Робоча програма (за кредитно-трансферною системою навчання) з „Фізичної географії України

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 16

„Добре”

Студент самостійно трансформує визначення основних понять, термінів, які використовуються у конструктивних дослідженнях, розкриває їх суть, значення, але в межах навчальних посібників. Володіє методикою та розкриває основні методи, їх зміст і функції. Студентом здані практичні роботи.

Оцінка „добре” відрізняється від оцінки “відмінно” тим, що студент допускає окремі помилки і неточності, які не впливають на загальний характер відповіді. Програмний матеріал знає добре, відповідь є послідовною.

„Задовільно”

Знання студента завчені з підручника чи навчального посібника, висвітлює їх за допомогою конспекту чи викладача. Недостатньо володіє термінологією та методами, які використовуються при дослідження конструктивного характеру.

Студент відповідає на поставлене запитання не повністю, при розкритті спеціальних питань, термінів не може конкретизувати відповідь наведенням прикладів. Допускає значні помилки. Володіє мінімальними знаннями. Виконав більшу частину практичних робіт.

„Незадовільно”

Студент не володіє матеріалом, не розуміє теоретичних і практичних питань, допускає грубі помилки, не орієнтується в предметі, не виконав жодної практичної роботи, потребує подальшої роботи над засвоєнням основних положень предмету.

Література до дисципліни

Основна література:

Агрохимическая характеристика почв ССР. Украинская ССР. - М.: Наука, 1973.
Бондарчук В.Г. Геологічна будова Української РСР. – К.: Рад. школа, 1963.
Бондарчук В.Г. Геологія родовищ корисних копалин України. – К.: Наукова думка, 1966.
Ващенко П.Г. Природні ресурси західних районів УРСР. – Львів, 1959.
Воропай Л.І., Куниця М.О. Українські Карпати. – К.: Рад. школа. 1966.
Геоботанічне районування Української РСР. – К.: Наук. думка, 1977.
Генсірук С.А. Лісові ресурси України, їх охорона і використання. – К.: Наук. думка, 1973.
Заставний Ф.Д. Географія України. – Львів: Світ, 1990.
Левковский С.С. Водные ресурсы Украины. – К.: Вища школа, 1979.
Логвинов К.Т., Бабиченко В.Н., Кулаковская М.Н. Опасные явления погоды на Украине. – Л.: Гидрометеоиздат, 1972.
Маринич О.М., Ланько П.І., Щербань А.І., Шищенко П.Г. Фізична географія Української РСР.-К.: „Вища школа”, 1984.
Маринич О.М., Шищенко П.Г. Фізична географія України.-К.: „Знання”-2003.
Маринич О.М. Українське Полісся. – К.: Рад. школа, 1962.
Мелиорация на Украине. – К.: Урожай, 1979.
Новаковський Л.Я., Пилипенко М.А. Земельні ресурси Української РСР. – К.: Урожай, 1973.
Основные черты тектоники Украины. – К.: Наук. думка, 1978.
Природа Волинської області. – Львів: ЛДУ, Вища школа. 1975.
Природа Закарпатської області. – Львів: ЛДУ, Вища школа, 1973.
Природа Львівської області. – Львів: ЛДУ, Вища школа, 1979.
Природа Івано-Франківської області. – Львів: ЛДУ, Вища школа, 1979.
Природа Тернопільської області. – Львів: ЛДУ, Вища школа, 1979.
Природа Хмельницької області. – Львів: ЛДУ, Вища школа, 1979.
Природа Чернівецької області. – Львів: ЛДУ, Вища школа, 1978.
Природа України та її охорона. – К.: Політвидав України, 1975.
Природа Українських Карпат. – Львів: ЛДУ, 1963.
Природа Украинской ССР. Животный мир. – К.: Наук. думка, 1985.
Природа Украинской ССР. Почвы. – К.: Наук. думка, 1986.
Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование. – К.: Наук. думка, 1985.
Природа Украинской ССР. Климат. – К.: Наук. думка, 1984.
Природа Украинской ССР. Растительный мир. – К.: Наук. думка, 1985.
Природа Украинской ССР. Моря и внутренние воды. – К.: Наук. думка, 1987.
Природа Украинской ССР. Геология и полезные ископаемые. – К.: Наук. думка, 1986.

Допоміжна література:

1. Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР. – М., 1978.

2. Географічна енциклопедія України. – К.: «Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана». – Томи 1, 2, 3. – 1989, 1990, 1993.

3. Карта. Україна. Ландшафти. Масштаб 1:1 000 000. – 1997.

4. Маринич А.М., Пащенко В.М., Шищенко П.Г. Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование. – К.: Наук. думка, 1985. – 225 с.

5. Проблеми ландшафтного різноманіття України. – К., 2000. – 325 с.

6. Физико-географическое районирование Украинской ССР. – Издательство Киев. ун-та, 1968. – 683 с.

7. Фізична географія Української РСР. – К.: Вища школа, 1982. – 207 с.

Структура змістовних модулів навчальних елементів дисципліни

„Фізична географія України”

та навчальної діяльності студента

Компетенції (прогнозовані результати навчання)	Тема змістовного модуля (ЗМ) навчального елементу (НЕ)	Зміст навчального елементу	Види занять										Види діяльності та наочного конт-ролю на занятті	ІНДЗ (за вибо ром)	Кількість балів за ІНДЗ			Всього балів за види навчальних занять НЕ
			Л	С		Ср			Пр.	Л
1	2	3	4	5		6			7	8			9	10	11			12
ЗМ 1. Історія дослідження природи України. Геополітичне положення в СЕГ.
Результати навчання. Знати і розуміти суть курсу „Фізична географія України”, вміти розкрити зв’язки предмету з іншими науками	НЕ 1.1. (Лекція). Мета та завдання курсу ” Фізична географія України”. 4, 5, 8, 11, 12, 13, 24.	Виявити _{особливості} та основні аспекти історичного аналізу природи України.	2					2				Конспект лекції. Усне та письмове опитуван-ня			5			5
Результати навчання. Розуміти суть методологічного підходу компонентного та регіонального аналізу. Визначити основні методи географічного дослідження природи України.	НЕ 1.2. (Лекція). Основні методологічні підходи до вивчення природних умов і природних ресурсів України Лекція. Виявити основні аспекти сучасного географічного аналізу. 7, 9, 10, 14.	Визначення ролі і значення компонентного і регіонального аналізу території України. Виявити особливості ландшафтно-генетичного, ландшафтно-антропогенного та конструктивного підходів при вивченні природних умов України.	4					2				Конспект лекції. Усне та письмове опитування			10			10
Результати навчання. Визначити особливості геополітично-го положення території України	НЕ 1.3. (Лекція). Геополітичне положення України 3, 6, 9, 20, 23.	Виявити геополітичні аспекти України	2					2				Конспект лекції. Усне та письмове опитуван-ня.			10			10
Результати навчання. Скласти характеристику геологічної будови України	НЕ 1.4. (Лекція). Історія геологічного розвитку України. Геологічна будова. Тектонічні структури. Корисні копалини	Проаналізував-ти геологічну будову території України. Виявити основні геологічні структури України.	2					2				Конспект лекції. Усне та письмове опитуван-ня.			10			10
ВСЬОГО ГОДИН ЗА ЗМ №1			10					8							35			35
ЗМ №2. Фізико-географічна характеристика території України в СЕГ..
Результати навчання. Проаналізувати геоморфологіч-ну будову території України	НЕ 2.1. (Лекція). Рельєф України. Основні форми рельєфу.	Виявлення орографічних особливостей території України.	2		4						Конспект лекції. Усне та письмове опитування					10	10
Результати навчання. Охарактеризував-ти гідрокліматичні умови території України	НЕ 2.2. (Лекції). Клімат України. Водні ресурси України	Аналіз кліматотвірних чинників та метеорологічних елементів території України. Водні ресурси. Поверхневі і підземні води. Чорне та Азовське море.	4		4		2				Конспект лекції. Усне та письмове опитуван-ня.			5			5
Результати навчання. Охарактеризу-вати ґрунтовий покрив України.	НЕ 2.3. (Лекція). Виявлення історичних засад вивчення ґрунтового покриву України. Аналіз основних типів ґрунтового покриву. Виявлення переважаючих типів ґрунту	Аналіз основ-них типів ґрунтового покриву України. Охорона ґрунтового покриву. Зміна властивостей ґрунтового покриву в процесі його господарського використання	4								Усне та письмове опитуван-ня.			5			5
Результати навчання. Визначити особливості рослинного покриву України.	НЕ 2.4. (Лекції). Основні типи рослинного покриву України..	Історичні засади вивчення ґрунтового покриву України. Рослинний покрив в голоцені.	2		4						Усне та письмове опитування			5			5
Результати навчання. Фізико-географічне районування. Ландшафтне картографування території України.	НЕ 2,5. (Лекція). Аналіз схеми фізико-географічного районування. Типи ландшафтів.. Природні зони України.	Схеми 1978, 1982, 2003 років фізико-географічного районування України. Основні таксономічні одиниці фізико-географічного районування.	2				4				Усне та письмове опитування			5			5
Результати навчання. Набути навичок аналізу екологічного стану території України.	НЕ 2,6. (Лекція). Аналіз екологічного стану території України. Забруднення компонентів природи.	Виявлення екологічно критичних регіонів України. Стан забруднення довкілля	4		2						Усне та письмове опитування			5			5
Результати навчання. Проаналізувати території природоохоронного фонду України	НЕ 2,7. (Лекція). Природоохоронні території України.	Території природоохоронного фонду України.	2		4						Усне та письмове опитування			5			5
Результати навчання. Охорона природи та раціональне природокористування в Україні	НЕ 2,8. (Лекція). Питання охорони природи та раціональне природокористування	Раціональне природокористування в межах природних зон.	2		4						Усне та письмове опитування			5			5
ВСЬОГО ЗА ЗМ №2			22		28									35			35
РАЗОМ ПО ДИСЦИПЛІНІ			32		36									70			70

Методичні рекомендації

до організації самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни

Самостійна робота є активною розумовою діяльністю студента, пов’язаною з виконанням навчального завдання. Наявність завдання і установки на його виконання вважають характерними ознаками самостійної роботи. Завдання, які доводиться вирішувати студенту в навчальній діяльності, стосуються таких її сфер:

- засвоєння матеріалу теми, яка розглядалася на лекції (робота з конспектом лекції, рекомендованою навчальною літературою);

- конспектування фундаментальних робіт відповідно до програми навчальної дисципліни;

- підготовка рефератів, контрольних робіт, фіксованих виступів (доповідей) на семінарському занятті;

- підготовка курсових, дипломних, магістерських робіт.

Усі ці елементи навчального процесу є самостійною роботою, оскільки студент здійснює їх певною мірою індивідуально, у поза аудиторний час.

Самостійна робота з виконання навчального завдання охоплює три етапи.

1. Підготовка студента до виконання завдання, теоретичне, психологічне, організаційно-методичне і матеріально-технічне забезпечення самостійної роботи.

Теоретична готовність студента виявляється у його інтелектуальній підготовленості, тобто у здатності застосовувати свої знання для виконання завдання.

Практична цінність полягає у здатності оптимально планувати самостійну роботу, вміло використовувати конспект лекцій, підручники, посібники, комп’ютер, розумові операції (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікацію та ін.).

Психологічна готовність студента передбачає передусім наявність у нього мотивів до виконання конкретного завдання. Для того, щоб поставлена перед студентом завдання стало мотивом його розумової, практичної діяльності, воно повинно бути ним сприйняте. Внутрішнє сприйняття завдання починається з актуалізації мотиву, що спонукає студента до виконання поставленого завдання, а, відповідно, до організації своєї самостійної роботи.

Успіх підготовчого етапу залежить від організаційного, методичного, матеріально-технічного забезпечення роботи студента (забезпеченість літературою, методичними рекомендаціями, наочними посібниками, інформаційно-комп’ютерною базою тощо).

2. Безпосереднє виконання навчального завдання. Це найважливіший і найвідповідальніший етап роботи студента. Оскільки навчальне завдання найчастіше постає у навчально-пізнавальній формі, то в процесі його виконання беруть участь усі психічні процеси, які забезпечують пізнавальну активність: відчуття, сприйняття, уява, пам’ять, мислення, увага та ін. На ефективність виконання завдання впливають такі особистісні якості студента, як цілеспрямованість, наполегливість, відповідальність тощо.

3. Аналіз виконаного завдання. Є завершальним етапом самостійної роботи. Під час аналізу студент оцінює (шляхом самоконтролю, іноді взаємоконтролю) якість і час виконання завдання, ефективність використаних у процесі роботи методів і засобів.

Багато студентів наштовхуються на труднощі під час виконання домашніх письмових завдань (розв’язання задач статистики, математичних вправ, економіко-математичного моделювання, підготовка рефератів, контрольних і курсових робіт).

Письмову роботу виконують перед усів для того, щоб викладач зміг оцінити ступінь і якість засвоєння студентом навчального курсу, рівень сформованості у нього вмінь і навичок використання теорії при розв’язанні практичних завдань.

Методичні рекомендації

до організації практичних занять студентів з навчальної дисципліни

Практичні заняття з предмету закріплюють набуті під час лекції новітні інформативні положення, часто є продовженням розпочатої лекції. Їх структура повинна повністю відповідати навчальному та робочому плану викладача, бути узгодженою методичною комісією та структурно відповідати концептуальним положенням навчальної дисципліни.

Під час практичних занять викладач повинен дотримуватися наступного алгоритму: оприлюднення назви практичного заняття, плану, мети, завдання та основної і допоміжної літератури. У процесі виконання практичної роботи часто використовується картографічний матеріал. Його необхідно мати викладачу під час практичного заняття для того, щоб студент попередньо ознайомився із видом і змістом картографічного матеріалу і був би усвідомленим, що йому потрібно мати і використати у процесі виконання завдання на наступне заняття. Під час викладання основних питань практичної роботи викладач повинен чітко визначити час виконання, форму (письмова, усна) і дату здачі практичного завдання.

Основними методичними підходами до проведення практичного завдання слугують:

короткий аналіз (характеристика) основних методів, що повинні бути використаними у процесі виконання практичного завдання;
перелік і посилання на літературні джерела, що є підсилюючою ланкою у виконанні завдання;
вид і форма виконання практичної роботи;
вид і форма здачі практичного завдання.

Методичні рекомендації

до вивчення навчальної дисципліни

В більшості вузів України викладається нормативний курс „Фізична географія України”, котрий складається із аналізу основних теоретико-методологічних і методичних засад вивчення природних умов і при родних ресурсів України, викладаються основні напрями та концепції сучасної географії.

Нормативний курс знайомить студентів із „стратегією” і „тактикою” наукового пошуку й пізнання, його значенням, трансформацією географічної думки, сучасними напрямами наукових досліджень в галузі географії.

Географічні факультети України є свого роду банками даних значного досвіду викладання цього спецкурсу, що дозволяє формувати науково-викладацьку функцію географа з університетською освітою.

За основу програми курсу прийнята навчальна програма, затверджена наказом Міністерства науки і освіти, молоді та спорту України, досвід та сучасне викладання курсу в Чернівецькому національному університеті на географічному факультеті.

Фізична географія України є фундаментальним предметом, який виник і сформувався протягом тривалого історичного часу, значно видозмінився, але основна функція його збереглася і буде збережена на досить тривалий час, оскільки головною функцією предмету є пізнання об’єктивного світу та виявлення явищ природи, суспільства та людського мислення.

Сучасна система наукових знань про фізичну географію України представлена такими основними групами наук: природничими, технічними і суспільними, які тісно взаємопов’язані. Рівнобіжно з ними розвивається особлива галузь науки – регіональна і конструктивна фізична географія України, яка вивчає загальні закономірності розвитку навколишнього природного середовища. Очевидним окреслюється той чинник, що лишень на основі розуміння законів розвитку природи можна правильно організувати стратегію і тактику сучасного дослідження і повністю використати всі наукові переваги наукової вітчизняної думки.

За структурою курс складається із теорії, методології, методики, техніки дослідження, практичних результатів досліджень, а також знання сучасних вчених та їх основних наукових доробків.

Фізична географія України як предмет виконує низку функцій, серед яких найважливішими є наступні:

пізнання оточуючого світу (збір фактичного матеріалу і розкриття закономірностей);
дія (участь у розвитку удосконалення матеріального виробництва);

3) управління (свого роду це вивчення природних явищ і їх зміна в необхідному й оптимальному напрямку);

4) науково-дослідна робота (методи вивчення і виховання молоді за сучасних умов, котрі повинні складати 40 % річного об’єму наукової роботи студентів).

Основною метою курсу „Фізична географія України” є розкриття основ організації складного навколишнього середовища, що базується на аналізі його природних, природно-антропогенних і антропогенних комплексів і компонентів, набуття загальної наукової етики й культури.

Об’єктом предмету слугує аналіз процесів і явищ території України. Предмет формує серія завдань (питань), які висвічуються у розрізі аналізу складної компонентної структури та комплексоформування території України. У нашому випадку - це низка питань з даного курсу, що допомагають визначити сучасну складну структуру довкілля України, екологічні аспекти господарського природокористування і сприяють, перебуваючи у ролі інструментарію, набуттю самостійних навичок дослідництва.

Методичні рекомендації

до виконання курсових робіт

Відповідно до навчального плану студенти третього-четвертого курсів виконують курсову роботі. При підготовці до написання курсової роботи вони оволодівають навиками самостійного аналізу територіальної організації навколишнього природного середовища, засвоюють основні методи аналізу, вчаться добирати необхідний матеріал з літературних, статистичних та інших джерел, систематизувати його й робити відповідні висновки.

Основа курсової роботи – дослідження, що характеризують природні комплекси, розміщення галузей господарства, спеціалізацію районів. Що стосується історичних екскурсів чи опису технологічних процесів, то ці питання мають допоміжний характер.

Курсова робота є своєрідним підсумком конкретного дослідження певного питання як в теоретичному, так і практичному відношенні. Зміст роботи, її захист на засіданні кафедри демонструють рівень підготовки студента, здатність його проводити самостійні дослідження, опрацьовувати та аналізувати зібрані матеріали.

Складання плану курсової роботи. Написання курсової роботи. Основні вимоги до її змісту та оформлення. План курсової роботи складається на початку роботи над темою після попереднього ознайомлення з літературними джерелами. При складанні плану треба врахувати, які питання і в якій послідовності вони мають бути розглянуті при розкритті даної теми, виявити основні проблеми, яким повинні бути підпорядковані всі інші питання плану.

Головне питання в курсовій роботі – це характеристика об’єкту дослідження і з’ясування кола (завдань) проблем та шляхів їх розв’язання. У кожній конкретній темі план повинен служити реалізації її головної ідеї. План роботи затверджує науковий керівник і розглядається тематика курсових робіт та затверджується на засіданні кафедри.

Загальний обсяг роботи (текстової частини) повинен становити 25-30 стандартних аркушів. Значні відхилення від цієї норми небажані.

Зміст курсової роботи повинен відповідати основним вимогам до написання курсових робіт.

Вимоги до оформлення курсових робіт:

Робота повинна бути виконаною у комп’ютерному варіанті.
Текст має бути нормальної густоти (через 2 інтервали). На кожній сторінці треба залишати поля для зауваження рецензента.
Всі сторінки роботи необхідно пронумерувати (окрім титульної сторінки, плану роботи та першої сторінки Вступу)ю
Кожному розділу і підрозділу обов’язково передує назва (заголовок) відповідно до плану.
На першій сторінці вказується назва роботи та її тема, прізвище, ім’я, по-батькові виконавця роботи. Ці самі довідки повинні бути розміщені на обкладинці.
6. На другій сторінці розміщують план роботи.
Наприкінці (після текстової частини) дається список літератури та використаних первинних матеріалів. При оформленні списку літератури необхідно додержуватися загальноприйнятих стандартних правил:

1) всі використані джерела розміщуються в алфавітному порядку;

2) кожне використану літературне джерело повинно мати такі довідки: прізвище та ініціали автора, повна назва книжки, місце і рік видання, загальна чи часткова кількість сторінок, наприклад: Кілінська К. Еколого-прогнозна оцінка природно-господарської різноманітності Карпато-Подільського регіону України. – Монографія. – Чернівці. – „Рута”. – 2007. – 496 с.;

3) назви використаних статей з періодичної преси (газет, журналів, періодичних видань та збірок) належить додавати із зазначенням автора, назви статті, назви джерела, дати і номера джерела, наприклад: Кілінська К., Смик О. Захворюваність населення Чернівецької області: Наукові записки. Серія: географія. Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. Тернопіль. 2009. – № 2. Вип. 26. – С. 45-51.

4) назви статей з енциклопедії необхідно давати із зазначенням назви енциклопедії і номера тому, наприклад Географічний енциклопедичний словник: Поняття і терміни / гол. ред. А.Ф. Трьошніков. – М.: Радянська енциклопедія. – 1988. – 432 с.

Курсові роботи без списку використаної літератури, неохайно чи неправильно оформлені, повертаються студентам для доопрацювання.

У тексті роботи обов’язково повинні бути посилання на використані літературні джерела.

Курсові роботу обов’язково потрібно проілюструвати графіками, діаграмами, рисунками, картосхемами, виконаними самостійно відповідно до теми дослідження.

На останній сторінці слід вказати дату завершення роботи та підписати її.

За структурою план курсової роботи може бути складним чи простим. Наводимо приклади складного плану курсової роботи (1) і простого плану курсової роботи (2).

Blog

Робоча програма (за кредитно-трансферною системою навчання) з „Фізичної географії України

„Добре”

„Задовільно”

„Незадовільно”

Література до дисципліни