Робоча програма дисципліни 6 Нормативні данні з дисципліни 6 Лекційні заняття 6 Розділи програми, що пропонуються до самостійного вивчення 8 Лабораторні роботи 9

Вид материала

Документы

Содержание 3.4 БЖД в умовах НС Стресори виживання Фізичний стан людини Готовність до екстремальних умов

Подобный материал:

• Робоча програма дисципліни Лекційні заняття та розділи дисципліни, що пропонуються, 1010.34kb.
• Програма з дисципліни «Технічні засоби автоматизації», 120.53kb.
• Програма дисципліни " Історія української літератури (Давня українська література, 513.4kb.
• 1. нормативні дані з дисципліни, 829.39kb.
• Робоча навчальна програма Дисципліни Етика та естетика І цінності сучасного суспільства, 204.54kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни (назва навчальної дисципліни) для студентів, 535.77kb.
• Програма навчальної дисципліни робоча програма навчальної дисципліни кваліфкаційні, 680.22kb.
• Робоча навчальна програма з дисципліни " Статистичні методи у наукових дослідженнях", 246.28kb.
• Робоча програма з дисципліни комплексний аналіз для спеціальностей: 010100 пмсо. Математика, 156.9kb.
• Робоча навчальна програма з дисципліни "Комп’ютерні технології в юридичній діяльності, 796.79kb.

3.4 БЖД в умовах НС

 

Необхідно розглянути причини виникнення й особливості розвитку НС. Варто розділити НС за характером на природні, техногенні, екологічні, медико-біологічні, соціально-політичні і військові.

Необхідно вивчити питання класифікації НС, виділяючи такі класифікаційні ознаки як характер НС, рівень (масштаб) НС (об'єктова, місцева, регіональна, національна, транснаціональна), динаміка становлення НС, наявність постраждалих і загиблих, матеріальний збиток, порушення умов життєдіяльності.

Рекомендується вивчити специфіку поводження людини у НС. У НС, як правило, виникають екстремальні умови і на БЖД впливають:

-фізичний стан людини, психофізіологічний стан людини, що виявляється у виді фізіологічного стресу, психологічних зрушень і появи психічної напруженості;

-готовність людини до екстремальних умов;

-значимість для людини стресорів виживання, таких як біль, холод, жара, голод, перевтома.

Стресори виживання зв'язують несприятливі впливи на людину з гранично-припустимою тривалістю пристосувальних реакцій його організму. До стресорів виживання відносяться:

• біль - нормальна фізіологічна реакція організму, людина, позбавлена болючої чутливості, не може вчасно реагувати на фактор небезпеки, що викликає біль, але біль дратує і відволікає, а тривалий біль впливає на поведінку людини;
  
• холод - знижує фізичну активність і працездатність, впливає на психіку людини;
  
• жара - висока температура, особливо пряма сонячна радіація, порушує функції органів і систем, послабляє фізичну і психологічну діяльність;
  
• спрага - як нормальний сигнал на нестачу рідини в організмі при неможливості відновити цю нестачу "заволодіває" усіма помислами і бажаннями людини;
  
• голод - сукупність відчуттів, зв'язаних з потребами організму в їжі, тривалий голод послабляє організм, знижує його стійкість до холоду, болю і т.п.;
  
• перевтома - притупляє волю людини, робить його "поступливим до власних слабкостей".
  

Фізичний стан людини включає фізичну підготовленість, витривалість, захворювання до моменту виникнення екстремальних умов.

Психофізіологічний стан людини виявляється у виді:

• фізіологічного стресу - відхилень фізіологічних параметрів людини (температура, кров'яний тиск і т.п.) від нормальних значень, характерних для людини в звичайних умовах;
  
• психологічних зрушень і появи психічної напруженості, що виявляються у виді:
  

а) непатологічних реакцій, для яких характерна психологічна зрозумілість реакції, її пряма залежність від ситуації, при цьому зберігається працездатність (хоча і знижена), можливість спілкування з навколишніми, критичний аналіз свого поводження, цілеспрямованість діяльності;

б) типових реакцій, що включають почуття тривоги, страху, пригніченості, занепокоєння за долю рідних і близьких, прагнення з'ясувати дійсну ситуацію;

в) психопатологічних станів, які включають хворобливі стани, що позбавляють людину можливості продуктивного спілкування і цілеспрямованих дій.

Готовність до екстремальних умов включає формування знань і навичок, формування психологічної готовності. При цьому здатності людини, його індивідуальні якості, навички, загальна і спеціальна підготовка, його характер і темперамент не сумуються арифметично, а утворюють деякий комплекс, що володіє визначеною стійкістю. Готовність людини може бути:

• завчасною (тривалою), заснованою на раніше придбаних знаннях, навичках, уміннях, досвіді, якостях;
  
• ситуативною (тимчасовою), що відображує пристосування всіх сил для успішних дій у даний момент.
  

По суті справи, готовність до екстремальних умов - це відображення досвідченості людини: досвідчена людина має високу швидкість вибору правильного рішення з набору відомих рішень, а також може виробляти нетипові, але ефективні, рішення. Кожна людина має свій набір прийомів виходу з важких ситуацій. Однак, існують загальні риси регуляції поведінки, а саме: самоврядування, самопереконання, самонаказ, самопідбадьорення, діючий стимул, відволікання від негативних елементів ситуації і переключення уваги на подразники з позитивним емоційним фарбуванням.

Емоційно-поведінкова активність людей при екстремальних умовах має індивідуальний характер, але можна виділити дві групи людей із принципово різною поведінкою у цих умовах:

а) активне емоційно-поведінкове реагування: прискорюються і підсилюються захисні чи агресивні дії щодо виходу із ситуації, реагування спрямоване на видалення екстремального фактора (утеча, агресія), але неадекватна ситуації активізація поведінки може приводити до негативних наслідків (наприклад, до паніки);

б) зниження емоційно-рухової активності: зменшується роль вольових процесів, реагування спрямоване на пережидання.

Характерним для екстремальних умов є паніка.

Паніка - це психологічний стан людини, що характерізується сум'яттям, страхом, розгубленістю і втратою контролю над своїми думками і вчинками. Ознаки паніки:

• заціпеніння і загальмованість вчинків (від страху і жаху);
  
• інстинктивні захисні дії;
  
• утеча від небезпеки, віра в те, що обстановка вкрай небезпечна;
  
• "тиха паніка" (відчуття крайньої безпорадності, безвихідності, приреченості, що виявляються в припиненні опору і "здачі" випадковому перебігу подій).
  

Людина, що охоплена панікою, погано міркує, її думки не є розумними, вона не шукає альтернативних рішень, не бачить деталей і наслідків своїх рішень (наприклад, стрибок з вікна при пожежі). Паніка "заразна" і легко передається від людини до людини.

Паніка за характером соціальна: тут рвуться найдужчі зв'язки (мати може кинути дитину), люди робляться небезпечними друг для друга.

Ранішне розпізнавання ознак настання паніки необхідно для проведення попереджувальних заходів. Ніяка паніка не виникає зненацька, їй передує ланцюгова реакція психічного порушення. Для запобігання чи припинення паніки важливо перервати збуджений стан, заспокоїти людей і, насамперед, себе. «Ліки» проти паніки – це особиста досвідченість, експрес-релаксація та ін.


Заходами, що сприяють запобіганню паніки, є:

• своєчасне визначення “осередків напруги”;
  
• спокійна, ділова, постійна інформація без драматизації;
  
• прості і зрозумілі вказівки щодо дії;
  
• проведення відволікаючих занять (наприклад, упакування майна, допомога старим людям і т.і.);
  
• ізоляція панікерів і розповсюджувачів слухів,
  
• протидія слухам шляхом інформування про обстановку;
  
• чітке керування потоками людей, відкриття запасних виходів;
  
• виключення з побуту слів "катастрофа", "небезпечно для життя";
  
• оперативне відсторонення недотепних працівників;
  
• винятково обережне використання сили.
  

Для ефективності дій в екстремальних умовах певного класу (у відкритому природному середовищі, при стихійних лихах, при масових заходах та ін.) необхідно створити «набір можливих умов» і «набір дій» з урахуванням своїх знань, свого психологічного портрета і фізичних можливостей.

Розглянете оповіщення населення при виникненні чи погрозі виникнення НС, принципи і способи захисту населення при НС, включаючи евакуацію і розосередження, використання захисних споруджень, засобів індивідуального захисту, включаючи підручні засоби.

Якщо тема засвоєна досить добре, то Ви повинні

знати:

основні причини виникнення, загальну характеристику і класифікацію НС;

вимоги до систем оповіщення, організації зв'язку і медичної допомоги в НС;

ідентифікацію типу НС і підходи до оцінки рівня небезпеки;

принципи, способи і засоби захисту населення в умовах НС;

уміти:

прогнозувати появу вражаючих факторів у випадку виникнення НС;

Рекомендується література [1, 4].

 

Питання для самоперевірки

 

1. Які причини можуть приводити до виникнення НС?

2. Які НС відносяться за характером до природних, техногенних, екологічних, медико-біологічних, соціально-політичних, військових?

3. По яких ознаках виконується класифікація НС?

4. Як впливає на поводження людини при НС його фізичний стан і психофізіологічний стан?

5. Чим визначається готовність людини до екстремальних умов?

6. Що являють собою «стресори виживання»? Як на БЖД людини у НС впливають стресори виживання?

7. У чому укладаються особливості емоційно-поведінкової активності людини у НС?

8. Чому для ЧС характерним є паніка?

9. Назвіть ознаки паніки. У чому складаються основні заходи, що сприяють запобіганню паніки?

10. Як здійснюється оповіщення населення у НС? Які вимоги пред'являються до систем оповіщення?

11. Які принципи захисту населення при НС Ви знаєте?

12. Які способи захисту населення при НС Ви знаєте?