Міністерство освіти І науки України
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти І науки України Департамент міжнародного співробітництва та європейської, 39kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство економіки україни міністерство фінансів, 18.39kb.
- Міністерство освіти І науки україни донецький обласний центр туризму та краєзнавства, 189.44kb.
- Міністерство освіти І науки україни, 335.34kb.
- Міністерство освіти І науки україни, 283.15kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни, 59.16kb.
- Міністерство освіти І науки україни, 32.42kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України, 61.58kb.
- Міністерство освіти І науки україни положенн я про організацію фізичного виховання, 306.47kb.
- Міністерство освіти І науки україни інститут інноваційних технологій І змісту освіти, 43.77kb.
Обов’язковий.
108 год. (з них 64 год. аудиторних занять, 36 год. самостійної роботи), кредити ECTS – 3, 3 курс, 5 семестр, 4 години на тиждень, 16 тижнів на засвоєння.
- Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття.
- Оцінювання. Контроль знань:
-поточний(опитування, контрольні роботи, тести);
-підсумковий (екзамен).
9. Мова. Українська.
Теорія функцій комплексної змінної
1. Ідентифікація
Теорія функцій комплексної змінної
2. Опис. Змістові модулі
Модуль 1. Властивості аналітичних функцій.
Модуль 2. Ізольовані особливості аналітичних функцій та теорія лишків.
3. Рівень:
а) попередні умови.
вивчення курсу базується на знаннях, отриманих студентами при вивченні таких дисциплін:
- математичний аналіз;
- алгебра і геометрія.
б) цілі та завдання:
Дисципліна “Теорія функцій комплексної змінної" призначена для оволодіння студентами основними поняттями комплексної змінної: комплексне число, функція комплексної змінної, границя та неперервність функції комплексної змінної, похідна та інтеграл від функції комплексної змінної, найпростіші конформні відображення, теорія аналітичних функцій, ряд Лорана та теорія лишків, ріманові поверхні.
в) бібліографія:
- Бицадзе А.В. Основы теории аналитических функций комплексного переменного. М.: Наука.
- Волковыский Л.И., Лунц Г.Л., Араманович И.Г. Сборник задач по теории функций комплексного переменного. М.: Наука.
- Маркушевич А.И. Краткий курс теории аналитических функций. М.: Наука.
- Евграфов М.А. Аналитические функции. М.: Наука.
- Привалов Б.В. Введение в теорию функций комплексного переменного. М.: Гостехиздат.
4. Обов’язковий.
5. Викладацький склад: Губреєв Г.М., проф.
6. Тривалість.
108 год. (з них 72 год. аудиторних занять, 36 год. самостійної роботи), кредити ECTS – 3, 3 курс, 5 семестр, 4,5 години на тиждень, 16 тижнів на засвоєння.
7. Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття.
8. Оцінювання. Контроль знань:
-поточний(опитування, контрольні роботи, тести);
-підсумковий (екзамен).
9. Мова. Українська.
Функціональний аналіз
- Назва дисципліни
Функціональний аналіз
- Опис. Змістові модулі
Модуль 1. Метричні простори та їх відображення.
Модуль 2. Теорія операторів у банахових просторах.
- Рівень:
а) попередні умови.
вивчення курсу базується на знаннях, отриманих студентами при вивченні таких дисциплін:
математичний аналіз, алгебра та геометрія.
б) цілі та завдання:
Основною метою вивчення дисципліни “Функціональний аналіз” є формування у студентів фундаментальних теоретичних знань у галузі функціонального аналізу і допомога у набутті практичних навичок з питань постановки та вирішення практичних економічних задач засобами функціонального аналізу.
Головним завданням дисципліни є формування у студентів фундаментальних теоретичних знань та практичних навичок у таких областях функціонального аналізу: метричні простори, лiнiйнi нормовані простори, поняття про топологічні простори, міра Лебега, вимірні функцій, інтеграл Лебега-Стiльт’єса, прямий добуток систем множин та мір, лiнiйнi оператори у векторних та гільбертових просторах.
в) бібліографія:
1. Колмoгоров А.Н., Фомин С.В. Элементы теории функций и функционального анализа. −6-е изд. −М.: Наука, 1989.
2. Кириллов А.А., Гвишиани А.Д. Теоремы и задачи функционального анализа. −М.: Наука. Главная редакция физ.-мат. литературы, 1979.
3. Люстерник Б.А., Соболев С.Л. Элементы функционального анализа. - – М.: Наука, 1966.
- Рудин У. Функциональный анализ. – М.:Мир, 1975.
4. Обов’язковий.
5. Викладацький склад: Губреєв Г.М., проф.
6. Тривалість.
108 год. (з них 72 год. аудиторних занять, 36 год. самостійної роботи), кредити ECTS – 3, 3 курс, 5 семестр, 4,5 години на тиждень, 16 тижнів на засвоєння.
7. Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття.
8. Оцінювання. Контроль знань:
-поточний(опитування, контрольні роботи, тести);
-підсумковий (екзамен).
9. Мова. Українська.
Методи оптимізації та дослідження операцій
- Ідентифікація
Методи оптимізації та дослідження операцій
- Опис. Змістові модулі
I Модуль − Предмет та сфери застосування МО, класифікація задач „Методи лінійного програмування (графічний, симплекс-метод, двоїсті задачі, двоїстий симплекс-метод, М-метод, модифікований симплекс-метод). Економічна інтерпретація двоїстих задач. Аналіз оптимальних планів лінійних економіко-математичних моделей. (Всього 45 год, 1,25 кредитів).
II Модуль − Транспортна задача (ТЗ) (Методи знаходження початкового базисного розв’язку, метод потенціалів). ТЗ з обмеженими пропускними спроможностями . Задача про оптимальний потік на мережі. Задача про найкоротший шлях. Метод Мінті. Задача про максимальний потік. Метод Форда-Фалкерсона. (Всього 36 год, 1 кредит).
III Модуль − Задача про оптимальні призначення. Угорський метод. Задачі цілочислового ЛП. Метод гілок та меж. Метод Ленд та Дойга. (Всього 36 год, 1 кредит).
IV Модуль − Задачі нелінійного програмування (НЛП). Геометрична інтерпретація. Класичні методи оптимізації. Опуклі множини. Теореми про відокремлення. Опукле програмування. Теорема Купа-Таккера. Задачі квадратичного програмування. Градієнтні методи оптимізації. Приклади задач з !!!! цільовою функцією. Метод проектування узагальнених градієнтів та його застосування до розв’язування конкретних задач. Метод !!! функцій. Двоїсті задачі НЛП. Прямий градієнтний метод. Метод відсікаючих гіперплощин. Ітеративний метод декомпозиції в нелінійному програмуванні. Методи можливих напрямків Зойтендейка. (Всього 99 год, 2,75 кредити).
- Рівень:
а) попередні умови.
Базові знання з курсів „Математичний аналіз”, „Алгебра і геометрія” та „Теорія ймовірностей та математична статистика”. Література: Курош А.Г. Курс высшей алгебры. М.: Наука 1975; Беклемешев Д.В. Курс аналитической геометрии, 1967; Пискунов Н.С. Диференциальное и интегральное исчисления, том I, II. − М.: наука 1978. Гмурман В.Е. Теория вероятностей и математическая статистика, -М.: В. школа, 1977.
б) цілі та завдання:
вивчення в систематизованій формі та активне засвоєння студентами основних методів розв’язування, аналізу та використання задач знаходження найбільшого (найменшого) значення функції багатьох змінних на множині допустимих варіантів у широкому спектрі теоретико-економічних та практичних проблем. Головним завданням є вироблення навичок вирішення питань про оптимальний розподіл обмежених ресурсів, вибір оптимального варіанту з множини альтернативних.
в) бібліографія:
1) Акулич И.Г. Математическое програмирование в примерах и задачах: Учебн. пособие для студентов экономических специальностей вузов М.: В. школа, 1986.
2) Линейное и нелинейное програмирование // Под ред. Ляшенко. − К.:Вища школа, 1975.
3) Вітлінський В.В., Наконечний С.І., Терещенко Т.О. Математичне програмування. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. К.: КНЕУ, 2001.
- Обов’язковий.
- Викладацький склад: Радченко Г.О., канд. фіз.-мат. наук, доцент, Матяш Ю.І.
- Тривалість.
216 год. (з них 84 год. лекцій, 48 год − практичні заняття, 84 год. самостійної роботи), кредити ECTS – 6 (3 курс, 5 семестр, 3 год. на тиждень, 17 тижнів на засвоєння, 6 семестр, 5 год. на тиждень, 17 тижнів на засвоєння).
- Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття.
- Оцінювання. Контроль знань:
-поточний( опитування, експрес-контрольні);
-підсумковий − залік.
9. Мова. Українська.
Теорія систем та математичне моделювання.
- Ідентифікація
Теорія систем та математичне моделювання.
- Опис. Змістові модулі
Загальна теорія систем. Багаторівневі ієрархічні системи. Динамічні системи. Критерій стійкості Рауса-Гурвіца. Матрична методологія аналізу систем. Історія розвитку системного підходу в науці.
Особливості та сфери застосування математичного моделювання в економіці, класифікація задач. Методи лінійного програмування. Методи розв’язування цілочислових задач лінійного програмування. Задачі нелінійного програмування. Поняття про задачі динамічного та стохастичного програмування та методи їх розв’язування.
- Рівень:
а) попередні умови: вивчення курсу базується на знаннях отриманих студентами при вивченні таких дисциплін:1. Вища математика і елементи дискретної математики.2. Інформатика.3. Математичне програмування.
Базові знання з курсів „Вища математика” Література: Барковський В.В.. Барковська Н.В. – Вища математика для економістів. – Київ: ЦУЛ, 2002; Гмурман В.Е. Теория вероятностей и математическая статистика, -М.: В. школа, 1972.
б) цілі та завдання:
вивчення в систематизованій формі та активне засвоєння студентами основних методів розв’язування, аналізу та використання задач знаходження найбільшого (найменшого) значення функції багатьох змінних на множині допустимих варіантів у широкому спектрі теоретико-економічних та практичних проблем. Головним завданням є вироблення навичок вирішення питань про найкращий (оптимальний) розподіл обмежених ресурсів, вибір оптимального варіанта (об’єкта, проекта) з множини альтернативних.
в) бібліографія:
1) Акулич И.Г. Математическое програмирование в примерах и задачах: Учебн. пособие для студентов экономических специальностей вузов М.: В. школа, 1986.
2) Енциклопедія кібернетики. К.: Головна редакція УРЕ, 1972.
3) Вітлінський В.В., Наконечний С.І., Терещенко Т.О. Математичне програмування.
4) Клир Дж. Системология. Автоматизация решения системных задач. М.: «Радио и связь». 1990, 544с.
5) Заболотский В.П. Оводенко А.А., Степанов А.Г. Математические модели в управлении. Сант-Петербург, ГУАКП, 2001, 196с.
6) Тимченко А.А. Основи системного аналізу складних об’єктів, К.: Либідь, 2004, 288с.
7) Месарович и др. Общая теория систем.
- Обов’язковий.
- Викладацький склад: Матяш Ю.І., канд. фіз.-мат. наук, ст. викл., Яворський К.Е., асист.
- Тривалість.
108 год. (з них 36 год. лекцій, 36 год. − практичні заняття, 18 год. самостійної роботи, 18 год. – індивідуальна робота), кредити ECTS – 3(3 курс, 5 семестр, 17 тижнів на засвоєння).
- Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття.
- Оцінювання. Контроль знань:
-поточний( опитування, експрес-контрольні);
-РГР;
-підсумковий − екзамен.
9. Мова. Українська.
Системи і методи прийняття рішень
- Ідентифікація
Системи і методи прийняття рішень.
- Опис. Змістові модулі
Предмет, метод і зміст дисципліни; основні поняття теорії прийняття рішень; класифікація задач прийняття рішень (ЗПР). Корисність; аксіоми раціональної поведінки людей; парадокси. Методи теорії корисності; застосування теорії графів у прийнятті рішень. Домінуючі і доміновані альтернативи; множини Еджворта-Парето. Цільове програмування. Багатовимірна задача про призначення. Метод аналізу ієрархій. Методи прийняття колективних рішень: різні способи агрегування оцінок; коефіцієнт конкордації визначення міри узгодженості думок експертів; ранжування за допомогою пошуку матриці-медіани; ітераційний метод уточнення коефіцієнту компетентності експертів. Нечіткі множини та висловлювання; застосування їх нечітких множин у теорії прийняття рішень. Теорія ризику (ТР), основні поняття ТР, основні критерії та методи прийняття рішень в різних інформаційних ситуаціях.
- Рівень:
а) попередні умови.
Базові знання з курсів „Алгебра і геометрія”, «Теорія ймовірностей і математична статистика», «Програмне забезпечення ЕОМ», «Методи оптимізації та дослідження операцій».
Література:
- Курош А. Г. Курс высшей алгебры. М.: Наука,1975, 431 с.
- Ильин В.А., Поздняк Э.Г. Линейная алгебра: Учеб. Для вузов.- М.: Наука. Физматлит, 1999, 296 с.
- Гмурман В.Е. Теория вероятностей и математическая статистика. Учеб. Пособие для инж.экон. ин-в и ф-ов.- М.: Высш. Школа, 1977 г.,478 с.
- Гмурман В.Е. Руководство к решению задач по теории вероятостей и математической статистике.- М.: Наука,1976, 194 с.
- Вентцель Е.С. Теорія вероятностей.- М.: Физматгиз,1962, 564 с.
- Бойс Дж. Использование Microsoft Office 97, профессиональный выпуск. - К.; М.; СПб; Изд. дом "Вильямс", 1998 - 1120 с.
- Хэлворсон М. Янг М. Эффективная работа с Microsoft Office 97. - СПб:Питер,1997. - 1056 с.
- Ермольев Ю.М., Ляшко И.И., Михалевич В.С., Тюптя В.И. Математические методы исследования - К.: Вища шк. 1979. - 312. с.
- Линейное и нелинейное программирование. / Под ред. И.Н. Ляшенко. – Киев: Вища шк. 1975. – 372 с.
- Акулич И.Л. Математическое программирование в примерах и задачах. – М.: Высш. шк. 1986. – 319 с.
б) цілі та завдання:
вивчення в систематизованій формі та активне засвоєння студентами основних методів прийняття рішень в умовах ризику та невизначеності, а також багатокритеріальної оптимізації. Головним завданням є здобуття фундаментальних теоретичних знань і формування практичних навичок застосування методів пошуку найкращого або прийнятного способу дій для досягнення декількох цілей, методів підтримки прийняття рішень в умовах слабо-структурованих або неструктурованих ситуацій; а також вивчення і набуття досвіду застосування технологій сучасних комп’ютерних засобів для прийняття рішень.
в) бібліографія:
- Андрейчиков А.В., Андрейчикова О.Н. Анализ, синтез, планирование решений в экономике. [Учебное пособие для вузов] – Москва: Финансы и статистика. 2000.
- Ларичев О.И. Теория и методы принятия решений,: Учебник. - М.: Логос. 2000,- 296 с.
- Ларичев О.И. Наука и искусство принятия решений. - М.: Наука. 1979, 200 с.
- Таха Х. Введение в исследование операций. –М.: „Вильямс”, 2001.
- Евланов Л.Г. Теория и практика принятия решений. – М.: Экономика, 1984, 176 с.
- Вітлінський В.В., Наконечний С.І. Ризик у менеджменті. – К.: Борісфен –М., 1996, 326 с.
- Кини Р.Л., Райфа Х. Принятие решений при многих критеріях предпочтения и замещения.- М.:Радио и свіязь,1981.
- Обов’язковий.
- Викладацький склад: Пічугіна О.С., канд. фіз.-мат. наук, доцент, Яворський К.Е.
- Тривалість.
108 год. (з них 38 год. лекцій, 34 год. - лабораторні роботи, 36 год. самостійної роботи (18 год.) та індивідуальної (18 год.)), кредити ECTS – 3 (3 курс, 6 семестр,18 тижнів на засвоєння).
- Форми та методи навчання: лекції, лабораторні роботи.
- Оцінювання. Контроль знань:
-поточний (опитування, тестування; 3 курс (6 семестр) – курсовий проект; модульний контроль);
-підсумковий − 3 курс, 6 семестр – екзамен.
9. Мова. Українська.
Бази даних та інформаційні системи.
1. Ідентифікація.
Бази даних та інформаційні системи.
2. Опис. Змістовні модулі.
Основні відомості про бази даних та історичний огляд, середовище бази даних, реляційна модель бази даних, проектування бази даних, модель “сутність – зв’язок”, нормалізація, концептуальне проектування, методи логічного проектування баз даних реляційного типу, фізичне проектування.
3. Рівень:
А) Попередні умови.
Базові знання та навички з дисципліни „Інформатика та комп’ютерна техніка”, „Математичні основи кібернетики”. Література – Информатика: Базовый курс: Учебное пособие/ Под ред. С. В. Симоновича. –СПб.: Питер, 2001. -640 с.
Экономическая информатика: Учебник/ Под ред. П. В. Конюховского. –СПб: Питер, 2001. -560 с.
Б) Цілі та завдання:
формування необхідних теоретичних знань та практичних навичок створення і використання програмних оболонок і пакетів для розробки реляційних баз даних.
Навчити розробляти реляційні бази даних, створювати модель реляційної бази даних, працювати з типовими оболонками і пакетами.
В) Бібліографія:
Эдвард Джонс, Дерек Саттон Библия пользователя: Office 97, М., 1997, Диалектика, 845с.
Патрик Дж. Бернс, Элисон Бэрроуз Секреты Access 97, М., 1997, Диалектика, 526с.
Руденко В.Д., Макарчук О.М., Патланжоглу М.О. Практичний курс інформатики, Київ, 1997, 304с.
4. Обов’язковий.
5. Викладацький склад:
Чаленко Б.М., ст. викладач.
6. Тривалість:
162 год., кредити ECTS – 4,5. Семестр – 6. 3 год. на тиждень, 18 тижнів на засвоєння.
7. Форми та методи навчання:
лекції, лабораторні заняття на ПЕОМ з використанням пакету програм Microsoft Visio.
8. Оцінювання.
Контроль знань:
-поточний (усне опитування, захист лабораторних робіт, тестування);
-підсумковий – іспит.
9. Мова.
Українська.
Екологія.
1. Ідентифікація.
Екологія.
2. Опис. Змістові модулі.
Узагальнені фундаментальні проблеми і питання загальної та глобальної екології. Проблеми екологічної безпеки. Елементи вчення про забруднення. Класифікація забруднення. Оцінка впливу на навколишнє природне середовище. Контроль і управління якістю середовища.
3. Рівень:
А) Попередні умови. Базові знання з біології, екології та хімії рівня повної загальної середньої освіти. Знання індивідуальних розділів “Фізика”, “Вища математика”.
Б) Мета та завдання: дисципліна “Основи екології” призначена для підготовки висококваліфікованих спеціалістів, які орієнтуються в сучасних особливостях еколого-економічного розвитку суспільства, мають уявлення про основні причини та механізми зміни стану оточуючого середовища під впливом людини, можуть вирішувати актуальні екологічні проблеми на основі принципів раціонального природокористування.
В) Бібліографія:
Білявький Г.О. Основи екології: теорія та практикум. Навчальний посібник. – К.: Лібра, 2002, 352 с.
Джигирей В.С. Основи екології та охорона навколишнього середовища. – Львів: Афіша, 2001, 272 с.
Акімова Т.А, Хаскін В.В. Екологія. Природа – Людина – Техніка. Підручник для ВУЗів. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001, 343 с.
Дудник І.М. Природокористування: еколого-економічні основи. Полтава: Астрая, 1994, 246 с.
- Обов’язковий.
Викладацький склад:
Нікітенко М.І., доцент, кандидат технічних наук
Проскурня М.І., – доцент, кандидат економічних наук
Паращієнко І.М., асистент.
- Тривалість:
54 год., кредити ЕСТS – 1,5 ( у т.ч. 6 семестр – 1,5 кредити; 4 год. на тиждень; 16 тижнів на засвоєння.
7. Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття.
8. Оцінювання. Контроль знань:
- поточний (контрольна робота, тестування);
- підсумковий – залік (тестування).
9. Мова. Українська.
Психологія і педагогіка
1.Ідентифікація.
Психологія і педагогіка (ГУ).
2. Опис. Змістові модулі.
Вступ до психології. Біопсихічні і психосоціальні властивості людини. Потреби, мотиви та поведінка. Розвиток особистості. “Я – концепція”. Психологічний захист. Міжособистісні стосунки, спілкування. Особистість і діяльність. Освіта в культурі людства. Педагогіка як наука про освіту. Навчання – головний шлях освіти. Виховання – підготовка до дорослого життя.
3. Рівень:
А) Рівень: Базові знання з біології та психології рівня повної загальної середньої освіти.
Б) Цілі та завдання: стимулювання і корекція процесу всебічного (особистісного, соціального, професійного) становлення майбутнього спеціаліста, допомога кожному студенту усвідомити цілісність і унікальність власної особистості, сприяння значному просуванню на шляху професійного вдосконалення.