Geum.ru

План Статистика як наука. Предмет, метод І задачі статистики Предмет статистики

Вид материалаДокументы

Содержание


Статистична Сукупність
Подобный материал:
Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5


Поняття про: "СТАТИСТИКА"


Дрогобич 2006


План


  1. Статистика як наука. Предмет, метод і задачі статистики
  2. Предмет статистики
  3. Задачі статистики.

4. Поняття і категорії статистичної науки.


1.Статистика як наука. Предмет, метод і задачі статистики.

Статистика - самостійна суспільна наука, що має свій предмет і метод дослідження. Виникла вона з практичних потреб суспільного життя. Вже в древньому світі з'явилася потреба підраховувати чисельність жителів держави, враховувати людей, придатних до військової справи, визначати кількість худоби, розміри земельних угідь і іншого майна. Інформація такого роду була необхідна для збору податків, ведення воєн і т.п. Надалі, у міру розвитку громадського життя, коло явищ, що враховуються, поступово розширюється.

Особливо зростає обсяг інформації, що збирається, з розвитком капіталізму і миро-господарських зв'язків. Потреби цього періоду змушували органи державного керування і капіталістичні підприємства збирати для практичних

нестатків велику і різноманітну інформацію про ринки праці і збуту товарів, сировинних ресурсах.

У середині 17-го століття в Англії виник науковий напрямок, що одержав назву "політичної арифметики". Початок цьому напрямку поклали Вільям Петти (1623-1687) і Джон Граунт (1620-1674). "Політичні арифметики" на основі вивчення інформації про масові суспільні явища прагнули відкрити закономірності суспільного життя й у такий спосіб відповісти на питання, капіталізму, що виникали в зв'язку з розвитком.

Поряд зі школою "політичних арифметиків" в Англії, у Німеччині розвивалася школа описової статистики чи "державознавства". Виникнення цієї науки відноситься до 1660р.

Розвиток політичної арифметики і державознавства привело до появи науки статистики.

Поняття "статистика" походить від латинського слова "status", що у перекладі означає - положення, стан, порядок явищ.

У науковий оборот термін "статистика" увів професор Геттінгенського університету Готфрид Ахенваль (1719-1772).

У залежності від об'єкта вивчення статистика як наука підрозділяється на соціальну, демографічну, економічну, промислову, торгову, банківську, фінансову, медичну і т.д. Загальні властивості статистичних даних, незалежно

від їхньої природи і методи їхнього аналізу розглядаються математичною статистикою і загальною теорією статистики.

2.Предмет статистики. Статистика має справу насамперед з кількісною стороною явищ і процесів громадського життя. Однієї з характерних особливостей статистики є те, що при вивченні кількісної сторони суспільних явищ і процесів вона завжди відображає якісні особливості досліджуючих явищ, тобто вивчає кількість в нерозривному зв'язку, єдності з якістю.

Якість у науково-філософському розумінні - це властивості, властивому предмету чи явищу, що відрізняють даний предмет чи явище від інших. Якість - це те, що робить предмети і явища визначеними. Користаючись філософською термінологією, можна сказати, що статистика вивчає суспільні явища як єдність їх якісної і кількісної визначеності, тобто вивчає міру суспільних явищ.

Статистична методологія. Найважливішими складеними елементами статистичної методології є: 1)масове спостереження; 2)угруповання, застосування зведених характеристик; 3)аналіз і узагальнення статистичних фактів і виявлення закономірностей у досліджуваних явищах.

1. Щоб охарактеризувати з кількісної сторони будь-яке масове явище,

необхідно спочатку зібрати інформацію про складові його елементи. Це і досягається за допомогою масового спостереження, здійснюваного на основі вироблених статистичною наукою правил і способів.

2. Зібрані в процесі статистичного спостереження зведення піддаються в

подальшому зведенню (первинній науковій обробці), у процесі якої з усієї

сукупності обстежених одиниць виділяються характерні частини (групи). Виділення груп і підгруп одиниць із всієї обстеженої маси називається в статистиці угрупованням. Угруповання в статистиці є основою обробки і аналізу зібраної інформації. Здійснюється вона на основі визначених принципів і правил.

3. У процесі обробки статистичної інформації сукупність обстежених одиниць і виділені її частини на основі застосування методу угруповань характеризуються системою цифрових показників: абсолютних і середніх величин, відносних величин, показників динаміки і т.д.

3.Задачі статистики. Велике значення статистики в суспільстві пояснюється тим, що вона являє собою одне із самих основних, одне з найбільш важливих засобів, за допомогою яких суб'єкт, що хазяює, веде облік у господарстві.

Облік є способом систематичного виміру і вивчення суспільних

явищ за допомогою кількісних методів.

Не усяке вивчення кількісних співвідношень є облік. Різні кількісні відносини між явищами можна представити у виді тих чи інших математичних формул, і це саме по собі ще не буде обліком. Одна з характерних особливостей обліку - підрахунок ОКРЕМИХ елементів, ОКРЕМИХ одиниць, з яких складається те чи інше явище. В обліку використовуються різні математичні формули, але їхнє застосування обов'язкове, зв'язано з підрахунком елементів.

Облік є засобом контролю й уявного узагальнення процесів суспільного розвитку.

Лише дякуючи статистиці керуючі органи можуть одержувати всебічну

характеристику керованого об'єкта, тобто національне хазяйство в цілому чи окремі його галузі чи підприємства. Статистика дає сигнали про неблагополуччя в окремих частинах механізму керування, показуючи в такий спосіб необхідність зворотного зв'язку - керуючих рішень. Загальні принципи і методи наукового пізнання служать фундаментом для розуміння і правильного використання статистичної методології.

Отже, основною задачею статистики є збір, облік, обробка і збереження даних (інформації), що відображають хід суспільного розвитку.

Таким чином, статистика виступає найважливішим інструментом пізнання і використання економічних і інших законів суспільного розвитку.

4.Поняття і категорії статистичної науки.

Кожна наука має свої категорії, за допомогою яких пізнає суспільне життя. Категорії науки складають її специфічну мову.

У статистиці основними категоріями є: 1). Статистична сукупність, 2).Ознака, 3).Показник, 4).Варіація, 5).Система показників.

Статистична Сукупність. Масові суспільні явища, досліджувані статистикою, складаються з однорідних у визначеному відношенні одиниць чи елементів. Наприклад, сукупність студентів ВУЗів країни складається з окремих студентів, сума заробітної плати зайнятих у національному господарстві за місяць чи за рік складається з маси також однорідних елементів - заробітної плати робітників, службовців, ІТП і т.д.

Безліч елементів чи предметів (одиниць, фактів, випадків і т.д.) того самого виду, що піддаються статистичному вивченню, називають статистичною сукупністю, а окремі її елементи – одиницями сукупності. Загальне число одиниць сукупності називають її обсягом.

Ознакою в статистиці називають властивість, характерну рису чи іншу

особливість одиниць сукупності, що можуть бути спостережені й обмірювані.

Ознаки, що приймають різні чи значення видозміни в окремих одиниць сукупності, називаються що варіюють, а окремі їхні чи значення видозміни - варіантами.

Ознаки, що варіюють, підрозділяються на атрибутивні (якісні) і кількісні. Ознака називається атрибутивним, якщо окремі його значення (варіанти) виражаються у виді стану, властивостей і т.д., властивому явищу.

До таких ознак, що виражають властивому явищу властивості, відносяться: професія (лікар, токар, зварник, швачка і т.п.), галузева приналежність підприємств (важке машинобудування, легка промисловість, сільськогосподарське і т.п.) і ін.

Ознака називається кількісною, якщо окремі її значення (варіанти) виражаються у виді чисел.

По характері варіювання кількісні ознаки підрозділяються на дискретні і безупинні. Дискретними називаються такі кількісні ознаки, що можуть приймати тільки цілком визначені значення, між якими не можуть мати місце проміжні значення. Наприклад, число членів родини. Варіанти дискретних ознак звичайно виражаються у виді цілих чисел.

Кількісні ознаки, що можуть у визначених межах приймати будь-які значення як цілі, так і дробові, називаються безупинними. Такими ознаками є, наприклад, вік, стаж роботи, вага потяга, швидкість руху і т.п.

Градація ознак на якісні і кількісні досить умовна, т. к. завжди існує нерозривний зв'язок якості і кількості.

Ознаки можуть бути основні, визначальні соціально-економічні зміст процесів, і другорядні, зовнішні стосовно сутності досліджуваних явищ, тобто безпосередньо не зв'язані з внутрішньою структурою процесів (екстенсивні ознаки). Статистична наука вимагає виділення в програмах спостереження й угрупованню в першу чергу головних, основних ознак.

Ознаки бувають первинні, котрі лежать в основі програми збору первинних статистичних матеріалів, і вторинні, які характеризуються в процесі

обробки й аналізу даних.

Показник - одне з основних понять статистики, під яким мається в виду узагальнена кількісна характеристика соціально-економічних явищ і процесів у їхній якісній визначеності в умовах конкретного місця і часу. Прикладами конкретних соціально-економічних показників служать: чисельність населення, товарна продукція промисловості, рівень продуктивності праці, величина собівартості продукції й ін.

Зведені економічні показники, що відносяться до складного комплексу економічних явищ чи до різноманітних національно-господарських процесів і

об'єктів, називають синтетичними (наприклад, валовий національний продукт,

національний дохід, національне багатство).

Величина показника визначається в результаті виміру об'єктів (елементів) і міняється в залежності від методологічних особливостей його побудування, обумовлених у свою чергу ступенем охоплення досліджуваних процесів.

Показники називаються натуральними, коли вони виражені в одиницях рахунку чи в різних фізичних одиницях виміру (у мірах лінійних, площі, обсягу, маси й ін.), і грошовими, чи вартісними, коли вони представляють собою грошову оцінку економічних об'єктів.

Варіація - розходження в значеннях тієї чи іншої ознаки в окремих одиниць, що входять у дану статистичну сукупність. Наприклад, студенти навчальної групи розрізняються по успішності, витратам часу на підготовку до занять, улюбленим заняттям у вільний час, росту, статі і т.д. Для вивчення варіації використовують ряди розподілу і показники розмірів варіації. Вивчення варіації дозволяє судити про вихідні дані з погляду їхньої однорідності. Чим більша варіація, більше розходження між одиницями, тим більші неоднорідні вихідні дані.

Сукупність показників, що усебічно відображають розвиток суспільства,

утворять Систему Показників. Система статистичних показників відбиває

взаємозалежність, що об'єктивно існує між явищами. Взаємна залежність і обумовленість статистичних показників має величезне значення для наукового дослідження об'єктивних явищ, тому що представляється можливим визначати на основі ряду відомих показників невідомі показники і робити перевірку конкретних даних шляхом їхнього зіставлення.