Міністерство освіти І науки України

Вид материала

Документы

Содержание Кількість годин 216 7. Форми та методи навчання Форми та методи навчання 2. Опис. Змістові модулі 7. Форми та методи навчання 2. Опис. Змістовні модулі 8. Оцінювання. Контроль знань Основні теми А) Попередні умови Б) Цілі та завдання Завдання курсу Форми та методи навчання 2. Опис. Змістовні модулі. Б) Цілі та завдання 2. Опис. Змістові модулі 7. Форми та методи навчання 2. Опис. Змістові модулі

Подобный материал:

• Міністерство освіти І науки України Департамент міжнародного співробітництва та європейської, 39kb.
• Міністерство освіти І науки україни міністерство економіки україни міністерство фінансів, 18.39kb.
• Міністерство освіти І науки україни донецький обласний центр туризму та краєзнавства, 189.44kb.
• Міністерство освіти І науки україни, 335.34kb.
• Міністерство освіти І науки україни, 283.15kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни, 59.16kb.
• Міністерство освіти І науки україни, 32.42kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України, 61.58kb.
• Міністерство освіти І науки україни положенн я про організацію фізичного виховання, 306.47kb.
• Міністерство освіти І науки україни інститут інноваційних технологій І змісту освіти, 43.77kb.

Кількість годин 216

із них

аудиторна робота  144

лекцій  74

практичних занять  70

самостійна робота  36

індивідуальна робота  36

7. Форми та методи навчання

Лекції, практичні заняття, самостійна робота.

8. Оцінювання. Контроль знань.

Поточний (опитування, експрес-контрольні).

Підсумковий  екзамен  3, 4 семестр.

9. Мова

Українська

Теорія ймовірностей і математична статистика

1. Ідентифікація
   

Теорія ймовірностей і математична статистика

2. Опис. Змістові модулі
   

Основні поняття теорії ймовірностей, випадкові події. Випадкові величини та їх числові характеристики. Граничнi теореми теорiї ймовірностей, закони великих чисел. Первинна обробка вибірок. Оцінки невідомих параметрів. Перевірка статистичних гіпотез. Елементи факторного дисперсійного аналізу. Регресійний та кореляційний аналіз. Метод максимальної правдоподібності.

3. Рівень:
   

а) попередні умови.

Базові знання з курсів „Алгебра і геометрія”, «Дискретна математика», „Програмування (інформатика)” та „Математичний аналіз”.

Література:

1. Курош А. Г. Курс высшей алгебры. М.: Наука,1975, 431 с.
   
2. Ильин В.А., Поздняк Э.Г. Линейная алгебра: Учеб. Для вузов.- М.: Наука. Физматлит, 1999, 296 с.
   
3. Ефимов Н.В. Краткий курс аналитической геометрии, 1967, 267 с.
   
4. Основи дискретної математики/ Ю. В. Капітонова, С.Л. Кривий, О.А. Летичевський та інші: Підручник. − К.: Наук. Думка, 2002,580 с.
   
5. Донской В. И. Дискретная математика − Симферополь:
   
6. СОНАТ, 2000,360 с.
   
7. Немнюгин С. А. Turbo Pascal. - СПб.: Питер, 2001, 496с.
   
8. Информатика: базовый курс/ под ред. С. В. Симоновича. – СПб.: Питер, 2001, 640с.
   
9. Фихтенгольц Г.М. Основы математического анализа, том II.  М.: Наука. 1964, 464 с.
   
10. Пискунов Н.С. Дифференциальное и интегральное исчисление, том II.  М.: Наука. 1978, 576 с.
    

б) цілі та завдання:

вивчення в систематизованій формі та активне засвоєння студентами основних методів теорії ймовірностей і математичної статистики. Головним завданням є здобуття фундаментальних теоретичних знань і формування практичних навичок вибору та застосування методів теорії ймовірностей і математичної статистики, які необхідні для аналізу і прогнозування закономірностей, що описують економічні і соціальні явища та процеси.

в) бібліографія:

1. Гмурман В.Е. Теория вероятностей и математическая статистика. Учеб. Пособие для инж.экон. ин-в и ф-ов.- М.: Высш. Школа, 1977 г.,478 с.
   
2. Гмурман В.Е. Руководство к решению задач по теории вероятостей и математической статистике.- М.: Наука,1976, 194 с.
   
3. Колемаев В.А и др. Теория вероятностей и математическая статистика: Учеб пособие для экономических спец. Вузов.- М.: Высш. Шк., 1991г., 400 с.
   
4. Вентцель Е.С. Теорія вероятностей.- М.: Физматгиз,1962, 564 с.
   
5. Вентцель Е.С., Овчаров Л.А. Теория вероятностей.- М.: Наука1969, 368 с.
   
6. Толбатов Ю.А. Математична статистика та задачі оптимізації в алгоритмах і програмах: Навч. Посібник.- К.: Вища шк., 1994г., 399 с.
   
7. Толбатов Ю.А. Економетрика: Підручник для студентів екон. Спец. Вузів.- К.: Четверта хвиля 1997г. 320 с.
   

4. Обов’язковий.
   
5. Викладацький склад: Пічугіна О.С., канд. фіз.-мат. наук, доцент, Олексійчук Ю.Ф., асист.
   
6. Тривалість.
   

216 год. (з них 72 год. лекцій, 74 год. − практичні заняття, 18 год. - лабораторні роботи, 72 год. самостійної роботи (36 год.) та індивідуальної (36 год.)), кредити ECTS – 6 (2 курс, 3 семестр; 2 курс, 4 семестр; 36 тижнів на засвоєння).

7. Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття, лабораторні роботи.
   
8. Оцінювання. Контроль знань:
   

-поточний (опитування, тестування, розрахунково-графічні роботи, 2 курс (4 семестр) – курсова робота, модульний контроль);

-підсумковий − 2 курс, 3 семестр – залік; 2 курс, 4 семестр – екзамен.

9. Мова. Українська.


Архітектура ЕОМ

1. Ідентифікація
   

Архітектура ЕОМ

2. Опис. Змістові модулі
   

Модуль №1. Програмна модель CPU. Структура CPU. Поняття шинних інтерфейсів, переривання (апаратні, програмні), методи роботи з ОЗП. Системи команд CPU. Регістри, стек.

Модуль №2. Апаратно-орієнтовна мова програмування Асемблер структура програми на Асемблері. Сегменти коду, даних, стеку. Директиви компілятора. Типи даних. Команди для роботи з регістрами. Робота з стеком. Умовні та безумовні переходи, цикли. Ближні виклики, дальні виклики. Макрокоманди. MMX-розширення.

3. Рівень:
   

а) попередні умови.

Базові знання з курсів „Програмування”, „Програмне забезпечення ЕОМ”.

б) цілі та завдання:

Вивчення архітектури сучасних CPU на базі моделі ІА 32 (Intel PIII-PIV). Структурний склад CPU. Принципи роботи з RAM. Ознайомлення з системою команд CPU.

− Ознайомлення з мовою асемблера.

Засвоєння основних методів програмування на Асемблері.

− робота з регістром загальних призначень.

− робота зі стеком

− робота з пам’яттю.

Засвоєння основних принципів побудови програм на Асемблері.

Головним завданням є засвоєння принципів роботи CPU, та виконання ним програм на апаратному рівні.

в) бібліографія:

Юров „Assemler учебник для вузов”.

4. Обов’язковий.
   
5. Викладацький склад: Демиденко М.І. ст. викладач, Яворський К.Е., асист.
   
6. Тривалість.
   

81 год. (з них 36 год. лекцій, 18 лабораторних, 27 год. самостійної роботи), кредити ECTS – 2,5 (2 курс, 4 семестр, 17 тижнів на засвоєння).

7. Форми та методи навчання: лекції, лабораторні роботи.
   
8. Оцінювання. Контроль знань:
   

-поточний (експрес контрольні, інд. завдання на лабораторних роботах);

-підсумковий (іспит).

9. Мова. Українська.


Загальна теорія систем


1. Ідентифікація

Загальна теорія систем

2. Опис. Змістові модулі

Різні підходи до означення систем. Різноманіття класифікації систем. Багаторівневі ієрархічні системи. Динамічні системи. Критерій стійкості Рауса-Гурвіца. Матрична методологія аналізу систем. Історія розвитку системного підходу в науці.

3. Рівень:

а) попередні умови.

вивчення курсу базується на знаннях отриманих студентами при вивченні таких дисциплін:

1. Вища математика і елементи дискретної математики.

2. Інформатика.

б) цілі та завдання:

вивчення методів структурованих системних задач і їх використання в аналізі і синтезі систем, формування уявлень про оптимальні розв’язки в задачах різного ієрархічного рівня, розвиток вміння системної інтерпретації професійних задач, порівняння ефективності математичного представлення.

в) бібліографія:

1) Енциклопедія кібернетики. К.: Головна редакція УРЕ, 1972.

2) Клир Дж. Системология. Автоматизация решения системных задач. М.: «Радио и связь». 1990, 544с.

3) Заболотский В.П. Оводенко А.А., Степанов А.Г. Математические модели в управлении. Сант-Петербург, ГУАКП, 2001, 196с.

4) Нечипоренко В.И. Структурный анализ систем. М.: Сов. радио, 1977, 216с.

5) Тимченко А.А. Основи системного аналізу складних об’єктів, К.: Либідь, 2004, 288с.

6) Месарович и др. Общая теория систем.

4. Обов’язковий.

5. Викладацький склад: Яворський Е.Б., канд. фіз.-мат. наук, доцент,

Яворський К.Е., асист.

6. Тривалість.

135 год. (з них 64 год аудиторних, 36 год. самостійної роботи, 36 год. індивідуальної роботи), 36 год. лекцій, 28 год. практичних, кредити ECTS – 4 (2 курс, 4 семестр, 3,5 год. на тиждень, 18 тижнів на засвоєння).

7. Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття.

8. Оцінювання. Контроль знань:

-поточний( опитування, звітність на практичних заняттях);

-підсумковий (залік у формі тестів).

9. Мова. Українська.


Програмне забезпечення ЕОМ

1. Ідентифікація
   

Програмне забезпечення ЕОМ

2. Опис. Змістові модулі
   

Модуль №1. Основні принципи побудови ЕОМ, периферійні пристрої, BIOS, основні поняття теорії операційних систем. OC.UNIX, WINDOWS системи. Нналагодження OC. WINDOWS. Основи роботи в OC LINUX.

Модуль №2. Прикладне програмне забезпечення, офісні пакети, склад пакетів, табличні процесори, текстові редактори, системи презентацій, мова VBA. Особливості програмування в VBA.

3. Рівень:
   

а) попередні умови.

Базові знання з дисципліни „Програмування”,

б) цілі та завдання:

Ознайомлення з побудовою сучасної комп’ютерної техніки та периферійних пристроїв. Вивчення та отримання навичок роботи з сучасними ОС (WINDOWS, LINUX), встановлення та налагодження сучасних ОС. Вивчення структури сучасного програмного забезпечення. Засвоєння навичок роботи в офісних пакетах програм. Вивчення та отримання навичок роботи з VBA. Основним завданням курсу є ознайомлення та вдосконалення навичок роботи з ОС та робота з офісними пакетами з використанням VBA.

в) бібліографія:

в стадії розробки.

4. Обов’язковий.
   
5. Викладацький склад: Демиденко М.І. ст. викладач, Долгополова М.В., асист.
   
6. Тривалість.
   

108 год. (з них 36 год. лекцій, 18 лабораторних, 54 год. самостійної роботи), кредити ECTS – 3 (2 курс, 3 семестр, 17 тижнів на засвоєння).

7. Форми та методи навчання: лекції, лабораторні роботи.
   
8. Оцінювання. Контроль знань:
   

-поточний (експрес контрольні, захист лабораторних робіт);

-підсумковий (іспит).

9. Мова. Українська.


Програмування

1. Ідентифікація
   

Програмування

2. Опис. Змістовні модулі

1 модуль.

Мова програмування C++ . - 54 год.

лекцій – 18 год.

лабораторних – 18 год.

самостійна робота – 18 год

2 модуль.

Елементи об’єктно орієнтованого програмування в С++ - 54 год.

лекцій – 18 год.

лабораторних – 18 год.

самостійна робота – 18 год

3. Рівень

а) Попередні умови.

Вміння програмувати в QBasic, Visual Basic, Pascal, Delphi

б) Цілі і завдання

Оволодіти мовою програмування C++ в обсязі, що дозволяє створювати не великі за обсягом аплікації, в яких були б відображені всі потенціальні можливості вказаної мови і тим самим створити підґрунтя для більш поглибленого вивчення її в наступних дисциплінах.

в) Бібліографія

Стівен Прата. Язык программирования С++. Київ, 2001.

Конспекти лекцій викладача, Інтернет сайти.

4. Обов’язковий

5. Викладацький склад

Горбань А.Г. , канд. фіз.-мат наук, доцент

6. Тривалість
   

Кількість годин 135, із них

лекцій – 36 год.

лабораторних – 34 год.

самостійна робота – 65 год.

7. Форми та методи навчання

Лекції, лабораторні заняття, самостійна робота

8. Оцінювання. Контроль знань

Поточний (опитування, експрес-контрольні)

Підсумковий – залік, екзамен

9. Мова

Українська


Безпека життєдіяльності (БЖД)

1. Ідентифікація.
   

Безпека життєдіяльності (БЖД). Шифр дисципліни за ОПП ГУ 13.

2. Опис. Змістові модулі.
   

Модуль 1. Основні засади БЖД як науки про безпеку людини

Модуль 2. Багаторівнева система «людина—машина—середовище»: людина у нерозривній єдності психічного, фізичного і соціального.

Модуль 3. Багаторівнева система "людина—машина—середовище": небезпеки життєвого середовища та захист від них.

Основні теми дисципліни безпека життєдіяльності: Теоретичні основи та основні засади БЖД. Ризик як оцінка небезпеки. Ризик-орієнтований підхід у БЖД. Психіка людини як чинник її безпеки. Здоров'я людини як основна передумова її безпеки. Ергономічні обґрунтування й оцінки у БЖД. Урбанізоване життєве середовище та його небезпеки. Радіація та радіаційна небезпека. Соціальні небезпеки та захист від них.

3. Рівень:
   

А) Попередні умови. Вивчення курсу безпеки життєдіяльності потребує попереднього опанування базовими знаннями наук про суспільство (соціологія, економіка, право), гуманітарних наук (філософія, теологія, лінгвістика), природничих наук (фізика, хімія, біологія), наук про людину (медицина, психологія, педагогіка), математики (зокрема, теорії ймовірностей), шкільного курсу Основ безпеки життєдіяльності.

Б) Цілі та завдання.

Мета курсу безпеки життєдіяльності — забезпечити майбутнього спеціаліста знаннями, уміннями і навиками безпечної поведінки як у побутових умовах, так і у професійної діяльності, зокрема під час виконання управлінських дій, при проектуванні та розробці нових процесів, виконанні технологічних операцій тощо. Поставлена мета досягається двоєдиним способом: по-перше, посиленням і розвитком гуманітарної складової освіти майбутнього спеціаліста, по-друге — актуалізацією і наданням практичної спрямованості загально-технічним знанням, отриманим під час вивчення навчальних дисциплін природничого і технічного циклів.

Завдання курсу безпеки життєдіяльності — навчити основам захисту окремої особи, групи людей, людської спільноти, що дозволяє вправно діяти не лише у звичайних, але й в екстремальних умовах, надійно захищаючи в умовах прояву небезпек як своє життя і здоров'я, так і життя і здоров'я інших людей.

В) Бібліографія.

• Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В. В. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник для студ. ВЗО. – К., 2001. – 320 с.
  
• Яремко З.М. Безпека життєдіяльності: Навч.посібник. – К., Центр навч. літ-ри, 2005. – 320 с.
  
• Кількісне оцінювання ризиків для здоров’я людини/ Методичний матеріал до виконання самостійної роботи з дисципліни „Безпека життєдіяльності” для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання. // Дикань С.А., Білоус І.О. - Полтава: ПолтНТУ , 2005. – 27 с.
  

4. Обов’язкова, нормативна.
   

5. Викладацький склад:
   
   • Дикань С.А., к.т.н., доцент;
     
   • Смирнов В.А., к.ф.-м.н., ст. викладач;
     
   • Коломієць В.С., ст. викладач;
     
   • Білоус І.О., асистент.
     

6. Тривалість: 54 години; кредити ECTS – 1,5; кредити укр. – 1;  семестр; аудиторних годин 28, у тому числі: лекцій – 16 годин, практичних занять – 12 годин; самостійна робота – 13 годин, індивідуальна робота (індивідуальні заняття, індивідуальні завдання) – 13 годин.
   

7. Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття, самостійна робота, індивідуальна робота, мимовільне опрацювання навчального матеріалу із використанням розгорнутих тестових завдань.
   

8. Оцінювання. Контроль знань: модульний залік, проміжний тестовий і підсумковий тестовий контроль. Підсумковий контроль – залік.
   

9. Мова: українська.
   

Основи охорони праці


1. Ідентифікація.

Основи охорони праці.

2. Опис. Змістовні модулі.

І модуль. Правові та організаційні питання охорони праці.

ІІ модуль. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії.

ІІІ модуль. Основи техніка безпеки.

IV модуль. Основи пожежнної безпеки.

3. Рівень:

А) Попередні умови. Базові знання з основ правознавства, математики, фізики, хімії, безпеки життєдіяльності.

Б) Цілі та завдання:

Ознайомити майбутніх фахівців з нормативною літературою з питань охорони праці; дати знання сутності питань з виробничої санітарії та гігієни праці, питань з техніки безпеки на робочих місцях при виконанні технологічних операцій і процесів, питань з пожежної та вибухової безпеки на робочих місцях у виробничих приміщеннях.

Ознайомити майбутніх фахівців з методами нормування небезпечних та шкідливих виробничих чинників, ознайомлення з приладами, установками для дослідження шкідливих та небезпечних виробничих чинників.

Виробити вміння оцінювати і аналізувати виробничу обстановку з точки зору охорони праці; нормувати та вимірювати небезпечні та шкідливі виробничі чинники; застосовувати методики розрахунку небезпечних та шкідливих виробничих чинників, з метою поліпшення умов праці; застосовувати первинні засоби гасіння пожеж; застосовувати засоби колективного та індивідуального захисту на робочих місцях;

В) Бібліографія:

1. Орлов Г. Г. Охрана труда в строительстве.- М.: Высш. шк., 1984.- 343 с.
   
2. Лабораторний практикум з дисципліни "Основи охорони праці' Є.А.Бондаренко, В. П. Якубович.-В.гВДТУ, 2000.-95 с.
   
3. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. Підручник. – Львів: Афіша. – 2002. – 320 с.
   
4. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці. – К.: Каравела, 2004. – 408 с.
   

8. Русин В.И., Орлов Г.Г. Охрана труда в сельском строительстве. – М.: Агропромиздат, 1987. – 252 с.
   

4. Обов’язкова.
   
5. Викладацький склад: Русін В.І. , к.т.н., професор, Пахомов Р.І., асистент.
   
6. Тривалість: 54 години, кредити ЕСТS – 1,5, кредити укр. – 1, 5 семестр, лекцій – 10 годин, практичних занять – 8 годин.
   
7. Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття.
   
8. Оцінювання. Контроль знань:
   

• поточний — опитування, поточні контрольні роботи, тестування;
  
• підсумковий — залік, тестування.
  

9. Мова. Українська.


Диференціальні рівняння


1. Ідентифікація

Диференціальні рівняння

2. Опис. Змістові модулі

Модуль 1. Загальні методи розв’язків деяких класів диференціальних рівнянь.

Модуль 2. Теорія лінійних диференціальних рівнянь та систем.

3. Рівень:

а) попередні умови.

вивчення курсу базується на знаннях, отриманих студентами при вивченні таких дисциплін:

математичний аналіз, алгебра та геометрія, дискретна математика.

б) цілі та завдання:

Ознайомити студентів з основними поняттями і фактами, найпростішими методами і застосуваннями теорії диференціальних рівнянь для подальшого оволодіння матеріалом інших загальних і спеціальних курсів, а також при розв’язанні прикладних задач.

в) бібліографія:

1. Степанов В.В. Курс дифференциальных уравнений. – М.: Наука, 1975.
   
2. Пискунов И.С. Диференциальное и интегральное исчисление, т. 2.  М.: Наука.
   
3. Смирнов В.И. Курс высшей математики. – М.: Наука, 1974. – Т. 2.
   

4. Обов’язковий.

5. Викладацький склад: Губреєв Г.М., проф.

6. Тривалість.

162 год. (з них 72 год. аудиторних занять), кредити ECTS – 4,5, 3 курс, 5 семестр, 4,5 години на тиждень, 16 тижнів на засвоєння.

7. Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття.

8. Оцінювання. Контроль знань:

-поточний(опитування, контрольні роботи, тести);

-підсумковий (екзамен).

9. Мова. Українська.


Функціональний аналіз (дод.)

1. Ідентифікація
   

Функціональний аналіз (дод.)

2. Опис. Змістові модулі

Модуль 1. Компактні множини в метричних просторах.

Модуль 2. Цілком неперервні оператори.

3. Рівень:

а) попередні умови.

вивчення курсу базується на знаннях, отриманих студентами при вивченні таких дисциплін:

математичний аналіз, алгебра та геометрія, функціональний аналіз.

б) цілі та завдання:

Основною метою вивчення дисципліни “Функціональний аналіз” є поглиблення у студентів фундаментальних теоретичних знань у галузі функціонального аналізу і допомога у набутті практичних навичок з питань постановки та вирішення практичних економічних задач засобами функціонального аналізу.

Головним завданням дисципліни є поглиблення у студентів фундаментальних теоретичних знань та практичних навичок у таких областях функціонального аналізу: метричні простори, лiнiйнi нормовані простори, поняття про топологічні простори, міра Лебега, вимірні функцій, інтеграл Лебега-Стiльт’єса, прямий добуток систем множин та мір, лiнiйнi оператори у векторних та гільбертових просторах.

в) бібліографія:

1. Колмoгоров А.Н., Фомин С.В. Элементы теории функций и функционального анализа. −6-е изд. −М.: Наука, 1989.
   
2. Кириллов А.А., Гвишиани А.Д. Теоремы и задачи функционального анализа. −М.: Наука. Главная редакция физ.-мат. литературы, 1979.
   
3. Люстерник Б.А., Соболев С.Л. Элементы функционального анализа. - – М.: Наука, 1966.
   
4. Рудин У. Функциональный анализ. – М.:Мир, 1975.