Верховній Раді України розглянути це питання у п’ятницю після "години запитань до Уряду". Перед цим, коли буде остаточно опрацьовано текст проекту закон
| Вид материала | Закон |
- День уряду у верховній раді україни, 1063.83kb.
- Верховній Раді України І уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень, 505.54kb.
- Верховній Раді України проектів закон, 417.88kb.
- Верховній Раді України не було зареєстровано жодного закон, 87.89kb.
- Верховній Раді України проекту закон, 19.64kb.
- Верховній Раді України VI скликання складається з Преамбули, Програми Коаліції демократичних, 1532.13kb.
- Верховної Ради України пропозицій до закон, 191.1kb.
- Шановний Володимире Михайловичу! У верховній Раді десятий рік розглядається питання, 265.43kb.
- Закон України «Про статус народного депутата України», 493.46kb.
- Закону України "Про Державний земельний кадастр", 55.14kb.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ж просив, щоб Секретаріат подав всі пропозиції з цього приводу.
Ставлю… Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стандартизації та обов'язкової сертифікації.
Ставлю на голосування вашу пропозицію про розгляд питання за скороченою процедурою, тим більше, що це повторне перше читання.
Наталіє Юріївно!
12:04:52
За-217
Рішення прийнято.
Доповідач – голова Комітету з питань промислової регуляторної політики та підприємництва Наталія Королевська, будь ласка.
12:05:05
КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.
Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги! Предлагаю вашему вниманию проект Закона о внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно стандартизации и обязательной сертификации (номер 7064). Цель законопроекта: устранить барьеры в хозяйственной деятельности и привести систему технического регулирования Украины в соответствие с международной практикой. Барьеры, которые сегодня создают неоправданные препятствия для развития бизнеса и предпринимательства и делают украинские товары неконкурентоспособными.
Дело в том, что наша система технического регулирования обязывает сертифицировать огромное количество товаров: 34 товарных группы и свыше 400 наименований продукции. Кроме того, система требует, чтобы практически все товары соответствовали каким либо нормативным документам, стандартам или техническим условиям. Насколько сложна у нас процедура выведения на рынок нового продукта и настолько же сложно внедрение новых технологий, использование современных материалов и инноваций. И это стало делом трудным, дорогим и практически невозможным.
Но это еще не все. Сложная затратная украинская система технического регулирования накладывается на жесткую систему государственного надзора. И такая "сладкая парочка" убивает сегодня конкуренцию товаров, уменьшает ассортимент продукции и приводит к неоправданно высоким ценам. И сегодня мы видим, как Украину захлестнул импорт. Сегодня на внутреннем рынке продается больше импортных товаров, и уже товаров именно сельхозпродукции, продуктов питания, чем производится в Украине.
Поэтому наша задача сегодня – устранить барьеры, которые выстроены для национального производителя и сделать продукцию равной, конкурентоспособной. Потому что недопустимо, когда мы занимаем 152 место по рейтингу ведения бизнеса и 89 место в глобальном рейтинге конкурентоспособности.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон включіть.
КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Комитет по вопросам промышленной, регуляторной политики и предпринимательства предлагает данный законопроект принять за основу и поддержать его в первом чтении. Спасибо за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, давайте таким чином. Шановні колеги, комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Давайте, можливо, якщо немає заперечень, проголосуємо, приймемо за основу, хай далі комітет доопрацює серйозно.
(Шум у залі)
Зачекайте. У зв'язку з цим я просив би викласти свої думки, а перед цим записатися на виступи. Будь ласка, запишіться. Прізвища народних депутатів. Катерина Ващук фракція Народної Партії. Потім Володимир Мойсик. Крмазін?
12:08:21
ВАЩУК К.Т.
Шановні колеги, законопроект, який пропонується, ніби, вже був на доопрацюванні. Коли його уважно прочитати, там незмінено нічого і фактично ніякого доопрацювання даний законопроект не пройшов.
Я хочу, щоб всі звернули увагу, під видом захисту вітчизняних товаровиробників ми хочемо відмінити будь-яку стандартизацію. Мене, наприклад, хвилює, що будуть їсти наші діти. Відміниться стандартизація навіть не просто на продукти харчування – на вироблене молоко, на дитяче харчування. Що ми сьогодні уже маємо таку продукцію, від якої маємо 20 мільярдів потрачених народом коштів на ліки. У нас уже на ліки і на продукти харчування витрати населення зрівнюються: це екологія, це продукти харчування, це вода. Ми хочемо відмінити будь-які стандарти. Ми маємо в Україні Інститут води – єдиний може на теренах бувшого СНГ. Ми не маємо стандартів на воду, ту, яку п'є наше населення.
Ми хочемо сьогодні проголосувати за відміну тих норм, які бережуть здоров'я наших людей. Я розумію, що не треба сертифікувати завезені автомобілі типу "Мерседес" чи не треба якісь надзвичайно хороші марки телефонів, ще чогось іншого, але продукти харчування, дитяче харчування, одяг, дитячі іграшки…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершіть думку, будь ласка.
12:10:32
ВАЩУК К.Т.
…не можна не сертифікувати. Я звертаюсь до совісті кожного…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Роман Ткач. Право на виступ передає колега Мойсик. Потім буде виступати Тарас Чорновіл.
12:10:50
ТКАЧ Р.В.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Мені дуже прикро, але знову, уже втретє, Верховну Раду, найвищий законодавчий орган України, хочуть обдурити.
Я хочу вам нагадати, що такий самий законопроект під номером 1363 і 7064 уже двічі вносився в парламент, і двічі ми його провалювали. Я догадуюся, хто це робить. Бо минулого тижня, пам’ятаєте, був приблизно на цю саму тему урядовий законопроект. Слава Богу, що тоді Верховна Рада знайшла в собі силу, політичну мужність і дали нуль "за". Сьогодні хочуть в чергове зробити з України світовий мотлох.
У нас немає стандартів, які би відповідали, дійсно, міжнародним. І сьогодні під видом того, що нібито Україна вже вступила в СОТ, передбачається скасування вимог щодо обов`язковості вимог державних стандартів в якості нормативних документів. На сьогоднішній день навіть ті норми технічні, регламентні, які десь є розроблені, десь є не розроблені, але все-таки це є вимога для виробників аби вони користувалися хоча би якимись вимогами.
Сьогодні цим законопроектом, де дай Бог, як ми навіть його приймемо в першому читанні, взагалі все відміняється. Тобто як хочеш, що хочеш і в будь-якому місці можна виготовляти не тільки якісну продукцію, а ту продукцію, яка взагалі веде до загрози життю людини. Тому я вас всіх закликаю, незважаючи на політичні вподобання, ми маємо знову ж таки, як і минулого разу дати нуль голосів за цей законопроект. Тому я ще раз закликаю не голосувати за даний законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Чорновіл, група "Реформи заради майбутнього!".
12:12:32
ЧОРНОВІЛ Т.В.
Шановні колеги народні депутати! Шановний Володимире Михайловичу! Наша депутатська група вчора на засіданні фракції уважно розглянула даний законопроект, і ми прийшли абсолютно до однозначного висновку, що абсолютно неприємливо і недопустимо голосувати за даний законопроект.
Вже два рази ми відхиляли, як було іншими виступаючими сказано, саме ті самі норми. Пройшло так зване доопрацювання. В доопрацюванні ми подивилися і звірили: нічого не помінялося, окрім того, що добавилося ще кілька пунктів, кілька законопроектів, по яких знімається так само сертифікація. Я хочу нагадати, що ми маємо конституційний обов`язок держави забезпечити безпеку громадян України стосовно продукції, яку вони споживають.
Що ж стосується захисту наших виробників, то, зокрема, хочу наголосити, що в цьому законі, крім всього іншого, звільняється від сертифікації харчова продукція, яка завозиться в Україну з-за кордону. Тому мотиви абсолютно тут інші: вони передбачають, щоб Україну так чи інакше перетворити на звалище світове неякісної сумнівної продукції. Вже ми говорили про це минулий раз, що є певні вимоги СОТ, але в даному випадку цей законопроект іде поза межами даних вимог. Мають бути визначені технічні параметри, і відповідно до цих параметрів і регламентів має відповідати їм продукція. До того, як буде введено в дію ті стандарти, має діяти сертифікація, що і відзначено, зокрема, в "Прикінцевих положеннях" Закону про сертифікацію.
Тому наша депутатська група прийняла рішення не голосувати за даний законопроект і закликає всіх депутатів Верховної Ради знову продемонструвати, що наша позиція відповідає Конституції: захисту права громадян України на безпечну продукцію і відповідно виконання державою цих функцій. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.
Сергій Гордієнко, фракція Компартії. Будь ласка.
12:14:37
ГОРДІЄНКО С.В.
Сергій Гордієнко, фракція Компартії України, Полтавщина. Абсолютно очевидно, що законопроект лобістський і перетворює Україну на звалище непотребу. Але я прошу передати слово Миколі Кравченку, який детально обґрунтує цю позицію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Кравченко, будь ласка, мікрофон.
12:14:53
КРАВЧЕНКО М.В.
Я не буду обсуждать законопроект. Я скажу одно, откуда ноги растут. Обращается европейская бизнес-ассоциация к вице-премьеру Тигипко, в котором пишет письме: "Необхідність скасування обов’язкової сертифікації харчових продуктів органами Держспоживстандарту передбачено зобов’язаннями України при вступі до Світової організації торгівлі". Далее я вам скажу, что против этого выступил окружной административный суд за позовом заступника Генерального прокурора, которые должны были вызнать противоправными вышеназванные распоряжения Кабинета Министров .
В связи с этим я хочу сказать одно, что мы, в конце-то концов, Европе заявили о том, что мы страна и с нами нужно паритетно разговаривать. Так чего ж мы на продукции, на харчах населения, почему мы теряем свое лицо?! Тигипко, соответственно, дает указание Держспоживстандарту разработать новые условия, нормативно-правовые акты, и таким образом пытается скасувати сертификацию, вернее, скасував ее.
Уважаемые коллеги, в конце-то концов, если мы не поймем о том, что с нами нужно разговаривать не таким образом, если мы не поймем того, что ни в коем случае нельзя страну Украину и ее население превращать в отбросы, мы, в конце-то концов, ее потеряем. Это серьезнейший вопрос, вопрос, который… по которому судят о нас в мире.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, одна хвилина, Кармазін, Сухий. І відповідь вам всім дасть Наталія Королевська.
12:17:05
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я буду без емоцій. Хоча хотілося б багато чого сказати по цьому закону.
Доопрацювання проекту – це тільки розширення кількості законів, в яких скасувалося положення щодо стандартизації, сертифікації продукції. Отаке відбулося, на жаль, доопрацювання. Більше того, ми вже дійшли до того, що ми його скасовуємо і вносимо зміни навіть до Закону України "Про пестициди і агрохімікати". Вдумайтесь, будь ласка, це безпека кожного громадянина України, взагалі існування цієї держави, цієї землі.
Вдумайтесь далі. Ми плануємо проводити "Євро-2012", а в Закон про туризм вилучаємо все, що в сфері туристичної діяльності відбувається. Введення такого закону в дію, якби, не дай Боже, таке сталося, без попередньої розробки технічних регламентів, а їх розроблено нуль, бо нічого не профінансовано, це катастрофа. Я погоджуюся і з Ващук, і з Кравченко, і з Чорноволом, і з усіма депутатами, хто виступав з цього…
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення всі? Вибачте, вибачте, вибачте. Заключного слова немає. Фракція, яка не виступала. Фракція, яка не виступала, хто наполягає? Немає таких? Сухий виступав. Ні? А, вибачте, будь ласка.
12:18:32
СУХИЙ Я.М.
Додайте мені секунди. Заберіть Кармазіна фотографію, ну, що...
Шановні колеги, я хочу нагадати вам, що в цьому сесійному залі зовсім недавно з допомогою в тому числі Юрія Кармазіна ми намагалися прийняти Закон про обов'язкову – подумайте! – сертифікацію виробництва авіаційних та ракетних двигунів.
Так сталося, що швейні машинки – потрібно мати ліцензію і мати сертифікат, а авіаційні ракетні двигуни – немає… І тому нам нещодавно Служба безпеки України подала цікавий документ: в Криму сільськогосподарська компанія (так і називається "Сельскохозяйственная компания", зарегистрированная в Севастополе) має в переліку сертифікованого виробництва вирощування кіз, овець, виробництво і ремонт авіаційних та ракетних двигунів. Ну, ми доходимо до абсурду! Я розумію, що потрібно знімати якісь речі, які гальмують розвиток підприємництва, ставлять нас в нерівні умови, але хочу вам нагадати, що Світова організація торгівлі, до цього законопроекту її вимоги не мають ніякого відношення. І я пропоную за цей законопроект не голосувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Ярославе, ну, мабуть, і "Мотор Січ" вирощує кіз і так далі, і тому подібне. Так що тут… Тільки корови, да?
Так, будь ласка, Королевська, одна хвилина.
12:20:07
КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.
Здесь много говорили, что Украину согласно этого закона могут сделать мусорником. Так вот, кому еще не известно, так вот сегодня уже сделали Украину мусорником, когда 80 процентов продуктов, которые продаются – это фальсификат, это контрабанда, это полностью несоответствие никаким стандартам и никаким ГОСТам.
Но сегодня есть разделение "на своих и чужих": на импортную продукцию сегодня не требуют ни сертификатов, ни ГОСТов, ни стандартов. Импортная продукция закрыла полностью украинский рынок. Но в то же время, украинского производителя уничтожают проверками, контролями, переверками и всем, чем только можно себе придумать.
Так вот я предлагаю, чтобы создать равные условия хотя бы и хоть чуть-чуть дать преференции для нашего национального производителя, которого уже два года уничтожают, добивают и хотят, чтобы вообще в Украине ничего не производилось. И наша конституционная обязанность – в первую очередь, создать условия, при которых люди будут сытыми в стране, а не при которых цены будут согласно вашим контролям и коррупционным…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено.
Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу в першому читанні проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стандартизації та обов’язкової сертифікації (реєстраційний номер 7064). Прошу визначатися.
12:21:48
За-168
Шановні колеги, можливо, ще раз направимо на повторне перше читання? Я ставлю на голосування пропозицію про направлення на повторне перше читання. Визначайтесь.
12:22:20
За-170
Не підтримано. Законопроект відхилено.
Кармазін, будь ласка, репліка.
12:22:29
КАРМАЗІН Ю.А.
Дякую. Юрій Кармазін, тут всує було назване моє прізвище. Говорилося в тому числі про двигуни авіаційні чи ракетні. Дійсно, все має відповідати стандартам, міжнародним стандартам. І саме через це, очевидно, є успіх і наших літаків, і нашої "Мотор Січі".
Я б хотів тільки звернути увагу тих, хто всує називає прізвище Кармазіна, на одну заяву, зроблену всього три дні назад віце-прем'єр-міністром діючого уряду. Мова йде про віце-прем'єр-міністра Колеснікова, який заявив про те, що в Україні є 100 нелегальних заводів по виробництву палива, які виробляють нестандартне паливо, реалізують і таким чином не сплачують акциз і так далі.
Я хотів, щоб більшість перед тим, як махати руками, а зараз саме це продемонстрував нам представник більшості, підтримавши антинародні закони, відповіла і також на це питання щодо…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, слухаємо питання – проект Закону про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації (реєстраційний номер 8723). Доповідає заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Павленко Володимир Петрович. Будь ласка. Так, будь ласка.
ПАВЛЕНКО В.П.
Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! На ваш розгляд виноситься проект Закону України про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації.
Законопроектом передбачається здійснити перегляд чинного законодавства з питань приватизації, що повинно забезпечити скорочення переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.
Законопроектом пропонується переглянути критерії віднесення об'єктів права державної власності до таких, що мають загальнодержавне значення та не підлягають приватизації. Зокрема, внесення змін до частини другої статті 5 Закону про приватизацію в частині зняття обмежень на приватизацію підприємств авіаційної промисловості, Державного космічного агентства, майнових комплексів підприємств, які здійснюють виробництво залізничної техніки, деяких об'єктів портової інфраструктури.
Запропоновані заходи дозволять здійснити оптимізацію державного сектору економіки, сприяти залученню інвестицій у реальний сектор економіки, впровадженню новітніх технологій, створенню додаткових робочих місць, відновленню діяльності збанкрутілих підприємств лікеро-горілчаної галузі, що значно поліпшить соціально-економічного становища та зніме соціальну напругу в колективах цих підприємств.
Державні підприємства постійно зіштовхуються з проблемами залучення кредитних ресурсів, проведення тендерних процедур, що ставить їх в нерівні умови з підприємствами приватного сектору економіки. Ці зміни дадуть можливість підприємствам, які виключаються з переліку, суттєво поліпшити свої фінансово-господарське становище.
На базі оновлених критеріїв пропонується затвердити перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. На сьогодні Закон України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" затверджено перелік об'єктів, що не підлягають приватизації і перелік об'єктів державної власності, які можуть бути корпоратизовані (додаток номер 2), до яких включено 1538 об'єктів.
Проектом передбачається виключити із зазначеного переліку 676 об'єктів, зокрема які були реорганізовані шляхом приєднання до підприємств, які пропонуються до включення до переліку, а також передані до сфери управління національних та галузевих академій наук, втратили ознаки загальнодержавного значення.
Поданим на розгляд законопроектом запроваджується нова структура переліків, а саме державні підприємства та єдині майнові комплекси державних підприємств, які були включені в додаток №1 і додаток №2 до чинного закону і зберегли загальнодержавне значення, пропонується включити у перелік об'єктів права державної власності, що не підлягає приватизації (перелік №1), 1515 об'єктів. Акціонерні товариства, які були включені у додатки до закону, а також зберегли загальнодержавне значення пропонується включити в перелік акціонерних товариств, державні пакети акцій яких не підлягають приватизації, додаток №2 – це 43 об'єкти.
При цьому до переліку додатково включено 700 нових підприємств, діяльність яких підпадає під критерій статті 5 Закону України "Про приватизація державного майна". Серед них підприємства Державного агентства лісових ресурсів України – 336; Державного агентства водних ресурсів України – 158.
Таким чином всього проектом Закону України про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації пропонується включити до переліку об'єктів права державно
Власності, що не підлягають приватизації 1557 об'єктів. Прошу підтримати. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Петровичу.
Запишіться на запитання. Так, будь ласка, 5 хвилин. Лещенко Володимир, фракція комуністів.
12:28:28
ЛЕЩЕНКО В.О.
Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина. Шановний Володимире Петровичу, щоб виставляти нові об'єкти на приватизацію, треба спочатку сказати, що дала приватизація старих.
Приватизація – це велика афера, яка відібрала у народу загальнонародне добро. Тепер ви говорите про те, що навіть зараз будуть включатися в перелік на приватизацію об’єкти лісового господарства, водного господарства. Ви говорите про те, що і прибуткових. Хіба є країна в світі в принципі, щоб прибуткові комунальні або державні підприємства ставились на приватизацію? Лікеро-горілчані і навіть стратегічно важливі?
Що це ви хочете урядом витворяти з цією приватизацією? Спасибі.
ПАВЛЕНКО В.П. Шановні народні депутати! Хотів би вам сказати про те, що об’єкти лісового господарства та об’єкти водного господарства навпаки, включаються в перелік об’єктів, які не підлягають приватизації. А також, що стосується переліку об’єктів лікеро-горілчаної промисловості, то це декілька об’єктів, які збанкрутілі, знаходяться в стадії банкрутства. І, на жаль, їхнє фінансово-економічне становище потребує суттєвого поліпшення. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Задирко, будь ласка.
12:29:57
ЗАДИРКО Г.О.
Дякую. Депутат Геннадій Задирко, Миколаївщина, партія "Народна влада". Насправді мені здається, що було б дуже непогано, якщо б все ж таки було б в уряді і в фонді держмайна розуміння, навіщо нам потрібна взагалі приватизація. Чесно кажучи, як миколаєвиць, я не розумію, в свій час навіщо ми приватизували Миколаївський глиноземний завод? Приватизували, за рік власник, новий власник, повернув ті кошти, які були закладені в приватизацію. Ціни на міжнародних ринках на стільки виросли, що сенсу в цій приватизації взагалі не було.
І така ж сама логіка зберігається в тому законопроекті, який ви сьогодні нам даєте на розгляд. Тому що взагалі державницьких інтересів, захисту державницьких інтересів в цьому законопроектів взагалі немає.
Чесно кажучи, наприклад, я не готовий голосувати за те, щоб державне майно таким чином розподілялося між олігархами. Більше того, мене турбує ситуація стосовно майбутньої приватизації…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимире Петровичу.
ПАВЛЕНКО В.П. Шановні народні депутати! Хотів би вас проінформувати про те, що приватизація в Україні здійснюється згідно законодавства, згідно переліків, які ви приймаєте в цій сесійній залі. І уряд, наприклад, якщо стосується підприємств авіаційної промисловості, то сьогодні вони зіштовхнулися з елементарною проблемою. Наприклад, якщо залучити, отримати кредит, їм потрібно спочатку провести тендер на здійснення залучення банків, потім прийняти участь в тендерних процедурах. Тобто, фактично процедура участі і конкурувати з підприємствами приватного сектору економіки досить обтяжлива по відношенню до приватного і державного сектору, постійно змінюється процедура щодо тендерних процедур. Ви нещодавно прийняли внесення змін до Закону "Про проведення тендерних процедур".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Гордієнко, будь ласка.
12:32:14
ГОРДІЄНКО С.В.
Сергій Гордієнко, фракція Компартії України, Полтавщина.
Шановний доповідачу! Я розумію, як вам нелегко відповідати на прямі запитання народних депутатів, які знають, бо зустрічаються з людьми, що це, так звана приватизація, це найбільший злочин перед українським народом. Дайте сьогодні правдиву відповідь: чи вони збанкрутували, чи примусово були збанкрутовані?
Я вам навожу приклад долі полтавського "Полтаванафтогазгеологія", одного з найбільших нафтогазовидобувних підприємств України і колишнього Радянського Союзую. Діями уряду воно розрівняно в нуль. Захоплені у держави діючі і забрані ліцензії підприємства, які видобували нафту і газ. Держава, виходить, може бути неефективним власником, а приватним – ефективним. Кому ви вішаєте цю локшину на вуха? Що ви розказуєте про збанкрутілі і примусово збанкрутованих?
ПАВЛЕНКО В.П. Шановні народні депутати! Рішення про банкрутство приймається судом. Не рішення уряду, а фактично орган управління всього-на-всього погоджує план санації згідно рішення суду. Все це відбувається згідно чинного законодавства.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Відповіді на запитання закінчились.
Будь ласка, подивіться на табло: 0, 0, 0, 0.
Доповідає голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Бондар Олександр Миколайович. Будь ласка, 5 хвилин.
12:34:10
БОНДАР О.М.
Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Комітет з питань економічної політики на засіданні 5 липня 2011 року розглянув, поданий Кабінетом Міністрів України проект Закону України про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації (реєстраційний номер 8723) і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийнятий зазначений законопроект за основу.
Хочу наголосити спочатку на позитивних моментах законопроекту, поданого урядом. Загалом даний проект спрямований на суттєве скорочення переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації шляхом внесення змін до статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", якою встановлюються галузі народного господарства, які не можуть бути приватизованими, та уточнення переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, який викладається у новій редакції.
У чому справа? Багато років були протиріччя між існуючими переліками об'єктів заборонених до приватизації, так званою 5 статтею Закону України "Про приватизацію", яка визначала галузі. Уряд робить позитивну спробу об'єднати ці заборони, щоб не було протиріч між Законом України "Про приватизацію" і переліком об'єктів, заборонених до приватизації.
З об’єкту… вилучається 676 об'єктів – це підприємства, що були реорганізовані, передані в управління Академії наук або до комунальної власності – 257, підприємства, що втратили ознаки загальнодержавного значення – 309, ліквідовані підприємства – 110, всього 676 об'єктів.
У той же час вводяться в об'єкти заборонені до приватизації 695 об'єктів, про це представник уряду наголошував, – це в основному підприємства водних ресурсів, лісового господарства.
Тепер, що стосується ще одного позитивного моменту, що вводяться дві нові назви переліків: це перелік об’єктів, які повністю заборонені до приватизації, яких становить тисяча 514 об'єктів, і акціонерні товариства, які були включені, пропонується включити в перелік акціонерних товариств, державні пакети акцій яких не підлягають приватизації, всього 43 об'єкти.
Тепер, що насторожує в цьому переліку. Проектом передбачається виключення з переліку 309 підприємств, які втратили ознаки загальнодержавного значення та можуть в подальшому розглядатись як потенційні об’єкти приватизації. Зокрема, звертаю увагу на ці об’єкти: підприємство, конструкторське бюро "Арсенал", Харківський електромеханічний завод, Авіаційний науково-технічний комплекс Антонова, виробниче об'єднання "Комунар", Відкрите акціонерне товариство "Більшовик", "Українське Дунайське пароплавство", "Хімтекстильмаш", Черкаський приладобудівний завод; підприємства лікеро-горілчаної промисловості (зокрема Вінницький, Мелітопольський, Одеський лікеро-горілчані заводи), Одеський коньячний завод, Одеський виноробний завод, Ізмаїльський виноробний завод; підприємства вугільної промисловості, зокрема державні підприємства "Свердловськантрацит", "Житомирторф", Коростишевський завод "Реммашторф".
Даним проектом знімаються обмеження на приватизацію підприємств авіаційної, космічної, морського господарства, металургійного, транспортного комплексу, деяких об’єктів портової інфраструктури, майнових комплексів, підприємств соляної промисловості, крім державного підприємства "Артем-сіль", окремих майнових комплексів виробництва вина, лікеро-горілчаних виробів, об'єкти державної системи сертифікації.
Тобто до таких радикальних кроків не наважувався жодний уряд за всю історію незалежності. І дивує те, що це робиться не в дуже зручний для економіки держави період. Ви знаєте, що зараз продовжується світова криза, фактично іноземних інвестицій в Україну ніхто не очікує, і вони навряд чи будуть, і всі конкурси останні, які відбувались, приватизації були з одним покупцем, тобто ніякої конкуренції не передбачається зараз теоретично і практично. Тому це дуже відповідальний крок для парламенту – затвердити цей перелік. Але разом з тим парламент отримає можливість внести свої поправки, зміни до другого читання і таким чином вплинути на цей перелік. Теоретично отримає.
Тому я хочу сказати, що рішення комітету є підтримати за основу, але пропонував би кожному депутату дуже ретельно подивитися цей перелік і подумати перед тим, як приймати своє рішення. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Записуємося на запитання. Поки запис, Олександре Миколайовичу, тобто цей перелік остаточний. Все інше, що не попадає в перелік, підлягає приватизації.
БОНДАР О.М. Да. Такий перелік затверджується і все, що не ввійшло в цей перелік, має право уряд в будь-який період приватизувати.
Єдине, що я хочу сказати, що до другого читання депутати мають можливість вносити зміни.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Мають.
Заєць Іван, будь ласка, три хвилини.
12:39:37
ЗАЄЦЬ І.О.
Пане Олександре, мене менше всього зараз цікавить, наприклад, підприємство по випуску там горілчаних виробів, хоча вони мене дуже цікавлять, бо можна так побудувати це виробництво, що до кінця споять українську націю, знищать здоров`я цими напівсурогатними якимось горілками. Мене цікавить високотехнологічна підприємства, такі як авіаційні. Зокрема, об`єднання "Антонов".
От на вашу думку, чи це не є все-таки якийсь задум по остаточному знищенню того комплексу високотехнологічних підприємств, які врешті-решт ще тримають наукову думку, яку тримають ще конкурентоздатні високотехнологічні виробництва. От яке ви оцінювали у комітеті саме з такої позиції таку пропозицію? У нас залишилося дуже мало сьогодні таких високотехнологічних виробництв, і то їх хочуть пустити сьогодні на знищення.
БОНДАР О.М. Я хочу підтримати думку уряду, що ці підприємства нагально потребують інвестицій. І тоді треба вносити… вводити приватний капітал. Але виникає питання, яким чином будуть продаватись ці об`єкти.
За тої традиції, яка склалася останніх два роки, ніякої конкуренції і залучення іноземних інвестицій, навіть російських, не передбачається. І це насторожує, звідки будуть вводитися інвестиції, якщо всі конкурси проводяться з одним покупцем? І я про це наголосив в своєму виступі. Але загалом, безумовно, ці галузі потребують інвестицій, але для цього треба працювати зовсім не так, як працює зараз уряд в плані залучення інвестицій.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Гордієнко Сергій.
12:41:27
ГОРДІЄНКО С.В.
Сергій Гордієнко, фракція Компартії України, Полтавщина. Шановний Олександре Миколайовичу, ну, безперечно, що масштабна приватизація зламала хребет економіці України, і економіка України з колись розвинутої, заможної, і як йшли і валяли радянську владу, то казали, що радянська Україна знаходилася в числі – у десятці, двадцятці кращих розвинутих світових і європейських саме країн.
Сьогодні я знаю, що рішення РНБО, і це було у посланні Президента минулого, що у нас залишилося менше уже, або 20 чи менше відсотків підприємств у саме державній власності, що вже нижче національної безпеки і оборони України. Чи саме підтримуєте ви цю тезу чи ні? І чи дійсно це так, що це загроза національній безпеці і обороні України?
БОНДАР О.М. Ну, я тезу не підтримую, категорично спростовую про кількість об’єктів, які приватизовані. Якщо рахувати по кількості, то вона відповідає вашій цифрі, але ніхто ніколи так не рахував, в тому числі і Фонд держмайна. Ми завжди рахували по вартості основних фондів. Так по вартості основних фондів наша приватизація ще не перейшла 50-відсотковий бар’єр. І у нас є, що приватизовувати ще. І ніякої катастрофи я не бачу.
Тому приватизовувати треба, продавати треба об’єкти і проводити приватизацію треба. Я кажу тільки про те, як її проводити і як продавати. В цьому основна проблема чинної влади. Якщо влада не досягне того, щоб об’єкти продавалися при конкуренції, при кількості, декілька щоб було покупців, всі напрямки залучення інвестицій будуть спростовані. От, про що я кажу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін.
12:43:29
КАРМАЗІН Ю.А.
Дякую, Юрій Кармазін. Шановний Олександре Миколайовичу, я передивився всі переліки. Чесно кажучи, я далекий від і не розділяю з вами оптимізму того, що ви дасте якісь пропозиції, вони будуть враховані. Може ви дасте пропозиції, тільки враховані вони не будуть. У мене ж до вас питання як до голови комітету трошки інше.
Зараз ми розглядаємо, в тому числі і проект Закону про Державний бюджет України, ну, зараз він на розгляді в парламенті. Разом з тим, стаття четверта Закону про приватизацію державного майна передбачає, що Державна програма приватизації розробляється Фондом і затверджується парламентом один раз на три роки. Такої програми немає. Ми зараз з вами, ну, точніше вже термін дії її 10 років майже як кінчений, ми зараз з вами приймаємо серйозне рішення, яке, мабуть, має йти на виконання тієї програми, в тому числі і щодо наповнення бюджету. Я поділяю вашу думку, що ви кажете, що зараз в кризовій ситуації, мабуть, не треба, не слід того робити.
БОНДАР О.М. Ситуація по програмі приватизації наступна. Фонд держмайна підготував свій варіант державної програми, подав в уряд. На жаль, уряд поки що не затвердив її, тобто є якісь протиріччя, які не дозволяють винести її в зал.
Я особисто як народний депутата, голова підкомітету з питань приватизації Комітету з питань економічної політики підготував свій варіант Державної програми приватизації. Як тільки уряд її подасть, я подам її як альтернативний.
Програма потрібна, тому що той варіант програми, по якому зараз проводиться приватизація, він ще був затверджений в 2000 році ще коли я був головою Фонду держмайна. Тому тут все питання залежить від…
КАРМАЗІН Ю.А.