Робоча програма (за кредитно-трансферною системою навчання) з курсу

Вид материала

Содержание

Семінарські заняття
3. Соціальний простір, як об’єкт вивчення соціальної географії
4. Методологічні засади соціальної географії
5. Географія науки України
6. Географія релігії в Україні
Тематика рефератів
Напрями конструктивно-географічних досліджень
Системні географічні конструкції
6. Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів за шкалою ЕCTS
Критерії оцінювання
Методичні рекомендації
Методичні рекомендації
Методичні рекомендації
1. Складний план курсової роботи
2. Простий план курсової роботи

Подобный материал:

1 2 3

Семінарські заняття

1. Зміст, предмет і завдання соціальної географії.

1. Сутність об’єкту і предмету дослідження соціальної географії.

2. Функції соціальної географії.

2.1. Теоретико-пізнавальна функція.

2.2. Інформаційна функція.

2.3. Прогностична функція.

2.4. Функція соціального проектування і конструювання

2.5. Управлінська функція.

3. Основні завдання соціальної географії.

3.1. Аналіз умов, причин і чинників, які викликають територіальні відмінності соціальних явищ та процесів.

3.2. Дослідження освітньої, професійно-кваліфікаційної, сімейної та ін. структури соціальних спільнот.

3.3. Соціальний розвиток районів.

3.4. Аналіз географічних проблем способу життя населення соціально-територіальних спільнот.

3.5. Розробка теоретичних і методичних питань соціально-географічного прогнозування, регіональної соціальної політики.

3.6. Дослідження соціальних проблем.

4. Місце соціальної географії в системі наук та її зв’язки із іншими науками.

2. Історія розвитку та формування методологічних засад соціальної географії

1. Історія розвитку соціальної географії.

1.1. Соціально-географічні уявлення античних вчених;

1.2. Соціально-географічні вчення середньовіччя;

1.3. Розвиток соціально-географічних досліджень в епоху середньовіччя в Україні.

2. Становлення і розвиток сучасних соціально-географічних досліджень в Україні.

3. Сучасні проблеми утвердження і розвитку соціальної географії України.

3.1. Вивчення соціально-географічних проблем становлення Української держави;

3.2. Виявлення соціально-географічних особливостей кризи в Україні;

3.3. Вивчення можливостей розв’язання проблем територіальної організації соціальної інфраструктури;

3.4. Дослідження соціально-географічної і еколого-соціально-географічної складових соціальної політики України;

3.5Аналіз регіональних проблем безробіття в Україні.

3. Соціальний простір, як об’єкт вивчення соціальної географії

1. Соціально-географічна сутність соціального процесу.

2.Основні види соціальних процесів.

2.1. Внутрішньоособистісні процеси, наприклад, самовиховання;

2.2. Процеси, що відбуваються безпосередньо між двома або кількома індивідами (процес спілкування та ін.);

2.3. Процеси, що відбуваються в стосунках між індивідом і групою (адаптації або дезадаптації і т. ін.);

2.4. Процеси всередині групи (наприклад, процеси організації або дезорганізації);

2.5. Процеси в стосунках між групами (наприклад, процеси національного самовизначення або інтернаціоналізації);

2.6. Процеси, що відбуваються всередині окремого суспільства (соціальної мобільності, диференціації та асиміляції і т. ін.);

2.7. Процеси, що відбуваються всередині людства або глобального суспільства (скажімо, процеси демілітаризації або міждержавної інтеграції).

3. Розкрийте соціально-географічну сутність структурної моделі соціального процесу.

4. Розкрийте соціально-географічну сутність динамічної моделі соціального процесу.

5. Розкрийте соціально-географічну сутність факторної моделі соціального процесу.

6.Перед умови формування факторної моделі соціального процесу:

6.1. Міжособистісний контакт;

6.2. Інформація людей одне про одного;

6.3. Відмінність статі.

7. Фактори соціального процесу та їх класифікація.

7.1. Внутрішні і зовнішні;

7.2. Позитивні або негативні;

7.3. Безпосередні і непрямі.

4. Методологічні засади соціальної географії

1. Принципи наукових досліджень, як основа наукового пізнання.

2. Розкрийте сутність принципів соціально-географічних досліджень:

2.1. Принцип територіальності;

2.2. Принцип комплексності;

2.3. Принцип регіональної цілісності;

2.4. Принцип системності;

3. Обґрунтуйте основні стадії системного дослідження.

4. Сутність методів соціально-географічного дослідження.

5. Основні рівні наукового пізнання в соціальній географії:

5.1. Філософський (загальнонауковий);

5.2. Міждисциплінарний (спільний для кількох галузей знань);

5.3. Конкретно-науковий (спеціальний);

5.4. Методико-технічний.

5. Географія науки України

1. Соцільно-географічна сутність науки.

2. Структура науки:

2.1. Гуманітарні науки;

2.2. Природничі;

2.3. Технічні.

3. Науковий потенціал України та проблеми його ефективного використання.

4. Національна академія наук України.

4.1. Статус;

4.2. Органи управління;

4.3. Структура НАН України

А) Секція фізико-технічних і математичних наук;

Б) Хімічних і біологічних наук;

В) Суспільних і гуманітарних наук.

4.4. Співробітництво з освітніми установами;

4.5. Впровадження наукових розробок, розвиток інноваційної інфраструктури;

4.6. Видавнича діяльність;

4.7. Міжнародне співробітництво;

4.8. Кадрове забезпечення.

5. Територіальна організація науки України.

5.1. Пiвнiчно-Захiдний науковий центр;

5.2. Південний науковий центр;

5.3. Пiвнiчно-Схiдний науковий центр;

5.5. Придніпровський науковий центр;

5.6. Донецький науковий центр;

5.7. Західний науковий центр.

6. Географія релігії в Україні

1. Предмет і об’єкт сакральної географії.

2. Основні завдання сакральної географії в Україні.

3. Функціональна структура сакральної географії.

3.1. Функціональне ядро;

3.2. Сукупність закладів і підприємств релігійної інфраструктури;

3.3. Сукупність закладів та інституцій управління релігійним життям і діяльністю.

4. Історико-географічні особливості розвитку релігії в Україні.

4.1. Зародження християнства і Україні;

4.2. Особливості релігійної ситуації в Україні в ХІІІ-ХVІІІ століттях.

4.3. Розвиток релігій на теренах України в ХІХ початку ХХ століття.

4.4. Релігійна ситуація в Україні за часів СРСР.

4.5. Формування релігій в Україні за часів незалежності.

5. Особливості релігійної ситуації в Україні на початку ХХІ століття.

6. Територіальна організація релігії України. Релігійні регіони України.

6.1. Західний;

6.2. Центральний;

6.3. Східний;

6.4. Південний.

Тематика рефератів

Тема 1-3.

1. Погляд на об’єкт і предмет дослідження соціальної географії у світі.

2. Менталітет людини – головне питання соціальної географії.

1.3. Завдання соціальної географії у сфері інноваційних технологій та інвестиційного клімату.

Тема 4-6.

1. Дослідження соціально-географічної і еколого-соціально-географічної складових соціальної політики України;

2. Соціально-географічні проблеми у сучасному суспільстві.

3. Аналіз регіональних проблем безробіття, освіти, медицини, культури, зайнятості населення в Україні.

Тема 7-8.

1. Передумови формування факторної моделі соціального процесу: міжособистісний контакт, інформація людей одне про одного.

2. Відмінність статі.

3. Фактори соціального процесу та їх класифікація. Внутрішні і зовнішні; позитивні або негативні; безпосередні і непрямі.

Тема 9.

1. Основні етапи пізнання в соціальній географії: програмний; інформаційний; аналітичний; модельний; алгоритмічний; концептуально-конструктивний.

2. Методи дослідження в соціальній географії (статистичні й математичні, моделювання, системного аналізу, систематизації та районування, картографічний та історичний).

3. Застосування соціологічних методик у прогнозних дослідженнях.

Тема 10-11.

1. Науковий потенціал України.

2. Науковий потенціал України.

3. Вища освіта України

4. Вища освіта в Чернівецькій області

5. Вища освіта в Карпатському регіоні

Тема 12-13.

1. Система звязків у географічній оболонці.

2. Антропогенні та природно-антропогенні комплекси.

3. Ландшафтно-техногенні й ландшафтно-інженерні геосистем.

4. Забруднення навколишнього природного середовища як окремий вид антропогенного навантаження.

Контрольні запитання та завдання

Виявіть об’єкт, предмет і завдання соціальної географії.
Охарактеризуйте функції соціальної сфери соціальної географії.
розкрийте зв’язок соціальної географії з природокористуванням.
Визначте функції соціальної географії.
5.Спробуйте самостійно обґрунтувати зв’язок соціальної географії, економічної географії, демогеографії.
Встановіть кореляцію між соціальними процесами, екологічним станом та процесами природокористування.
Наведіть переконливі аргументи чому саме у Франції виникла соцільна географія.
Охарактеризуйте етапи становлення і розвитку соціальної географії.
розкрийте шляхи становлення соціальної географії в Україні.
Існує багато різних напрямів і шляхів в соціології. Які з них є найважливішими для соціальної географії.
Охарактеризуйте прикладне значення часової географії і географії сприйняття.
Наведіть переконливі аргументи чому саме у Франції виникла соцільна географія.
Охарактеризуйте етапи становлення і розвитку соціальної географії.
розкрийте шляхи становлення соціальної географії в Україні.
Існує багато різних напрямів і шляхів в соціології. Які з них є найважливішими для соціальної географії.
Охарактеризуйте прикладне значення часової географії і географії сприйняття.
Визначте соціальний зиск виділення просторових зон і територій людини.
Охарактеризуйте континуальність і дискретність суспільної організації.
Поясніть, у чому полягає науково-прикладне значення методологічних принципів соціально-географічного дослідження.
Окресліть основні положення програми соціально-географічних досліджень області.
розкрийте шляхи використання мережі INTERNET в соціально-географічних дослідженнях.
Обґрунтуйте способи застосування методів моделювання і наукової систематизації в дослідженні соціально-географічних явищ і процесів.
Охарактеризуйте прикладне значення етапів наукового дослідження.
Визначте групу методів соціальної географії, які доречно використовувати при вивчення соціальних спільностей „місто” і „село”.
Охарактеризуйте прикладне значення методу парадигми в соціально-географічних дослідженнях.
Наведіть переконливі аргументи чому саме наука стає рушійною силою суспільства та суспільних відносин.
Охарактеризуйте роботу НАН України.
розкрийте структуру та основні завдання роботи інституту географії при НАН України.
Визначте функції географічного товариства України.
Охарактеризуйте прикладне значення наукової продукції.

Зміст

самостійних занять з курсу „Основи соціальної і конструктивної географії”

№ пп.	Назва теми, зміст	Години
Тема 1.	Зміст, предмет і завдання соціальної географії 1. Розвиток соціальних досліджень в країнах Європи. 2. Законодавчі акти про соціальний розвиток суспільства та людини. 3. Географічна експертиза та географічний прогноз у соціальній географії.	4
Тема2.	Історія розвитку та формування методологічних засад соціальної географії 1. Розвиток і становлення соціальних досліджень у США. 2. Медична географія – складова соціальної географії. 3. Розвиток соціальної географії у світі та Україні.	5
Тема 3.	Географічний і соціальний простір і просторові властивості суспільства 1. Розвиток і становлення соціальних досліджень у США. 2. Медична географія – складова соціальної географії. 3. Розвиток соціальної географії у світі та Україні.	5
Тема 4.	Соціально-географічні дослідження: методологія, програма, методи. 1. Математичні методи в географії. 2. Метод контент-аналіз – метод кількісно-якісного вивчення (аналізу) змісту документів. 3. Роль та значення методу анкетування при вивченні соціального простору. Варіанти анкет.	4
Тема 5.	Географія науки України 1. Науковий потенціал України 2. Сектори наукового потенціалу України. 3. Наукові кадри.	4
Тема 6.	Географія культури	4
Тема 7.	Географія релігій (сакральна географія)	4
Тема 8.	Географія охорони здоров’я. Захворювання та хвороби	4
Тема 9.	Конструктивний метод - як основа конструктивного напряму в географії	4
Тема 10.	НАПРЯМИ КОНСТРУКТИВНО-ГЕОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ	4
Тема 11.	КОНСТРУКТИВНИЙ МЕТОД - ОСНОВА ПОБУДОВИ ГЕОГРАФІЧНОГО КОНСТРУКТУ	4
Тема 12.	СИСТЕМНІ ГЕОГРАФІЧНІ КОНСТРУКЦІЇ	4
Тема 13.	Прогноз як метод дослідження природно-господарської різноманітності	4
Всього		54

Література до дисципліни

Список основної літератури

Боков В.А. Пространственно-временная организация геосистем. Симферополь, 1983. - 56 с.
Герасимов И.П. Советская конструктивная география.-М.: Наука, 1976.-208 с.
Голиков А.П., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Вступ до економічної і соціальної географії. – К., 1997. – 320 с.
Грин М.Ф. Социальная география // Проблемы экономической географии и урбанизации. – М.:, 1973. – С. 22-26.
Звонкова Т.В. Практические проблемы физической географии // Вестн. Моск. ун-та. Сер.География.-1967.-№5.-С.33-39.
Звонкова Т.В. Принципы и методы регионального географического прогнозирования. Вестник Моск. ун-та. Сер. геогр., 1972, № 4.
Капица А.П., Саушкин Ю.Г. Основные проблемы регионального географического прогноза. Доклады Ин-та геогр. Сибири и Дальнего Востока, 1974, Вып. 43.
Ковальчук В.В., Моїсєєв Л.М. Основи наукових досліджень.: Навч. Посіб. –К.: ВД «Професіонал», 2004.- 240с.
Михалевська Т.В., Ісаєнко В.М., Гроза В.А., Криворотько В.М. Моделювання і прогнозування стану довкілля. У 2 ч. - 4.1. - К.: Книжкове вид-во НАУ, 2006. - 212 с.
Ныммик С. Социогеография в системе общественно-географических наук. // Прикладные социально-географические исследования. – Тарту. – 1984. – С. 12.
Ныммик С. Соотношение экономической, социальной и социально-экономической наук // Прикладные социально-географические исследования. – Тарту. – 1984. – С. 3-13.
Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Вступ до соціальної географії. Навч. посіб. К.: Знання, 2000. – С. 15-30.
Петлін В.М. Конструктивне ландшафтознавство. - Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2006 а. - 357 с.
Преображенский В.С., Александрова Т.Д., Куприянова Т.П. Основы ландшафтного анализа. - М.: Наука, 1988.-192 с.
Преображенский В.С. Беседы о современной физической географии. М., 1972.
Преображенский В.С. Ландшафты в науке и практике. - М.: Знание, 1981.-48с.
Преображенский В.С. Междисциплинарные исследования территориальных систем и моделирование. // Системные исследования природы. Вопросы географии. М., 1977, Вып. 104.
Пузаченко Ю.Г. Математические методы в экологических и географических исследованиях: Учеб. пособие для студ. вузов. - Мл изд. центр «Академия», 2004. - 416 с.
Райнтвийр Т. Социогеография и региональная социология – два названия одной науки. // Прикладные социально-географические исследования. – Тарту. – 1984. – С. 15-19.
Родоман Б.Б. Позиционный принцип и давление места //Вест. МГУ, - Сер. Географ. – 1979. - № 4. – С. 14-20.
Сафонова В.М. Прогнозирование и моделирование в социальной работе. – М.: М.: Издат. Центр „Академия”, 2002.- С. 12-17.
Свердан М.Л., Свердан М.Р. Основи наукових досліджень: Навчальний посібник. - Чернівці: Рута, 2006.- 352 с.
Смирнов А.М. Общегеографические понятия // Вопр. Географии. – 1971. - № 88. – С. 29-64.
Соціально-економічна географія України.: Навчальний посібник / За редакцією професора Шаблія О.І. Видання друге. - Львів: Світ, 2000.- 680 с.
Топчієв О.Г. Основи суспільної географії. – Одеса: Астропринт, 2001.- С. 300-305.
Стеченко Д.М., Чмир О.С. Методологія наукових досліджень. - К: Знання, 2005.-309 с.
Теоретические и методические исследования. // За ред. А.М. Маринича, М.М. Паламарчука). Киев, 1990, С.7-30.
Топчиев А.Г. Параметры двухмерных географических структур // Математические методы в географии. – Казань, 1971. – С. 93-95.
Уемов А.И. Системный подход и общая теория систем. М., Мысль, 1978.-272 с.
Шищенко П.Г. Принципы и методы ландшафтного анализа в региональном проектировании. - К.: Фитосоциоцентр, 1999. - 284 с.
Энциклопедический социологический словарь. – М.: 1995. – 690 с.

Список додаткової літератури

Блауберг И.В., Юдин З.Г. Становление и сущность системного подхода. М., Наука, 1973. - 270 с.
Власов К.П., Власов П.К., Киселева А.А. Методы иследований и организация зкспериментов. - X.: Гуманитарньїй центр, 2002. - 256 с.
Горизонты экологического знания: Социально-философские проблемы (Отв. ред. И.Т. Фролов. - М.: Наука, 1986.-208 с.
Гродзинський М.Д., Савицька О.В. Ландшафтознавство: навчальний посібник. - К.: Київський університет, 2008. -319 с.
Дьяконов К.М. Этапы географического прогнозирования, - Вестник Моск. ун-та. Сер. геогр., 1972, № 2
Жилин Д.М. Теория систем. М.: УРСС, 2004. - 184 с.
Исаченко А.Г. Методы прикладных ландшафтных исследований. - Л.: Наука, 1980.-222 с.
Исаченко А.Г. Развитие географических идей. М., 1971.
Исаченко А.Г., Попов Б.А. Проблемы ландшафтно-географического прогнозирования. - Изв. ВГО, 1979, т.6, № 6.
Етика та естетика. Підручник., - К.: - 1999.
Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології (від античності до початку ХХ ст.) – К.: Либідь, 1993.- С. 35-38.
Шаблій О.І. Основи загальної суспільної географії. Підручник. - Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. - 444 с.
Исаченко А.Г. Методы прикладных ландшафтных исследований. Л., 1980,-222 с.
Лаврик В.І. Методи математичного моделювання в екології: Навч. посіб. - Вид. дім «КМ Академія», 2002. - 203 с.
Николаев В.А., Тимашов П.Е., Михайлов Н.И. Исходные положения регионального ландшафтного прогнозирования. - Изв. ВГО, 1979, вып.4, т.111.
Петлін В.М. Методологія та методика експериментальних ландшафтознавчих досліджень. - Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2009. - 400 с.
Сетров М.И. Общие принципы организации систем и их методологическое значение. Л., Наука, 1971. - 120 с.
Шищенко П.Г. Теоретические аспекты ландшафтного анализа в региональном проектировании // Физическая география и геоморфология.-1988. - Вып. 35.-С. 15-22.

6. Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів за шкалою ЕCTS

Залік за національною шкалою	Оцінювання в системі ЕCTS	Оцінка за національною шкалою	Рейтингова оцінка з дисципліни	Критерії оцінювання
Зарано-вано	А	“Відмінно”	90-100	Ставиться у випадку, коли студент вільно володіє програмним матеріалом курсу в повному обсязі. Ґрунтовно складає визначення та сутність основних понять, термінів у сфері конструктивного аналізу територіальної одиниці. Залучає до відповіді власний досвід, що набутий у процесі науково-дослідницької діяльності. Знає наукові здобутки вчених географів України. Вміє провести комплексний аналіз території локального чи регіонального рівня. Самостійно розкриває наукові методи, їх зміст, функції при дослідженні певного об’єкту, виконав і успішно здав всі практичні роботи.
	ВС	„Добре”	75-89	Студент самостійно трансформує визначення основних понять, термінів, які використовуються у конструктивних дослідженнях, розкриває їх суть, значення, але в межах навчальних посібників. Володіє методикою та розкриває основні методи, їх зміст і функції. Студентом здані практичні роботи. Оцінка „добре” відрізняється від оцінки “відмінно” тим, що студент допускає окремі помилки і неточності, які не впливають на загальний характер відповіді. Програмний матеріал знає добре, відповідь є послідовною.
	ДЕ	„Задовільно”	60-74	Знання студента завчені з підручника чи навчального посібника, висвітлює їх за допомогою конспекту чи викладача. Недостатньо володіє термінологією та методами, які використовуються при дослідження конструктивного характеру. Студент відповідає на поставлене запитання не повністю, при розкритті спеціальних питань, термінів не може конкретизувати відповідь наведенням прикладів. Допускає значні помилки. Володіє мінімальними знаннями. Виконав більшу частину практичних робіт.
Не зарано-вано	FX	„Незадовільно” з можливістю повторного складання	35-59	Студент не володіє матеріалом, не розуміє теоретичних і практичних питань, допускає грубі помилки, не орієнтується в предметі, не виконав жодної практичної роботи, потребує подальшої роботи над засвоєнням основних положень предмету.
Не зарано-вано	F	„Незадовільно” з обов’язковим повторним курсом	1-34	Студент не орієнтується в предметі, не виконав жодної практичної роботи, потребує подальшої роботи над засвоєнням основних положень предмету.

Методичні рекомендації

до організації самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни

Самостійна робота є активною розумовою діяльністю студента, пов’язаною з виконанням навчального завдання. Наявність завдання і установки на його виконання вважають характерними ознаками самостійної роботи. Завдання, які доводиться вирішувати студенту в навчальній діяльності, стосуються таких її сфер:

- засвоєння матеріалу теми, яка розглядалася на лекції (робота з конспектом лекції, рекомендованою навчальною літературою);

- конспектування фундаментальних робіт відповідно до програми навчальної дисципліни;

- підготовка рефератів, контрольних робіт, фіксованих виступів (доповідей) на семінарському занятті;

- підготовка курсових, дипломних, магістерських робіт.

Усі ці елементи навчального процесу є самостійною роботою, оскільки студент здійснює їх певною мірою індивідуально, у поза аудиторний час.

Самостійна робота з виконання навчального завдання охоплює три етапи.

1. Підготовка студента до виконання завдання, теоретичне, психологічне, організаційно-методичне і матеріально-технічне забезпечення самостійної роботи.

Теоретична готовність студента виявляється у його інтелектуальній підготовленості, тобто у здатності застосовувати свої знання для виконання завдання.

Практична цінність полягає у здатності оптимально планувати самостійну роботу, вміло використовувати конспект лекцій, підручники, посібники, комп’ютер, розумові операції (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікацію та ін.).

Психологічна готовність студента передбачає передусім наявність у нього мотивів до виконання конкретного завдання. Для того, щоб поставлена перед студентом завдання стало мотивом його розумової, практичної діяльності, воно повинно бути ним сприйняте. Внутрішнє сприйняття завдання починається з актуалізації мотиву, що спонукає студента до виконання поставленого завдання, а, відповідно, до організації своєї самостійної роботи.

Успіх підготовчого етапу залежить від організаційного, методичного, матеріально-технічного забезпечення роботи студента (забезпеченість літературою, методичними рекомендаціями, наочними посібниками, інформаційно-комп’ютерною базою тощо).

2. Безпосереднє виконання навчального завдання. Це найважливіший і найвідповідальніший етап роботи студента. Оскільки навчальне завдання найчастіше постає у навчально-пізнавальній формі, то в процесі його виконання беруть участь усі психічні процеси, які забезпечують пізнавальну активність: відчуття, сприйняття, уява, пам’ять, мислення, увага та ін. На ефективність виконання завдання впливають такі особистісні якості студента, як цілеспрямованість, наполегливість, відповідальність тощо.

3. Аналіз виконаного завдання. Є завершальним етапом самостійної роботи. Під час аналізу студент оцінює (шляхом самоконтролю, іноді взаємоконтролю) якість і час виконання завдання, ефективність використаних у процесі роботи методів і засобів.

Багато студентів наштовхуються на труднощі під час виконання домашніх письмових завдань (розв’язання задач статистики, математичних вправ, економіко-математичного моделювання, підготовка рефератів, контрольних і курсових робіт).

Письмову роботу виконують перед усів для того, щоб викладач зміг оцінити ступінь і якість засвоєння студентом навчального курсу, рівень сформованості у нього вмінь і навичок використання теорії при розв’язанні практичних завдань.

Методичні рекомендації

до організації практичних занять студентів з навчальної дисципліни

Практичні заняття з предмету закріплюють набуті під час лекції новітні інформативні положення, часто є продовженням розпочатої лекції. Їх структура повинна повністю відповідати навчальному та робочому плану викладача, бути узгодженою методичною комісією та структурно відповідати концептуальним положенням навчальної дисципліни.

Під час практичних занять викладач повинен дотримуватися наступного алгоритму: оприлюднення назви практичного заняття, плану, мети, завдання та основної і допоміжної літератури. У процесі виконання практичної роботи часто використовується картографічний матеріал. Його необхідно мати викладачу під час практичного заняття для того, щоб студент попередньо ознайомився із видом і змістом картографічного матеріалу і був би усвідомленим, що йому потрібно мати і використати у процесі виконання завдання на наступне заняття. Під час викладання основних питань практичної роботи викладач повинен чітко визначити час виконання, форму (письмова, усна) і дату здачі практичного завдання.

Основними методичними підходами до проведення практичного завдання слугують:

короткий аналіз (характеристика) основних методів, що повинні бути використаними у процесі виконання практичного завдання;
перелік і посилання на літературні джерела, що є підсилюючою ланкою у виконанні завдання;
вид і форма виконання практичної роботи;
вид і форма здачі практичного завдання.

Методичні рекомендації

до вивчення навчальної дисципліни

В більшості вузів України викладається нормативний курс „Науково-дослідна робота студентів”, котрий складається із двох складових частин. Перша присвячена важливому питанню організації науково-дослідної роботи в Україні. Основою першої частини є виявлення низки важливих питань: „науковий потенціал України”, „географічна школа”, „наукові кадри”, „сектори географічної науки в Україні”, „географічні з’їзди, наради, конференції”, „Українське географічне товариство”. В другій частині проводиться аналіз основних теоретико-методологічних і методичних засад формування наукової інтуїції та мислення, викладаються основні напрями та концепції сучасної географії.

Нормативний курс знайомить студентів із „стратегією” і „тактикою” наукового пошуку й пізнання, його значенням, трансформацією географічної думки, сучасними напрямами наукових досліджень в галузі географії.

Географічні факультети України є свого роду банками даних значного досвіду викладання цього спецкурсу, що дозволяє формувати науково-викладацьку функцію географа з університетською освітою.

За основу програми курсу прийнята навчальна програма, затверджена наказом Міністерства науки і освіти, молоді та спорту України, досвід та сучасне викладання курсу в Чернівецькому національному університеті на географічному факультеті.

Наука, в тому числі і географія, виникли і сформувалися протягом тривалого історичного часу, значно видозмінилися, але основна функція їх збереглася і буде збережена на досить тривалий час, оскільки головною функцією науки є пізнання об’єктивного світу та виявлення явищ природи, суспільства та людського мислення.

Сучасна система наукових знань представлена такими основними групами наук: природничими, технічними і суспільними, які тісно взаємопов’язані. Рівнобіжно з ними розвивається особлива галузь науки - наукознавство (наука про науку), яка вивчає загальні закономірності розвитку наукового знання. Очевидним окреслюється той чинник, що лишень на основі розуміння законів розвитку науки можна правильно організувати науково-дослідну роботу і повністю використати всі наукові переваги суспільства.

Географічна наука складається із теорії, методології, методики, техніки дослідження, практичних результатів досліджень, а також знання сучасних вчених та їх основних наукових доробків.

Наука, в тому числі і географічна, виконує низку функцій, серед яких найважливішими є наступні:

пізнання оточуючого світу (збір фактичного матеріалу і розкриття закономірностей);
дія (участь у розвитку удосконалення матеріального виробництва);

3) управління (свого роду це вивчення природних явищ і їх зміна в необхідному й оптимальному напрямку);

4) науково-дослідна робота (методи вивчення і виховання молоді за сучасних умов, котрі повинні складати 40 % річного об’єму наукової роботи студентів).

Основною метою курсу „Основи соціальної і конструктивної географії є розкриття основ організації процесу наукової діяльності стосовно кожної спеціальності і спеціалізації, набуття загальної наукової етики й культури.

Об’єктом предмету є різні галузі (а також процеси і явища) географічної науки. У кожному випадку об’єкт індивідуальний, залежно від теми дослідження (наприклад, написання курсової роботи чи виступу на студентській конференції).

Предмет формує серія завдань (питань), які обираються колективом авторитетних вчених-дослідників. У нашому випадку - це низка питань з даного курсу, що допомагають визначити сучасну складну структуру наукової діяльності різних колективів України і сприяють, перебуваючи у ролі інструментарію, набуттю самостійних навичок дослідництва.

Методичні рекомендації

до виконання курсових робіт

Відповідно до навчального плану студенти третього-четвертого курсів виконують курсову роботі. При підготовці до написання курсової роботи вони оволодівають навиками самостійного аналізу територіальної організації навколишнього природного середовища, засвоюють основні методи аналізу, вчаться добирати необхідний матеріал з літературних, статистичних та інших джерел, систематизувати його й робити відповідні висновки.

Основа курсової роботи – дослідження, що характеризують природні комплекси, розміщення галузей господарства, спеціалізацію районів. Що стосується історичних екскурсів чи опису технологічних процесів, то ці питання мають допоміжний характер.

Курсова робота є своєрідним підсумком конкретного дослідження певного питання як в теоретичному, так і практичному відношенні. Зміст роботи, її захист на засіданні кафедри демонструють рівень підготовки студента, здатність його проводити самостійні дослідження, опрацьовувати та аналізувати зібрані матеріали.

Складання плану курсової роботи. Написання курсової роботи. Основні вимоги до її змісту та оформлення. План курсової роботи складається на початку роботи над темою після попереднього ознайомлення з літературними джерелами. При складанні плану треба врахувати, які питання і в якій послідовності вони мають бути розглянуті при розкритті даної теми, виявити основні проблеми, яким повинні бути підпорядковані всі інші питання плану.

Головне питання в курсовій роботі – це характеристика об’єкту дослідження і з’ясування кола (завдань) проблем та шляхів їх розв’язання. У кожній конкретній темі план повинен служити реалізації її головної ідеї. План роботи затверджує науковий керівник і розглядається тематика курсових робіт та затверджується на засіданні кафедри.

Загальний обсяг роботи (текстової частини) повинен становити 25-30 стандартних аркушів. Значні відхилення від цієї норми небажані.

Зміст курсової роботи повинен відповідати основним вимогам до написання курсових робіт.

Вимоги до оформлення курсових робіт:

Робота повинна бути виконаною у комп’ютерному варіанті.
Текст має бути нормальної густоти (через 2 інтервали). На кожній сторінці треба залишати поля для зауваження рецензента.
Всі сторінки роботи необхідно пронумерувати (окрім титульної сторінки, плану роботи та першої сторінки Вступу)ю
Кожному розділу і підрозділу обов’язково передує назва (заголовок) відповідно до плану.
На першій сторінці вказується назва роботи та її тема, прізвище, ім’я, по-батькові виконавця роботи. Ці самі довідки повинні бути розміщені на обкладинці.
6. На другій сторінці розміщують план роботи.
Наприкінці (після текстової частини) дається список літератури та використаних первинних матеріалів. При оформленні списку літератури необхідно додержуватися загальноприйнятих стандартних правил:

1) всі використані джерела розміщуються в алфавітному порядку;

2) кожне використану літературне джерело повинно мати такі довідки: прізвище та ініціали автора, повна назва книжки, місце і рік видання, загальна чи часткова кількість сторінок, наприклад: Кілінська К. Еколого-прогнозна оцінка природно-господарської різноманітності Карпато-Подільського регіону України. – Монографія. – Чернівці. – „Рута”. – 2007. – 496 с.;

3) назви використаних статей з періодичної преси (газет, журналів, періодичних видань та збірок) належить додавати із зазначенням автора, назви статті, назви джерела, дати і номера джерела, наприклад: Кілінська К., Смик О. Захворюваність населення Чернівецької області: Наукові записки. Серія: географія. Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. Тернопіль. 2009. – № 2. Вип. 26. – С. 45-51.

4) назви статей з енциклопедії необхідно давати із зазначенням назви енциклопедії і номера тому, наприклад Географічний енциклопедичний словник: Поняття і терміни / гол. ред. А.Ф. Трьошніков. – М.: Радянська енциклопедія. – 1988. – 432 с.

Курсові роботи без списку використаної літератури, неохайно чи неправильно оформлені, повертаються студентам для доопрацювання.

У тексті роботи обов’язково повинні бути посилання на використані літературні джерела.

Курсові роботу обов’язково потрібно проілюструвати графіками, діаграмами, рисунками, картосхемами, виконаними самостійно відповідно до теми дослідження.

На останній сторінці слід вказати дату завершення роботи та підписати її.

За структурою план курсової роботи може бути складним чи простим. Наводимо приклади складного плану курсової роботи (1) і простого плану курсової роботи (2).

	1. Складний план курсової роботи Зміст		стор.
ВСТУП................................................................................................................			1-2
Розділ 1. Характеристика туристично-рекреаційних умов Чернівецької області...................................................................			3
1.1.		туристично-рекреаційні компоненти природи...................................	3-8
1.2.		туристично-рекреаційний потенціал Чернівецької області............	8-11
1.3.		туристично-рекреаційний потенціал адміністративних районів чернівецької області..................................................................................	11-29
Розділ 2. Туристична інфраструктура регіону..........................			30
2.1.		Організаційне забезпечення управління туристичним процесом......................................................................................................	30-35
2.2.		Інфраструктурна забезпеченість об'єктів туризму та рекреації.......	35-37
2.3.		Туристична інфраструктура області .....................................................	37-40
2.4.		Характеристика готельного та ресторанного сервісу, лікування та оздоровлення...........................................................................................	40-41
Розділ 3. Туристично-оздоровча сфера Чернівецької області............................................................................................................			42
3.1.		Санаторії, пансіонати, бази відпочинку, туристично-оздоровчі комплекси...............................................................................................	42-45
3.2.		Про роботу управління з питань туризму облдержадміністрації ...	46-49
3.3.		Проблемні питання туризму та рекреації в області...........................	49-50
Висновки..............................................................................................................			51-53
Список використаної літератури...............................................			54-55
Додатки..........................................................................................................			56
Додаток 1.............................................................................................................			57
Додаток 2.............................................................................................................			59
Додаток 3.............................................................................................................			60
Додаток 4.............................................................................................................			64
Додаток 5.............................................................................................................			68

2. Простий план курсової роботи

ЗМІСТ

стр.

Вступ…………………………………………………………………………3

1. Історія м. Чернівців………………………………………………………..5

2. Архітектурна спадщина Чернівців кінця XIX - поч. XX ст……………..6

3. Віденські впливи на архітектуру Чернівців…………………………….15

4. Буковинська архітектура за часів Австрії і королівської Румунії…….25

5. Пам’ятки архітектури……………………………………………………26

Висновки…………………………………………………………………...39

Список використаної літератури……………………………………….40

Blog

Робоча програма (за кредитно-трансферною системою навчання) з курсу

Содержание

Тематика рефератів

6. Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів за шкалою ЕCTS

Опорні конспекти лекцій