9 Екологічна безпека як складова національної безпеки Небезпечні хімічні речовини
| Вид материала | Документы |
- Ключові терміни І поняття, 253.09kb.
- Реферат На тему «Дотримання правил хімічної безпеки», 64.28kb.
- Предмет, завдання та методи хімії, 223.71kb.
- Енергетична безпека регіону та шляхи її зміцнення, 207.5kb.
- З хімії для вступу на перший курс навчання до Вінницького національного технічного, 99.03kb.
- Правове забезпечення екологічної безпеки, 369.05kb.
- Робоча навчальна програма кредитного модуля «безпека життєдіяльності та охорона праці», 509.44kb.
- Бібліографічний покажчик книг, що надійшли до бібліотеки у грудні Природничі науки, 768.02kb.
- Проект (варіант) змісту (структури) Національної доповіді «Уроки Чорнобильської катастрофи, 45.18kb.
- Указ президента україни №887/2009, 89.31kb.
9.3.1. Радіаційне забруднення територій
В Черкаській області підприємства атомної енергетики, урановидобувної та уранопереробної промисловості відсутні. На підприємствах наявні лише закриті джерела іонізуючого випромінювання, рентген-апарати, контрольні джерела іонізуючого випромінювання, пристрої рентгеноструктурного та рентгенофазного аналізу, які використовуються майже в усіх галузях народного господарства: медицині, промисловості, будівництві, наукових дослідженнях.
У відповідності з постановою Кабінету Міністрів від 23.07.1991 № 106 „Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР „Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” та „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” 103 населених пункти на території 13 районів області підпадають під дію Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи”, і підлягають дозиметричній паспортизації. В тому числі 2 населені пункти віднесені до дозового інтервалу четвертої зони (0,5-1 мЗв/рік), 101 – до п’ятого дозового інтервалу, де паспортні дози виявилися нижчими за 0,5 мЗв/рік. Площа області, що зазнала радіоактивного забруднення після Чорнобильської аварії, становить 618 тис. га.
4 населені пункти (Тростянець Канівського району, Чичиркозівка і Княжа Звенигородського району та Петрівська Буда Лисянського району) віднесені до зони гарантованого добровільного відселення. Вміст Cs137 у ґрунті в цих населених пунктах становить 202-307 кБк/м-2.
Спостереження за радіаційним станом довкілля області здійснюють Черкаський обласний центр з гідрометеорології, Черкаське обласне управління лісового господарства, Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Черкаської обласної державної адміністрації, Черкаський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції та інші організації.
За даними Черкаського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції станом на кінець 2009 року із загальної площі 1450,736 тис. га обстежених сільськогосподарських угідь області по 137Сs максимальний показник становить 5-15 Кі/км2 відсутні, щільність забруднення радіонуклідами 137Сs не перевищує 1-5 Кі/км2. При обстеженні території області на щільність забруднення радіонуклідами 90Sr виявлено, що максимальна щільність забруднення становить 0,15-3,00 Кі/км2 в 12 з 20 обстежених районів, інші показники сягають меж від <0,02 до 0,15 Кі/км2.
За даними Черкаського обласного центру з гідрометеорології протягом 2009 року радіаційний стан на території Черкаської області залишався стабільним. За даними 8 пунктів спостережень метеостанцій області середні за місяць значення потужності експозиційної дози гамма-випромінювання змінювались в межах 11-14 мкР/год (мікроРентген за годину), тобто не перевищували контрольованих рівнів природного гамма-фону і знаходились на рівні 2008 року.
Максимальні значення потужності експозиційної дози гамма-випромінювання (ПЕД), що були зафіксовані в окремі дні за весь період спостережень 2009 року, становили 15 мкР/год на всіх пунктах спостережень, окрім станції Чигирин. Від одного до семи днів ПЕД становила 16 мкР/год на пунктах спостережень станцій Звенигородка, Золотоноша, Канів, Сміла, Умань. Один день, 5 червня, на м. Умань ПЕД дорівнювала 17 мкР/год.
Виміри щільності бета - активних випадінь враховують, як природні так і штучно утворені радіонукліди. Добова щільність сумарних бета активних випадів з атмосфери змінювалась протягом року від 0,35 до 3,4 Бк/м2 (Бекерель на м2). Середньомісячні значення становили 1,3-1,8 Бк/м2. Місячна щільність сумарних бета активних випадінь з атмосфери коливалась від 43,0 до
53,6 Бк/м2.
Високим рівнем радіоактивного забруднення вважається щільність радіоактивних випадінь по результатах першого виміру після відбору, що перевищують 110 Бк/м2 за добу.
Незначне зростання радіоактивності атмосфери в окремі дні зумовлене збільшенням в повітрі радіоактивно забруднених часток. За даними ЦГО погодні умови, що склались в регіоні в останні роки (відсутність суцільного снігового покриву у зимовий період, температурні аномалії повітря, спекотні літні місяці) сприяли розвитку процесів дефляції на поверхні землі та вітровому підйому радіоактивно забруднених часток в повітря.
Отже, у 2009 році всі контрольовані параметри радіоактивного забруднення атмосфери були співставними з минулорічними значеннями.
Радіологічна служба Черкаського обласного управління лісового господарства постійно контролює продукцію лісового господарства на вміст радіонуклідів і недопущення продукції для споживання населенням або будівництва.
Для найбільш забруднених лісогосподарських підприємств (Звенигородське, Канівське, Корсунь-Шевченківське та Лисянське), на базі Українського радіологічного учбового центру підготовлені спеціалісти-радіологи. Підприємства укомплектовані дозиметрами. Все це дозволяє радіологам грамотно проводити відбір зразків та обстеження лісів за радіологічним станом.
Як показують результати вимірів зразків ґрунту, деревини в корі, виробів цехів переробки, новорічних ялин, лікарської сировини, сіна, грибів, ягід, фруктів, меду, питної води, м’яса тварин, рівні радіації продукції лісового господарства, не перевищують нормативів по вмісту радіонуклідів.
Згідно з наказом Держкомлісгоспу України №64 від 12.02.2002 року сертифікати на вміст радіонуклідів в продукції лісового господарства отримують від Київської лісової науково-дослідної станції, на підставі відібраних зразків.
9.3.2. Радіоактивні відходи
На території області радіоактивні відходи відсутні.
10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
10.1. Ведення сільського господарства в області
Сільське господарство є однією з основних галузей народного господарства, оскільки виробництво продуктів харчування – перша умова життя безпосередніх виробників. Водночас воно є сировинною базою легкої та харчової промисловості. Попит на сільськогосподарську продукцію постійно зростає, оскільки збільшується кількість населення, особливо міського. У сільському господарстві як і в інших галузях суспільного виробництва, відбувається постійний розвиток і вдосконалення продуктивних сил і на цій основі зростає ефективність сільськогосподарської праці, що дає змогу з меншою кількістю робочої сили виробляти більше продукції.
Сільське господарство України складається з двох великих, взаємопов’язаних комплексів – рослинництва та тваринництва. До рослинництва належать виробництво зерна, буряку, льону-довгунця, соняшнику, картоплі, овочів, плодів, ягід, винограду тощо. У складі тваринництва переважають скотарство, свинарство, вівчарство, бджільництво, конярство, звіроводство, рибоводство.
Черкаська область розташована у центральній частині України. Область відіграє важливу роль в системі народного господарства України як регіон з високорозвинутим сільським господарством, яке характеризується високою культурою ведення землеробства і тваринництва.
За 54 роки з дня утворення області галузь сільського господарства постійно реформувалась, змінювалися пріоритети, відбувалася концентрація та спеціалізація, удосконалювалися технології вирощування сільськогосподарських культур. Земельний фонд Черкащини за своїм родючим потенціалом є одним з найвищих в державі і характеризується високою розораністю – площа ріллі становить 1271,6 тис. га або 60,8%. Площа сільськогосподарських угідь - 1454,8 тис.га або 3,5% угідь України. За обсягами валової продукції сільського господарства Черкащина займає 8 місце серед регіонів України і виробляє близько 5% загальнодержавного обсягу.
Найбільшого розвитку сільське господарство набуло в 80-ті роки. Були запроваджені інтенсивні технології вирощування озимої пшениці, кукурудзи, цукрових буряків, соняшнику, овочів та фруктів.
Проводилася державна політика хімічної меліорації ґрунтів (вапнування, гіпсування), вносилося по 20-30 т органічних та по 170 кг діючої речовини мінеральних добрив. Застосувалася інтегрована система захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб та бур’янів.
Були побудовані тваринницькі комплекси, агрохімцентри, підсобні та переробні промисли.
Віддача гектара Черкаської землі була максимальна.
Фітосанітарний стан на території області був різноманітний, відмічалися спалахи та поширення шкідливих об’єктів. В 50-70 роках боротьбу з бур’янами в основному проводили механічним способом, гербіцидами оброблялося лише 3-5% площ, фунгіцидами 5-8%, основна боротьба велася зі шкідниками в перерахунку на один слід, оброблявся кожний гектар ріллі області.
В 1982 році був найбільший спалах розвитку мишовидних гризунів, проти яких були проведені винищувальні заходи на площі 472 тисячі гектарів.
Починаючи з 1982 року на насіннєвих заводах було впроваджено комбінований обробіток насіння цукрових буряків інсектицидами (фурадан) та фунгіцидами, що забезпечило захист площ посіву від шкідників та хвороб. Урожайність цукрового буряка сягала 326-350ц з гектара.
В 1984 році на території області, як і по всій Україні набули поширення хвороби, які набрали епіфітотійного характеру – пероноспороз та бактеріоз огірків.
В 1987 році відмічався значний розвиток і поширення хвороб на сільськогосподарських культурах. Керівники і спеціалісти господарств, районних управлінь сільського господарства, станцій захисту рослин провели велику роботу по захисту сільськогосподарських культур від шкідливих об’єктів. В цей рік найбільше було оброблено площ пестицидами – 2 млн.128 тис. гектарів, в тому числі проти хвороб обробили 508 тис. га. Це дало змогу одержати рекордний урожай озимої пшениці – по 51,1 ц, ячменю – 40,7 ц з гектара. Пестицидна загрузка була 7,2 кг/га
В 1990 році в цілому по області пестицидами було оброблено 1 млн.594 тис. з га. Біологічним методом оброблено 983 тис. гектарів – це найбільше за всю історію Черкаської області. Урожайність озимої пшениці була 48,1ц/га, ячменю 36,1ц/га, кукурудзи 40,6ц/га, цукрових буряків 291ц/га.
З 1992 року розпочалося застосування гербіцидів сульфуронової групи з низькою нормою внесення 20-150 грамів на гектар, в результаті чого зменшилося пестицидне навантаження з 3,6 до 0,6кг на гектар.
В 1992-2000 роках були проведені недолугі реформи на селі, що призвели до розору колективних господарств, вимирання сіл, нестачі коштів, порушення технології вирощування, зменшення поголів’я худоби. В результаті цього в цих роках була оброблена найменша площа проти шкідливих об’єктів: всього 544 тис. га хімічним методом і 107 тис. га біологічним методом. Відповідно урожайність озимої пшениці склала лише 23,7ц/га, ячменю 18,6ц/га, гороху 12,1ц/га, цукрових буряків 143ц/га, кукурудзи 19ц/га, що на рівні урожайності 1913 року.
В 2000 році спостерігалося масове поширення звичайного бурякового довгоносика, який пошкоджував посіви цукрового буряка в господарствах не тільки придніпровських районів, а й Шполянського, Звенигородського, Жашківського та інших західних районів області. Склалися сприятливі умови для масового поширення хвороб, особливо церкоспорозу.
В 2003 році були надзвичайно складні умови вирощування сільськогосподарських культур, особливо озимої пшениці, якої залишилося
10 відсотків від посіяної з осені. На залишки озимини напала концентрована кількість шкідників: п’явиць, клопів, хлібних жуків, трипсів, попелиць.
В 2009 році площа посівів в сільськогосподарських підприємствах області склала:
- зарнових 695,139 тис. га, урожайність – 46,ц/га;
- сої 44,456 тис. га, урожайність – 17,8 ц/га;
- соняшнику 134,457 тис. га, урожайність – 22,8 ц/га;
- цукрового буряка 17,675 тис. га, урожайність – 341 ц/га.
10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
Сільськогосподарськими товаровиробниками Черкащини під урожай 2009 року на 913,7 тис. га посівної площі внесено 581,4 тис. ц мінеральних добрив в поживній речовині, в тому числі азотних – 410,7 тис ц, фосфорних – 86,6 тис. ц, калійних – 84,1 тис. ц.
Крім того, внесено 964,5 тис. тонн органічних добрив, що становить по 1,1 тонни на гектар посівної площі.
Удобрена площа під урожай становить 662,9 тис.га. На гектар посівної площі внесено азотних добрив по 46 кг поживної речовини добрив, фосфорних і калійних відповідно по 9 кг поживної речовини добрив.
Для виробництва 1 тонни мінеральних добрив потрібно 10 тонн ресурсів, в тому числі: 1 тонну сировини, 0,5 тонни палива, 2,5 тонни повітря і біля 6 тонн води. В результаті у вигляді відходів у водні джерела, атмосферу і ґрунти поступить 9 тонн, в результаті чого ККД дорівнює 10 %. Забруднення навколишнього середовища промисловими викидами впливає і на урожайність сільськогосподарських культур та продуктивність тварин.
Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами наведено в таблиці 10.1.
Табл.10.1 Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами
| | 2000 | 2005 | 2007 | 2008 | 2009 |
| Загальна посівна площа, тис. га | 1029,6 | 882,2 | 901,7 | 927,1 | 913,7 |
| Мінеральні добрива: | | | | | |
| Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц | 212,3 | 399,9 | 790,6 | 746,8 | 581,4 |
| У тому числі: азотних, тис. ц | 181,2 | 231,8 | 454,4 | 497,2 | 410,7 |
| фосфорних, тис. ц | 20,3 | 82,6 | 164,4 | 123,4 | 86,6 |
| калійних, тис. ц | 10,8 | 85,5 | 171,8 | 126,2 | 84,1 |
| азотно-фосфорно-калійних, тис. ц | - | - | - | - | - |
| Удобрена площа під урожай, тис. га | 309,3 | 416,8 | 645,9 | 725,5 | 662,9 |
| % удобреної площі | 30 | 47 | 72 | 78,3 | 72,6 |
| Внесено на 1 га, кг | 21 | 45,4 | 87,8 | 80,5 | 64 |
| У тому числі: азотних, кг | 17,6 | 26,3 | 50,4 | 53,6 | 46 |
| фосфорних, кг | 2,0 | 9,4 | 18,2 | 13,3 | 9 |
| калійних, кг | 1,4 | 9,7 | 19,2 | 13,6 | 9 |
| азотно-фосфорно-калійних, кг | - | - | - | - | - |
| Органічні добрива: | | | | | |
| Всього внесено в поживних речовинах, тис. т | 2544,6 | 1000,9 | 935,1 | 1065,5 | 964,5 |
| Удобрена площа, тис. га | 47,9 | 19,0 | 17,1 | 24,7 | 26,8 |
| % удобреної площі | 5 | 2 | 2 | 2,7 | 2,9 |
| Внесено на 1 га, т | 2,5 | 1,1 | 1,0 | 1,1 | 1,1 |
Надмірне використання добрив призводить до засолення ґрунтів, разом з тим з року в рік родючість зменшується, однією з причин чого є виніс з полів родючого шару ґрунту. На даний час великий відсоток земель являються розораними і знаходяться в постійній експлуатації. Все це відбивається і на загальному стані сільського господарства.
10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві
Пестициди - токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, які призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкоди матеріальним цінностям, а також гризунів, бур'янів, деревної, чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб.
На площі сільськогосподарських угідь, де застосувуються пестициди, існує ряд проблем, пов’язаних з охороною навколишнього середовища, виробництвом і реалізацією сільгосподарської продукції гарантованої якості, здоров’ям населення. Застосування пестицидів є непростою справою та вимагає додержання спеціальних вимог при проведенні робіт.
В нінішній час найбільше порушень фіксується при застосуванні пестицидів дрібними фермерськими господарствами, приватними особами, котрі, не маючи достатніх агрономічних знань та матеріального оснащення, можуть безконтрольно використовувати пестициди й агрохімікати. Небезпека використання хімічних речовин пов’язана, по-перше, з їх токсичними властивостями, (гострим та хронічним загальнотоксичним, алергенним, канцерогенним, мутагенним та іншим впливом на організм людини), по-друге, з особливостями поводження в об’єктах навколишнього середовища - стабільність, здатність до міграції та накопичення.
По всіх категоріях господарств Черкаської області під урожай 2009 року внесено 1,53 тис. тонн засобів захисту рослин, якими було оброблено 2184 тис. га посівів, на 1 га орних земель внесено 1,2 кг пестицидів.
В 2009 році Черкаським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції («Облдержродючість») досліджено 964 проби ґрунту господарств населених пунктів на визначення вмісту залишкових кількостей пестицидів. З них забруднено 908 проб (94%), з перевищенням ГДК - 16 проб (2%). Виявлені перевищення вмісту залишкової кількості пестицидів (ДДТ) в ґрунтах складають:
1,6 ГДК – в 6 пробах (с. Коритна «Гора-2006» Монастирищенського району-4 проби та с. Лузанівка Кам’янського району – 2 проби );
1,8 ГДК – в 1 пробі (с. Сичівка Христинівського району);
4 ГДК – в 6 пробах (с. Вікнене, с. Єрки, с. Мокра Калигірка, с. Кисілівка, смт. Катеринопіль Катеринопільського району);
6 ГДК – в 3 пробах (с. Майданець «Колос», с. Корсунка «Корсунське», с. Лісове «Надія» Тальнівського району).
Також центром досліджено 141 проба ґрунту складів на визначення вмісту залишкових кількостей пестицидів. З них забруднено 138 проб (98%); з перевищенням ГДК – 31 проба (22%). Виявлені перевищення вмісту залишкової кількості пестицидів (ДДТ) в ґрунтах складають:
8 ГДК – в 7 пробах (с. Кірове Корсунь-Шевченківського району);
10 ГДК – в 3 пробах (с. Крутьки Чорнобаївського району);
12 ГДК – в 21 пробі (с. Ташлик Смілянського району).
Застосування засобів захисту рослин наведено в таблиці 10.2.
Табл.10.2 Застосування засобів захисту рослин
| | 2000 | 2005 | 2007 | 2008 | 2009 |
| Витрати засобів захисту рослин, тис. т | 0,58 | 0,97 | 1,43 | 1,68 | 1,53 |
| Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин, тис. га | 545,9 | 1005,2 | 1742,0 | 2079,8 | 2184 |
| Кількість внесених пестицидів на 1 га, кг | 0,5 | 0,8 | 1,2 | 1,3 | 1,2 |