Закономірності становлення, функціонування та зміни політичної влади

Вид материалаЗакон

Содержание


Об’єктом дослідження
Предметом політології
Суб’єктом політики
Суб’єкти влади
Об’єкти влади Суспільство, клас, етнос, група, індивід Функції влади
Ресурси влади
За суб’єктами
За рівнем поширення
За режимом правління
Політична влада
Конституція України 1996 р. ст.5 – «Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ».
Політичне керівництво й управління
Сутність державної влади залежить від 2 факторів
1) Цільова
Державний апарат
Форма державного устрою
Парламент є вищим представницьким та законодавчим органом держави й обирається населенням.
Для нижніх палат широко вживаною назвою є "палата депутатів".
Нижні палати парламенту мають значну кількісну перевагу над верхніми.
Верхні палати мають невеликий кількісний склад
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4

Теоретико-методологічні основи політології.


У 1948 р. у Парижі із ініціативи ЮНЕСКО був проведений Міжнародний колоквіум з питань політичної науки, на якому були визначені основні проблеми дослідження та вивчення політичної науки:
  1. політична теорія;
  2. політичні інститути;
  3. партії, групи та суспільна думка;
  4. міжнародні відносини.


Політологія ( politika – державні і суспільні справи, logos – поняття, вчення )– це наука про політику та її взаємовідносини з людиною і суспільством;

Об’єктом дослідження політології як науки є сфера політичних відносин, яку вивчають і аналізують у поєднанні з особливостями її функціонування й розвитку та зв’язками з економічною й духовною сферами суспільства

Предметом політології є закономірності становлення, функціонування та зміни політичної влади. Вузловими проблемами сучасної політології вважаються питання політичної влади.

2. Політика – сфера взаємовідносин різних соціальних груп та індивідів з приводу використання інститутів публічної влади для реалізації своїх суспільно значущих інтересів і потреб.

Політика виникає як результат об’єктивно зумовленого суспільного поділу праці, зміни характеру відношень людей до засобів виробництва і результатів праці (виникнення приватної власності), поділу суспільства на соціальних суб’єктів з різними інтересами і т. д.

Аристотель (384-322 рр. до н.е.) - “Політика”.

Об’єктом політики є влада. До неї прагнуть політичні сили, які відбивають інтереси тих чи інших соціальних груп суспільства.

Суб’єктом політики можуть бути особистість, організація або суспільна група, які здатні творити політику й ініціювати істотні зміни в політичних відносинах.

В процесі створення, збереження або зміни влади суб’єкти політики вступають в політичні відносини. Вони бувають різних форм:
  • політична боротьбасуперництво, конфронтація, війна;
  • консенсус – угода, прийняття політичних рішень на основі спільної згоди;
  • співробітництво – спільне вирішення спільних проблем;
  • конформізм – угодовство, пасивне, некритичне прийняття існуючого ладу, відсутність особистої позиції в політичній боротьбі.


В політичній науці політика розмежовується:
  • за сферами суспільного життя (економічна, соціальна, військова, демографічна і т. д.);
  • за орієнтацією (внутрішня, зовнішня);
  • за масштабами (міжнародна, світова, локальна);
  • за носіями й суб’єктами (політика держави, партії, руху);
  • за терміном дії (довгострокова, короткострокова).

Категорії

Функціональні


- політичні відносини
  • політична діяльність
  • політичний процес
  • політична участь
  • політична норма

Центральні

  • держава
  • влада
  • управління
  • авторитет
  • демократія



Структурні

  • політичний рух
  • політична організація
  • політична суб’єктність
  • політична ідеологія
  • політична культура



Розвитку

  • політичний режим
  • політичний розвиток
  • політична революція



Функції і методи політології.


Функції

Світоглядна


Визначення норм цивілізованої політичної поведінки, політичної культури, що допомагає досягненню певного консенсусу в суспільстві



Теоретико-пізнавальна


Вивчення, систематизація, аналіз, оцінка політичних явищ






Методологічна


Визначає порядок аналізу закономірностей теоретичного дослідження політики



Прикладна


Вироблення практичних рекомендацій щодо шляхів і механізмів реалізації політичних знань



Прогностична


Прогноз розвитку політичних процесів і ймовірності подій, своєчасне коригування політики



Методи:

Загальні (системні):

Загальнологічні (теоретичні):

Методи емпіричних досліджень:


Влада

Немає політики без влади і влади без політики.

Галузь політичної науки, яка досліджує владу називається кратологія.

Влада - реальна можливість здійснювати свою волю в соціальному житті, нав’язуючи її, якщо необхідно, іншим людям за допомогою волі, авторитету, права, насилля.