План дослідження: Психологічна основа дослідження суб'єктивних механізмів І мотивації індивідуальної політичної поведінки

Вид материала

Документы

Содержание Валерій Пустовойтенко Стосунки з владою Валерій Хорошковський

Подобный материал:

• Маркетингові дослідження, 89.31kb.
• Опис модуля з дисципліни «Психологія мотивації поведінки та діяльності людини», 41.07kb.
• Звіт про проведення моніторингового дослідження щодо мотивації навчальної діяльності, 215.98kb.
• Конспект лекцій з курсу "Політична економія" тема предмет І методи політичної економії, 722.52kb.
• Структура та зміст етапів дослідницької роботи студента проблематика та план-проспект, 333.62kb.
• Курс Викладач Жук Л. П. Дисципліна Методологія та організація наукових досліджень, 878.91kb.
• Закономірності становлення, функціонування та зміни політичної влади, 588.75kb.
• Аукову конференцію, скласти робочий план дослідження, здійснити інформаційний пошук, 143.42kb.
• Різноманітні дослідження структури діяльності людини незмінно підкреслюють необхідність, 82.43kb.
• Міжнародні відносини: проблеми наукового дослідження, 138.24kb.

Валерій Пустовойтенко

Неофіційні відомості про особу:

(За ссылка скрыта).

Валерій Павлович Пустовойтенко народився 23 лютого 1947 року в селі Адамівка Березанського району Миколаївської області. Одеське ремісниче училище. Відслуживши, працював старшим механіком кафедри металорізальних верстатів Одеського політехнічного інституту. У 1971 році переїхав до Дніпропетровська. Після закінчення Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту, у 1975 році влаштувався на роботу в трест “Дніпробудмеханізація”, де працював наступні 9 років – від майстра до керівника тресту (1984). Захистив кандидатську та докторську дисертації та одержав науковий ступінь доктора технічних наук.

У 1986 році очолив виконком Бабушкінської райради народних депутатів Дніпропетровська. З 1987 року – заступник голови виконкому Дніпропетровської міської ради народних депутатів, голова міської ради, голова Дніпропетровського міськвиконкому. У 1990 році його обирають народним депутатом України 12 скликання, він входить до складу комісії з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства.

Пустовойтенко став уособленням перехідного періоду від занепаду соціалістичної системи до зародження ринкової економіки. Він –  менеджер, який сформувався за соціалізму, але намагався діяти в капіталістичних умовах. Валерій Павлович - випускник дніпропетровської «школи кадрів», який намагається реанімувати «найкращі досягнення» та «кращі традиції» дніпропетровців на всеукраїнському рівні. Більше того: це дніпропетровець, який отримав завдання реанімувати «дніпропетровську сім’ю», паралельно проводячи її погром.

Чим запам'ятався дніпропетровцям мер Пустовойтенко? Своєю боротьбою з Народним Рухом України (Пустовойтенко видав розпорядження про демонтаж шпиля з національною символікою в центрі Дніпропетровська, а також підписав документ, що зобов’язує постійно покладати живі квіти до пам'ятника Леніну).

У квітні 1993 року Пустовойтенко стає міністром Кабінету Міністрів – в уряді Леоніда Кучми.

Після відставки Кабінету Леоніда Кучми, з вересня 1993 року, Пустовойтенко якийсь час працює віце-президентом Української державної будівельної корпорації та заступником голови правління банку кредитно-фінансового союзу «Експобанк». В цей же час Леонід Кучма пропонує Пустовойтенку очолити його виборчий штаб. Той погодився, підібрав команду і, як свідчить Михайло Погребинський, «виявив незвичайні організаторські здібності».

У липні 1994 року, після перемоги Леоніда Кучми, вдруге призначений міністром Кабінету Міністрів. В цей час Пустовойтенко стає членом Вищої економічної ради при Президенті України, членом РНБОУ, головою Міжвідомчої ради координації діяльності з підготовки і проведення щорічних зборів ЄБРР, головою координаційної ради з питань судово-правової реформи при Президенті України, головою Міжвідомчої комісії з питань місцевого самоврядування при Кабінеті Міністрів України.

За період з липня 1994 року до липня 1997 року в Україні змінилося чотири уряди та три прем'єри. Валерій Пустовойтенко незмінно залишався на посаді міністра Кабінету Міністрів, виконуючи функції «ока государева».

Після відставки прем'єр-міністра Павла Лазаренка Валерій Пустовойтенко очолює Кабінет Міністрів. Для встановлення жорсткого персонального контролю над Кабміном на період передвиборчого марафону...” - політолог Михайло Погребинський.

З погляду компетентності кандидатура Пустовойтенка сприймається неоднозначно. З одного боку, його робота в Кабінеті Міністрів обмежувалася функцією «орговика» та була мало пов'язана з управлінською діяльністю. З іншого, мало хто знає внутрішні механізми роботи уряду настільки, як їх знає незмінний міністр Кабміну».

Пустовойтенко був занадто самовпевненим прем'єром. Він заявив про своє бажання перебувати на посаді не менше десяти років. Більше того – була розроблена Програма уряду, яка передбачала розвиток українського суспільства та української економіки на найближчі десять років.

Пустовойтенко прославився своєю любов'ю до футболу. Він навіть очолив у червні 1996 року Федерацію футболу України.

Бажаючи продемонструвати «жорсткий стиль керівництва», Пустовойтенко влітку 1998 року провів показові «польові навчання» для недбалих директорів-боржників. Керівники підприємств були вивезені на військовий полігон, де для них були влаштовані кроси в ОЗК та протигазах, а також марш-кидки з повним бойовим викладом. Такими адміністративними методами підприємства змушували повертати борги перед державою.

Саме під час керівництва Кабміном Валерія Пустовойтенка Україна пережила найбільш відчутний обвал валюти – влітку 1998 року. Тоді передрікали відставку уряду, але Пустовойтенко залишився. Більше того: він не виявився в числі героїв кампанії порятунку української економіки від обвалу та інфляції: всі лаври були покладені на голови Ігоря Мітюкова та Віктора Ющенка. Пустовойтенко ж залишився в тіні.

Через кілька років після своєї відставки з посади прем'єр-міністра, Валерій Пустовойтенко згадував: «Коли в 97-му році я очолив уряд і в Маріїнському проходила презентація, один мій дуже хороший знайомий сказав, дивлячись на склад Кабміну: «Всі ці люди непогані, але немає зірок!», а я заперечив: «Нам не треба, щоб члени уряду «світилися». Треба, щоб вони працювали»...

Специфіка Пустовойтенка полягає у тому, що це один з небагатьох сучасних політиків, який розпочинав разом із нинішнім президентом розбудовувати ту вертикаль влади, за яку сьогодні готовий змагатися.

У силу цього, можна з упевненістю говорити, що Валерій Павлович може розраховувати на досить значний кадровий та фінансовий потенціал на виборах.

Щоби не говорили про принципи формування партії влади, але саме Пустовойтенко був одним із ініціаторів та організаторів створення жорсткого механізму впливу НДП на позаминулих парламентських виборах. Ще і досьогодні, партія має досить розгалужену мережу по регіонах, із ще немалим кадровим та фінансовим потенціалом. Зокрема, можна не сумніватися, що на найбільшу підтримку Пустовойтенко може розраховувати на рідні для нього південні та південно-східні регіони – а саме на Кіровоградську та Дніпропетровську. Також, традиційно сильні позиції НДП - на Харківщині.

При цьому, слід пам’ятати, що принцип формування партійних осередків НДП базувався, насамперед, на економічній та кадровій незалежності.

Пустовойтенко також досить активно займався підтримкою своїх структур у регіонах, перебуваючи на посаді міністра транспорту.

Ще однією важливою рисою Пустовойтенко є його вміння підтримувати свою команду. При чому, це проявляється на всіх рівнях – починаючи від охоронців і закінчуючи міністрами. Зокрема, досить показовим був приклад із підтримкою міністра екології Шевчука, який досить відверто провалив свій другий термін перебування на посаді міністра екології. Також Пустовойтенко завжди відзначався досить серйозним рівнем амбіцій, які він намагався підтверджувати. Саме це стимулює його останнім часом до незалежних дій – прикладом були висловлювання щодо конституційної реформи, третього строку Президента Кучми, оцінки можливості висунення єдиного кандидата від влади тощо.

Стосунки з владою:

Після інаугурації Президента в грудні 1999 року Пустовойтенко склав повноваження прем'єра. Ця формальна процедура була передбачена Конституцією. Подібним чином у червні 1996 року складав свої прем'єрські повноваження Лазаренко – однак через п'ять днів він знову одержав вотум довіри з боку парламенту. Пустовойтенко сподівався на те, що парламент продовжить його прем'єрські повноваження. Пустовойтенко звернувся за підтримкою до Президента. Президент пообіцяв поговорити з фракціями, які особливо не любили Пустовойтенка... Проте, як стверджують деякі депутати, замість переговорів із фракціями Президент вирішив попити чай зі спікером Олександром Ткаченком. Тобто, він свідомо “здав” прем'єра... Під час голосування Пустовойтенко набрав лише 206 голосів...14 грудня 1999 року Валерій Павлович склав свої повноваження прем'єр-міністра. Через тиждень новим прем'єром України став Віктор Ющенко.

„Пустовойтенко відрізнявся від інших колег своєю не тільки декларованою, але і реальною відданістю Президенту. Президент відплатив йому за це своєрідною недоторканністю» - констатувало «ДТ».

Валерій Пустовойтенко все це терпів мовчки, не виносячи сміття з владної виконавчої хати.

З особливим цинізмом на Банковій ініціювали й процес злиття фракції НДП та групи «Демократичні ініціативи». Запропонувати Пустовойтенку та Гавришу працювати в одній фракції все одно, що покласти в зимову сплячку в один барліг двох ведмедів. Єдине, що їх може об’єднати – проблеми, які переживають очолювані ними депутатські об’єднання.

Стратегія у Валерія Пустовойтенка завжди буде переважати над тактикою. Мається на увазі стратегія перебування якнайближче до влади, яка може в потрібний момент виправити, іноді – осмикнути. Як, наприклад, вже було у вересні при обговоренні створення Єдиного економічного простору. Тоді народні демократи в середу критикували створення ЄЕП, а в четвер практично одноголосно підтримали заяву парламенту про підтримку намірів чотирьох президентів підписати угоду.  Валерій Павлович пояснив, що однопартійці зробили це із солідарності з іншими парламентарями, але експерти вбачають  в цьому більш прозаїчне пояснення – натиснули, мовляв, на лідера «двічі народних». (ссылка скрыта)


Валерій Хорошковський

(За ссылка скрыта)

01 січня 1969 р., Київ.

Одружений. Дві вищих освіти – економічна і юридична. Кандидат економічних наук.

В 1997 р. захистив кандидатську дисертацію "Воспроизводство валового внутреннего продукта в условиях переходной экономики Украины".

В 1997 - книга "Украинский путь. Наброски: Геополитическое положение Украины и ее национальные интересы";

1998 - книга "После СССР: Украина - новый рубеж";

1999 - книга "Соблазны бюджетного дефицита";

2000 - книга "Первая волна. Публикации по экономической политике".

Заступник голови бюджетного комітету, народний депутат України, Верховна Рада України.

Член колегії Державної податкової адміністрації України.

Голова наглядацької ради АКБ "Укрсоцбанк". (Цьому, за інформацією "Галицьких контрактів", передувала купівля акцій "Укрсоцбанку" фінансово-промисловою групою, до складу якої входить "Меркс".

З листопада 2002 року Валерій Іванович очолює Міністерство економіки і європейської інтеграції.