Вип. 2 Суми 20 10
| Вид материала | Документы |
- Актуальні питання сучасної післядипломної медичної освіти [Текст] : матеріали Обласної, 487.14kb.
- В бібліотеках області. Інформація. Досвід : дайджест. Вип. 26 / Сумська обл універс, 425.87kb.
- Таблиця 26 Узгодження суми облікового прибутку (збитку) та суми податкового прибутку, 38.54kb.
- Про наш край І краян: Сумщина на сторінках видань Канадсько-української бібліотеки :, 1451.6kb.
- Суми 20 11, 693.29kb.
- Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, 629.63kb.
- О. Б. Коваленко (голова), П. В. Грищенко (заступник голови), 752.42kb.
- Питання до екзаменів, 398.67kb.
- Питання до колоквіуму, 338.63kb.
- Сумський державний університет Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ, 528.98kb.
УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ СУМСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
ОБЛАСНА УНІВЕРСАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА
КАЛЕЙДОСКОП ДОСВІДУ
Дайджест за матеріалами професійних періодичних видань
Вип. 2
Суми 2010
Вступ
Дайджест за матеріалами професійних періодичних видань включає огляд статей, які були надруковані в журналах «Библиотека», «Библиополе», «Библиотечное дело», «Научные и технические библиотеки» за 2009 рік.
Огляд включає статті, в яких йде мова про роботу бібліотек в умовах кризи, нові напрямки в роботі бібліотек, взаємовідносини книги і комп’ютера. Приділяється увага профорієнтаційній роботі бібліотек, досвіду роботи бібліотек з центрами зайнятості. Декілька статей стосуються спілкування бібліотекаря з аудиторією, вирішення конфліктних ситуацій, виховання корпоративної культури та правил ділового етикету.
Включені статті, які пояснюють такі поняття як «портфоліо», основні завдання методичної роботи та вимоги до методиста як професіонала, якісні показники роботи бібліотек.
***
Цікавою є публікація заступника директора з наукової роботи Бєлгородської державної універсальної наукової бібліотеки С. Бражникової «Кризис – основа будущего успеха» в журналі «Библиополе» (2009. – № 6. – С. 3-9). Епіграфом до статті не випадково взяті слова «Хто хоче працювати, шукає способи, хто не хоче – причини».
Нинішня криза відноситься до фінансових, зумовлена політичними і економічними чинниками і характеризуються глибоким розладом фінансових систем цілих держав. Фінансова криза найчастіше тягне за собою розвиток соціальної, політичної, психологічної і технологічної криз.
Наслідки особливо затяжної кризи передбачити важко, але в той же час її подолання – це, в якійсь мірі, процес, яким можна керувати. Ця думка і повинна бути покладена в основу всієї діяльності бібліотечного менеджменту на сучасному етапі.
Інший ризик кризи – геополітичного рівня – пов’язаний з переходом цивілізації з економіки, яка виробляє товари, до економіки, яка обслуговує, в якій модель суспільної поведінки – обмін послугами. Така модель суспільства потребує від нашої професійної спільноти зміни бібліотечного світогляду. Для нас стало звичайним існування організацій сфери культури, але може бути й так – культура залишиться, а закладів культури – ні.
Наступний ризик також пов'язаний з тенденціями розвитку цивілізації. Уже в кінці минулого століття дозвілля в житті більшості людей стало рівноправною частиною, такою, як праця та навчання. Розпочалася Ера дозвілля. Читання, в основному, сприймається як розвага. Бібліотека стала одним із гравців на ринку вільного часу, організації дозвілля, надання інформації. Без сумніву, ця конкуренція буде тільки посилюватися, і бібліотеці, якщо вона не знайде свою нішу на цьому ринковому полі, загрожує, при оптимістичному розвитку подій, повернення до основної депозитарної функції – зберігання книг. Тим самим вона втрачає так важко завойовані позиції центру місцевої спільноти.
За думкою багатьох колег, особливо практиків, орієнтація бібліотек на вузькоцільову аудиторію значно зменшує їх коефіцієнт виживання. Ризик бібліотек в даному випадку в тому, що їх спеціалізація в одному населеному пункті є не чим іншим, як розпорошенням коштів, потужностей, штучним розділенням аудиторії, що в результаті призводить до того, що жодна з них не володіє необхідними ресурсами, іміджем для їх становлення як центрів суспільного життя.
Враховуючи активний розвиток і різноманітність сучасних комунікацій всіх типів і видів, їх головну роль в житті будь-якого суспільства, модернізований варіант стратегічної мети, бібліотеки можна визначити як центри комунікацій. Під час кризи моделювання нових образів бібліотеки як площадок комунікацій – це один із напрямків розвитку системи антикризового управління, яке в даний час повинно бути створене в кожній бібліотеці.
Антикризове управління у будь-якій організації – це управління, в якому прогнозовані небезпеки кризи, проведені аналіз і оцінка її проявів, вироблені інноваційні стратегії поведінки, розроблені конкретні управлінські рішення в умовах кризи, використані її фактори для подальшого розвитку.
Оптимальною формою планування діяльності є проекти з визначенням чітких пріоритетів для кожної служби бібліотеки.
Технологічна схема антикризового управління в бібліотеці:
Створення групи спеціалістів зі зниження негативних наслідків кризи
↓
Аналіз сильних і слабких сторін ситуації, що склалася
↓
Складання антикризової стратегії бібліотеки
↓
Підготовка управлінських рішень зі зниження негативних наслідків кризи
↓
Створення системи реалізації управлінських рішень
↓
Реалізація управлінських рішень
↓
Перевірка якості виконання управлінських рішень
↓
Перевірка доцільності і ефективності проведення подальших робіт по виводу бібліотеки з кризи
↓
Корегування управлінських рішень антикризової стратегії
Пасивність багатьох бібліотек в умовах кризи пояснюється також відсутністю розуміння того, що потрібно робити в ситуації, яка склалася.
В системі антикризового управління бібліотекою не менш важливий стиль керівника, який визначає якість прийнятих рішень. Елементами такого стилю є професійна довіра, цілеспрямованість, чітка, прозора організація, мотивація ініціативи і самоорганізація, відбір персоналу. Дуже важливо в період нестабільності підтримувати бібліотечні традиції, в тому числі організовувати свята, куди запрошувати членів сім’ї, формувати корпоративну культуру, прагнути, щоб жоден працівник не відчував себе недооціненим. Хоча більшість керівників не готова відмовитися від звичної моделі управління.
Сценарій стратегічного планування передбачає також пошук альтернатив – у нашому випадку вибір зроблено на користь комунікативної моделі бібліотеки або бібліотеки без кордонів. Її основні характеристики:
- бібліотека одночасно працює в реальному і віртуальному просторах;
- вона може оперативно моделювати свою діяльність в залежності від потреб суспільства: створювати нові моделі обслуговування користувачів;
- вона формує бібліоцентричну модель культури, де виступає центральною і одночасно зв’язуючою ланкою всього культурного життя суспільства.
Виживання в умовах кризи може і повинно бути поєднане з прагненням розвитку матеріально-технічної бази бібліотеки, видів і якості її послуг, об’єднанням ресурсів і діяльності всіх бібліотек території, що підвищить конкурентоспроможність і імідж вашого закладу.
А починати потрібно з перегляду відношення самого бібліотекаря до тих ресурсів, які є – навіть в ідеологізований радянський час бібліотеки одержували не найгірші зразки літературно-художньої творчості.
Потрібно звернути увагу і на структуру бібліотеки. В Бєлгородській області все більше розповсюдження отримують віртуальні або телефонні служби центрів правової інформації, оскільки правова захищеність громадян особливо важлива в умовах кризи. Психологічну підтримку можна отримати в Дні соціальної допомоги, коли бібліотекарі ідуть до людей похилого віку, інвалідів, знайомлять їх з нової пресою, проводять огляди новинок літератури, організовують зустрічі за чашкою чаю, допомагають написати листа родичам, або просто вислуховують цих людей. Бібліотеки можуть активно включитись в систему додаткового навчання тимчасово непрацюючих – сформувати спеціальний фонд документів, організувати для них курси комп’ютерної грамотності, зайняти їх вільний час самоосвітою.
Цікавий досвід деяких бєлгородських колег по відкриттю бюро добрих послуг – бібліотекар збирає дані про жителів: яких послуг побутового характеру вони потребують і які види допомоги можуть запропонувати самі. Таким чином, безкоштовно, обмінюючись послугами, громадяни вирішують свої життєві проблеми (знайти репетитора для дитини, перевезти речі…). Кабінет ділової інформації Бєлгородської державної універсальної наукової бібліотеки відкрив довідкову службу «Адреси соціальної допомоги», мета створення якої – надання жителям Бєлгородщини адресно-довідкової інформації по організації соціального профілю країни і області. Співробітники служби допоможуть знайти юридичну назву організації, її адресу, телефон, факс, сайт в Інтернеті.
Яскравим прикладом моделювання професійної діяльності в умовах кризи є проект з написання літописів населених пунктів. Створення літописів дозволило і обласній, і міським бібліотекам сформувати найповніші краєзнавчі інформаційні ресурси і зайняти лідируючі позиції серед закладів, що займаються краєзнавством. А влада, яка підтримала цей проект, побачила зовсім іншу грань наших можливостей, корисну в значній мірі і населенню, і самій владі. Бібліотеки області на своїй технічній базі, або і без неї, випускають газети, на сторінках яких розповідають про життя свого населеного пункту.
Всі міські бібліотеки стали учасниками Регіональної комплексної програми по захисту прав споживачів: приймають скарги від жителів на недобросовісних виробників товарів і послуг, на їх базі працюють громадські приймальні, де приймають юристи, спеціалісти місцевих адміністрацій по захисту прав споживачів. Таким чином, в бібліотеку приходять не тільки читачі, а й різні представники громади, і бібліотека повинна зробити все, щоб ці люди захотіли прийти до нас ще не раз.
В рамках участі у цільовій програмі «Розвиток туризму в Бєлгородській області» вони все частіше стають екскурсійними центрами населеного пункту: розробляють екскурсії, організовують постійно діючі виставки краєзнавчого характеру.
В перелік пріоритетних напрямків антикризової програми можуть бути включені профілювання діяльності, розвиток нестаціонарних форм обслуговування, наближених до місця проживання жителів. При профілюванні бібліотека залишається універсальною, але вибирає пріоритетні напрямки в своїй практиці, що будуть сприяти об’єднанню навколо неї відданих груп населення, які, в разі необхідності, можуть виступити і в якості активної захисної сили її інтересів.
Серед моделей, які зустрічаються найчастіше, потрібно виділити, перш за все, бібліотеки-музеї, які можуть бути відкриті як на базі сільської, так і на базі міської бібліотек. Такі музеї можуть бути різних видів – музей історії населеного пункту, музей генеалогії місцевих жителів, музей сільського побуту, фотохроніка села, музей відомих земляків, музей традиційної народної культури, музей історії бібліотеки, музей декоративно-ужиткового мистецтва, експозиція рідної природи, бібліотечна галерея.
Стає популярною і така форма, як бібліотека-театр. Форми її діяльності різні: театр книги, самодіяльний театр, ляльковий театр. Більш популярними стають моделі бібліотеки-салони, які об’єднують любителів, професіоналів мистецтва, бібліотеки-відеосалони, бізнес-бібліотеки або ділові бібліотеки, бібліотеки-медіацентри, бібліотеки-клуби, бібліотеки-кафе. А модель бібліотеки-майстерні, бібліотеки-лабораторії дозволяє їй виступати в ролі мецената – відчуваючи її підтримку, творча людина створює твори культури.
Втіленням ідей, які відповідають сучасній концепції бібліотеки, є проект, який називається «Магазин ідей», ініційований у Великобританії. Магазин ідей – це поєднання традиційних бібліотечних служб з послугами, які покликані забезпечувати будь-які потреби жителів території в тому, що стосується навчання чи дозвілля. В одній із таких бібліотек в оновленому інтер’єрі відкрито Інтернет-кафе, тут також повинна бути ігрова кімната для маленьких дітей. В магазинах ідей реалізується програма «Навчання все життя».
На Бєлгородщині поки що реалізують іншу ідею англійських бібліотек, пов’язану з їх становленням як центрів генеалогії. Важливо, що практика вивчення історії свого роду вирішує значні соціальні проблеми – об’єднує спільними інтересами декілька поколінь однієї сім’ї, сприяє формуванню патріотичних почуттів, гордості за своє прізвище, свій народ.
Огляд нових моделей сучасної бібліотеки буде не повним без згадки про досвід колег з Москви по організації інформаційних інтелект-центрів – створення в закладах умов для самореалізації і розвитку особи. Крім традиційних форм обслуговування, пропонується Інтернет-клуб, навчальний клас, клуб спілкування за інтересами, відділ правової інформаційної підтримки, центр соціально-психологічної адаптації і підтримки різних груп населення, відділ професійної орієнтації і адаптації, центр розвитку творчих здібностей, центр ділової і правової інформації, клуб пенсіонерів, навчальний центр, дозвілевий комплекс, інтелектуальний комплекс, молодіжний дискусійний клуб, клуб спілкування людей з обмеженою мобільністю.
Одним із правил поведінки і організації праці в умовах кризи є необхідність збереження своїх позицій на ринку. Оптимальною стратегією діяльності бібліотеки в даному напрямку є розвиток нестаціонарних форм обслуговування: виїзний читальний зал, колективний абонемент, бібліобус, організація виставок списаних книг в громадських місцях – вокзалах, лікарнях, поліклініках, магазинах.
Підняти авторитет можна і маркетинговими методами – розробити логотип, слоган бібліотеки, організувати рекламно-інформаційні куточки в загальнодоступних місцях.
Тут доцільно згадати міжнародний стандарт, який рекомендує бібліотеці функціонувати до 60 годин на тиждень, при цьому 30 % годин роботи бібліотеки не повинно співпадати з годинами робочого дня. На заході бібліотеки все активніше починають працювати в нічний час – «Нічне життя бібліотеки», «Відкрита ніч», «Ніч читання».
Вихід із будь-якої кризи досягається об’єднанням зусиль, ресурсів різних структур, створенням єдиних програм співробітництва різних організацій у сфері культури – бібліотек, музеїв, архівів, клубів, шкіл.
В умовах кризи ключовою проблемою є низький рівень фінансування, що веде до виникнення інших проблем. Вихід тут вбачається у збалансуванні платних і безкоштовних послуг, проведенні компанії по роз’ясненню реальним і потенційним користувачам того, що отримані кошти підуть не на потреби бібліотеки, а будуть сприяти розвитку кожного члена місцевої спільноти.
Будь-яка криза має не тільки широкий набір ризиків, а й не менш широкий набір можливостей. Важливо не тільки нейтралізувати ризики, а й виявляти і розвивати основи майбутнього успіху.
***
«Работать по-старому уже нельзя» – за такою назвою в журналі «Библиотека» (2009. – № 9. – С. 40-41) надрукована стаття завідувачки науково-методичного відділу Курської обласної наукової бібліотеки Т. Шуйської.
Адміністрація Курської області приділяє постійну увагу бібліотекам – починаючи з 2000 року їхнє бюджетне фінансування виросло у 7 разів. Важливе значення надається підвищенню соціального статусу, матеріального благополуччя. У 2004 році були прийняті обласні закони «Про культуру», «Про бібліотечну справу Курської області». З метою підвищення іміджу і професійної майстерності бібліотекарів, виявлення талановитих працівників з 2001 року затверджена премія губернатора «Кращий бібліотекар року».
З 2007 року в рамках проведення року бібліотек в регіоні почав реалізовуватися проект створення модельних бібліотек. Змінилася не лише вивіска, в роботі бібліотек з’явилися нові напрямки, які якісно поліпшили життя селян. В першу чергу – це переорієнтація діяльності на інтереси місцевої громади – щоб бібліотека була корисна всьому населенню, а не лише користувачам. Сільський житель повинен мати широкий доступ до інформації незалежно від того, де він проживає – в маленькому селі чи у великому населеному пункті. В нових бібліотеках жителі села зможуть самостійно знаходити інформацію, яка їх цікавить, в мережі Інтернет і базах даних, працювати з електронними енциклопедіями і довідниками, користуватися електронною поштою, сканувати необхідні документи.
З чого ж розпочиналась робота по створенню модельних бібліотек? Комітет по культурі Курської області запропонував головам районів створити показові або модельні бібліотеки. Багато керівників цю ідею підтримали, і навіть виникла конкуренція – кожен прагнув, щоб краща бібліотека з’явилася саме в його районі. Перші бібліотеки були відкриті в Глушковському районі. Приміщення бібліотек повністю змінилися – коштів на їх модернізацію керівництво району не пошкодувало. Сучасні меблі, нові книги, гарна передплата і, звичайно, комп’ютер з виходом в Інтернет. Книжковим фондам сільських бібліотек можуть позаздрити навіть жителі міст. Комітет по культурі Курської області подарував бібліотекам комп’ютерну і оргтехніку, комплект книг кращих московських видавництв.
На реконструкцію Пенської сільської бібліотеки в Бєловському районі витрачено більше мільйона рублів – капітальний ремонт за європейськими стандартами, сучасні меблі, технічні засоби, нові книги. В день відкриття модельної бібліотеки села Клюква Курського району на зустріч з губернатором з’їхались керівники бібліотек області. Обговорювались питання комплектування бібліотечних фондів, формування єдиного інформаційного простору регіону, створення центрів правової інформації, відродження традицій сімейного читання, забезпечення соціального захисту бібліотечних працівників. Губернатор області висловив впевненість, що саме модельні бібліотеки стануть центрами сільської культури. Зараз в Курському районі вже відкрито 10 модельних бібліотек.
В Суджанському районі вперше в області відкрито відразу три модельні бібліотеки.
Сьогодні в 19 районах Курської області вже діє 38 модельних бібліотек. Вони обладнані комп’ютерною і оргтехнікою, аудіо, відеотехнікою, їх фонди поповнилися новою літературою, збільшилась кількість інформаційних послуг, які вони надають населенню. Всі заходи, які проводять бібліотеки, супроводжуються електронним, мультимедійним показом, що більш емоційно впливає на сприйняття.
Тренінг-центр, що діє при обласній бібліотеці, розробив для спеціалістів модельних бібліотек програму заходів з навчання, особливу увагу приділивши циклу семінарів з організації використання нових інформаційних технологій – створення електронних презентацій, власних електронних баз даних.
Позитивна діяльність модельних бібліотек одержала високу оцінку з боку місцевого населення. Накопичений досвід дозволить в подальшому розширити коло бібліотек, які модернізуються, вплинути на відношення до них регіональних і місцевих органів влади і їх роль в сучасному житті.
***
Заслуговує на увагу стаття завідувачки філії № 16 Централізованої бібліотечної системи міста Орла Л. Ромашової «Компьютер книге не противник» – опублікована в журналі «Библиотека» (2009. – № 6. С. 39-41).
Сьогодні багато говорять про те, що комп’ютер витісняє книгу. Ці розмови зрідні тим, які звучали в 60-ті роки минулого століття – що, крім телебачення, нічого не буде: ні театрів, ні кіно, ні, тим більше, книг. А чи варто взагалі протиставляти книгу і телебачення одне одному? Чи не краще зробити їх спільниками.
Філія № 16 ЦБС міста Орла розміщена в типовій трикімнатній квартирі дев’ятиповерхового будинку. Комп’ютеру знайшлось місце тільки в читальній залі. Зате тепер його можна використовувати при проведенні масових заходів. Наприклад, під час книжкової виставки-вікторини «Самое синее в мире Черное море мое» 57 хвилин звучали 19 пісень про море. Суть цього заходу полягала в тому, щоб за портретами та цитатами впізнати автора віршів, присвячених морю. На виставці були представлені книги, репродукції картин, портрети, цитати. Увагу читачі звертали і на інформаційний листок з посиланнями до інших розділів систематичного каталогу, де можна знайти книги про морських жителів, мореплавців, бойові дії на морі. Разом з бібліотекарем будь-яка дитина, яка зацікавилася цією темою, вчилася користуватися електронним каталогом. Виставка була не тільки приваблива зовні, діти, не помічаючи того, одержали інформацію різного напрямку: з літератури, музики, природознавства, техніки.
Думка про те, щоб зробити товаришами комп’ютер і книгу, щоб вони були союзниками в залученні дітей до читання, виникла саме після цього заходу. Працівники бібліотеки стали проводити Дні музики однієї з країн, наприклад, присвячені ювілеям композиторів Брамса, Рахманінова, Вівальді. Протягом дня в бібліотеці звучали мелодії композитора-ювіляра і національна музика тієї країни, де він народився. Виставки розповідали не тільки про творчість композитора, а і про батьківщину ювіляра, її національні традиції. Таким чином, бібліотекарі прагнули не тільки виховати почуття прекрасного, але й через нові знання виховати почуття толерантності, вміння розуміти і приймати іншу культуру і звичаї.
З метою залучення дітей до книги, як методу дозвілля, бібліотекарі щорічно проводять «Літні читання», в рамках яких в минулому році був відкритий бібліотечний кінозал. Його послугами користувалися не лише діти з пришкільних таборів, але й ті, що залишилися в місті. Діти із задоволенням дивились мультфільми, а потім часто просили книги, за якими вони зняті. Так що можна зробити висновок, що телевізор і комп’ютер не тільки не заважають, а й сприяють залученню дітей до читання.
Бібліотекарі філії прагнуть створити в бібліотеці доброзичливу, домашню атмосферу. В цьому їм допомагають іграшки, однією з яких є Читайка. Він – учасник багатьох заходів, зустрічає дітей, які перший раз приходять до бібліотеки, проводить екскурсії. А ще є «доктор Градусник». Він веде уроки здоров’я. А тренер «Гантелькин» проводить спортивні заняття. На уроці з правил дорожнього руху столи читальної зали перетворюються на дорогу з переходами для пішоходів. По дорозі їдуть машинки, дорогу переходять іграшки-пішоходи.
На літературному святі до ювілею С. Маршака була використана інсценівка-імпровізація його відомого вірша. В реквізит включили все, що «дама здавала в багаж» – диван, чемодан, саквояж, картину, корзину, картонку і маленьку собачку. Квитанції теж були, як справжні – надруковані на зеленому папері. А Дама – в шляпі, пенсне, горжетці з віялом. Як підсумок проведених заходів – два місяці черга на книги С. Маршака, працівники бібліотеки були змушені брати книги в інших бібліотеках міста.
Одна із форм інсценізації – читання за ролями. Вона була використана під час обговорення книги В. Катаєва «Сын полка». В ході обговорення діти отримали завдання зібрати рюкзак Вані Сонцева, а для того, щоб це зробити, потрібно було добре знати текст книги.
На вечорі поезії «Пусть миром правит лишь любовь» старшокласниці читали за ролями діалог рицаря Вольдемона і Іоланти із опери П. Чайковського «Іоланта». Після цього був перегляд на комп’ютері цих же моментів із музичного фільму-екранізації.
На майданчику перед бібліотекою її працівники проводить літню акцію «Читайка запрошує». Майданчик святково оформляється – яскраві плакати, різнобарвні кульки, організовуються виставки, біля яких чергують діти з активу бібліотеки.
А ще бібліотекарі використовують таку форму заходів, як ілюстровані вікторини. Так, до Дня Росії була підготовлена конкурсно-ігрова вікторина «Славянская старина». Ілюстрована виставка мала декілька розділів, і дітям потрібно було за ілюстраціями назвати елементи спорядження воїна, обстановки селянського будинку, вказати, до яких промислів відносяться предмети побуту. В ході проведення краєзнавчих ілюстрованих вікторин необхідно було впізнати за фотографіями архітектурні пам’ятки міста, відзначити, які рослини даної місцевості діти знають. Проводяться в бібліотеці і виставки однієї книги – ця книга повинна бути чимось цікава – змістом, ювілейною датою, темою чи тим, що давно забута. Таким чином діти втягуються в читання тих книг, які раніше не читали. Працює бібліотека і з батьками, читаючими сім’ями. Під час учбового року один раз на місяць, в суботу, проводяться батьківські п’ятихвилинки «Мамы, папы, ребятишки. Ждем, скучаем. Ваши книжки», які включають в себе бесіди «Читання в сім’ї», огляди «Щоб дитина була здоровою», знайомство з новими книгами. Для батьків організований «батьківський стелаж», де представлені книги, подаровані читачами.
***