Міністерство освіти І науки України

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9

8. Оцінювання. Контроль знань

Поточний (опитування, експрес-контрольні)

Підсумковий – екзамен

9. Мова

Українська

Моделювання екологічних, економічних та соціальних процесів.

Ідентифікація

Моделювання екологічних, економічних та соціальних процесів.

Опис. Змістові модулі

Предмет, завдання особливості та сфери застосування методів дисципліни моделювання екологічних, економічних та соціальних процесів, класифікація задач. Методи моделювання (економетричний, оптимізаційний). Моделі динаміки популяцій, просторово-розподілених екосистем. Моделювання соціально-економічних процесів. Моделі еколого-економічної взаємодії. Методи їх побудови та дослідження.

Рівень:

а) попередні умови.

Базові знання з курсів „Вища математика”, ”Основи економічної теорії”, „Основи екології”. Література: Гуц А.К. „Социальные системы. Формализация и компьютерное моделирование” – Омск: Омський гос. ун-т, 2000; Ю.Ю. Тарасевич „Математическое и компьютерное моделирование” – М.: Едиториал УРСС, 2003.

б) цілі та завдання:

вивчення в систематизованій формі та активне засвоєння студентами основних методів побудови, аналізу та використання моделей екологічних, економічних та соціальних процесів. Головним завданням є вироблення навичок вирішення питань про найкращий (оптимальний) розподіл обмежених ресурсів, вибір оптимального варіанта (об’єкта, проекта) з множини альтернативних. Побудова та дослідження моделей взаємодії, моделей управління, вміння отримати з їх дослідження якісні та кількісні висновки.

в) бібліографія:

1. Ляшенко І.М., Мукоєд А.П. „Моделювання біологічних та екологічних процесів” – К.: „Київський університет”, 2002.

2. Свирежев Ю.М., Логофет Д.О. «Устойчивость биологических сообществ» – М.: Наука, 1978.

4. Обов’язковий.

5. Викладацький склад: Онищенко А.М., канд. ек. наук., ст. викл., Матяш Ю.І., канд. фіз.-мат. наук, ст. викл., Долгополова М.В., асист.

6. Тривалість.

108 годин (з них 28 год. лекцій, 26 год. практичних, 27 год. самостійної роботи, РГР), кредити ECTS – 3 (4 курс, 7 семестр, 17 тижнів на засвоєння).

7. Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття.

8. Оцінювання. Контроль знань:

– поточний (опитування, експрес-контрольні);

– РГР;

підсумковий – екзамен.

9. Мова. Українська. 1. Ідентифікація.

Теорія керування

1. Ідентифікація

Теорія керування

2. Опис. Змістовні модулі.

Модуль 1. Загальні положення теорії керування. Неперервні системи керування

Предмет і методи теорії керування. Зв’язок теорії керування з іншими дисциплінами. Критерії оцінки якості керування. Поняття оптимального керування. Неперервні системи керування. Принцип Понтрягіна та його застосування для визначення оптимального керування. Визначення найбільшого та найменшого значення функціоналів..

Модуль 2. Дискретні системи керування.

Поняття про дискретні системи керування. Принцип Беллмана. Детерміновані та імовірносні системи. Теоретико-графові моделі в теорії керування. Методи динамічної оптимізації.

3. Рівень:

А) Попередні умови.

Базові знання та навички з дисципліни „Вища математика”.

Література – 1. Вища математика, збірник задач. Частина 1. під ред П П Овчинникова, – К: Техніка, 2004. – 280 с.
Вища математика, збірник задач. Частина 2. під ред П П Овчинникова, – К: Техніка, 2004. – 376 с.

Б) Цілі та завдання:

формування необхідних теоретичних знань та практичних навичок, які дозволяють ефективно використовувати принципи та методи теорії керування в економічній діяльності. Навчити здійснювати оптимізацію економічної системи.

В) Бібліографія:

Економічна кібернетика, підручник, – Донецьк: Юго-Восток, 2005. – 507 с.
Моделирование экономической динамики, Клебанова Т.С. и др. , – Харьков: ИД ИНЖЕК, 2004. – 243 с.
Математичні методи ринкової економіки, Кігель В.Р. – Київ, 2003. – 160 с.

4. Обов’язковий.

5. Викладацький склад:

Лисенко М.В., канд. фіз.-мат наук, доцент

6. Тривалість:

108 год., кредити ECTS – 3,0. Семестр – 7. 2 год. на тиждень, 18 тижнів на засвоєння.

7. Форми та методи навчання:

лекції, лабораторні заняття на ПЕОМ з використанням пакету програм Microsoft Office 2000.

8. Оцінювання.

Контроль знань:

-поточний (усне опитування, захист лабораторних робіт, тестування);

-підсумковий – екзамен усний.

9. Мова.

Українська.

Чисельні методи

Ідентифікація

Чисельні методи

Опис. Змістові модулі

Основні поняття чисельних методів (ЧМ). Методи розв’язання нелінійних рівнянь (алгебраїчних і трансцендентних). Методи розв’язання систем нелінійних рівнянь. Чисельні методи лінійної алгебри – розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь, пошук визначників та обернених матриць. Методи пошуку власних значень і власних векторів. Наближення функцій за допомогою степеневих рядів. Методи інтерполяція функцій: за допомогою сплайнів, многочленів Чебишева, многочленів Лагранжа, Ньютона тощо. Чисельне диференціювання. Чисельне інтегрування. Чисельні методи розв’язання диференціальних рівнянь.

Рівень:

а) попередні умови.

Базові знання з курсів „Алгебра і геометрія”, „Програмування (інформатика)”, «Диференціальні рівняння» та „Математичний аналіз”.

Література:

Курош А. Г. Курс высшей алгебры. М.: Наука,1975, 431 с.
Ильин В.А., Поздняк Э.Г. Линейная алгебра: Учеб. Для вузов.- М.: Наука. Физматлит, 1999, 296 с.
Ефимов Н.В. Краткий курс аналитической геометри, 1967, 267 с.
Немнюгин С. А. Turbo Pascal. - СПб.: Питер, 2001, 496с.
Информатика: базовый курс/ под ред. С. В. Симоновича. – СПб.: Питер, 2001, 640с.
Фихтенгольц Г.М. Основы математического анализа, том II.  М.: Наука. 1964, 464 с.
Пискунов Н.С. Дифференциальное и интегральное исчисление, том II.  М.: Наука. 1978, 576 с.

б) цілі та завдання:

вивчення в систематизованій формі та активне засвоєння студентами основних чисельних методів розв’язання задач математичного аналізу, математичної фізики та вищої алгебри. Головним завданням є вироблення навичок вибору чисельного методу розв’язання складних математичних задач, програмна реалізація методу, одержання і аналіз результатів.

в) бібліографія:

Н.С Бахвалов, Н.П. Жидков, Г.М. Кобельков. Численные методы
А.А.Самарский, А.В.Гулин. Численные методы
Л.И.Турчак. Основы численных методов
Копченова Н. В., Марон И.А. Вычислительная математика в примерах и задачах.- М.: Наука
Демидович Б.П., Марон И.А. Основы вычислительной математики.- М.: Наука
Демидович Б.П., И.А.Марон, Э.Э. Шувалова. Численные методы анализа. Лященко Микола Якович, Головань Микола Степанович.ЧИСЕЛЬНІ МЕТОДИ
Г.Н.Воробьева, А.Н. Данилова. Практикум по вычислительной математике

Обов’язковий.
Викладацький склад: Пічугіна О.С., канд. фіз.-мат. наук, доцент, Олексійчук Ю.Ф., асист.
Тривалість.

216 год. (з них 72 год. лекцій, 72 год − лабораторні роботи, 72 год. самостійної роботи (36 год.) та індивідуальної (36 год.)), кредити ECTS – 6 (2 курс, 4 семестр; 3 курс, 5 семестр; 36 тижнів на засвоєння).

Форми та методи навчання: лекції, лабораторні роботи.
Оцінювання. Контроль знань:

-поточний (опитування, тестування, 3 курс, 5 семестр – курсова робота, модульний контроль);

-підсумковий − 2 курс, 4 семестр – залік; 3 курс, 5 семестр - екзамен

9. Мова. Українська.

Українська мова за професійним спрямуванням (ГУ).

1.Ідентифікація.

Українська мова за професійним спрямуванням (ГУ).

2. Опис. Змістові модулі.

Лексичний (словниковий) склад сучасної української літературної мови і його роль у підготовці спеціалістів різних напрямів. Особливості функціонування лексико-семантичних явищ сучасної української мови в професійному спілкуванні. Фахова термінологія. Науковий та офіційно-діловий стилі як основа сучасної української професійної мови. Ділове мовлення – невід’ємна складова фахової підготовки сучасного спеціаліста. Значення орфографії для підвищення культури мовлення (її писемної форми) спеціаліста. Використання складних і складених слів у фаховій термінології. Специфіка застосування морфологічних засобів у професійній мові. Система відмінювання частин мови в усному й писемному фаховому мовленні. Місце синтаксичних засобів у формуванні мовно-професійної компетентності фахівців.

3. Рівень:

А) Попередні умови: Базові знання з української мови рівня повної загальної середньої освіти.

Б) Цілі та завдання: сформувати систему знань зі специфіки української професійної мови, фахової термінології як основи професійного мовлення та стилістики службових документів, навчити студентів вести писемне та усне ділове спілкування за фахом вибраної спеціальності.

В) Бібліографія:

- Глущик С.В., Дияк О. В., Шевчук С. В. Сучасні ділові папери. - К., 2005.

- Українська мова за професійним спрямуванням: Жигилій Н.В.,Дорошенко С.М. Конспект лекцій для студентів усіх факультетів різних форм навчання Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка. – Полтава: ПолтНТУ, 2005; - Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення. – Х.: Торсінг, 2002.

4.Обов’язковий.

5.Викладацький склад:

Білан Н.В. – ст. викладач;

Гаращенко Л.Б. -– викладач.

6. Тривалість:

54 год., кредити ЕСТS – 1,5. чотириместри.

год. на тиждень, тижнів на засвоєння.

7. Форми та методи навчання: лекції, семінарські заняття з використанням інноваційних технологій, аудіовізуального супроводження та самостійна робота.

8.Оцінювання. Контроль знань:

- поточний (опитування, контрольні роботи);

- підсумковий – залік.

9. Мова. Українська

Рівняння математичної фізики

Ідентифікація

Рівняння математичної фізики

Опис. Змістові модулі

Модуль 1. Рівняння гіперболічного та параболічного типів.

Модуль 2. Елементи теорії Штурма-Ліувілля. Рівняння еліптичного типу.

Рівень:

а) попередні умови.

вивчення курсу базується на знаннях, отриманих студентами при вивченні таких дисциплін:

математичний аналіз, алгебра та геометрія, дискретна математика, диференціальні рівняння.

б) цілі та завдання:

Сформувати основні поняття з курсу рівнянь математичної фізики, навчити студентів розв’язувати крайові задачі, які породжуються диференціальними рівняннями в часткових похідних, озброїти їх навичками, необхідними як для засвоєння дисциплін фундаментального циклу, так і дисциплін прикладного характеру.

в) бібліографія:

Соболев С.Л. Уравнения математической физики. – М.:Наука, 1989.
Владимиров В.В. Уравнения математической физики. – М.:Наука, 2001.
Смирнов В.И. Курс высшей математики. – М.: Наука, 1974. – Т. 3.
Смирнов В.И. Сборник задач по уравнениям в частных производных. – М.: Наука, 1968.

4. Обов’язковий.

5. Викладацький склад: Губреєв Г.М., проф.

6. Тривалість.

108 год. (з них 54 год. аудиторних занять), кредити ECTS – 3, 4 курс, 7 семестр, 3 години на тиждень, 18 тижнів на засвоєння.

7. Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття.

8. Оцінювання. Контроль знань:

-поточний(опитування, контрольні роботи, тести);

-підсумковий (екзамен).

9. Мова. Українська.

Рівняння математичної фізики (дод.)

1. Ідентифікація

Рівняння математичної фізики (дод.)

2. Опис. Змістові модулі

Модуль 1. Розклад за власними функціями самоспряжених диференціальних операторів.

3. Рівень:

а) попередні умови.

вивчення курсу базується на знаннях, отриманих студентами при вивченні таких дисциплін:

математичний аналіз, алгебра та геометрія, дискретна математика, диференціальні рівняння, рівняння математичної фізики.

б) цілі та завдання:

Поглибити основні поняття з курсу рівнянь математичної фізики, навчити студентів розв’язувати крайові задачі, які породжуються диференціальними рівняннями в часткових похідних, продовжити формування навичок, необхідних як для засвоєння дисциплін фундаментального циклу, так і дисциплін прикладного характеру.

в) бібліографія:

Соболев С.Л. Уравнения математической физики. – М.:Наука, 1989.
Владимиров В.В. Уравнения математической физики. – М.:Наука, 2001.
Смирнов В.И. Курс высшей математики. – М.: Наука, 1974. – Т. 3.
Смирнов В.И. Сборник задач по уравнениям в частных производных. – М.: Наука, 1968.

4. Вибірковий.

5. Викладацький склад: Губреєв Г.М., проф.

6. Тривалість.

54 год. (з них 36 год. аудиторних занять), кредити ECTS – 1,5, 4 курс, 8 семестр, 2 години на тиждень, 18 тижнів на засвоєння.

7. Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття.

8. Оцінювання. Контроль знань:

-поточний(опитування, контрольні роботи, тести);

-підсумковий (залік).

9. Мова. Українська.

Об’єктно-орієнтоване програмування

1. Ідентифікація

Об’єктно-орієнтоване програмування

2. Опис. Змістові модулі

Модуль №1. Основи об'єктно-орієнтованого підходу при проектуванні складних програмно-технічних комплексів обробки економічної інформації та побудови моделей сучасних інформаційних систем; складові та зміст об'єктно-орієнтованого підходу; базові компоненти об'єктно-орієнтованого програмування: об'єкти і класи; атрибути об'єктів, операції та методи, атрибути залежностей.

Модуль №2. Основні типи архітектур інформаційних систем; технологію побудови об'єктної моделі інформаційної системи; основні компоненти об’єктно-орієнтованої мови програмування C++; основи реалізації проектів інформаційної системи мовою C++; основи реалізації проектів інформаційних систем об'єктною мовою JAVA.

3. Рівень:

а) попередні умови.

"Програмування (інформатика)", "Програмне забезпечення ЕОМ", "Методи прийняття рішень", "Математичне моделювання і системний аналіз", "Теорія систем".

б) цілі та завдання:

розробляти архітектуру та топологію інформаційної системи; будувати об'єктні моделі складних інформаційних систем; визначати структуру і послідовність складання динамічної моделі системи; розробляти проект інформаційної системи з використанням об'єктно-орієнтованого підходу; створювати функціональну модель інформаційної системи; реалізувати фрагмент інформаційної системи конкретної предметної області однією із мов об'єктно-орієнтованого рівня (Object Pascal, Delphi, Borland C++ Builder); використовувати системну бібліотеку та стандартну бібліотеку шаблонів STLмови C++; розробляти JAVA-аплети для інформаційних систем з якісною графікою, мультимедійною та мультиплікаційною архітектурою; складати розподілені, високопродуктивні програми, транспортовані в середовище Internet.

в) бібліографія:

1. Гради Буч Объектно-ориентированный анализ и проектирование

2. Т.Бадд.Объектно-ориентированное программирование

3. Г. Буч, Д. Рамбо, А. Джекобсон.Язык UML Руководство пользователя

в стадії розробки.

4. М.Фаулер К.Скот UML. ОСНОВЫ

4. Обов’язковий.

5. Викладацький склад: Кузнєцов В.М. ст. викладач, Олексійчук Ю.Ф. асист, Яворський К.Е. асист.

6. Тривалість.

108 год. (з них 36 год. лекцій, 18 практичних, 27 год. самостійної роботи, 27 год. індивідуальної роботи), кредити ECTS – 3 (4 курс, 8 семестр, 17 тижнів на засвоєння).

7. Форми та методи навчання: лекції, практичні роботи (комп’ютерні).

8. Оцінювання. Контроль знань:

-поточний (опитування, експрес контрольні, захист курсових робіт);

-підсумковий (залік).

9. Мова. Українська.

Теорія програмування.

1. Ідентифікація.

Теорія програмування.

2. Опис. Змістовні модулі.

Типи даних С++, вирази й оператори, керування виконанням програм, функції, покажчики й посилання, масиви і структури, рядки й операції з ними; об’єктно-орієнтоване програмування, конструктори і деструктори, перевантаження операторів, успадкування, віртуальні базові класи, потоковий ввід-вивід, стани форматування, шаблони, виняткові ситуації.

3. Рівень:

А) Попередні умови.

Базові знання та навички з дисципліни „Інформатика та комп’ютерна техніка”. Література – Информатика: Базовый курс: Учебное пособие/ Под ред. С. В. Симоновича. –СПб.: Питер, 2001. -640 с.

Экономическая информатика: Учебник/ Под ред. П. В. Конюховского. –СПб: Питер, 2001. -560 с.

Б) Цілі та завдання:

Навчити розробляти алгоритми програм, створювати програмний код мовою С++ на основі алгоритмів , працювати з оболонкою MS Visual Studio 6.0.

В) Бібліографія:

Глушаков С. В., Коваль А.В., Смирнов С.В. Язык программирования С++ / Худож. – оформитель А.С. Юхтман. –Харьков: Фолио, 2002. -500 с. – (Учебный курс).

Харви Дейтел, Пол Дейтел Как программировать на С++: Третье издание. Пер. с англ. – М.: ЗАО «Издательство БИНОМ», 2001 г. – 1152 с.: ил.

4. Обов’язковий.

5. Викладацький склад:

Чаленко Б.М, ст. викладач.

6. Тривалість:

135 год., кредити ECTS – 4. Семестр – 6. 4 год. на тиждень, 18 тижнів на засвоєння.

7. Форми та методи навчання:

лекції, лабораторні заняття на ПЕОМ з використанням пакету програм Microsoft Visual Studio 6.0, курсова робота.

8. Оцінювання.

Контроль знань:

-поточний (усне опитування, захист лабораторних робіт, тестування);

-підсумковий – залік усний.

9. Мова.

Українська.

Математична економіка.

Ідентифікація

Математична економіка.

Опис. Змістові модулі

Предмет, завдання та мета дисципліни математична економіка. Моделі мікроекономіки, їх дослідження: моделі поведінки споживачів, моделі поведінки виробників, моделі взаємодії виробників та споживачів (моделі рівноваги).

Рівень:

а) попередні умови.

Базові знання з курсів „Вища математика”, „Теорія диференціальних рівнянь”. Література: Барковський В.В., Барковська Н.В. – Вища математика для економістів. – Київ: ЦУЛ, 2002.

б) цілі та завдання:

вивчення в систематизованій формі та активне засвоєння студентами основних методів побудови та дослідження моделей мікроекономіки та макроекономіки, вміння отрмати якісні та кількісні висновки.

в) бібліографія:

1. Вітлінський В.В. Моделювання економіки.

2. Колемаев В.А. Математическая экономика.

4. Обов’язковий.

5. Викладацький склад: Онищенко А.М., канд. ек. наук., ст. викл., Матяш Ю.І., канд. фіз.-мат. наук, ст. викл., Яворський К.Е., асист.

6. Тривалість.

90 годин (з них 18 год. лекцій, 18 год. лабораторних, 54 год. Самостійної роботи), кредити ECTS – 2,5 (4 курс, 8 семестр, 17 тижнів на засвоєння).

7. Форми та методи навчання: лекції, лабораторні заняття.

8. Оцінювання. Контроль знань:

– поточний (опитування, експрес-контрольні);

підсумковий – залік.

9. Мова. Українська.

Математична екологія.

1. Ідентифікація

Математична екологія.

2. Опис. Змістові модулі

Предмет, завдання особливості та сфери застосування методів дисципліни математична екологія, класифікація задач. Методи моделювання, типи моделей в екології, особливості їх побудови та досліджень. Рівняння динаміки популяцій, екологічних хвиль динаміка систем екологічних моделей, дослідження дисипативних структур.

3. Рівень:

а) попередні умови.

Базові знання з курсів „Вища математика”, „Математичний аналіз”, ”Основи біології”, „Основи екології”. Література: Курош А.И. „Высшая математика” – М.: Наука, 1974. Гуц А.К. „Социальные системы. Формализация и компьютерное моделирование” – Омск: Омський гос. ун-т, 2000; Ю.Ю. Тарасевич „Математическое и компьютерное моделирование” – М.: Едиториал УРСС, 2003.

б) цілі та завдання:

вивчення в систематизованій формі та активне засвоєння студентами основних методів побудови, аналізу та використання моделей біологічних процесів. Головним завданням є засвоєння навичок вирішення питань про найкращий (оптимальний) розподіл обмежених ресурсів, вибір оптимального варіанта (об’єкта, проекта) з множини альтернативних. Побудова та дослідження моделей взаємодії, моделей управління, вміння отримати з їх дослідження якісні та кількісні висновки.

в) бібліографія:

1. Ляшенко І.М., Мукоєд А.П. „Моделювання біологічних та екологічних процесів” – К.: „Київський університет”, 2002.

2. Свирежев Ю.М., Логофет Д.О. «Устойчивость биологических сообществ» – М.: Наука, 1978.

4. Обов’язковий.

5. Викладацький склад: Онищенко А.М., канд. ек. наук., ст. викл., Матяш Ю.І., канд. фіз.-мат. наук, ст. викл., Долгополова М.В., асист.

6. Тривалість.

108 годин (з них 36 год. лекцій, 18 год. практичних, 27 год. самостійної роботи, 27 год. індивідуальної роботи), кредити ECTS – 3 (4 курс, 8 семестр, 17 тижнів на засвоєння).

7. Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття.

8. Оцінювання. Контроль знань:

– поточний (опитування, експрес-контрольні);

підсумковий – залік.

9. Мова. Українська.

Інтелектуальні системи

1. Ідентифікація

Інтелектуальні системи

2. Опис. Змістові модулі

Модуль №1. Штучний інтелект (ШІ), як область знань; представлення знань, основні моделі; прикладні системи; системи, що само організуються; універсальні мови представлення знань; задача, основні моделі представлення задач; ігрові задачі, дерева ігор.

Модуль №2. Наукові та прикладні задачі, чиселно-аналітичні методи, складні задачі; сучасні СКА, як інтелектуальні системи; мови представлення задач; розпізнавання образів; природна мова та її машинне розуміння. метод резолюцій Робінзона; вхідні мови СКА з високим рівнем ШІ.

3. Рівень:

а) попередні умови.

„Теорія програмування”, „Алгебра і геометрія”, „Програмування (Інформатика)”, „Дискретна математика”, „Теорія алгоритмів”, „Математична логіка”.

б) цілі та завдання:

- усвідомити та знати основні принципи та моделі представлення знань та їх перетворення;

- знати основні напрямки сучасних досліджень у галузі „Штучний інтелект”, „Інтелектуальні системи” та „Комп’ютерна алгебра”;

- знати та вміти застосовувати основні принципи та стилі програмування при математичному моделюванні за допомогою систем комп’ютерної алгебри з високим рівнем штучного інтелекту.

в) бібліографія:

1. Гаврилова Т.А., Хорошевский В.Ф. Базы знаний интеллектуальных систем. Учебник. – СПб: Питер. 2001, 384 с.

2. Эндрю А. Искусственный интеллект. – М.: Мир. 1985, 264 с.

4. Обов’язковий.

5. Викладацький склад: Кузнєцов В.М. ст. викладач, Олексійчук Ю.Ф. асист, Яворський К.Е. асист.

6. Тривалість.

108 год. (з них 20 год. лекцій, 16 лабораторних, 36 год. самостійної роботи, 36 год. індивідуальної роботи), кредити ECTS – 3 (4 курс, 8 семестр, 17 тижнів на засвоєння).

7. Форми та методи навчання: лекції, практичні роботи (комп’ютерні).

8. Оцінювання. Контроль знань:

-поточний (опитування, експрес контрольні, тести);

-підсумковий (залік).

9. Мова. Українська.

Інтернет програмування

1. Ідентифікація.

Інтернет програмування

2. Опис. Змістовні модулі.

Історія розвитку Мережі, структура і принципи функціонування Internet, основні сервіси глобальної мережі (інтерактивні і відкладені). Сервіс World Wide Web (WWW), служба пошуку інформації в мережі. Введення у НТМL, структура HTML-файлу, основні засоби форматування тексту. Форматування документів, колірна палітра, використання графіки на Web-сторінці, створення таблиць. Використання списків і гіперпосилань. Картированні зображення, визначення карти розбивки малюнка, визначення «гарячих» областей. Створення і використання форм, основні поняття, елементи та атрибути форм. Робота з фреймами, структура фреймвміщуваючих документів, атрибути тега , використання навігаційних меню. Робота зі стилями WEB сторінок. Таблиці стилів і керування стилями, основні можливості технології CSS, стильові класи та властивості CSS.

3. Рівень:

А) Попередні умови.

Базові знання та навички з дисциплін та література:

„Інформатика та комп’ютерна техніка”.

Информатика: Базовый курс: Учебное пособие/ Под ред. С. В. Симоновича. –СПб.: Питер, 2001. – 640 с.
Глушаков С. В., Сурядний А. С. Microsoft Office 2000: Учебный курс. – Харьков: Фолио, 2002. – 500 с.

„ Комп'ютерні мережі ”.

Вильям Столингс. Операционные системы, 4-е издание. : Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2002. – 848с. : ил.
Таненбаум Є. Современные операционные системы. 2-е изд. – СПб.: Питер, 2002. – 1040 с: ил.
Новиков Ю., Новиков Д., Черепанов А., Чуркин В. Компьютеры, сети, Интернет. Энциклопедия. – СПб.: Питер, 2002. – 928 с.: ил.

Б) Цілі та завдання:

формування у студентів знань, умінь і практичних навичок написання програмного коду для створення серверних елементів керування;
ознайомити студентів з поняттями: WEB- додаток, WEB-служба, WEB-сервер, WEB-форма, сторінки доступу до даних, елемент управління WEB, мова HTML;
навчити студентів навичкам роботи у глобальній мережі Internet;
навчити виконувати пошук потрібної інформації;
навчити створювати web-сторінки, застосовуючи мову розмітки гіпертексту - HTML.

В) Бібліографія:

Кашина О.А., Пинягина О.В. Учебник WEB-технологии. u/EOS/TESTS
Городулин В. HTML - Справочник. al.ru
Кисленко Н.П. Основы работы в Интернет. .nsk.su/prikl/inet.phpl

4. За вибором.

5. Викладацький склад:

Климко О.Г. старший викладач, Скрильник І.І. старший викладач.

6. Тривалість:

81 год., кредити ECTS – 2,5. Семестр – 7. 1,5 год. на тиждень, 18 тижнів на засвоєння.

7. Форми та методи навчання:

лекції, практичні заняття на ПЕОМ з використанням пакету програм Microsoft Office, мережі Internet.

8. Оцінювання.

Контроль знань:

- поточний (усне опитування, захист практичних робіт, тестування);

- підсумковий – залік.

9. Мова.

Українська.

Спеціалізовані мови програмування

1. Ідентифікація

Спеціалізовані мови програмування

2. Опис. Змістові модулі

Модуль №1. Основні принципи логічного та функціонального програмування; системи логічного програмування Prolog та Visual Prolog; основні типи даних Visual Prolog’у та їх представлення в комп’ютері; основні предикати, оператори мови та інші конструкції Visual Prolog.

Модуль №2. Семантика і синтаксис lisp-програм; оператори та основні алгоритмічні конструкції мови PC-Lisp; основи програмування мовою PC-Lisp та AutoLisp; сфери застосування спеціалізованих мов програмування логічного та функціонального типу.

3. Рівень:

а) попередні умови.

“Програмування (інформатика) ”, “Програмне забезпечення ЕОМ” , “Інтелектуальні системи”.

б) цілі та завдання:

задавати предметну область та складати програми визначення цілей мовою Prolog; створювати динамічні бази даних та експертні системи мовою Prolog; створювати програми мовою PC-Lisp з використанням списків, зв’язних списків, дерев та інших складних структур даних; використувати об’єкти Visual Prolog в проектах прикладного призначення; застосування алгоритмів і методів логічного та функціонального програмування в сучасних системах автоматичного проектування, системах підтримки та прийняття рішень, експретних системах та базах знань.

в) бібліографія:

Братько И. Программирование на языке Пролог для искусственного интеллекта - М.: Мир, 1990.
Клоксин У., Меллиш К. Программирование на языке Пролог. – М.:Мир, 1987.
Хювёнен Є., Сеппянен Й. Мир Лиспа. В 2–х т. Т.1: Введение в язык Лисп и функциональное программирование. М.:Мир, 1990. – 447 с.
Хювёнен Є., Сеппянен Й. Мир Лиспа. В 2–х т. Т.2: Методы и системы программирования. – М.:Мир, 1990. – 319 с.

4. Обов’язковий.

5. Викладацький склад: Кузнєцов В.М. ст. викладач, Олексійчук Ю.Ф. асист, Яворський К.Е. асист.

6. Тривалість.

108 год. (з них 36 год. лекцій, 18 лабораторних, 27 год. самостійної роботи, 27 год. індивідуальної роботи), кредити ECTS – 3 (4 курс, 8 семестр, 17 тижнів на засвоєння).

7. Форми та методи навчання: лекції, практичні роботи (комп’ютерні).

8. Оцінювання. Контроль знань:

-поточний (опитування, експрес контрольні, тести);

-підсумковий (залік).

9. Мова. Українська.

Операційні системи

1. Ідентифікація.

Операційні системи

2. Опис. Змістовні модулі.

Операційні системи. Історія розвитку. Класифікація. Класифікація ОС. Мережні операційні системи. Керування ресурсами. Засоби синхронізації і взаємодії процесів. Керування пам’яттю. Засоби апаратної підтримки керування пам’яттю і багатозадачним середовищем в мікропроцесорах Intel. Керування вводом-виводом. Файлова система. Керування розподіленими ресурсами. Синхронізація в розподілених системах. Процеси і нитки в розподілених системах. Розподілені файлові системи. Проблеми взаємодії операційних систем. Служби іменування ресурсів і проблеми прозорості доступу. Сучасні концепції і технології проектування операційних систем. Захист операційних систем. Тенденції в структурній побудові ОС.

3. Рівень:

А) Попередні умови.

Базові знання та навички з дисципліни „Інформатика та комп’ютерна техніка”. Література – Информатика: Базовый курс: Учебное пособие/ Под ред. С. В. Симоновича. – СПб.: Питер, 2001. – 640 с.

Экономическая информатика: Учебник/ Под ред. П. В. Конюховского. –СПб: Питер, 2001. – 560 с.

Б) Цілі та завдання:

Формування необхідних теоретичних знань та практичних навичок по роботі с сучасними операційними системами.

Навчити раціонально розподіляти ресурси ОС, оптимізувати її роботу в залежності від виробничих задач, аналізувати продуктивність серверів і робочих станцій.

В) Бібліографія:

Вильям Столингс. Операционные системы, 4-е издание. : Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2002. – 848с. : ил.

Таненбаум Є. Современные операционные системы. 2-е изд. – СПб.: Питер, 2002. – 1040 с: ил.

Новиков Ю., Новиков Д., Черепанов А., Чуркин В. Компьютеры, сети, Интернет. Энциклопедия. – СПб.: Питер, 2002. – 928 с.: ил.

4. За вибором.

5. Викладацький склад:

Носач О.Б., канд. техн. наук, в.о. доцента.

6. Тривалість:

108 год., кредити ECTS – 3,0. Семестр – 8. 3 год. на тиждень, 17 тижнів на засвоєння.

7. Форми та методи навчання:

лекції, лабораторні заняття на ПЕОМ з використанням засобів операційних систем та альтернативного програмного забезпечення.

8. Оцінювання.

Контроль знань:

- поточний (усне опитування, захист лабораторних робіт, тестування);

- підсумковий – іспит.

9. Мова.

Українська.

Функціональний аналіз (курс за вибором)

1. Ідентифікація

Функціональний аналіз (курс за вибором)

2. Опис. Змістові модулі

Модуль 1. Спекральний аналіз самоспряжених цілком неперервних операторів.

Модуль 2. Теорія базисів гільбертових просторів.

3. Рівень:

а) попередні умови.

вивчення курсу базується на знаннях, отриманих студентами при вивченні таких дисциплін:

математичний аналіз, алгебра та геометрія, функціоанльний аналіз.

б) цілі та завдання:

Основною метою вивчення дисципліни “Функціональний аналіз” є поглиблення у студентів фундаментальних теоретичних знань у галузі функціонального аналізу і допомога у набутті практичних навичок з питань постановки та вирішення практичних економічних задач засобами функціонального аналізу.

Головним завданням дисципліни є поглиблення у студентів фундаментальних теоретичних знань та практичних навичок у таких областях функціонального аналізу: метричні простори, лiнiйнi нормовані простори, поняття про топологічні простори, міра Лебега, вимірні функцій, інтеграл Лебега-Стiльт’єса, прямий добуток систем множин та мір, лiнiйнi оператори у векторних та гільбертових просторах.

в) бібліографія:

Колмoгоров А.Н., Фомин С.В. Элементы теории функций и функционального анализа. −6-е изд. −М.: Наука, 1989.
Кириллов А.А., Гвишиани А.Д. Теоремы и задачи функционального анализа. −М.: Наука. Главная редакция физ.-мат. литературы, 1979.
Люстерник Б.А., Соболев С.Л. Элементы функционального анализа. - – М.: Наука, 1966.
Рудин У. Функциональный анализ. – М.:Мир, 1975.

4. Вибірковий.

5. Викладацький склад: Губреєв Г.М., проф.

6. Тривалість.

108 год. (з них 36 год. аудиторних занять), кредити ECTS – 3, 4 курс, 7 семестр, 2 години на тиждень, 18 тижнів на засвоєння.

7. Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття.

8. Оцінювання. Контроль знань:

-поточний(опитування, контрольні роботи, тести);

-підсумковий (залік).

9. Мова. Українська.

Бухгалтерський облік

1. Ідентифікація.

Бухгалтерський облік

2. Опис. Змістові модулі.

Бухгалтерський облік, його сутність і основи організації. Предмет і метод бухгалтерського обліку. Бухгалтерський баланс. Рахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис. Первинне спостереження, документація та інвентаризація. План рахунків бухгалтерського обліку. Форми бухгалтерського обліку. Облік господарських процесів. Основи бухгалтерської звітності.

3. Рівень:

А) Попередній зміст. Базові знання економічної теорії, політичної економії, економіки підприємства.

Б) Цілі та завдання. Дисципліна “Бухгалтерський облік” призначена формування системи знань з теорії та практики ведення бухгалтерського обліку на підприємствах. В результаті вивчення дисципліни студент повинен знати методи раціональної організації та ведення бухгалтерського обліку на підприємствах на підставі використання прогресивних форм і національних стандартів; набути навички опрацювання і використання облікової інформації в управлінні.

В) Бібліографія:

Кужельний М.В., Лінник В.Г Теорія бухгалтерського обліку. Київ: КНЕУ. – 334 с.

Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку. Житомир: ЖІТІ. – 640 с.

4. Обов'язковий.

5. Викладацький склад:

ст. викладач Чеботарьова Н.П., асистент Матюшіна Ю.І.

6. Тривалість:

108 год., 3 кредити, 2 чотириместри.

7.Форми та методи навчання: лекції - 36, практичні заняття - 18.

8.Оцінювання. Контроль знань:

поточний (опитування);
підсумковий – залік.

9.Мова. Українська.

Елементи комбінаторної оптимізації

1. Ідентифікація

Елементи комбінаторної оптимізації

2. Опис. Змістовні модулі

Модуль 1. Евклідові комбінаторні множини.

Предмет, особливості та сфери застосування елементів евклідової комбінаторної оптимізації в науці, економіці. Постановка задачі комбінаторної оптимізації. Метод меж та гілок та його застосування. Евклідові комбінаторні множини, їх опуклі оболонки та властивості. Моделювання проблем задачами комбінаторної оптимізації.

Модуль 2. Метод відсікання для розв”язання задач евклідової комбінаторної оптимізації.

Метод відсікання для лінійних евклідових комбінаторних задач оптимізації з додатковими лінійними обмеженнями. Застосування методу відсікання для розв”язання економічних оптимізацій них задач. Напрямки і перспективи застосування комбінаторної оптимізації.

3. Рівень: за вибором

а) попередні умови.

Базові знання з курсів „Дискретна математика” та „Методи оптимізації”, „Математичне моделювання та системний аналіз”. Література: 1) Акулич И.Г. Математическое програмирование в примерах и задачах: Учебн. пособие для студентов экономических специальностей вузов М.: В. школа, 1986. 2) Линейное и нелинейное програмирование // Под ред. Ляшенко. − К.:Вища школа, 1975.

б) цілі і завдання:

вивчення студентами методів математичного моделювання та розв”язання задач евклідової комбінаторної оптимізації та визначення значущості комбінаторних екстремальних задач математичного програмування у широкому спектрі теоретико-економічних та практичних проблем.

Основною метою вивчення дисципліни “Елементи комбінаторної оптимізації” є формування у студентів вміння застосувати сучасні методи математичного моделювання та комбінаторної оптимізації в науці, економіці та інших галузях.

Головним завданням дисципліни є формування у студентів навичок математичного моделювання проблем задачами комбінаторної оптимізації.

в) бібліографія:

основна література:

Ермольев Ю.М., Ляшко И.И., Михалевич В.С., Тюптя В.И. Математические методы исследования операцій. К.: Выща шк., 1979.-312 с.
Стоян Ю.Г, Ємець О.О. Теорія і методи евклідової комбінаторної оптимізації. - К.: Ін-т системн. досліджень освіти, 1993. - 188 с.
Емец О.А. Евклидовы комбинаторные множества и оптимизация на них. Новое в математическом программировании: - Учебн. пособие. – Киев.: УМК ВО, 1992. - 92 с.
Ємець О.О., Ємець Є.М. Метод відсікання в евклідовій комбінаторній оптимізації: Навч. посібник з курсу „Елементи комбінаторної оптимізації”. – Полтава: ПолтТУ, 1997. - 30 с.

додаткова література:

Стоян Ю. Г., Яковлев С. В. Математические модели и оптимизационные методы геометрического проектирования. - К.: Наук. думка, 1986. - 268 с.
Сергиенко И. В., Каспшицкая М. Ф. Модели и методы решения на ЭВМ комбинаторных задач оптимизации. - К. : Наук. думка, 1981. - 288 с.
Емеличев В. А., Ковалев М. М., Кравцов М. К. Многогранники, графы, оптимизация. - М.: Наука, 1981. - 344 с.
Баранов В. И., Стечкин Б. С. Экстремальные комбинаторные задачи и их приложения. - М.: Наука, 1989. - 160 с.
Вычислительные методы выбора оптимальных проектных решений / В. С. Михалевич, Н. З. Шор, Л. А. Галустова и др. - К. : Наукова думка, 1977. - 178 с.
Михалевич В. С., Трубин В.А., Шор Н. З. Оптимизационные задачи производственно - транспортного планирования: Модели, методы, алгоритмы. - М.: Наука, 1986. – 264 с.
Пападимитриу Х., Стайглиц К. Комбинаторная оптимизация: Алгоритмы и сложность. – М.: Мир, 1985. – 512 с.

4. Вибірковий.

5. Викладацький склад: Євсеєва Л.Г., канд. фіз.-мат. наук, доцент кафедри

6. Тривалість.

108 год. (з них аудиторних 36 год.: 20 год. лекцій, 16 год. практичних занять), кредити ECTS – 3, 4 курс, 7-й семестр, 2 години на тиждень аудиторних занять, 17 тижнів на засвоєння.

7. Форми і методи навчання: лекції, практичні заняття.

8. Оцінювання. Контроль знань:

Поточний контроль знань студентів здійснюється за таким напрямами:

перевірка підготовки до практичних занять опитуванням;
перевірка вивчення лекційного матеріалу опитуванням;
виконання контрольної роботи;
виконання індивідуального завдання.

З метою підсумкового контролю знань студенти у 7-му семестрі складають залік.

Мова. Українська.

Практична підготовка

Навчальна практика

Мета та завдання

Навчально-ознайомлювальна практика є частиною загального безперервного комп'ютерного навчання студентів спеціальностей “Інформатика” 7.080201 та ”Прикладна математика” 7.080202. Навчально-ознайомлювальну практику проходять студенти 1-го курсу протягом першого навчального тижня.

Основною метою практики є оволодіння практичними навичками роботи на комп'ютерах, ознайомлення з прикладним програмним забезпеченням .

При проходженні практики основна увага повинна приділятись безпосередньо роботі студентів на ПК , з його програмним забезпеченням професійного напрямку.

В результаті проходження учбової практики студент повинен:

Знати основні складові персонального комп’ютера.

Загальні характеристики та принципи роботи основних прикладних пакетів для обробки результатів експериментальних даних, їх відмінні особливості та область застосування.

Табличний процесор Microsoft Excel 97

основні функції та надбудови процесора;
принципи побудови графіків і діаграм;
принципи роботи з посиланнями та масивами даних.

Пакет MathCad 8.0

стандартні функції і функції користувача;
методи інтерполяції та екстраполяції функцій;
методи наближення функцій;
основні елементи програмування в MathCad 8.0;
принципи побудови 2D- та 3D- графіків.

Пакет символьних обчислень Maple V.

особливості інтерфейсу;
стандартні процедури введення-виведення;
основні методи роботи з символьним процесором;
принципи побудови площинних та тривимірних графіків.

Вивчити системне програмне забезпечення ПЕОМ: основні принципи роботи з операційною системою Windows 98, операційною системою MS DOS, програмою Windows Commander.
Одержати навички роботи із складовими Microsoft Office 97: текстовим редактором Word 97; табличним процесором Excel 97.
Одержати навички роботи із САПР науково-технічних задач (пакет MathCad).

Термін проходження та форми контролю

Семестри ІІ і ІV, тривалість – по 3 тижні. Залік.

Технологічна виробнича практика

Мета та завдання

Виробничо-дослідницька практика є частиною загального неперервного комп’ютерного навчання студентів спеціальності “Інформатика” і “Прикладна математика”. До виробничо-дослідницької практики допускаються студенти 3-го курсу, які успішно склали всі екзамени та заліки учбового плану.

Основною метою практики є закріплення і поглиблення практичних навичок

проектування та створення інформаційних систем (ІС) прикладного характеру з використанням СУБД MS Access, FoxPro або SQL Server, а також елементів дослідницької діяльності в галузі теоретичних і практичних аспектів сучасних інформаційних технологій. Допускається використання інших СУБД, таких як Paradox, Visual FoxPro та інші.

Під час проходженні практики основна увага приділяєтся практичній роботі студентів з інформаційними системами підприємства (підрозділу) на ПК, з програмним забезпеченням СУБД та його використанням в організації, на підприємстві.

В результаті проходження виробничо-дослідницької практики студент повинен:

Ознайомитись із конкретними прикладами інформаційних систем на базі СУБД, які використовуються галузі управління роботою організації, підприємства чи окремих його підрозділів.
Вивчити (більш глибоко і систематично) програмне забезпечення СУБД MS Access, FoxPro або SQL Server; ознайомитись із іншими СУБД, які використовуються на підприємствах, організаціях та фірмах.

Одержати практичні навички проектування та створення ІС за допомогою СУБД MS Access, FoxPro або SQL Server.

Термін проходження та форми контролю

Семестр – VІ, тривалість – 3 тижні. Залік.

Комплексна виробнича практика

Мета та завдання

Учбова виробнича практика є частиною загального процесу оволодіння практичними навичками та досвідом роботи студентів спеціальності “Інформатика”, зокрема такими видами діяльності фахівця з інформатики:

Консультації з питань інформатизації,
Створення програмного забезпечення,
Обробка даних,
Робота з базами даних,

Blog

Міністерство освіти І науки України

Содержание