Geum.ru

Програма виховання учнів 1-12 класів (проект)

Вид материалаДокументы

Содержание


Орієнтовні форми і зміст виховної діяльності
Основна школа
1. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


Орієнтовні форми і зміст виховної діяльності


1 клас
  1. Бесіди: „Будьмо здорові, або пригоди маленьких зубчиків”, “Якщо хочеш бути здоровим – загартовуйся”, “Чистота рук – запорука здоров’я”, “На кого ти хочеш бути схожим?”, Що таке хвороба та як їй запобігти?”, „Вогонь буває різним”, „Зовнішній вигляд хлопчика й дівчинки”.
  2. Гра “Як стати Нехворійком” (читання листа від Нехворійка, поради).
  3. Спортивні змагання “Увага, старт!”.
  4. Інсценізація “Це ми – Мікроби. Можна до Вас?”(агітбригада, яку підготували учні основної школи школи).
  5. Година рухливих ігор. Ігротека.
  6. Азбука шляхетності „Хай живе ввічливість!”.
  7. Конкурс малюнків “Мій настрій”.
  8. Ранок “Сімейна реліквія”.


2 клас
  1. Бесіди: “Профілактика інфекційних захворювань” (складання пам’ятки “Як не захворіти”), “Береженого Бог береже”, “З ким я піду в похід”, “Пам’ятай про інших”, „Людина – частина живої природи”, Сам вдома: безпечні ігри”, „Ти – пішохід”, „Чистота – запорука здоров’я”, „Дерево міцне корінням, а людина – друзями”.
  2. Уявні ігри-мандрівки: „До Країни здоров’я”, „В країну веселих ноток”, „Парад корисних порад для дорослих і малят”.
  3. Спортивні змагання “Старти надій”.
  4. Вікторина “Сам вдома”.
  5. Рольова гра “Я на вулиці”.
  6. Ігрова програма „Дім без книги, як день без сонця”.
  7. Конкурс малюнків “За чим я сумую, чому я радію”.
  8. Свято “Домашнє вогнище родинне”.
  9. Бал ввічливості „Будь ласка, спасибі і будьте здорові – слова необхідні й корисні у мові”.
  10. Анкетування “Який “Я” (самооцінка).

3 клас
  1. Бесіди: “Продукти харчування – наші друзі і вороги” (складання меню одного дня), "Що означає бути вихованою дитиною?", „Режим дня школяра”, „Небезпека від вогню”, „Знай свої права, дитино!”, „У чистій воді риби багато, у доброзичливої людини друзів багато”, „Милосердя – душа доброї людини”. „Правила поведінки з незнайомими людьми”, „Знай та виконуй правила дорожнього руху”.
  2. Свята: Мийдодіра “Здоровим будь!”, іменинників „Дарунки-обереги”.
  3. Виставка творчих робіт “Як я дбаю про своє здоров’я” (фотовиставка, малюнки).
  4. Малі олімпійські ігри “Спортивна надія”.
  5. Уявна гра-мандрівка „Краса імені мого”.
  6. Групова справа “Шлях до перемоги над собою”. Ведення щоденника “Мій день. Хороше і погане”.
  7. Конкурс листівок “Моєму улюбленому герою”.
  8. Психологічний портрет “Який мій друг” (міні-твір, малюнки, вірші тощо).
  9. Конкурс малюнка “Найцінніше в моєму житті”.


4 клас
  1. Бесіди: “Правила харчування”, “Тютюн: користь чи шкода?”, “Переможемо всі хвороби”, „Шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе”, „Те, що знаєш, і те, що вмієш, за плечима не носити”, „Поговоримо про електроенергію”, „Подарунки: чи це складно?”, „Повір у себе”, „Про СНІД від лікаря Неболить”, „Людина починається з добра” (за творами В.О.Сухомлинського).
  2. Веселі естафети “Козацькі забави”.
  3. Інсценізація та обговорення ситуацій “Завтрашній характер – у сьогоднішньому вчинкові”.
  4. Рольова гра “На кого я хочу бути схожим у житті” (“Мій ідеал”).
  5. Свято “Цінності моєї родини”.
  6. Ігрові програми „Еврика!”, „Міс класу”.
  7. Проект “Мій відпочинок на Різдвяних канікулах”.



Основна школа


Вікові особливості учнів

Підлітковий вік – складний відповідальний період становлення особистості (за Л. І. Божович, це період другого народження особистості) в якому формується соціальна спрямованість і моральна свідомість: моральні погляди, судження, оцінки. Уявлення про норми поведінки запозичені у дорослих. Шлях оволодіння ними відбувається через реальні стосунки, через оцінки їх діяльності дорослими. Але підліітки прагнуть до вийняткових умов, щоб виявити себе, тому вони важко сприймають буденні справи, наприклад, що волю загартовує і навчання, що відкрите визнгання своїх помилок свідчить про сміливість, що усвідомлення своєї провини – крок до відповідальності. Знання моральних норм та еталонів взаємин розуміють не завжди глибоко, важко сприймається моральний релятивізм, тому оцінки вчинків інших категоричні, безкомпромісні. Моральні переконання ще нестійкі, але вони стають специфічними мотивами поведінки. З’являються власні погляди, оцінки, які ще можутиь швидко змінитись, але й протилежну точку зору підліток буде захищати так самопристрасно, як і минулу.

Важливі зміни відбуваються в мотиваційній сфері: потреба в самоповазі, в самоствердженні, у визнанні товаришів, у позитивному ставлеенні з боку значущих товаришів. З’являється орієнтація на майбутнє: мрія, ідеали, перспективні плани, віддалена мета. Проте для підлітка характерна й відмова від поставленої мети всупереч її об’єктивній значущості, бо воля ще слабка. Підлітки частіше діють за найбільш сильним мотивом, власною ж поведлінкою вони ще не володіють і самі визнають відсутність у себе вольових якостей.

Педагогічне завдання – розвивати у підлітків вольову поведінку, використовуючи для цього емоційно привабливі цілі, підтримувати їх наміри й уявлення про можливість досягти власного рівня домагань. За Л. І. Божович, у підлітків у вольовому акті слабо ще представлена виконавська частина. Очима підлітків основною причиною їх неуспішності в школі є лінощі. Практика свідчить, що не менше значення має забезпечення пізнавальної мотивації, розвиток інтересів. Підлітків характеризує легкість виникнення переживань, емоційної напруги. Їм важко стримувати свої й радість, й горе,йобразу, й гнів. Їх емоції відрізняються ригідністю – інертністю, негнучкістю, навіть тенденцією до самопідтримування. Підлітки “купаються ” у власному горі, або в почутті провини. Вони вічувають задоволення від будь – яких переживань, відчувають потребу в сильних емоційних насиченнях. Супуречливі прагнення, які виникають досить часто, ще більше підсилюють загальний емоційний фон, і це веде до виникнення стану афекту. Афективний стан може бути досить тривалим і виникати з незначного приводу. Треба вчити підлітків володіти своїми емоціями, усвідомлювати їх, говорити про них, виявляти в культурних формах.

Відбувається інтенсивний розвиток самосвідомості: виникає інтерес до свого внутрішнього світу, що веде до поглиблення та ускладнення процесу самопіднання. Підліткова рефлексія спрямована на розуміння самого себе% особлива увага приділяється власним якостям особистості, тому підвищується чутливість до оцінок з боку оточуючих, виникає орієнтація на реальні досягнення. Рефлексія відкриває недосконалість “Я”, що глибоко та гостро переживається. Найбільший сплеск рефлексивності в 7-8 кл. Зростає критичність з приводу власних недоліків, наприклад, вже в 6 класі з’являються діти, які не вважають себе здібними до жодного з предметів.

Моральна мотивація ще не стійка, тому підліток легко піддається навіюванню таким формам соціальної поведінки, які роблять його дорослим у власних очах.

Образи “Я”, що створює в своїй свідомості підліток, дуже різноманітні: це фізичне “Я” (уявлення про свою зовнішність), про писхічне “Я” (про риси характеру, про свої здібності тощо). Але ставлення до всіх цих рис свого “Я” залежить від системи цінностей, яка формується завдяки впливу членів своєї сім’ї та ровесників. Саме тому одні гостро переживають відсутність зовнішньої краси, а інші – фізичної сили, дехто всю увагу спрямовує на підвищення результатів у спрті. Образ “Я” ще не стабільний, уявлення про себе рухливе. Іноді випадкова фраза, комплімент або посмішка надовго порушують спокій душевного життя підлітка.

З образом “Я” пов’язана самооцінка . Для підлітка важливо знати не тільки, який він є , але й на скільки значущі його індивідуальні особливості для оточуючих, а тому й для самого себе. Постійнго відбувається порівняня: “Я такий ,як усі ” або “Я не такий, як усі”. Але в ідеалі самооцінка повинна складатися із порівняння самого себе сьогодні із самим же собою, але вчора: “Я вчора і я сьогодні, а яким я стану ( повинен стати) завтра?”. Це складно, але ефективно. Самооцінка має загальний характер та ще й занижена: підлітки перебільшують свої недоліки, успіхи дещо занижують. Але за заниженою самооцінкою може ховатись високий рівень домагань, на основі цього розвивається феномен "дискомфорт успіху“. Підліток, маючи таку самооцінку, знецінює досягнення своїх ровесників, радіє їх невдачам. Така конфліктна самооцінка виникає при завищенних вимогах з боку батьків, або песимістичних уявленнях про можливості свого сина або доньки. У підлітка тоді виникає сильна реакція навіть на справедливі зауваження. Він шукає зовнішніт причини для виправдовування своїх реальних невдач або тих, що прогнозуються. Такий “афект неадекватності” вимагає пошуку психологічного захисту у вигляді знецінення успіхів інших. Висока самооцінка повинна поєднуватись зі здатністю диференційовано оцінювати свої досягнення і в той же час бачити недоліки, й перспективи покращення результатів за рахунок усунення недоліків.

Старші адекватно оцінюють товаришів, але перебільшують оцінку себе. М.І.Лісіна висловила гіпотезу про продуктивність дещо завищеної самооцінки у порівнянні з заниженою. Загальне позитивне ставлення до себе, до своїх можливостей повинно залишатися незмінним, а недоліки сприйматись як тимчасові, які можна усунути, якщо постаратись надалі.

Самооцінка поступово емансипується від оцінок оточуючих і набуває все більшого значення як регулярно власної поведінки.

Крім раельного “Я” виникає й “Я – ідеальне”. Якщо рівень домагань високий, а свої можливості усвідомлюються недостатньо, тоді “Я – реальне” буде дуже відрізнятися від “Я – ідеального”. Такий стан веде до невпевненості в собі, а в поведінці це виявиться в образливості, впертості, навіть в агресивності. Якщо “Я – ідеальне” сприймається досяжним, воно спонукає до самовиховання, здійснення якого сприяє розвитку саморегулювання. Саморегулювання вміщує в собі вільну постановку мети та вибір засобів її досягнення. Деякі старші підлітким (3%) розробляютть навіть програму самовдосконалення, але не всі мають силу волі та наполегливість, щоб здійснити її. Здатність ставити мету, усвідомлювати засоби її досягнення, використовувати свої можливості, передбачати результати є показником високої зрілості особистості, що з’явиться пізніше. Проте наприкінці підлітковогго віку виникає потреба в життєвому самовизначенні (закінчується 9 клас), спрямованість на майбутнє, визначення свого життєвого шляху, майбутньої професії. Ця потреба конкретизується в новій соціальній позиції, яка розгортається на наступному віковому етапі.


1. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави


Критерії:


Виховні досягнення

1
2

Сформованість: патріотичних почуттів, національної самосвідомості, правосвідомості, політичної культури, культури міжетнічних відносин.
Любов до свого рідного краю, Батьківщини, народу.

Повага до українських та родинних законів, звичаїв, обрядів і традицій.

Відчуття своєї приналежності до України.

Усвідомлення спільної власної долі з долею Батьківщини.

Знання та володіння українською мовою.

Прагнення до збереження та примноження духовного та матеріального багатства українського народу.

Особисте усвідомлення себе українцем.

Віра в духовні сили та майбутнє.

Усвідомлення праці як життєвої потреби.

Усвідомлення моральних та культурно-національних цінностей.

Шанобливе ставлення до державної символіки.

Осмислення відповідальності як важливої риси особистості..

Усвідомлення особистістю своїх прав, свобод, обов’язків.

Свідоме ставлення до законів своєї держави.

Дотримання правил та норм поведінки, соціально значимих для суспільства.

Розуміння особистої відповідальності за свої вчинки.

Активна життєва позиція щодо негативних проявів у соціумі.

Знання про типи держав, політичні організації, виборчу систему.

Активна громадянська життєва позиція.

Знання історії та культури інших народностей, які проживають в Україні та інших державах.

Повага до представників інших етносів, їх прав та культурно-національних цінностей.