Робоча програма (за кредитно-трансферною системою навчання) з курсу

Вид материалаДокументы

Содержание


1” вересня 2011 року
Програма з курсу
Навколишнє природне середовище
Структура змістовних модулів навчальних елементів дисципліни
Компетенції (прогнозовані результати навчання)
ЗМ 1. Вступ до соціальної географії в СЕГ.
Результати навчання.
Результати навчання.
Всього годин за зм №1
ЗМ №2. Вступ до конструктивної географії в СЕГ
Результати навчання.
Результати навчання.
Результати навчання.
Результати навчання.
Всього за зм №2
Разом по дисципліні
Контрольні питання до ЗМ модуля 1
Контрольні питання до ЗМ модуля 1
Зміст лекційних занять з курсу (16 год.)
Тема 2. Історія розвитку та формування методологічних засад соціальної географії
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3

Міністерство освіти і науки, Молоді та спорту України

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича


ЗАТВЕРДЖУЮ”

Перший проректор


_________________ проф. Р.І. Петришин

1” вересня 2011 року


РОБОЧА ПРОГРАМА

(за кредитно-трансферною системою навчання)


з курсу „Основи соціальної і конструктивної географії”.

для спеціальності 7.140301 - Туризмознавство (за видами),

напрям 0306 - Менеджмент і адміністрування

Факультет Географічний

Кафедра соціальної географії та рекреаційного природокористування



Нормативні

дані


Форма

навчання

Курс

Семестри

Всього годин


К-сть кредитів

Лекції (год)

Практичних

(семінарських)


Лабораторних


Індивідуальна робота (год)

Самостійна

робота (год)

Розрахункові, графічні роботи

(семестр)

Курсові роботи

(семестр)

Заліки (сем)

Екзамен

(семестр)


Денна

2

4

108

3

32

18

-

4

54

-

-

8,0

-


Заочна

2

4

108

3

8

4

-

-

96

-

-

5,0

-

Робоча програма складена на основі програми складеної д. геогр. н., доц. К.Й. Кілінською і затверджена на засіданні кафедри соціальної географії та рекреаційного природокористування


Робоча програма складена д. геогр. н., доц. К.Й. Кілінською

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри соціальної географії та рекреаційного природокористування

протокол № 1 від „30” серпня 2011 року


Завідувач кафедри __________________ / д. геогр. н., доц. К.Й. Кілінська/

(підпис) (прізвище, ініціали)

Схвалено методичною радою географічного факультету

1” вересня 2011 року

Голова методичної ради

географічного факультету _____________/к. геогр. н., доцент М.В. Цепенда/

(підпис) (прізвище, ініціали)


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича


Географічний факультет

Кафедра соціальної географії та раціонального природокористування


„ЗАТВЕРДЖУЮ”

Перший проректор

___________ проф. Р.І. Петришин

(підпис, прізвище, ініціали)

1 вересня 2011 р.


ПРОГРАМА З КУРСУ


Основи соціальної і конструктивної географії”


Програма складена д. геогр. н., доцентом кафедри соціальної географії та рекреаційного природокорис­тування К.Й. Кілінською

Програма затверджена на засіданні кафедри соціальної географії та рекреаційного природокористування ЧНУ імені Юрія Федьковича протокол №1 від 30 серпня 2011 р.

Завідувач кафедри ________________

К.Й. Кілінська



РЕЦЕНЗЕНТИ:

доценти кафедри соціальної географії

та рекреаційного природокористування

___________________ доц. Н.І. Коновалова

___________________ доц. Н.П. Аніпко


Чернівці – 2011

Освітньо-кваліфікаційний рівень підготовки бакалавр.

Шифр та назва напряму 7.140301 - Туризмознавство (за видами),

напрям 0306 - Менеджмент і адміністрування

Кількість кредитів – 3. Загальна кількість годин – 108.

Кількість годин на тиждень: лекцій 1, практичних 1.

4 семестр.

Кількість годин на лекції – 32.

Кількість годин на практичні заняття – 18.

Кількість годин на самостійну роботу – 54.

Кількість годин на індивідуальну роботу – 4.

Вид підсумкового контролю – залік.


1. Пояснювальна записка

до навчальної дисципліни

Основи соціальної і конструктивної географії

Вступ до соціальної географії. Наприкінці ХХ ст. Україна змінила на майбутнє, стала на шлях радикальних економічних, соціальних і політичних змін, які узгоджуються з досягненнями передових країн світу. Головна мета реформ – побудова соціальної держави, політика якої забезпечила б умови для пристойного життя та вільного розвитку особистості. Сьогодні в Україні проведено радикальну зміну соціально-політичної надбудови, відбувається масштабне розширення та зміна форм власності на приватну через приватизацію. Соціальний розвиток виступає як окрема складова соціального прогресу, що безпосередньо взаємодіє з економічною, політичною і духовною сферами. Він відбиває не лише рух соціальної структури, а й саму життєдіяльність людей, їх якість і спосіб життя. Соціальний розвиток це результат сформованого розподілу індивідів за соціальними позиціями, тобто за їх місцем у виробництві, суспільно-політичній практиці, культурі, перебуває під впливом економічних, політичних, демографічних та інших чинників і умов. Територіальна диференціація соціального розвитку, нерівність людей за умовами життя охоплює коло проблем. Серед складових соціально-територіальних відмінностей можна назвати відмінності між умовами праці і побуту соціальних спільнот; рівень їх соціального розвитку (включаючи показники освіти, професійно-кваліфікаційну підготовку); демографічні структури тощо.

Головною умовою і найважливішою причиною певної спрямованості соціальних процесів виступають рівень і структура суспільного виробництва. Від виробничої діяльності залежать можливості і черговість вирішення завдань щодо поліпшення умов праці й побуту населення, обсяг коштів, які виділяються на соціальні потреби тощо. При цьому відзначимо різноманітність умов і особливостей функціонування господарства на регіональному рівні. Слід зауважити, що відмінності між економічним розвитком регіону будуть зберігатися через регіональні особливості природного середовища, освоєння території, економіко-географічного положення. Мають місце великі розбіжності між промисловим і сільськогосподарським виробництвом, спеціалізацією трудомістких галузей тощо. Серед економічних чинників, що впливають на соціальний розвиток регіонів, слід назвати темпи і пропорції виробництва, його структуру, рівень продуктивності праці, технічну оснащеність тощо.

Навколишнє природне середовище (НПС) впливає на соціальні відмінності і є передумовою і природною основою суспільного розвитку. Сприятливість природних умов і забезпеченість мінерально-сировинними ресурсами визначають рівень економічного розвитку регіону, який відбивається на соціальному прогресі суспільства.

На рівень соціального розвитку впливає екологічний чинник. Тому важливо враховувати зміни у НПС, виробничі процеси, виникнення екологічно-критичних районів тощо.

Одним з найістотніших чинників усунення соціальної „нерівності” територій і регіонів є соціальна інфраструктура. Соціальна інфраструктура тісно пов’язана з територіальною організацією населення. Різноманітні види обслуговування, які характеризують умови життя людини, тісно пов’язані між собою, але не замінюють один одного. До прикладу, недостатній розвиток медичного обслуговування чи обмаль культурних закладів не може компенсувати інфраструктуру. Необхідні масштаби розвитку сфери обслуговування визначаються можливостями виробництва і соціальними потребами, які залежать від численності населення, його структури та ін.

Дослідження територіальних відмін соціального розвитку як окремих суспільних груп так і всього населення – предмет аналізу не тільки соціальної географії але й соціології. Соціологічні дослідження у цьому напрямі проводяться вибірково, без належного територіального охоплення. Географічна наука, маючи досвід вивчення регіональних чинників, повинна бути більш дієвою у цьому напрямі.

Вступ до конструктивної географії. У системі уявлень про конструктивну географію (КГ) проблема взаємодії техніки і природи займає особливе місце. Обумовлено це тим, що техніка, з одного боку, є сильним засобом адаптації людини до НПС, а з другого боку – важливий чинник, що визначає зміну багатьох природних процесів, які ще не так давно вважалися не залежними від діяльності людини.

Дослідженню взаємодії природи і техніки присвячені публікації, які є спробою охоплення проблеми з позиції конструктивної географії. Обравши за мету таке завдання пропонуємо використати два підходи – системний і конструктивний. Системний підхід використовується при вивченні проблеми взаємодії природи і техніки: певний технічний засіб вступає в контакт з природою, взаємодіє з нею. Техніка і природа є елементами однієї системи, допомагає як дослідженню так і проектуванню насамперед технічних систем. Особливо актуальним у цьому руслі є використання кількісних характеристик впливу технічних систем на компоненти природи, слабке вивчення ланцюгів впливу на природні комплекси (ПК). Тому тут доцільно використовувати продуктивні способи географічного аналізу - картографування і районування. Із конструктивним підходом пов’язані певні особливості нашого дослідження. Перша - це відношення до техніки як не тільки до негативної, але й позитивної зміни у природі, як до засобу перетворення і покращення НПС. Друга – бажання переступити через традиційний підхід „прикладної географії” - виявлення впливу технічних систем та їх інтерпретації за допомогою науково-технічних розробок. Таке бажання посилило увагу на ідею про природно-технічні і геотехнічні системи, що є самостійними об’єктами фундаментального географічного і міждисциплінарного дослідження.


1.1. Метою навчального курсу „Основи соціальної і конструктивної географії” є висвітлення основ соціальної і конструктивної географії, яка є нормативною дисципліною у багатьох університетах. Відповідно до поставленої мети предмет розкриває теорію географічного і соціального просторів, методологію соціальних і конструктивно-географічних досліджень.

Знання основ соціальної та конструктивної географії дозволять людині слідкувати за закономірностями територіальної організації соціального життя.


1.2. Завдання курсу - допомогти студентам опанувати основи наукових підходів, прийомів наукових досліджень; розуміти їх зміст, функції та вміти застосовувати їх при проведенні науково-дослідних робіт у галузі соціальної і конструктивної географії. Вміти ґрунтовно пояснити зміст і функції методів дослідження та реалізувати отримані теоретичні положення у практичному житті: при написанні курсових, дипломних і магістерських робіт.


1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни

1. Чітко уявляти об’єкт дослідження – основи соціальної і конструктивної географії.

2. Орієнтуватися у сучасних предметних напрямах соціальної і конструктивної географії та методах її дослідження.

3. Обґрунтувати теоретико-методологічні та методичні виміри соціальної і конструктивної географії.

4. Використовувати новітні методи дослідження, зокрема

а) загальнонаукові (ретроспективний, системний, структурний),

б) дисциплінарні (аналіз літературних джерел, природних аналогій, картографічний, статистичний, польових фізико-географічних дослід­жень),

в) міждисциплінарні (моделювання, математичного картографування, головних компонентів, автопрогноз), ін.

5. Використовувати рейтингові оцінки (індексну, бальну, експертну),і комп’ютерні програми, зокрема MATHEMATICA (для розрахунків власних векторів дослідження), STATISTICA (для складання прогнозних моделей), Microsoft Excel (для розрахунків окремих властивостей геокомпонентної структури), MAТCAD (для обчислення власних значень методу головних компонентів), використовувати матеріали Державного комітету статистики України, щорічників „Довкілля України”, фондові джерела Державного архіву України, нормативно-правові документи, вихідні дані управління статистики.


Структура змістовних модулів навчальних елементів дисципліни

"Основи соціальної і конструктивної географії " та навчальної діяльності студента

Компетенції (прогнозовані результати навчання)

Тема змістовного модуля (ЗМ) навчального елементу (НЕ)

Зміст навчального елементу

Види занять

Види дія­ль­ності та наочного контролю на занятті

ІНДЗ (за вибо

ром)

Кількість ба

лів за ІНДЗ

Всього балів за види навчальних занять НЕ




Л

С

Ср

Пр.

Л




1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12




ЗМ 1. Вступ до соціальної географії в СЕГ.




Результати навчання.

Знати і розуміти основи курсу „Основи соці­альної і конст­руктивної гео­графії”, вміти роз­крити зв’язки цих наук з іншими науками

НЕ 1.1. (Лек­ція). Мета та зав­дання кур­су „Основи соці­альної і конст­руктивної гео­графії”

3, 4, 8, 12 .19,42

Об’єкт і предмет дослідження соціаль­ної географії. Завдання соціальної географії. Визначення науки. Зав­дання соціальної географії. Визначення науки. Місце соціаль­ної географії в системі наук та її зв’язки із іншими науками.

4







2




Конс­пект лекції. Усне та письмове опитуван-ня.




5

5




Результати навчання.

Розуміти сут­ність методоло­гіч­ного підходу. Визначити ос­новні методи соціальної гео­графії.

НЕ 1.2. (Лекція).

Історія розвитку та формування методологічних засад соціальної географії Лекція. Виявити історичні засади соціальної географії.

4, 12, 32, 36, 42..

Історія розвитку соціальної географії. Становлення і розвиток соціальної географії України. Сучасна західна соціальна географія

2







2




Конс­пект лекції. Усне та письмове опитуван-ня.




5

5




Результати навчання.

Визначити акту­альні теми дос­лідження сучас­ної соціальної географії.

НЕ 1.3. (Лекція). . Географічний і соціальний простір і просторові властивості суспільства.

1, 8, 13, 14, 24, 35.

Поняття про соціально-географічний простір. Властивості геопрос­тору. Соціально-геогра­фіч­на сутність соціаль­ного простору. Моделі соціального процесу Фор­ми територіальної організації людського суспільства і види територій. Особливості територіальної організації суспільства. Рівні організації просто­ру. Регіональна свідо­мість. Просторові зони і території людини. Регіо­нальна організація тери­торії.

4







2




Конс­пект лекції. Усне та письмове опитуван-ня.




5

5




Результати навчання.

Проаналізувати найбільш вжива­ні поняття і тер­міни.

НЕ 1.4. (Лекція).

Соціально-географічні дослідження: методологія, програма, методи 18, 27, 33, 38, 44, 45, 47.

Основні методологічні принципи соціально-географічних дослід­жень. Соціологічні під­хо­ди до вивчення соціально-географічних явищ і процесів. Види і типи соціально-геогра­фічних досліджень. Про­г­рама соціально-геогра­фічного дослідження. Методи аналізу емпі­ричних даних наукових досліджень. Методи інформаційного забез­печення соціально-географічних дослід­жень

2







2




Конс­пект лекції. Усне та письмове опитуван-ня.




5

5




Результати навчання.

Проаналізувати найбільш вжива­ні поняття і тер­міни.

НЕ 1.5. (Лекція).

Географія науки України.

2, 10, 11, 15.

Соціально-географічна сутність науки. Науковий потенціал України. Національна академія наук України. Територіальна організація науки України. Вища освіта України.

2







2










5

5




Результати навчання.

Проаналізувати найбільш вжива­ні поняття і тер­міни.

НЕ 1.6. (Лекція).

Географія культури

11, 15.

Культура, як соціально-географічна категорія. Сутність географії куль­тури. Структура культу­ри. Сучасний стан куль­турного комплексу Ук­раї­ни. Культурно-геогра­фічне районування Ук­ра­ї­ни. Основні підходи до вивчення культури. Культурні концепції. Розвиток культури на території Чернівецької області.

2



















5

5




Результати навчання.

Проаналізувати найбільш вжива­ні поняття і тер­міни.

НЕ 1.7. (Лекція).

Географія релігій (сакральна географія)

34, 42.

Соціально-географічна сутність сакральної гео­графії. Історико-геогра­фічні особливості роз­витку релігії в Україні. Особливості релігійної ситуації в Україні. Територіальна органі­зація релігії України. Розвиток релігії на території Чернівецької області.






















5

5




ВСЬОГО ГОДИН ЗА ЗМ №1

12







10




35




35

35




ЗМ №2. Вступ до конструктивної географії в СЕГ




Історія розвитку соціальної географії…….………

Результати навчання.

Проаналізувати найбільш вжи­ва­ні методики конст­руктивної географії

НЕ 2.1. (Лекція). Вступ до конструктивної географії

2, 9, 13, 15, 26, 35.

Конструктивна геогра­фія І.П. Герасимова. Конструктивна геогра­фія наприкінці ХХ століття. Розвиток конст­руктивної географії в Україні. Сучасна криза в конструктивній гео­графії. Конструкт гео­графічний – як об’єкт дослідження конст­рук­тивної географії. Власти­вості, функції, структура конструкту географіч­ного.

2




2







Конс­пект лекції. Усне та письмове опитуван-ня.

5

5

5




Результати навчання.

Охарактеризувати гео­графічні зак­лади, організації, основні їх види і діяльність.

НЕ 2.2. (Лекції). НАПРЯМИ КОНСТРУКТИВНО-ГЕОГРАФІЧ­НИХ ДОСЛІДЖЕНЬ 5, 6, 7, 9, 13, 14, 15, 16, 17, 35, 40, 44.

Напрями природничо-географічних конструкт­тив­них дослі­джень. Нап­рями антропогенно-гео­графічних конструк­тив­них до­сліджень. Ант­ро­погенне наванта­же­н­ня. Антропогенна обу­мов­ле­ність еколо­гічних явищ

4




2







Конс­пект лекції. Усне та письмове опитуван-ня.

5

5

5




Результати навчання.

Охарактеризува-ти періодичні ви­дан­ня: геогра­фічні журнали, збірники, огляди, наукові статті, депонуван­ня, анотація, рефе­рати.

НЕ 2.3. (Лекція). КОНСТРУКТИВНИЙ МЕТОД - ОСНОВА ПОБУДОВИ ГЕОГРАФІЧНОГО КОНСТРУКТУ

1, 10, 13, 17, 27, 29, 44.

Конструктивний нау­ковий напрям. Конст­рук­тивні методи – суть та історія становлення. А-моделі (моделі аналізу) в конструктивній геогра­фії. S-моделі (моделі синтезу) в конструктив­ній географії. Геоінфор­ма­ційні системи в конст­руктивній географії.

2




2







Усне та письмове опитування.

6




6




Результати навчання.

Визначити особливості географічних моделей.

НЕ 2.4. (Лекції). СИСТЕМНІ ГЕОГРАФІЧНІ КОНСТРУКЦІЇ 10, 17, 27, 44.

Системний підхід у конструктивній географії. Системні географічні конструкції

2




2







Усне та письмове опитування.

7




7




Результати навчання.

Визначити ос­нов­ні структурні рівні прогнозу та прогнозування.

НЕ 2,5. (Лекція). Прогноз як метод дослід­ження природно-господарсь

кої різнома­нітності.

5, 6, 7, 8, 31, 34, 36, 46.

Історичні засади прог­нозування. Погляд на питання прогнозування: сутність і зміст. Конс­труктивне прогнозу­вання. Прогнозування екологічного стану природно-господарської різноманітності. Екстра­поляційні методи прог­нозування

2
















5




5




Результати навчання.

Визначити особливості захворювання населення та хвороб в Україні та Чернівецькій області

НЕ 2,6. (Лекція). Географія охорони здоров’я. Захворювання та хвороби

13, 17, 27, 44.

Захворювання та хвороби. Історія виникнення питання. Основні види хвороб людини. Основні види захворювання населення. Характеристика стану здоров’я населення України та Чернівецької області.

4
















7




7




ВСЬОГО ЗА ЗМ №2

12







-







35




35




РАЗОМ ПО ДИСЦИПЛІНІ

32




8

10







70

30

70