятів в листках і відтоком їх до інших органів.
4.17.18.01
Визначення інтенсивності дихання рослин за методом Бородуліної.
4.17.18.02
Методи визначення інтенсивності дихання рослин.
4.17.18.03
Дихання як центральний ланцюг обміну речовин.
4.17.18.04
Енергетичний вихід перетворення глюкози до піровиноградної кислоти; проміжні продукти гліколізу і циклу три карбонових кислот; зв’язок між процесами фотосинтезу і дихання.
4.17.19
В лабораторних умовах, використовуючи метиленовий синій, визначати активність дегідрогеназ в пророслому насінні.
4.17.19.01
Визначення активності дегідрогеназ у пророслому насінні.
4.17.19.02
Хімічна природа, специфічність і класифікація дегідрогеназ.
4.17.19.03
Каталітичні системи дихання; дихання аеробне та анаеробне та їх енергетична ефективність.
4.17.19.04
Функціональне значення пентозо-фосфатного шунта.