Geum.ru

Робоча програма дисципліни 6 Нормативні данні з дисципліни 6 Лекційні заняття 6 Розділи програми, що пропонуються до самостійного вивчення 8 Лабораторні роботи 9

Вид материалаДокументы

Содержание


3.3 Джерела і фактори небезпекі
Таблиця 3.2 - Віддалений токсичний ефект
Таблиця 3.3 - Комбінований вплив хімічних речовин
Подобный материал:
1   2   3   4   5


3.3 Джерела і фактори небезпекі


 

Вивчаючи природні небезпеки, слід, насамперед, звернути увагу на загальні закономірності їх виникнення. Необхідно виділити:

а) абіотичні небезпеки, до яких відносяться:

-небезпеки в літосфері – землетруси, зсуви, селі, вулкани;

-небезпеки в гідросфері – зливи, повені, град, снігопади, сніжні замети, сніжні лавини, шторми, цунамі;

-небезпеки в атмосфері - урагани, смерчі, туман, ожеледі, блискавки.

-космічні небезпеки - астероїди, космічне випромінювання.

б) біотичні небезпеки, до яких відносяться небезпечні рослини, тварини, риби, комахи, патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, риккетсиї, гриби й ін.) і продукти їхньої життєдіяльності (токсини), також заразні хвороби тварин і рослин.

Природні джерела небезпеки породжують аномальні кліматичні умови, підвищені і знижені температури навколишніх людини матеріальних тіл, обвалення гірських порід, появу слизьких поверхонь, виникнення природного іонізуючого й ультрафіолетового випромінювань, атмосферні електричні розряди, поява біологічних факторів небезпеки (патогенних мікроорганізмів і токсинів).

Варто вивчити вплив природних небезпек і породжуваних ними небезпечних і шкідливих факторів на людину, системи забезпечення його життєдіяльності і середовище обитания.

Вивчаючи техногенні небезпеки, слід, насамперед, звернути увагу на загальні закономірності їх виникнення. Необхідно виділити:

а) небезпеки, що породжують фізичні небезпечні і шкідливі фактори, до яких відносяться:

-небезпеки електричних мереж, приділивши особливу увагу умовам ураження людини електричним струмом;

-небезпеки, зв'язані з аномальним штучним освітленням;

-небезпеки, зв'язані з техногенними джерелами ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювань;

-небезпеки, зв'язані з техногенними джерелами вібрації й акустичного випромінювання;

-небезпеки, зв'язані з техногенними джерелами ультразвуку й інфразвуку;

-небезпеки, зв'язані з техногенними джерелами електромагнітних, електричних і магнітних полів;

-небезпеки, зв'язані з лазерним випромінюванням;

-небезпеки, зв'язані з техногенними джерелами іонізуючого випромінювання;

б) небезпеки, що породжують хімічні небезпечні і шкідливі фактори, при цьому варто вивчити класифікацію хімічних небезпечних і шкідливих факторів, розглянути основи токсикології, питання одночасної дії на організм людини декількі хімічних речовин, усвідомити поняття «гранічно-припустимої концентрації» шкідливих речовин у повітрі, воді і продуктах харчування.

Хімічні фактори небезпеки - це токсичні речовини різного агрегатного стану, здатні викликати які-небудь види загального, місцевого чи віддаленого несприятливого впливу на організм людини. Класифікуються:

а) за характером впливу на людину:

токсичні, дратуючі,

канцерогенні, сенсибилізуючі,

мутагенні, впливаючи на репродуктивну функцію;

б) за шляхом проникнення в організм:

через органи дихання,

через шлунково-кишковий тракт,

через шкірні покрови і слизові оболонки.

Через органи дихання речовини проникають в організм у виді газів, парів, аэрозолей і всмоктуються крізь слизові оболонки дихальної системи. Це найбільш швидкий шлях надходження речовин в організм, що пояснюється великою поверхнею легеневих альвеол (100...120 кв.м) і постійним струмом крові по легеневих капілярах.

Через шлунково-кишковий тракт речовини всмоктуються в порожнину рота, шлунок, кишечник, надходячи безпосередньо в кров. Кисле середовище шлункового соку може значно збільшити токсичність речовин, що погано розчиняються у воді, але добре розчиняються в шлунковому соку. У тонкому кишечнику особливо добре всмоктуються речовини, близькі за будівлею до природних з'єднань (як живильні речовини).

Через шкірні покриви і слизові оболонки речовини проникають через волосяні фолікули, вивідні протоки сальних і потових залоз і через слизові оболонки. Як правило, це речовини, що мають дратівну дію.

В організмі відбувається розподіл хімічних речовин по тканинах організму, їхнє перетворення, нагромадження в організмі, виділення з організму. Дія речовин залежить від швидкості виділення з організму.

Хімічні речовини виділяються через легені з видихуваним повітрям (летучі речовини, наприклад, аміак, хлор), шлунково-кишковий тракт (у роті зі слиною, з жовчю в кишечник і далі з калом, в основному - це метали, із сечою, в основному - це кислоти, луги), шкіру за допомогою поту (наприклад, ацетон, фенол, сірковуглець).

Токсичність – це міра несумісності речовини з життям, здатність викликати негативний фізіологічний ефект, що полягає в порушенні окремих (багатьох) функцій організму чи діяльності організму в цілому. Розрізняють інгаляційну, перроральную і шкірну токсичність (за шляхами надходження речовин в організм). Токсичність визначається через токсичний ефект, що класифікується:

за частотою впливу:

а) виявляється після однократного впливу;

б) виявляється при багаторазовому впливі;

за часом прояву:

а) виявляється в період впливу чи відразу після впливу;

б) виявляється у віддалений термін життя, в житті наступних поколінь (віддалений токсичний ефект, табл. 3.2).

Токсичний ефект залежить від:

будівлі, фізико-хімічних властивостей речовини;

кількості речовини, що попала в організм;

інтермитуючого впливу;

комбінованої дії декількох речовин (табл. 3.3);

об'єкта впливу (статі, віку, чутливості);

зовнішнього середовища (температура, вологість і інші показники);

фізичного навантаження об'єкту впливу.

 

Таблиця 3.2 - Віддалений токсичний ефект

 

Дія
Характеристика

1.Гонадотронна

дія
Порушення репродуктивної функції людини – овогенеза у жінок, сперматогенезу у чоловіків

2.Ембріотронна

дія
Порушення в розвитку плоду, при цьому токсичний ефект у матері може не виявлятися (наприклад, дія нікотину)

3.Мутагенна

дія
Відбуваються зміни спадкоємних властивостей організму, що виявляються у потомстві

4. Старіння

організму
Відбувається прискорення процесу старіння серцево-судинної системи людини

 

Таблиця 3.3 - Комбінований вплив хімічних речовин

 

Найменування
Сумарний токсичний ефект

1.Аддитивна

дія
Сумарний ефект дорівнює сумі ефектів діючих компонентів:

Э = Э1 + Э2 +...+ Эn

2.Потенційна

дія
Ефект комбінованої дії більше очікуваного при простому підсумовуванні:

Э > ( Э1 + Э2 +...+ Эn )

3.Антогонистична

дія
Ефект комбінованої дії менше очікуваного при простому підсумовуванні:

Э < ( Э1 + Э2 +...+ Эn )

4.Незалежна

дія
Ефект найбільш токсичної речовини

Э = max ( Э1, Э2, ..., Эn )

Позначення: Э - ефект комбінованої дії речовини;

Эj - ефект ізольованої дії j-ї речовини

 

Кількість речовини, що попала в організм, залежить від:

концентрації речовини щільності зараження;

часу впливу речовини на організм.

Кількість речовин, що попали в організм, називається дозою.

Кількісно токсичність речовини визначається через показники токсичності. Токсичність не можна визначити одним показником, тому застосовується група показників, головними з який є:

а) показники смертельної дії, що характеризують дію речовини зі смертельним результатом, до них відносяться:

абсолютна або середня , смертельні концентрації в повітрі, що викликають загибель відповідно 100% або 50% індивідів при 2-х, 4-х годинному інгаляційному впливі;

абсолютна або середня смертельні дози на кілограм ваги, що викликають загибель відповідно 100% або 50% індивідів при однократному введенні в шлунок чи другим шляхом;

б) показники граничної дії, що характеризують "початкову" дію речовин, до них відносяться:

поріг однократної шкідливої дії, під яким розуміється мінімальна концентрація (доза) речовини, при однократному впливі якої в організмі виникають зміни, що виходять за межі фізіологічних пристосувальних реакцій, або виникає схована патологія;

поріг хронічної шкідливої дії, під яким розуміється мінімальна концентрація (доза) речовини, при тривалому впливі якої в організмі виникають зміни, що виходять за межі фізіологічних пристосувальних реакцій, або виникає схована патологія;

в) показники небезпеки - характеризують небезпеку (імовірність) виникнення негативних ефектів у реальних умовах впливу, показники поділяються на дві групи: показники потенційної небезпеки і показники реальної небезпеки;

г) гранично-припустима концентрація (ГПК) - це концентрація речовин у повітрі, що не може викликати захворювань або відхилень у стані здоров'я, що виявляються сучасними методами досліджень, у тому числі у віддалений термін життя, або сьогодення наступних поколінь, величина ГПК встановлюється

 

, (3.8)

 

де - коефіцієнт запасу, що враховує кумулятивні властивості речовини, вариабельність видової чутливості і специфічну дію речовини.

Вивчаючи соціальні і політичні небезпеки, слід, насамперед, звернути увагу на загальні закономірності їх виникнення. Необхідно виділити:

-небезпеки економічної діяльності;

-соціальні небезпеки, викликані низьким духовним і культурним рівнем, бродяжництвом, проституцією, пияцтвом, алкоголізмом, табакокурінням;

-соціальні небезпеки, викликані незадовільним матеріальним станом і умовами проживання, до яких варто віднести страйки, повстання, революції;

- небезпеки, зв'язані з конфліктними ситуаціями на міжнаціональній, етнічній, расовій, релігійній основі, приділяючи увагу питанням неадекватності оцінки можливих причин виникнення конфліктів;

-небезпека тероризму;

-політичні небезпеки, зв'язані з конфліктами на міжнаціональному і міждержавному рівні, включаючи політичний тероризм, ідеологічні і міжпартійні конфлікти;

-небезпеки, зв'язані з духовним гнобленням;

-небезпеки збройних конфліктів і воєн.

-При вивченні соціальних і політичних небезпек необхідно мати на увазі, що дуже часто дезінформація є джерелом цих небезпек.

Варто вивчити вплив соціальних і політичних небезпек і породжуваних ними небезпечних і шкідливих факторів на людину, системи забезпечення його життєдіяльності і середовище обитания.

Вивчаючи комбіновані небезпеки, слід, насамперед, звернути увагу на загальні закономірності їх виникнення. Необхідно виділити:

-природно-техногенні небезпеки, до яких відносяться кислотні дощі, пилове бурі, зменшення родючості ґрунтів, виникнення пустель, зсуви, селі, землетруси та інші тектонічні явища;

-природно-соціальні небезпеки, до яких відносяться наркоманія, епідемії, викликані інфекційними захворюваннями, особливо варто виділити венеричні захворювання і СНІД;

-соціально-техногенні небезпеки, до яких відносяться професійні травми і захворювання, психічні відхилення і захворювання, викликані виробничою діяльністю, масові психічні відхилення і захворювання, викликані впливом на свідомість і підсвідомість засобів масової інформації і спеціальних технічних засобів.

Існуючі в даний час підходи до енергоінформаційної безпеки (ЕІБ) використовують наступні методи і засоби інформаційного захисту (Рис.3.1), серед яких варто виділити прийняття законів, що забороняють енергоінформаційний вплив на особистість. Необхідно прийняття правових актів, що забезпечують права людини в інформаційному середовищі і регламентують психоекологію, як сферу існування та развитку людини, що виключає інформаційні впливи, не контрольовані вільною волею людини.

Закон повинен декларувати права людини на створення, передачу та одержання інформації, на волю вибору створеної, переданої та одержуваної інформації і на добровільне відмовлення від одержання інформації. Закон повинен забороняти використання всіх технічних засобів, включаючи засоби масової інформації і телекомунікації, для неявного неусвідомлюваного впливу на людину, крім цілей медичного, психологічного і загальноосвітнього призначення. Так, у США маніпуляції з так названим 25-м кадром заборонені, крім того, існує ще близько 20 законів, прямо чи побічно регламентуючих можливості використання неусвідомленого впливу через засоби масової інформації (ЗМІ). Американські закони досить суворі у відношенні застосування всього цього в комерційних і політичних цілях. Виключення робиться тільки для цілей наукових, медичних і педагогічних.



Рис. 3.1 Заходи та засоби інформаційного захисту

Пріоритет моральних і етичних норм - як у міжособистістому спілкуванні, так і в сфері формування і керування інформаційними потоками, також є гарантією енергоінформаційної безпеки.

І, нарешті, використання методів психодіагностіки, психогігієни, психопрофілактики і психокоррекції дозволяє підвищити рівень захищеності людини стосовно несанкціонованих інформаційних впливів. Завданням психокорекції є штучна зміна внутрішньої картини світу, що необхідно для підвищення адаптивності людини, купіювання відхілень поведінки, відновлення поведінки, адекватній середовищу і ситуації.

Сучасні технології психокорекції (Рис.3.2) дозволяють ефективно і швидко вирішувати задачі, зв'язані із здоров'ям людини, прискорювати, інтенсифікувати і підсилювати міцність засвоєння інформації в процесі навчання дітей і дорослих, вирішувати задачі професійного добору, профорієнтації і профпридатності, проводити постійну поточну профілактику стресів, перевтоми, знімати стомлення, тобто знижувати імовірність небезпечних помилок у відповідальній роботі, інтенсифікувати працездатність людини, попереджати й усувати конфлікти в колективі. Галузь застосування методів психокорекції:
  • корекція стану і поводження людини-оператора;
  • корекція стану у хворих психічними, психосоматичними і прикордонними розладами;



Рис. 3.2 Сучасні методи психокорекції
  • корекція стану здорової людини з метою профілактики (зняття стресу, релаксація чи активація), або психостимуляції;
  • корекція поводження як окремих людей, так і групи, наприклад, з метою підвищення працездатності, зниження імовірності крадіжок у магазині, а також купіювання масових панічних реакцій при техногенних або природних катастрофах;
  • прискорене і неперешкоджаюче іншії діяльності навчання людини конкретним навичкам.

Вивчаючи небезпеки сучасної урбанизированной середовища, слід, насамперед, звернути увагу на загальні закономірності їх виникнення. Необхідно виділити, зв'язані з урбанізацією середовища життєдіяльності людини, небезпечні і шкідливі фактори і причини їх виникнення, а також розглянути особливості поводження людини в специфічних умовах великих населених пунктів. Рекомендується для кращого засвоєння цих питань розглянути характерні приклади захворювань, травматизму й аварій в умовах міста і міського побуту.

Необхідно вивчити:

-основні вимоги до технічного стану житлового фонду, його інженерному оснащенню, транспортним засобам, комунікаціям, місцям відпочинку і розваг мешканців будинку, мікрорайону, населеного пункту, мегаполіса;

-заходи для створення безпечних умов і сприятливого життєвого середовища з необхідною інфраструктурою соціально-побутового і культурного обслуговування населення;

-вимоги до забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення.

Якщо тема освоєна досить добре, то ви повинні

знати:

причини і характер виникнення абіотичних природних небезпек;

небезпеки дії на людину підвищених і знижених температур, вологості, тиску і швидкості руху повітря;

небезпеки захворювань, викликаних патогенними (хвороботворними) мікроорганізмами;

небезпека для життя і здоров'я людей від впливу отрутних рослин і грибів;

небезпека контакту з тваринами, комахами і рибами;

причини і характер виникнення техногенних небезпек, що породжують фізичні небезпечні і шкідливі фактори;

дію токсичних речовин на організм людини;

загальні причини виникнення соціальних і політичних небезпек;

загальну характеристику комбінованих небезпек;

основні вимоги до технічного стану житлового фонду, його інженерного оснащення, транспортних засобів, комунікацій, місць відпочинку і розваг;

вимоги щодо забезпечення санітарно-гігієнічного й епідемічного благополуччя населення;

уміти:

оцінювати можливі наслідки дії на людину, системи його життєзабезпечення і середовище проживання небезпечних і шкідливих факторів, породжених природними небезпеками, включаючи бактеріальні і вірусні захворювання, отруєння грибами і рослинами;

оцінювати можливі наслідки дії на людину, системи його життєзабезпечення і середовище проживання небезпечних і шкідливих факторів, породжених техногенними небезпеками;

оцінювати можливі наслідки дії на людину, системи його життєзабезпечення і середовище проживання небезпечних і шкідливих факторів, породжених соціальними і політичними небезпеками;

оцінювати можливі наслідки дії на людину, системи його життєзабезпечення і середовище проживання небезпечних і шкідливих факторів, породжених комбінованими небезпеками;

оцінювати можливі наслідки дії на людину, системи його життєзабезпечення і середовище проживання небезпечних і шкідливих факторів, породжених небезпеками сучасного урбанізованного середовища;

використовувати системи повідомлення, зв'язку і виклику спеціальних служб.

 

Рекомендується література [1, 2, 5, 6, 8].

 

Питання для самоперевірки

 

1. Які небезпеки можуть виникати в літосфері?

2. Які небезпеки можуть виникати в гідросфері?

3. Які небезпеки можуть виникати в атмосфері?

4. У чому укладається небезпека впливу на організм людини патогенних мікроорганізмів і продуктів їхньої життєдіяльності?

5. У чому різниця абіотичних і біотичних небезпек?

6. Які небезпечні і шкідливі фактори породжують природні джерела небезпек?

7. Які небезпеки породжують фізичні небезпечні і шкідливі фактори?

8. Як складається фізична модель і еквівалентна схема опору тіла людини електричному струму?

9. Як змінюється опір тіла людини зі збільшенням частоти струму, зі збільшенням сили струму, з часом проходження струму через тіло людини, зі збільшенням напруги, прикладеної до тіла, з ростом температури і вологості повітря, при вживанні алкоголю?

10. У чому укладається негативний вплив електричного струму на організм людини?

11. Що відображає умова теплової рівноваги? Які небезпечні і шкідливі фактори можуть виникати у разі зміни мікроклімату?

12. У чому різниця між активним і пасивним механічними впливами?

13. Що являє собою шум? У чому укладається негативний вплив шуму на людину?

14. У чому укладається негативний вплив ультразвуку й інфразвуку на людину?

15. У чому укладається негативний вплив аномального освітлення на людину?

16. У чому укладається негативний вплив ультрафіолетового та іфракрасного випромінювань на людину?

17. У чому укладається негативний вплив електромагнітних, електричних і магнітних полів на людину?

18. У чому укладається негативний вплив лазерного випромінювання на людину?

19. У чому укладається негативний вплив іонізуючих випромінювань на людину?

20. Які небезпеки породжують хімічні небезпечні і шкідливі фактори? Сформулюйте хімічні небезпечні і шкідливі фактори.

21. Як визначається доза при різних шляхах надходження хімічних речовин в організм людини?

22. Чому зовнішнє середовище і фізичне навантаження впливають на токсичний ефект? У яких випадках ефект підсилюється, у яких - слабшає?

23. Що таке «показники токсичності»? Як визначаються показники токсичності? Що таке гранічно-припустимая концентрація?

24. Які небезпеки відносяться до соціальних і політичних?

25. У чому особливість небезпек, зв'язаних з конфліктними ситуаціями на міжнаціональній, етнічній, расовій, релігійній основі?

26. Чому тероризм займає особливе місце серед соціально-політичних небезпек у даний час?

27. Чому кислотні дощі, пилові бурі, зменшення родючості ґрунтів, виникнення пустель, зсуви, селі, землетруси та інші тектонічні явища відносяться до природно-техногенних небезпек?

28. Чому наркоманія, епідемії, викликані інфекційними захворюваннями, включаючи венеричні захворювання і СНІД, відносяться до природно-соціальних небезпек?

29. Чому професійні травми і захворювання, психічні відхилення і захворювання, викликані виробничою діяльністю, масові психічні відхилення і захворювання, викликані впливом на свідомість і підсвідомість засобів масової інформації і спеціальних технічних засобів відносяться до соціально-техногенних небезпек?

30. Чому при вивченні питань БЖД людини на сучасному етапі розвитку суспільства необхідно особливо виділити небезпеки сучасного урбанізированого середовища?