Законодавство про орсп
| Вид материала | Закон |
- Законодавство україни про видавничу справу, 150.62kb.
- Правила роботи оптових ринків сільськогосподарської продукції I. Загальні положення, 186.57kb.
- О. В. Михайлов господарське законодавство (право) Курс лекцій, 7599.32kb.
- Закону України «Про доступ до публічної інформації», 100.6kb.
- Закон про освіту, 395.52kb.
- Бережімо планету земля вона у нас одна, 912.04kb.
- Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових, 14899.46kb.
- Законодавство про громадські організації, 197.21kb.
- Реферат на тему: Законодавство про банки, 212.65kb.
- Ь про те, що далекого 2008 року Європейський суд визнав, що українське законодавство,, 677.23kb.
Цивільний кодекс України (ссылка скрыта)
Облігації
Облігації підприємств (організацій) — це вид боргових цінних паперів, що служать цілям залучення грошових ресурсів для оновлення основного капіталу. Емітент несе зобов’язання перед власниками облігацій щодо їх викупу в обумовлений термін та щодо виплати доходу.
Власники облігацій не мають прав на участь в управлінні емітентом, вони виступають як кредитори, доходи яких залежать від результатів діяльності підприємства (організації).
ОРСП «Шувар» використав облігації фінансування будівництва нових павільйонів на ринку. Через облігації ТзОВ «Шувар» розпочав продаж місць на ринку. Виробник викуповуючи облігації гарантує ринку, що він прийде і в день відкриття займе площу за котру він підписав угоду і заплатив.
Визначення та основні «властивості» облігації наведено у Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (ссылка скрыта) та у «Положенні про порядок здійснення емісії облігацій підприємств та їх обігу» ссылка скрыта), що затверджене Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 17.07.2003 N 322 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.10.2006 N 1178)
Initial Public Offering (IPO)
Первинна публічна пропозиція (ссылка скрыта Initial Public Offering, IPO) — перший публічний продаж ссылка скрыта приватної компанії, в тому числі у формі продажу ссылка скрыта на акції. Продаж акцій може здійснюватися як шляхом розміщення додаткового випуску акцій шляхом відкритої підписки, так і шляхом публічного продажу акцій існуючого випуску акціонерами приватної компанії.
Основною метою проведення IPO є отримання так званого «засновницького прибутку» — прибутку, отримуваного засновниками акціонерних товариств у вигляді різниці між сумою від продажу випущених акцій і капіталом, дійсно вкладеним ними в акціонерне підприємство.
Існує три поширених методи проведення IPO:
Метод фіксованої ціни (відкрите пропозиція): при проведенні IPO за методом відритої публічної пропозиції ціна акцій визначається заздалегідь.
Метод аукціону: є найпоширенішим способом продажу урядових облігацій, а також часто застосовується при приватизації, однак для проведення первинного розміщення акцій використовується відносно рідко.
Метод формування книги заявок: основна відмінність методу формування книги заявок полягає в тому, що цей метод дає андерайтеру (сторона, яка гарантує емітенту виручку від продажу випуску цінних паперів, зазвичай як андерайтер виступає інвестиційний банк) повний контроль над розподілом акцій компанії серед потенційних інвесторів.
Існують також «гібридні» методи проведення IPO, при яких для продажу різних траншей акцій використовуються певні методи: аукціон / відкрита пропозиція; аукціон / формування книги заявок; формування книги заявок / відкрита пропозиція (найпоширеніший спосіб).
Процес випуску акцій можна умовно розділити на шість етапів. Деталі і конкретні терміни різних етапів можуть змінюватися, однак сама структура процесу залишається постійною.
Довгострокова підготовка компанії до IPO. Приблизно за два роки до виходу на публічний ринок, компанія повинна почати виконувати основні вимоги, що пред'являються до публічних компаніям, — розробити ссылка скрыта і регулярно готувати фінансову звітність.
Формування команди для проведення IPO і загальні збори. На цьому етапі компанія повинна вибрати провідний інвестиційний банк, юридичну фірму та ссылка скрыта. Інвестиційний банк буде виступати основним радником емітента та здійснювати функції андерайтера. За шість-вісім тижнів до офіційної реєстрації в Комісії з цінних паперів проводиться загальні збори, на якому складається план-графік IPO, і розподіляються обов'язки членів команди. Процес IPO офіційно починається з загальних зборів.
Розробка проспекту емісії. Попередній проспект є основним маркетинговим інструментом і має містити всю необхідну інвесторам інформацію про компанію. Як правило, він включає фінансову звітність за останні п'ять років, опис цільового ринку компанії, конкурентів, стратегії розвитку, команди менеджерів тощо. Одночасно андерайтери приступають до вивчення діяльності компанії, ретельного аналізу всіх відомостей, які будуть внесені або згадані в "комфортних листах" аудиторів та юридичних консультантів, що направляються андерайтеру.
Попередня версія проспекту друкується і подається для перевірки до Комісії з цінних паперів. Провідний андерайтер підбирає інвестиційний синдикат, який допоможе розподілити акції компанії серед інвесторів. Попередній проспект розсилається інституціональним інвесторам.
«Дорожнє шоу». Одночасно починається "дорожнє шоу" (Road Show), тобто відвідування зборів інвесторів у різних містах і презентація компанії великим інвесторам (фондам, страховим компаніям, банкам, фізичним особам). Мета цього заходу — переконати потенційних інвесторів купити акції компанії.
Його тривалість становить три-чотири тижні і включає по дві зустрічі щодня керівництва компанії з інвесторами. Це найважливіша частина підготовки виходу на ринок. У міру проведення «дорожнього шоу» андерайтери починають формувати книгу заявок.
По закінченні «дорожнього шоу» керівництво компанії зустрічається з інвестиційними банкірами для узгодження остаточного обсягу випуску і ціни акцій ("ціна пропозиції"). Ціна та обсяг вибираються залежно від очікуваного попиту на акції компанії. Після узгодження остаточної вартості пропозиції та розміру емісії, друкується фінальна версія проспекту і цінова поправка (Рrice Аmendment). Далі, у разі її схвалення, починається розподіл акцій серед інвесторів.
Початок торгівлі акціями компанії. Після узгодження ціни акцій і не раніше, ніж через два дні після випуску остаточної версії проспекту компанії, оголошується про набуття IPO чинності (зазвичай після закриття торгів). Певна кількість акцій компанії розподіляється між членами інвестиційного синдикату, брокерами та їхніми клієнтами. Торгівля акціями компанії на біржі починається на наступний день після оголошення IPO. Провідний андерайтер відповідає за організацію гладкої торгівлі та забезпечення цінової стабілізації акцій компанії.
Завершення операції. Угода з андерайтингу (діяльність інвестиційних посередників з гарантованого випуску цінних паперів на первинному ринку) вважається завершеною, коли компанія передає свої акції андерайтеру, а він переводить отримані гроші на рахунок компанії (звичайно через три дні). Через сім днів після дебюту компанії IPO оголошується таким, що відбувся. Через 25 днів з моменту початку торгівлі закінчується так званий "період мовчання".
Тільки після закінчення цього періоду андерайтер та інші члени синдикату можуть робити публічні прогнози і визначати вартість компанії, а також давати рекомендації інвесторам щодо купівлі акцій компанії.
Цим шляхом можуть іти «потужні» компанії: від вартісний, довгий і складний.
Міжнародна технічна допомога
Більшість проектів міжнародної технічної допомоги обмежує свою участь у створенні ОРСП консультаційно-методичною підтримкою, що є вкрай потрібним на етапі становлення ОРСП в Україні.
Ціна ресурсів
Стратегію залучення капіталу не в останню чергу обумовлює ціна, яку за це необхідно сплатити. На неї впливають:
виплати з прибутку, наприклад дивіденди по привілейованих акціях;
відсоток по банківських позиках і облігаціях;
ставка оподаткування.
На практиці розраховується середньозважена, або поточна ціна капіталу (СВЦК), яка часто використовується як ставка дисконтування та еталону для порівняння вигідності умов залучення додаткового капіталу і визначення відповідної стратегії дій.
Будь-який новий варіант стратегії залучення капіталу порівнюється з його ціною, що діє, або внутрішньою нормою прибутковості, і, якщо та виявляється вищим, такий варіант береться на озброєння.
Страхування ризиків, гарантії
Форми страхування ризиків невиконання договірних зобов'язань
Сьогодні є можливість застрахувати ризики невиконання договірних зобов'язань, а так само (але у виняткових випадках) неповернення коштів та інші форми невиконання фінансових гарантій. У загальному вигляді цей вид страхування об'єднаний єдиним поняттям «поручительство». Поручительство – це термін, що використовується в страхових договорах, коли одна особа (що називається Surety чи Guarantor) погоджується взяти на себе відповідальність, що має інша особа стосовно третьої особи. Поняття „поручительства” підрозділяється на дві групи: страхові бонди та фінансові гарантії.
Страховий бонд являє собою договір трьох сторін, що гарантує виконання визначеного зобов'язання, а саме: „згоду однієї сторони (Surety – страховика) відшкодувати іншій стороні (Creditоr – кредитор) борги, що виникли в результаті відмовлення чи невиконання зобов'язань третьою стороною (Debitor – боржник)“.
Фінансова гарантія – це особливий фінансовий документ, що покриває зобов'язання різних видів позик. З огляду на занадто високі втрати, страхування фінансових гарантій можна розглядати як виключення і проводити в країнах зі стабільною економікою. Можна сказати, що страхування фінансових гарантій майже завжди є виключенням з договорів перестрахування.
Розходження між страховим бондом і фінансовою гарантією. Страховий бонд – це гарантія відповідальності за виконання визначеного договірного зобов'язання. Тому він завжди пов'язаний з конкретним договором. В той же час фінансова гарантія завжди дається на умовах так званого payment „on dемаnd” (без надання яких-небудь роз'яснень). У страхових полісах „payment on dемаnd” як правило є виключенням, тобто при відшкодуванні збитку необхідно пояснити причину платежу. З цієї причини майже завжди страхується саме бонд, а не фінансова гарантія.
Основні види бондів
- Урядові бонди: бонди для відстрочки платежу мита і ПДВ; бонди при складуванні товару на митниці; бонди для різних видів карнетів (TIR, АТА й ін.); ліцензійні бонди (у деяких випадках, пов'язаних з ліцензуванням, бонд може замінити грошовий депозит в банку, наприклад, для забезпечення роботи казино).
- Договірні бонди (будівельні бонди), страхування договірних зобов'язань. Інвестор завжди має потребу в захисті у випадку невиконання підрядчиком його договірних зобов'язань. Такий захист може бути забезпечений шляхом внесення підрядчиком грошової застави чи затримки у виплаті йому деякої грошової суми.
Однак усі ці форми мають недоліки, і в даний час повсякденною практикою стало придбання гарантійного бонда від банку чи страхової компанії.
Performance Bonds (гарантія виконання) також часто називають Surety Bond, Contract Guarantee чи Contract Bond. Performance Bond являє собою договір про те, що постачальник виконає роботу відповідно до умов договору. „Поручитель” відповідає за невиконання, затримку і договірні штрафи.
Bid or Tender Bonds (гарантії для тендерів) Організувати тендер, інвестор зацікавлений щоб у ньому взяли участь «солідні» фірми, здатні надалі «відповідати» за своїми обов'язками. Такі гарантії забезпечує Bid or Tender Bond.
Advance Payment Bonds (гарантії при попередньому платежі) це гарантія кредитору в тому, що передоплати (наприклад, підрядчику) будуть використовуватися відповідно до договору.
Maintenance Bonds (гарантія закінчення робіт) Цей бонд є гарантією того, що закінчена робота буде відповідати усім вимогам стандарту, а всі недоліки будуть вчасно усунуті. Це завжди наводиться в Performance Bonds і є, власне кажучи, страхуванням професійної відповідальності за виконану роботу.
Retention Monies Bonds (гарантії при затримці грошей) Підрядчик одержує платіж по закінченню визначеного етапу будівництва. Однак досить часто буває так, що частина грошей затримується інвестором, тому що він хоче мати гарантію того, що в разі потреби виправлення будь-яких недоробок, підрядчик це зробить. Ці гроші можуть бути отримані на підставі Retention Monies Bonds. Цей бонд також може бути замінений на Maintenance Bond.
Вигоди бондів:
- Для підрядчиків: фінансові; вигоди в тендерах.
- Для кредитора: гарантії виконання зобов'язань.
Гарантії Уряду
Залучення іноземних інвестиційних кредитів на фінансування пріоритетних напрямів розвитку економіки може здійснюватися під гарантії уряду України відповідно до постанови КМУ від 11 липня 2001 р. N 787 «Про заходи щодо залучення державою або під державні гарантії іноземних кредитів і надання державних гарантій» (ссылка скрыта).
Установити, що центральним органом виконавчої влади, який координує роботу з підготовки та впровадження проектів, які передбачають залучення іноземних кредитів під державні гарантії, є Міністерство економіки.
У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про надання юридичним особам-резидентам іноземних кредитів, залучених державою або під державні гарантії, вони вносять до державного бюджету в порядку, визначеному внутрішньою кредитною угодою, укладеною з банком-агентом, плату за надання кредиту та/або державної гарантії виконання зобов'язань юридичними особами-резидентами в такому розмірі:
0,5 відсотка річних частини непогашеної суми кредиту, якщо його погашення та обслуговування передбачається здійснювати за рахунок коштів державного бюджету;
2 відсотків річних непогашеної суми кредиту, якщо його погашення та обслуговування передбачається здійснювати за рахунок позабюджетних коштів;
у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про надання відповідно до законів України державних гарантій виконання зобов'язань юридичних осіб-резидентів перед іноземними замовниками за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) ці юридичні особи вносять до державного бюджету в порядку, визначеному угодою про порядок відшкодування витрат державного бюджету, які можуть виникнути внаслідок виконання гарантійних зобов'язань Кабінетом Міністрів України, укладеною між юридичною особою-резидентом і Міністерством фінансів, плату за надання державної гарантії в розмірі 1 відсотка річних суми наданої гарантії.
Фінансові гарантії митним органам
Банки можуть отримати статус банку-гаранта, уповноваженого Державною митною службою України видавати фінансові (митні) гарантії щодо доставки перевізниками товарів згідно "Положення про надання митним органам України фінансових гарантій щодо обов'язкової доставки товарів до митниць призначення", затвердженого Постановою КМ України від 29.06.96 N 700 (ссылка скрыта).
Цим інструментом може скористатися ОРСП при доставці товарів з-за кордону.
Бухоблік гарантій
Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 30.11.2001 ссылка скрыта «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 "Фінансові інструменти" (ссылка скрыта) фінансова гарантія - передбачене контрактом право позикодавця отримувати грошові кошти від гаранта і відповідно зобов'язання гаранта сплатити грошові кошти позикодавцеві, якщо позичальник не виконає своїх зобов'язань.
Тендер
Загальні поняття тендеру
Те́ндер (ссылка скрыта tender — пропозиція)— конкурентна форма розміщення ссылка скрыта ссылка скрыта, надання ссылка скрыта чи виконання ссылка скрыта у відповідності до наперед визначених у документації умов, в узгоджені терміни на принципах змагальності, справедливості й ефективності. ссылка скрыта заключається з переможцем тендеру— учасником, який подав пропозицію, яка відповідає документації і в якій надані найкращі умови.
На відміну від аукціонів, учасники тендеру не мають доступу до умов, які запропоновані конкурентами.
Термін «тендер», часто вживається аналогом термінів таких, як ссылка скрыта чи ссылка скрыта
ссылка скрыта в діляться на відкриті та закриті, можуть проводитись в один чи два етапи, у формі конкурсу чи аукціону.
Тендери можуть проводитися як державними так і приватними організаціями.
Можна сподіватися, що у майбутньому ОРСП будуть будуватися за кошти бюджету чи в рамках державно приватного партнерства відповідно до Закону України «Про державно-приватне партнерство» (ссылка скрыта). Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти встановлені Законом України «Про здійснення державних закупівель» (ссылка скрыта). У цьому законі поняття «тендеру» не вживається. Основне поняття цього Закону - торги (конкурсні торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів (конкурсних торгів) згідно з процедурами, встановленими цим Законом (крім процедури закупівлі в одного учасника).
Поки що ОРСП будуються за рахунок приватних коштів – держава тільки стимулює цей процес, причому, не вимагаючи за свою участь у підтримці ОРСП жодних зобов’язань, що, на думку деяких експертів є дуже спірним моментом.
Приватні компанії встановлюють свої правила проведення тендеру для будівельних організацій. Як правило, вони різняться тільки нюансами
Положення про ведення тендерів (конкурсів) на будівн6ицтво ОРСП
Не існує окремих правових вимог у цій сфері для приватного бізнесу. Можемо говорити про те, які позиції можуть бути у такому Положенні. На наш розсуд, наводимо узагальнений приклад такого Положення25:
Положення про проведення тендеру на будівництво ОРСП (приклад)
1. Загальні Положення
1.1. Замовник проводить закупівлі на основі сформованих річних планів закупівель.
1.2. Вітчизняні та іноземні учасники беруть участь у процедурі закупівлі на рівних умовах. Замовники забезпечують рівноправний доступ усіх учасників до інформації з питань закупівель.
1.3. Замовник зобов’язаний відхилити тендерні або кваліфікаційні пропозиції в разі невідповідності їх вимогам Положення про доконтрактну перевірку репутації контрагентів господарській діяльності Замовника.
2. Строки подання та правила подання пропозицій
2.1. Публікація оголошення про торги повинна здійснюватися за 15-30 календарних днів до закінчення строку подання і реєстрації тендерних пропозицій залежно від складності замовлення і часу, необхідного для попередньої кваліфікації учасників і підготовки тендерних пропозицій.
У разі потреби замовником може бути прийнято рішення щодо інших строків подання та реєстрації тендерних пропозицій.
2.2. Дійсними визнаються тільки ті заяви та повідомлення, що були подані у письмовій формі, встановленій замовником.
2.3. Якщо під час здійснення процедур закупівлі сторони передавали інформацію в інших формах, ніж письмова, зміст такої інформації повинен бути письмово підтверджений ними.
2.4. Тендерні пропозиції підписуються особою або особами, уповноваженими підписувати ці документи, за порядком, встановленим інструкцією для учасників, і подаються замовнику за вказаною ним адресою.
2.5. Тендерні пропозиції подаються у конверті, на якому зазначається адреса одержувача (замовника), найменування замовлення, найменування учасника та його адреса.
2.6. Учасник зобов'язаний подати тендерну пропозицію у встановлений для цього строк. Усі тендерні пропозиції, що надійшли після закінчення встановленого строку, повертаються відповідним учасникам.
У разі переносу замовником строку подання тендерних пропозицій, всі права та зобов'язання замовника та учасників поширюються на новий строк.
Замовник має право пропонувати учасникам продовжити дію тендерних пропозицій на новий строк.
Учасник може погодитися з цією пропозицією або відхилити.
2.7. Учасники мають право вносити зміни та відкликати свої тендерні пропозиції у письмовій формі до закінчення кінцевого терміну їх подання без втрати свого тендерного забезпечення.
Повідомлення про внесення змін або відкликання тендерної пропозиції здійснюється учасником з дотриманням порядку і строків, передбачених для подання тендерних пропозицій.
Зміни, що вчасно внесені до тендерних пропозицій, розглядаються одночасно з розкриттям конвертів з тендерними пропозиціями та враховуються у подальшому розгляді.
3. Тендерна документація
3.1. Тендерна документація повинна бути однаковою для всіх учасників, а також однозначною для розуміння, містити вичерпну інформацію, необхідну для розроблення тендерних пропозицій, і не створювати ризику для виконавців за обставин та подій, які вони не можуть передбачити під час визначення ціни і на які не мають впливу.
Замовник повинен подати учасникам тендерну документацію згідно з процедурами і вимогами, зазначеними в оголошенні про відкриті торги із зменшенням ціни, запиті цінових пропозицій із зменшенням ціни (при потребі) або у запрошенні до участі у закритих торгах із зменшенням ціни і конкурентних переговорах.
У процесі підготовки тендерних документів замовник не має права звертатися за порадою до організацій, які можуть мати комерційний інтерес до замовлення, і приймати їх поради, якщо це перешкоджає конкуренції між учасниками.
3.2. Тендерна документація затверджується керівником замовника та включає такі документи:
інструкцію для учасників, у тому числі перелік критеріїв, які висуваються замовником з метою оцінки відповідності учасників встановленим кваліфікаційним вимогам, критерії та методику їх оцінки для визначення найкращої тендерної пропозиції;
форму тендерної пропозиції (оферти);
форми кваліфікаційної оцінки учасників;
технічне завдання (при необхідності виконання будівельних робіт) або інформацію про характер і необхідні технічні та якісні характеристики предмета закупівлі (при закупівлі товарів та послуг);
перелік робіт.
Замовник у разі потреби може змінювати склад тендерної документації.
3.3. До складу технічного завдання, при наявності проекту, входять креслення, схеми, графіки, розрахунки, специфікації, технічні умови, а у разі потреби також інформація про стандарти, випробування, сертифікати тощо залежно від особливостей замовлення.
Технічна специфікація, плани, креслення, малюнки чи описи предмета закупівлі, що вимагаються замовником, повинні містити:
детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, з викладенням об'єктивних технічних та якісних характеристик;
вимоги щодо технічних характеристик функціонування предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або коли доцільнішим є наведення таких показників;
посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію товарів, робіт чи послуг, що закуповуються з використанням існуючих міжнародних або національних стандартів, норм та правил.
3.4. Перелік робіт, які передбачається виконати згідно з замовленням, повинен містити дані щодо їх обсягу у натуральному вимірі. Для будівельних робіт у складі тендерної документації перелік робіт може подаватися у формі локальних та об'єктних кошторисів з розрахунком базисної ціни.
3.5. До закінчення терміну подання тендерної пропозиції замовник має право вносити зміни до тендерної документації. Усі зміни передаються кожному учаснику, які повинні підтверджувати їх одержання письмово.
Передача тендерної документації здійснюється одночасно усім учасникам тим способом, який було визначено в оголошенні.
3.6. Учасник після одержання тендерної документації перевіряє наявність усіх документів за списком. Будь-які невідповідності й помилки у складі та змісті тендерної документації негайно з'ясовуються з замовником і ним усуваються.
Один примірник тендерної документації зберігається кожним учасником протягом усього терміну підготовки та проведення тендерів.
Будь-яка інформація щодо тендерної документації, яка надається замовником будь-кому з учасників, повинна бути доведена одночасно до всіх інших учасників.
3.7. Учасник, який вимагатиме роз'яснень щодо тендерної документації, має право не пізніше ніж за 7 календарних днів до закінчення строку подання тендерних пропозицій звернутися до замовника письмово за адресою, зазначеною у запрошенні до участі в тендері. Замовник протягом 3 робочих днів після отримання письмового запиту від учасника тендеру повинен дати відповідь.
Замовник зобов'язаний дати учаснику роз'яснення в письмовій формі не пізніш як за 4 календарні дні до закінчення строку подання тендерних пропозицій. Копії цього роз'яснення надсилаються усім учасникам, що одержали тендерну документацію, з викладенням змісту запиту, але без зазначення його джерела.
Тендерна документація може роз'яснюватися також шляхом проведення конференції, яку організовує замовник тендеру. Він повинен скласти протокол цієї конференції та надіслати його всім учасникам, які отримали тендерну документацію, незалежно від їх присутності на конференції.
4. Вимоги до тендерної пропозиції
4.1. Тендерна пропозиція повинна відповідати вимогам, визначеним у тендерній документації. Кожен учасник може подати тільки одну тендерну пропозицію. Тендерна пропозиція надається мовою, визначеною замовником в оголошенні та інструкції для учасників.
4.2. Тендерна пропозиція, що подається учасником, повинна містити:
два примірника заповненої форми тендерної пропозиції;
два примірники заповнених форм кваліфікаційної оцінки;
перелік робіт з розрахунком їх вартості;
альтернативні пропозиції (якщо такі передбачені);
інші матеріали (пояснювальна записка, графіки виконання робіт тощо), якщо їх подання було передбачене інструкцією для учасників.
4.3 Замовник повинен продовжити строк подання тендерної пропозиції у разі:
коли замовником внесено істотні зміни до тендерної документації;
несвоєчасного подання замовником роз'яснень змісту тендерних документів.
Рішення щодо продовження строку подання тендерних пропозицій приймається замовником до закінчення раніше встановленого у тендерній документації строку. Новий строк повинен бути достатнім для того, щоб учасники могли врахувати внесені замовником зміни, доповнення, роз'яснення та якісно підготувати і своєчасно подати свої тендерні пропозиції.
Про прийняте рішення щодо продовження строку подання тендерних пропозицій, зміни місця і процедури їх розкриття тощо, замовник повідомляє кожного з учасників протягом З календарних днів.
4.4. Якщо до замовника звернулися один або більше учасників з проханням переглянути строк подання тендерних пропозицій, які вони не можуть подати вчасно через незалежні від них обставини, замовник має право, але не зобов'язаний, продовжити термін подання тендерних пропозицій,
4.5. Для кращого ознайомлення з умовами виконання робіт учасник, у разі потреби, може відвідувати будівельний майданчик і вивчати його особливості. Відвідування організовується замовником одночасно для всіх бажаючих учасників, з роз'ясненням питань, що виникають.
5. Розкриття та вивчення тендерних пропозицій
5.1. Розкриття конвертів з тендерними пропозиціями учасників здійснюється замовником у день закінчення строку їх подання.
Під час розкриття тендерних пропозицій перевіряється наявність всіх необхідних документів, передбачених інструкцією для учасників.
6. Оцінка та зіставлення тендерних пропозицій
6.1. Замовник має право запросити від будь-якого учасника процедури закупівлі повторне підтвердження відповідності його кваліфікаційним вимогам, встановленим в інструкції для учасників, чи звернутися за підтвердженням такої інформації до державних органів або відповідних експертних підприємств, установ, організацій, а також ціни його тендерної пропозиції. У разі відмови учасника надати таке підтвердження чи одержання достовірної інформації щодо його невідповідності кваліфікаційним вимогам, встановленим у тендерній документації, або факту надання у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації замовник має відхилити тендерну пропозицію цього учасника і визначити переможця торгів серед тих учасників, які залишилися.
6.2. Для оцінки тендерних пропозицій можуть залучатися відповідні експертні організації чи окремі експерти на договірних засадах між замовником та ними відповідно до положень цивільного законодавства, рекомендації яких можуть бути використані під час визначення переможця процедури закупівлі. Взаємовідносини та порядок розрахунків між сторонами договору та учасниками визначаються в інструкції для учасників.
6.3. Тендерні пропозиції учасників після їх оцінки та зіставлення вносяться до списку у порядку визначених місць згідно з установленими критеріями.
7. Відхилення тендерних пропозицій
7.1. Замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо:
учасник не відповідає кваліфікаційним вимогам;
дії учасника призвели до виникнення обставин, зазначених у п. 6.4 цього Положення.
7.2. Замовник може відхилити всі тендерні пропозиції до акцепту тендерної пропозиції, якщо це передбачено у тендерній документації.
8. Відміна торгів чи визнання торгів такими, що не відбулися
8.1. Торги можуть визнаватися замовником такими, що не відбулися, у разі:
якщо здійснення закупівлі перестало відповідати потребам Банку внаслідок настання непередбачуваних об'єктивних обставин (дії непереборної сили);
якщо ціни усіх тендерних пропозицій перевищують ціну, орієнтовно визначену замовником;
інших випадків за рішенням керівництва Банку.
8.2. Повідомлення про відміну торгів, а також визнання торгів такими, що не відбулися, надсилається замовником всім учасникам протягом 3 робочих днів з дня прийняття відповідного рішення. Замовник не несе ніякої відповідальності перед учасниками у разі застосування цього пункту.
9. Визначення переможця тендерів
9.1. Переможцем тендеру визнається учасник (кілька учасників), який за оцінкою та зіставленням тендерних пропозицій зайняв у списку перше місце. У разі відмови цього учасника від укладення договору переможцем тендерів вважається учасник, що зайняв наступне місце.
9.2. Рішення про результати тендеру оформляється протоколом оцінки тендерних пропозицій і затверджується тендерним комітетом у строк, передбачений умовами тендеру, але не пізніше ніж через 15 календарних днів з дня розкриття тендерних пропозицій.
9.3. Повідомлення про акцепт тендерної пропозиції переможця тендеру має бути надіслано йому не пізніше як через 3 календарних дні після затвердження рішення про результати тендеру.
9.4. Переможець тендеру після одержання акцепту тендерної пропозиції надає замовнику гарантії виконання договірних зобов'язань (якщо це передбачено інструкцією для учасників), після чого сторони остаточно узгоджують і укладають договір.
Договір, підписаний замовником, надсилається переможцю тендеру протягом 10 календарних днів після акцепту його тендерної пропозиції. Переможець тендеру зобов'язаний підписати договір протягом 14 календарних днів після його одержання від замовника. Непідписання договору у зазначений термін вважається відмовою від укладення договору.
Банківська гарантія
Однією з основних форм тендерного забезпечення в державних тендерах є банківська гарантія. Тендерне забезпечення у формі банківської гарантії замовники торгів вимагають надати, як правило, з трьох причин:
1. З метою обмеження дій учасників тендеру: надавши разом з пропозицією тендерне забезпечення, учасник торгів перетворюється на заручника задекларованих в своїй пропозиції умов. Іншими словами, запропонувавши виконати роботи, поставити продукцію за демпінговими цінами з нереальною відстрочкою платежу, учасник тендеру не зможе відмовитися від підписання договору саме на цих умовах, інакше замовник конфіскує тендерне забезпечення у формі банківської гарантії.
2. Для відсіву слабких компаній-претендентів на перемогу в тендері: рішення про видачу банківської гарантії клієнтові банком приймається, як правило, точно так, як і рішення про видачу кредиту. Аналізується велика кількість чинників впродовж достатнього тривалого часу, і не завжди рішення про видачу банківської гарантії для тендеру клієнт отримує позитивне. Більш того, як забезпечення потрібно надати заставу. У наш час найчастіше заставою для видачі тендерної гарантії виступає депозит.
3. Як превентивна вимога по відношенню до участі в тендері недобросовісних учасників, або тендерних рейдерів: ні для кого не секрет, що тендери, в яких присутня вимога надати тендерне забезпечення у формі банківської гарантії, достатньо рідко відвідують недобросовісні учасники, а також рейдери, по тій простій причині, що оформлення банківської гарантії вимагає елементарних фінансових витрат. Всім відомо, що основний принцип участі недобросовісних компаній в державних торгах - це повна безкоштовність тендеру, а також відсутність відповідальності за свої дії в будь-якій формі.
Етапи та методи оцінки тендерних пропозицій
Оцінка тендерних пропозицій зазвичай здійснюється в три етапи:
На першому етапі перевіряється додержання формальних вимог, які наведені у тендерній документації. Під час такого попереднього розгляду перевіряється відповідність оформлення пропозиції вимогам тендерної документації; наявність та дія необхідних документів (довідки, сертифікати, ліцензії, дозволи, банківська гарантія тощо), перевіряються повноваження особи, яка підписала тендерну пропозицію; завершеність та цілісність пропозиції; наявність помилок у розрахунках.
При закупівлі складних робіт додатково здійснюються технічна та економічна експертизи.
На другому етапі пропозиції розглядаються на предмет відповідності вимогам тендерної документації в часті умов виконання договору та вимогам технічного завдання - відповідає чи ні продукція, що запропонована, технічним вимогам, додержуються чи ні графіки постачань та платежів, вимоги щодо післяпродажного обслуговування, запасні частини, інше.
Якщо переможець торгів буде визначатись не тільки за ціною та умовами постачання, але й за ступенем задоволення потреб замовника, на цьому етапі оцінюється наскільки відрізняються технічні характеристики запропонованої різними постачальниками продукції.
Що стосується аналізу ціни, яка зазначена у пропозиції, то слід враховувати не тільки задекларовану постачальником ціну (включаючи транспортування, монтаж, навчання), але й вартість запасних частин та комплектуючих, а також експлуатаційні витрати та витрати з техобслуговування, монтажу, навчання.
Останній етап полягає в ранжируванні пропозицій та визначенні на його підставі переможця.
Одним з найважливіших та найскладніших завдань в оцінці пропозицій, а може й у проведенні тендеру, є вибір переможця. Заздалегідь це може здаватись елементарним, коли мова йдеться про вибір за одним критерієм, таким як ціна, і навіть за двома-трьома. Але частіше критеріїв більше, і частина з них кількісна, а частина якісна, які до того ж дуже складно формалізувати. Крім того не завжди очевидно, наскільки ці критерії незалежні один від одного.
Методів вибору найкращого варіанту (пропозиції) розроблено доволі багато, тому що ця задача актуальна для більшості сфер діяльності людства, а не тільки для закупівель.
Але в закупівельній практиці частіше використовують такі оцінки: бальна, цінова, бально-економічна, експертно-бальна, мінімальна ціна при відповідності кваліфікаційним вимогам.
Застосування інших методів є швидше екзотикою, оскільки для їх реалізації необхідно мати достатньо глибокі математичні знання і логіка розрахунків не прозора для більшості членів тендерного комітету, які такими знаннями не володіють.
При ціновій оцінці максимальна об'єктивність досягається при перекладі усіх характеристик тендерних пропозицій у грошове обчислення. Для цього використовується поняття оціночної вартості пропозиції.
Оціночна вартість складається з ціни пропозиції та різних модифікаторів, які відображають всі значимі нецінові характеристики. Модифікатори використовуються тільки для оцінки та ніяким чином не впливають на ціпу контракту.
Наприклад, коли допускаються відхилення від заданого графіку постачання, то за кожну добу відставання оціночна вартість пропозиції буде збільшуватись на деякий відсоток.
Метод цінової оцінки є одним з найбільш прозорих та об'єктивних. За його допомогою зазвичай оцінюють пропозиції по простим закупівлям у рамках проектів МБРР (переможцем вважається пропозиція з "мінімальною оціночною вартістю") та ЕС (перемога присуджується "економічно найбільш доцільній" пропозиції).
Також при розрахунку модифікаторів в оціночній вартості слід враховувати можливі зміни ціни за весь період використання товарів чи послуг, що закуповуються. Особливо це важливо при закупівлях високотехнологічних товарів, ціни на які швидко змінюються, модельний ряд регулярно оновлюється, а робочі характеристики — помітно покращуються.
Недоліки цього методу - дуже обмежене коло закупівель для яких його можливо застосовувати. Чим більше критеріїв, особливо якісних, тим складніше формалізувати механізм розрахунку модифікатора.
Бальний метод є одним з найбільш поширених у вітчизняній закупівельній практиці за рахунок наочності та простоти. Свій внесок у популяризацію цього методу внесли методичні рекомендації Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України.
При застосуванні бального методу вибір оціночних критеріїв здійснюється відносно їх ваги (важливості), які у сумі дорівнюють одиниці. Потім здійснюється оцінка за вибраними критеріями та зважувальне підсумовування. Цей метод найбільш ефективний при роботі з кількісними критеріями.
Для адекватного використання бального методу слід вирішити ряд запитань:
- Скільки балів повинно бути у шкалі оцінки?
- За кількістю пропозицій?
- Використовуємо тільки цілі бали?
- Рахуємо від 0 чи 1?
Чим більшим буде максимальний бал, тим точнішим буде можлива оцінка за кількісними показниками, але складнішою — за якісними. Цілі бали зручні для роботи експертів, але в результаті складно ранжувати незначні розрізнені показники, різних пропозицій. Гіршій пропозиції доцільніше надавати 0 балів, хоча можливо починати підрахунок від 1 або іншого значення.
- Які бали слід надати гіршому та ліпшому значенню критерію, що порівнюється?
Можливо кращому надати максимальний, гіршому мінімальний, а можливо виставляти бали по відношенню до деякого еталону (наприклад, вимоги технічного завдання).
- Як точніше визначити бал інших значень — середніх пропозицій?
Це запитання актуально, якщо ми маємо справу з кількісними (вимірювальними) критеріями, наприклад — ціна, строки, інше.
Перший підхід — встановлення діапазонів (інтервалів) значень. Інтервали встановлюються експертним шляхом, залежно від важливості змін критерію для замовника.
Другий варіант — математичний, коли здійснюється накладання (проектування) числової шкали на бальну. Саме такий підхід представлено Мінекономіки у методичних рекомендаціях.
Дуже важливо, щоб критерії, які використовуються легко формалізувались та були незалежні один від одного. Це правило на жаль нерідко порушується, що призводить до невиправданого збільшення (або зменшення) значення того чи іншого параметру пропозицій, що оцінюються. Частіше це робиться без наміру — об'єктивно достатньо складно визначити ступінь взаємозалежності деяких критеріїв.
Всі, критерії, що використовуються, повинні ділитись на дві категорії — критичні (обов'язкові) та некритичні (бажані).
За відсутністю інформації або суттєвих відхиленнях некритичних критеріїв від вимог тендерної документації можливий подальший розгляд пропозиції. За відсутністю інформації або невідповідності вимогам за критичним критерієм пропозиція повинна відхилятись.
Таким чином вдається загладити наслідки від можливого ефекту компенсації, коли пропозиція, незадовільна за декількома важливими критеріями, виявляється переможцем за сумарною оцінкою за рахунок завищених значень другорядних критеріїв.
Як показує практика, не завжди формально тендерна пропозиція, яка перемогла у результаті бальної оцінки є кращої насправді. Перемога об'єктивно більш слабкої тендерної пропозиції можлива, наприклад, якщо учасник знає критерії та вагу, які застосовуються при оцінці, та відповідно високої кваліфікації спеціалістів, що готують тендерну пропозицію.
Знаючи, які з критеріїв найбільш вагомі, учасник може штучно завищити відповідні параметри у тендерній пропозиції. Більше того, при формальному підході до використання бальних оцінок іноді можливі казусні ситуації, коли переможець виявляється не на підставі об'єктивної корисності пропозиції, а завдячуючи випадку (іноді навмисному) збігові обставин.
Виявляється, що про об'єктивність вибору можливо говорити тільки з рядом обмежень. Більш того відкриваються широкі можливості для маніпулювання його результатами, наприклад шляхом введення до оцінки зайвих критеріїв, за яким пропозиція "потрібного" учасника помітно виділяється, або використання фіктивних пропозицій, які можуть змістити результати оцінки до потрібного напрямку.
З мстою запобігання таких випадків при використанні бального методу застосовується експертне встановлення інтервалів значень та перед розрахунками виключати з розгляду пропозиції тих претендентів, показники пропозицій яких дуже відрізняються під середніх показників.
Алгоритм проведення бальної оцінки
| 1. Визначення критеріїв оцінки | 1.1. Визначення вимог до товарів, робіт, послуг, що будуть закуповуватись |
| | 1.2. На підставі цих вимог формулювання переліку критеріїв оцінки |
| 2. Визначення значимості критеріїв | 2.1. Визначення, виконання яких критеріїв є обов'язковим, а яких — бажаним |
| | 2.2. Визначення значимості (питомої ваги) кожного критерію (вага кожного оцінюється експертом на підставі результатів досліджень, що отримані на першому етапі) або нормативам, стандартам |
| 3. Оцінка пропозицій | 3.1. Перевірка відповідності пропозицій обов'язковим критеріям. При невідповідності пропозиція відхиляється без подальшого розгляду |
| | 3.2. Оцінка останніх пропозицій |
| 4. Визначення переможця | 4.1. Якщо всі пропозиції не відповідають обов'язковим критеріям — переглядається система критеріїв або всі пропозиції відхиляються |
| | 4.2. Пропозиції ранжуються за результатами оцінки |
| | 4.3. Здійснюється аналіз достовірності інформації за кращою пропозицією — наскільки формальні показники відповідають реальним можливостям учасника. При низькому рівні достовірності, особливо за обов'язковими критеріями, пропозиція відхиляється та розглядається друга визнана кращою. |
Ще одним з можливих виходів є порівняння показників з "еталоном" — значенням, яке встановлюється замовником на підставі аналізу ринкових пропозицій або результатів раніше проведених закупівель.
Проблеми бального методу на жаль не обмежуються. Є також інші можливості навмисного (або за недоглядом) маніпулювання результатами торгів.
Так, деякі фахівці вважають, що не завжди слід встановлювати ваги критеріїв до проведення торгів — необхідно попередньо вивчити пропозиції та на підставі цього зрозуміти за якими параметрами проводити їх зіставлення. Коли мова йде про закупівлі складної продукції, особливо новітніх розробок та консультаційних послуг, в деяких випадках такий підхід дійсно може бути виправданим.
Але у цьому випадку замовник торгів має широкі можливості для нечесної гри. Так, зміна ваги критеріїв може призвести до зміни переможця.
Однією з проблем бального методу є вибір не найкращої пропозиції внаслідок компенсування недоліків за важливими критеріями перевагами за другорядними. Цей ефект можна згладити шляхом використання рейтингу та обмежень на можливі значення критеріїв. Але існують і математичні методи, що дозволяють вирішити цю задачу з достатньо хорошими результатами — для цього слід врахувати долю внеску кожного з критеріїв до сумарної оцінки.
Захистити інтереси замовника може метод рейтингу, згідно з яким з кращих пропозицій, після їх ранжирування, тендерний комітет обирає переможця на підставі експертної оцінки його членів. Цей підхід використовується досить рідко, у зв'язку з непрозорістю прийняття рішень.
У випадку коли оціночні критерії складно формалізувати (наприклад кваліфікація персоналу учасника торгів) використовується метод експертно-бальної оцінки, за яким легко формалізуються критерії (ціна, фінансові показники тощо) оцінюються аналогічно методу бальної оцінки, а інші визначаються в балах експертами.
Цей метод також менш "прозорий", ніж методи оціночної вартості та бальний. Окрім того, провести адекватну числову оцінку параметрів тендерних пропозицій іноді дуже складно.
Проблеми пов'язані з експертами стосовно використання ними різних шкал та систем особистих оцінок, які вони використовують. Передусім оцінки експертів не можна одразу усереднювати, як це зазвичай роблять замовники. Попередньо вони повинні бути оброблені з. метою приведення їх до однакової ваги.
У роботі експерти можуть використовувати різноманітні шкали якісних критеріїв. Частіше для оцінки використовують бальну шкалу від 0 до 10. При формуванні шкал необхідно вибрати форму шкали та число позицій.
Наприклад,
| Частотна шкала | Абсолютна шкала | Відносна шкала |
| Завжди | Поза конкуренцією | Перевищує вимоги |
| Як правило | Добре | Відповідає вимогам |
| Часто | Прийнятно | Частково відповідає вимогам |
| Іноді | Необхідно поліпшити | Не відповідає вимогам |
| Рідко | Неприйнятно | - |
| Ніколи | - | - |
Як правило використовують форми шкал: числова, частотна, абсолютна, відносна. Що стосується числа позицій шкали, то використовують три підходи:
- число позицій відповідає числу учасників порівняння;
- позиції — цілі числа від 1 (0)до 5(10);
- позиції — числа в інтервалі від 1 (0) до 5 (10) включаючи дрібні.
У роботі експертів важлива їх незалежність, якщо мова не йде про підготовку узагальнених рекомендацій, вони не повинні радитись та обмінюватись думками.
На засіданні тендерного комітету розглядаються пропозиції учасників та висновок експертів, на підставі яких приймається рішення про переможця торгів.
Вибір методики оцінки одне з найважливіших та найскладніших завдань. Від прийнятого рішення залежить не тільки "результат" торгів, а й взагалі "ефект" використання державних коштів.
специфікації обладнання, виробів і матеріалів
Вимоги до виконання специфікації обладнання, виробів і матеріалів до основних комплектів робочих креслень будівель і споруд різного призначення встановлені Державним стандартом України ДСТУ Б А.2.4-10-95 (ГОСТ 21.110-95) С.1 «Система проектної документації для будівництва. Правила виконання специфікації обладнання, виробів і матеріалів» (ссылка скрыта)26.
У даному стандарті використано посилання на ГОСТ 21.101-93 СПДБ. Основні вимоги до робочої документації (ссылка скрыта).
Специфікація обладнання, виробів і матеріалів – це текстовий проектний документ, що визначає склад обладнання, виробів і матеріалів, і призначений для. комплектування, підготовки та здійснення будівництва.
Специфікацію обладнання, виробів і матеріалів складають за встановленою формою до всіх основних комплектів робочих креслень (крім основних комплектів робочих креслень будівельних конструкцій).
До Специфікації включають все обладнання, вироби та матеріали, що передбачені робочими кресленнями відповідного основного комплекту.
Специфікацію, як правило, складають за розділами (підрозділами), склад яких та послідовність запису в них обладнання, виробів і матеріалів встановлюються відповідними стандартами СПДБ.
До Специфікації не включають окремі види виробів і матеріали, номенклатуру та кількість яких визначає будівельно-монтажна організація, виходячи з чинних технологічних та виробничих норм.
Специфікацію обладнання, виробів і матеріалів оформлюють як самостійний документ, якому присвоюють позначення, що складається з позначення відповідного основного комплекту робочих креслень, - за ГОСТ 21.101-93 та через крапку шифру С.
ПРИКЛАД: 2345-11-ТХ.С, 2345-11-ОВ.С, 2345-11-АТХ.С.
Першим аркушем Специфікації є титульний лист, який виконується за встановленою формою.
Допускається титульний лист не виконувати.
Специфікацію обладнання, виробів і матеріалів включають у відомість документів, які додаються і на які посилаються (форма 2 ГОСТ 21.101-93 (ссылка скрыта), у розділ "Документи, що додаються" та видають замовнику у кількості, що встановлена для робочих креслень.
Договір підряду на капітальне будівництво
Загальні засади
Основні засади містобудівної діяльності в Україні визначаються законами України:
- Про основи містобудування (ссылка скрыта)
- Про архітектурну діяльність (a.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=687-14)
- Про планування і забудову територій (a.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1699-14)
- Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю (ссылка скрыта)
- та іншими нормативними актами.
Крім того, оскільки капітальне будівництво безпосередньо пов'язане із використанням земельних ділянок, до відповідної правової бази належить і чинне земельне законодавство України.
Базові положення щодо договорів підряду на капітальне будівництво містяться в ЦК України (ст.ст. 875-891) (ссылка скрыта) та ГК України (глава 33) (ссылка скрыта). Щоправда ЦК України відповідні договори називає "договори будівельного підряду", проте ми будемо дотримуватися термінології спеціального законодавства.
Положення про підрядні контракти у будівництві України (ссылка скрыта), затверджено науково-технічною радою Міністерства України у справах будівництва і архітектури (протокол від 15 грудня 1993 р. № 9) та Положення про взаємовідносини організацій - генеральних підрядників з субпідрядними організаціями (ссылка скрыта), затверджене науково-технічною радою Державного комітету України у справах містобудування і архітектури (протокол від 14 грудня 1994 р. № 4) мають рекомендаційний характер, проте активно застосовуються на практиці.
Крім того, діють різні будівельні норми і правила (див., наприклад, Правила визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000 (ссылка скрыта), затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27 серпня 2000 р. № 174).
Вищим арбітражним судом України 20 листопада 1992 р. було видано лист № 01-8/1386 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають при укладанні договорів підряду на капітальне будівництво" (ссылка скрыта).
Повне уявлення щодо правового регулювання відносин підряду на капітальне будівництво можна отримати, звернувшись до Додатку А до Державних будівельних норм України «Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва ДБН А.2.2-3-2004» (ссылка скрыта), затверджених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 20 січня 2004 р. № 8.
Поняття договору підряду на капітальне будівництво
Стаття 318 ГК України встановлює, що за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх. Фактично це визначення дублюється ст. 875 ЦК України.
Характеристика договору підряду на капітальне будівництво
1. Предметом договору підряду на капітальне будівництво є об'єкт будівництва, що будується і здається замовнику, або виконання будівельних робіт.
Додаток Б до ДБН А.2.2-3-2004 визначає об'єкт будівництва як окремий будинок або споруда (з усім устаткуванням, яке до них належить, інструментом і реманентом, галереями, естакадами, внутрішніми інженерними мережами водопостачання, каналізації, газопроводу, теплопроводу, електропостачання, радіофікації, підсобними і допоміжними надвірними будівлями, благоустроєм та іншими роботами і витратами), на будівництво, реконструкцію яких повинні бути складені окремо проект і кошторис. Якщо на будівельному майданчику за проектом (робочим проектом) споруджується тільки один об'єкт основного призначення, то поняття "об'єкт будівництва" збігається з поняттям "будова".
В свою чергу, поняття "будова" визначається вищевказаними ДБН як сукупність будинків та споруд (об'єктів), будівництво та реконструкція яких здійснюється, як правило, за єдиною проектно-кошторисною документацією із зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, на яку в установленому порядку затверджується титул будови.
Розділ 45 Державного класифікатора України ДК 009-96 "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженого. наказом Державного комітету по стандартизації, метрології і сертифікації від 22 жовтня 1996 р. № 441, класифікує будівельні роботи таким чином:
45.1. Підготовка будівельних ділянок.
45.2. Будівництво завершених будівель; цивільне будівництво.
45.3. Роботи з облаштування будівель.
45.4. Роботи із завершення будівництва.
Кожна з цих груп поділяється на відповідні класи і підкласи, що, в свою чергу, дає повну картину тих робіт, що проводяться на об'єкті капітального будівництва і результат яких є предметом договору підряду на капітальне будівництво. Узагальнено предметом цього договору можуть бути будинки і споруди, їх комплекси; комунікації та споруди інженерної і транспортної інфраструктури, а також об'єкти архітектурної діяльності - будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва (див. ст. З Закону України "Про основи містобудування", ст. 1 Закону України "Про архітектурну діяльність").
Відповідно до характеру робіт і сфери їх виконання класифікуються і договори підрядного типу, що їх застосовують у будівництві. Так, ч. 2 ст. 318 ГК України виділяє такі групи підрядних договорів:
1) на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів;
2) на будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт;
3) на виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.
2. Згідно з ГК та ЦК України учасниками (сторонами) договору підряду на капітальне будівництво є замовник і підрядник.
Відповідно до п. 1 Положення про підрядні контракти у будівництві України замовником є учасник контракту, який визначає умови складання контракту, приймає закінчені роботи і здійснює розрахунки за них з підрядником. За ст. 320 ГК України замовник має право, не втручаючись у господарську діяльність підрядника, здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості і якості виконаних робіт проектам і кошторисам. Він має право перевіряти хід і якість будівельних і монтажних робіт, а також якість матеріалів, що використовуються.
У свою чергу, підрядником є учасник будівництва, який зобов'язаний на свій ризик і за обумовлену ціну виконати передбачені договором роботи і передати їх замовнику у встановлені строки.
Крім того, у відносинах підряду на капітальне будівництво, зважаючи на тривалість, складність, а також значну вартість робіт, що виконуються, можуть брати участь і інші особи - інвестори, гаранти тощо.
3. Підрядник будує об'єкт своїми силами і засобами. У вузькому розумінні ця ознака розкривається в ч. З ст. 318 ГК України, відповідно до якої забезпечення будівництва матеріалами, технологічним, енергетичним, електротехнічним та іншим устаткуванням покладається на підрядника, якщо інше не передбачено законодавством або договором. Іншими словами, матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду (ст. 879 ЦК України).
У широкому розумінні таке положення відповідає загальному правилу ст. 527 ЦК України щодо обов'язку боржника виконати свій обов'язок особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. "Інше" правило, зокрема, встановлюється ст. 319 ГК України щодо можливості залучення підрядником за згодою замовника залучати до виконання договору, як третіх осіб, субпідрядників. У цьому разі на стороні підрядника можуть виступати:
- генеральний підрядник - підрядник, який відповідає за виконання всього комплексу робіт, передбачених замовленням, передачу їх замовнику і забезпечує координацію діяльності інших підрядників;
- головний підрядник - підрядник, який відповідає за виконання частини робіт на об'єкті, здає їх генеральному підряднику або замовнику і забезпечує координацію діяльності субпідрядників;
- субпідрядники - підрядники, які виконують спеціальні і окремі види робіт за домовленістю з генеральним підрядником, головним підрядником або замовником.
4. Об'єкт будується і здається замовнику у встановлений договором строк. За п. 4.5 Положення про підрядні контракти у будівництві України виконання робіт повинно починатись, здійснюватись і закінчуватись у встановлені договором строки. При визначенні цих строків сторони враховують вихідні умови, що встановлені інвестором або передбачені проектом. Строки виконання робіт по окремих етапах визначаються сторонами на підставі календарного плану будівництва.
В багатосторонніх договорах встановлюються загальні строки будівництва об'єкта, а також строки початку та закінчення робіт окремими учасниками. Останні враховують комплексний графік, де передбачається послідовність та строки виконання зобов'язань кожним учасником.
Строки виконання всіх робіт на об'єкті встановлюються шляхом визначення в договорі календарної дати початку робіт та здачі об'єкта в експлуатацію (закінчення виконання замовлення) або строку від початку до закінчення робіт. Початок виконання робіт доцільно зв'язати з появою конкретних, найбільш важливих для початку будівництва подій. Це може бути передача будівельного майданчика, проектної документації, відкриття фінансування, перерахування авансу тощо. Про початок робіт складається двосторонній акт.
Можливість дострокового закінчення будівництва повинна передбачатись договором або узгоджуватись в процесі його виконання. Якщо підрядник не претендує на додаткову винагороду, він може достроково закінчити будівництво об'єкта і без такого узгодження.
Перегляд строків виконання робіт може здійснюватись з незалежних від підрядника обставин, якщо він без затримки письмово сповістив замовника про їх появу. Якщо підрядник не зробив цього, він може розраховувати на перегляд строків лише за умови, що він поінформував замовника про несприятливі обставини та їх наслідки. Обов'язком підрядника є також доведення негативного впливу окремих обставин на затримку виконання робіт. 5. Об'єкт повинен відповідати проектно-кошторисній документації.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про планування і забудову територій" (див. також: Державні будівельні норми України: Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва ДБН А.2.2-3-2004, затверджені. наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 20 січня 2004 р. № 8) до складу проектної документації входять затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва. Проектна документація на будівництво об'єктів містобудування розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови та затверджується замовником в установленому законом порядку.
Приклад проектно-кошторисної документації наводиться в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 26 травня 1999 р. № 7/469 "Щодо складу та визначення вартості проектно-кошторисної документації на капітальний та поточний ремонти житла, об'єктів соціальної сфери, комунального призначення та благоустрою", за яким проектно-кошторисна документація з капітального ремонту житлових будівель і споруд, об'єктів соціальної сфери, комунального призначення повинна складатись із таких розділів:
- загальна пояснювальна записка;
- архітектурно-будівельні рішення;
- технологічні рішення (за необхідності);
- рішення щодо інженерного обладнання;
- проект організації капітального ремонту;
- технічна експлуатація будівлі;
- кошторисна документація.
Розробка кошторисної документації провадиться згідно з Правилами визначення вартості будівництва ДБН Д. 1.1-1-2000, затвердженими. наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27 серпня 2000 р. № 174 та іншими нормативними актами залежно від виду робіт. Оформлення відповідних відносин здійснюється договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт (ст. 324 ГК України, § 4 глава 61 ЦК України (ссылка скрыта), за умовами якого підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх.
6. Замовник, зокрема, надає підряднику будівельний майданчик. Це означає, що вибір будівельного майданчика, передача його підряднику за актом у встановлені строки, забезпечення можливості вільного, безперервного і безперешкодного доступу на майданчик для виконання робіт в умовах діючого виробництва є обов'язком замовника. Пункт 1 Положення про підрядні контракти у будівництві України визначає будівельний майданчик як земельну ділянку, яка відведена у встановленому порядку для забудови і спорудження об'єкта будівництва.
Замовник оформляє необхідні для використання будівельного майданчика документи і в узгоджені строки передає їх підряднику, у тому числі на:
- використання земельної ділянки під будівництво;
- виконання робіт у зоні повітряних ліній електромереж та ліній зв'язку, в смузі діючих залізничних колій, місцях проходження підземних комунікацій (кабельних, газопровідних, каналізаційних та ін.), що розташовані на будівельному майданчику;
- користування електроенергією, газом, водою, парою від діючих джерел відповідно до проекту організації будівництва (в разі відсутності у замовника власних об'єктів газо-, водо-, паро-, енергозабезпечення);
- вирубку лісу і пересадку дерев.
Замовник відповідає за вирішення всіх питань щодо знесення, перенесення та реконструкції будівель, споруд, інженерних комунікацій, що заважають будівництву, знищення плодоовочевих насаджень та посівів, виконання робіт з демонтажу устаткування, апаратури, механізмів та пристроїв, відключення та підключення діючих інженерних комунікацій.
За необхідності сторони визначають умови доступу на будівельний майданчик. У разі неможливості його ізоляції замовник встановлює умови і порядок надання підряднику фронту робіт і здійснює за свій рахунок заходи загального характеру з техніки безпеки і пожежної безпеки.
Підрядник несе відповідальність за утримання будівельного майданчика у відповідному стані. При закінченні будівельних робіт він до здачі об'єкта в експлуатацію або протягом обумовленого строку після здачі зобов'язаний вивезти з будівельного майданчика техніку, невикористані матеріали, відходи, допоміжні споруди тощо.
7. Замовник зобов'язаний передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію.
В межах цього обов'язку замовник, зокрема:
- видає вихідну інформацію для розробки документації;
- укладає договори на виконання проектно-вишукувальних, конструкторських, науково-дослідних, консультаційних робіт та послуг;
- узгоджує з проектними організаціями графік розробки та видачі документації, здійснює контроль за його виконанням;
- організовує у встановленому порядку узгодження, затвердження та перезатвердження документації, оформлення обґрунтованих змін;
- підписує робочу документацію для виконання робіт.
При укладанні багатосторонніх договорів за участю проектної організації на неї покладається ряд обов'язків замовника щодо забезпечення підрядника необхідною документацією. При необхідності проектна організація для розробки проекту залучає спеціалізовані проектні організації і виконує функції генерального проектувальника.
Замовник має право без узгодження з підрядником вносити зміни до проектної документації в процесі її розробки. Але якщо зміни зумовлюють перегляд строків виконання робіт та (або) їх ціни, замовник зобов'язаний переглянути ці строки та (або) ціну, а при невідповідності профілю додаткових робіт можливостям підрядника самостійно залучити відповідного виконавця.
Передача проектної документації здійснюється в строки, що передбачені графіками передачі (наприклад, за 6 місяців до початку будівництва). Конкретні строки передачі повинні враховувати складність будівництва об'єкта, графіки виробництва робіт, можливості замовлення матеріалів та виробів, інші фактори. Інструктивна документація, що належить до устаткування (технічний паспорт, інструкція з монтажу, складання і пуску устаткування, інструкція з експлуатації, догляду за устаткуванням та його ремонту, перелік комплектуючого приладдя і інструкція з його обслуговування, протоколи випробувань устаткування тощо), може передаватись разом з устаткуванням відповідно до графіку його постачання або в інші передбачені договором строки.
Передача документації оформляється актом у двох примірниках, який підписується сторонами. Дата підписання акта є датою передачі документації.
8. Замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.
Обсяги підрядних робіт та необхідні фінансові кошти розподіляються відповідно до календарного плану будівництва і строків здачі об'єкта в експлуатацію.
Відповідно до ст. 321 ГК України сторони самостійно визначають у договорі порядок, строки, умови платежів і розрахунків за виконані роботи і послуги. Оплата робіт може здійснюватись за готовий об'єкт або шляхом проміжних платежів (за етапи, комплекси робіт, конструктивні елементи, окремі види робіт та послуг). За домовленістю замовник перераховує підряднику аванси, здійснює оплату за будівельні матеріали, устаткування, конструкції, що поставляє підрядник.
Проміжні платежі повинні здійснюватись в установлені строки, наприклад, протягом 5 днів після передачі підрядником замовнику акта виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками сторін. Строки і порядок підписання актів передбачаються сторонами в договорі.
Відповідно до п. 4.6 Положення про підрядні контракти у будівництві України проміжні платежі з урахуванням авансів доцільно здійснювати у розмірі до 95% від договірної ціни. Ціна робіт, що підлягають оплаті, повинна індексуватись з урахуванням рівня інфляції на час їх виконання. При цьому ціна робіт, які з вини підрядника виконані з порушенням графіків, індексується з урахуванням рівня інфляції на час, коли ці роботи повинні були виконуватись. У разі порушення строків здачі об'єкта в експлуатацію з вини підрядника інфляційне подорожчання робіт, що виникло після цих строків, підряднику не компенсується.
Кінцеві розрахунки здійснюються після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт (здачі об'єкта в дію) в обумовлений сторонами строк, наприклад, протягом 15 днів після підписання акта приймання об'єкта в експлуатацію (акта приймання робіт).
При кінцевих розрахунках замовник може утримати вартість робіт, які виконані з вини підрядника з недоробками і дефектами, що зафіксовані відповідним актом при прийманні об'єкта в експлуатацію. Протягом встановлених цим актом строків підрядник повинен усунути виявлені порушення, і після цього замовник перераховує утримані суми.
При перерахуванні авансу сторони визначають його величину, строки і умови виплати, порядок заліку. Наприклад, аванс може перераховуватись у розмірі 30% від річного обсягу робіт або обсягу робіт, передбачених договором (при відносно невеликих строках будівництва об'єкта), за 30 днів до початку виконання робіт.
За домовленістю сторін замовник (замість або в рахунок авансу) може здійснювати оплату будівельних матеріалів, устаткування, яке постачається підрядником. Оплата здійснюється на підставі акта інвентаризації, підписаного уповноваженими представниками сторін, в частині приросту вартості матеріалів. При її зменшенні сума платежів за виконані роботи також зменшується. Для обґрунтування суми платежів замовник може вимагати від підрядника подання відповідних платіжних документів.
9. Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником.
Відповідно до п. 4.16.1 Положення про підрядні контракти у будівництві України після виконання всіх передбачених проектом робіт підрядник здає об'єкт замовнику в гарантійну експлуатацію. В процесі здачі-приймання об'єкта сторони перевіряють відповідність закінчених робіт умовам договору. Здача-приймання здійснюється протягом встановленого сторонами строку після одержання замовником листа від підрядника про готовність об'єкта або його частини до експлуатації.
За домовленістю сторони можуть здійснювати попереднє приймання будівельної частини об'єкта або окремих робіт, устаткування після індивідуального і комплексного випробування, окремих приміщень і споруд тощо.
Здача-приймання об'єкта в експлуатацію здійснюється відповідно до договору і оформляється актом, підписання якого визначає момент передачі об'єкта у власність замовника. В акті вказуються всі претензії до виконаних робіт. Якщо у замовника є такі претензії, але вони не зафіксовані в акті, він надалі втрачає право на їх задоволення в арбітражному порядку.
Претензії до робіт, що не впливають на освоєння виробничих потужностей, не повинні перешкоджати прийманню об'єкта. При цьому сторони складають перелік претензій, що додається до акта здачі об'єкта в дію, і визначають строки їх усунення.
Для забезпечення в процесі здачі-приймання об'єкта в експлуатацію тісної координації діяльності сторін для проведення випробувань устаткування, а також при зацікавленості замовника у попередньому ознайомленні зі змістом цих випробувань у договорі слід передбачати розробку підрядником програми випробувань та її узгодження з замовником.
Якщо при здачі-прийманні об'єкта виявляються суттєві недоробки, які виникли з вини підрядника, замовник не повинен приймати об'єкт до їх усунення і має право затримати оплату неякісно виконаних робіт. Якщо усунення недоробок неможливе і вони впливають на виробничу потужність, споживчу вартість об'єкта, замовник може ставити питання про компенсацію збитків.
10. За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, не одержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.
Недоліки, виявлені при прийнятті робіт (об'єкта), підрядник зобов'язаний усунути за свій рахунок у строки, погоджені з замовником. У разі порушення строків усунення недоліків підрядник несе відповідальність, передбачену договором.
Позовна давність для вимог, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво, визначається з дня прийняття роботи замовником і становить:
- один рік - щодо недоліків некапітальних конструкцій, а у разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи, - два роки;
- три роки - щодо недоліків капітальних конструкцій, а у разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи, - десять років;
- тридцять років - щодо відшкодування збитків, завданих замовникові протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань чи аварій (ст. 322 ГК України).
11. Договір підряду на капітальне будівництво є консенсуальним договором, укладається в письмовій формі і набуває чинності з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов, характеристика яких наводилася вище.
Нагляд за будівництвом
Основи нагляду за будівництвом
Висока якість зведення будівель і споруд гарантує їх успішну і довготривалу експлуатацію. Якість безпосередньо залежить від чіткого дотримання проектних рішень і контролю під час виконання будівельних робіт.
На здійснення такого контролю спрямована Постанова Кабінету Міністрів України від 11.06.2007 № 903. «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури» (ссылка скрыта). Цією постановою затверджено два порядки:
- Порядок здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури.
- Порядок здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури.
Ця постанова прийнята на виконання Закону України "Про архітектурну діяльність" (ссылка скрыта), відповідно до якого
- архітектурна діяльність - діяльність по створенню об'єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування, забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері;
- об'єкти архітектурної діяльності (об'єкти архітектури) - будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів;
Технічний нагляд
До обов'язків інженера з технагляду, згідно з Постановою КМУ №903 від 11.06.2007р. (ссылка скрыта)., входить:
Проведення перевірок:
наявності документів, які підтверджують якісні характеристики конструкцій та виробів - технічних паспортів, сертифікатів тощо
відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам держстандартів, будівельним нормам і правилам
відповідність обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт проектно-кошторисній документації.
Ведення обліку обсягів прийнятих і оплачених будівельно-монтажних робіт.
Проведення з підрядником огляду та оцінки результатів виконаних робіт (прихованих, конструктивних елементів).
Інформування підрядника про невідповідність вимогам нормативних документів.
Оформлення актів робіт, виконаних з недоліками.
Участь у роботі комісій, проведенні перевірок (робочі, державні).
Виконання інших функцій, пов'язаних з технічним наглядом.
Чимало компаній спеціалізуються на здійсненні технічного нагляду за будівництвом пропонує послуги щодо здійснення