Закономірності становлення, функціонування та зміни політичної влади
Вид материала | Закон |
- План вступ загальна характеристика політичної системи та умов її функціонування в Індонезії, 308.29kb.
- План Влада як системоутворюючий чинник політичної системи. Основні концепції політичної, 150.03kb.
- Реферат на тему: Політичний режим як механізм формування та функціонування політичної, 263.92kb.
- Програма навчальної дисциплiни політологія (за вимогами кредитно-модульної системи), 335.71kb.
- Азарян О. М. Ефективне функціонування споживчого ринку: параметри та умови, 85.75kb.
- Реферат на тему: Акти Президента України, 59.24kb.
- Реферат циклу наукових праць Нестеренко Г. О. на тему: «українська політична нація:, 126.26kb.
- Учебное пособие. М., 2001. 620 с. Жуховицкий Л. Что же делать с этой молодежью?// Юность., 13.62kb.
- Функції державних органів влади, 41.81kb.
- Реферат на тему, 193.37kb.
Теоретико-методологічні основи політології.
У 1948 р. у Парижі із ініціативи ЮНЕСКО був проведений Міжнародний колоквіум з питань політичної науки, на якому були визначені основні проблеми дослідження та вивчення політичної науки:
- політична теорія;
- політичні інститути;
- партії, групи та суспільна думка;
- міжнародні відносини.
Політологія ( politika – державні і суспільні справи, logos – поняття, вчення )– це наука про політику та її взаємовідносини з людиною і суспільством;
Об’єктом дослідження політології як науки є сфера політичних відносин, яку вивчають і аналізують у поєднанні з особливостями її функціонування й розвитку та зв’язками з економічною й духовною сферами суспільства
Предметом політології є закономірності становлення, функціонування та зміни політичної влади. Вузловими проблемами сучасної політології вважаються питання політичної влади.
2. Політика – сфера взаємовідносин різних соціальних груп та індивідів з приводу використання інститутів публічної влади для реалізації своїх суспільно значущих інтересів і потреб.
Політика виникає як результат об’єктивно зумовленого суспільного поділу праці, зміни характеру відношень людей до засобів виробництва і результатів праці (виникнення приватної власності), поділу суспільства на соціальних суб’єктів з різними інтересами і т. д.
Аристотель (384-322 рр. до н.е.) - “Політика”.
Об’єктом політики є влада. До неї прагнуть політичні сили, які відбивають інтереси тих чи інших соціальних груп суспільства.
Суб’єктом політики можуть бути особистість, організація або суспільна група, які здатні творити політику й ініціювати істотні зміни в політичних відносинах.
В процесі створення, збереження або зміни влади суб’єкти політики вступають в політичні відносини. Вони бувають різних форм:
- політична боротьба – суперництво, конфронтація, війна;
- консенсус – угода, прийняття політичних рішень на основі спільної згоди;
- співробітництво – спільне вирішення спільних проблем;
- конформізм – угодовство, пасивне, некритичне прийняття існуючого ладу, відсутність особистої позиції в політичній боротьбі.
В політичній науці політика розмежовується:
- за сферами суспільного життя (економічна, соціальна, військова, демографічна і т. д.);
- за орієнтацією (внутрішня, зовнішня);
- за масштабами (міжнародна, світова, локальна);
- за носіями й суб’єктами (політика держави, партії, руху);
- за терміном дії (довгострокова, короткострокова).
Категорії
Функціональні
- політичні відносини
- політична діяльність
- політичний процес
- політична участь
- політична норма
Центральні
- держава
- влада
- управління
- авторитет
- демократія
Структурні
- політичний рух
- політична організація
- політична суб’єктність
- політична ідеологія
- політична культура
Розвитку
- політичний режим
- політичний розвиток
- політична революція
Функції і методи політології.
Функції
Світоглядна
Визначення норм цивілізованої політичної поведінки, політичної культури, що допомагає досягненню певного консенсусу в суспільстві
Теоретико-пізнавальна
Вивчення, систематизація, аналіз, оцінка політичних явищ
Методологічна
Визначає порядок аналізу закономірностей теоретичного дослідження політики
Прикладна
Вироблення практичних рекомендацій щодо шляхів і механізмів реалізації політичних знань
Прогностична
Прогноз розвитку політичних процесів і ймовірності подій, своєчасне коригування політики
Методи:
Загальні (системні):
Загальнологічні (теоретичні):
Методи емпіричних досліджень:
Влада
Немає політики без влади і влади без політики.
Галузь політичної науки, яка досліджує владу називається кратологія.