Стан виконання Обласної програми з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки
| Вид материала | Документы |
- Затвердити Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища України, 3007.33kb.
- Програма охорони навколишнього природного середовища Житомирського району на 2011-2015, 303.78kb.
- Затвердити Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища України, 2844.58kb.
- Затвердити Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища України, 1792.68kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
- Тернопільська обласна державна адміністрація розпорядження голови обласної державної, 174.96kb.
- Про погодження Програми охорони навколишнього природного середовища м. Знам’янка, 347.48kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
- Обласна програма з охорони навколишнього природного середовища на 2008-2010 роки, 1532.12kb.
- Програма охорони навколишнього природного середовища Дергачівського району, 160.12kb.
Охорона атмосферного повітря
Для Луганської області як промислово-розвиненого регіону України характерна проблема забруднення атмосферного повітря. Викид шкідливих речовин в атмосферу залежить від обсягів виробництва підприємств найбільш екологічно-небезпечних галузей промисловості – енергетики, металургійної, добувної, хімічної; стану житлово-комунального господарства в містах; функціонування транспорту.
Обсяги забруднюючих речовин за 2011 рік, які надійшли
у повітряний басейн (без урахування викидів діоксиду вуглецю) за оціночними даними становили 591,6 тис. т, що на 7,79 тис. т менше, ніж у 2010 році.
Найбільший вклад у забруднення повітряного басейну Луганської області – 76,9 % всіх викидів в атмосферне повітря за 2011 рік внесено підприємствами міст Луганська (140,4 тис. т або 29,8 %), Алчевська
(99,8 тис. т або 21,1 %), Краснодонського району (101,4 тис. т або 21,5 %), Лисичанська (32 тис. т або 6,8 %). Необхідно відмітити, що в цих районах знаходиться лише чверть підприємств, які здійснюють викиди
в атмосферне повітря.
Обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємств, які віднесені до основних забруднювачів, протягом
2011 року склали:
СО “Луганська ТЕС” ТОВ “Східенерго” – 136,6 тис. т
(25 % загальних викидів по області), порівняно з 2010 роком викиди скоротились на 19 тис. т за рахунок зменшення виробництва електроенергії та використання палива, а також зменшення зольності палива.
Обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря
ПАТ “Алчевський металургійний комбінат” в 2011 році склали
88,5 тис. т (15 % загальних викидів по області), порівняно 2010 роком викиди зросли на 5,8 тис. т. Зростання об'єму викидів забруднюючих речовин відбулось за рахунок збільшення обсягів виробництва агломерату, чавуну, прокату товарного.
На ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» проведено планові заходи по ремонту пиловловлюючого обладнання, ліквідовано 26 джерел викидів та тимчасово виведено з експлуатації 77 джерел викидів.
Разом з цим, Програмою ПАТ “Алчевський металургійний комбінат” передбачена ліквідація джерел агломераційного цеху і введення в дію нової агломераційної фабрики в термін до 01.01.2013 року. На цей час будівництво не здійснюється. Існуючий агломераційний цех введено
в експлуатацію у 1959 році працює на проектну потужність, процеси охолоджування агломерату, дроблення, вантаження у вагони не обладнані газоочистками і відбуваються відкритим способом, що приводить
до перевищення гігієнічних нормативів якості повітря.
ПАТ “Алчевськкокс” викиди в 2011 року склали 7,5 тис. т
(1,2 % загальних викидів по області), порівняно з 2010 роком викиди зросли на 1,8 тис. т в результаті збільшення обсягів виробництва.
На ПАТ "Алчевськокс" проведено реконструкцію установки безпилевої видачі коксу (УБВК) коксових батарей №№ 5-6, реконструкцію дверезйомних машини ДМ-1 та ДМ-2.
ПрАТ “Лисичанська нафтова інвестиційна компанія” у 2011 році викинуто в атмосферне повітря 21,2 тис. т (3,6 % загальних викидів по області), порівняно з аналогічним періодом 2010 року викиди зросли
на 4,6 тис. т.
ПрАТ «ЛИНІК» протягом 2011 року проводились заходи, заплановані на 2011-2013 рр:
Заходи щодо очищення паливного газу шляхом:
- Збільшення частки паливного газу зі зниженим вмістом сірководню на установці ЕЛОУ №2 ;
- Збільшення частки паливного газу зі зниженим вмістом сірководню на установці риформінгу №2 ;
- Збільшення частки паливного газу зі зниженим вмістом сірководню на ТЕЦ .
Реконструкція естакад наливу світлих нафтопродуктів, розроблено проектну документацію.
ПрАТ “Сєвєродонецьке об’єднання “АЗОТ” викинуто
в атмосферне повітря 2,98 тис. т (0,5 % загальних викидів по області), порівняно з 2010 роком викиди зросли на 0,4 тис. т.
ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання «АЗОТ» в 2011 році було проведено удосконалення схеми отдувки оксидів азоту в колоні цеху виробництва кетонів та органічних кислот. В стадії виконання установка додаткового конденсатору, який призначений на випадок виходу з ладу діючого обладнання.
На території Луганської області розташовано 106 підприємств вугільної промисловості. На території області знаходиться 537 породних відвалів, з них 66 - діючі та недіючі відвали, що горять. Ситуація з породними відвалами по кожному вугільному холдінгу виглядає таким чином:
ДП "Первомайськвугілля" – на балансі 30 породних відвалів, з них
2 горять. Терміни загоряння з 1962 року і 1989 року.
ДП "Свердловантрацит" на балансі 24 породних відвали, з них
15 горять. Терміни загоряння з 1958 року до 2005 року.
ДП "Донбасантрацит" - на балансі 50 породних відвалів, з них 7 горять. Терміни загоряння з 1960 року до 2005 року.
ПАТ "Краснодонвугілля" - на балансі 22 породних відвали, з них
6 горять. Термін загоряння одного з відвалів 1981 рік, інші горять
з 2005 року.
ДП "Ровенькиантрацит" - на балансі 35 породних відвалів, з них 8 горять. Терміни загоряння з 1960 року до 2006 року.
ДП "Обласна дирекція "Луганськвуглереструктуризація» - на балансі 122 породних відвали, з них таких, що горять – 25 відвалів.
Виконання заходів з гасіння та рекультивації породних відвалів та терміни їх виконання передбачено Обласною програмою з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки.
Значним забруднювачем повітряного басейну Луганської області
є транспортна галузь. Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин
в атмосферне повітря у 2011 році від транспорту Луганської області орієнтовно складає 87,5 тис. т. Основними забруднюючими речовинами, які надійшли в атмосферне повітря з відпрацьованими газами транспортних двигунів є: сірчистий ангідрид – 0,8 тис. т, діоксид азоту – 9,2 тис. т, оксид вуглецю – 66,2 тис. т, неметанові леткі органічні сполуки – 10,1 тис. т, сажа – 0,9 тис. т.
Найбільші обсяги викидів від пересувних транспортних засобів спостерігалися у містах: Луганську – 20,7 тис. т, або 23,7 % від загального обсягу викидів, Краснодоні - 4,8 тис. т, або 5,5 %, Красному Лучі –
4,6 тис. т, або 5,3 %, Сєвєродонецьку – 4,2 тис. т, або 4,8 % та Ровеньках – 4,1 тис. т, або 4,7 %.
На одну особу населення протягом 2011 року від пересувних транспортних засобів було викинуто в повітря 38,0 кг забруднюючих речовин. Щільність викидів від пересувних транспортних засобів на 1 кв. км території області становила 3,3 т забруднюючих речовин. Найбільша щільність викидів спостерігається на території м. Луганська – 72,2 т
на 1 кв. км території, м. Сєвєродонецьк – 71,7 т, м. Алчевськ – 70,5 т
та м. Краснодон – 62,6 т.
Охорона водних ресурсів
На території Луганської області налічується 175 комплексів очисних споруд загальною потужністю 1738,0 тис. м3/добу. 66 комплексів працюють в режимі штучної біологічної очистки з подальшим скидом очищених стічних вод. Сучасний стан поверхневих водойм області характеризується антропогенним тиском суб’єктів господарювання. Біля 147,4 млн. м3 недостатньо очищених стоків щорічно надходить до них. Причиною незадовільної роботи очисних споруд є фізична та моральна застарілість обладнання, несвоєчасне проведення поточних та капітальних ремонтів.
Технічний стан водопроводу і каналізаційних мереж знаходиться
у незадовільному стані. Каналізацію мають – 132 населених пункти. Протяжність каналізаційних колекторів становить 3137, км, в тому числі ветхих та аварійних – 1331,2 км. Значна частина існуючих водопровідних мереж фізично зношені та технологічно застарілі, в окремих населених пунктах 70-100 % трубопроводів системи питного водопостачання відпрацювали амортизаційні строки експлуатації. Потребують негайної заміни чи реконструкції 40 % водопровідних мереж, що становить понад 2,5 тис. км.
Практично в усіх містах та інших населених пунктах існує система централізованої каналізації, але лише близько 60 % населення користуються її послугами. Ступінь охоплення цією послугою нерівномірний навіть у містах з населенням понад 50 тис. чоловік
і становить 28-30 % у мм. Брянці та Ровеньках і 90-100 % у мм. Алчевську та Сєверодонецьку. У невеликих населених пунктах цей показник коливається в ще більших межах - від 5 до 100 % населення.
Останнім часом через відсутність коштів реформування галузі здійснюється недостатніми темпами. Фактично не впроваджуються прогресивні технічні рішення, необхідність прийняття яких обумовлена різкою зміною балансу водоспоживання і структури собівартості води, збільшенням непродуктивних витрат води. Виробнича потужність усіх централізованих водопроводів становить 2,05 млн. м3 води на добу, з них у міських населених пунктах – 1,91, в сільських - 0,13 млн. м3 води на добу.
Підземні води є основним джерелом господарчо-питного водопостачання області. Для водопостачання населення із загального обсягу необхідної кількості води використовується близько 87 % підземних вод. Станом на 01.04.2009 р. в Луганській області нараховувалось 5460 артезіанських свердловин. У 2010 році забрано підземної води 358,1 млн. м3, у тому числі 205,8 млн. м3 шахтної.
Основні запаси прісних підземних вод приурочені до тріщинно-карстової зони крейдяно-мергельних порід верхньої крейди. Найбільш сприятливі умови для формування запасів підземних вод відзначаються в долині р. Сіверський Донець та його притоків (річок Лугань, Айдар, Борова, Деркул, Луганчик). У відкладах верхньокрейдяного віку на території області в основному водоносному горизонті (верхньокрейдяному) нараховується 66 ділянок родовищ прісних підземних вод, експлуатаційні запаси яких складають
1794,07 тис. м3/добу. Експлуатується – 53 родовища. Крім цього на території області експлуатується біля 20 водозаборів з продуктивністю більш 1,0 тис. м3/добу на незатверджених запасах.
Проблемою збереження підземних вод від забруднень
є незахищеність їх від потрапляння забруднюючих речовин з поверхні землі. Процес погіршення якості підземних вод прогресує, і кількість кондиційних питних вод знижується.
Значна частина питної води (понад 80 %), що надходить з підземних джерел, не відповідає вимогам ДСТУ 2874-82 “Вода питна”. При цьому, до показників, що виводять джерела водопостачання з розряду кондиційних для питних цілей, як правило, відноситься жорсткість великій вміст хлоридів, сульфатів, заліза. Як відомо, видалення зазначених компонентів у процесах водопідготовки є найбільш складним та капіталомістким.
Період експлуатації великих водозаборів, які є основними постачальниками питної води, становить від 25 до 70 років (нормативний термін експлуатації – 25 років). Тобто, практично усі водозабори області потребують перезатвердження експлуатаційних запасів з урахуванням гідродинамічних і гідрохімічних умов їх формування, які склались на теперішній час.
Основним фактором негативного впливу на стан річок є відсутність водоохоронних зон, невпорядкованість прибережних захисних смуг, й як наслідок, недотримання режиму господарської діяльності у них, неорганізоване скидання забруднених стічних вод, що утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів з території населених пунктів
і сільгоспугідь.
Все це призводить до ерозії ґрунтів на водозабірній площі, наднормативному забрудненню водних об’єктів, замуленню русел річок, що призводить до підтоплення прилеглих територій. Результати обстежень свідчать, що основними порушеннями у межах прибережних захисних смуг є складування побутових відходів та розорювання земель.
Істотний вплив на якість води у водних об'єктах здійснює поверхневий стік, основною складовою якого є стоки з селітебних територій та сільгоспугідь. По орієнтованих підрахунках у водні об'єкти з сільгоспугідь надходить до 50 % азоту і до 30 % фосфору із загального надходження забруднюючих речовин у водні об'єкти. Підвищений скид сполук азоту сприяє активному розвитку фітопланктону, цвітінню водойм, порушенню процесів самоочищення. Очищення цих категорій стоку
є необхідною умовою забезпечення чистоти водних об'єктів, у першу чергу малих рік.
Клас якості води річки Сіверський Донець в прикордонному
з Росією створі у звітному періоді поточного року по відношенню до минулого залишався стабільним без тенденції до погіршення.
Разом з тим, якість води р. Сіверський Донець в межах області залежить від гіршої за якістю води, що потрапляє з Донецької області. Тому вкрай необхідне затвердження на державному рівні екологічної програми
з оздоровлення басейну р. Сіверський Донець, яка б дозволила вирішувати водоохоронні проблеми в комплексі.
У виконання доручення Президента України щодо підготовки проекту Програми заходів з оздоровлення річки Сіверський Донець на період до 2015 року (далі - Програма) надано пропозиції від Луганської області до зазначеної Програми, які Міжвідомчою комісією по басейну Сіверського Дінця відзначені як кращі. В подальшому прийнята активна участь при узгодженні даного проекту. За оцінкою науково-дослідного інституту Мінприроди України, при затвердженні і виконанні заходів Програми можливо досягти поліпшення показників вод Сіверського Дінця з IV до III і II класів якості. На цей час проект Програми передано для подальшого затвердження в Мінприроди України.
Особлива увага приділена стану малих та середніх річок Луганської області. Для відновлення і підтримки оптимального гідрологічного режиму р. Лугань забезпечено проектування робіт від сел. Веселеньке до м. Олександрівськ. Проектом передбачено розчищення частини русла
р. Лугань, реконструкція існуючих захисних дамб від талих вод протяжністю 24,5 км, берегове укріплення на 15 ділянках, будівництво та реконструкція пішохідних мостів, створення прибережних захисних смуг, моніторинг підземних вод, культуртехнічні заходи на площі прибережних смуг.
З метою зниження забруднення підземних і поверхневих вод щорічно виділяються кошти з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. У 2011 році профінансовано роботи
з будівництва та реконструкції каналізаційно-очисних споруд Луганського обласного протитуберкульозного диспансеру, в містах: Антрацит, Попасна, Суходольськ, Молодогвардійськ, Первомайськ, в селах
і селищах: Троїцьке, Фабричне, Чернухино на суму 33709,119 тис. грн. (освоєно 19797,8 тис. грн.) та проектування 4 об'єктів у населених пунктах: м. Попасна, смт. Лозівський, сел. Орджонікідзе. Завершена реконструкція об'єктів у с. Родаково і Красний Луч Слов'яносербського району. Дольова участь обласного екологічного фонду на виконання водозахисних заходів серед інших пріоритетних напрямів становить 45%, тобто майже половину видаткової частини облфонду.
Охорона та використання земель
Земля є основним невичерпним та поновлюваним, за умовою
її дбайливого використання, джерелом благополуччя народу
і компонентом біосфери.
У зв’язку з порушеннями ґрунтового покриву внаслідок діяльності промисловості відбувається розвиток ерозії та інших негативних процесів. В результаті розробок корисних копалин відкритим способом, будівництва об’єктів та інше виникає промислова ерозія ґрунтів. При порушенні гідрологічного і гідрогеологічного режиму, існує загроза від підтоплення та затоплення земель.
Управлінням при здійсненні погоджувальної діяльності з вилучення (викупу), надання земельних ділянок особлива увага приділяється відповідності документації із землеустрою вимогам чинного законодавства. У 2011 році розглянуто 3734 матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, з яких 80 не погоджено або відправлено на доопрацювання з причини невідповідності відведення земельних ділянок вимогам чинного природоохоронного законодавства
В цьому питанні Управління займає принципову позицію щодо збереження земель природно-заповідного фонду, земель лісового фонду, земель водного фонду та інших земель природоохоронного призначення, цінних природних степових комплексів, які мають відношення до формування екомережі.
Позиція Управління в сфері охорони довкілля при виділенні земельних ділянок неодноразово роз’яснювалась відповідним органам державної виконавчої влади і самоврядування, в тому числі під час організації роботи комісій з розгляду питань, пов’язаних з погодженням документації із землеустрою.
У зв’язку з незадовільним станом земель, основним з напрямків подальшої діяльності Управління має бути проведення єдиної політики щодо раціонального використання та охорони земель, координація діяльності відомств, підприємств, установ та організацій з цього питання.
З метою мінімізації негативного впливу на земельні ресурси забезпечується реалізація Регіональної комплексної програми захисту від підтоплення території міст і селищ Луганської області на 2010–2019 роки. Програмою передбачено виконання заходів в два етапи. На I-му етапі до 2013 року заплановано вживання першочергових заходів: реконструкція водонесущих мереж, будівництво водовідвідних каналів; будівництво колекторно-дренажних мереж; роботи по захисту територій від підтоплення.
За весь період дії програми з початку 2010 року у заходи вкладено майже 20 млн. грн. обласного екологічного фонду. У 2011 році профінансовано заходи в сумі 10567,910 тис. грн. по захисту земель від підтоплення в селищах Новоайдар (2-й пусковий комплекс), Біловодськ,
в містах Сватово, Старобільськ, селах Бутово і Піщане Старобільського району.
Забезпечення раціонального використання надр, національна політика надрокористування
За даними Держгеоінформу України станом на 01.01.2011 р. на території області обліковується 706 родовищ (з урахуванням комплексності) різноманітних корисних копалин, з яких 269 родовищ експлуатуються. На сьогодні у цій сфері здійснюють діяльність підприємства різних форм власності.
На початок 2011 року Мінприроди України на користування надрами видано 370 спеціальних дозволів, з яких третина на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин інші - на видобування корисних копалин. Серед виданих спецдозволів 44 % припадає на видобування вугілля, понад 26 % - підземних вод (переважно прісних), близько 17 % - на геологічне вивчення і експлуатацію родовищ будівельних матеріалів; понад 9 % - на геологічне вивчення родовищ вуглеводневої сировини і газу-метану тощо.
Протягом 2011 року Управлінням розглянуто 256 комплектів матеріалів, поданих на погодження отримання спеціальних дозволів на користування надрами. Видано 245 екологічних карток (10 матеріалів направлено на доопрацювання, по 1 матеріалу відмовлено у погодженні). Серед погоджень, які надавались підприємствам, 58 % - на видобування вугілля, близько 11 % - на видобування прісних підземних вод, 18 % - вуглеводні, 11 % - будматеріали, 2 % - золото-срібні руди.
Слід зауважити, що користування надрами - це вид діяльності, який становить підвищену екологічну небезпеку завдяки впливу на різні компоненти навколишнього природного середовища. Видобування корисних копалин супроводжується викидами і скидами забруднюючих речовин, накопиченням значних обсягів промислових відходів, порушенням значних площ земель. Площа земель, порушених внаслідок користування надрами, на сьогодні становить понад 11 тис. га. Все це потребує посилення контролю з боку органів місцевої влади
і самоврядування, спеціально уповноважених контролюючих органів за дотриманням суб'єктами господарювання вимог природоохоронного законодавства при користуванні надрами.
Під час розгляду матеріалів, поданих на погодження отримання спеціальних дозволів на користування надрами, особлива увага приділялась факту виконання надрокористувачами умов раніше наданих спеціальних дозволів на користування надрами. Дана проблема найбільш актуальна для підприємств-надрокористувачів державної форми власності в сфері видобутку природного газу та вугілля, які систематично не виконують природоохоронні зобов'язання, мотивуючи це відсутністю фінансування. Наголошувалось, що отримання нових погоджень можливе виключно за умов виконання попередніх умов.
На сьогодні досягнуто значних успіхів в питанні припинення несанкціонованого надрокористування. Так у 2011 році, у порівнянні із попередніми роками, відмічене значне зниження випадків з незаконного користування надрами. Навесні 2011 року мали місце лише окремі прояви цього негативного явища. Але наприкінці року відбулось збільшення виявлених фактів з незаконного користування надрами.
Поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами
Відходи виробництва і споживання є однією з найбільш серйозних проблем забезпечення екологічної безпеки області. Об'єм накопичених відходів складає 657 млн. тонн, що займають площу більше 3,5 тис. га. Щороку утворюється в середньому 15 млн. тонн відходів, у тому числі близько 24 тис. тонн токсичних відходів. Переробці або утилізації піддаються близько 20 % відходів. Потрібно посилити заходи по санітарному очищенню і благоустрою міських територій.
Антропогенне навантаження на довкілля внаслідок розміщення небезпечних відходів І–ІІІ класів небезпеки у спеціально відведених місцях та на території підприємств на 1 км2 території у середньому по області склало 33,77 т. До найменш забруднених належать сільськогосподарські райони, де у розрахунку на 1 км2 території
у спеціально відведених місцях та на території підприємств розміщено менше 1 т небезпечних відходів І–ІІІ класів небезпеки
На території Луганської області вирішене питання щодо передачі на утилізацію небезпечних відходів, таких як: люмінесцентні лампи, акумулятори, нафтопродукти та ін. З 2010 року в Луганській області розширено перелік небезпечних відходів, що приймаються для утилізації підприємствами області (відходи електроприладів, комп'ютерної техніки, фарбувальних матеріалів). Обсяги передачі цих відходів для утилізації збільшилися порівняно з попереднім роком на 4,5 %, що запобігає змішування небезпечних відходів з побутовими та їх вивезення на полігони, і так само, запобігає потраплянню цих відходів на несанкціоновані звалища.
У 2010, 2011 роках до реєстру додатково внесено 15 місць видалення відходів, оновлено дані по 301 місцю видалення відходів. Також, оновлено реєстр об'єктів утворення відходів по 760 об'єктах. Ведення цих реєстрів дозволяє здійснювати контроль за впливом місць видалення відходів та об'єктів утворення відходів на навколишнє середовище.
З метою забезпечення ведення первинного обліку відходів, раціонального використання ресурсів та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє середовище проводиться інвентаризація відходів та організація ведення первинного обліку відходів суб'єктами господарювання області згідно з розпорядженням голови Луганської облдержадміністрації від 02.11.2010 № 1323 «Про затвердження заходів щодо організації ведення державного обліку та паспортизації відходів
в області».
За останні 2 роки значно покращилась ситуація із вивезенням
з території області непридатних до використання та заборонених хімічних засобів захисту рослин. За 2010-2011 роки з території Луганської області вивезено 428,1 тонн ХЗЗР (захід профінансовано за кошти державного бюджету, при підтримці Міністерства екології та природних ресурсів України). В результаті проведених робіт залишок невивезених пестицидів складає 265,116 тонн непридатних ХЗЗР та 350 тонн тари від них.
На території Олександрівського полігону твердих побутових відходів впроваджено інноваційний проект з утилізації метану. Проект з утилізації звалищного газу на Луганщині є одним з перших подібних проектів спільного впровадження в Україні.
Для фінансування заходів із обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2011 році, відповідно до рішення Луганської обласної ради від 25.02.2011 № 3/37 (зі змінами) виділено коштів у сумі 17,027 тис. грн. (фактично використано -
7295,4 тис. грн.) на будівництво полігонів твердих побутових відходів в містах Свердловськ і Олександрівськ; а також на розробку нового проекту на рекультивацію полігону в м. Свердловськ зі збором біогазу, по аналогії
з Олександрівським полігоном, в рамках Кіотського протоколу.