Geum.ru

Івано-франківська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка календар знаменних І пам’ятних дат

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9
dia.org/wiki


Грабовецький В. 350 років крокує в історії місто Івана Франка : [монографія]. Ч. 8 / Грабовецький В. ; Івано-Франків. держ. історико-мемор. музей О. Довбуша. – 2-е вид., допов. – Івано-Франківськ : [б. в.], 2011. – 459 с.

Головатий М. 200 вулиць Івано-Франківська / М. Головатий. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2010. – 463 с. – (Моє місто ; № 25).

Діда Р. Алеями міського парку / Р. Діда. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2010. – 86 с. – (Моє місто ; № 22).

Заленський С. Отці єзуїти в Станіславові / С. Заленський ; пер. з пол. та комент. В. Полєка, З. Федунківа. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2010. – 70 с. – (Моє місто ; № 29).

Івано-Франківськ : енциклопед. слов. : 350-річчю м. Івано-Франківська присвяч. / Г. Карась, Р. Діда, М. Головатий, Б. Гаврилів ; ПНУ ім. В. Стефаника. – Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2010. – 495 с.

Круцик Р. Дем’янів Лаз / Р. Круцик. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2010. – 144 с. – (Моє місто ; № 30).

Мицан М. Станиславівські вежі / М. Мицан. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2010. – 151 с. : фото.

Станиславівська фортеця : зб. ст. / упоряд. І. Бондарев, З. Федунків. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2010. – 191 с. – (Моє місто ; № 26).

Штрайт Л. Станиславівські синагоги / Л. Штрайт ; пер. з пол. Т. Прохаська. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2010. – 111 с. – (Моє місто ; № 27).

Баранський К. Станиславів до і після 1919 року / К. Баранський. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2009. – 102 с. – (Моє місто ; № 20).

Пласт у Станіславові та Івано-Франківську (1911-2009 рр.) / упоряд. А. Чемеринський, В. Іваночко. – Івано-Франк4івськ : Лілея-НВ, 2009. – 224 с. – (Моє місто ; № 24).

Площанський В. Галицько-руське місто Станиславів з достовірних джерел / В. Площанський. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2009. – 44 с. – (Моє місто ; № 12).

Рубель А. Хроніка філії Союзу Українок у Станіславові / А. Рубель. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2009. – 128 с. – (Моє місто ; № 21).

Станіславів і голодомор / упоряд. І. Монолатій, Л. Соловка. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2009. – 64 с. – (Моє місто ; № 19).

Фоєрман Ю. Щоденник зі Станіслава (1941-1943 рр.) / Ю. Фоєрман ; пер. з пол. Б. Арсена. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2009. – 55 с. – (Моє місто ; № 17).

Шарловський А. Станиславів і Станиславівський повіт з поглядів історичного та географічно-статистичного / А. Шарловський ; пер. з пол. Т. Буженко. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2009. – 176 с. – (Моє місто ; № 7 ).

Бабій В. Станіславівська фортеця / В. Бабій. – Івано-Франківськ : Супрун, 2008. – 183 с.

Баронч о. С. Пам’ятки міста Станіславова / о. С. Баронч ; пер. з пол. Ю. Угорчака. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2008. – 171 с. – (Моє місто ; № 6).

Івано-Франківськ та область : стислий путівник / [ред. Ю. Воронцова]. – Х. : Біблекс, 2008. – 319 с.

Івано-Франківський некрополь / упоряд. М. Головатий. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2008. – 47 с. : іл. – (Моє місто ; № 18).

Ісаїв П. Історія міста Станиславова / П. Ісаїв. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2008. – 94 с. – (Моє місто ; № 10).

Макар В. Мій Станиславів / В. Макар. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2008. – 75 с. – (Моє місто ; № 14).

Свято стрілецької дивізії „Галичина” у Станіславові 11 липня 1943 р. : докум. свідчення, спогади, іст. світлини / упоряд. І. Монолатій. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2008. – 72 с. – (Моє місто ; № 15).

Станиславів у часи Західно-Української Народної Республіки : докум. свідчення, спогади, оголош., накази революційної доби / упоряд. І. Монолатій. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2008. – 175 с. – (Моє місто ; № 16)

Угорчак А. У старому Станиславові : [оповід.] / А. Угорчак. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2008. – 47 с.

Федунків З. Герби Івано-Франківська (Станиславова) / З. Федунків. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2008. – 79 с. – (Моє місто ; № 13).

Хованець Ч. Вірмени у Станіславові в XVII-XVIII / Ч. Хованець ; пер. з пол. Т. Прохаська. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2008. – (Моє місто ; № 11).

Бондарев І. Фортеця на волоському трактаті / І. Бондарев. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2007. – 122 с. – (Моє місто ; № 2).

Гайковський С. Станиславів і його пам’ятки з давніх часів / С. Гайковський ; пер. з пол. Ю. Угорчак. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2007. – 33 с. – (Моє місто ; № 4).

Головатий М. Етюди старого Станиславова / М. Головатий. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2007. – 146 с. – (Моє місто ; № 3).

Грибович М. Історія окружного міста Станіславова в Галичині в 1847 р. / М. Грибович ; пер. з пол. І. Бондарева. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2007. – 38 с. – (Моє місто ; № 1).

Івано-Франківськ [Ізоматеріал] : 15 фото : набір листівок. – Івано-Франківськ : Вид. В. Солодкий, 2007. – 1 папка (15 окр. арк.) с.

Івано-Франківськ [Образотворчий матеріал]. – Івано-Франківськ, 2007. – 14 с. : фото.

Полєк В. Майданами та вулицями Івано-Франківська / В. Полєк. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2007. – 148 с. – (Моє місто ; № 5).

Струмінський М. Історія міста Станіславова / М. Струмінський ; пер. з рос і комент. І. Бондарева. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2007. – 55 с. – (Моє місто ; № 8).

Цеклер Л. Бог чує молитву. Життя Теодора Цеклера, розказане Лілі Цеклер / Л. Цеклер ; пер. з нім. В. Капущака. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2007. – 167 с. – (Моє місто ; № 9).

Івано-Франківськ – місто в серці Європи : інформ.-турист. путівник. – Івано-Франківськ, 2006. – 45 с. : фото.

Івано-Франківськ у фотографіях Тараса Яковини : фотоальбом. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2006. – 71 с.

Петрич С. Івано-Франківськ : графічні нариси / С. Петрич. – Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2005. – 12 с.

Грабовецький В. Івано-Франківськ в пам’ятниках історії та культури / В. Грабовецький, Б. Гаврилів, Г. Карась. – Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2001. – 130.

Грабовецький В. Історія Івано-Франківська (Станіславова) з найдавніших часів до початку ХХ століття. Ч. І. / В. Грабовецький. – Івано-Франківськ : Нова Зоря, 1999. – 303 с.


15 травня – 155 років від дня народження Андрія Чайковського (1857-1935), письменника, автора багатьох романів з історії України


Андрій Чайковський народився 15 травня 1857 р. у м. Самборі, що на Львівщині. Ріс сиротою під опікою рідні, перебував переважно у польському оточенні, та серце своє віддав Україні. У 1883 році закінчив Львівський університет. Працював адвокатом, був організатором товариств „Просвіта”, „Січ”, „Відродження” в Бережанах, Самборі й Коломиї. В 1924 році був головою Товариства письменників і журналістів у Львові.

Друкуватися почав з 1892 року. Твори письменника характеризуються романтично-ідилічним стилем, в якому оспівується героїчне минуле Запорізької Січі та козацькі звитяги.

Останні 16 років життя письменника минули в чарівному містечку над Прутом – Коломиї. Незважаючи на те, що сюди А. Чайковський приїхав у поважному віці, тут він написав твори „На уходах”, „Олексій Корнієнко”, „Сонце заходить” та багато інших. Тут він завершив свій великий історичний роман „Сагайдачний”.

Помер письменник 2 червня 1935 року і похований на коломийському цвинтарі поблизу церкви Благовіщення.


Віддячився // Дивосвіт „Веселки” : антол. л-ри для дітей та юнацтва. Т. 1. Укр. л-ра. – К., 2004. – С. 592-595.

Спогади. Листи. Дослідження. У 3-х т. – Л., 2002.

У чужому гнізді : повісті з XIX століття. – Л. : Червона Калина, 1994. – 600 с.

Сагайдачний : іст. роман у 3 кн. / упоряд., авт. передмови та приміт. В. В. Яременко. – К. : Варта, 1993. – 576 с.

Твори у 8-ми т. – Л. : Червона Калина, 1993.

Сонце заходить : іст. повісті. – Л. : Червона Калина, 1993. – 424 с.

Полковник Кричевський : іст. повісті. – Л. : Червона Калина, 1992. – 288 с.

Олексій Корнієнко : іст. повість у 2-х кн. – Л. : Червона Калина, 1992. – 485 с.

З татарської неволі : іст. оповіданнє для дітей. Блудний син : оповіданнє для дітей / репр. вид. – Стрий, 1991. – 48 с.

Чорні рядки : спогади комісара ЗУНР // Жовтень. – 1990. – № 6. – C. 43-79.

Повісті / вступ. ст. О. Нахлік. – Л. : Каменяр, 1989. – 336 с.

***

Якимович Б. Андрій Чайковський: письменник та громадсько-політичний діяч / Б. Якимович, О. Седляр // Ямгорів. № 16-17. – Городенка, 2009. – С. 127-136.

Васильчук М. Епістолярій Андрія Чайковського 1920-35 рр. як джерело до вивчення коломийського періоду біографії письменника / М. Васильчук // Прикарпатський вісник НТШ. Слово. – 2008. – № 2. – С. 195-202. – Бібліографія в кінці ст.

Гаврилюк І. Покутський опришок / І. Гаврилюк // Край. – 2007. – 4, 8, 11, 18 серп., 1 верес.

Волкова М. Андрій Чайковський – знаний і незнаний / М. Волкова, І. Бочкур // Шкільна бібліотека. – 2007. – № 4. – С. 55-60.

Липчук І. Славетний земляк / І. Липчук // Наша Україна. – 2007. – 26 трав.

Андрій Чайковський (1857-1935) / ред. упоряд. Б. Ткачук. – Коломия : Вік, 2006. – 48 с.

Качкан В. Поклав серце у фундамент української нації / В. Качкан // Історичний календар. 2005. – К., 2005. – С. 263-267.

Михайлишин О. Андрій Чайковський – комісар ЗУНР / О. Михайлишин // Бойки. – Дрогобич, 2002. – С. 149-152.

Мандзюк О. Андрій Чайковський : Колом. сторінки життя і творч. 1919-1935 / О. Мандзюк. – Коломия : Вік, 2000. – 29 с.


16 травня – 100 років від дня народження Григорія Кирилюка (1912-1993), письменника, публіциста, який жив і працював

в м. Івано-Франківську


Український письменник. Народився 16 травня 1912 року в м. Тетієві, тепер Київська область. Закінчив місцеву семирічку. Навчався у Харківському технікумі книжкової торгівлі і на вечірньому відділенні Київського педагогічного університету ім. М. Горького. З 1933 у прикордонних військах. Учасник Другої світової війни, яку закінчив у званні капітана. Нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями „За відвагу”, „За бойові заслуги”. Після мобілізації проживав в Івано-Франківську.

Писав оповідання, п’єси для дітей. Член Спілки письменників України з 1962 року. Лауреат обласної літературної премії ім. Мирослава Ірчана (1976).

Помер в м. Івано-Франківську 18 березня 1993 року.

// Письменницькій спілці Прикарпаття – 35 :

рек. бібліогр. покажч. – Івано-Франківськ, 2006. – С. 55-56.


Легенда про ведмедя : легенди та казки Гуцульщини. – К. : Веселка, 1993. – 46 с. : іл.

Гранітний акорд : повість. – Ужгород : Карпати, 1985. – 120 с.

Тюльпани Залізних гір : повість. – К. : Веселка, 1975. – 120 с.

Прапор над ратушею. – Ужгород : Карпати, 1971. – 99 с.

Мирось із Поронина. – К. : Веселка, 1969. – 15 с.

Легенда про ведмедя : легенди та казки Гуцульщини. – К. : Веселка, 1968. – 54 с. : іл.

Ковані крила; Диво-камінь // Диво-камінь : зб. п’єс для ляльков. театрів. – К., 1963. – С. 3-34, 35-57.

***

Кирилюк Григорій // Полєк В. Біографічний словник Прикарпаття / В. Полєк. – Івано-Франківськ, 1993. – С. 214.

Життя учило, життя гартувало // Прикарпатська правда. – 1992. – 16 трав.

Юсип Д. Не поле перейти / Д. Юсип // Перевал. – 1992. – № 2. – С. 53.

Кіліченко Л. В житті і творчості / Л. Кіліченко // Комсомольський прапор. – 1987. – 16 трав.

Полєк В. Провідна тема / В. Полєк // Прикарпатська правда. – 1987. – 16 трав.

Вароді Л. „Гранітний акорд” / Л. Вароді // Прикарпатська правда. – 1985. – 13 серп.


31 травня – 60 років від дня народження Галини Христан (1952),

члена Національної спілки письменників України,

родом з с. Саджавка Надвірнянського району


Письменниця, бібліотекар. Народилася 31 травня 1952 р. в с. Саджавка Надвірнянського району. Навчалася у Саджавській восьмирічній та Ланчинській середній школах. Закінчила з відзнакою Харківське культосвітнє училище. Завідує сільською бібліотекою с. Саджавка.

Писати почала з 1985 р. Пише новели, гуморески, оповідання. У 1987 р. була учасницею десятого зльоту творчої молоді Івано-Франківщини, у 1989 – учасницею наради молодих письменників України у Києві.

Друкувалася в районній та обласній періодиці, у часописах „Дзвін”, „Четвер”, „Перевал”, книзі про Надвірнянщину „Страгора”.

Член районної літературної студії „Бистрінь”. Лауреат Першого та Другого фестивалів гумору в Києві (1992, 1993), лауреата районної премії ім. Н. Попович в номінації „Література” за збірку новел „Старий і кіт” (2002).

// Письменницькій спілці Прикарпаття – 35 :

рек. бібліогр. покажч. – Івано-Франківськ, 2006. – С. 94-95.


Білий острів : новели. – Надвірна : Надвірн. друк., 2007. – 184 с.

Великоднє чудо : казки та легенди Гуцульщини. – Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2004. – 64 с.

Старий і кіт : новели. – Надвірна : ЗАТ „Надвірн. друк”, 2002. – 96 с.

Я вернуся : вибр. тв. – Надвірна, 2002. – 44 с.

***

Зеленюк І. Білий острів мрій та високих почувань / І. Зеленюк // Галичина. – 2007. – 5 черв.

Писуляк С. Хто побував на „Білому острові” – не пошкодував / С. Писуляк // Народна воля. – 2007. – 8 черв.

Новели як і люди – чекають, сподіваючись // Народна воля. – 2005. – 25 лют.

Павличко Д. Так починають знамениті письменники / Д. Павличко // Літературна Україна. – 2004. – 22 квіт.

Писуляк С. „Ці казки почула й до вас донесла” / С. Писуляк // Народна воля. – 2004. – 11 черв.

Питлюк М. Галину Христан вшанували у Києві / М. Питлюк // Народна воля. – 2004. – 8 жовт.

Третя книга Галини Христан // Народна воля. – 2004. – 16 квіт.

У маленьких оповідках – великі істини // Галичина. – 2004. – 10 квіт.

Стефурак Н. Продовжує дивувати правдою / Н. Стефурак // Галичина. – 2002. – 12 верес.


2 червня – 75 років від дня народження Богдана Бойка (1937-2000), письменника-прозаїка, лауреата премії ім. О. Гончара та обласної премії ім. В. Стефаника за повість „По голови... По голови” (1998)

Народився 2 червня 1937 року в с. Діброва (колишні Серники Середні) Рогатинського району Івано-Франківської області. Тут закінчив семирічну школу, середню – в сусідніх Старих Скоморохах.

Після закінчення філологічного факультету Львівського університету короткочасно працював у редакціях газет Калуського та Рогатинського районів. В 1959 р. з’явилися перші публікації.

У 1970 р. в журналі „Дніпро” опублікував повість „Чари Чортогори”. У 1973 р. видав роман „Липовий цвіт сорок першого”, який було перекладено російською та англійською мовами і відзначено премією імені Мирослава Ірчана.

В наступні роки видавав романи „Маки червоні”, „Дорога додому”, „Столочене жито”. Багато повістей, новел, нарисів надрукував у журналі „Дніпро”, „Вітчизна”, „Київ”, „Літопис Червоної Калини”, „Перевал”, у газеті „Літературна Україна”. Низка перекладених оповідань надруковані у Болгарії, Білорусії, Азербайджані, Киргизії, Росії.

1998 року журнал „Перевал” опублікував повість „По голови... По голови”, яка була відзначена міжнародною премією „У свічаді слова” Є. Бачинського (США). За книгу „По голови... По голови...” (крім однойменної повісті там було вміщено ще дві повісті, а також новели, нариси) був представлений на здобуття Національної премії імені Т. Шевченка і був удостоєний обласної премії імені В. Стефаника. А за нариси у газеті „Літературна Україна” під назвою „Великдень в Україні” Б. Бойко став лауреатом премії імені Олеся Гончара.

З 1991 р. завідував відділом прози журналу „Перевал”, а у 1996-2000 рр. був головним редактором цього часопису.

Помер 26 липня 2000 року.

// Письменницькій спілці Прикарпаття – 35 :

рек. бібліогр. покажч. – Івано-Франківськ, 2006. – С. 22-24.


Поклик минулого : новели, оповідання, нариси, статті. – Коломия : Вік, 2003. – 256 с.

Весільні дзвони : уривок з роману // Від Карпат до Опілля. – Коломия, 2001. – С. 64-78.

По голови... По голови : повісті, новели, нариси. – Івано-Франківськ : Нова Зоря, 1998. – 312 с.

Подарунок на весілля ; Народжений у трикутнику : новели // Жито на камені. – Коломия, 1996. – С. 49-69.

Столочене жито : роман. – Ужгород : Карпати, 1989. – 221 с.

Маки багряные : роман, повесть. – М. : Сов. писатель, 1988. – 395 с.

Дорога додому : роман. – Ужгород : Карпати, 1985. – 199 с.

Маки червоні : роман. – Ужгород : Карпати, 1983. – 281 с.

Липовий цвіт сорок першого : роман. – Ужгород : Карпати, 1978. – 391 с.

Липовый цвет сорок первого : роман. – М. : Мол. гвардия, 1977. –352 с.

Липовий цвіт сорок першого : роман. – К. : Рад. письменник, 1974. – 230 с.

Липовий цвіт сорок першого : роман. – К. : Дніпро, 1973. – 203с.

***

Рябий В. Маки не гаснуть / В. Рябий // Перевал. – 2010. – № 3. – С. 132-133.

Юсип Д. Вільним ніколи не чувся / Д. Юсип // Перевал. – 2007. – № 2. – С. 137-152.

Ясінський Я. Біль і правда великого майстра слова / Я. Ясінський // Коломийський вісник. – 2006. – 9 черв.

„... То моя повинність, я – письменник” // Юсип Д. Норовистий кінь Посейдона / Д. Юсип. – Івано-Франківськ, 2005. – С. 36-41.

Ободянська Л. „Липовий цвіт сорок першого” Б. Бойка: текст і контекст / Л. Ободянська // Сівач духовності. – Івано-Франківськ, 2003. – С. 313-319.

Наш Богдан Бойко : рец., ст., листи, есеї / упоряд. Л. Ободянська. – Івано-Франківськ, 2000. – 184 с.


11 липня – 55 років від дня народження Богдана Кучера (1957), заслуженого журналіста України, ведучого духовно-мистецьких програм Івано-Франківської держтелерадіокомпанії, поета, композитора, автора і виконавця власних пісень, родом з с. Діброва Рогатинського району


Кучер Богдан (Михайло) Михайлович народився 11 липня 1957 року у селі Діброва Рогатинського району на Івано-Франківшині. Закінчив Дібровську восьмирічну школу. Ще школярем пробував писати пісні, співав. Відтак 1972 року вступив до Львівського технікуму легкої промисловості. Закінчив навчання 1976 року. Працював на Львівській виробничій фірмі „Весна”. Потім два роки служив в армії. Там брав участь у театральному гуртку, був позаштатним кореспондентом військової газети. Після демобілізації трудився на Львівському заводі електропобутових приладів. 1979 року зарахований на підготовче відділення, відтак – на перший курс факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. Закінчив вищий навчальний заклад 1984 року. Під час студій співав у вокально-інструментальному ансамблі „Ватра” (керівник – Ігор Білозір). Згодом трудився у Заліщицькій районній газеті Тернопільської області; два роки працював у Галицькій районній газеті та на районному радіо. З осені 1986 року – на Івано-Франківському обласному радіо. Тут розпочав свою творчу діяльність диктором, відтак – ведучим духовно-мистецьких програм „Отчий світильник”, „Золотий тік”, „Горнусь до тебе, Україно”, „Щоб ми усі були одно”, „Наш вибір”, „Знайомство зблизька”, „Пізнай в собі людину”. Став постійним автором і ведучим телевізійних публіцистичних програм „Для вас і про вас”, „Призначається побачення”, „Творчість молодих” (Львівське телебачення, редактори – Мирослав Скочиляс та Василь Глинчак), програми „Істина” (телебачення „Галичина” в м. Івано-Франківську).

Більше двадцяти п’яти літ Богдан Кучер працює на журналістській і мистецькій ниві. Його творчість багата свіжими публіцистично-філософськими думками, переконливими фактами, своєрідною манерою викладу матеріалів, у яких розкривається глибоке розуміння сутності і призначення кожного на цьому світі, об’єктивно, правдиво, переконливо осмислюються наші здобутки й упущення на шляху державотворення. Учасниками передач є люди різних професій, віку, але всіх їх єднає глибокий патріотизм, віра у краще майбутнє України.

В особі Богдана Кучера винятково вдало поєдналися здібності поета, композитора та співака. Він – автор і виконавець більше сотні пісень, з-поміж них таких популярних, як „Пам’ятай: ми українці”, „Хай добро вам сіється”, „Молюся, Боже”, „Ваша мати українська”, „Свята любов”, „Людиною бути”, а його піснетвір „Новий день над Україною” у виконанні народного артиста України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка – Василя Зінкевича стала однією з візитних мистецьких карток України.

Богдан Кучер випустив вісім аудіоальбомів, шість компакт-дисків власних творів, кілька мистецько-публіцистичних книг, як: „У небесах моя любов”, „Сотворімо себе, обираючи вічність”, „Світло від світла”. Пісні Богдана Кучера мають у своєму активному репертуарі двадцять п’ять артистів української естради.

Різнобічність таланту Богдана Кучера виявилася і в його ролі як автора, режисера-постановника та ведучого різноманітних державних урочистостей на рівні Президента, мистецьких заходів, а також у викладацькій роботі в Івано-Франківській Духовній академії Української греко-католицької церкви.

Пісні Богдана кучера знають у Грузії, Іспанії, Італії, Франції, Португалії, США та Канаді.

Богдан Кучер є переможцем обласних і Всеукраїнських мистецьких конкурсів. 1997 року він удостоєний почесного звання „Заслужений журналіст України”, а 2001 року став першим лауреатом обласної журналістської премії ім. Богдана Бойка.

Про Богдана Кучера не так багато пишуть. Здебільшого він розповідає про інших. Але розповідали про нього обласна газета „Галичина” (2006 рік), Чікагська газета „Віче” (2005 рік), часописи „Нова зоря” (2000 рік), „Західний кур’єр” та „Світ молоді” (1997 рік), „Молодь України” (1995 рік), „Вісник радіо і телебачення” (1994 рік).

Про Б. Кучера писали районна преса Городенки, Верховини, Рогатина, Калуша. Звучали про нього розповіді на Українському радіо, на телебаченні „Галичина”, „3-студія” та на першій програмі „УТ-1”...

„