Geum.ru

На пленарних засіданнях

Вид материалаДокументы

Содержание


парламентські слухання
Подобный материал:
1   2   3   4   5

парламентські слухання


2 ГРУДНЯ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ ВІДБУЛИСЯ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ НА ТЕМУ: "СТАН СВОБОДИ СЛОВА В РЕГІОНАЛЬНИХ ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ".

У них взяли участь народні депутати, представники органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування, творчих спілок, громадських організацій, працівники засобів масової інформації та науковці.

Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко, відкриваючи парламентські слухання, зокрема, зазначив, що "проблема свободи слова завжди була і залишається під постійною увагою вищого законодавчого органу".

М.Томенко наголосив, що предметом сьогоднішніх слухань є регіональні ЗМІ. Однак, зауважив народний депутат, обговорюючи державні комунальні ЗМІ, не слід забувати і про комерційні, котрі повинні працювати відповідно до чинного законодавства, професійної журналістики та етики.

Заступник Голови Верховної Ради поінформував учасників слухань, що парламент не зміг ухвалити нову редакцію Закону "Про вибори Президента України". А це означає, пояснив М.Томенко, що "правила гри фактично не змінено", тобто діє стара редакція і ті норми закону, якими регулюється діяльність ЗМІ.

М.Томенко визначив ключові проблеми роботи регіональних ЗМІ, наголосивши на їх незмінності. Він вважає, що першою проблемою є протиправне втручання засновників ЗМІ у редакційну політику, особливо це стосується районних газет. Другою актуальною проблемою, на його думку, залишається тема роздержавлення ЗМІ, оскільки їхнє бюджетне утримання призводить до порушення конкурентного середовища та створює передумови для прямого тиску на ЗМІ. Проте, зауважив М.Томенко, непідготовлене роздержавлення може призвести до знищення місцевої соціально-орієнтованої преси. "Третьою проблемою є забезпечення нормальних умов для журналістської діяльності, оскільки напади на журналістів і перешкоджання виконувати їх професійні обов'язки залишаються сумними реаліями", - наголосив М.Томенко.

Заступник Голови Верховної Ради України підкреслив, що на слуханнях необхідно поговорити про утиски преси не тільки від місцевої влади, а й від великих власників загальнонаціональних каналів."Є дві проблеми: роздержавлення й створення суспільного мовлення та боротьба з монополізмом і фінансовою складовою засновництва", - зазначив Томенко.

Голова Комітету з питань свободи слова та інформації Ганна Герман звернула увагу, зокрема, на те, що представники органів місцевої влади та власники засобів масової інформації здійснюють відкриту і приховану цензуру, політичний, економічний і політичний тиск на журналістів та засоби масової інформації.

Г.Герман, характеризуючи передвиборчу агітацію, наголосила, що вона вірить в незалежних журналістів. "Кого ми не обрали б, головне зберегти вільну пресу",- підкреслила народний депутат.

В. о. голови Державного комітету з телебачення та радіомовлення Олег Наливайко заявив, що протягом останнього часу зросла кількість нападів і спроб залякування журналістів. Зокрема, це проявляється у таких фактах як обстріли приміщень редакцій, замахи на директорів телекомпаній, побиття журналістів і телеоператорів тощо.

На думку Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Ніни Карпачової, необхідно ввести в Україні практику парламентських розслідувань фактів загибелі журналістів і нападів на них для вирішення цієї проблеми.

У її виступі також зверталася увага на те, що за 9 років з часу набуття чинності Кримінального кодексу було лише два випадки, коли винні у перешкоджанні професійній діяльності журналістів понесли покарання за відповідними вироками суду.

На думку О.Наливайко, генеральному прокуророві України необхідно створити робочу групу для узагальнення практики розслідування і вироблення рекомендацій, які б дозволили під час розслідування відповідних кримінальних справ застосувати статтю 171 Кримінального кодексу. А також заслухати у парламенті звіт генерального прокурора щодо ходу розслідування кримінальних справ за фактами перешкоджання журналістам у виконанні їхніх професійних обов'язків.

До серйозних проблем у сфері свободи слова О.Наливайко відніс порушення прав журналістів на доступ до інформації, втручання у редакційну політику з боку власників ЗМІ, адміністративний тиск на журналістів, який чиниться посадовими особами місцевих держадміністрацій та органів місцевого самоврядування, переслідування за критичні матеріали, безпідставні звільнення керівників місцевих ЗМІ.

Голова Національної спілки журналістів України Ігор Лубченко оголосив заяву від спілки журналістів, в якій, зокрема, наголошується, що політична "ситуація в країні розв'язала руки олігархам на свободу слова".

Представники регіональних ЗМІ поінформували учасників слухань про реальні проблеми в їх роботі. Так, головний редактор львівської газети "Ратуша" Ігор Савельєв розповів про тиск з боку місцевої влади, голова Дніпропетровської обласної державної телерадіокомпанії Вікторія Шилова повідомила про рейдерські захвати ЗМІ, які відбуваються в області, а голова Одеської громадської організації "П'ята студія" Марина Багрій-Шахматова - про напади на журналістів.

Крім того, промовці звертали увагу на те, що у суспільстві посилюється тривога з приводу фактів переслідувань журналістів, використання засобів масової інформації для поширення "чорного піару", приховування від громадян суспільно значущої інформації або її перекручення тощо. Місцеві чиновники не завжди дотримуються норм законодавства, які гарантують право громадян і журналістів на доступ до інформації.

На думку учасників слухань, необхідно посилити правову відповідальність органів державної влади та їх посадових осіб за незаконні дії, спрямовані на обмеження свободи слова та права на інформацію. Вони також вважають, що на низькому рівні залишається інформаційно-правова культура представників органів місцевої влади, окремих засобів масової інформації та журналістів.

За словами виступаючих, громадськість справедливо нарікає на недостатній професійний та художній рівень програм телебачення і радіомовлення, публікацій у пресі. Крім того, не налагоджено механізму державної підтримки місцевих засобів масової інформації та журналістів, а судова влада ще не стала надійним інструментом гарантування свободи слова, захисту професійної діяльності журналістів.

Народні депутати вважають, що повільно здійснюється перехід в інформаційній сфері на сучасні інформаційні технології, відсутні вагомі комплексні заходи щодо впровадження цифрового мовлення, гальмується процес створення суспільного - на загальнонаціональному та громадського - на регіональному рівнях телебачення і радіомовлення, роздержавлення засобів масової інформації.

Однією з причин такого стану, на думку учасників слухань, є неузгоджена і суперечлива нормативно-правова база, що гарантує право на свободу слова, інформацію тощо.

За словами учасників парламентських слухань, для безумовного забезпечення свободи слова в регіональних засобах масової інформації, посилення їх ролі в розбудові демократичної правової держави, економічному та соціальному розвитку країни, задоволенні духовно-культурних, професійних та інших потреб громадян, парламенту необхідно привести чинне законодавство про свободу слова та право на інформацію у відповідність з Європейською Конвенцією про права людини (995-004) та іншими міжнародно-правовими документами. Крім того, необхідно прискорити розгляд передбаченого звіту Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Президенту України та Раді національної безпеки та оборони, на думку промовців, потрібно вжити заходів щодо забезпечення конституційного права громадян на свободу слова та інформацію, посилення їх гарантій, а також інформаційної безпеки особи, суспільства, держави.

Працівники регіональних ЗМІ вважають, що Кабінету Міністрів необхідно вжити заходів щодо забезпечення виконання законодавства з питань свободи слова та права на інформацію, посилити контроль за дотриманням його органами державної виконавчої влади. А також розробити та подати на розгляд парламенту проекти щодо розвитку інформаційного законодавства України.

На думку представників органів державної влади, необхідно завершити упродовж 2010-2011 років технічне переоснащення державних та комунальних регіональних телерадіокомпаній. Розробити проект Програми державної підтримки засобів масової інформації.

Народні депутати рекомендують Верховному Суду спільно з Вищим Господарським Судом, Вищим Адміністративним Судом України вивчити питання про можливість та доцільність створення у їх складі Колегій з розгляду інформаційних спорів та постійно здійснювати аналіз судової практики з цих питань. А Генеральній прокуратурі - посилити нагляд за додержанням і застосуванням законодавства про свободу слова та право на інформацію, перевірити факти неправомірних дій окремих установ і посадових осіб органів державної влади тощо.

Учасники слухань також запропонували, щоб парламент у травні 2010 року заслухав інформацію Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України про проведену роботу правоохоронними органами щодо забезпечення конституційного права громадян на свободу слова та прав на професійну діяльність журналістів.

Парламентарії також рекомендували Міністерству внутрішніх справ, Службі безпеки звернути увагу на забезпечення свободи діяльності засобів масової інформації та журналістів, захист їх від морального терору, актів насильства, іншого переслідування. Крім того, на думку народних депутатів, цим структурам необхідно посилити практичну увагу до захисту життя, здоров'я, честі та гідності журналістів.

За словами представників засобів масової інформації, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення повинна забезпечити вимоги законодавства щодо контролю за реалізацією інформаційної політики держави в сфері телебачення і радіомовлення, а також посилити власну роль і відповідальність за розвиток та якісний стан телебачення й радіомовлення України, за зростання професійного, художнього рівня програм та передач телерадіоорганізацій тощо.

У своїх промовах учасники слухань також запропонували Національній спілці журналістів, іншим професійним творчим організаціям працівників інформаційної сфери посилити роботу серед членів своїх організацій для безумовного дотримання ними професійної етики. Народні депутати вважають, що органам місцевого самоврядування та державної виконавчої влади на місцях спільно з Фондом державного майна потрібно забезпечити ефективний захист майнових прав суб'єктів інформаційно-видавничої сфери комунальної та інших форм власності. Не допускати вилучення з цієї сфери та передачі для використання не за призначенням приміщень, устаткування та обладнання, іншого майна друкарень, редакцій, періодичних видань, телерадіоорганізацій і земельних ділянок, на яких ці об'єкти розташовані.

Крім того, учасники слухань пропонували Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації посилити взаємодію з регіональними та місцевими громадськими організаціями, створеними з метою захисту свободи слова та інформаційної діяльності. Прискорити опрацювання законопроектів "Про захист професійної діяльності журналістів" (реєстр. №2636), "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації" (реєстр. №0890), "Про доступ до публічної інформації" (реєстр. № 2763/П) та інших актуальних для розвитку регіональних засобів масової інформації проектів тощо.

* * *