Робоча програма учбової дисципліни «менеджмент» для економічних спеціальностей всіх форм навчання Донецьк 2011

Вид материалаДокументы

Содержание


Тема 12. Психологія управлінської діяльності
Тема 13. Лідерство
Тема 15. Ефективність управління
10. Критерії оцінювання знань студентів
Оцінювання знань студента під час виконання завдань для самостійної роботи
Проміжний тестовий контроль
Проведення поточно-модульного контролю.
Проведення підсумкового письмового іспиту.
Зразок екзаменаційного білета
Для підведення підсумків роботи студентів з навчальної дис-ципліни «Менеджмент»
Оцінювання навчальних досягнень студентів Донецького національного університету
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Тема 12. Психологія управлінської діяльності


1. Приведіть приклади деяких психологічних моделей особистості.
  1. Вкажіть шляхи психологічного захисту особистості.
  2. Визначте поняття “група”.
  3. Визначте сутність групової динаміки.
  4. Визначте характер впливу особистості керівника на управлінську діяльність.
  5. Назвіть методи управління в умовах конфлікту.



Тема 13. Лідерство

  1. Розкрийте сутність поняття “лідерство” та визначте його роль в управлінні.
  2. Назвіть відомі Вам риси керівника-лідера.
  3. Охарактеризуйте відомі Вам теорії лідерства.
  4. Визначте різницю між підходами концепцій лідерства: поведінкового та ситуаційного.


Тема 14. Ефективність діяльності організації

1. Сформулюйте механізм визначення організаційної ефективності

2. Обґрунтуйте доцільність використання цільового, системного та вибіркового підходів до вивчення організаційної ефективності.

3. Охарактеризуйте основні кількісні показники ефективності діяльності організації.

4. Розкрийте зміст соціальної ефективності та вкажіть на зв’язок показників соціальної ефективності з рівнем безробіття, посиленням інфляції та погіршенням екологічного стану.

5. Охарактеризуйте критерії оцінки ефективності діяльності організації.

Тема 15. Ефективність управління

  1. Охарактеризуйте підходи до оцінки ефективності управління в організації.
  2. Вкажіть різницю в підходах до визначення ефективності управління (цільовий, поведінковий, композиційний, множинний).
  3. Охарактеризуйте основні принципи оцінки ефективності управління проектами.
  4. Визначить показники ефективності інвестиційних проектів.
  5. Визначте чинники зростання ефективності управління в організації.



10. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ


У процесі навчання студенти отримають необхідні знання під час лекційних занять, виконуючи практичні завдання щодо стратегічного ана-лізу зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства, визначення сильних і слабких сторін його потенціалу, виявлення можливостей та загроз з боку зовнішніх чинників впливу, вибору та обґрунтування за-гальних, конкурентних і функціональних стратегій. Найбільш складні питання винесено на розгляд і обговорення під час семінарських занять.

Оцінювання знань, умінь та навичок студентів враховує види за-нять, які згідно з програмою навчальної дисципліни «Менеджмент» передбачають лекційні, семінарські та практичні заняття, а також самостійну роботу та виконання індивідуальних завдань.

Перевірка та оцінювання знань студентів може проводитись кількома методами:
  1. Оцінювання знань студента під час семінарських і практичних занять.
  2. Виконання індивідуального навчально-дослідного завдання.
  3. Написання рефератів.
  4. Виконання завдань для самостійної роботи.
  5. Проведення проміжних тестів.
  6. Проведення поточно-модульного контролю.
  7. Проведення підсумкового іспиту.

Оцінювання знань студента під час семінарських і практичних занять та виконання індивідуальних завдань проводиться по 100 бальній шкалі за такими критеріями:
  1. розуміння, ступінь засвоєння теорії та методології проблем, що розглядаються;
  2. ступінь засвоєння фактичного матеріалу навчальної дисципліни;
  3. знайомлення з рекомендованою літературою, а також із сучасною літературою з питань, що розглядаються;
  4. уміння поєднувати теорію з практикою при розгляді виробничих ситуацій, розв’язанні задач, проведенні розрахунків при виконанні індивідуальних завдань, та завдань, винесених на розгляд в аудиторії;
  5. логіка, структура, стиль викладу матеріалу в письмових роботах і при виступах в аудиторії, вміння обґрунтовувати свою позицію, здійснювати узагальнення інформації та робити висновки.

Оцінка «відмінно» (90-100 балів) ставиться за умови відповідності індивідуального завдання студента, або його усної відповіді усім п’ятьом зазначеним критеріям. Відсутність тієї або іншої складової знижує оцінку на відповідну кількість балів.

При оцінюванні індивідуальних завдань увага також приділяється якості, самостійності та своєчасності здачі виконаних завдань викладачу (згідно з графіком навчального процесу). Якщо якась із вимог не буде виконана, то оцінка на розсуд викладача, буде знижена.

Оцінювання знань студента під час виконання завдань для самостійної роботи проводиться за 100 бальною шкалою.

Реферат є додатковою частиною самостійної роботи студента над навчальною дисципліною «Менеджмент». Мета реферату – поглиблення теоретичних знань, набутих студентами в процесі вивчення дисципліни.

Написання реферату має сприяти глибшому засвоєнню студентами дисципліни «Менеджмент», спонукає ґрунтовно вивчати нормативно-законодавчу базу з питань економічних відносин, статистичні матеріали, спеціальні наукові видання вітчизняних і закордонних авторів, у яких розглядаються питання формування стратегії підприємства, як курсу подальшого розвитку, в умовах становлення ринкових відносин.

Першим етапом написання реферату є вибір теми. Студенти обирають тему реферату за власним розсудом, але відповідно до тематики рефератів, визначеної кафедрою економіки підприємства та менеджменту. За погодженням з викладачем студент може підготувати реферат на іншу тему, якої немає у цьому переліку.

Після вибору теми студент повинен розробити й вкласти в письмовій формі його план. План теми слід розробляти після ознайомлення з літературними джерелами, які висвітлюють ті чи інші питання і проблеми з теми дослідження. Це дасть змогу студенту детальніше уявити собі структуру реферату, послідовно вкласти його зміст, повніше висвітлити коло питань, які мають бути вирішені.

План має включати лише ті питання, які безпосередньо стосуються теми і дають змогу повно і глибоко розкрити її.

Писати реферат слід на білому папері стандартного формату А4. Аркуші можна зшивати будь-яким способом, але так, щоб вони не розсипалися.

Титульний аркуш реферату повинен мати такий зміст: назва університету; назва кафедри; назва навчальної дисципліни; тема реферату; прізвище, ініціали студента, навчальна дисципліна, номер академічної групи; дата подання реферату викладачеві на перевірку (день, місяць рік).

За титульним аркушем слідує детальний план реферату, в якому треба виділити вступ, два – три підрозділи основного змісту, висновки та список використаної літератури, додатки.

Складні таблиці, які не вміщуються в тексті, а також інші допоміжні матеріали включаються в додатки до роботи. При цьому в тексті на них робляться відповідні посилання.

Усі аркуші слід пронумерувати – порядковий номер ставиться в правому верхньому куточку сторінки, при цьому нумерація починає ставиться на першому аркуші після вступу.

У кінці реферату дається повний список використаних джерел. Його необхідно скласти у певному порядку: спочатку наводяться законодавчі та нормативні акти, статистичні довідники, загальна та спеціальна літе-ратура за алфавітом.

Реферат має бути виконано і подано на кафедру не пізніше зазна-ченої в навчальному плані дати.

Реферат оцінюється за критеріями:

самостійності виконання;

логічності та деталізації плану;

повноти й глибини розкриття теми;

наявності ілюстрації (таблиці, рисунки, схеми, тощо);

кількості використаних джерел (не менше десяти);

використання цифрової інформації та відображення практичного досвіду;

наявність конкретних пропозицій і прогнозів з обов’язковим посиланням на використані літературні джерела;

якості оформлення.

Підготовка якісного реферату може бути додатковою умовою отримання студентом позитивної підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

Проміжний тестовий контроль проводиться чотири рази за семестр (два рази у рамках вивчення змістовного модулю). Тест містить 20 запитань одиничного і множинного вибору щодо перевірки знань основних категорій навчальної дисципліни.

Для оцінювання рівня відповідей студентів на тестові завдання використовуються такі критерії: оцінка «відмінно» – 90-100% правильних відповідей; оцінка «добре» – 75-90% правильних відповідей; оцінка «задовільно» – 55-75% правильних відповідей; оцінка «незадовільно» – менше ніж 55% правильних відповідей.

Тести для проміжного контролю обираються із загального переліку тестів за відповідними модулями.

Метою вирішення тестових завдань з навчальної дисципліни «Менеджмент» є засвоєння студентами теоретичних знань з процесу розробки та реалізації стратегії підприємства та придбання практичних вмінь та навичок у вирішенні певного кола проблем з стратегічного управління, що постають на сучасному етапі розвитку економіки перед вітчизняними підприємствами.

Відповідно до Галузевого стандарту освіти тестові завдання спрямовані на забезпечення виконання студентами виробничих функцій (технічних, виконавських, проектувальних, організаційних), задач діяльності (професійних, соціально-виробничих і соціально-побутових) та класів задач діяльності (стереотипних, діагностичних і евристичних), згідно яких має здійснюватися підготовка фахівця певного рівня кваліфікації.

Тестові завдання закритої форми розрізняються за принципом побудови відповіді.

I. Альтернативні тестові завдання передбачають наявність двох варіантів відповіді типу «так-ні»; «вірно-невірно» тощо. Як правило, їх використовують для грубої перевірки правильності вибору або прийняття рішення у згорнутій формі.

Тестові завдання з множинним вибором передбачають принаймні три можливі відповіді (але не більше п’яти). Завдання такого типу доцільно використовувати у тих випадках, коли необхідно перевірити уміння правильно відтворювати отримані знання. У цьому типі тестових завдань у запропонованих декількох відповідях є правильною лише одна.

Розрізняють декілька варіантів тестів з множинним вибором.

1) Тестові завдання з простим множинним вибором, відповідь яких будується за принципом класифікації. Їх доцільно використовувати тоді, коли кількість можливих варіантів відповідей менше трьох, але відповідь більш складна, ніж відповідь типу «так – ні». Така форма тестового завдання є проміжною між альтернативними тестовими завданнями та тестовими завданнями з множинним вибором.

2) Тестові завдання з множинним вибором, побудова відповіді яких використовує принцип класифікації, рекомендується використовувати при перевірці умінь вільного орієнтування у групі схожих понять, явищ, процесів тощо.

3) Тестові завдання, у відповідях яких застосовано принцип кумуляції, доцільно використовувати для перевірки повноти знань та умінь. Запитальна частина таких завдань в основному має порівняльний зміст: одна з декількох відповідей має бути найкращою, найбільш вірною, найбільш повною.

При складанні тестових завдань з множинним вибором можливе сполучення всіх вище зазначених принципів.

ІІ. Тестові завдання на відновлення відповідності частин являють собою модифікацію тестових завдань з множинним вибором і подаються у вигляді двох чи більше колонок слів, фраз, графічних зображень, цифрових або літерних позначень тощо.

ІІІ. Тестові завдання на порівняння і протиставлення (на аналіз взаємозв’язку) рекомендується для перевірки умінь виявляти розпізнавальні ознаки різних явищ, ситуацій тощо. При виконанні таких завдань тестований аналізує запропонований матеріал, синтезує його та робить відповідні висновки. У разі аналізу запропонований до тестування матеріал поділяється на окремі частини і визначаються їх взаємовідносини; у разі синтезу – окремі частини або елементи запропонованого матеріалу поєднуються в єдине ціле.

IV. Тестові завдання з множинними відповідями «вірно –- невірно» використовуються в ситуаціях, коли відповіді або рішення можуть бути тільки правильними або неправильними (на відміну від тестових завдань з однією найвірнішою відповіддю), не мають жодних відтінків переваги і є категоричними. Крім того, досить часто на запропоноване запитання існує декілька вірних відповідей. У такому разі вважається, що тестується глибина знань, розуміння різних аспектів явищ, процесів тощо.

V. Тестові завдання на визначення причинної залежності використовуються при необхідності перевірки розуміння певної причинної залежності між двома явищами. Запитання складається так, що кожне з двох тверджень, пов’язаних сполучником «тому, що», є повним і чітко сформульованим. Тому, хто тестується спочатку необхідно визначити, вірне чи невірне кожне з двох тверджень окремо, а лише потім, якщо обидва вірні, визначити, вірна чи невірна причинна залежність між ними.

VI. Тестові завдання на відтворення вірної послідовності (комбінації) потребують переструктурування даних або елементів будь-якої комбінації. Використання таких завдань доцільне у разі тестування умінь та знань правильної послідовності дій (нормативної діяльності), алгоритмів діяльності, технологічних прийомів тощо. Можливе також їх використання при тестуванні знань загальноприйнятих формулювань визначень, правил, законів, фрагментів нормативних документів, тощо.

VII. Тестові завдання відкритого типу передбачають вільні відповіді тестованих, є завданнями без запропонованих варіантів відповідей і використовуються для виявлення знань термінів, визначень, понять тощо.

Тести можуть бути застосовані як з метою контролю, так і для закріплення теоретичних знань та практичних навичок.

Проведення поточно-модульного контролю. Поточно-модульний контроль здійснюється та оцінюється за двома складовими: практичний модульний контроль і лекційний (теоретичний) модульний контроль. Оцінка за практичну складову модульного контролю виставляється за результатами оцінювання знань студента під час семінарських і практичних занять, виконання індивідуального завдання та проміжного тестового контролю згідно з графіком навчального процесу.

Лекційний модульний контроль здійснюється у письмовій формі за відповідними білетами, зміст яких містить питання всіх тем модуля. Таким чином, після вивчення тем 1-6 (модуль 1) студенти денної форми навчання виконують Завдання 1 поточного модульного контролю. Відповідно, після вивчення тем 7-13 (модуль 2), виконується Завдання 2.

Теоретична частина завдання модульного контролю містить: або теоретичні питання, або тестові завдання закритої та відкритої форм. Практична частина завдання модульного контролю складається з практичних завдань (ситуацій) різного ступеня складності (стереотипне, діагностичне, евристичне) та інших елементів практичної підготовки.

Для підведення підсумків роботи студентів із змістовного модуля виставляється підсумкова оцінка з поточно-модульного контролю, яка враховує оцінки за практичний модульний контроль і лекційний модульний контроль.

Проведення підсумкового письмового іспиту. Умовою допуску до іспиту є позитивні оцінки з поточного модульного контролю знань.

Іспит здійснюється у письмовій формі за екзаменаційними білетами. Екзаменаційний білет складається з евристичного ситуаційного завдання, що складається з тексту ситуації та завдань до ситуації.

Зразок екзаменаційного білета


Донецький національний унИверситет

Економічний факультет

Кафедра менеджментА


Екзаменаційний білет №

з менеджменту

для студентів економічних спеціальностей усіх форм навчання


Підприємство “Механічний завод“ розробляє, проектує і робить автонавантажувачі. Серія продуктів підприємства складається з навантажувачів дизельного типу.

Підприємство нараховує приблизно 650 працівників. Велика частина з них займає посади інженерів, техніків і робітників-фахівців, усі вони особливо компетентні у відповідній області діяльності. Середній вік працівників – 46 років. Рівень оплати праці – вище середнього в галузі та є система доплат за якість. Також підприємство забезпечує працівників медичним страховим полісом.

За останні 5 років оборот підприємства став відчувати легкий, але постійний спад. Незважаючи на те, що продукти підприємства мають репутацію надійних і конкурентноздатних, зміни конкурентного оточення (недавня поява на ринку двох нових конкурентів) далися взнаки. Керівник заводу – Федір Глушко, вирішив упровадити стратегію, засновану на завоюванні нових, більш перспективних ринків, і на розвитку серії продуктів підприємства. Через кілька тижнів на підприємстві починаються роботи над проектом запуску серії з 3 нових навантажувачів: “ВАНт-16“, “ВАНт-18“, “ВАНт-19“.

На думку керівників відділів досліджень і розробок, виробництва і маркетингу, ці проекти є вкрай ризикованими, адже вільні кошти на підприємстві обмежені. У підприємства є необхідне ноу-хау, і технології нового виробництва майже не відрізняються від використовуваних на підприємстві на дійсний момент. Але те, що найбільше турбує працівників – це термін, відведений на реалізацію цих проектів – близько 2 років. Для керівника цей термін здається розумним. На його думку, це "лише питання організації".

На цей час підприємство має функціональну організаційну структуру, залишаючи небагато місця висхідній комунікації. Різні цехи працюють послідовним образом, не піклуючись про те, що відбувається вгорі та поза межами їхньої лінії.

Пилип Рошенко, заступник директора з персоналу, вирішив, за згодою Директора підприємства, впровадити ефективне програмне забезпечення з керування людськими ресурсами (керування планами кар'єрного росту, навчанням, системами винагороди тощо).

Програмне забезпечення, розроблене Олексієм Терновим, самим досвідченим програмістом заводу, використовується в даний момент та дозволяє лише керувати заробітною платою. Мова програмування, використовувана для цього інтерфейсу, дозволяє виконати гнучке програмування, а також зручне настроювання параметрів. Однак, крім Тернового, жоден інший програміст не може працювати на цій платформі. Будучи захопленим своєю професією, Олексій є дуже компетентним, але також і яскраво вираженим індивідуалістом, він виконав програмування від А до Я, захистивши свою програму "домашніми ключами".

Крім служби інформатики й обчислювальної техніки, ніхто на підприємстві не в курсі цих "маленьких особливостей" та не мають бажання в це занурюватися. Для багатьох працівників така ситуація не є новою, тому що "усі служби працюють у такий спосіб".

Дуже швидко Пилип Рошенко вирішує запустити "свій" проект системи інформації та керування персоналом, а всю діяльність групи вирішує контролювати власноруч. Виконанням цього проекту займеться група з 6 чоловік. Директор з персоналу проголошує себе керівником проектної групи. Це не прийшлося до смаку всім членам групи й особливо Олексію Терновому, що вже бачив себе керівником проекту. До того ж, він навіть думає про те, щоб залишити підприємство, настільки велике його невдоволення.


Завдання до ситуації:


1. Визначте елементи процесу планування, що повинен здійснити керівник підприємства для впровадження нової стратегії.

2. Назвати етапи стратегічного планування, розкрити їх сутність та визначити фактори, що потрібно враховувати на етапі управлінського дослідження сильних та слабких сторін організації.

3. Виходячи з умов, що містяться в ситуації побудувати матрицю “продукт-ринок“ та визначити рівень ризику організації у зв’язку з виходом на ринок з новим товаром.

4. Визначити, які методи мотивації використовуються в організації та запропонувати найбільш доцільні.

5. Назвіть основні етапи прийняття рішення відносно випуску нової продукції та охарактеризувати зміст етапу визначення проблеми.

6. Які якісні та кількісні методи прийняття рішень доцільно використати при вирішенні проблеми створення проектної групи на підприємстві зі впровадження ефективного програмного забезпечення?


Затверджено на засіданні кафедри від «__» ________ 2011 р. протокол №


Зав. кафедри менеджменту, д.е.н., проф. І.О. Александров


Екзаменатор, к.е.н., доц. К.С. Безгін


Кожне завдання екзаменаційного білета оцінюється окремо. Загальна оцінка дорівнює середній арифметичній із суми оцінок кожного завдання. Якщо одна з оцінок «незадовільно», то загальна оцінка не може бути вищою за «задовільно».

Для оцінки рівня відповідей студентів на завдання білету викори-стовуються такі критерії:

оцінка А – «відмінно» (95-100 балів) ставиться за глибоке засвоєння програмного матеріалу, застосування для відповіді не тільки рекомен-дованої, а й додаткової літератури та творчого підходу; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами під час здійснення функцій управління, прийняття управлінських рішень, здійснення комунікацій, застосування технологій впливу та лідерства, вміння використовувати їх для виконання конкретних практичних завдань, розв’язання ситуацій. Оформлення відповіді повинно бути акуратним, логічним та послідовним;

оцінка А – «відмінно» (90-94 балів) ставиться за глибоке засвоєння програмного матеріалу, засвоєння рекомендованої літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами під час здійснення функцій управління, прийняття управлінських рішень, здійснення комунікацій, застосування технологій впливу та лідерства, вміння використовувати їх для виконання конкретних практичних завдань, розв’язання ситуацій. Оформлення відповіді повинно бути акуратним, логічним та послідовним;

оцінка В – «дуже добре» (81-89 балів) ставиться за повне засвоєння програмного матеріалу та наявне вміння орієнтуватися в ньому, усвідомлене застосування знань для розв’язання практичних задач. Оцінка «дуже добре» ставиться за умови виконання всіх вимог, які передбачено для оцінки «відмінно», при наявності незначних арифметичних помилок (тобто методичний підхід до вирішення задачі є вірним, але припущені незначні неточності у розрахунках певних показників) або не зовсім повних висновків по одержаних результатах вирішення задачі. Оформлення виконаного завдання має бути охайним;

оцінка С – «добре» (70-80 балів) ставиться за повне засвоєння програм-ного матеріалу та наявне вміння орієнтуватися в ньому, усвідомлене застосування знань для розв’язання практичних задач. Практичні зав-дання виконуються в цілому правильно з використанням типового алго-ритму, але при їх виконанні студент припускається окремих помилок. Оформлення виконаного завдання має бути охайним;

оцінка D – «задовільно» (60-69 балів) ставиться, якщо студент при виконанні практичних завдань ефективно застосовує основні знання навчального матеріалу, що передбачені навчальною програмою. Практичні завдання виконуються в цілому правильно з використанням типового алгоритму, але при їх виконанні студент припускається значних помилок;

оцінка E – «задовільно» (50-59 балів) ставиться за недостатнє вміння застосовувати теоретичні знання для розв’язання практичних задач. Оцінка «задовільно» ставиться за умови, якщо завдання в основному виконане та мету завдання досягнуто, а студент при відповіді проде-монстрував розуміння основних положень матеріалу навчальної дисци-пліни;

оцінка FX – «незадовільно» (30-49 бали) ставиться студенту за не опа-нування значної частини програмного матеріалу, який не може правиль-но виконати практичні завдання, стикається зі значними труднощами при аналiзi економічних явищ та процесів;

оцінка F – «незадовільно» (0-29 бали) ставиться студенту, що не опану-вав програмний матеріал, не може правильно виконати практичні завдання, стикається зi значними труднощами при аналізі економічних явищ та процесів.

Для підведення підсумків роботи студентів з навчальної дис-ципліни «Менеджмент» виставляється загальна оцінка, яка враховує оцінки по кожного виду контролю (дві оцінки поточно-модульного контролю за роботу протягом семестру та оцінка за результатами іспиту).

Підсумкова оцінка з дисципліни згідно з Методикою переведення показників успішності знань студентів Університету в систему оцінювання за шкалою ECTS конвертується в підсумкову оцінку за шкалою ECTS.


Оцінювання навчальних досягнень студентів Донецького національного університету

Оцінка за шкалою ECTS

Оцінка за бальною шкалою, що використовується у ДонНУ

Оцінка за національною шкалою

А

90-100

5 (відмінно)

В

81-89

4 (добре)

С

70-80

4 (добре)

D

60-69

3 (задовільно)

E

50-59

3 (задовільно)

FX

30-49

2 (незадовільно) з можливістю

F

0-29

2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни



Безгін Костянтин Сергійович


Навчально-методичне видання


Робоча програма

до вивчення навчальної дисципліни «Менеджмент» для студентів економічних спеціальностей усіх форм навчання