Начальник навчально-методичного відділу О. О. Субіна Київ кнеу 2007

Вид материалаДокументы

Содержание


3.1.Порядок поточного оцінювання знань студентів денної і вечірньої форм навчання
3.1.1. Контроль систематичності, активності та результативності роботи студентів на семінарських (практичних) заняттях
3.1.2. Контроль за виконанням модульних завдань
3.1.3. Контроль за виконанням індивідуальних (обов’язкових і вибіркових) завдань студентами денної і вечірньої форм навчання
Об’єктом поточного контролю знань
3.3. Підсумковий контроль знань студентів усіх форм навчання
Оцінка ECTS
3.3.2. Зразок екзаменаційного білету
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

3.1.Порядок поточного оцінювання знань студентів денної і вечірньої форм навчання


Завданнями поточного контролю роботи студентів є перевірка:
  • засвоєння студентами питань лекційного матеріалу та питань, що виносяться на самостійне опрацювання;
  • вмінь та навичок аналізу інформації (даних статистики, нормативно-правових документів) з вказаних розділів програми дисципліни;
  • здатності брати участь в обговореннях проблемних ситуацій, навичок формулювати і висловлювати власні думки з дискусійних питань дисципліни;
  • вмінь організовувати і проводити ділові ігри з дисципліни, презентувати результати з застосуванням сучасних технічних методів;
  • вмінь використовувати засвоєні знання для виконання розрахункових завдань, вироблення практичних рекомендацій та розробки прогнозів з проблематики дисципліни.

Об’єктом поточного контролю є:
    1. систематичність, активність та результативність роботи на семінарських (практичних) заняттях;
    2. виконання модульних (контрольних) завдань;
    3. виконання обов’язкових і вибіркових індивідуальних завдань, серед яких: тестові вправи, кейси, проблемні ситуації, розрахункові завдання, ділові ігри, презентації, огляди літератури, в тому числі – іноземними мовами.

Результати поточного контролю знань студентів (числом, кратним «5») вносяться до екзаменаційної відомості і враховуються під час виставлення підсумкового балу (поточний контроль). Загальна кількість балів, що вноситься до екзаменаційної відомості за поточну роботу, не може перевищувати 40 балів.

В разі невиконання завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право за дозволом декана скласти їх до останнього практичного (семінарського) заняття. Порядок складання визначає викладач.

3.1.1. Контроль систематичності, активності та результативності роботи студентів на семінарських (практичних) заняттях


Поточний контроль систематичності, активності та результативності роботи студентів здійснюється за встановленим розкладом та передбачає оцінку:
  • рівня знань, продемонстрованих під час виконання тестових та розрахункових завдань, написання індивідуальних робіт (есе, підбору літератури з окремих питань, рефератів тощо);
  • активності під час обговорення дискусійних питань та виконання завдань обов’язкового і вибіркового компонентів.

Інформацію про порядок проведення семінарських (практичних) занять для студентів денної і вечірньої форм навчання наведено в пункті 2.1.

Оцінювання студентів здійснюється з використанням оцінок за 5-ти бальною системою, і передбачає переведення до системи 0, 5, 10 балів за наступним принципом: отримання протягом семестру оцінок „задовільно” та „добре” – 5 балів; отримання протягом семестру оцінок „добре” та „відмінно” – 10 балів. Оцінка 0 балів виставляється в тому випадку, коли студент не брав участі у переважній більшості (більш ніж 50%) завдань для обов’язкового виконання, не виконував завдань з вибіркової частини програми, брав участь менш ніж у 75% семінарських (практичних) занять. Максимальна сума балів за виконання завдань обов’язкової частини програми вивчення дисципліни протягом семестру становить 10 балів. Максимальна сума балів за активність під час обговорення дискусійних питань та виконання навчальних аудиторних завдань становить 10 балів.


3.1.2. Контроль за виконанням модульних завдань


З курсу “Міжнародна економіка” передбачається виконання 2 модульних завдань. Оцінка всіх модульних завдань визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить максимум 20 балів із 40 балів, якими оцінюється вся робота, винесена на поточний контроль.

Перше модульне завдання передбачає проведення письмової контрольної роботи, що триває 20 хвилин і містить одне теоретичне питання по Темі 1 навчального курсу. Оцінювання першого модульного завдання проходить за шкалою 0; 5 та 10 балів.

Друге модульне завдання складається з тестових вправ за Темами 2-7 даного курсу. Студент проходить тестування по кожній із шести вищенаведених тем, результати якого зводяться у загальну оцінку 0; 5 та 10 балів. Загальну оцінку 10 балів студент отримує за умови успішного виконання всіх тестових вправ. У випадку правильної відповіді не менше, ніж на 70% тестів, студент отримує загальну оцінку 5 балів; менше 70% правильних відповідей – 0 балів.

Порядок і час складання модульних завдань визначається кафедрою, включається до робочої програми і доводиться до студентів на початку семестру.

3.1.3. Контроль за виконанням індивідуальних

(обов’язкових і вибіркових) завдань студентами денної і вечірньої форм навчання


Поточний контроль самостійної роботи студентів у формі виконання обов’язкових та вибіркових завдань за обраною тематикою, здійснюється у терміни, визначені викладачем.

Індивідуальне (обов’язкове чи вибіркове) завдання має бути надруковане на комп’ютері (шрифт Times New Roman, розмір 14, міжрядковий інтервал 1,5) на білому папері стандартного формату А4, мати титульний аркуш, викладені за відповідними пунктами роботи матеріали, перелік використаної літератури (за необхідності її використання).

Титульний аркуш завдання повинен мати такі реквізити:
  • назва міністерства підпорядкування;
  • назва університету;
  • назва кафедри;
  • назва об’єкту контролю (наприклад, розробка прогнозів);
  • тема завдання;
  • прізвище, ініціали студента, факультет, курс, спеціальність, номер академічної групи;
  • дата подання завдання викладачеві на перевірку.

За титульним аркушем необхідно навести умову завдання, основну частину виконання завдання, додатки, список літератури (за необхідності її використання).


3.2. Особливості поточного оцінювання знань студентів заочної форми навчання

Завданнями поточного контролю знань студентів заочної форми навчання є перевірка:
  • глибини засвоєння й систематизації теоретичних питань навчальної дисципліни;
  • вміння виокремити і обґрунтувати проблемні питання чи ситуації в обраній для дослідження темі;
  • здатності підібрати, опрацювати та проаналізувати статистичний матеріал, законодавчі акти;
  • можливості надання практичних рекомендацій та складання прогнозів з тем навчальної дисципліни.

Об’єктом поточного контролю знань студентів заочного факультету є домашні письмові роботи з дисципліни «Міжнародна економіка», які представляють собою індивідуальні завдання – реферати та курсові роботи (тематика, вимоги до написання та критерії оцінювання розміщені відповідно на сайті ftp://10.1.1.66/Metodicum/mizhnar_econ/k_mizhnar_econ/zmist.phpl).

Виконані завдання подаються студентами на кафедру для реєстрації не пізніше ніж за місяць до початку сесії.

Самостійно виконані реферати перевіряються викладачем та підлягають захисту у ході співбесіди. Загальна оцінка робіт визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить максимум 30 балів. Оцінка 40 балів виставляється у разі виконання студентом вибіркового завдання, визначеного у Карті самостійної роботи студентам.

Результати поточного контролю знань студентів заочної форми навчання вносяться до заліково-екзаменаційної відомості без переведення їх у 4-х бальну систему.


3.3. Підсумковий контроль знань студентів усіх форм навчання

Об’єктом підсумкового контролю знань студентів усіх форм навчання є письмовий іспит.

Іспит з дисципліни «Міжнародна економіка» проводиться виключно в межах екзаменаційної сесії в процесі підсумкового оцінювання знань студентів з дисциплін навчального плану. Підсумкове оцінювання знань студентів за межами сесії не допускається.

Іспит проводиться за завданнями, складеними в повній відповідності з програмою дисципліни, які доводяться до студентів на початку навчального року.

Іспит проводиться потоком в письмовій формі за розкладом, що доводиться до студентів за місяць до початку екзаменаційної сесії. До іспиту допускаються всі студенти незалежно від кількості балів за результатами проміжних контрольних заходів.

Тривалість іспиту – три астрономічні години.

Іспит проводиться комісією, до складу якої входять лектор потоку, викладачі, що проводять заняття, співробітники кафедри, які необхідні для організації іспиту. Склад комісії затверджується кафедрою міжнародної економіки.

Екзаменаційний білет містить 6 рівноцінних теоретико-практичних завдань. Кожне завдання екзаменаційного білету оцінюється окремо за такою шкалою: 10;5;0 балів. Якщо студент на іспиті набирає менше 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту та незадовільну загальну підсумкову оцінку.

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною системою з наступним переведенням у традиційну 4-бальну систему (оцінка незадовільно" менше 50 балів; оцінка "задовільно" 50-60 балів; оцінка "добре" 65-80 балів; оцінка "відмінно" 85-100 балів) та систему оцінювання за шкалою ECTS.

Переведення 100-бальної шкали оцінювання в 4-и бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

Оцінка ECTS

Оцінка за шкалою КНЕУ

Оцінка за 4-бальною шкалою

А

85-100

5 (відмінно)

В

80

4 (добре)

С

65-75

D

60

3 (задовільно)

Е

50-55

FX

20-45

2 (незадовільно) з можливістю повторного складання

F

0-15

2 незадовільно) з обов’язковим повторним вивчення дисципліни


Для оцінювання відповідей студентів на екзаменаційні питання використовуються такі критерії:
  • відмінному рівню (10 балів) відповідає правильна і вичерпна відповідь на поставлене питання, в якій студент показав всебічне системне знання програмного матеріалу; засвоєння основної та додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, вивчення яких передбачене програмами дисциплін; уміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, залежностей та явищ;
  • задовільному рівню (5 балів) відповідає у цілому правильна відповідь на поставлене запитання, в якій студент показав достатній рівень знань з основного програмного матеріалу, але не спромігся переконливо аргументувати свою відповідь, помилився у використанні понятійного апарату, показав недостатні знання літературних джерел;

незадовільному рівню (0 балів) відповідає неправильна або неповна відповідь на запитання, в якій студент продемонстрував значні прогалини у знаннях з основного програмного матеріалу; ухилився від аргументувань; показав незадовільні знання понятійного апарату і спеціальної літератури чи взагалі нічого не відповів.


Примітка. У випадку порушення дисципліни на іспиті – використання усіх форм заборонених джерел – студент отримує нульову оцінку і покидає аудиторію.

Система ліквідації академзаборгованостей здійснюється у відповідності до загальних університетських правил.

3.3.2. Зразок екзаменаційного білету