Програма комплексної практики з фаху студентів с професійного спрямування 050200
| Вид материала | Документы |
- Програма виробничої практики студентів 3 курсу спеціальності «Економічна І соціальна, 75.99kb.
- Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни "іноземна мова професійного спрямування", 1297.46kb.
- Положення про проведення практики студентів аграрних вищих навчальних закладів україни, 471.46kb.
- Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх, 827.25kb.
- Цей курс передбачає підвищити культуру мовлення та грамотність майбутніх спеціалістів,, 104.13kb.
- Робоча навчальна програма з дисципліни " Інформаційні технологі ї в перекладі " для, 58.49kb.
- Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни, 802.08kb.
- Програма вступного іспиту до магістратури з іноземної мови професійного спрямування, 26.06kb.
- Робоча навчальна програма з дисципліни " ділова українська мова " для професійного, 410.96kb.
- Програма виробничої практики для студентів із спеціальності „Фізика твердого тіла, 143.26kb.
ПРОГРАМА
комплексної практики з фаху
студентів с професійного спрямування 6.050200
“Менеджмент організацій”
денної та заочної форм навчання
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Програма комплексної практики розроблена згідно вимог “Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України” і навчального плану освіти бакалаврів професійного напрямку 6.050200 “Менеджмент організацій”.
Програма є основним навчально-методичним документом, що визначає обов’язки та порядок проходження студентами практики, функції і обов’язки керівників практики. Тривалість практики – 3 тижні.
1. Мета і задачі практики
- Метою практики є практичне використання студентами набутих теоретичних знань, вивчення практики діяльності економічних та управлінських підрозділів, служб, формування професійних вмінь і навичок для прийняття самостійних творчих рішень, збір та аналіз нормативно-довідкових і інформаційних матеріалів для написання звіту з практики.
- Задачі практики орієнтують студентів на:
- дослідження комплексу питань організації і управління економічною діяльністю підприємства;
- вивчення організаційної структури підприємства;
- дослідження організаційної структури, ролі і функцій служби;
- дослідження існуючої методики розрахунку техніко-економічних і фінансових показників виробничо-господарської діяльності;
- дослідження питань виробництва і реалізації продукції;
- дослідження маркетингового середовища підприємства;
- дослідження методів управління персоналом.
- Організація комплексної практики з фаху
- Бази практики
Бази практики можуть бути:
- підприємства, організації, науково-дослідні інститути;
- українські підприємства різних форм власності, здійснюючи активну господарську діяльність;
- зарубіжні фірми і організації (у випадку проходження практики за кордоном).
Підрозділи підприємств (установ, фірм) на яких відбувається практика, визначаються з урахуванням проблематики науково-дослідної роботи і майбутньої професійної орієнтації студентів.
При визначенні конкретного місця проведення практики важливим є наявність сучасної комп’ютерної техніки та можливостей одержання студентом навичок ділового спілкування.
База практики повинні відповідати можливості надання матеріалів для написання звіту з практики.
- Обов’язки викладача-керівника практики від Інституту
Навчально-методичне керівництво практикою здійснюють викладачі кафедри.
Викладач – керівник практики від Інституту зобов’язаний:
- за тиждень до початку практики познайомитися з керівниками підприємств та організацій, на яких будуть проходити практику студенти, узгодити робочу програму практики;
- не пізніше, ніж за 2 дні до початку практики, провести інструктаж з групами студентів, на якому обговорити задачі і мету практики;
- ознайомити з формами контролю та звітності про практику, а також з вимогами затвердженої програми;
- з’ясувати навчально-дослідні завдання, інформувати студентів про бази практики та керівників практики від підприємства;
- видати студентам програми практики, направлення на підприємство;
- консультувати студентів у процесі проходження практики на кафедрі і під час відвідання підприємств;
- організувати спільно з керівниками практики від підприємств переміщення практикантів по функціональним службам для набуття ними комплексу необхідних навичок;
- систематично перевіряти хід практики і своєчасно коректувати її відповідно до програми; суворо вимагати охайного ведення і чіткого заповнення щоденника;
- систематично інформувати кафедру (при необхідності деканат) про хід виконання програми практики;
- інформувати про всі випадки нез’явлення студентів на бази практики;
- інформувати про всі випадки відсутності студентів без поважних причин на базі практики;
- по закінченні практики подати на кафедру письмовий звіт про результати проходження комплексної практики і захист звітів по ній з пропозиціями щодо вдосконалення цієї форми навчального процесу.
Відповідальність за організацію практики на підприємстві покладається на першого керівника, який призначає безпосереднього керівника виробничої практики для кожного студента.
- Обов’язки керівника практики від підприємства
- до початку практики ознайомитись з програмою практики;
- ознайомити студентів з діяльністю підприємства, організацією економічної служби підприємства;
- забезпечити студентам доступ до всіх необхідних для виконання програми практики документів, здійснювати суворий контроль за виконанням зафіксованої у щоденнику роботи;
- давати необхідні консультації відносно використання документації для виконання програми практики;
- формувати практичні навички і вміння студентів у галузі менеджменту підприємства; контролювати записи у щоденнику про фактичне виконання роботи і затверджувати підписом;
- перевірити звіт по практиці, дати рецензію на нього та написати характеристику про роботу та поведінку студента під час проходження практики.
- Основні обов’язки студента-практиканта
- в день прибуття на місце практики слід освідомитися про своє робоче місце і повідомити керівника практики від кафедри про початок проходження практики;
- вивчити та неухильно виконувати правила техніки безпеки і охорони праці, пройти відповідний інструктаж;
- під час проходження практики дотримуватися правил внутрішнього розпорядку підприємства. Тривалість робочого дня студента повинна відповідати тривалості робочого дня робітника підприємства. За порушення правил внутрішнього розпорядку студенти відповідають перед адміністрацією підприємства і деканатом факультету;
- зібрати і провести попередній аналіз даних роботи підприємства щодо питань організації менеджменту, маркетингу, фінансів та управління персоналом;
- по закінченні практики підготувати звіт у відповідності з програмою практики, який повинен бути ілюстрований документами та практичними матеріалами роботи підприємства.
- Зміст програми комплексної практики
- Характеристика підприємства: організаційна структура, статут, техніко-економічні показники.
- Організація та управління економічними службами підприємства. Цілі та завдання економічної служби підприємства та її роль у виробничо-управлінському процесі. Структура економічної служби підприємства. Положення про економічний відділ Посадова та кваліфікаційна характеристика фахівців економічної служби.
- Аналіз та перспективи розвитку кадрової політики та управління персоналом на підприємстві. Організація труда на підприємстві.
- Розподілення та товарний асортимент підприємства. Оцінка конкурентного середовища. Сегментування ринку. Позиціювання продукції підприємства. Аналіз мікросередовища: постачальники, покупці.
- Технологія маркетингових заходів. Робота економічної служби щодо просування продукції підприємства. Заходи по створенню та управлінню каналами збуту продукції. Розробка та виконання заходів по формуванню попиту та стимулюванню збуту, укріпленню іміджу підприємства.
- Збір і аналіз фінансово-економічних показників діяльності підприємства.
План проходження комплексної практики
| № | Види роботи |
| 1. | Оформлення документів на базі практики, інструктаж з техніки безпеки та охорони праці |
| 2. | Збір даних про підприємство; характеристика оргструктури, техніко-економічних показників |
| 3. | Організація та управління діяльністю фінансової, маркетингової служб та служби по управлінню персоналом |
| 4. | Аналіз існуючого асортименту, конкурентного середовища, ринку та прогноз його розвитку |
| 5. | Аналіз фінансово-економічного стану підприємства |
| 6. | Оформлення звіту |
- Оформлення звіту про практику
Звіт про практику є основним документом, що характеризує роботу студента під час проходження практики.
Після закінчення практики студент повинен подати на кафедру наступні матеріали:
- заповнений щоденник практики, завірений підписами відповідних осіб та печатками;
- звіт про практику відповідно з програмою практики, підписаний керівником практики від підприємства.
Звіт виконується рукописним або машинописним (комп’ютерним) способом на одній сторінці листа білого аркуша формату А4 (210 * 297) через 1,5 інтервалу, з дотриманням полів: верхнє – 25 мм, ліве – 30 мм, праве – 10 мм, нижнє – 20 мм. Текст виконується шрифтом Times New Roman, розмір 14.
Нумерація сторінок повинна бути наскрізна, починаючи з четвертої сторінки (початок тексту звіту). Нумерація сторінок подається у верхньому правому куті в межах верхнього поля.
Написання кожного розділу необхідно починати з нової сторінки, а підрозділів – продовжуючи її. Найменування розділів та підрозділів слід розташовувати в середині рядка, не підкреслювати і в кінці назви розділу (підрозділу) крапку не ставити. Перенесення слів у заголовках не допускається.
Звіт повинен бути ілюстрований таблицями та рисунками. Кожна таблиця повинна мати номер та заголовок . Якщо в звіті таблиця тільки одна, то номер її не ставиться. При відсутності даних по деяким позиціям таблиці в ній необхідно ставити риски. Числові дані таблиць повинні мати один порядок. Якщо розміри таблиць перевищують один аркуш, то її треба перенести на наступний аркуш. Над перенесеною частиною таблиці треба вказати “Продовження (закінчення) таблиці” без повтору її заголовка, але з повним повтором шапки таблиці. В тексті звіту таблицю слід поміщати після посилання на неї. Таблиці, які мають другорядне значення, та інші ілюструючи документи слід розміщувати у додатку. Додатки нумерують не числами, а великими літерами (А, Б, В, і т.д.).
Рисунки виконуються чорними чорнилами, всі необхідні позначення, підпис та номер самого рисунка робляться під ним, починаючи зі слова Рисунок. Далі йде назва рисунку.
Формули, які використовують при написанні звіту, треба нумерувати праворуч від самої формули з повною розшифровкою використаних позначок.
Наприклад:
К = С/П ( 3 )
де К – коефіцієнт кон’юнктури;
С – сума попиту, грн.;
П – сума пропозицій, грн.
Звіт доцільно закінчити записом “Звіт виконано на матеріалах ....” (назва підприємства).
Обсяг звіту повинен бути 30 – 40 сторінок (разом з таблицями).
Звіт повинен мати такі компоненти:
- титульний аркуш (додаток А);
- реферат (додаток Б);
- зміст (з перерахуванням розділів, підрозділів і вказівками сторінок, де розташований їхній початок);
- вступ – розглядається актуальність питань, що пов’язані з комплексною практикою та вивчені в процесі проходження практики, мета практики та її задачі; наводяться загальні відомості про базу практики;
- основна частина – характеристика підприємства, його організаційна структура, аналіз господарської діяльності, особливостей менеджменту підприємства, маркетингової діяльності, фінансово-економічних показників, дослідження внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства, ЗЕД підприємства, тощо.
- висновки – вміщують основні висновки та пропозиції студента з удосконалення діяльності підприємства;
- список використаної літератури;
- додатки.
Основна частина звіту повинна дати повну уяву про об’єкт практики: форму власності, види діяльності, організаційну структуру, структуру економічної служби, результати виробничої та комерційної діяльності та їх аналіз, аналіз маркетингової діяльності підприємства (додаток В), асортиментну політику підприємства, зовнішньоекономічну діяльність, рекомендації щодо поліпшення організаційно – економічних аспектів діяльності підприємства.
Для проведення комплексного аналізу економічної діяльності підприємства студенту доцільно використовувати сучасні методики з позиції системного підходу .
Для цього слід провести SWOT-аналіз маркетингового середовища підприємства. За результатами аналізу необхідно розробити профіль позиціювання елементів SWOT.
Таблиця 1 Профіль позиціювання елементів SWOT
| Ступінь впливу елементів на діяльність підприємства | Елементи SWOT | |||||||||||
| Можливості | Загрози | Сильні сторони | Слабкі сторони | |||||||||
| Імовірність реалізації | Імовірність наступу | Імовірність підтримання розвитку | Імовірність подолання | |||||||||
| Висока | Середня | Низька | Висока | Середня | Низька | Висока | Середня | Ни- зька | Висока | Середня | Низька | |
| Сильний вплив | | | | | | | | | | | | |
| Помірний вплив | | | | | | | | | | | | |
| Слабкий вплив | | | | | | | | | | | | |
Таблиця 2 Аналіз розрахунку фінансових показників
| Найменування показника | Порядок розрахунку | Значення, що рекомендується; тенденція зміни |
| 1. Аналіз фінансової стійкості підприємства | ||
| 1.1. Коефіцієнт фінансової автономії | kавт = ряд.380 ф.1 / ряд.640 ф.1 | Критичне значення - 0,5, збільшення |
| 1.2. Коефіцієнт фінансової залежності | kзал = 1 / kавт = ряд.640 ф.1 / ряд.380 ф.1 | Критичне значення - 2, зниження |
| 1.3. Коефіцієнт фінансового ризику | kф.р. = (ряд.430 ф.1+ ряд.480 ф.1 + ряд.620 ф.1. + ряд. 630 ф.1) / ряд.380 ф.1 | ≤ 0,5, критичне значення - 1 |
| 1.4. Коефіцієнт маневреності власного капіталу | kман = (ряд.380 ф.1 – ряд.080 ф.1) / ряд.380 ф.1 | > 0, збільшення |
| 2. Аналіз ліквідності | ||
| 2.1. Коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності | kзаг. (поточ.) = ( ряд.280 ф.1 – ряд.080 ф.1) / (ряд.620 ф.1 + ряд.430 ф.1 + ряд.630 ф.1) | 1 – 2 |
| 2.2. Коефіцієнт термінової ліквідності | kпром (терм.) = ( ряд.260 ф.1 – ряд.100 ф.1 – ряд.110 ф.1 – ряд.120 ф.1 – ряд.250 ф.1) / (ряд.620 ф.1 + ряд.430 ф.1 + ряд.630 ф.1) | 0,7 – 0,8 |
| 2.3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності | kаб = ( ряд.220 ф.1 + ряд.230 ф.1 + ряд. 240 ф.1) / (ряд.620 ф.1 + ряд.430 ф.1 + ряд.630 ф.1) | 0,2 – 0,35 |
| 3. Аналіз рентабельності підприємства | ||
| 3.1. Рентабельність сукупного капіталу | RROA = ряд.170 ф.2 / ряд.640 ф.1 | > 0, збільшення |
| 3.2. Рентабельність власного капіталу | RROЕ = ряд.220 ф.2 / ряд.380 ф.1 | > 0, збільшення |
| 3.3. Валова рентабельність продажів | RGPM = ряд.050 ф.2 / ряд.035 ф.2 | > 0, збільшення |
| 3.4. Операційна рентабельність продажів | ROIM = ряд.100 ф.2 / ряд.035 ф.2 | > 0, збільшення |
| 3.5. Чиста рентабельність продажів | RNPM = ряд.220 ф.2 / ряд.035 ф.2 | > 0, збільшення |
| 4. Аналіз ділової активності | ||
| 4.1. Коефіцієнт оборотності активів | kоб.а. = ряд.035 ф.2 / (1/2 (гр.3 ряд.280 ф.1 + гр.4 ряд.280 ф.1) | Збільшення |
| 4.2. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості | kоб.д.з. = ряд.035 ф.2 / (1/2 (гр.3 ряд.160 ф.1 + гр.4 ряд.160 ф.1) | Збільшення |
| 4.3. Коефіцієнт оборотності запасів | kоб.з. = ряд.040 ф.2 / (1/2 (гр.3 ряд.100 – ряд.140 ф.1 + гр.4 ряд.100 – ряд.140 ф.1) | Збільшення |
| 4.4. Тривалість оборотності оборотних коштів | tоб.об.к. = tоп.ц. + tоб.д.з.+ tоб.к.з. | Зменшення |
| 4.5. Коефіцієнт оборотності основних коштів (фондовіддача) | kф = ряд.040 ф.2 / (1/2 (гр.3 ряд.030 ф.1 + гр.4 ряд.030 ф.1) | Збільшення |
ФОРМУЛИ РОЗРАХУНКУ ДЕЯКИХ КОЕФІЦІЄНТІВ
Коефіцієнти капіталізації:
- Коефіцієнт фінансової автономії = Власний капітал / Усього джерел коштів;
- Коефіцієнт фінансової залежності = Усього джерел коштів / Власний капітал;
- Коефіцієнт фінансового ризику = Залучені кошти / Власний капітал;
- Коефіцієнт маневреності власного капіталу = Власні оборотні кошти / Власний капітал;
Коефіцієнти рентабельності:
- Рентабельність сукупного капіталу (ROA) = Прибуток до оподатковування / Усього джерел коштів;
- Рентабельність власного капіталу (ROE) = Чистий прибуток / Власний капітал;
- Валова рентабельність реалізованої продукції (GPM) = Валовий прибуток / Виторг від реалізації;
- Операційна рентабельність реалізованої продукції (OІМ) = Операційний прибуток / Виторг від реалізації;
- Чиста рентабельність реалізованої продукції (NPM) = Чистий прибуток / Виторг від реалізації
Коефіцієнти оцінки ділової активності підприємства:
1) Коефіцієнт оборотності активів (коефіцієнт трансформації) =
Виторг від реалізації продукції / Середньорічна вартість майна підприємства;
- Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості = Виторг від реалізації продукції / Середньорічна вартість чистої дебіторської заборгованості;
- Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості = Собівартість реалізованої продукції / Середньорічна вартість чистої кредиторської заборгованості;
- Коефіцієнт оборотності запасів = Собівартість реалізованої продукції / Середньорічна вартість запасів;
- Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) = Собівартість реалізованої продукції / Середньорічна вартість основних засобів
Таблиця 3 Алгоритм визначення ступеня неплатоспроможності підприємства
(Діагностика банкрутства)
| Показник | Ступінь неплатоспроможності | ||||
| Найменування | Порядок розрахунку | Нормативне значення | По-точна | Кри-тична | Понад-кри-тична |
| 1. Поточна платоспро-можність | Пп = ряд.040 ф.1 + ряд.045 ф.1 + ряд.220 ф.1 + ряд.230 ф.1 + ряд.240 ф.1 + ряд. 620 ф.1 | > 0 | Пп < 0 | Пп < 0 | Пп < 0 |
| 2. Коефіцієнт забезпечення | kзаб = (ряд.380 ф.1 – ряд.080 ф.1) / ряд.260 ф.1 | 0,1 | kзаб > 0,1 | kзаб < 0,1 | kзаб < 0,1 |
| 3. Коефіцієнт покриття | kп = ряд.260 ф.1 / ряд.620 ф.1 | 1,5 | kп > 1,5 | kп < 1,5 | kп < 1 |
| 4. Чистий прибуток | ряд.220 ф.2 | > 0 | > 0 | > 0 | < 0 |
Для своєчасного визначення формування незадовільної структури балансу у прибутково працюючого підприємства, здатної в перспективі спричинити появу ознак поточної, критичної, а потім і понадкритичної неплатоспроможності, необхідно проводити систематичний експрес-аналіз фінансового стану підприємства. Це дозволить здійснити попереджувальні заходи, спрямовані на запобігання банкрутства. Такий аналіз можливо проводити за допомогою коефіцієнта Бівера, що розраховується в такий спосіб:
kБ = (Чистий прибуток + Амортизація) /
(Довгострокові зобов'язання + Поточні зобов'язання) =
= (ряд.220 ф.2 + ряд.260 ф.2) / (ряд.480 ф.1 + ряд.620 ф.1)
При цьому, якщо значення показника протягом тривалого часу (1,5 – 2 роки) не перевищує 0,2, те це свідчить про формування незадовільної структури балансу.
Значення коефіцієнта Бівера, що рекомендується за міжнародними стандартами, знаходиться в інтервалі 0,17 - 0,4.
У міжнародній практиці для оцінки ризику банкрутства підприємств у рамках експрес-аналізу фінансового стану підприємства широко використовують також модель відомого вченого-економіста Е. Альтмана. Відомий Z-рахунок Альтмана являє собою п‘ятифакторну модель, розраховану за даними про банкрутство 33 американських компаній.
Порядок розрахунку показника Альтмана:
Z = 1,2 X1 + 1,4 X2 + 3,3 X3 + 0,6 X4 + 1 X5,
де Z – інтегральний показник рівня загрози банкрутства;
X1 – відношення власного оборотного капіталу до суми всіх активів підприємства;
X2 – відношення нерозподіленого прибутку до суми всіх активів;
X3 – рівень прибутковості активів;
X4 – коефіцієнт фінансового ризику;
X5 – коефіцієнт оборотності активів.
Z = 1,2 ((ряд.380 ф.1 – ряд.80 ф.1) / ряд.280 ф.1) +
1,4 (ряд.350 ф.1 / ряд.640 ф.1) +
3,3 (ряд.050 ф.2 / ряд.280 ф.1) +
0,6 (ряд.035 ф.2 / (ряд.640 ф.1 – ряд.380 ф.1) +
1 (ряд.035 ф.2 / (1/2 (гр.3 ряд.280 ф.1 + гр..4 ряд.280 ф.1))
| Значення показника "Z" | Імовірність банкрутства |
| До 1,8 | Дуже висока |
| 1,81 – 2,7 | Висока |
| 2,71 – 2,99 | Можлива |
| 3 і вище | Дуже низька |
Примітки:
перелік використаних скорочень:
ф.1 – форма звітності №1 "Баланс підприємства"
ф.2 – форма звітності №2 "Звіт про фінансові результати"
ф.3 – форма звітності №3 "Звіт про фінансово-майновий стан"
ф.5 – форма звітності №5 "Примітки до річної фінансової звітності"
ряд. – рядок звітності
гр. – графа звітності
Аналіз використання трудових ресурсів
Повноту використання трудових ресурсів можна оцінити по кількості відпрацьованих днів і годин одним робітником за аналізований період часу і по ступеню використовування фонду робочого часу. Такий аналіз проводиться по кожній категорії працівників, по кожному виробничому підрозділу і в цілому по підприємству (табл. 7.).
Таблиця 4 Використання трудових ресурсів підприємства.
| Показники | Минулий рік | Звітний | |
| План | Факт | ||
| Середньорічна чисельність робітників (Чр) | | | |
| Відпрацьовано за рік одним робітником: Днів (Д) Годин (Г) | | | |
| Середня тривалість робочого дня (П), г | | | |
| Фонд робочого часу, тис.год. | | | |
| Зокрема понад урочно відпрацьований час, тис.год. | | | |
Фонд робочого часу (ФРВ) залежить від чисельності робітників (Чр), кількості відпрацьованих днів одним робітником в середньому за рік (Д) і середньої тривалості робочого дня (П):
Якщо фактично одним робітником відпрацьоване менше днів і годин, ніж передбачалося планом то, визначаються цілоденні (ЦДП) і внутрішньозмінні втрати (ВСП) робочого часу:
Після визначення надпланових витрат робочого часу необхідно вивчити причини, які їх обумовили. Вони можуть бути викликані об'єктивними і суб'єктивними обставинами, не передбаченими планом: додаткові відпустки з дозволу адміністрації, захворюваннями робітників з тимчасовою втратою працездатності, прогулами, простоями через несправність устаткування. Кожен вид втрат аналізується детальніше, особливо ті, які залежать від підприємства.
До непродуктивних витрат праці відносяться витрати робочого часу на виготовлення забракованої продукції і витрати часу, пов'язані з відхиленням від робочого процесу.
Для визначення непродуктивних витрат робочого часу використовуються дані про витрати від браку (см.табл.8).
Таблиця 4 Початкові дані для розрахунку непродуктивних витрат робочого часу.
| Показники | Сума, млн.грн. |
| Виробнича собівартість товарної продукції (Спр.) | |
| Заробітна плата робітників (ЗПр) | |
| Заробітна плата виробничих (ЗПпр.р.) робітників | |
| Матеріальні витрати (МЗ) | |
| Собівартість забракованої продукції (СЗ.пр.) | |
| Витрати на виправлення браку (Збр.) | |