Geum.ru

Олександра Петровича Довженка за творами, опрацювання яких передбачено діючою навчальною програмою з української літератури. Запропонована організація навчальної діяльності на урок

Вид материалаУрок

Содержание


Дослідження І. “Дитинство та юність Сашка Довженка”
Дослідження 2. Становлення митця
Тези дослідження.
Дослідження 3. “Земля” – “фільм усіх часів і народів”
Частина ІІ
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

Дослідження І. “Дитинство та юність Сашка Довженка”


Використовуючи відеоматеріали та цитатні характеристики родини Довженків за “Зачарованою Десною”, “Автобіографії”, учні розповідають про дитячі роки митця.

Тези дослідження.

30 серпня 1894 року в селі В’юнище коло Сосниці на Чернігівщині в родині козаків-хліборобів народився Олександр Довженко. В “Автобіографії” автор підкреслює: “як занепав під російським пануванням його козацький рід, утративши все – навіть уміння читати (“Ще дід був письменний, а батько вже ні!”), як з одинадцяти братів і сестер дожили до зрілого віку тільки їх двоє, як мати “народжена для пісень,...проплакала все життя”, як у Глухівському інституті (1911 -1914) “з нас готовили учителів - обрусителів краю”, а він усе ж таки крадькома здобував заборонені українські книжки (журнал “Літературно-Науковий Вісник”, газета “Рада”).

Тому така безмежна була його радість із перших же днів початку української революції і проголошення державного відродження України.: “Я вигукував на мітингах загальні фрази і радів, мов собака, який зірвався з цепу, щиро вірячи, що вже всі люди - брати, що вже все цілком ясно, що земля - у селян, фабрики - у робітників, школи – в учителів, Україна – в українців, Росія – в росіян, що завтра про це довідається увесь світ і, вражений розумом, що осяяв нас, зробить у себе те саме...” (“Автобіографія”).

1918 року був вояком 3-го Сердюцького полку Української Армії. В Києві у ті роки влада змінювалася з кривавими боями 13 разів. Довженко, ніколи не відступаючи і не втікаючи, пережив у підпіллі німецьку, російську і польську окупації, бачив смерть на кожному кроці і сам був під розстрілами, від яких рятувало тільки чудо.

З комунізмом Довженко зійшовся в другій половині 1919 року, коли ліве крило найбільшої української партії есерів вирішило, що історія не лишила обложеному в “чотирикутнику смерті” відродженню України іншої можливості, як УРСР у спілці з РСФСР і під ідейною егидою Комінтерну.. Можливо, Довженко пристав до утвореної тоді УКП (боротьбистів) і разом з нею увійшов на початку 1920 року в КП(б)У.

1922 року з посольства УРСР у Варшаві (1921) переїжджає до Берліна на посаду секретаря генерального консульства УРСР у Німеччині. Тут здійснилась його мрія вивчити модерне європейське мистецтво Учився в приватній мистецькій школі експресіоніста Геккеля. І в цей час його виключили з партії нібито за неподання документів “на чистку”.


Дослідження 2. Становлення митця

Розповідь слід розпочати з кратного екскурсу в історію, окресливши політичну ситуацію, що склалась на Україні як у політичному, так і у літературному ракурсі.

Тези дослідження.

З Берліна Довженко повернувся влітку 1923 року до Харкова, де зразу опинився в товаристві харківських романтиків на чолі з Хвильовим. Довженко на той час вже прославився своїми карикатурами і шаржами (за підписом Сашко), а також ілюстраціями до книг (напр.. до “Голубих ешелонів” П.Панча тощо). Довженко став одним із співзасновників та видатних діячів ВАПЛІТЕ, взявши участь уже в перших підготовчих зборах ВАПЛІТЕ 14 жовтня 1925 року, а також, поширюючи на образотворче мистецтво тези Хвильового про незалежний від Москви шлях української літератури. Олександр Петрович виступав проти засилля соцреалізму, проголошував власний незалежний шлях українського мистецтва з його глибокими історичними і народними традиціями, живим контактом із модерним європейським мистецтвом. До кінця Довженко залишився відданим цим поглядам.

Справжній внесок в українське відродження 20-х років О.П.Довженко зробив своїми фільмами “Звенигора”, “Арсенал”, “Земля”, які створили українське кіномистецтва.

Дослідження 3. “Земля” – “фільм усіх часів і народів”

Представлення дослідження супроводжується показами відеоматеріалу за кінофільмом.


Тези дослідження.

Яскравим сплеском мистецького таланту став кінофільм “Земля” (1930 рік.). Це могутня поема землі, людині і природі, життю, безмежній вітальній силі і красі України. Вона накреслила власний і незалежний від російського кіномистецтва шлях українського мистецтва фільму. До самого свого дна і грунту національна, українська, - “Земля” відобразила, як з органічного власного національного виростає твір вселюдський.

Москва фільм заборонила, а Довженків геній ізолювала від України, замкнула, приписавши собі перед світом заборонені для України твори митця. Україна бо не сміє мати мистецтва світового значення, лише провінційне і залежне від російського.


Узагальнюючи дослідження довоєнного періоду творчості письменника викладач робить висновок:

Довженка, його мистецтва, його долю не можна зрозуміти без врахування того, що його творче зростання відбувалось у атмосфері державного і культурного відродження України 1917 –19 і 1917 – 30 років. Його шедеври могли з’явитися тільки в атмосфері таких само неординарних шедеврів Тичини, Куліша, Хвильового, Курбаса, Рильського, Яновського та інших творців Розстріляного Відродження, що підносили українську культуру до сучасного їм рівня передових культур світу. І зрозуміло, що Довженків талант потрапив разом із їхніми талантами під поліційні удари Москви 1930 –1934 років. Усі вони разом відвернули своїми мистецькими подвигами культурну смерть України. Підтвердили, що Україна є і буде, трагічне і величне його народу дивуватиме світ.

Частина ІІ

“Прикрита і прихована правда про народ і його лихо”

Тепер, коли стало можливим з усією об’єктивністю оглядати наше недавно минуле, настав час для іншого, нового прочитання творчої спадщини Олександра Петровича Довженка. Передовсім – його кіноповісті “Україна в огні” та “Щоденника”, який у повному обсязі прийшов до нас лише за часів Незалежності.