Geum.ru

05/01/11 Звіт про роботу в галузі дотримання антикорупційного законодавства

Вид материалаЗакон

Содержание


Безпека шахтарів у США та в Україні: порівняльний аспект
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

10/10/11

Безпека шахтарів у США та в Україні: порівняльний аспект

Система відомчого контролю у вугільній промисловості працює вкрай неефективно. Про це сьогодні під час IV Міжнародної науково-практичної конференції "Промислова безпека й охорона праці - 2011. Проблеми та перспективи" заявив начальник управління організації державного нагляду у вугільній промисловості Держгірпромнагляду України Олександр Холод. «На кожній дільниці щоденно контроль здійснює мінімум 6 інженерно-технічних працівників. Утім, прийшовши на дільницю інспектор все одно виявляє порушення»,  – підкреслив начальник управління.

Не зважаючи на те, що після скорочення кількості інспекторів на початку поточного року, рівень смертельного травматизму поволі знижувався, вже в липні 2011 року кількість загиблих зросла вчетверо, порівняно з минулим роком. Однією з причин такої динаміки є зменшення кількості інспекторів і, як наслідок, зменшення кількості перевірок, зупинок, штрафів, – переконаний представник Держгірпромнагляду.

Водночас, розповідаючи про американські стратегії подолання смертельного травматизму на шахтах, Віце-президент компанії "Партнерство по енергетичній та екологічній реформі" Джозеф Павлович навів декілька промовистих прикладів оберненої пропорційності кількості державних інспекторів до кількості аварій. Так, у 1968 році в результаті вибуху на одній з американських шахт загинуло 78 гірників. Вже наступного року було прийнято Федеральний закон про безпеку і охорону праці у вугільній промисловості, який розширив повноваження інспекторів для здійснення контрольних функцій та збільшив їхню кількість до двох тисяч осіб. Для порівняння: сьогодні в Україні державний нагляд у вугільній галузі здійснює 191 інспектор, при тому що умови праці на українських вугледобувних підприємствах значно складніші (видобуток в США здійснюється на глибині, що рідко перевищує 800 м, тоді як в Україні робота шахтарів на кілометровій глибині вважається нормою). Варто відзначити, що за 9 місяців поточного року у США смертельно травмовано 14 гірників.

Своєю чергою, Держгірпромнагляд України і його територіальні органи у вугледобувних регіонах країни і надалі відстоюватимуть принципову позицію у розв’язанні проблемних питань із забезпечення промислової безпеки шахт. Зокрема, цього року Кабміном затверджено «Програму поліпшення безпеки праці на вугледобувних та шахтобудівних підприємствах», в якій особливу увагу приділено підвищенню ефективності дегазації вугільних пластів, що проводиться з поверхні, а також підземним способом.


10/10/11

Cистема охорони праці в державі вимагає змін

«Шляхом впровадження численних обмежень і мораторію на проведення перевірок за останні 3 роки з моменту прийняття в 2007 році Закону України «Про основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державні інспектори втратили майже половину своїх прав і важелів впливу на стан охорони праці на підприємствах». Про це повідомила під час IV Міжнародної науково-практичної конференції начальник управління організації державного нагляду Держгірпромнагляду України Наталя Ємельянова.

Прийняті Законом обмеження, а також ускладнення механізму організації перевірок, призвели до щорічного їх зменшення. Відповідно, зменшувалася і кількість виявлених порушень, кількість призупинок і експлуатації об'єктів, які працювали з порушеннями та створювали загрозу життю і здоров'ю працюючих. Зменшилася і кількість порушників, що притягнуті до адмінвідповідальності. У деяких керівників підприємств з'явилося відчуття безконтрольності і безкарності за свої дії, і для багатьох із них нехтування правилами безпеки стало нормою – підкреслила начальник управління.

Сьогодні система охорони праці в державі вимагає корінних змін. Першим кроком стала підготовка законопроекту про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування здійснення державного нагляду у сфері промислової безпеки і охорони праці.

Підготовлена нова редакція Положення про організацію і здійснення державного нагляду у сфері діяльності Служби. Ним передбачено можливість проведення перевірок у будь-який час доби, введення посиленого режиму державного нагляду, у разі погіршення стану охорони праці в галузі або безпосередньо на підприємстві, можливість заборони виконання робіт, безпосередньо державними інспекторами, негайне призупинення роботи підприємства у разі виникнення нещасного випадку або аварії.

Удосконалюється і порядок розслідування нещасних випадків і аварій на виробництві. З цією метою Службою підготовлено і подано на розгляд Уряду проект постанови, що стосується питань розслідування і обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

«Наступним кроком для підвищення ефективності державного нагляду у сфері промислової безпеки і охорони праці повинно стати впровадження механізму економічної зацікавленості роботодавця у забезпеченні належного рівня безпеки праці на підприємствах, збільшення розміру штрафу за порушення вимог законодавства з охорони праці, – наголосила Наталя Ємельянова, – Паралельно необхідно почати роботу з впровадження «декларативного принципу» державного нагляду на підприємствах з незначним ризиком виникнення аварії та нещасного випадку».


11/10/11

Обговорено безпечність експлуатації систем газопостачання та димовідведення

Протягом останніх десяти років зростає кількість аварій під час експлуатації систем газопостачання міст, населених пунктів і внутрішньобудинкових газових мереж. Із року в рік надійність цих систем знижується, гинуть люди, держава зазнає значних збитків. Саме тому питання безпечного газопостачання та газозабезпечення було винесено на обговорення учасників IV Міжнародної науково-практичної конференції «Промислова безпека та охорона праці – 2011. Проблеми та перспективи», ініційованої Державною службою промислової безпеки та гірничого нагляду України.

«За останні п`ять років в Україні не відбулося жодної аварії пов’язаної з використанням газу в побуті, причини яких не були б передбачені чинними нормативно-правовими актами», – наголосив  завідувач сектору організації державного нагляду за об’єктами підвищеної небезпеки нафтогазового комплексу Держгірпромнагляду Геннадій Тюкавкін.

Однією з першопричин такого становища є те, що в Україні ніколи не проводилася повномасштабна технічна інвентаризація побутового газового обладнання. 50% плит та водогрійних приладів, встановлених у квартирах, морально застаріли. Тому регіональним виконавчим і законодавчим органам влади рекомендовано сформувати комплекс заходів з відновлення системи ліцензування або обов'язкової акредитації організацій, що здійснюють діяльність з експлуатації газового обладнання житлових будинків. Також необхідно вдосконалити систему державно нагляду за його безпечною експлуатацією і виключити практику укладання договорів на послуги з керуючими компаніями і об'єднаннями власників житла, які не забезпечили виконання робіт з утримання та ремонту газового обладнання.

Також сьогодні розглянуто питання безпеки сучасних систем димовідведення,  та їх застосування в Україні. А саме: відсутність структурованої вертикалі управління з питань димовідведення – чинні нормативи дозволяють застосування димоходів із матеріалів, які не відповідають вимогам сучасного опалювального обладнання, що працює на газовому пальному, цегляні димоходи житлового фонду потребують обов’язкової санації тощо.

«Нормативні  документи, що регулюють сферу димовідведення мають містити вимоги щодо проектування, монтажу, експлуатації димових каналів (труб, колективних димоходів, димохідних систем), які застосовуються для відведення продуктів згоряння теплогенераторів, печей, камінів та пристроїв на твердому та газоподібному пальному», – наголосив президент Міжнародного консультативного Форуму Олександр Потапенко.

Довідка. Сьогодні в Україні для побутових цілей використовують природний та зріджений газ більше 16 млн. абонентів з них понад 3,5 млн – саме зріджений. У квартирах і приватних будинках встановлено понад 25 млн. газових приладів, парк яких фізично зношений і морально застарілий. Перспективи відновлення програм заміни газових приладів соціально незахищеним та малозабезпеченим верствам населення на сьогодні немає. Тому і травматизм, пов'язаний з використанням газу в побуті має виражений соціальний характер – зі 115 осіб, що загинули під час використання газу в побуті торік, 112 людей належали до малозабезпечених і соціально незахищених верств населення.


11/10/11

Система управління охороною праці на порядку денному Міжнародної конференції

Основне завдання системи управління охороною праці – запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням на виробництві. Обговоренню шляхів реформування організації державного нагляду за промисловою безпекою та комплексного управління охороною праці було присвячено другу частину чергового дня роботи ІV Міжнародної науково-практичної конференції «Промислова безпека та охорона праці – 2011. Проблеми. Перспективи».

Система управління охороною праці (СУОП) являє собою багатоступеневий механізм унеможливлення травмування робітників. У той же час вона вимагає від кожного чіткого виконання своїх посадових обов’язків. Багато працівників травмується через елементарне нехтування правилами безпеки, або ж звичайну некомпетентність. Причина часто полягає у відсутності системи, яку можна порівняти із досконалою роботою годинника, коли кожна людина – від першого керівника підприємства до звичайного працівника чітко виконує власні функції.

Досвідом функціонування своїх систем управління під час Форуму поділилися  представники ПАТ «ДПЕК «Павлоградвугілля» та СП «Основа-Солсіф». На сьогодні ці підприємства є одними з найкращих у плані удосконалення  організації та функціонування системи управління охороною праці. Про експерименти з технічного аудиту змістовно розповів Президент груп компаній «Міський центр експертиз» (м. Санкт-Петербург, РФ).

Під час конференції було відзначено: для побудови культури охорони праці на виробництві необхідно запровадити таку систему управління, яка б забезпечувала постійний контроль керівного персоналу та діяльність середньої виробничої ланки. А керівництву вищої ланки на практиці демонструвати, що безпечні та здорові умови праці – один із пріоритетів на виробництві.

Враховуючи, що більшість учасників Конференції становлять керівники підприємств та їх заступники з охорони праці, було запропоновано обмінятися досвідом у вигляді рекомендацій та пропозицій, що будуть враховані у підсумковому рішенні та подальшому вдосконаленні системи управління охороною праці.


12/10/11

У Сочі відбудеться IX засідання Міждержавної ради з промислової безпеки

За дорученням  Голови  Держгірпромнагляду Олександра Хохотви, у роботі IX засідання Міждержавної ради з промислової безпеки, яке відбудеться з 13 по 14 жовтня 2011 року в місті Сочі (Російська Федерація), візьме участь заступник Голови Держгірпромнагляду Степан Дунас.

Міжнародна рада з промислової безпеки утворена  на основі угоди ряду країн СНД:  Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, Республіки Білорусь, України, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, Російської  Федерації, Республіки Таджикистан.

До основних завдань  Міжнародної ради належать проведення узгодженої політики з питань забезпечення промислової безпеки на небезпечних виробничих об'єктах  та  формування загальних підходів і принципів правового регулювання та державного нагляду в галузі забезпечення промислової безпеки. Країни-члени МСПБ приймають узгоджені або спільно розроблені вимоги промислової безпеки, у тому числі – нормативно-технічні документи,  обмінюються  аналітичними та статистичними матеріалами в галузі забезпечення промислової безпеки; узгоджено вирішують правові, економічні, організаційні та інші питання забезпечення промислової безпеки на небезпечних виробничих об'єктах на основі двосторонніх і багатосторонніх договорів, програм і технічних проектів.

На  IX засіданні   МСПБ  буде  обговорено такі питання, як підсумки роботи Міжнародної ради у 2011 році; проект Регламенту з безпеки транскордонних трубопроводів; зміни в законодавстві  держав-учасниць Угоди з питань забезпечення промислової безпеки на небезпечних виробничих об’єктах та діяльність в цьому напрямку протягом року; хід узгодження проекту Протоколу про внесення змін та доповнень в Угоду про співробітництво в сфері забезпечення промислової безпеки на небезпечних виробничих об’єктах від 28 вересня 2001 року, план основних заходів щодо реалізації Угоди на період до 2014 року.

За попередньою домовленістю наступне, десяте засідання Міжнародної ради – відбудеться в Україні.


12/10/11

Вибухові роботи – один з пріоритетів наглядової діяльності Держгірпромнагляду

Під час роботи IV Міжнародної науково-технічної конференції «Промислова безпека та охорона праці – 2011. Проблеми та перспективи» своє бачення реалій гірничодобувної галузі України висловили профільні фахівці Держгірпромнагляду України, спеціалісти з вибухової справи, керівники провідних гірничодобувних підприємств.

«Для підвищення рівня безпеки виробництва за рахунок ефективного контролю параметрів та показників ведення гірничих робіт, вибору раціональних варіантів розвитку кар’єрів і шахт при збільшенні глибини їх виробітки та підвищення інтенсивності праці, необхідно створити нормативну базу, яка б враховувала сучасне програмне забезпечення та його технічні можливості», – зазначив директор Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці Анатолій Дєньгін.

Заключним етапом створення нормативно-правової бази в галузі поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення буде реєстрація в Міністерстві юстиції України нової редакції «Правил безпеки при поводжені з вибуховими матеріалами промислового призначення» та затвердження «Положення про організацію державного нагляду за поводженням з вибуховими матеріалами промислового призначення», розроблених Національним науково-дослідним інститутом промислової безпеки та охорони праці.

Важливим є використання сучасних геоінформаційних систем при плануванні та проектуванні гірничих робіт. Це дозволить виконувати комплексний контроль за гірничо-геологічними, технічними та технологічними параметрами та показниками.

Північний гірничо-збагачувальний комбінат Групи Метінвест презентував свій прогресивний досвід управління безпекою праці, унікальні стандарти індивідуального захисту, формування свідомого ставлення до безпеки роботи працівників комбінату. Зокрема, на Північному ГЗК використовується єдина в Україні циклічно-поточна технологія (альтернативний метод транспортування гірничої маси з кар’єру), яка дає змогу значно знизити обсяги викиду в атмосферу газоутворюючих продуктів. А практика регулярних поведінкових аудитів, що полягає в діалозі керівника з підлеглим, сприяє запобіганню нещасного випадку і безпечному виконанню робіт.

На ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» для безпечного ведення вибухових робіт за різноманітних умов використовуються вибухові станції, завдяки яким вдалося зменшити використання магістрального дроту для комутації вибухової мережі та скоротити час монтажу. На шляху модернізації вибухових робіт на комбінаті, та підземних роботах взагалі, активно впроваджуються емульсійні вибухові речовини (ВР) та ведуться переговори з вітчизняними та зарубіжними підприємствами з приводу створення самохідної змішувально-заряджальної машини для заряджання свердловин емульсійними ВР, яка б могла прийти на зміну традиційній зарядній техніці.


12/10/11

Науково-технічна підтримка державного нагляду – гарантія безпеки виробничого устаткування

Проблеми та перспективи науково-технічної підтримки держаного нагляду за охороною праці та промисловою безпекою на підприємствах України обговорено впродовж заключного дня роботи IV Міжнародної науково-практичної конференції «Промислова безпека та охорона праці – 2011. Проблеми та перспективи». Під час конференції  зазначено, що головною метою діяльності ЕТЦ має бути гарантування безпеки устаткування, машин та механізмів, забезпечення технічних оглядів, експертиз та діагностування їх за допомогою сучасних методів та приладів, проведення технічного аудиту підприємств.

Окрім того, експертно-технічні центри беруть участь у проведенні державної експертизи інвестиційних програм та проектів будівництва (реконструкції, технічного переоснащення) підприємств та виробничих об’єктів, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працівників на їх відповідність вимогам законодавства з охорони праці.

Головні вимоги до цієї діяльності закладено в директивах Європейського Союзу і конвенціях Міжнародної організації праці.

Завдяки діяльності державних експертних організацій щорічно продовжується термін експлуатації тисяч одиниць устаткування підвищеної небезпеки, що дає можливість підприємствам країни заощаджувати сотні мільйонів гривень.

З метою удосконалення науково-технічної підтримки державного нагляду у сфері охорони праці та промислової безпеки було запропоновано, по-перше, щоб ця діяльність базувалася на державній політиці; щоб була спрямована на підвищення якості експертних послуг, а не лише на отримання прибутку, як фактично це прослідковується в роботі недержавних експертних організацій. Тому, і надалі необхідно проводити перевірки експертних установ щодо правомірності видачі ними дозволів та експертних висновків, від результатів яких залежить не лише здоров’я, а й життя працюючих.

Також було відзначено необхідність подальшого розвитку лабораторної бази ЕТЦ для проведення технічних досліджень та сертифікації різного виду продукції.

Окрім того, необхідно визначитися з видом продукції, відносно яких експертно-технічні центри мають забезпечити послуги з оцінки відповідальності, згідно з дією Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а також створити в експертно-технічних центрах дослідні лабораторії та атестувати їх відповідно до галузей та видів продукції.

Перспективним в роботі експертних центрів пропонується проведення під керівництвом Держгірпромнагляду разом із галузевими інститутами науково-технічних семінарів для керівників та працівників найбільш травмонебезпечних сфер промисловості. Доцільно тісно співпрацювати з науковцями в питаннях підвищення якості експертних послуг.


12/10/11

Підбито підсумки триденної міжнародної конференції з охорони праці

Близько 300 осіб взяли участь в роботі IV Міжнародна науково-практична конференція «Промислова безпека та охорона праці – 2011. Проблеми та перспективи», в тому числі представники центральних органів державної влади, професійних спілок, об’єднань роботодавців, науково-дослідних інститутів, керівники та фахівці служб охорони праці великих промислових підприємств та науково-виробничих об’єднань України, наглядового органу за промисловою безпекою із Узбекистану, проектів Європейської комісії, компаній із Росії та США.

«Вірю, що всі наші добрі наміри і гідні прагнення дадуть свої плоди. Що крок за кроком ми підійдемо до мети, зробимо працю на своєму підприємстві, в своєму місті, в своїй державі більш гідною та більш безпечною», - сказав, підбиваючи підсумки Форуму, директор Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки і охорони праці Анатолій Дєньгін.

Під час Конференції заслухані доповіді та повідомлення про державний нагляд за промисловою безпекою та охороною праці, управління охороною праці. Розглянуті організаційно-правові аспекти здійснення ринкового нагляду, концепція промислової безпеки об’єктів газотранспортної системи, експертної та наукової діяльності в галузі промислової безпеки та інформаційної підтримки державного нагляду.

У доповідях і виступах були представлені науково-методичні і організаційні підходи до здійснення державного нагляду за промисловою безпекою та охороною праці у вугільній, газовій та гірничорудній промисловостях. Відбувся продуктивний обмін думками з питань стану та перспектив експертно-технічної діяльності, технічному аудиту.

З огляду на велику кількість пропозицій, рекомендації Конференції буде доопрацьовано та оприлюднено на офіційному веб-сайті Держгірпромнагляду України.